Генеральні продюсери Арам Геворкян


Скачати 68.94 Kb.
НазваГенеральні продюсери Арам Геворкян
Дата24.03.2013
Розмір68.94 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Музика > Документи


ЗАХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ


____________________________________________________________________________________________


присвячується

Леонідові Осиці

Миколі Буднику

Мамай





2003 рік

Кольоровий, ігровий

Dolby Digital

87 хвилин

7 частин

плівка 35-мм

екран 1:1,66, каше

метраж 2166,8м


На замовлення Міністерства культури і мистецтв України
Виробництво:

Західно – Європейський інститут

Кіностудія „Фрески”


Національна кіностудія художніх фільмів

Імені Олександра Довженка

Творче об”єднання „Земля”
Сценарій та постановка Олесь Санін
Оператор – постановник Сергій Михальчук
Композитор Алла Загайкевич

Генеральні продюсери Арам Геворкян


Ганна Чміль
В ролях: Вікторія Спесівцева, Андрій Білоус, Назл Сейтаблаєва, Сергій Романюк, Олесь Санін, Ахтем Сейтаблаєв, Ельдар Акімов, Еміль Расілов, Лесь Сердюк, Андрій Середа,
Художники – постановники Юліан Тихонов

Андрий Сиверинко
Художник по костюмах Гала Отенко

Ірина Клиба
Звукорежисер Ольга Кирилюк

Художники – гримери Юлія Клеом

Вікторія Матвеєва

Режисер монтажу Андрій Санін

Олесь Санін, режисер фільму
Фільм не став касовим, але ж і завдання такого не було. Таке кіно, за моїм глибоким переконанням, не можна робити з позицій „щоб всім подобалось”. Мені вдалося, і я вважаю абсолютною вдачею для себе особисто, зняти в Україні кіно на високому технологійному рівневі. Довелося вперше працювати з об’ємним звучанням у фільмі, з тим, що має всім відому назву Dolby. Для мене в картині дуже важливі саме об’єм звуку і закадровий простір, тому що багато подій відбувається поза кадром, сюжетом, і створити відчуття цих подій я міг тільки звуком. Фільм знімався в сучасній технології, на сучасних звукових системах, хорошою технікою, з залученням найкращих спеціалістів. І при цьому фільм весь зроблений, так би мовити, “вручну”. Немає жодного кадру втручання комп’ютера до живого зображення, звичайно, за винятком титрів. Фільм має хороші суто виробничі технології, але антитехнологійний у всій творчій частині – в режисурі, операторській майстерності. Ми знімали, умовно кажучи, документальний фільм про XVI століття.

Хоча я сам належу до людей, котрі романтизують історію України, в роботі над “Мамаєм” я намагався максимально йти шляхом аналізу, шляхом розмови не зі своїми друзями, а переважно зі своїми ворогами. Мені був приємний прецедент того, що фільмом цікавляться люди, цілком далекі від того, що називається “українська ідея”.

В Мамаї немає одного сюжету, тут є одразу кілька сюжетів. Перша історія - це “Дума про трьох братів азовських”. Це українська пісня, що датується ХVI століттям. Вона передавалася з вуст у вуста, співалася кобзарями, була зафіксована письмово Лисенком, Квіткою - Основ'яненком і дожила до сьогоднішнього дня. Я її почув від Миколи Будника, покійного вже тепер кобзаря, майстра музичних інструментів. Другу історію я знайшов в іранській літературі. Потім розшукував усні джерела - серед кримських татар. Називається вона – “Пісня дервіша про трьох доблесних мамлюків”. Це епос тюркських народів, що живе у кримських татар. В ньому розповідається про те, що трійко рідних братів татар, які служили найманцями в різних арміях, полишають службу, почувши плач Золотої Співочої Колиски. У татар є така леґенда. Коли ця Колиска потрапляє до рук чужинців, тоді татари втрачають свою силу, їхній народ розпорошується, й уривається їхній рід. Це колиска їхньої матері, їхньої цивілізації, культури. Як тлумачать джерела, кримські татари цю Колиску привезли з собою із Монголії. Це ніби колиска Чінґіз-хана, що її йому дала мати, а в Колиску було покладене євшан-зілля, по-нашому - полин; і возив він цю Колиску за собою як символ своєї влади, символ своєї землі. Татари - народ, що жив у Вільному Степу, народ, що воював, пас отари. Й оцей запах полину, євшан-зілля, - це запах їхньої батьківщини.

Арам Геворкян, продюсер фільму


“Мамай” – це фільм, стосовно якого можна двічі сказати “вперше в Україні”. Перш за все “Мамай” фільмовано відповідно до західних стандартів – тривалий підготовчий період, декілька місяців зйомок та швидкий монтаж. На зйомки, до речі, ми витратили всього 24 дні. По-друге, це перший вітчизняний фільм зі справжнім Dolby Digital. Бюджет “Мамая” за будь-якими західними стандартами просто мізерний – всього 280 тисяч доларів. Але я вважаю, за таких умов ми достойно вийшли зі скрутного становища, і перед вами – позитивний приклад того, що можна зробити практично без грошей, але при якісній організації киновиробництва.

“Мамай” – не просто художній фільм. Це радше арт-кіно. Єфектне, яскраве, але не заангажоване комерційно. Одночасно “Мамай” - презентаційний фільм. Я дуже хочу підняти вітчизняний кінематограф, звернути увагу світу до українського кіно. Я хочу, щоб у нас і на Заході, подивившись картину, сказали: “Таки можуть!”

“Мамай”, задум якого у режисера та автора сценарію Олеся Саніна виник ще в студентські роки – у 1995-му – створений зусиллями молодого творчого колективу. Серед них більшість – дебютанти в кіно, які працювали на новій і поки нікому невідомій студії “Фрески” Західно-Європейського інституту. Але для студії це лише початок.
ТВОРЧА ГРУПА ФІЛЬМУ “МАМАЙ”

Режисер-постановник Олесь САНІН

Народився у Луцьку 30 липня 1972 р. Двічі навчався на кінофакультеті Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, – акторству (1989 – 93, майстерня Валентини Зимньої), режисурі ігрового фільму (1993 – 98, майстерня Леоніда Осики). З 1994 по 2002 рік - режисер, а згодом керівник департаменту виробництва фільмів та документальних програм представництва INTERNEWS в Україні. У 2000-2002 роках працював режисером Національної кіностудії ім. Олександра Довженка та кіностудії „Укркінохроніка”.

Режисер-постановник понад двох десятків документальних та телевізійних стрічок, серед яких: «Матінко Надія» (1994), «Буря» (1994), «Зимно» (1995), «Пустинь» (1996), «Танок моржа» (у співавторстві) (1998), «Гріх» (1999), «Різдво» (2000). Продюсер понад 20 документальних фільмів, телевізійних проектів та серіалів: «10 лет отчуждения», «Неизвестное кино», «Анатомия Любви», «Нация. Евреи» та «Нация. Лемки», «В конце столетия», «Альфа», «Мастерская», «Експресс демократии», «Территория кино», «Метрополитен» та ін (виробництво Internews Network, Сanal +, Канал 1+1, НТВ, POLSAT тощо).

Отримав низку нагород:

- фільм «Зимно» - Спеціальний диплом Міжнародного кінофестивалю «Молодість»,Київ, 1996, диплом за кращий дебют Міжнародного конкурсу телевізійних програм «Бархатный Сезон», Київ, 1996, приз за режисуру в документальному кіно Міжнародного Кінофестивалю «Золотой Витязь», Москва, 1997, диплом за кращий документальний фільм кінофестивалю «Відкрита ніч», Київ, 1997;

- фільм «Пустинь» - диплом за кращу режисуру документального фільму Міжнародного конкурсу телевізійних програм, Ярославль, 1997;

- фільм «Гріх» - срібна медаль Братів Люмєр фестивалю фільмів про кіно «Дом Ханжонкова», Москва,1999, також Гран-Прі та спеціальна відзнака EASTMEN KODAK кінофестивалю «Відкрита ніч», Київ, 2000, а також диплом Міжнародного Московського кінофестивалю, 2000.

Нагорождений Срібною медаллю Національної академії мистецтв України за внесок у розвиток кіномистецтва та Державною премією Кабінету Міністрів України. Голова Асоціації молодих кінематографістів Національної спілки кінематографістів України.

Оператор-постановник Сергій Михальчук

Народився у Луцьку 15 липня 1972 р. У 1990-1995 роках навчався на кінофакультеті Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, майстерня О. Ю. Прокопенка, фах - кінооператор. Працював у фоторекламі, фотожурналістиці, на телебаченні. З 1995 по 2002 – оператор-постановник компанії “Фільмотехнік”. Оператор-постановник коротко- та повнометражних фільмів, серед яких: “Алфавіт” (1994, реж. Микола Коваленко), “Зимно” (1995, реж. Олесь Санін), “Пустинь” (1996, реж. Олесь Санін), “Знівечені історією”/Scared by history (1999, Україна – Канада, реж. Ґуо Фанфан), “Гріх” (1999, реж. Олесь Санін), “Різдво” (2000, реж. Олесь Санін), “Світ. Україна. Чорнобиль” (2001, реж. Ігор Малахов), “Закон” (у співавторстві, 2001, Росія, реж. Олександр Вєлєдінський), “Коханець” (2002, Росія, реж. Валерій Тодоровський).

Отримав призи:

- фільм «Пустинь», диплом за кращий документальний фільм Міжнародного фестивалю телевізійних програм «Росія», Ярославль 1997;

- фільм «Гріх» - срібна медаль Братів Люмєр фестивалю фільмів про кіно «Дом Ханжонкова», Москва,1999, також Гран-Прі та спеціальна відзнака EASTMEN KODAK кінофестивалю «Відкрита ніч», Київ, 2000, а також диплом Міжнародного Московського кінофестивалю, 2000;

- «Коханець», приз за кращу операторську роботу Міжнародного кінофестивалю у Сан-Себастіяні, 2002 та Гран-прі Міжнародного кінофестивалю Кінотавр, Росія, 2002.

Композитор Алла Загайкевич

Народилася 17 грудня 1966р. Отримала освіту в Київській державній консерваторії ім. П. Чайковського (нині Національна музична академія України), клас композиції та оркестрування проф. Юрія Іщенко. 3 1986 у складі фольклорного ансамблю "ДРЕВО" досліджує український автентичний спів. У 1995-1996 вдосконалювала свою майстерність на курсах музичної інформатики і композиції в паризькому інституті IRCAM (Центр Помпіду). Учасниця багатьох міжнародних фестивалів сучасної музики, різноманітних інтернаціональних проектів, куратор численних проектів електронної музики в Україні. За сприяння Фонду „Відродження” заснувала першу в Україні студію академічної електронної музики в Національній музичній академії України, де нині викладає. Основні жанри творчості - симфонічна та камерна музика, камерний музичний театр, електроакустична музика. Її твори виконують відомі українські та зарубіжні виконавці, зокрема Національний симфонічний оркестр України, “Київська камерата”, оркестри та ансамблі Франції, Канади, Австрії. Лауреат премії ім. Ревуцького, лауреат міжнародного конкурсу мультимедійних проектів Дрезденського центру сучасної музики DZzM.

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка