ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття із службової підготовки з працівниками апарату ГУ МНС України в Миколаївській області Тема


Скачати 224.42 Kb.
НазваПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття із службової підготовки з працівниками апарату ГУ МНС України в Миколаївській області Тема
Дата28.03.2013
Розмір224.42 Kb.
ТипПлан-конспект
bibl.com.ua > Право > План-конспект
ЗАТВЕРДЖУЮ”

Начальник ГУ МНС України

в Миколаївській області

генерал-майор сл.ц.з.

М.І.Поступальський


____” березня 2005 року.


ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення заняття із службової підготовки

з працівниками апарату ГУ МНС України в Миколаївській області
Тема: ТРАВМАТИЗМ ТА ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ, ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ ЗАПОБІГАННЯ.
Навчальна мета: 1. Вивчити питання щодо заходів запобігання травм та профзахворювань.

2.Дати під запис склад документів необхідних при виробничому та побутовому травматизмі.
Час: 1 година.
Місце проведення: актовий зал ГУ МНС України в Миколаївській області.
Навчально-матеріальне забезпечення: “Основи охорони праці” М.П.Гандзюк.
Література: 1. “Основи охорони праці” М.П.Гандзюк.

2. Постанова КМУ № 1112 від 25 серпня 2004р. “Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”.

3. Постанова КМУ № 270 від 22 березня 2001р. “Положення про порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру”.

Порядок проведення заняття:
1. Організаційний момент - 5 хв.

перевірка присутніх;

оголошення теми і мети заняття, питань, які мають вивчатися.

2. Контроль знань - 10 хв.

перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

3. Викладення матеріалу теми - 20 хв.

Питання, які вивчатимуться:

3.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.

3.2. Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

3.2. Дослідження виробничого травматизму.

3.3. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань.



Питання та їх короткий зміст


Методичні вказівки

1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних зах­ворювань і аварій на виробництві організовує роботодавець відпо­відно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на вироб­ництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здо­ров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілес­них ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові уда­ри, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником праце­здатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків .

До гострих професійних отруєнь належать випадки, що стали­ся після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин.

Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання тощо.

Визнаються пов'язаними з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, які сталися під час:

  • перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство і до його виходу (який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку) або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

  • приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, виконання заходів особистої гігієни перед початком роботи і після її закінчення;

  • проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;

  • використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

  • проведення дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробничого завдання чи прямих обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);

  • ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

  • надання підприємством шефської допомоги;

  • перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

  • прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

  • подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов’язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов’язків;

  • прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

Визначаються пов’язаними з виробництвом також випадки:

- природної смерті працівника під час перебування на підземних роботах;

- нанесення тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків незалежно від порушення кримінальної справи;

- які сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою).

За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвом, і не складається акт за формою Н-1 про ті нещасні випадки, що сталися з працівниками:

  • під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства;

  • за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

  • під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, а також устаткування, механізмів, інструментів підприємства без дозволу роботодавця, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;

  • внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт,

  • зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно уста­новленого порядку;

  • під час скоєння ними злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

  • у разі природної смерті або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, про такий нещасний випадок складається акт за фор­мою НТ (невиробничий травматизм) відповідно до Порядку роз­слідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити без­посереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів для надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов’язаний:

терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувального закладу;

повідомити про те, що сталось, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноваженому найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановки на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових, повинен:

  • повідомити про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) за формою, що встановлюється цим Фондом, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, - це підприємство, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, - відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби;

  • організувати його розслідування й утворити комісію з розслідування.

До складу комісії з розслідування входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку ро­ботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охо­рони праці (голова цієї комісії), керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колекти­ву з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом проф­спілки, інші особи. Склад комісії має бути не менш як з трьох осіб.

Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії з розсліду­вання не включається.

У разі нещасного випадку з можливою інвалідністю до складу комісії з розслідування включається також представник відповід­ного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

У разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе робо­тою самостійно, за умови добровільної сплати нею внесків на дер-• жавне соціальне страхування від нещасних випадків на вироб­ництві та професійних захворювань розслідування організує від­повідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.

Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб:

  • обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і причетних осіб, та отримати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

  • визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

  • з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виробництвом;

  • визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

  • скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НПВ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю;

  • у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь) крім акта за формою Н-1 складається у 4 примірниках карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Акти форми Н-5 і Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід’ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.

До першого примірника акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт розслідування нещасного випад­ку) додаються акт за формою Н-1 або НПВ, пояснення свідків,

потерпілого, витяги з експлуатаційної документації, схеми, фо­тографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратура тощо), у разі необхід­ності, також медичний висновок про наявність в організмі потер­пілого алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НПВ, беруться на облік.

