БІРЖОВЕ ПРАВО Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів КИЇВ-2005 вищих навчальних закладів

муваяню загальнонаціонального й регіонального говарно-фінансового обороту.

Регулюючий пилин зазначених принципі» і методі к юр гово-біржовоі діяльності спрямований на вдосконалення біржової торгівлі, вирішення проблем товарного обміну, адал іашю товарного ринку ДО умои ринкового середовища, форму­вання ринкових Інструментів управління й механізмі» біржо­вої торгівлі. Маючи великий регулюючий потенціал, принци пи торгово-біржової діяльності дозволяють домоітися в умо­вах твердої конкуренції високого ріння погодженості й коор­динації дій всіх 11» подарюючих суб'єктів приймаючу участь у біржовій торгівлі.

4. Правова основа торгово-біржовоїдіяльності

Правова основа горгово-біржової діяльності, як виду господарської діяльності, включає такі джерела господарсько ГО права як нормаіинно-правовий акт, правовий звичай і нор­мативний договір.

Ііормативно-нраковий акт. Нормативно-правовий акт являє собою офіційно прийнятий компетентними органами правотворчий документ, за допомогою якого, по-перше, у сис­тему господарського права (законодавства) уводяться госпо-дарсько-правові норми, по-друге, який містить саме ці норми. Згідно ст. 7 ГК України відносини в сфері господарювання ре гулюються Конституцісю України, ДІЙСНИМ Кодексом, закона ми України, нормативно-правовнми актами Президента Ук­раїни й Кабінету Міністрів України, нормативцо-правовими актами Інших органік державної п.іади и органів місцевого са­моврядування, а також іншими нормативними актами.

Торгово-біржова діяльність являє собою складний ком­плексний предмет правового регулювання, що регулюється як загальними, так і спеціальними нормами різних нормативно правових актів.

20

РпзОш 1. Поняття й правова основа торгово-біржової діяльності

Особливе місце в регулюванні горгово-біржової діяль­ності займають норми ГК України. Зокрема, ч. 2 ст. 178 ГК Ук­раїни передбачає, що правові умовя створення й діяльності то­варних бірж, а також основні правила здійснення торгово-біржово] діяльності визначаються дійсним кодексом, прийня­тими відповідно до нього законами й іншими иормативно-нра жжими актами. З огляду на те, що торгово-біржова діяльнії! ь НОСИТЬ некомерційний характер варто звернутися до ст. 54 ГК України, що визначає загальні вимоги щодо регулювання не-комерціііпої господарської діяльності. Зокрема, ця норма пе­редбачає, що на суб'єктів господарювання, що здійснюють не-комерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимога а регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб'ї ктами господарюван­ня, які визначаються ГК й іншими законодавчими актами.

До загального належать норми Законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про власність», «Про опо даткунання прибутку підпрік мств», «Про захист економічної конкуренції» і багато інших, що встановлюють загальні поло­ження господарювання. Це також окремі правові інститути Цивільного кодексу України, зокрема зобов'язального права, позовної давності, представництва й деякі інші (у тій частині, у якій нони поширюються на всіх суб'єктів господарювання, а значить і на діяльність товарних бірж).

До спеціальних норм, насамперед, варто віднести поло­ження Закону України «Про товарну біржу*, прийнятого в 1991 році і який є основним нормативно-правовим актом, що регламентує діяльність товарної біржі.

Аналогічні закони і й у ряді піших країн, зокрема в Росії, Бєларусі, Вірменії й інших країнах С'НД. Норми таких законів регулюють основні питания діяльності товарної біржі, зокре­ма: організацію торгів, укладання угод, правовий статус учас­ників біржових торгів н Ін. Протягом декількох років біржова діяльність у Росії й Украпи не була врегульована спеціальним законом, і и і ніс і попалася, і навіть успішно. Так, на момент

Z/

Біржове право

пості. У сфері дія п. ікк ті товарних бірж звичаї ділового оборо­ту мають досить широке поширення засновані на історичних градиціях О. Штиллих нише, що гам, де Біржовий закон не маї застосування, товарні біржі під іеі и звичаї кому прану, що розвилося на грунті торгівельних потреб. Г<> ювна його < к ta дова частина — це узанціі (узанція горгівельний порядок. що доповнює в деяких відносинах умови договору). Нони роз­поділяються па загальноприйняті місцеві звичаї й біржові зви­чаї іі установлюються й шануються місцевими купцями за вільною згодою. Отже, біржові узанціі опираються на зага/іь-но-торгінельні звичаї. Узанціі - вища СИЛІ комерційного ЗВИ-чаю. що розвився між контрагентами, видрукувані зазвичай на звороті контрактів, або останні складені гак, що в тексті обго­ворене застосування до загальноприйнятих звичаїв, напри­клад, словами «Відповідно до загальноприйнятих гамбурзь­ких звичаїв для горі пі.іі кавою» |4, с. 85].

До основних ознак, що характеризують звичай ділової практики як регулятор горговобіржової діяльності варто віднести: гривалість Існування, постійність дотримання, виз­наченість, не протиріччя законодавству.

Сукупність вищевказаних ознак дозволяє визначити звичай ділової практики як джерело права в сфері діяльності товарних бірж, а також розмежувати звичай ділової практики від ділового звичаю, що застосовується в сфері торгово-біржо­вої діяльності [6, с 99].

Під торгівельним звичаєм парю розуміти правила, фак­тично встановлені між учасниками договору. При цьому, якщо звичаї є джерелом права, то звичності ними не визнаються й

ВИСТупаЮТЬ Ліпне ЯК СПОСІб ТЛумачеННЯ договору, виходячи з попередньої ПОВеДІНКИ учаСНИКІВ договірних ВІДНОСИН. Крім

цього торгівельннй звичай застосову< гься тільки за умови, що це правило знайшло «вік відбиття в угоді у вигляді прямого відсилання або умови, що припускається. Прикладом торговельного звичаю використання в практиці біржової торгівлі є Правила ІНКОТЕРМС 2000.

Ршділ 1. Поняття й правова основа тор/то ■ біржової діяльності

Нормативний договір. Як джерело права, нормативний

договір яв;ія( собою угоду двох або декількох суб'єктів, які встановлюють права п обов'язки, як загальні правила по веники на майбутні для кевизначеного кола су6'< ктів |3, с 48]. Нормативний договір як джерело регулювання біржової іоргово-біржової діяльності знаходить СВІЙ прояв у типових договорах, затверджуваних говарною біржею відповідно до Закону іі І К України. Використання при укладанні біржових контрактів таких уніфікованих засобів, як шпоні контракти, ДОЗВОЛЯЄ Забезпечити ЄДИНИЙ підхід до визначення загальних правил поведінки учасників біржової торгівлі, на майбутнє,

Особливістю нормативного договору як джерела прана в сфері торгово-біржово] діяльності є стандартизація умов угоди, яку укладають між собою учасники біржової торгівлі.

Таким чином, типовий біржовий договір можна розгля­дати як нормативний договір, що, як джерело права, виконує правове регулювання господарських відносин у біржовій горі і в п внаслідок недостатнього реї улювання їхніми актами вищої юридичної чинності. Крім цього варто підкреслити, що типовий біржовий договір, що припуска< безпосередню трансформацію норм правил біржової торгівлі в договірні умови, л.н можливість товарній біржі як орі ану, що затвердив типовий договір, здійснювати контроль складної договірної практики.

На підставі вшцевикладеного можна зробити висновок, ЩО правова основа здійснення торгово біржової ДІЯЛЬНОСТІ представлена сукупністю різних нормапівно-правови.х й інших актів, що мають як загальний, так і спеціальний харак гер. їхня безліч, а також наявність однорідних суспільних відносин, що складаються в процесі організації й здійснення торгово-біржової діяльності ДОЗВОЛЯЄ затверджувати, що (формувалося законодавство про горгово-біржову діяльність як правовий інститут господарі і,кою законодавства, якому з олнк і сторони властиві m і основні характерні пи-" і а кого за­конодавства, з іншого боку - власні характеристики, що відо