НАВЧАЛЬНО–НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ


Скачати 1.18 Mb.
Назва НАВЧАЛЬНО–НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Сторінка 6/10
Дата 16.03.2013
Розмір 1.18 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема 4: Право власності в міжнародному приватному праві
ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

  1. Інститут права власності.

  2. Колізійне регулювання права власності та інших речових прав в Україні та в іноземних державах.

  3. Закон місця знаходження речі та роль цієї прив'я­зки.

  4. Спеціальні колізійні прив'язки для окремих питань, пов'язаних з речово-правовими відносинами


Ключові терміни: право власності, речові права, нерухоме майно, рухоме майно, закон місця знаходження речі, колізійне регулювання права власності, колізійні прив’язки, спеціальні колізійні прив’язки.

Запитання для самоконтролю:

  1. Які особливості відрізняють право власності від інших речових права?

  2. Які класифікації речей використовуються у сучасному МПП?

  3. Що Вам відомо про колізійні проблеми права власності і засоби їх вирішення у МПП?

  4. В чому полягає територіальний характер авторських прав і прав
    на винахід?

  5. У яких міжнародних угодах у сфері авторського права бере
    участь Україна?

  6. Які дії необхідно здійснити для забезпечення прав на вітчизняні
    винаходи за кордоном?

  7. У чому сутність конвенційного пріоритету?

  8. Як охороняються в Україні товарні знаки іноземних фірм?


Практичне заняття до теми № 4.

Задача № 1.

Предметом спору, що розглядався в англійському суді у 1980 р., була колекція японських витворів мистецтва, вкрадених в Англії, а потім перевезених до Італії. В Італії вони були куплені добросовісним набувачем, який не знав про те, що ця колекція була викрадена. Набувач відправив їх до Лондону на аукціон фірми «Крісті», де вони були представлені для продажу. Про це дізнався власник, у якого вони були вкрадені, та став вимагати як від фірми «Крісті», так і від італійського набувача повернення витворів або виплати суми, за яку вони будуть викуплені на аукціоні.

Виходячи з принципу lex rei sitae суд застосував італійське право як право держави, в якому культурні цінності знаходились на момент передачі набувачу. Оскільки ст. 1153 ЦК Італії допускає можливість добросовісного набування щодо вкрадених речей, відповідач може стати правомірним власником. Тому в позові колишньому власнику було відмовлено.

В іншому випадку на захист інтересів власника встав американський уряд. У 1973 році італійський уряд став вимагати повернути нелегально вивезену з Італії вазу, відому як «Галукс Кратер», яку нью-йоркський музей «Метрополітен» купив за 1 млн. доларів у продавця, а той, у свою чергу, набув її в антиквара у Бейруті, який володів вазою більше п’яти років. Відмова повернення вази була обґрунтована посиланням на те, що її набуття було законним.

Питання:

  1. Законодавство якої країни належить застосовувати при визначені добросовісності набуття культурних цінностей?

  2. Як вирішуються проблеми добросовісності набуття у конвенції ЮНІДРУА?


Задача № 2.

В 1927 році у Німеччині проводилася виставка, на яку відомий художник Казимир Малевич привіз свої художні твори. Було представлено 70 картин та більше ніж 20 малюнків та ескізів. Перед поверненням на батьківщину, Малевич залишив свої твори у Німеччині своєму другу архітектору Густаву, сподіваючись на те, що через кілька років буде проводитись інша виставка. У 1935 році Малевич помер.

Згодом, архітектор Гюстав неодноразово намагався зв’язатися з родиною Малевича, але марно. Будинок художньої школи, де зберігалися його картини, під час війни було зруйновано, але Гюстав зумів вивести твори Малевича та зберегти їх.

У 1951 році Гюстава відвідав директор «Стеделик музей» в Амстердамі. Архітектор не хотів передавати твори свого друга до музею, але після тривалих переговорів, у 1956 році, погодився. На цей час він був вже тяжко хворий. Перед смертю Гюстав продав твори Малевича, що зберігалися у нього, музею в Нідерландах. Музей не повідомив громадськість про своє придбання, але після спливу строку набувальної давності оголосив про це, включивши ці твори у свою експозицію і ставши при цьому одним із найбільш відомих власників творів Малевича.

Питання:

  1. Чим може бути обґрунтовано право власності музею?

  2. Положення про набувальну давність яких держав належало у даному випадку застосовувати для виникнення права власності?

  3. Чи були шанси повернення картин Малевича, якщо врахувати те, що у 50–ті роки ХХ ст. дочка художника ставила питання перед Міністерством культури СРСР про повергнення картин, та передачі їх у власність держави?


Задача №3

Стаття 2 Договору про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, 1967 р. містить наступне правило: «Космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла, не підлягає національному привласненню ні шляхом проголошення на них суверенітету, ні шляхом використання або окупації, ні будь–якими іншими засобами». Денніс Хоуп, 49-річний підприємець, з Каліфорнії оголосив себе на початку 1997 р. власником Сонячної системи, всіх планет і їх супутників, включаючи і супутник Землі Місяць. Перед цим він на­правив послання про намір приватизувати «безхозні небесні тіла» на адресу ООН, Білого дому у Вашингтоні і Кремля у Москві. Відповіді він не отримав. Потім Д. Хоуп відкрив власну контору під назвою «Місячне посольство» і став прода­вати ділянки своєї «власності».

Питання:

1. Чи допустиме подібне привласнення з точки зору міжнародного публічного права чи міжнародного приватного права?

2. Які можуть бути підстави для визнання даного договору недійсним за українським цивільним правом?
Задача №4

У 1951 р. іранський меджліс ухвалив два закони про націона­лізацію нафтової промисловості в Ірані. Негайно після націоналізації Англо-іранська нафтова компанія зажадала від прем'єр-міністра іранського уряду, аби це питання відповідно до ст. 22 концесійного договору 1933 р. було вирішено шляхом арбітражу. Іранський міністр фінансів у своїй відповіді на цей лист підкреслив, що: 1) право націоналізації виникає з суверенітету кожної держави; це право використовували багато держав, у тому числі і уряд Великобританії; 2) приватна угода (концесія) не може перешкоджати здійсненню цього права, заснованого на нормах міжнародного права; 3) націоналізація нафтової промисловості в Ірані є результатом здійснення суверенного права іранського народу; цей захід не може бути предметом арбітражного розгляду в будь-якому арбітражному органі.

Питання:

Оцініть аргументи іранського уряду з точки зору їх відповідності міжнародному приватному праву.
Задача №5

Керівництво побоюється, що майно філії Вашої ком­панії за кордоном буде націоналізовано. Ви маєте такі юридичні гарантії:

  • положення Конституції іноземної держави, що забороняє націоналізацію;

  • положення двостороннього міжнародного договору між Вашою державою та іноземною державою, що забороняє націоналізацію;

  • договір страхування інвестиційних рисків, укладений з приватною компанією;

  • договір між Вашою компанією та іноземною державою, що містить умову про недопустимість націоналі­зації.

Питання:

  1. Порівняєте відносну цінність цих гарантій. Які ще гарантії можливі?

  2. Якщо націоналізація все ж була здійснена, які способи захисту інтересів інвестора можуть бути використані?


Задача №6

У Німеччини у німецького власника злочинцями була вкрадена машина, привезена до України і продана українському покупцеві. Дані факти стали відомі правоохоронним органам України. Німецький власник, дізнавшись про те, що його машина знаходиться в українського покупця, вирішив прийняти заходи до її витребування.

Питання:

  1. Використовуючи знання правил міжнародної підсудності та колізійного права, проконсультуйте німецького власника на предмет того, до суду якої держави (України чи Німеччини) йому слід звертатися для витребування свого майна?

  2. На підставі яких норм права і яке рішення повинен прийняти суд?


Задача №7

Між українським ВАТ та італійською фірмою в Києві був укладений контракт постачання, згідно з яким італійська фірма зобов'язалася поставити товар на умовах DDU (м. Канів). При цьому відповідно до контракту італійська фірма зобов'язана була здати товар кур'єрській пошті DHL для пересилки набувачу, а датою постачання за контрактом вважається дата поштової накладної.

1. Встановіть місце, в якому стався перехід права власності на товар.
Задача №8

Російський громадянин Л в 2004 р. придбав в Лондоні на аукціоні Крісті (Christies) картину відомого французького художника XVIII ст. для своєї приватної колекції в Росії. У тому ж році до російського суду загальної юрисдикції громадянин Італії М. Пістолезі пред'явив позов про витребування картини з чужого незаконного володіння (з володіння громадянина Л), з клопотанням накласти арешт на картину в порядку попереднього забезпечення позову. За твердженням М. Пістолезі, придбана громадянином Л картина була більше 20 років тому вкрадена з приватної колекції М. Пістолезі, і всі спроби італійських слідчих органів по її розшуку не призвели до успіху. Дізнавшись про аукціон в Лондоні, М. Пістолезі вирішив витребувати картину, що належала йому раніше. При цьому в своїй позовній заяві М. Пістолезі посилався на норми англійського права як права країни, в якій мав місце факт передачі речі. Згідно з англійським правом титул на вкрадену річ не вважається таким, що перейшов до набувача незалежно від того, є набувач добросовісним чи ні.

1. Визначте право, що застосовується до питань власності на картину в даній справі, а також до інших питань (зокрема, позовній давності).

2. Яке рішення, на Ва­шу думку, повинен прийняти російський суд?
Тема 5: Правочин з іноземним елементом. Зовнішньоекономічні угоди
ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

  1. Правочин з іноземним елементом: поняття, види, загальна характеристика.

  2. Право, що застосовується до змісту правочину (зобов’язальний статут).

  3. Колізійні питання стосовно форми правочину.

  4. Загальна характеристика Віденської конвенції ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» 1980 року.


Ключові терміни: правочин, іноземний елемент, форма правочину, зміст правочину, сторони правочину, принцип автономії волі сторін, принцип найбільш тісного зв’язку, оферта, акцепт, зовнішньоекономічна угода.

Запитання для самоконтролю:

  1. Якими законами та підзаконними нормативними актами Украї­ни регулюється укладання зовнішньоекономічних договорів?

  2. Яка форма зовнішньоекономічних договорів передбачена зако­нодавством різних країн?

  3. Який зміст принципу автономії волі сторін?

  4. Які існують правила українського законодавства щодо застосу­вання права з питань змісту зовнішньоторговельних операцій?

  5. Правом якої країни регулюються правовідносини за договором
    відповідно до українського законодавства?

  6. Які основні положення містить Конвенція ООН про договори
    міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.?

  7. Які строки позовної давності передбачає Конвенція 1974 р.?


Практичне заняття до теми № 5.
Задача № 1.

Між ЗАТ «Київбуд» (Україна) та ВАТ «Пермьстрой» (Російська Федерація) в м. Київ була укладена угода про поставку будівничого матеріалу. Але в договорі не було визначено правом якої саме країни будуть врегульовані права та обов’язки сторін.

Питання:

  1. Законодавством якої країни повинен бути встановлений обсяг прав та обов’язків за договором поставки?

  2. Чи зміниться ситуація, якщо б договір поставки було укладено на київській біржі?


Задача № 2.

Між перевізником СПД Шмітько (Україна) та відправником ПП Крижко (Угорщина) було укладено в м. Будапешт договір перевезення. Але обидві сторони не дійшли згоди щодо питання яким саме законодавством повинен бути врегульований даний договір.

Питання:

  1. Як ця проблема врегульована українським законодавством?


Задача № 3.

Договір позики між АБ «Авіко» (Республіка Франція) та АКБ «Хрещатик» (Україна) був врегульований французьким законодавством. АБ «Авіко» уступив своє право вимоги АБ «Індекс-Банк» (Україна).

Питання:

  1. За законодавством якої країни повинен буди врегульований договір позики після переуступки права вимоги?


Задача № 4.

Договір купівлі-продажу автомобілю між громадянином України та юридичною особою зареєстрованою в Іспанії було укладено в м. Мадрид.

Питання:

  1. Згідно якого законодавства повинна бути дотримана форма договору купівлі-продажу?


Задача №5

Згідно зі статутними документами індійської компанії договори, що укладаються від її імені, визнаються дійсними лише у разі, коли вони одночасно підписані двома комерційними директорами. Президент компанії порушуючи положення статутних документів одноособово видав доручення на укладення договору з українською організацією. В подальшому індійська компанія порушила свої зобов'язання за укладеним договором, і до неї був пред'явлений позов в МКАС при ТПП України. У засіданні арбітражу індійська компанія заперечувала наявність договірних стосунків, посилаючись на недійсність контракту як укладеного неправомочною особою.

Вирішите вказану ситуацію.
Задача №6

Українська організація (продавець) звернулася до українського суду з позовом до китайської фірми (покупця) про відшкодування збитків, викликаних несплатою поставленої продукції. В процесі розгляду справи суд встановив, що доручення, на підставі якого діяв представник іноземної фірми-покупця при укладенні угоди, не відповідало формі згідно з китайським законодавством. Відповідно відповідач (китайська фірма) посилався на недійсність договору і відсутність між сторонами договірних зобов'язань. При цьому суд не взяв до уваги затвердження представника позивача (української організації) про те, що доручення має бути визнане дійсним, оскільки відповідає формі відповідно до вимог українського права.

Питання:

  1. Чи має рацію український суд?

  2. Якщо так, то на підставі яких норм права українська організація-продавець може витребувати повернення сплачених коштів? Сторони контракту не визначили застосовне до нього право.


Задача №7.

Сторони контракту обрали право, що застосовується до договору, право держави X. В період дії договору право держави X змінилося таким чином, що істотно змінилось регулювання зобов'язань сторін контракту. Між сторонами виник спір за контрактом.

Питання:

Яке право має бути застосовне судом: (1) право, що діяло на момент укладення договору; (2) право, що діє на момент виконання (невиконання) сторонами своїх зобов’язань; (3)право, що діє на момент виникнення суперечки; (4) право, що діє на момент розгляду судом справи з приводу спору між сторонами?
Задача №8.

Контракт, укладений між українською організацією (продавець) та італійською фірмою (покупець), містив положення про застосування до нього італійського права в тому стані, в якому воно діє на момент укладення контракту, і всі відповідні можливі зміни у вибраному праві не застосовуються.

Питання:

  1. Чи є спроба сторін «заморозити» застосовне право в певному моменті часу дійсною згідно з українським правом і доктриною МПП?

  2. Чи повинен український суд визнати дійсність такого вибору сторонами права?

  3. Якщо немає, то яке право він повинен застосувати?

  4. В разі, якщо суд знайде компетентним українське право, яке значення має посилання на італійське право:

Варіант А: жодного значення, оскільки такий вибір права є недійсним;

Варіант Б: відповідні норми італійського права, що діяли на момент укладання договору, повинні розглядатися як умови договору;

Варіант В: посилання на італійське право можна розглядати як одну з обставин, що свідчить про наявність тісного зв'язку контракту з італійським правом.
Задача № 9.

У своєму контракті купівлі-продажу українська організація (продавець) і фінська фірма (покупець) зазначили, що для регу­лювання всіх питань, що не знайшли відображення в контракті, застосовуються положення Гаазької конвенції 1964 р. про міжнародну купівлю-продаж товарів, а також розроблений Міжнародною торгівельною палатою (МТП) Типовий контракт міжнародної купівлі-продажу (публікація МТП № 556).

Питання:

Чи можна розглядати подібні положення контракту як належний вибір права? Які норми повинен застосувати український суд для регулювання питань, що не зазначені в контракті?
Тема 6: Спадкові відносини в МПП. Трудові відносини в МПП
ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

  1. Спадкування у міжнародному приватному праві.

  2. Правовий режим рухомого та нерухомого спадкового майна.

  3. Пробле­ми спадкування за законом та за заповітом. Вимоги щодо форми заповіту. Питання про коло спадкоємців.

  4. Колізійні питання спадкового права у національному законодавстві.

  5. Визначення закону, що підлягає застосуванню до спадкового майна, яке знаходиться за кордоном.

  6. Загальна характеристика міжнародних трудових відносин.

  7. Принцип «автономії волі» (lex voluntatis) в регулюванні міжнародних трудових відносин.


Ключові терміни: спадкове майно, спадкування за законом, спадкування за заповітом, заповіт, форма заповіту, коло спадкоємців, трудові відносини, принцип «автономії волі».
Запитання для самоконтролю:

  1. Яке законодавство повинно застосовуватися при спадкуванні на
    підставі колізійних норм українського законодавства?

  2. Які колізійні норми з питань спадкування містяться в договорах
    про правову допомогу, укладених з іншими країнами?

  3. Як у міжнародному приватному праві вирішуються питання, що
    стосуються відумерлого майна?

  4. Назвіть принципові положення Міжнародної конвенції про захист прав усіх трудящих-мігрантів та членів їх сімей.

  5. У чому полягають особливості правового регулювання питань праці мігрантів у МПП?

  6. Які колізійні питання у сфері трудових відносин виникають у МПП і в які способи вони вирішуються?


Практичне заняття до теми № 6.

Задача № 1.

Співробітник вітчизняного підприємства Шинкаренко був направлений у трудове відрядження за кордон на певний строк. Він виїхав до іноземної країни разом із дружиною. Через деякий час дружина влаштувалася на роботу на теж підприємство, де працював її чоловік. Таким чином, трудові відносини виникли у неї з цим підприємством за кордоном. В результаті аварії на підприємстві подружжя Шинкаренків отримали трудове каліцтво.

Питання:

  1. Хто повинен відшкодувати шкоду, заподіяну каліцтвом громадянину Шинкаренко під час його роботи за кордоном?

  2. Хто повинен відшкодувати шкоду, заподіяну дружині Шинкаренка?

  3. Куди повинен звертатись працівник із заявою про отримання трудового каліцтва в період роботи за кордоном?


Задача № 2.

У колективному договорі, який діє на українсько-французькому підприємстві з іноземними інвестиціями «Президент», були передбачені наступні положення: «Заробітна плата є справою суто приватною і повинна видаватись працівнику в умовах конфіденційності. Працівники відділу кадрів, бухгалтерії та інших служб, які володіють інформацією про заробітну плату інших працівників, зобов’язані дотримуватись професійної таємниці і не розголошувати відомостей стосовно цього. Сторони згодні з тим, що заробітна плата буде видаватись працівникам у закритих конвертах, абсолютно приватно».

Питання:

  1. Чи відповідає режим секретності заробітної плати українському законодавству?

  2. Чи входе заробітна плата до переліку відомостей, які не можуть складати комерційну таємницю?


Задача №3

Громадянин України постійно проживав в Польщі. Після його смерті залишилось майно, яке знаходилося в Польщі (квартира, меблі, машина, гараж), так і в Україні (гроші на рахунку в банку, дім).

Питання:

  1. Яке право буде застосовуватись до успадкування, включаючи те, що родичів у померлого не було і заповіту складено не було?


Задача №4

Російський громадянин П. помер в 1979 р. в Росії. Раніше він жив в Південній Африці, де і одружився, а потім цей шлюб був розірваний. Від цього шлюбу в 1953 р. народився син Джек. Дружина П. вдруге вийшла заміж за громадянина Південної Африки, який усиновив Джека за згодою батька (П.). Джек, його мати та усиновлювач проживали в Південній Африці. Джек стверджував, що він є єдиним спадкоємцем П., але з цим були не згідні мати П. і його сестри. Вони припускали, що є законними спадкоємцями, а спадкування підпорядковується російському праву як право постійного місця проживання П. Згідно з статтею 1147 ЦК РФ після усиновлення спадкові права по відношенню майна біологічного батька зникають. В той час як Акт Південної Африки про усиновлення постановляє, що усиновлення не позбавляє спадкових прав. На думку мами і сестер П., якщо усиновлення визнано в Росії, його наслідки повинні визначатися російським правом.

Питання:

1. Яке рішення повинен прийняти російський суд, розглядаючи цей спір?
Задача №5

На території РФ помер громадянин Німеччини, не залишивши після себе ні спадкоємців, ні заповіту.

Питання:

  1. Чи має право РФ претендувати на його майно?

  2. Чи може РФ виступати як спадкоємець майна громадянина Росії, який знаходиться за кордоном?


Задача №6

Громадянин Росії К., який постійно проживає в Іван–городі (Ленінградська область) працював водієм на підприємстві в Нарві (Естонія). Його дружина, громадянка Естонії, проживала разом з ним.

К. помер в автокатастрофі в 1997 р., після його смерті залишився син (проживає в Нарві), дочка (проживає в Іван–городі). Заповіт складений не був. Після смерті К. виникли протиріччя по відношенню майна померлого. В Іван–городі він мав жилий будинок і автомобіль, в Нарві – літній будинок і гараж.

Питання:

  1. В закладах якої країни повинно вирішуватися питання про спадкування і хто повинен отримати відповідне майно?

  2. Які положення з питання спадкування містяться в договорі про правову допомогу між Росією і Естонією?


Задача №7

Відповідно до французького права, якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, його майно переходить державі на правах окупації. Помер громадянин РФ, останнє місце проживання було у Франції, а майно на території Росії.

Питання:

  1. Яка колізійна норма повинна поширюватись на дану ситуацію?


Задача №8

Італійська пара, яка проживає в Німеччині, склала спільний заповіт, згідно з яким, один із подружжя, який пережив іншого, все успадковує. Після смерті чоловіка, вдова посилалась на цей заповіт. Відповідно до італійського закону такий заповіт є недійсним, по німецькому – дійсним. Виникло питання про вибір права. Якщо складання спільного заповіту – це питання форми, тоді застосовується німецьке право і заповіт дійсний. Але якщо це питання, по відношенню спадкування, то застосовується закон громадянства спадкоємця, тобто Італії, тоді заповіт – недійсний.

Питання:

  1. Право якої держави повинен застосовувати суд?


Тема 7: Шлюбно-сімейні відносини в МПП
ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

  1. Умови щодо вступу до шлюбу в міжнародному приватному праві.

  2. Поняття іноземних шлюбів. Консуль­ські шлюби.

  3. Підстави виникнення колізій між сімейним правом різних держав і проблема вибору права.

  4. Вирішення колізій законів про форму шлюбу.

  5. Колізійні питання визнання шлюбу дійсним.

  6. Колізійні питання розірвання шлюбу. Визнання здійснених за кордоном розлучень.

  7. Уніфіковані колізійні норми з питань шлюбу. Конвенція про правову допомогу та правові відносини з цивільних, сімейних і кримінальних справ СНД 1993 р. Двосторонні договори України з іноземними державами про правову допо­могу. Консульські угоди.

  8. Вирішення колізій законів в сфері особистих та майнових відносин між подружжями. Шлюбний договір і вибір компетентного правопорядку.

  9. Вибір компетентного правопорядку, регулюючого взаємовідносини між батьками та дітьми. Колі­зійні питання аліментних зобов'язань.


Ключові терміни: шлюб, сім’я, матеріальні умови шлюбу, форма шлюбу, недійсність шлюбу, консульські шлюби, розірвання шлюбу, особисті та майнові відносини подружжя, шлюбний договір, компетентний правопорядок, аліментні зобов’язання.

Запитання для самоконтролю:

  1. Яке право застосовується при укладанні шлюбів українських
    громадян з іноземцями на території України?

  2. Що розуміється під консульськими шлюбами?

  3. Які правила, що стосуються розірвання шлюбів, встановлені в
    договорах про правову допомогу між Україною та іншими країнами?

  4. Чи визнається в Україні розірвання шлюбу, здійснене за кордоном?

  5. Право якої країни застосовується до відносин батьків і дітей?

Практичне заняття до теми № 7.
Задача № 1.

Студент Київського медичного університету ім. Богомольця, громадянин Індії, закохався в українську студентку Наталку Шульгу. Вони подали заяву до РАЦСу про реєстрацію шлюбу. За ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», право на шлюб визначається для кожного з осіб, що подали заяву, за законодавством країни громадянства. Раніше громадянин Індії уклав шлюб у себе в країні. Закон його батьківщини, який належить застосовувати при реєстрації шлюбу, допускає укладення другого шлюбу.

Питання:

  1. Чи може співробітник РАЦСу м. Києва зареєструвати шлюб громадянина Індії з громадянкою України?


Задача № 2.

Громадянин Норвегії Хокан Коган, який з туристичною поїздкою перебував у Києві, познайомився з перекладачем громадянкою України Іною Волковою. Вони подали до РАЦС у заяву про реєстрацію шлюбу, але Хокану терміново потрібно було повернутися до батьківщини і шлюб зареєструвати не вдалося. Через місяць з Норвегії приїхав батько Хокана і разом з Іною пішов до РАЦСу та надав довіреність від Хокана на укладання шлюбу з Іною Волковою й просив співробітників РАЦСу зареєструвати шлюб між громадянкою України та громадянином Норвегії. Разом з довіреністю він надав документи, які свідчать, що Хокан у шлюбі не перебуває.

Питання:

  1. Які дії співробітника РАЦСу?

  2. Якщо співробітник РАЦСу не зареєструє шлюб, чи може громадянка України видати довіреність своєму батькові на укладання її шлюбу з громадянином Норвегії Хоканом?

  3. Якщо відповідна норвезька установа зареєструє такий шлюб за довіреністю, чи буде він визнаний в Україні?


Задача №3

У 1997 р. українська громадянка В., яка проживала в м. Нафтоюганськ (Росія), звернулася в Нафтоюганський міський суд з позовом
про розірвання шлюбу зі своїм чоловіком В., що проживає в Івано–
Франківську (Україна). Громадянин В. також є українським грома­дянином.

Питання:

• На яке законодавство і які норми міжнародних договорів, що діють у відносинах між Росією та Україною, повинен послати­ся суд у м. Нафтоюганськ, виносячи рішення про розірвання шлюбу?
Задача №4

Громадянка В. одружилася в період існування Радянського Со­юзу з громадянином Б. Шлюб зареєстровано у м. Харкові. Через пев­ний час подружжя переїхало в Грузію. В. є громадянкою Грузії, а Б. зберіг українське громадянство. Під час конфлікту в Абхазії Б. про­пав безвісно. Громадянка В. і діти, які проживали разом з батьками в Грузії, хочуть, щоб Б. було визнано померлим. У Грузії Б. мав майно.

Питання:

  1. Чи існує міжнародний договір між Україною і Грузією, що ре­гулює подібні питання?

  2. До закладу якої держави варто звертатися?

  3. Яке законодавство повинно застосовуватися у подібних випад­ках?


Задача №5

Італійський турист П., перебуваючи в Києві, в ресторані готелю познайомився зі студенткою Тамарою Л. Вони подали в орган РАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу, однак шлюб зареєструвати не вдалось. Через 2 місяці в складі іншої туристичної групи із Італії приїхав М., товариш П. Разом з Тамарою він прийшов до РАЦСу і, пред’явивши довіреність від П. на укладення шлюбу з Тамарою Л., прохав працівника РАЦСу зареєструвати шлюб між українською громадянкою Л. та італійським громадянином П. Разом з довіреністю він пред’явив документ, що свідчив про те, що П. в шлюбі не перебуває.

Питання:

  1. Як має діяти працівник органу РАЦСу?

  2. Якщо працівник органу РАЦСу не зареєструє шлюб чи може українська громадянка Л. видати комусь довіреність на укладення її шлюбу з італійським громадянином П.?

  3. Якщо відповідна італійська установа зареєструє такий шлюб чи буде він визнаний в Україні?


Задача №6

В 1959 р. громадянин СРСР Вадим Майоров, офіцер радянської розвідки, одружився з Ларисою, також професійною розвідницею. Виконуючи завдання та ставши аргентинцем Мерконісом, він в 1963 р. приїздить до Копенгагену, де, як би випадково знайомиться з німецькою медсестрою Ірмою, під іменем якої була його дружина Лариса, шлюб з якою був, як вже зазначалось, зареєстрований в радянському РАЦСі. Оскільки по зрозумілим причинам вони не могли вказувати на реєстрацію шлюбу в СРСР, то потрібно було укласти шлюб знову, ніби вдруге. Це пара зробила в Лондоні. Як потім розповідав сам Вадим Майоров, спочатку вони мали намір зробити це по католицькому звичаю, але в католицькій римській церкві потрібно було посповідатись, що вони робити не бажали. Зате в англійській церкві їх одружили моментально.

Питання:

При яких умовах релігійна форма шлюбу зазвичай визнається в інших країнах, крім держави укладення шлюбу?
Задача №7

Працівник «Совфрахт» громадянин СРСР С.Каузов одружився на грецькій громадянці Христині Онассіс (дочці грецького судновласника Онассіса). Шлюб був укладений в РАЦСі Москви. Подружжя проживали деякий час у Москві, однак потім розлучились. В Парижі їх шлюб був розірваний в грецькій православній церкві.

Питання:

  1. Чи повинен працівник РАЦСу в Москві при реєстрації шлюбу враховувати вимоги законодавства Греції по відношенню форми та вимог вступу до шлюбу?

  2. Чи визнається в Росії розірвання шлюбу, вчинене в Парижі, в церкві, якщо за французьким законодавством така форма розірвання шлюбу допускається?


Задача №8

Відомий радянський композитор П. під час довготривалого перебування за кордоном в 40–і роки минулого століття одружився з іспанською громадянкою М. Шлюб було укладено по релігійним обрядам в державі, що визнає таку форму шлюбу. В державних органах шлюб не реєструвався. Потім П. повернувся в Радянський Союз і уклав шлюб з громадянкою Л.

Після смерті композитора виник спір про те, хто повинен спадкувати гонорари за виконання його музичних творів в різних країнах світу (в Іспанії та деяких інших країнах термін охорони його творів закінчується 31 грудня 2033 року).

Питання:

  1. Чи потрібно визнати другий шлюб композитора з Л. недійсним?

  2. Чи допускалось визнання шлюбу, укладеного за кордоном між радянськими громадянами та іноземцями, з точки зору застосування правил про форму шлюбу дійсним (ст. 32 Основ законодательства Союза ССР и союзных республик)?

  3. Чи є відмінності в підході до даного питання між ст.158 СК РФ та ст. 32 Основ законодательства Союза ССР и союзных республік?


Тема 8: Міжнародний цивільний процес. Міжнародний комерційний арбітраж
ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

  1. Поняття міжнародного цивільного процесу та його джерела.

  2. Провадження у справі за участю іноземної особи.

  3. Визнання і виконання рішень іноземних судів.

  4. Поняття міжнародного комерційного арбітражу та його види.

  5. Поняття арбітражної угоди, її види, вимоги до складання.


Ключові терміни: міжнародний цивільний процес, міжнародна підсудність, провадження у справі, визнання іноземних судових рішень, виконання іноземних судових рішень, міжнародний комерційний арбітраж, арбітражна угода.

Запитання для самоконтролю:

  1. Які процесуальні права надаються іноземним громадянам і іноземним юридичним особам на території України?

  2. Які види підсудності існують у міжнародному приватному
    праві?

  3. Які багатосторонні угоди в сфері цивільного процесу укладені
    між країнами СНД?

  4. Який порядок передбачений договорами про правову допомогу
    для виконання судових доручень?

  5. Які справи може розглядати арбітражний суд при МТП Украї­ни?

  6. Який порядок розгляду справ у МКА в США?

  7. Які справи може розглядати Арбітражний інститут Торгової па­
    лати в Стокгольмі?

  8. Які види арбітражної угоди ви знаєте?

  9. Які існують теорії юридичної природи арбітражної угоди?

  10. Які вимоги до форми та змісту арбітражної угоди існують за законодавством України?


Практичне заняття до теми № 8.
Задача № 1

Договір, укладений між українською та іспанською організаціями, передбачає передачу всіх спорів, що слідують з договору, на розгляд іспанських судів. Іспанська компанія, зацікавлена у стягненні на майно боржника, що знаходиться в Україні, звернулася за консультацією до української юридичної фірми. Юрист заявив представнику іспанської компанії, що рішення іспанського суду має сумнівні перспективи для виконання на території України, і дав пораду зробити уступку права вимоги на користь третьої особи(української організації) з тим, аби ця особа отримала право на звернення до господарського суду. Така уступка була зроблена, причому в угоді про уступку права вимоги вказувалося, що права за пророгаційною угодою не переходять на нові правовідносини.

Питання:

1. Чи згодні Ви з позицією юриста?
Задача № 2

На розгляді українського господарського суду знаходилося доручення, видане у Фінляндії фінською юридичною особою українському представнику на ведення справ в суді. На довіреності був відсутній апостиль, що засвідчує підпис генерального директора фінської фірми, що видав доручення.
Суд прийшов до висновку, що повноваження особи, щодо підпису позовної заяви, не підтверджені зважаючи на неналежне оформлення довіреності і що позов підлягає залишенню без розгляду згідно з п. 1 частини першої ст. 63 ГПК України.

Питання:

  1. Чи має рацію суд? На яких документах повинен проставлятися апостиль?

  2. Чи можливі інші способи завірення іноземних офіційних документів?


Задача № 3

Міжнародний інститут гуманітарної освіти розмістив оголошення в газеті про набір студентів. В оголошенні вказувалося, що після закінчення інституту студенти отримають дип­лом міжнародного зразка, що дає їм право на працевлаштування в США та європейських країнах. Батьки М, який закінчив школу, звернулися до юридичної консультації з проханням підтвердити правильність інформації, що міститься в оголошенні.

Питання:

1. Яку відповідь повинні дати співробітники юридичної консуль­тації?
Задача № 4

Лондонський третейський суд виніс ухвалу, в якій задовольнив позов англійської фірми до українського підприємства про визнання угоди недійсною. Надалі англійська фірма звернулася до російського арбітражного суду і зажадала проведення двосторонньої реституції між договірними сторонами.

Український суд заново дослідив питання і дійшов до висновку, що договір дійсний і, відповідно, в задоволенні позову повинно бути відмовлено. Представник англійської компанії заявив, що рішення Лондонського третейського суду володіє преюдиціальною силою і обставини, що в ньому встановлені, не підлягають доведенню.

Питання:

  1. Яким чином має бути вирішена дана ситуація?

  2. Чи зміниться рішення задачі, якщо рішення про визнання угоди недійсною було прийнято не третейським судом, а державним судом Великобританії?


Задача №5

Українська компанія звернулася з позовом до бразильської фірми про стягнення збитків за невиконання договору постачання. Представник Бразильської фірми надав документи, які підтверджують, що по даній суперечці винесена ухвала бразильського суду, що відмовляє українській стороні у позові. Український господарський суд припинив провадження у справі з посиланням на п. 2 частини першої ст. 62 ГПК України. Українська компанія оскаржила рішення суду першої інстанції. В апеляційній скарзі вказувалося, що між Україною та Бразилією не підписаний договір про правову допомогу, і рішення Бразильського суду не може породжувати юридичних наслідків на території України і, відповідно, господарський суд не може його враховувати.

Питання:

Яку позицію слід зайняти суду апеляційної інстан­ції?
Задача №6

За свідченням Голови Вищого господарського суду Республіки Білорусь B.C. Каменкова, з окремими державами, з якими в Білорусі немає договорів про правову допомогу, складається хороша практика взаємного виконання рішень державних судів. Так, в 2000 р. виникло питання про виконання рішення Вищого господарського суду Республіки Білорусь в Чеській Республіці. До розгляду клопотання про визнання і виконання цього рішення, Міністерство юстиції Чехії зробило запит до Вищого господарського суду Республіки Білорусі про те, чи будуть виконуватися господарськими судами Білорусі рішення компетентних судів Чехії. Після здобуття засвідчення в готовності такого визнання і виконання на засадах взаємності, рішення Вищого господарського суду Республіки Білорусі було виконано.

Питання:

  1. Що в даному випадку є правовою підставою виконання іноземних судових рішень?

  2. Чи можливо виникнення схожої практики за участю України?

  3. Які можливості для захисту своїх інтересів існують в особи, проти якої обернене виконання?


Задача №7

У травні 1993 р. українська організація (продавець) і фірма з місцезнаходженням на Кіпрі (покупець) уклали контракт, за яким продавець повинен був поставити покупцю двома партіями товар. Однак цього не сталося, контракт між сторонами було розірвано.

Покупець у своїй позовній заяві в МКАС вимагав стягнути з про­давця суми неповерненої передоплати, відсотки за користування чужими грошима, відшкодування упущеної вигоди і штраф за про­строчення постачання. Продавець заперечував проти вимог покупця і подав зустрічний позов.

У рішенні у справі арбітри, обґрунтовуючи вибір застосовного права, посилалися, зокрема, на те, що хоча контракт і не містить умо­ви про застосовне право, сторони суперечки, як виявляється з позовних заяв по основному і зустрічному позовах, виходять з того, що до їх відносин за контрактом застосовується українське право.

Питання:

  1. Що розуміється у міжнародному приватному прані під принципом автономії волі сторін ?

  2. Де цей принцип сформульовано у чинному українському законодавстві?

  3. Чи встановлює українське законодавство будь–які прямі обмеження автономії волі сторін?

  4. Яким чином сторони можуть зафіксувати зроблений ними вибір права?

  5. Чи потрібно, щоб про цей вибір обов'язково було записано
    у контракті чи він повинен бути визначений у якийсь інший спосіб?

  6. У якому обсязі (з яких питань) підлягає застосуванню право, обране сторонами?

  7. Які вимоги повинні ставитися до угоди сторін про застосовне право?

  8. Чим відрізняються вимоги, пропоновані до угоди про застосовне право, від вимог, пропонованих до арбітражної угоди (арбіт­ражного застереження)?



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх...
«Диференційна психологія» перезатверджені на засіданні кафедри психологічних дисциплін (протокол № від 2013 року) для студентів третього...
Національна академія внутрішніх справ Навчально-науковий інститут...
Схвалено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії...
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ...
Братасюк М. Г. – професор кафедри загальноправових дисциплін ННІПП НАВС, доктор філософських наук, професор
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Ольга Володимирівна – професор кафедри цивільно-правових дисциплін ННІПП НАВС, кандидат юридичних наук, доцент
Наукові роботи студентів під керівництвом Пушкіної О. В. (другий семестр 2012-2013 н р.)
МВС, Національна академія внутрішніх справ, Навчально-науковий інститут права та психології, Науково-практична конференція, 2 квітня...
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет...
Робоча навчальна програма з дисципліни «Міжнародне право» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) “Правознавство” 030401),...
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...
Плани обговорені і схвалені на засіданні кафедри філософії та соціальних дисциплін
Протокол засідання жюрі конкурсу “Вчитель-новатор”
Навчально-науковий конкурс „Ін-ститут прикладного системного аналізу” в структурі Національного технічного університету України „Київський...
Національний університет “Львівська політехніка” Навчально-науковий...
Методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань для студентів 03050901 “Бухгалтерський облік” з дисципліни “Гроші та кредит”...
Перелік питань з цивільного права України для складання комплексного...
Поняття позовної давності. Правовідносини, на які позовна давність не поширюється
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка