Розділ 3. Я – Президент : моє бачення реалізацій функцій голови держави через повноваження надані Основним Законом – Конституцією України
Майбутнє України багато в чому залежить від того, якими на практиці стануть відносини між різноманітними гілками державної влади. Саме цим пояснюється зростання інтересу до проблем державної влади, демократії, взаємовідносин президентської, законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, становлення яких пов'язано зі зміною суті, форм і засобів функціонування владних інститутів. У цьому плані значна увага повинна приділятися повноваженням та обов’язкам Президента в Україні, наданих громадянами держави.
Ми маємо уже четвертого президента за 20 років незалежності України, проте проблем у людей не стає менше. Складається враження, що вирішуються питання лише політичної еліти. яка знаходиться на високих посадах, яка рвучись до влади, запевняє, кожну українську сім’ю, що буде дбати про нас, про народ. Та виходить: просто його не бачать. Я впевнена, що потрібно якось змінювати цю ситуацію. Саме тому я пропоную власну концепцію розвитку та напрямки реформування українського суспільства.
Проблем в нашій державі дуже багато. Вирішувати їх потрібно негайно, викорінюючи негативні явища, що для деяких стали нормою.
Розпочати потрібно із кадровою політики. Під цим я розумію забезпечення професіоналами три гілки влади : законодавчої, виконавчої та судової. Адже саме правова культура в суспільстві повинна виховуватись представниками еліти, саме вони як представники народу повинні від нашого імені здійснювати політику розвитку суспільства, а не власного збагачення на наших проблемах. Набридло спостерігати за неосвіченістю наших депутатів, за їхньою ганебною та некараною поведінкою. Діяльність державного апарату, уряду, місцевої та регіональної влади має бути підпорядкована цілям загальної та інтенсивного удосконалення нашої країни.
Звичайно значних змін потребує економічна, соціальна, інтеграційна сфери. Україні потрібний курс, на кшталт Нового курсу Ф.Рузвельта проведеного задля подолання Великої депресії в період між 1933 і 1940 рр. в США.
Ситуація тоді в США і тепер в Україні дещо схожі: високий рівень безробіття, гостра криза аграрного сектора, неспроможність існування та закриття індустріального сектору.
Щоб вийти із даної ситуації нам потрібно провести оздоровлення:
промисловості шляхом будівництво заводів, енергетичних комплексів, інфраструктури: доріг, магістралей, портів та аеропортів. У нас є майбутнє лише як у країни з високорозвиненою індустрією;
сільського господарства - повернення промислового способу організації виробництва. Великотоварне сільське господарство, організоване в систему повного циклу – від лану й ферми до кінцевого споживача, як вітчизняного, так і закордонного, мусить змусити нашу країну стати світовим гравцем на ринку продовольства.
Значної уваги заслуговує соціальний сектор.
Потрібно провести добре продумані реформи в сфері освіти та трудових відносин.
Серед основних завдань здійснення реформ є створення гідних умови для працівників і роботодавців, малого та середнього бізнесу,для працівників бюджетної сфери, вчителів і лікарів, студентів і науковців, робітників і селян, військовослужбовців і правоохоронців .
Нове трудове законодавство повинно забезпечити максимальну реалізацію трудового потенціалу країни, що в президентській Програмі економічних реформ визначено одним з найважливіших напрямів
Змістом реформи трудового законодавства є: “Трудовий кодекс покликаний допомогти розвитку бізнесу, враху-вавши інтереси роботодавця, завдяки чому в Україні з’являться додаткові стимулидля інвестування” . З інших його заяв випливає, що Трудовий кодекс “буде реальнозахищати найманих працівників відповідати інтересам роботодавців та інвесторів” ,а “реформа трудового законодавства створить у цій сфері прозорі і ліберальні регулятори відносин між інвесторами та найманими працівниками”
Україна має всі можливості для підвищення якості освіти та забезпечення її взаємозв’язку з ринком праці. Усі зацікавлені сторони поділяють необхідність реформування.
Для визначення оптимальної конфігурації реформи, яка забезпечить реальну перебудову системи освіти відповідно до вимог ринкового середовища та демократичного суспільства, треба мати чітке бачення мети реформи, і всі учасники повинні брати участь у цьому процесі.
Офіційне визначення мети освітньої реформи: “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, а саме “підвищення конкурентоспроможності української освіти, інтеґрація системи освіти в єдиний європейський простір ”.Визначена мета, а саме: українська система освіти повинна стати більш конкурентоспроможною.
Думаю, що всі погоджуються з думкою , що освіта повинна відображати потреби суспільства, зокрема потреби внутрішнього ринку праці.
Актуальними сьогодні є проблеми молоді. Загальновідомо, що потенціал країни визначається не лише нинішніми досягненнями вчених та практиків, а й тим, що вона вкладає у свій банк майбутнього. Це ті, хто сьогодні навчається в студентських аудиторіях. Сьогоднішні студенти, завтра не лише працюватимуть на благо держави, а й просуватимуть вперед фундаментальну науку, розроблятимуть найновітніші технології. Недарма за нашими молодими обдаруваннями полюють європейські держави, які розраховують на те, щоб використовувати наш розумовий потенціал на благо своїх країн. Мене, як президента, така ситуація не влаштовувала б. Наша молодь повинна активно працювати на майбутнє України. Моя команда розробить спеціальні соціальні програми достойного працевлаштування молодих спеціалістів та забезпечення їх житлом.
Потрібно також звернути увагу на пенсійне забезпечення. Основною метою даної реформи я б визначила посилення соціального захисту осіб, які втратили працездатність, забезпечення гідного рівня їхнього життя в результаті стійкого розвитку пенсійної системи на засадах збалансованості інтересів пенсіонерів і громадян, які працюють. Утім, наразі йдеться не так про забезпечення гідного рівня життя пенсіонерів, як про фізичне виживання мільйонів людей: з майже 14 мільйонів українських пенсіонерів більш як половина отримує мінімальну пенсію, що, за експертними оцінками, вдвічі нижча за реальну величину прожиткового мінімуму . Отже консенсусним баченням мети пенсійної реформи може бути таке: ефективна система пенсійного забезпечення, що гарантує фізичне виживання та гідний рівень життя пенсіонерів.
Україна не зможе модернізуватися самостійно, тому нам потрібний план інтеграції. Залучення України до інших проектів регіональної інтеграції також могло б потенційно відповідати її національним інтересам.
Реформи у сфері міжнародної інтеграції та співпраці спрямовано на вироблення цілісної та збалансованої зовнішньоекономічної політики, підвищення конкурентоспроможності й інвестиційної привабливості економіки України.
Україна загалом має по-новому себе позиціонувати в Європі і світі, використовуючи найефективніші методи відстоювання своїх національних інтересів.
Україні й українцям дуже важливо, конче необхідно позбутися комплексу меншовартості. Ми – спадкоємці тисячолітньої державності Великої Київської Русі, світового історичного центру християнства, батьківщини східної гілки європейської цивілізації. У нас велике минуле в загальноєвропейській історії і я вірю – ми сформуємо наше велике майбутнє. Для цього сьогодні потрібне одне – врятувати країну. А для цього потрібно об’єднати зусилля та безпосередньо творити та впливати на хід історії. Я, як і Ф. Рузвельт, закликаю кожного до пошуку «нових способів подолання труднощів».
Президентство - це поки що моя мрія. У ній я бачу й своє місто, квітуче й красиве. Обов'язково допомогла б відремонтувати рідні вулиці: починаючи з будинків і закінчуючи розбитими ліхтарями, побудувати нові спортмайданчики, впорядкувати водойми та збільшила б кількість зелених насаджень в місті. Одного сонячного ранку я побачу усміхнених людей, веселих, здорових дітей. Це жителі мого міста - громадяни України. Я - щаслива! Моя мрія здійснилася. Пригадую слова, які запам'яталися з уроку української літератури: "Така нам буде Україна, які у нас серця". Дуже хочеться, щоб кожен над цим подумав і зробив усе можливе й неможливе, щоб наша Україна була прекрасною!
|