|
|
Скачати 4.3 Mb.
|
ЛІТЕРАТУРА 1. Иванов С. В. Методологические проблемы исторического познания / С. В. Иванов, А. М. Коршунов, Ю. В. Петров. – М. : Высшая школа, 2004. – 254 с. 2. Павленко А. І. Принципи і зміст періодизації історії дидактики фізики в Україні / А. І. Павленко, М. В. Головко // Збірник наукових праць : серія педагогічна : дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонського процесу. – Кам’янець-Подільський : К-ПДПУ, 2005. – Випуск 11. – С. 61. 3. Сергеев А. В. Методические указания и материалы к спецкурсу “История методики преподавания физики в средней школе” / А В. Сергеев. – Запорожье. 1984. – 88 с. 4. Сосницька Н. Л. Фізика як навчальний предмет у середній загальноосвітній школі України: історико-методологічні і дидактичні аспекти : монографія / Н. Л. Сосницька. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. – 399 с. Катерина Ковальова, 5 курс фізико-математичного факультету. Наук. керівник: ст. викладач В. В. Ачкан НАУКОВА СПАДЩИНА ВІТЧИЗНЯНИХ МАТЕМАТИКІВ НА ФАКУЛЬТАТИВНИХ ЗАНЯТТЯХ У СТАРШІЙ ШКОЛІ Людство увійшло в третє тисячоліття: почався ХХI століття. Є нагода і потреба заглянути хоч у недалеке майбутнє, передбачити, як може розвиватися освіта українців, зокрема математична освіта. А для цього слід озирнутися і простежити, які математики жили, навчалися і працювали в Україні, зокрема на Бердянщині упродовж минулих століть. Це бажано зробити ще й тому, що раніше історію математичної освіти в Україні невиправдано перекручували і вкорочували. Наголошували, що раніше на території нашої країни взагалі не існувало шкіл, у яких би вивчалась математика, не було людей, які її вчили і поважали, які ладні були пожертвувати життям заради улюбленої науки [1]. Такі погляди значно збіднюють нашу історію. Це зумовлює актуальність нашої роботи. На жаль, перевантаженість учбових програм, обмеженість лекційного і семінарського часу у ВНЗ та мала кількість годин у школах призвели не до кращої традиції: подавати матеріал у стислій і канонізованій формі. Зробити, використовуючи приклади і контрприклади, “шаг вліво – шаг вправо”, відповісти на виникаючі при навчанні якісні питання, достеменно з’ясувати межі застосовності понять, теорем, правил і методів, а також звернутися до історії введення цих термінів і правил та тих людей, хто їх започаткував, уже бракує часу. Це дослідження покликане допомогти викладачам і студентам вийти за межі згаданої традиції, воно присвячене матеріалу, яким займалися наші вітчизняні математики, а також викладанню цих знань школярам на факультативних заняттях, тижнях і вечорах математики для розширення їх кругозору та виховання патріотизму, що визначає актуальність цієї роботи. Об’єктом дослідження є вивчення наукових досягнень вітчизняних математиків А. Безиковича та Г. Вороного в історичному та методичному аспекті. Предметом – організація позакласної роботи з математики з використанням історичного матеріалу (науково-методичної спадщини А. Безиковича і Г. Вороного). Метою дослідження є розробка методичних рекомендацій щодо використання наукової спадщини зазначених вчених у позакласній роботі у школі. У роботі систематизовано й викладено основні положення, що стосуються теми, які можуть бути використані у майбутньому при більш глибокому вивченні цього питання. Корисною вона буде також усім, хто цікавиться історією України. Бо, як слушно зазначено у [2], справжня історія нації – це не тільки історія воєн і революцій, воєначальників і керівників держав, а насамперед історія культури народу. У роботі проаналізовано життєвий і творчий шлях А. Безиковича і Г. Вороного, досліджено значення їх наукових праць у розвитку математичної науки. У ході дослідження розроблені методичні рекомендації щодо проведення факультативу, підібрано цікаві факти з життя і творчості математиків і розроблена добірка лекцій з історії математики, яка є захоплюючою, тому не залишить байдужим жодного з учнів. Під час тижня математики ми запропонували провести математичний турнір у формі дидактичної гри з метою підвищення інтелектуального рівня учнів, формування навичок самостійної роботи, розвитку в учнів мислення, уваги, виховання культури спілкування, почуття взаємодопомоги і патріотизму; склали план цього заходу та приблизні питання для школярів. Для проведення математичного вечору розробили сценарій конференції “Математика та життя”, присвятивши його вітчизняним математикам А. Безиковичу і Г. Вороному та їх науковій спадщині. Адже багато їх наукових досягнень зараз не тільки застосовується у математиці, а й активно використовується у повсякденному житті. Підготували маленькі доповіді про зв’язок математики і повсякденного життя. Вважаємо це надзвичайно цікавим і корисним для учнів. На КВК підібрали для школярів такі питання, щоб було можливо і не складно відповісти на них, використовуючи своє почуття гумору, що дасть можливість краще запам’ятати матеріал і відповідно розширити математичні знання старшокласників. ЛІТЕРАТУРА 1. Бевз Г. П. Математика в школах України / Г. П. Бевз. – К. : Пед. преса, 2009. – 160 с. 2. Математики Украины [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.referat-bank.ru/subject26/article41.html. Олена Лисечко, 5 курс фізико-математичного факультету. Наук. керівник: ст. викладач В. В. Ачкан ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПОХІДНОЇ ТА ІНТЕГРАЛА У контексті реформування шкільної математичної освіти особливого значення набуває питання розвитку логічного мислення та дослідницьких навичок учнів. Одними із основних змістовних ліній шкільного курсу алгебри і початків аналізу є лінії похідної та інтеграла. Похідна та інтеграл функції широко використовується як і в самій математиці, так і у фізиці, розрахунковій техніці, економіці, радіотехніці, у воєнній справі та в інших галузях. Тому актуальним постає питання організації дослідницької діяльності учнів у процесі вивчення цих змістових ліній. Об’єктом нашого дослідження є процес навчання алгебри та початків аналізу у старшій школі. Предметом – методика вивчення змістових ліній похідної та інтеграла у курсі алгебри та початків аналізу. За даними дослідження ми ставили за мету розроблення компонентів методичної системи вивчення змістових ліній похідної та інтеграла, спрямованих на активізацію дослідницької діяльності учнів. У ході дослідження ми активно застосовували прикладні задачі під час організації навчальних досліджень учнів, наводили конкретні приклади використання похідної та інтеграла для розв’язування прикладних задач у сільському господарстві, картографії та у задачах з алгебри, геометрії та біології. У роботі обґрунтовано важливість дослідницького підходу у навчанні, розглянуто шляхи організації дослідницької діяльності учнів під час вивчення похідної і інтеграла: навчально-дослідницька і науково-дослідницька діяльність. У процесі дослідження цієї теми було використано різні наукові публікації відомих учених, які займалися проблемою дослідницької роботи: О. Скафа, А. Карлащук, М. Скаткін, О. Баранова, Н. Толпекіна та інші. Серед розмаїття класифікацій методів навчання ми спираємось на класифікацію І. Лернера та М. Скаткіна [1]. Нами розроблені методичні рекомендації щодо організації навчально-дослідницької діяльності учнів у процесі вивчення змістових ліній похідної та інтеграла. У роботі детально розглянуто метод проектів як один із методів організації науково-дослідницької діяльності учнів. Зокрема, розроблено проект під назвою “Взаємозв’язок математики та економіки (на прикладі похідної і інтеграла)”. Проект, розглянутий у дослідженні, спрямований на розкриття міжпредметних зв’язків на прикладі взаємозв’язку математики та економіки. Дослідження проводилось упродовж 2008-2009 навчального року. Апробація та запровадження розробленої методики здійснювалися у загальноосвітніх школах № 9 м. Бердянська Запорізької області та Мелекінської загальноосвітньої школи Першотравневого району Донецької області. Результати експериментального навчання засвідчили, що використання запропонованих методичних рекомендацій сприяє розвитку логічного мислення учнів, формуванню дослідницьких навичок, підвищенню загального рівня математичної підготовки. Використання системи вправ підготовчого, тренувального, дослідницького, творчого, контролюючого й узагальнюючого характеру, з урахуванням вікових особливостей і пізнавальних можливостей учнів, підсилює практичну спрямованість, сприяє більш глибокому й усвідомленому засвоєнню навчального матеріалу з цієї теми, активізації мислення учнів. ЛІТЕРАТУРА 1. Карлащук А. Ю. Формування дослідницьких умінь школярів у процесі розв’язування математичних задач з параметрами : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Карлащук Анжеліка Юріївна. – К., 2001. – 192 с. 2. Скаткин М. Н. Совершенствование процесса обучения / М. Н. Скаткин. – М. : Педагогика, 1971. – 208 с. 3. Слєпкань З. І. Методика навчання математики / З. І. Слепкань. – К. : Зодіак-Еко, 2000. – 510 с. Ірина Улюкаєва, 4 курс фізико-математичного факультету. Наук. керівник: ст. викладач В. В. Ачкан ВИКОРИСТАННЯ ВІДОМОСТЕЙ З ІСТОРІЇ МАТЕМАТИКИ ПРИ ВИВЧЕННІ РІВНЯНЬ ТА НЕРІВНОСТЕЙ У КУРСІ АЛГЕБРИ ТА ПОЧАТКІВ АНАЛІЗУ Актуальність теми зумовлена невисоким рівнем знань з математики, незацікавленістю учнів уроками, зникненням інтересу до вивчення математики. Математика має широкі можливості для інтелектуального розвитку особистості, у першу чергу – розвитку логічного мислення, просторових уявлень та уяви, алгоритмічної культури, формування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, обґрунтовувати твердження, моделювати ситуації тощо. У курсі алгебри і початків аналізу розвиваються основні змістові лінії курсу алгебри і завершується розробка аналітичного апарату, що застосовується у предметах природничо-математичного циклу. У першому розділі ми розглянули використання історичного матеріалу як засіб формування світогляду учнів та внесок у розвиток понять з алгебри та початків аналізу таких відомих учених, як Евклід, Архімед, Аріабхата, Абу-л-Вафа, Регіомонтан, Ж. Лагранж, Л. Ейлер, П. Ферма, Р. Декарт, Г. Лейбніц, І. Бернуллі, М. Лобачевський, М. Пітіфель, С. Стєвін, Дж. Непер, Н. Меркатор, Г. Бріггс та інших. Проаналізувавши психолого-педагогічні особливості юнаків, ми дійшли висновку, що використання історичних відомостей підвищує інтерес до вивчення математики. Саме тому у другому розділі ми розробили низку методичних рекомендацій щодо використання історичного матеріалу у навчальній діяльності старшокласників. Перш за все, ми пропонуємо використовувати історичні відомості при вивченні нового матеріалу у формі доповіді або презентації. Використання історичних відомостей на уроках математики забезпечує інтелектуальний розвиток учнів; розвиток пам’яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією, діставати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань, і, таким чином, відповідають навчальним цілям математики у загальноосвітніх школах. Крім того, вивчення історії математики сприяє формуванню в учнів загальнонавчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думки, критичності мислення. Для старшокласників вагому роль відіграє самостійна робота, пов’язана з психологічними особливостями юнацького віку. Важливе місце у формуванні самостійної роботи як особистої навчальної діяльності займає правильний вибір засобів навчання. Це дає можливість здійснити диференційований підхід до міри та форми допомоги вчителя під час виконання учнями самостійної роботи з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Тому ми пропонуємо декілька видів самостійної роботи: реферати, доповіді та роботу з комп’ютером. Щодо дослідницької діяльності учнів, то для висвітлення формування та розвитку змістовних понять курсу алгебри та початків аналізу ми проілюстрували доцільність використання проектного навчання, що іноді розглядається як альтернатива класно-урочної системи навчання. Істотну роль у мисленнєвій діяльності старшокласників відіграють наукові гіпотези, пошукові міркування. Розвивається здатність міркувати, обґрунтовувати свої судження, доводити істинність висновків. Для розвитку та удосконалення цих якостей ми пропонуємо залучати учнів до позакласної роботи у формі математичної вікторини, змагання, гри, факультативу тощо, розробки з яких наведені у другому розділу курсової роботи та додатках. На жаль, у сучасній школі історії математики надається дуже мало часу або вона не розглядається взагалі. Учителям слід пам’ятати, що залучення учнів до вивчення історичних довідок активізує інтерес до предмету, формує наукове мислення. Таким чином, вивчення історії математики істотно впливає не лише на пізнавальну сферу особистості учня, а й на його афективний простір: потяги, емоції, почуття, прагнення, бажання та переживання, пов’язані з пізнанням і самопізнанням. Використовуючи відомості минулого, учитель формує особистість майбутнього. ЛІТЕРАТУРА 1. История математики с древнейших времен до начала XIX столетия / под редакцией А. П. Юшкевича. – М., Наука. – Т. 1. – 1970; Т. 2. – 1971.; Т. 3. – 1972. 2. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк. – К. : Рад. школа, 1989. 3. Рыбников К. А. История математики / К. А. Рибников. – М. : изд-во МГУ, 1994. Ілля Зискунов, 6 курс фізико-математичного факультету. Наук. керівник: ст. викладач І. В. Шерстньова ВИВЧЕННЯ РІВНЯНЬ ТА НЕРІВНОСТЕЙ В УМОВАХ УПРОВАДЖЕННЯ КОМПЕТЕНТНІСТНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ Сучасний етап розвитку математичної освіти України характеризується спрямованістю на побудову особистісно – орієнтованої системи навчання, впровадженням компетентністного підходу до організації математичної підготовки учнів, що цілком відповідає сучасним світовим тенденціям. Модернізація національної української школи потребує підвищення активності та самостійності учнів, формування в них умінь опрацьовувати та плідно використовувати освітню інформацію. Це, у свою чергу, підвищує роль інтелектуалізації навчальної роботи і значення оволодіння прийомами розумової діяльності, завдяки яким знання набувають дієвості та системності, що забезпечує можливість їх подальшого творчого використання. Однією з основних змістовно-методичних ліній шкільного курсу алгебри і початків аналізу є лінія рівнянь і нерівностей, яка має розгалужену систему внутрішньопредметних зв’язків з іншими лініями курсу. Через це рівняння і нерівності традиційно широко представлені у завданнях державної атестації з математики, зовнішнього тестування та вступних іспитів до ВНЗ із математики, хоча результати виконання цих завдань в останні роки суттєво погіршилися. Отже, актуальною на сьогодні є проблема визначення й обґрунтування можливості удосконалення методики вивчення рівнянь та нерівностей у курсі алгебри і початків аналізу в умовах впровадження компетентністного підходу до навчання. Питанню навчання учнів розв’язування рівнянь і нерівностей і формування відповідних розумових прийомів присвячені роботи З. Слепкань, Г. Бевза, Я. Грудьонова, Є. Неліна та інших. Питанням реалізації компетентністного підходу в освіті присвячені роботи І. Єрмакова, О. Овчарук, О. Пометун, О. Хуторського та інших. Впровадженню компетентністного підходу у математичну освіту присвячені роботи С. Ракова, який увів поняття математичної компетентності та визначив основні математичні компетентності вчителя математики (процедурна, логічна, технологічна, дослідницька, методологічна) та напрямки їх набуття. Нами обґрунтовано методичні вимоги щодо реалізації компетентністного підходу при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри та початків аналізу; уточнено перелік предметних та міжгалузевих компетентностей, яких учні повинні набути під час вивчення рівнянь та нерівностей (процедурна, логічна, технологічна, дослідницька); обґрунтовано шляхи набуття учнями відповідних компетентностей. Так, з’ясування та урахування взаємозв’язків між алгебраїчними поняттями і способами дій, а також виділення орієнтовних основ діяльності, необхідної для розв’язування рівнянь та нерівностей, сприяє набуттю учнями процедурної компетентності. З’ясовано особливості введення для учнів як загальних орієнтовних основ дій, пов’язаних з розв’язуванням рівнянь та нерівностей, так і орієнтовних основ дій, пов’язаних з розв’язуванням рівнянь та нерівностей з кожної теми. Для набуття учнями логічної компетентності доцільно формувати в них уміння обґрунтовувати правильність виконання рівносильних перетворень рівнянь і нерівностей та правильність дій при одержанні рівнянь-наслідків (систем-наслідків); ознайомити учнів з прикладними задачами, що розв’язуються за допомогою тригонометричних, логарифмічних, ірраціональних та показникових рівнянь (це буде сприяти набуттю учнями й дослідницької компетентності). Для набуття учнями технологічної компетентності доцільно під час вивчення кожної з тем змістово-методичної лінії рівнянь та нерівностей проводити уроки з використанням персональних комп’ютерів, під час яких учні не лише оволодіють сучасними комп’ютерними пакетами (наприклад, “GRAN1W”, “DERIVE”), але й зможуть швидше та ефективніше застосовувати вивчені ними методи розв’язування рівнянь, нерівностей та їх систем, перевірити правильність побудованих графіків та отриманих розв’язків. Для набуття учнями дослідницької компетентності доцільно, крім вище згаданого ознайомлення з прикладними задачами, організувати пошуково-дослідницьку роботу учнів під час вивчення рівнянь і нерівностей з модулем та рівнянь і нерівностей з параметрами. Перебудована методика дозволяє організувати власну роботу учнів з цим матеріалом таким чином, щоб можна було судити про цю роботу не тільки за кінцевим результатом, а й мати можливість контролювати (самому учню чи вчителю) кожен її крок. Результати навчання за розробленою методикою показали, що переорієнтація діяльності учнів на уроках алгебри і початків аналізу з розгляду зразків розв’язань рівнянь та нерівностей на виділення та засвоєння загальних схем діяльності з пошуку плану розв’язування цих рівнянь та нерівностей та їх розв’язування, системне використання ІКТ сприяє покращенню набуття учнями предметних та міжгалузевих математичних компетентностей. |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
|
М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
ВІДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –... |
|
ДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
ЗБІРНИК наукових праць Бердянського державного педагогічного університету... Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №10 від 04. 05. 2012 р |
|
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Сумський державний... Запрошуємо Вас взяти участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін... |
БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №5 від 01. 03. 2006 р |
|
1 Реалізм Міністерство освіти і науки України ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Тексти наукових статей, організаційний внесок у розмірі 150 грн надсилаються до 20 березня 2016 р |