Секція 1 Роль політики в розробці та запровадженні інноваційних моделей розвитку

Література

1. 
   Лозунко С. “ Нацсовет”-новая площадка для дискуссий.”// тижневик “2000”.-2008. №5.(400).1.II.А4.
   
2. 
   Конституція України. Прийнята на 5-тій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. зі змінами, які вступили в силу з 1-го січня 2006р..- 2006. Харків.”Парус”.- с.43.
   
3. 
   Малишко Н. Конституції зарубіжних країн та України. – К. 2000.-с.23-27.
   

Створення соціальної мережі

Національної спілки письменників

України на базі RSS - технології
Галенко Іван Вікторович,

к.т.н., Рада національних асоціацій

товаровиробників

при Кабінеті Міністрів України
Згідно термінології blogoreader.org.ua можна стверджувати, що в інформаційному вимірі навколо Національної спілки письменників України (НСПУ) ще не створено власну соціальну мережу тих, хто причетний до українського письменства. Соціальна мережа (англ. Social Network) – Інтернет-спільнота, котра ґрунтується на детальних зв'язках між всіма її учасниками. Учасники об'єднуються на засадах спільного інтересу в якійсь певній області, наприклад, журналістика, поезія, фантастика, бізнес тощо.

Більшість сучасних соціальних мереж мають веб-платформу і містять різні шляхи для взаємодії користувачів, такі як блоги, дискусійні групи, подкасти, рейтинги, відео, чати та ін. Деякі соціальні мережі грунтуються на підтримці зв'язків між учасниками, що вже знайомі в звичайному житті - наприклад, сервіси з пошуку однокласників, руммейтів, колег по роботі. Підприємство ІНВП «ТНТ-43» (www.tnt43.com) розробило для НСПУ веб-платформу www.nspu.org.ua, яка після модернізації шляхом інсталяції RSS може стати базою для створення соціальної мережі письменників та побудови інноваційної моделі розвитку культурного життя.

Технологія RSS з’явилася всього декілька років тому і вже встигла завоювати популярність в Інтернеті та стати стандартом на багатьох сайтах. RSS – регулярно поновлювальний документ в форматі XML, який за звичай містить інформацію новинного чи споживчого характеру. У ньому опубліковуються заголовки новин і оголошень з посиланням на повний текст. Такий документ часто називають RSS – стрічною, RSS – каналом. Технологія дозволяє дізнатися про нове на сайті без входу на нього зі стрічки RSS. Цей формат зручний також власникам сайтів, оскільки відбувається миттєвий обмін інформацією між сайтами – партнерами [,].

В різних версіях абревіатура RSS мала різні розшифровки (http://ru.wikipedia.org/wiki/RSS):

• 
  Rich Site Summary (RSS 0.9x) — збагачене зведення (стиснення) сайту;
  
• 
  RDF Site Summary (RSS 0.9 и 1.0) — зведення сайту із застосуванням інфраструктури опису ресурсів;
  
• 
  Really Simple Syndication (RSS 2.x) — дуже просте придбання інформації.
  

Сьогодні для публікації новин загального призначення все більшого поширення знаходить формат RSS 2.0 компанії UserLand Software, який можна розширювати за допомогою модулів і легко оновлювати з 0.9x версій (www.xml.com.ua).

Багато сучасних браузерів, поштових клієнтів та Інтернет-пейджерів можуть працювати з RSS-стрічками. Серед них Opera, Maxthon, Miranda, Safari, Mozilla Firefox, Mozilla Thunderbird, Microsoft Internet Explorer (починаючи з 7-ї версії). Існують також спеціалізовані програми (RSS-агрегатори), які збирають і обробляють інформацію RSS-каналів. Набувають все більшої популярності веб-агрегатори, тобто сайти зі збору й відображенню RSS-каналів, такі як Wired, Slashdot, Яндекс.Лента, Google Reader, Новотека, Bloglines і закінчуючи особистими мережевими щоденниками (weblog-ами). Програма-агрегатор дозволяє створити інформер – тобто збирати всі публікації однієї певної тематики разом, наприклад – «Література», для одно-часного стеження за появою нових повідомлень на всіх літературних сайтах відразу і читати їх короткий зміст не відвідуючи кожен сайт окремо. На головній сторінці сайту-агрегатору www.feeds.org.ua наочно продемонстровано одну з головних функцій RSS – технології: об’єднання (агрегування) багатьох інформаційних каналів в один тематичний канал (рис.1.).



Рис. 1. Приклад функціонування RSS-стрічок

Моніторинг тем (розділів), які пропонуються сайтами-агрегаторами та RSS-каталогами показує, що на даний момент тема «Література» не знайшла належного попиту у споживачів інформації. Наприклад, в пропозиції http://bigbord.net/rss агрегат «Література» одночасно присутній в темах «Бібліотека», «Статті», «Культура», «Мас-медіа» та інших з 19 найбільш популярних на цьому сайті RSS-стрічок, але окремої теми «Література» не створено. Каталог Канбан www.kanban.ru — один з великих російських порталів, який містить за станом на 18.11.2007 р. 6287 блогів, новин і RSS-стрічок. З них 500 – посилань у рубриці «Культура і мистецтво» та 190 – «Освіта і культура». Російськомовний каталог rss.net.ua містить 31723 RSS–стрічок з яких, наприклад, «Наука і освіта» - 6156, «Культура і мистецтво» - 11349, «Політика і суспільство» - 5808 посилань на веб-ресурси, які генерують тематичні новини. На пошуковий запит «Литература» веб-каталог видав 210 посилань типу, які наведено на рис. 2.



Рис.2. Приклади веб-сайтів – генераторів тематичних розсилок.

Номер свідчить про відвідуваність сайту (позиція в рейтингу з 210 номерів)
Говорити про україномовну тему «Література» в сучасному Інтернет-просторі взагалі майже не приходиться. Такий стан може бути пов'язаний з тим, що відсутні стабільні генератори подій в україномовній інформаційній ніші «Література» і, як наслідок, відсутня можливість якісного задоволення попиту на відповідну інформацію. Більшість споживачів україномовної інформації реалізують свої запити іншими каналами. Можливо, споживачів цікавлять тільки вже готові твори письменників у вигляді надрукованих книг, а не сам творчий процес. Але складно повірити, що 1800 членів НСПУ та сотні початківців не потребують інформації про своє мистецьке життя, життя спілчанських організацій.

Окремою темою є кластеризація україномовного Інтернет-простору і фактична відсутність перехресних каналів обміну інформацією між цими кластерами. Наприклад, потужна інформаційна система українських публічних бібліотек, зокрема, www.lucl.kiev.ua, існує якось виокремлено, важкодоступно для пошуку. Аналогічна картина з «Освітнім порталом» www.osvita.org.ua чи Офіційним сайтом Всеукраїнського Товариства "ПРОСВІТА" ім. Тараса Шевченка http://prosvityanin.org.ua.

Водночас, найближчим часом RSS може оволодіти ще однією нішею інформаційних послуг – корпоративним сектором. А НСПУ – це досить масштабна організація, яка об’єднує 27 відділень обласного рівня і сотні районних організацій, власні видавництва, будинки письменників і будинки відпочинку та має корпоративні інтереси до бібліотек, архівів, сотень приватних видавництв і друкарень, відділів культури органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації й т.д. Згідно оцінок фахівців, RSS – кращий засіб для того, щоб раціонально організовувати роботу співробітників великої корпорації. Електронна пошта внаслідок збільшення обсягів інформаційних потоків вже не задовольняє запити корпорацій і часто важливі листи потрапляють до спаму або пропускаються працівниками. За допомогою програм для читання RSS користувачі миттєво отримують повідомлення про новини і ймовірність пропуску важливих листів суттєво скорочується. RSS використовується головним чином для інформаційних повідомлень, у той час як розпорядження розсилаються електронною поштою. Така комбінація дозволяє раціоналізувати інформаційні потоки. Програми для прочитання RSS запроваджуються такими американськими компаніями як Attensa, NewsGator і KnowNow. Піонером впровадження RSS-технології в корпоративному середовищі став The Union Bank of California, слідом за яким ідеєю зацікавилися інші фінансові й за ними медичні установи США. Оскільки розсилка RSS-повідомлень здійснюється через централізований сервер в локальній мережі, можливо легко контролювати які листи читають працівники і визначати найбільш запотребовану інформацію. RSS-розсилки також дозволяють миттєво оповіщати про зміни в законодавстві та інших важливих областях, які пов’язані з діяльністю організації.

Сьогодні більше 30 RSS-каталогів пропонують свої веб-майданчики для вільного розміщення стрічок новин з сайтів різної тематики. Базовими вимогами до RSS-стрічок у більшості веб-агрегаторів є наступні:

1. 
   Мова інформаційної стрічки. У більшості випадків – загальнодоступний «язик».
   
2. 
   Новини повинні бути власними, а не імпортованими з інших RSS-стрічок.
   
3. 
   Обов’язковими параметрами є
   і .
   
4. 
   Контент стрічки не повинен містити деяких загальновживаних елементів російської та англійської лексики.
   
5. 
   Заголовок не повинен дублюватися в преамбулі.
   
6. 
   Заголовок і преамбула не повинні містити дату (генеруються автоматично) або іншу службову інформацію.
   
7. 
   Обов’язковою умовою розміщення стрічки новин є встановлення інформера.
   

Інформером називають спеціальний програмний блок, який встановлюється на сайті для відображення додаткової оперативної інформації в обраній області (темі). Автоматичне оновлення інформація в інформерах звільняє власників сайтів від необхідності створювати й супроводжувати додаткові розділи на своїх Інтернет-ресурсах та приділяти більше уваги його головній тематиці. На сайті www.nspu.org.ua фактично буде три власних інформера: «Події НСПУ», «Події регіонів», «У діаспорі». Тому слід передбачити технічну можливість їх об’єднання для експорту новин на інші ресурси в один інформер з опціями вибору (фільтрації) подій одного/групи в групі. Інсталяцію технології RSS на сайті www.nspu.org.ua пропонується здійснити шляхом модернізації сервісу «Події» (права колонка – сайдбар). Сам сайдбар буде розділено на три однотипні інформери. Візуально вгорі кожного блоку буде розміщено кнопка «Події НСПУ», посередині – «Новини регіонів» і нижня частина колонки – «У діаспорі». З метою збереження дизайну сайту, з колонки можливо буде вилучено фрагмент тексту, який використовувався як елемент анонсу події (преамбула).

В [] розроблені корисні рекомендації. Зокрема, для трьохстовпчикового макету з шапкою і підвалом бажано, щоб головною (стартовою) сторінкою був, наприклад, список нових статей або подій. Для сайту НСПУ можливо слід зробити стартовою сторінку «Письменницький довідник». Тексти новин або статей рекомендується розбивати на абзаци з 2…3 речень при ширині строки для читання 40…70 символів. Має використовуватися тільки один шрифт встановленого розміру і одного кольору, а основні елементи мають виділятися жирним або курсивом, але не більше 5% від основної кількості тексту. Бажано використовувати списки і починати кожну статтю з невеликого зображення для фіксації читачем її «образу» з метою ідентифікації різних статей.

Проте, як висновок із викладеного вище слід зазначити, що потенційно готовим до реалізації технології RSS для обміну новинами з сайтом www.nspu.org.ua є тільки веб-портал Полтавської обласної організації НСПУ www.pollitra.pi.net.ua. Решта організацій або взагалі не мають власного Інтернет-представництва, або відсутні організаційно-технічні можливості для здійснення генерації новин. Тому як проміжний варіант виходу з такої ситуації може бути пряме ручне внесення Події на сторінки сайту www.nspu.org.ua з винесеного робочого місця безпосередньо в обласній організації через спеціальну адмінпанель.

Наукове видання


Матеріали відтворені з авторських оригіналів,

поданих до оргкомітету, в авторській редакції
Головний редактор Ю.Є.Крюк

Технічний редактор Н.Е.Іваненко

Комп’ютерна верстка Ю.Є.Крюк

СОІППО

Підписано до друку 27.12.07 р.

Формат 60х84 1/16 Папір офсетний. Друк офсетний.

Ум. Друк. Арк. 5.8 Обл.-вид. арк.4.3

Тираж 150 прим.