|
|
Скачати 4.3 Mb.
|
ЛІТЕРАТУРА 1. Вивчення основ інформатики і обчислювальної техніки / А. П. Ершов, А. С. Первін і ін. – М. : Освіта, 1986. – 267 с. 2. Мануйлов В. Г. Мультимедійні компоненти, презентацій Powerpoint / В. Г. Мануйлов // Інформатика і освіта. – 2005. – № 4. – С. 67–74. 3. Тімофєєва Н. М. VBA в додатку Excel, Word / Н. М. Тімофєєва // Інформатика і освіта. – 2005. – № 4. – С. 67–74. 4. Лискова В. Ю. Активізація учбово-пізнавальної діяльності учнів на уроках інформатики в умовах учбово-інформаційного середовища / В. Ю. Лискова. – Тамбов : Стиль. – 1997. – 380 с. Артем Пройчев, 6 курс фізико-математичного факультету. Наук. керівник: к.пед.н., доц. О. В. Куделіна РОЗВИТОК ПРОСТОРОВОЇ УЯВИ І ПРОСТОРОВОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Оперування просторовими образами – це і вміння за плоским зображенням відтворити просторові форми і характеристики реального технічного об’єкту, і вміння уявити його у динаміці, взаємозв’язках з іншими об’єктами. Як показує практика, значна частина старшокласників надзвичайно складно сприймає перехід від “площини” до “простору”, не уміє читати рисунок, плоске креслення не сприймає як об’ємне. Учні відчувають труднощі при визначенні співвідношень між окремими елементами зображення, подумки не можуть змінювати їх розташування, розділяти фігуру на частини чи, навпаки, “склеювати” її з наявних частин. Це пов’язано з досить низькою графічною культурою багатьох школярів, оскільки для задач на побудову у шкільному курсі математики відводиться обмаль часу. Крім того, у 7-9 класах учні переважно оперують образами плоских фігур. Використання GRAN-3D дозволяє учням самостійно готувати комп’ютерні моделі. Наприклад, піраміди, у яких вершина проектується в одну з вершин основи чи на одну зі сторін; піраміди, в основі яких лежать прямокутники, ромби, трапеції чи інші многокутники тощо. Також учням можна запропонувати практичну роботу з просторовими об’єктами: змінювати їх положення (обертати навколо довільного центра на певний кут, паралельно переносити), деформувати, розділяти на частини; демонструвати лінійні кути двогранних кутів, кут між прямою і площиною, спільний перпендикуляр мимобіжних прямих тощо). Побудова моделей та проведення вказаних вище практичних робіт дають змогу учням виділити ознаки просторових фігур і абстрагуватися від несуттєвих, виконати узагальнення, помітити потрібні відношення і зв’язки між елементами фігур, здійснити аналіз через синтез при доведенні теорем і розв’язуванні задач, узагальнити проведене доведення, поширивши твердження на всі фігури певного типу. У значній кількості шкільних задач вимагається виконувати побудову перерізів заданих просторових фігур. Це можливо демонструвати учням як за допомогою комп’ютера, так і пропонувати їм самостійно знаходити перерізи за допомогою GRAN-2D, GRAN-3D та DG [1; 2; 3]. При цьому вчитель повинен пояснити, що під час побудови перерізу призм рекомендується користатися паралельним проектуванням, пірамід – центральним. Учні можуть експериментувати: рухаючи точки вздовж ребер чи у зазначених площинах. При цьому вони помічають, як змінюється форма перерізу, роблять відповідні висновки. Експериментальна перевірка свідчить, що застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні математики (у системі активних методів навчання) забезпечує розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиває творчу особистість школяра. ЛІТЕРАТУРА 1. Вінниченко Є. Ф. Деякі особливості геометричних перетворень в програмі GRAN-2D / Є. Ф. Вінниченко, А. О. Костюченко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання : зб. наук. праць / редрада. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. – № 5 (12). – С. 114-120. 2. Жалдак М. І. Комп’ютер на уроках геометрії : посібник для вчителів / М. І. Жалдак, О. В. Вітюк. – К. : РННЦ “ДІНІТ”, 2003. – 168 с. 3. Раков С. А. Навчальні дослідження з використанням пакета динамічної геометрії DG / С. А. Раков, В. П. Горох, К. О. Осенков // Математика в школі. – 2005. – № 1. – С. 10-14. Катерина Нестеренко-Солаха, 4 курсу соціально-гуманітарного факультету. Наук. керівник: к.пед.н., доц. Н. О. Вєнцева ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДВИЩЕННІ ІНТЕРЕСУ ДО НАВЧАННЯ УЧНІВ 9-ГО КЛАСУ Історію людської цивілізації можна розглянути як ланцюг історії інформаційних революцій, кожна з яких є якісним стрибком у технології збирання, збереження та передачі інформації від одного суб’єкта до іншого. Сьогодні доступність інформаційних ресурсів є одним з вирішальних факторів ефективності багатьох видів діяльності людини. Широке розповсюдження електронних банків даних, які зберігають найрізноманітнішу інформацію і видають її негайно, створює передумови для значного підвищення ефективності діяльності людини. Тому одне з головних завдань освіти на сьогодні, поряд з низкою інших не менш важливих, є формування вільної, відповідальної особистості, яка легко орієнтується у суспільстві, що швидко змінюється. Однак практика показує, що одна з головних перепон у розв’язанні цього завдання – низький рівень інтересу в учнів до навчання. Питання використання сучасних інформаційних технологій у сучасній шкільній практиці є новим і повною мірою не дослідженим. Певні наробки з цієї проблеми мають А. Фоменко [3], С. Нетьосов [1], які досліджували комп’ютер як засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках історії, а також навчання дев’ятикласників основ правознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. О. Тарасенко, доцент Київського міського педагогічного університету ім. Б. Д. Грінченка має свої роздуми про нагальність застосування інноваційно-інформаційних технологій в освіті [2], на які ми частково спиратимемося у своєму дослідженні. Об’єктом нашого дослідження є використання сучасних інформаційних технологій (СІТ) як засобу розвитку інтересу в учнів до навчання. Предметом дослідження є доцільність та можливості використання сучасних інформаційних технологій у навчанні, виявлення розвитку інтересу в учнів до навчання, використання СІТ та після їх впровадження у навчальний процес. Мета нашого дослідження – визначити поняття СІТ у педагогічній науці, їх класифікації та функції, а також виявити інтерес дев’ятикласників до навчання і з’ясувати, яким чином застосування СІТ у шкільній практиці може змінити цей показник. На сьогодні серед дослідників немає чіткої єдиної думки щодо визначення поняття “сучасних інформаційних технологій” в освіті. Однак ми будемо визначати сучасні інформаційні технології як систему матеріальних знань і засобів, що використовуються у навчанні, та способів функціонування цієї системи. Як свідчить проведене анкетування серед учнів дев’ятих класів, рівень інтересу у зазначеній вище категорії школярів досяг позначки 57%. Близько 15% школярів здатні запропонувати дієві заходи щодо покращення навчального процесу. Тільки 7% учнів згадали про можливість застосування СІТ у навчальному процесі. При відповіді на питання, що учні розуміють під сучасними інформаційними технологіями, тільки 15% дев’ятикласників змогли наблизитися до правильної відповіді. На більшості уроків СІТ не застосовувалися жодного разу. Учні пов’язують цей момент з відсутністю необхідних засобів у школі або з неможливістю їх постійного застосування, а не з неспроможністю вчителя використовувати такі навчальні технології. Однак учні на 64% впевнені, що з масовим використанням СІТ на уроках, особливо з таких дисциплін як історія та правознавство, інтерес до навчання може значно збільшитися. Отже, проведене автором дослідження підтверджує той факт, що проблема використання сучасних інформаційних технологій як засобу розвитку інтересу в учнів до навчання повинна досліджуватися й надалі. Адже існує багато аспектів, які мають враховуватися перед безпосереднім застосуванням СІТ у шкільній практиці. ЛІТЕРАТУРА 1. Нетьосов С. І. Навчання дев’ятикласників основ правознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.02 “Теорія та методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни)” / С. І. Нетьосов. – К., 2009. – 20 с. 2. Тарасенко О. Роздуми про нагальність застосування інноваційно-інформаційних технологій в освіті / О. Тарасенко // Історія України. – 2007. – № 39 (535). – С. 6–9. 3. Форменко А. В. Комп’ютер як засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках історії (на матеріалі курсу Стародавнього світу) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.02 “Теорія та методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни)” / А. В. Форменко. – К., 2003. – 20 с. Олена Орел, 5 курсу факультету КТС. Наук. керівник: ст. викладач М. П. Павленко МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ МЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Програма дисципліни “Комп’ютері мережі” для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей Бердянського державного педагогічного університету передбачає теоретичну, лабораторну, самостійну та індивідуальну підготовку студентів. Ці види роботи мають на меті набуття студентами знань умінь та навичок, які вони зможуть використати у своїй майбутній професійні діяльності. Мета дослідження полягає у формуванні вмінь та навичок проектувати, розробляти, прокладати, настроювати та керувати комп’ютерною мережею. Тобто підготовка студентів спрямована на прикладне та практичне використання мережевого устаткування та програмного забезпечення, призначеного для налагодження мережі. Теоретична підготовка студентів здійснюється під час проведення лекційних занять. Ми розглядаємо лекцію як основну форму роботи для подальшого засвоєння студентами навчального матеріалу. Для проведення лекційних занять нами було використано наступні варіанти подання навчального матеріалу: елементи проблемних ситуацій, візуалізації інформації, прес-конференції. Використання проблемних ситуацій на лекційних заняттях з дисципліни “Комп’ютерні мережі” полягає у формулюванні задачі та поступовому підведенні студентів до її розв’язання. Наприклад, питання комутації у глобальних мережах дозволяє використати таку методику, а саме поняття комутації пакетів як розвиток системи комутації каналів та повідомлень. Елементи візуалізації інформації під час лекції, якщо вони сприймаються та усвідомлюються студентами, є опорою для практичних дій. Крім того унаочнена інформація не тільки ілюструє навчальний матеріал, а є самостійним носієм інформації. Для проведення лекційних занять з дисципліни “Комп’ютерні мережі” для візуалізації навчального матеріалу ми використовуємо мультимедіапроектор для демонстрації відео, анімації, електронних презентацій тощо. Упродовж лекцій також застосовуються друковані матеріали, що містять головні тези, схеми, таблиці, визначення, структуровані поняття. Використання елементів прес-конференції під час лекції дає можливість студентами уточнити складні питання, розглянути детальніше окремі проблеми, що викликали інтерес або потребують додаткового пояснення. Використання цієї методики має місце у переходах між ключовими проблемами, що розглядаються на занятті. Особлива увага приділяється зв’язку навчального матеріалу з майбутньою спеціальністю, це досягається шляхом використання прикладів, що мають виробничу змістову спрямованість [1, c. 9]. Практична підготовка здійснювалася під час проведення лабораторного практикуму, самостійної роботи та індивідуальних завдань. Таким чином, під час навчання студентів комп’ютерних мереж активно застосовується електронне навчальне середовище, створене на базі системи комп’ютерного мережевого навчання Moodle. У цьому середовищі реалізовані такі види підтримки навчальної діяльності студентів: наведені тексти лекцій, лабораторно-практичних, самостійних та індивідуальних робіт; створено електронний довідник з комп’ютерних мереж, що містить понад 3000 визначень; подано електронні презентації, довідкові матеріали, тексти мережевих стандартів; створено базу тестових питань з усіх модулів дисципліни та тести підсумкового контролю знань. Окремо необхідно зазначити, що студенти можуть здавати самостійні та індивідуальні роботи у електронному вигляді, використовуючи Moodle. ЛІТЕРАТУРА 1. Пидкасистый П. И. Компьютерные технологии в системе дистанционного обучения / П. И. Пидкасистый, О. Б. Тыщенко // Педагогика. – 2000. – № 5. – С. 7–13. Олександр Гаджилов, 2 курс факультету КТС. Наук. керівник: ст. викладач М. П. Павленко МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО МЕРЕЖЕВОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА Навчання з використанням сервісів і можливостей комп’ютерних мереж припускає таку форму навчальних занять, коли освітній процес проводиться у мережевому режимі для розподіленої навчальної аудиторії і є інваріантним стосовно місця й часу його проведення. Освітній сегмент комп’ютерних мереж є відкритим для будь-якого користувача, а наявність і доступність численних освітніх Інтернет-ресурсів дозволяє реалізувати потребу в одержанні інформації й удосконаленні своїх знань. Однак, навчання як цілеспрямований процес, крім електронних навчальних матеріалів, потребує наявності методичного компоненту, що при навчанні з використання мережевих технологій забезпечується за рахунок соціально-інформаційного об’єднання студентів і викладачів у межах інтегрованого мережевого навчального середовища, реалізованого засобами інформаційних і телекомунікаційних технологій. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні методичних основ використання інтегрованого мережевого навчального середовища. Використання інтегрованого мережевого навчального середовища дозволяє вивести навчальні заняття за стіни аудиторії, розширивши або доповнивши тим самим традиційний, класичний навчальний процес. Інтегроване мережеве навчальне середовище, особливо побудоване на базі вільно розповсюджуваних програмних продуктів (наприклад, система Moodle), має функції саморозвитку й адаптації до змінних умов і вимог. З іншого боку, це дозволяє створити для студентів умови для особистої творчої активності й самореалізації. Технологічно важлива наявність у складі інфраструктурних компонентів інформаційного середовища навчання необхідних користувальницьких сервісів, комунікаційних засобів спілкування, функціональних модулів (підсистем), що забезпечують як індивідуальну, так і групову навчальну роботу в суспільно-освітній мережі. Методичний бік розвитку інформаційного середовища навчання передбачає педагогічно продумане створення й структурування змісту навчальних занять, реалізацію організаційних форм мережної взаємодії учасників освітнього процесу, методологію використання у роботі електронних засобів навчання [1, с. 164]. У ході робіт з організації навчання студентів і створення інтегрованого мережевого навчального середовища для підтримки нових освітніх технологій і сучасних принципів організації навчального процесу у Бердянському державному педагогічному університеті отримані результати, що дозволяють позитивно оцінити використання інноваційних підходів у вищій освіті, зацікавленість студентів і педагогічних колективів у розширенні сфери застосування мережевих технологій для цілей навчання. На цій основі сформувався певний напрямок розвитку як інформатизації освіти, так і сучасних педагогічних технологій, що використовуються на навчальних заняттях в університеті. Продовження й розвиток цих робіт має на меті підвищення ефективності організації навчального процесу й забезпечення доступності якісної освіти для різних категорій студенів на основі сучасних інформаційних і комунікаційних технологій. Крім того, доцільне використання їх результатів у сфері керування освітою для реалізації комплексного підходу до впровадження сучасних технічних, технологічних і інформаційних засобів, що підтримують розширення технологій навчання, мережеву взаємодія учнів і педагогів, реалізацію індивідуальних програм підготовки. |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 21 травня 2009 року. –... |
|
М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
ВІДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. –... |
|
ДЕЙ СТУДЕНТІВ БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ... Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –... |
ЗБІРНИК наукових праць Бердянського державного педагогічного університету... Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №10 від 04. 05. 2012 р |
|
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Сумський державний... Запрошуємо Вас взяти участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін... |
БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол №5 від 01. 03. 2006 р |
|
1 Реалізм Міністерство освіти і науки України ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Тексти наукових статей, організаційний внесок у розмірі 150 грн надсилаються до 20 березня 2016 р |