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НПВ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НПВ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протя­гом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий.

У разі ліквідації підприємства акти розслідування нещасних ви­падків, акти за формою Н-1 або НТ підлягають передачі право­наступникові, який бере на облік ці нещасні випадки, а у разі його відсутності або банкрутства - до державного архіву.

По закінченню періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і в десятиденний термін надсилає його організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н-1 або НТ.

Нещасний випадок, про який безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нього настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується протягом місяця після отримання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.

Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування не­щасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють органи Державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, Фонд відповідно до їх компетенції.

Громадський контроль здійснюють трудові колективи через об­раних ними уповноважених з питань охорони праці та профспілки через виборні органи і своїх представників.

Ці органи мають право вимагати від роботодавця складення ак­та за формою Н-1 та Н-5 або його перегляду, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Положення або інших норма­тивно-правових актів про охорону праці.

У разі відмови роботодавця скласти акт за формою Н-1 про не­щасний випадок чи незгоди роботодавця, потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, зі змістом акта розслідування нещасного випадку, акта за формою Н-1 питання вирішується в порядку, пе­редбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.

Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають:

  • нещасні випадки із смертельним наслідком;

  • групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я;

  • випадки смерті на підприємстві;

  • випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків;

  • нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнаглядохоронпраці).

Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смер­тельним наслідком, випадок смерті, а також зникнення працівни­ка під час виконання ним трудових обов'язків роботодавець зобо­в'язаний негайно передати засобами зв'язку повідомлення за вста­новленою формою:

- відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

  • відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

  • відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

  • органу, до сфери управління якого належить це підприємство (у разі його відсутності - відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування);

  • відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);

  • профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

  • вищестоящому профспілковому органу;

  • відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності).

Зазначені органи (організації) повідомляють про нещасний випадок свої вищестоящі органи (організації) згідно з установленим порядком.

Зазначене повідомлення надсилається також у разі, коли смерть потерпілого настала внаслідок нещасного випадку, що стався раніше.

Спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, групового нещасного випадку, випадку смерті, а також випадку зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків організовує роботодавець (якщо постраждав сам роботодавець, - орган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - відповідна місцева дер­жадміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування).

Розслідування цього випадку проводиться комісією із спеціаль­ного розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.

До складу комісії із спеціального розслідування включаються: посадова особа органу державного нагляду за охороною праці (го­лова комісії), представник відповідного робочого органу виконав­чої дирекції Фонду, представники органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - відповід­ної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування, роботодавця, профспілкової організації, членом якої є потерпілий, вищестоящого профспілкового органу або упов­новажений трудового колективу з питань охорони праці, якщо по­терпілий не є членом профспілки, а у разі розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеці­аліст відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміо­логічної служби.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протя­гом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5 та Н-1, а також оформляється карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим про­фесійним захворюванням (отруєнням).

Акт за формою Н-1 або НПВ на кожного потерпілого складаєть­ся відповідно до акта спеціального розслідування у двох примірни­ках, підписується головою та членами комісії із спеціального роз­слідування і затверджується роботодавцем протягом доби після одержання цих документів.

2. Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру

Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розу­міти: не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - не­щасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.

Нещасні випадки підлягають розслідуванню відповідно до По­рядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001р. № 270.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

  • прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації);

  • переміщення будь-якими видами транспорту (повітряним, залізничним, морським, автомобільним, електротранспортом, на канатній дорозі, фунікулері та ін.);

  • виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку, якщо це не входить до службових обов'язків);

  • участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агіта­ційно-пропагандистській діяльності);

  • участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

  • проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

  • використання газу у побуті;

  • користування або контакту із зброєю, боєприпасами та ви­буховими матеріалами;

  • виконання робіт у домашньому господарстві;

  • використання побутової техніки;

  • стихійного лиха;

  • перебування в громадських місцях, закладах торгівлі, закла­дах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення та ін.

Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку вста­новлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Докумен­том, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок не­працездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

Повідомлення про нещасні випадки із смертельним наслідком лікувально-профілактичні заклади протягом доби надсилають до районної адміністрації, органів внутрішніх справ та органів про­куратури.

Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був по­терпілий у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визна­чення їх обставин та причин.

Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, район­ної у місті ради) протягом доби приймає рішення про утворення комісії з розслідування нещасного випадку. Нещасні випадки, які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утворе­ною організацією, де працює потерпілий.

Розслідування нещасних випадків із смертельними наслідками проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури.

За результатами розслідування нещасного випадку складаєть­ся акт за формою НТ(невиробничий травматизм).

На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.

Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення про­водять районні держадміністрації на підставі звітів про нещасні ви­падки.

Узагальнений звіт про нещасні випадки районні держадміністрації надсилають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, облас­них, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, які, в свою чергу, подають узагальнені звіти до Держнаглядохоронпраці.

3. Дослідження виробничого травматизму

Метою дослідження виробничого травматизму є розробка за­ходів по запобіганню нещасних випадків на підприємстві. Для цьо­го необхідно систематично аналізувати і узагальнювати їх причи­ни. Аналіз причин травматизму дозволяє поділяти їх на органі­заційні, технічні, психофізіологічні та санітарно-гігієнічні.

Організаційні: порушення законодавчих актів з охорони праці, вимог інструкцій, правил і норм, відсутність або неякісне прове­дення інструктажу і навчання, невиконання заходів щодо охорони праці, невідповідність норм санітарно-гігієнічних факторів, несвоє­часний ремонт або заміна несправного і застарілого обладнання.

Технічні: невідповідність вимогам безпеки або несправність ви­робничого обладнання, інструменту і засобів захисту; конструктивні недоліки обладнання.

Психофізіологічні: помилкові дії працівника внаслідок втоми, надмірної важкості і напруженості роботи, монотонності праці, хво­робливого стану, необережності.

Санітарно-гігієнічні: надмірні рівні шуму, вібрації; несприятливі метеорологічні умови; підвищений вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин; наявність різних випромінювань вище допу­стимих значень; недостатнє або нераціональне освітлення; пору­шення правил особистої гігієни та інше.

Найбільш поширеними взаємодоповнюючими методами до­слідження виробничого травматизму є статистичний і монографіч­ний. Але сьогодні все більше уваги приділяють економічному, ерго­номічному та психофізіологічному методам.

Статистичний метод базується на аналізі статистичного матеріа­лу по травматизму, який накопичений на підприємстві або в галузі за декілька років. Дані для цього аналізу містяться в актах за формою Н-1 і в звітах по формі 7ТНВ. Статистичний метод дозволяє всі не­щасні випадки і причини травматизму групувати по статі, віку, про­фесії, стажу роботи потерпілих, часу, місцю, типу нещасних випадків, характеру отриманих травм, виду обладнання. Цей метод дозволяє встановити найбільш поширені види травм по окремим підприєм­ствам, визначити причини, які спричиняють найбільшу кількість нещасних випадків, виявити небезпечні місця, розробити і провес­ти необхідні організаційно-технічні заходи.

При проведенні статистичного аналізу для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві і в галузі використовують кількісні і якісні відносні показники, засновані на вивченні первин­них документів про травматизм (актів за формою Н-1 і звітів по формі 7ТНВ). Кількісний показник частоти травматизму Кц або коефіцієнт частоти травматизму розраховується на 1000 працюючих:

де Н - число нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися на підприємстві за звітний період і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;

С – середньо спискова чисельність працюючих на підприємстві за той самий звітний період часу.

Тобто коефіцієнт частоти травматизму Кч - це кількість нещас­них випадків або профзахворювань, які сталися у відповідний пе­ріод часу (півріччя, рік), на 1000 працюючих.

Якісний показник травматизму Кт або коефіцієнт тяжкості травматизму (нещасних випадків) характеризує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:

де Д - сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на добу і більше під час звітного періоду,

До цього показника не включаються випадки стійкої втрати пра­цездатності, що не закінчилася за звітний період, і тому він по­вністю не характеризує тяжкості травматизму. Тобто, коефіцієнт тяжкості нещасних випадків - це середня довго тривалість непра­цездатності одного потерпілого, яка виражена в робочих днях за відповідний звітний період (півріччя, рік).

Крім цих показників, застосовується показник, за яким ви­значається кількість втрачених через травми робочих днів, що при­падають на 1000 працюючих. Його називають коефіцієнтом мі­німальних матеріальних збитків або коефіцієнтом трудових втрат. Він підраховується як добуток двох вищенаведених показників:

Монографічний метод представляє собою аналіз небезпеч­них і шкідливих виробничих факторів, які властиві технологіч­ному процесу, обладнанню, ділянці виробництва. За цим мето­дом поглиблено аналізуються всі обставини нещасних випадків і, за необхідності, виконуються відповідні дослідження .та ви­пробування. Цей метод дозволяє не тільки проаналізувати не­щасні випадки що сталися, а й виявити потенційні небезпечні фактори, які існують на ділянці технологічного процесу або об­ладнання, що вивчається, а також використати отримані резуль­тати при проектуванні виробництва та для розробки заходів з охорони праці.

Економічний метод полягає в визначенні економічної шкоди від заподіяного травматизму, визначенні економічної ефектив­ності від затрат на розробку та впровадження заходів з охорони праці. Цей метод не дозволяє виявити причини травматизму і тому застосовується як доповнення до інших методів.

Ергономічний метод ґрунтується на комплексному вивченні системи "людина - машина - виробниче середовище". Відомо, що кожному виду трудової діяльності відповідають визначені фізіологічні, психофізіологічні і психологічні якості людини, а також її антропометричні дані. Тому при комплексній відповід­ності вказаних властивостей людини до конкретної трудової діяльності можлива ефективна і безпечна робота. Порушення відповідності може призвести до нещасного випадку.

При такому аналізі травматизму слід враховувати, що здо­ров'я і працездатність людини залежать від біологічних ритмів функціонування організму під впливом геліо-геофізичних явищ. Дія таких явищ, як іонізація атмосфери, магнітне і граві­таційне поле Землі, активність Сонця, гравітація Місяця та інші - викликає відповідні зміни в організмі людини, що змінюють її поведінку. Це може призвести до зниження спри­йняття змін у навколишньому середовищі1 і до нещасних ви­падків.

Статистичний, економічний, ергономічний методи аналізу травматизму трудомісткі, тому для більш ефективного викорис­тання інформації необхідно застосовувати ЕОМ.

4. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань

Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені: в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці; в організації навчання і забезпечення працюючих безпечними ме­тодами та засобами роботи; в прогнозуванні виробничого трав­матизму; раціональному плануванні коштів і визначенні еконо­мічної ефективності від запланованих заходів. Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці - сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробни­чих процесів, обладнання, будівель і споруд. Нормативно-техніч­на документація щодо безпеки праці розробляється з урахуван­ням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небез­печності і зони поширення, психофізіологічних і антропометрич­них особливостей людини.

Всі заходи по запобіганню виробничого травматизму можна по­ділити на організаційні та технічні.

Організаційні заходи, які сприяють запобіганню травматизму: якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучен­ня їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою; організація раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання.

Технічні заходи: раціональне архітектурно-планувальне рішен­ня при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних нормам і правилам; створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір і компонування обладнання у виробничих при­міщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої са­нітарії; проведення комплексної механізації і автоматизації ви­робничих процесів, створення надійних технічних засобів запо­біганню аварій, вибухів і пожеж на виробництві; розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та інше. Важливим в забезпеченні безпечної праці і запобіганні травма­тизму на виробництві є фактори особистого характеру - знання керівником робіт особистості кожного працівника, його психіки і особливостей характеру, медичних показників і їх відповідності параметрам роботи, ставлення до праці, дисциплінованості, задо­воленості працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи, знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, його ставлення до інших робітників і всього колективу.







4. Закріплення вивченого матеріалу - 10 хв.
5. Підведення підсумків - 5 хв.:

вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

оголосити оцінки;

відповісти на запитання.

План-конспект склав:

провідний фахівець УРС

ст. лейтенант вн. сл. С.С. Валуєв
“28” березня 2005 р.

Схожі:

План-конспект Проведення заняття в системі службової підготовки з...
Проведення заняття в системі службової підготовки з працівниками апарату ГУ МНС України в Миколаївській області
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття із службової підготовки з працівниками...
Навчальна мета: Вивчити питання щодо заходів запобігання травм та профзахворювань
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з працівниками...
Тема №6 “Службовий етикет і культура поведінки працівника МНС України на службі та у побуті
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення лекційного заняття з функціональної...
ТЕМА: Злочини у сфері службової діяльності (Розділ XVII Кримінального кодексу України)
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН (типовий) проведення занять зі службової підготовки...
Організація професійної підготовки працівників МНС України. Вимоги наказів МНС України №601 від 01. 09. 09р., №10 від 08. 2004 року...
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН (типовий) проведення занять зі службової підготовки...
Завдання особового складу органів і підрозділів МНС України на 2012/2013 навчальний рік
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з функціональної підготовки...
ТЕМА: Організація професійної підготовки працівників МНС України. Вимоги наказу МНС України №455 від 27. 11. 2003 року
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять з тактичної підготовки з особовим...
ТЕМА №3 : Гасіння пожеж на об’єкта добування, зберігання, переробки та транспортування горючих газів
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН проведення занять зі службової підготовки з особовим...
Завдання особового складу органів і підрозділів МНС України на 2011/2012 навчальний рік
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками...
Тема Психологічні аспекти дій по ліквідації надзвичайних ситуацій. Характеристика екстремальних ситуацій. Алгоритм без помилкових...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка