ЛЕКЦ І Я по темі №1 «Поняття, особливості та структура адміністративного процесу»


Скачати 1.93 Mb.
Назва ЛЕКЦ І Я по темі №1 «Поняття, особливості та структура адміністративного процесу»
Сторінка 6/13
Дата 12.03.2013
Розмір 1.93 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

4. ІНШІ СУБ'ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ



Розгляд питання про проблеми адміністративно-процесуального статусу громадянина в юрисдикційних провадженнях буде неповним без характеристики правового стану суб'єктів цих проваджень, які тією чи тією мірою сприяють досягненню їх цілей. До таких суб'єктів слід віднести адвоката, свідка, експерта, фахівця, перекладача і понятих. Розглянемо їх правовий статус докладніше.

Адвокат. Сприяння захисту прав і свобод громадян, репрезентація їх законних інтересів, надання юридичної допомоги залишаються головними завданнями адвокатури в наш час. Як інститут правової системи, покликаний робити істотний внесок у всебічне зміцнення законності і правопорядку, у пропаганду законодавства, прав громадян, адвокатура разом із тим є важливим інструментом громадського контролю за законністю.

У ст. 271 КпАП передбачено участь адвоката у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, починаючи зі стадії її розгляду. Проте іноді його залучають до справи на стадії її порушення, наприклад, для консультації. Практика свідчить, що саме така форма участі адвоката є сьогодні найпоширенішою. КпАП окреслює коло процесуальних повноважень адвоката на стадії розгляду справи так. Він вправі ознайомлюватися з матеріалами справи; заявляти клопотання; з доручення особи, котра його запросила, від її імені приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу. Зазначимо, що процесуальний статус адвоката ідентичний процесуальному статусу законних представників особи, притягуваної до відповідальності, і потерпілого (ст. 270 КпАП). Як було сказано вище, законодавче закріплення права адвоката представляти й захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб з їх доручення в органах, на підприємствах, в установах і організаціях (ч. 2, ст. 6 Закону України “Про адвокатуру”) фактично дає йому можливість брати участь у кожному з проваджень, які становлять сферу адміністративного процесу.

Особливе значення має участь адвоката у провадженнях за заявами і скаргами громадян, дисциплінарному провадженні, а також у провадженнях за земельними, екологічними, податковими та іншими справами.

Свідок. Велике значення показанням свідків для всебічного і правильного розгляду справ надавав іще А. Ф. Коні, котрий відзначав, що “особлива увага звертається на чистоту джерела головного з доказів, яке прямо або опосередковано (як доказ) здебільшого має вирішальне значення для вироблення суддівського переконання.

Цінність показань свідків зумовлено тим, що вони можуть містити відомості про факти предмета доведення, доказові факти, факти процесуального характеру, а також про причини виникнення адміністративно-правових суперечок, факти порушення режим) законності кимсь із суб'єктів адміністративного процесу. Крім того, вони часто є єдиним засобом пізнання певних обставин справи.

Найконкретніше поняття свідка визначається в ст. 272 КпАП: як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана будь-яка особа, про котру є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню у даній справі.

Ст. 272 КпАП так закріплює обов'язки свідка: “На виклик органу (посадової особи), у проваджені якого перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому у справі і відповісти на поставлені запитання”.

Більшість свідків, як правило, дають правдиві й докладні пояснення. Проте інколи свідок, щире прагнучи допомогти встановленню істини в справі, все ж таки повідомляє недостовірні дані внаслідок сумлінної омани. Така позиція відрізняється від установки на повідомлення свідомо неправдивих даних. На жаль, питання про відповідальність свідка за давання свідомо неправдивих показань у рамках адміністративного процесу законодавцем обійдене.

Наведена вище норма ст. 272 КпАП має суто декларативний характер і не підкріплена чинними гарантіями.

Експерт. Серед осіб, котрі сприяють здійсненню провадження у справах про адміністративні правопорушення, особливе місце посідає експерт — він володіє спеціальними знаннями у певній галузі і залучається до дослідження тих чи тих обставин справи. Володіння спеціальними знаннями є першорядною передумовою залучення експерта для участі у провадженні. До спеціальних знань належать наукові, технічні, а також інші, не загальновідомі знання, необхідні для проведення того чи того виду людської діяльності.

Відзначається підвищення ролі експерта й у провадженні у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, при вирішенні питання про адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство можливе, а часом і необхідне залучення експерта для вирішення питання про осудність порушника. У практиці траплялися такі випадки, коли через відсутність експертизи було накладено адміністративне стягнення на особу, котру потім визнали неосудною. Залучення як експертів фахівців зоологів або орнітологів доцільно при розгляді справ про навмисне знищення тварин, занесених у Червону книгу. Участь як експертів фахівців у галузях метрології, товарознавства і технології виробництва необхідна при розгляді справ про адміністративні провини в галузях стандартизації, якості продукції, метрології, торгівлі.

Участь експерта в розгляді конкретної справи про адміністративне правопорушення зумовлена об'єктивними обставинами і ґрунтується на чіткому дотриманні принципів провадження. Невипадково законодавець установив, що у випадку, коли виникає потреба в спеціальних знаннях, орган (посадова особа), у провадженні якого знаходиться справа про адміністративне правопорушення, призначає експерта (ст. 273 КпАП). Ці експерти наділені певними повноваженнями. Відповідно до ст. 273 КпАП вони зобов'язані з'явитися за викликом органа (посадової особи) й дати об'єктивний висновок щодо поставлених перед ними питань. Для цього вони мають конкретні права: можуть знайомитися з матеріалами справи, що належать до предмета експертизи: заявляти клопотання про представлення їм додаткових матеріалів, необхідних для висновку; з дозволу органу (посадової особи), у проваджені якого знаходиться справа, ставити запитання особі, притягуваній до відповідальності, потерпілим, свідкам, якщо ці запитання стосуються предмета експертизи, а також бути присутніми при розгляді справи.

Що стосується адміністративного процесу, то тут порядок проведення експертиз закріплено лише щодо екологічної експертизи (Закон України “Про екологічну експертизу”). Деякі аспекти призначення і проведення експертизи закріплено також у п. 19 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України.

У провадженні у справах про адміністративні правопорушення питання призначення і проведення експертизи законодавчого закріплення не мають, що можна розглядати як прогалину у законодавстві.

Рішення про провадження експертизи в юрисдикційній діяльності оформляється звичайно у вигляді письмових чи усних клопотань органу (посадової особи), у проваджені якого знаходиться справа.

Узагальнюючи сказане, слід підкреслити, що питання призначення і проведення експертизи в адміністративному процесі, особливо в адміністративно-юрисдикційних провадженнях, потребують чіткої процесуальної регламентації. Актуальність цих питань підвищується у світлі проблеми здійснення правосуддя у адміністративних справах, діяльності адміністративних судів. Правовий статус експерта, процесуальні аспекти проведення експертиз мають знайти чітке відбиття в законодавстві.

Перекладач. Участь в адміністративно-процесуальній діяльності перекладача зумовлено необхідністю надання особам, котрі беруть участь у справі, можливості повністю ознайомитися з матеріалами справи, а також давати пояснення рідною мовою. У деяких випадках об'єктивно необхідною є допомога перекладача й лідируючим суб'єктам процесу при розгляді конкретних справ (наприклад, для перекладу документів, отриманих у ході провадження в справі).

Участь перекладача у проваджені у справах про адміністративні правопорушення регламентується ст. 274 КпАП, яка передбачає призначення перекладача органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа. Урегульовано також обов'язки перекладача: прибути на виклик органу (посадової особи), повно й точно зробити доручений йому переклад.

Залучення перекладача можливе на всіх стадіях провадження. У окремих випадках його участь бажана, і навіть конче потрібна, ще на стадії порушення справи, що зумовлено необхідністю припинення не обґрунтованого складання протоколів, забезпечення всебічної перевірки зафіксованих у них обставин. Не виключається залучення перекладача й на стадії оскарження постанови у справі, оскільки допускається складання скарги рідною мовою особи, котра оскаржує рішення.

Забезпечення участі перекладача у провадженні підкріплюється вимогою ст. 275 КпАП про відшкодування йому витрат, понесених у зв'язку з викликом в орган (до посадової особи), у провадженні якого перебуває справа. Встановлено, що за особами, залученими як перекладачі, зберігається середній заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв'язку з явкою в орган (до посадової особи), який розглядає справу.

На жаль, стосовно інших адміністративних проваджень законодавець не передбачає участі перекладача як самостійної процесуальної постаті.

Поняті. Дотриманню законності при застосуванні заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення слугує участь понятих у випадках проведення особистого огляду або огляду речей. Стаття.264 КпАП визначає, що особистий огляд можуть проводити уповноважені на те особи тільки однієї статі з оглядуваним й обов'язково в присутності двох понятих тієї ж статі. Обов'язковість залучення понятих установлено й при огляді речей, у надзвичайних випадках і за відсутності особи, у власності (володінні) котрої вони знаходяться. Тобто законодавцем передбачено участь понятих на стадії порушення провадження. Проте не виключено можливості участі понятих і на стадії розгляду справи, де, про що йшлося вище, вони можуть виступати й як свідки щодо обставин правильності дій посадових осіб і складання процесуальних документів. Але в тлумаченні цього питання спостерігаємо деяку нечіткість. Визнаючи необхідність участі понятих, законодавець, проте, не визнає їх учасниками провадження. Доцільно все ж таки встановити в КпАП, що поняті є учасниками провадження, й надати їм право бути присутніми при відповідних діях посадових осіб, а у визначених законом випадках і покласти обов'язок засвідчувати факт, зміст та результати застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Фахівець. На жаль, чинним законодавством не регламентовано участі в адміністративному процесі фахівців.

Проте практика свідчить, що участь фахівця з певних категорій справ не тільки бажана, а й об'єктивно необхідна. Так, при проведенні передбаченого ст. 264 КпАП особистого огляду обов'язкова участь фахівця — лікаря у випадках, якщо є достовірні дані, що викрадене або предмети контрабанди сховано особою у природних отворах людського тіла. Зрозуміло, проведення таких дій якоюсь іншою особою неприпустимо, оскільки цим будуть грубо порушені права й гідність громадянина, котрого оглядають. Практика показує також, що у деяких категоріях справ (ст. ст. 129, 130 КпАП) фахівець бере участь у провадженні практично в усіх випадках. Наприклад, як фахівці звичайно залучаються середні медичні працівники, котрі здійснюють забір проб крові для встановлення наявності і ступеня алкогольного сп'яніння.

Участь фахівця на стадії порушення провадження в справі про адміністративне правопорушення можлива й за інших обставин. Так, при складанні протоколу у певних категоріях справ не виключено залучення фахівця з фото - і відео зйомки (для фіксації, наприклад, обстановки або слідів учиненого правопорушення). Фотознімки або відеозапис можна використати як наочне доповнення до протоколу, яке підсилює його доказове значення, На жаль, на практиці особи, уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення, рідко звертаються до цих засобів, що, природно, не сприяє винесенню об'єктивних документів. Припис про можливість і доцільність використання науково-технічних засобів та залучення у зв'язку з цим фахівця має знайти відбиття в методичних рекомендаціях для осіб, уповноважених складати протоколи про правопорушення.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

1. Податковий борг: поняття, значення та статуси
Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності
ЛЕКЦІЯ По темі №1 «Поняття, ознаки та види адміністративної відповідальності»
Адміністративна відповідальність • один з найбільш важливих правових інститутів адміністративного права, який виступає дієвим засобом...
Тема ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
Поняття адміністративного права. Співвідношення адмі­ністративного права з іншими галузями права
ЛЕКЦ І Й Н І МАТЕР І А Л И
Поняття господарського права та господарської діяльності
ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС”
Поняття цивільного процесу та його структура. Цивільне процесуальне право як галузь права
ЗАТВЕРДЖУЮ
Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності
Диплом європейського зразка та додаток до нього
Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Інституті педагогіки, психології та інклюзивної освіти...
1. Адміністративно-процесуальне право як самостійна юридична галузь...
Відокремлення адміністративного процесу від інших видів юридичної процесуальної діяльності
Лекція № Поняття, місце і роль адміністративного права у системі права України

Тема: Іконопис. Ікони «Козацькі Покрови»
Мета: Розширити знання дітей по темі, розкрити особливості іконопису, вчити порівнювати
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка