«Захист суміжних прав» ЗМІСТ Вступ. Розділ Поняття суміжних прав в Українському законодавстві


Скачати 433.34 Kb.
Назва «Захист суміжних прав» ЗМІСТ Вступ. Розділ Поняття суміжних прав в Українському законодавстві
Сторінка 1/3
Дата 01.04.2013
Розмір 433.34 Kb.
Тип Закон
bibl.com.ua > Право > Закон
  1   2   3
Курсова робота

«Захист суміжних прав»

ЗМІСТ
Вступ.
Розділ 1. Поняття суміжних прав в Українському законодавстві
1.1. Види об'єктів суміжних прав.
1.2. Суб'єкти суміжних прав.
1.3. Виникнення і здійснення суміжних прав.
1.4. Строки охорони суміжних прав.
1.6. Управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав.
Розділ 2. Використання об’єктів суміжних прав.
2.1. Використання виконання.
2.2. Використання фонограми, відеограми.
2.3. Використання передачі (програми) організації мовлення.
Розділ 3. Захист авторського права і суміжних прав у цивільно-правовому порядку.
Висновки.
Література.
Вступ
Інтереси артистів-виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення отримали правову охорону у багатьох країнах світу в рамках нового правового інституту так званих суміжних прав, що тісно пов'язані з авторськими правами. По-перше, вони поширюються на відтворення, сповіщення творів, що охороняються також авторським правом. По-друге, вони мають особливості, аналогічні з авторським правом, тобто є особистими правами, забезпечують права на винагороду, отримують правову охорону як у національних законодавствах, так і на рівні міжнародних авторсько-правових конвенцій, містять правила, за якими іноземцям надається аналогічний рівень правової охорони, як і громадянам даної країни тощо.
Водночас результатам діяльності суб'єктів суміжних прав властиві певні специфічні риси, і вони не можуть кваліфікуватися як твори науки, літератури та мистецтва.
Суміжні права – це права виконавців на результати творчої діяльності, їх спадкоємців та інших правоволодільців, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконання, права виробників фонограм, відеограм, їх спадкоємців (правонаступників) та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм і відеограм, а також організацій мовлення та їх правонаступників, які охороняються авторським правом.
Надання правової охорони об'єкту суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей. Проте виробники фонограм, виробники відеограм і виконавці для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм та відеограм або їх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак складається з латинської літери Р в колі, імені (назви) особи, якій належить суміжне право, і зазначення року першої публікації фонограми (відеограми).
Таким чином, практична значимість вказаних проблем зумовлюють актуальність дослідження курсової роботи.
Об’єктом дослідження курсової роботи є законодавство України.
Предмет дослідження – захист суміжних прав.
Метою курсової роботи є дослідження захисту суміжних прав згідно законодавства України.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
– дослідити поняття суміжних прав згідно законодавства України;
– охарактеризувати порядок використання об’єктів суміжних прав;
– дослідити умови захисту суміжних прав.
Розділ 1. Поняття суміжних прав в Українському законодавстві
Суміжні права – це права на результати творчої діяльності виконавців, виробників фонограм та відеограм та організацій мовлення, пов'язані з використанням творів літератури та мистецтва, авторські права на які належать іншим особам [13].
Суміжні права безпосередньо пов'язані з авторськими правами, саме тому вони називаються суміжними і охороняються одним Законом. В багатьох випадках авторські майнові права реалізуються саме через об'єкти суміжних прав.
1.1. Види об'єктів суміжних прав
ЦК України визначає, що об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є:
а) виконання;
б) фонограми;
в) відеограми;
г) програми (передачі) організацій мовлення.
Об'єкти суміжних прав виражаються у будь-яких способах виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; у запису будь-якого виконання на фонограмі та відеограмі; у сповіщенні програм через трансляції в ефір і по проводах.
Таким чином, усі об'єкти суміжних прав тісно пов'язані з майновими авторськими правами, оскільки вони є способом чи формою реалізації останніх. В багатьох випадках авторські майнові права реалізуються саме через об'єкти суміжних прав. Суміжні права на зазначені об'єкти виникають без виконання будь-яких формальностей і незалежно від їх призначення, змісту, оцінки, способу чи форми вираження.
Окремими об'єктами суміжних прав є [20, 324]:
а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів. Виконанням в даному разі є реалізація зазначених творів, їх здійснення тим чи іншим способом і в тій чи іншій формі. Виконання реалізують (здійснюють) фізичні особи, які мають для цього відповідну фахову підготовку
Виконання – це подання творів, фонограм, відеограм, спектаклів, інших постановок шляхом гри, декламації, співу, танцю у живому виконанні або за допомогою технічних засобів (телерадіомовлення, кабельного телебачення та інших технічних засобів); показ кадрів аудіовізуального твору в їх послідовності (із супроводженням або без супроводження звуком). Виконання творів може здійснюватися й в інших формах та іншими способами;
б) об'єктом суміжних прав є фонограма, якою визнається звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій).
Фонограма є також одним із способів використання об'єкта авторського права. Слова пісні і музика до неї не можуть бути реалізовані, якщо вони не будуть певним чином оприлюднені, найбільш поширеним способом чого є запис на певному матеріальному носії.
в) таким же об'єктом суміжного права є відеограма – відеозапис на певному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій;
г) програми (передачі) організацій мовлення – передача, створена самою організацією мовлення, а також на її замовлення і за рахунок її коштів іншою організацією. В програмах (передачах) часто використовуються об'єкти авторського права, які організація придбала на законних підставах. Передача організації мовлення є, безперечно, результатом творчої діяльності певного колективу творців. Оскільки в програмі (передачі) використовуються об'єкти авторського права, шляхом передачі вони реалізуються, то самі програми (передачі) стають об'єктом суміжного права.
1.2. Суб'єкти суміжних прав
Відповідно до ст. 450 ЦК:
1. Первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. За відсутності доказів іншого виконавцем, виробником фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення вважається особа, ім'я (найменування) якої зазначено відповідно у фонограмі, відеограмі, їх примірниках чи на упаковці, а також під час передачі організації мовлення.
2. Суб'єктами суміжних прав є також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону [3].
Таким чином, суб'єктами суміжних прав є виконавці, якими визнаються актори (кіно, театру тощо), співаки, музиканти, танцюристи або інші особи, які виконують роль, співають, декламують, грають на музичному інструменті, танцюють чи будь-яким іншим способом виконують твори літератури, мистецтва чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів.
Виконавцями є тільки фізичні особи, незалежно від того, є вони професійними діячами чи просто любителями.
Виробником фонограми і відеограми є фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відео- чи фонозапис виконання або будь-яких рухових зображень (із звуковим супроводом чи без нього) чи звукозапис виконання або будь-яких інших звуків.
Виробниками фоно- і відеограм можуть бути тільки дієздатні фізичні особи та підприємства, установи й організації, які визнані в установленому порядку юридичними особами і занесені до відповідних державних реєстрів.
Суб'єктом суміжних прав є організації мовлення, якими визнаються організації ефірного мовлення й організації кабельного мовлення. Організаціями ефірного мовлення є телерадіоорганізації, що здійснюють публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організації) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо) в будь-якому частотному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників).
Організація кабельного мовлення – телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на відстані сигналу за допомогою того чи іншого виду наземного, підземного чи підводного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду).
Суб'єктами суміжних прав є також спадкоємні та інші правонаступники, до яких суміжне право перейшло на підставі договору чи закону (в організації мовлення спадкоємців не буває) [20].
Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм чи відеограм повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм чи відеограм.
Суміжне право виконавців, виробників фоно- і відеограм, організацій мовлення закріплюється зазначенням їх імені (найменування) на фоно- і відеограмі та їх примірниках чи упаковці. Найменування організації мовлення оголошується під час її передачі.
1.3. Виникнення і здійснення суміжних прав
Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення.
Виникнення і здійснення суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм і виконавці для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм (відеограм) або їх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав, що складається з латинської літери Р у колі – ©, імені (найменування) особи, що має суміжні права, і зазначення року першої публікації фонограми (відеограми). За відсутності доказів іншого виконавцем, виробником фонограми чи відеограми вважаються особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на упаковці.
Права виконавців. Виконавцям належать особисті (немайнові) і майнові права. Виконавцеві твору належать такі немайнові права:
1) вимагати визнання того, що він є виконавцем твору;
2) вимагати, щоб його ім'я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разі, якщо це можливо);
3) вимагати забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації [15, 414].
Виключне майнове право виконавця полягає у можливості дозволяти чи забороняти іншим особам здійснювати досить широке коло дій, визначених у ст. 37 Закону України "Про авторське право і суміжні права":
а) публічне сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір);
б) фіксацію у фонограмах чи відеограмах своїх раніше не зафіксованих виконань;
в) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань, зафіксованих без їх згоди у фонограмі чи відеограмі, чи за їх згодою, але якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, на яку вони дали свою згоду;
г) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, шляхом першого продажу або іншої передачі права власності у разі, коли вони при першій фіксації виконання не дали дозволу виробнику фонограми (виробнику відеограми) на її подальше відтворення;
д) комерційний прокат, майновий найм своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, якщо при фіксації не було їх згоди на комерційний прокат і майновий найм, навіть після розповсюдження виконань, здійсненого виробником фонограми (відеограми) або за його дозволом;
е) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах, через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором, якщо при першій фіксації виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження [4].
У цій самій статті Закону зазначено, що майнові права виконавців можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору і використання виконань, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
У разі, коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає організації, яка здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру аудіовізуального твору всі майнові права на виконання, якщо інше не передбачено договором. Крім того, виконавець може передати своє виключне право на використання цих фонограм і відеограм їх виробникам під час першої фіксації виконання.
Права виробників фонограм та відеограм. У ст. 38 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зазначено особисте немайнове право виробника фонограм чи відеограм: виробник фонограми, відеограми має право зазначати своє ім'я (назву) на кожному носії запису або його упаковці поряд із зазначенням авторів, виконавців і назв творів, вимагати його згадування у процесі використання фонограми (відеограми).
Стаття 40 цього Закону передбачає виключні права виробників фонограм та відеограм, а саме:
а) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом;
б) розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;
в) комерційний прокат фонограм, відеограм і їх примірників, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фонограми чи відеограми або за їх дозволом;
г) публічне сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором;
д) будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм;
е) ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників з метою їх поширення серед публіки [4].
Свої права виробники фонограми та відеограми можуть передавати іншим особам на підставі договору, в якому має бути визначено спосіб використання фонограм (відеограм), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми), територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України. Майнові права виробника фонограми чи відеограми, який є юридичною особою, можуть бути також передані (відчужені) іншій особі в установленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи – суб'єкта суміжних прав.
У разі введення фонограми або відеограми їх виробником чи за його згоди у цивільний оборот шляхом їх першого продажу в Україні допускається їх подальше розповсюдження шляхом продажу, дарування тощо без згоди виробника фонограми (відеограми) чи його правонаступника і без виплати йому винагороди. Проте й у цьому випадку право здавання таких примірників фонограм (відеограм) у майновий найм чи комерційний прокат залишається виключно правом виробника фонограми (відеограми).
Права організації мовлення. Закон України "Про авторське право та суміжні права" надав організаціям мовлення немайнове право вимагати згадування своєї назви у зв'язку із записом, відтворенням, розповсюдженням своєї передачі і публічним повторним сповіщенням її іншою організацією мовлення.
До майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:
а) публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції;
б) фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтворення;
в) публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом [15, 417].
Організація мовлення також має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе їхні програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався.
Майнові права організації мовлення можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб і строк використання програми мовлення, розмір і порядок виплати винагороди, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Майнові права організації мовлення можуть бути також передані (відчужені) іншій особі в установленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи – суб'єкта суміжних прав.
Щодо майнових прав суб'єктів суміжних прав допускаються такі самі обмеження, як і щодо прав авторів літературних, художніх, наукових творів, за умови збереження особистих немайнових прав усіх суб'єктів, а також за умов, коли:
а) відтворення зазначених об'єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;
б) право на відтворення не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України;
в) за суб'єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників.
При цьому виплата винагороди здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:
а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах;
б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;
в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети [15, 418].
Розмір цих відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначається Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (уповноваженим організаціям). Зібрані кошти поділяються між організаціями колективного управління, що є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники – у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.
Зібрані кошти поділяються між авторами, виконавцями, виробниками фонограм (відеограм). Якщо угодами між організаціями колективного управління не передбачено інше, то ці кошти поділяються у таких пропорціях: авторам – 50 відсотків, виконавцям – 25 відсотків і виробникам фонограм (відеограм) – 25 відсотків.
1.4. Строки охорони суміжних прав
Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання, а їх особисті немайнові права – безстрокові. Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису. Права організації мовлення охороняються протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі (ст. 44 Закону України "Про авторське право та суміжні права"). До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах вищезазначених строків.
1.6. Управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав
Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами особисто, через свого повіреного, а також через організацію колективного управління.
Управління через повіреного здійснюється на підставі укладеного з ним договору-доручення. Здійснюючи управління майновими правами, повірений діє у межах повноважень, переданих суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав.
Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи. Ці організації не мають права займатися комерційною діяльністю чи використовувати будь-яким способом об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, доручених їм для управління. На діяльність таких організацій не поширюються обмеження, передбачені антимонопольним законодавством.
Законом допускається утворення окремих організацій, що управляють певними категоріями майнових прав певних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, або організацій, що управляють різними майновими правами в інтересах різних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), мають виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.
Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть також доручати управління своїми майновими правами на колективній основі відповідним державним організаціям, установчі документи яких передбачають здійснення таких функцій.
Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.
Організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, у тому числі й про взаємне представництво інтересів, відповідно, доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі й про взаємне представництво інтересів.
На основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і суміжних прав. При цьому організації колективного управління мають право вимагати від цих осіб винагороду за використання об'єктів авторського права і суміжних прав. Цю винагороду організації колективного управління збирають, розподіляють і виплачують суб'єктам авторського права і суміжних прав, правами яких вони управляють [15, 420].
В Україні система управління авторськими та суміжними правами ще перебуває у процесі становлення. Серед державних організацій можна назвати державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав", а серед організацій колективного управління правами – Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав "Оберіг". Однак відповідних ефективно діючих структур поки недостатньо, порівняно, наприклад, з Російською Федерацією, де є розгалужена система успішно діючих організацій, таких як Російська фонографічна асоціація. Російська асоціація музичних продюсерів, Російське товариство з суміжних прав, Російське товариство з управління правами виконавців.
  1   2   3

Схожі:

УРОК №7 Тема. Суміжні кути. Властивості суміжних кутів
«теорема»; сформувати в учнів уміння розпізна­вати на готовому рисунку пари суміжних кутів, будувати кут, суміжний з даним, відтворювати...
ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ В УКРАЇНІ
В цій роботі представлені огляд та аналіз поточних тенденцій в сфері інтелектуальної власності (ІВ) в Україні. Зокрема, дослідження...
Тема : Урок казка. Вертикальні кути та їх властивості
Мета : Закріпити поняття вертикальних та суміжних кутів,вчити правильно формулювати та доводити властивості суміжних та вертикальних...
ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: “Здійснення і захист цивільних прав”
Система державних та громадських органів, що здійснюють захист цивільних прав організацій і громадян. 88
Законом передбачено певні критерії для надання охорони суміжних прав, а саме
Дані права виникають з відносин, які вже давно існують у творчому житті нашого суспільства. Особливого значення ці відносини набули...
1. Поняття та зміст конституційного ладу
Конституційний лад це юридична організація суспільного та державного ладу, політико-правовий фундамент формування громадянського...
ЗАКОН УКРАЇНИ Про захист прав споживачів. ЗАКОН УКРАИНЫ О защите...
Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності,...
Високий рівень матема­тичної підготовки набуває сьогодні особливої...
Дійсно, математика є опорним предметом при вивченні суміжних дисциплін (фізики, хімії, інформатики, біології, географії, еко­номіки,...
КОНВЕНЦІЯ про захист прав людини і основоположних свобод
Загальну декларацію прав людини, проголошену Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року
Тема: Об’єкти цивільних прав (6 годин)
Поняття та види об’єктів цивільних прав. Оборотоздатність об’єктів цивільних прав
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка