ЗАТВЕРДЖУЮ


Скачати 385.96 Kb.
НазваЗАТВЕРДЖУЮ
Сторінка1/3
Дата14.05.2013
Розмір385.96 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

ЗАТВЕРДЖУЮ

В.о. начальника кафедри

загальноюридичних дисциплін

В.М. Сотниченко

«_____» ____________2012 року

ПЛАНИ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ФІНАНСОВЕ ПРАВО»

(методичні рекомендації)
Для курсантів Інституту

кримінально-виконавчої служби.

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри

«____» ___________ 2012 року,

протокол №___

КИЇВ – 2012 рік

плани семінарських занять

Семінарські заняття допомагають курсантам та слухачам глибше оволодіти курсом фінансового права у відведений програмою час. Плани семінарських занять складені з урахуванням сучасних нормативно-правових актів, що регулюють фінансові правовідносини.

На семінарі викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем‚ до яких курсанти готують тези виступів на основі самостійного вивчення та індивідуального виконання завдань. Запропоновані теми рефератів можуть бути висвітлені у формі конкурсних чи наукових робіт.

По кожній темі семінарського заняття передбачено вивчення необхідного мінімуму обов’язкової літератури: підручники‚ нормативні акти‚ а також додаткові джерела (на вибір). Курсанти повинні показати вміння аналізувати‚ реферувати вказану літературу‚ виділяти в ній головне та другорядне‚ готувати доповіді‚ виступи й повідомлення з теми семінару.

Контрольні заходи включають поточний, рубіжний модульний та підсумковий контроль. Результати виконаних курсантами робіт оцінюються за кредитно-модульною системою. Загальна кількість можливих балів дорівнює 100.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських та практичних занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок курсантом з кожного окремого модуля навчальної дисципліни. В ході семінару викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих курсанти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань та рефератів. Поточне оцінювання, як правило, здійснюється під час семінарських та практичних занять за національною шкалою в ході якого є можливість набрати до 60 балів, доповіді та реферативні повідомлення оцінюються як творча робота до 10 балів.

Рубіжний модульний контроль із залікового кредиту проводиться за результатами вивчення залікових модулів протягом навчального семестру та оцінюється в 15 балів. Рубіжний модульний контроль визначає якість виконаної курсантом навчальної роботи з певного залікового модуля та виставляється за сукупними підсумками поточної успішності, уключаючи виконану самостійну роботу та складений модуль-контроль.

Підсумковий контроль з сімейного права виставляється за 10-бальною шкалою та додається до набраних курсантом балів під час поточного та модульного контролів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.

ТЕМА 1. ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ: ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: з’ясувати поняття фінансів, їх відмінність від інших економічних категорій, а також основні завдання фінансової діяльності держави.

Основна проблема полягає у визначенні місця, ролі та призначення фінансів в діяльності держави.

Ключові терміни і поняття: фінанси, фінансові ресурси, державні фінанси, приватні фінанси, централізовані державні фонди, децентралізовані державні фонди, фінансова система, фінансова політика держави, фінансовий механізм, фінансове право, предмет фінансового права, метод фінансового права, фінансово-правова норма .

Питання для обговорення:

Заняття перше:

1. Фінанси як економічна та юридична категорії.

2. Поняття, завдання та принципи фінансової діяльності держави.

3. Фінансова система України.

4. Повноваження органів державної влади у сфері фінансів.

5. Компетенція органів місцевого самоврядування в галузі регулювання фінансів.

Заняття друге:

  1. Фінансове право як галузь права: предмет та метод регулювання.

  2. Поняття, ознаки, структура та класифікація фінансово-правових норм.

  3. Фінансові правовідносини: поняття та особливості.

  4. Суб’єкти фінансових правовідносин.

Теми доповідей (повідомлень):

  1. Основні напрямки фінансової політики України.

  2. Міжнародне співробітництво у сфері фінансів.

  3. Роль фінансового права у реалізації фінансової політики держави.


Методичні рекомендації: фінанси відобража­ють економічні відносини, завдяки яким забезпечуються джерелами фінансу­вання всі сектори економіки, сфери виробництва і невиробнича сфера. Існують вони тому, що без них держава й органи місцевого самоврядування не зможуть виконувати свої функції, не зможуть існувати інститути фінансового ринку і фінансових послуг. Необхідно розглянути функції фінансів, а саме: розподільчу, регулюючу та контрольну.

Фінанси не охоплюють усієї сфери грошових відносин, їх змістом є тільки ті, за посередництвом яких утворюються грошові фонди держави, її місцевих (адміністративно-територіальних) утворень, а також підприємств, установ, організацій. Фінансові ресурси держави які поділяються на централізовані й децентралізовані фонди грошових коштів.

Окремо необхідно зупинитись на фінансовій діяльності держави, а саме визначити її принципи, завдання, особливості серед інших видів діяльності та значення. Доцільно визначити компетенцію в галузі фінансового права Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Міністерства фінансів України, Рахункової палати України, Державної казначейської служби України.

Розглядаючи фінансове право як галузь права в першу чергу необхідно виходити з того, що воно є публічною галуззю права, визначити особливість предмету та методи правового регулювання та охарактеризувати його систему і джерела. Завершити розгляд теми доцільно визначенням поняття та суб’єктів фінансових правовідносин.

Рекомендована література: 62, 63, 65, 67, 69, 72, 73, 73, 79, 84, 87, 122, 123, 124, 127, 130, 131, 135, 136, 148, 149, 158, 159, 163, 164, 169.
ТЕМА 2. ПРАВОВІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: надати знання щодо загальних правових засад проведення державного, відомчого та недержавного фінансового контролю в Україні, сформувати навички організації та проведення фінансового контролю.

Основна проблема: визначення повноважень органів державної влади у сфері фінансового контролю.

Ключові терміни і поняття: фінансовий контроль, фінансова дисципліна, перевірка, ревізія, обстеження, спостереження, облік, аналіз, фінансово-економічна експертиза, аудит, аудиторська палата, аудиторська діяльність, аудиторська фірма.

Питання для обговорення:

Заняття перше:

  1. Сутність, мета, принципи та функції фінансового контролю.

  2. Види фінансового контролю.

  3. Методи та форми фінансового контролю.

  4. Система органів та організація фінансового контролю в Україні.


Заняття друге:

    1. Компетенція представницьких та виконавчих органів держави і місцевого самоврядування щодо здійснення фінансового контролю.

    2. Повноваження у здійсненні фінансового контролю в Україні органів державної виконавчої влади спеціальної компетенції та відповідних спеціальних державних органів.

3. Аудиторський контроль в Україні.

Теми доповідей (повідомлень):

1. Історико-правовий аспект становлення аудиторського контролю в України.

2. Повноваження Рахункової палати у здійсненні фінансового контролю.

3. Органи проведення державного фінансового контролю.
Методичні рекомендації: підготовку до семінару необхідно розпочати з визначення поняття фінансового контролю, його сутності та основних принципів, які закріплені в міжнародному та вітчизняному законодавстві.

Розглядаючи класифікацію фінансового контролю, слід зосередитись на таких основних видах: за характером взаємовідносин і суб'єктом (внутрішній та зовнішній) За часом проведення (попередній, поточний та наступний), за формами проведення (ініціативний та обов'язковий), за суб'єктами (державний, внутрішньогосподарський, відомчий, аудиторський контроль, контроль фінансово-кредитних установ), за сферою фінансової діяльності (бюджетний, податковий, валютний, кредитний, страховий, інвестиційний). Переходячи до форма та методів фінансового контролю, треба звернутись до Закону України

«Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та розглянути підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють основні форми та методи здійснення державного фінансового контролю.

При характеристиці повноважень органів державної влади у сфері фінансового контролю слід розглянути компетенцію: Верховної Ради України; Державної податкової служби України; Державної казначейської служби України; Міністерства фінансів України; Національного банку України; Державної митної служби України, Державної пробірної служби України; Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; Державної служби фінансового моніторингу України; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Міністерства внутрішніх справ України.

Проведення аудиторського контролю в Україні регулюється Законом України «Про аудиторську діяльність». Контроль за аудиторською діяльністю проводиться Аудиторською палатою України, яка здійснює ліцензування аудиторської діяльності.
Рекомендована література: 1, 5, 8, 16, 17, 41, 42, 44-50, 54-60, 61, 62, 64, 66, 67, 69, 72, 73, 74, 75, 79, 80, 84, 91, 95, 98, 102, 103, 105, 108, 109, 126, 127, 143, 157, 167, 173, 174.

ТЕМА 3. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ.

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ДЕРЖАВНОГО ТА МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: охарактеризувати бюджетну систему України та розкрити особливості бюджетного процесу.

Основна проблема: визначення змісту стадій бюджетного процесу.

Ключові терміни і поняття: бюджет, бюджетний процес, бюджетний період, бюджетний цикл, стадії бюджетного процесу, учасники бюджетного процесу, розпорядники бюджетних коштів та їх функції, бюджетні повноваження, бюджетні запити, бюджетний розпис, бюджетні призначення, бюджетні асигнування.

Питання для обговорення:

Заняття перше:

  1. Поняття бюджету, його роль у виконанні функцій держави та органів місцевого самоврядування.

  2. Бюджетне право та бюджетні правовідносини.

  3. Поняття та характеристика бюджетної системи України.

  4. Бюджетні повноваження.


Заняття друге:


  1. Поняття, принципи та правові засади бюджетного процесу.

  2. Характеристика основних стадій бюджетного процесу.

  3. Звітність про виконання бюджету.

  4. Правове регулювання місцевих бюджетних процесів.


Теми доповідей (повідомлень):

1. Значення бюджету для фінансової системи держави.

2. Юридична відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

3. Роль місцевого бюджету у формування політики держави.
Методичні рекомендації: підготовка до семінару необхідно починати з розгляду поняття бюджету, його змісту, функцій та принципів формування. Бюджет це основний фінансовий план, у якому відображається діяльність держави та місцевих органів. Він визначає можливості і пріоритети, роль і форми реалізації закріплених за державою функцій. Фактично, бюджет є балансом доходів і видатків, відображенням сукупної політики держави. Бюджет розглядається як економічна категорія, в юридичному та матеріальному значенні.

Щодо бюджетної системи, повноважень органів державної влади у сфері бюджету, необхідно звернутись до Конституції України, яка встановлює повноваження Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України в галузі бюджетної діяльності, та Бюджетного кодексу, в якому регламентовано порядок його формування та виконання. Оскільки Україна є унітарною державою, в якій згідно зі ст. 7 Конституції, визнається і гарантується місцеве самовряду­вання, бюджетна система країни є дворівневою і складається з державного бюджету України та місцевих бюджетів, що зазначається в ст. 5 Бюджетного кодексу. На основі конституційних норм бюджетні повноваження розподіляються між представницькими та виконавчими орга­нами різних рівнів.

Формування бюджету — система суспільних відносин, пов'язана з плануванням органами виконавчої влади пріоритет­них видатків, вишукуванням достатніх для цього джерел, ви­данням цими органами ряду нормативно-правових актів, що регулюють процес планування. Процес складання проекту бю­джету закінчується виробленням проекту бюджету і проекту закону. Бюджетний кодекс України у ст. 19 розрізняє чотири стадії бюджетного процесу, що знаходять регламентацію у певних йо­го главах (складання проектів бюджетів; розгляд і прийняття Закону про Державний бюджет Украї­ни, рішень про місцеві бюджети; виконання бюджету, в тому числі за необхідності — вне­сення змін до Закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві; підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прий­няття рішення щодо нього.

Рекомендована література: 1, 2, 8, 10, 17, 62, 64, 66, 67, 69, 72, 73, 82, 88, 95, 102, 105, 134, 166, 170, 171.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

ТЕМА 4. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДЕРЖАВНИХ І

МУНІЦИПАЛЬНИХ ДОХОДІВ

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: з’ясувати сутність поняття публічних доходів та охарактеризувати податкову систему України.

Основна проблема: визначення правового регулювання основних видів податків в Україні.

Ключові терміни і поняття: публічні доходи, державні доходи, місцеві доходи, доходи бюджетів, класифікація публічних доходів, податки та їх характерні ознаки, функції податків, види неподаткових доходів, податкове право, податкові правовідносини та норми, юридичний склад податку, суб’єкт податку, об’єкт оподаткування, джерела податкового права, елементи податкового закону.

Питання для обговорення:

Заняття перше:

  1. Поняття та система публічних доходів, їх правові засади.

  2. Поняття податку. Податкова система та система податкових органів в Україні.

  3. Податкове право та податкові правовідносини.

  4. Система податків і зборів в Україні.

Заняття друге:

  1. Правове регулювання прямих податків.

  2. Правове регулювання непрямих податків.

  3. Змішані та консолідовані податки і збори.

  4. Загальнодержавні збори та інші обов’язкові платежі в Україні.

  5. Правове регулювання місцевих податків і зборів.


Теми доповідей (повідомлень):

  1. Податкові пільги в Україні.

  2. Спрощена система оподаткування (єдиний податок і торговий патент).


Методичні рекомендації: У формуванні доходів держави беруть участь усі ланки фінансової системи. Але не всі публічні фон­ди, які включаються до фінансової системи держави, відрахо­вують усі доходи на формування державного або місцевих бюджетів. Суспільні потреби покриваються не тільки бюджет­ними доходами. Тому поняття публічних доходів держави і муніципальних органів ширше за поняття доходів державного і місцевих бюджетів, які щороку формуються при перерозпо­ділі національного доходу для фінансування державних і міс­цевих потреб. Публічні доходи — це одержані при розподілі й перероз­поділі національного доходу кошти, що на підставі норм фінансового права скеровані до фондів коштів, які використо­вуються на задоволення публічного Інтересу при реалізації завдань і функцій держави, муніципальних органів і органів, яким держава дозволяє представляти публічний фінансовий інтерес.

Формуючи бюджетні доходи, держава в основному застосо­вує обов'язковий метод мобілізації платежів у юридичних і фізичних осіб, головним з яких є податки. Необхідно звернутись до Податкового кодексу України та розглянути поняття податку, його основні види та функції (фіскальна, регулююча, розподільча, стимулююча, контролююча), податкову систему та податкові правовідносини. При характеристиці видів податків слід розглянути його елементи (суб'єкт і об'єкт; податкова база, порядок обчислення податку, джерело і порядок сплати; податковий період і одиниця оподаткування; податкова ставка пільги, строки сплати податку, звітний період). Від податку необхідно відрізняти збори —обов'язковий внесок, який справляється з юри­дичних і фізичних осіб за здійснення для них державними і муніципальними органами юридично значимих дій та надання різних дозволів, а також митні платежі.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 6, 7, 19, 31-35, 61, 62, 64, 66, 67, 69, 70, 72, 73, 91, 104, 110, 143, 145, 151, 152, 154, 166.

ТЕМА 5. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДЕРЖАВНИХ І

МУНІЦИПАЛЬНИХ ВИДАТКІВ.

ПРАВОВІДНОСИНИ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО КРЕДИТУ

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: ознайомити з основними проблемами, що постають при правовому регулювання державних і муніципальних видатків, охарактеризувати інститут публічного кредиту у фінансовому праві.

Основна проблема: з’ясувати порядок фінансування окремих галузей суспільної діяльності.

Ключові терміни і поняття: державні видатки, державні витрати, принципи фінансування державних видатків, суб’єкти фінансування, форми здійснення фінансування, кошторис, кошторисно-бюджетне фінансування, види кошторисів витрат, норми та нормативи витрат, програмно-цільове фінансування, державний кредит, державні і місцеві запозичення, державний борг, державні позики та облігації, казначейські зобов’язання.

Питання для обговорення:

Заняття перше:

  1. Поняття, види та принципи публічних видатків.

  2. Сутність бюджетного та кошторисно-бюджетного фінансування.

  3. Фінансування соціального захисту населення, соціального забезпечення та охорони здоров'я, фінансування соціально-культурних заходів.

  4. Порядок фінансування видатків на національну оборону та правоохоронну діяльність. Видатки на утримання органів державного управління, органів місцевої влади та місцевого самоврядування.

  5. Поняття та характеристика позабюджетних коштів бюджетних установ.


Заняття друге:

    1. Поняття й ознаки публічного кредиту. Державний борг.

    2. Форми державного кредиту.

    3. Правове регулювання місцевих запозичень.

Теми доповідей (повідомлень):

  1. Поняття витрат держави та їх характерні особливості.

  2. Основні принципи, методи та джерела фінансування галузей народного господарства.

  3. Витрати державного бюджету на освіту.


Методичні рекомендації: під публічними видатками розуміють витрати публічних фондів грошових коштів, які виражають урегу­льовані правовими нормами соціально-економічні відносини публічного характеру, що складаються при розподілі й вико­ристанні публічних фондів коштів та забезпечують задоволення публічного інтересу, визнаного державою чи органами місцевого самоврядування. Система публічних видатків складається з публічних видат­ків держави, публічних видатків органів місцевого самоврядування, публічних видатків соціального призначення. Оскільки видатки держави опосередковують її функціону­вання, велика частина їх покривається за рахунок бюджету. Проте публічні або державні видатки необхідно відрізняти від видатків бюджету. Видатки бюджету — кошти, спрямовані на здійснення про­грам та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винят­ком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум, тощо.

Фінансування державних видатків — це заснова­ний на правових нормах плановий, цільовий, беззворотний і безвіплатний відпуск коштів, що здійснюється з урахуванням оптимального об'єднання власних, кредитних і бюджетних джерел фінансування в міру здійснення плану використання коштів для виконання державних функцій з дотриманням ре­жиму економії і при постійному контролі. Залежно від дже­рел фінансування виділяють три його види: бюджетне, самофінансування, кредитування. Необхідно відрізняти кошторисно-бюджетний та програмно-цільовий методи фінансування.

Щодо відносин у сфері публічного кредитування, потрібно розглянути поняття кредитування та державного боргу. Державний борг — це сукупність відносин, за якими ви­никають боргові зобов'язання держави як позичальника, як боржника або як гаранта погашення позик за запозичення­ми інших позичальників. Внутрішній державний борг — заборгованість держави громадянам та юридичним особам, які придбали цінні папери. Зовнішній державний борг —сукупність заборгованості держави за позичками на зовнішньому ринку. Державні запозичення здійснюються, в основному, у формі емітування: облігацій та казначейських зобов'язань. Слід розглянути правовий порядок їх здійснення.

Рекомендована література: 1, 2, 22-30, 61, 62, 64, 66, 67, 69, 72, 73, 78, 81, 82, 102, 124, 143, 145, 166, 167, 170, 172, 176, 177.

ТЕМА 6. ПРАВОВІ ОСНОВИ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ГРОШОВОГО ОБІГУ ТА ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ

План семінарського заняття

Навчальний час – 4 години

Мета заняття: ознайомити з основами банківської діяльності, грошового обігу та валютних операцій та законодавчим забезпеченням цих видів діяльності.

Основна проблема: обґрунтувати правові засади здійснення банківських операцій в Україні.

Ключові терміни і поняття: банки, банківська система, класифікація банків, банківський кредит та його види, банківські операції, грошова система держави та її елементи, основні умови грошового обігу держави, золотовалютний резерв НБУ, готівкові та безготівкові розрахунки, банківська платіжна картка, валюта, валютні цінності, іноземна валюта, конвертованість валюти, валютні фонди, валютне регулювання, правовий режим валютних відносин, генеральні ліцензії, індивідуальні ліцензії, валютне котирування, валютний курс, валютні операції та їх класифікація, валютний контроль, органи валютного контролю.

Питання для обговорення:

Заняття перше:

  1. Правові основи банківської системи та діяльності в Україні.

  2. Правовий статус та функції Національного банку України.

  3. Поняття грошової системи держави та правові основи грошового обігу в Україні.

  4. Правові засади здійснення безготівкових розрахунків.


Заняття друге:

  1. Поняття валюти та валютних цінностей.

  2. Правові основи розрахунків в іноземній валюті.

  3. Валютний контроль та органи, що його здійснюють.

  4. Відповідальність за порушення валютного законодавства.


Теми доповідей (повідомлень):

  1. Повноваження Національного банку України у сфері валютного регулювання.

  2. Правові засади безготівкового грошового обігу.

  3. Основні види банківських розрахункових документів.

  4. Загальні положення про розрахунки в іноземній валюті на території України.


Методичні рекомендації: правовою основою діяльності банків в Україні є Закон України «Про банки та банківську діяльність», який визначає, що банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків;

Банківська система України складається з НБУ та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені й діють на території України відповідно до положень ЗУ «Про банки і бан­ківську діяльність». Банки в Україні функціонують як універ­сальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією вони можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими).

Державне регулювання у сфері банківської діяльності по­кладено на Національний банк України.

Основною функцією, визначеною ст. 99 Конституції України та ст. 6 ЗУ «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р., є забезпечення стабільності націо­нальної валюти. На виконання цієї функції центробанк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, — цінової стабільності.

Щодо грошової системи держави, необхідно зупинитись на понятті: грошова система держави — це форма організації грошового обігу, яка закріплена законодавством, а грошовим обігом вва­жається рух грошової маси у готівковій і безготівковій фор­мах. До грошової системи включа­ються: офіційна грошова одиниця, емісія грошових знаків та організація готівкового обігу.

Валютні відносини регулюються декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», який чітко розрізняє поняття валюти: «валюта України» — грошові знаки України, платіжні доку­менти та інші цінні папери у валюті України; «іноземна валюта» — грошові знаки іноземних держав, бан­ківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах. Розрізняють три правових валютних режими, які використовуються державами: а) режим державної валют­ної монополії; б) режим валютного регулю­вання; в) режим вільно конверто­ваної валюти. Пра­вовою базою здійснення валютного контролю є «Положення про валютний контроль», затверджене постановою Національ­ного банку України № 49 від 8 лютого 2000 р.

Рекомендована література: 1, 11, 37-41, 55, 61, 62, 64, 66, 67, 69, 72, 73, 85, 90, 93, 120, 128, 129, 166, 167, 174, 173, 175.
  1   2   3

Схожі:

ЗАТВЕРДЖУЮ

ЗАТВЕРДЖУЮ

ЗАТВЕРДЖУЮ

ЗАТВЕРДЖУЮ

ЗАТВЕРДЖУЮ

ЗАТВЕРДЖУЮ

ЗАТВЕРДЖУЮ

ЗАТВЕРДЖУЮ

ЗАТВЕРДЖУЮ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка