|
|
Скачати 1.52 Mb.
|
Ти!.. Ого! Та ти здатний зчепитися з чоловіком за те, що в нього в бороді на одну волосинку більше чи менше, ніж у тебе; ти ладен зайти в сварку з чоловіком, який лускає горіхи на тій підставі, що в тебе очі горіхового кольору. Ну, чиє ж око, опріч твого, може побачити в цьому привід до сварки? Таж у тебе в голові повно сварок, як у яйці жовтка й білка, дарма що через численні колот- нечі твоя бита голова така ж порожня, як і порожнє вилите яйце. Полаявся ж ти на вулиці з якимось чоловіком за те, що він каш- ляв і тим збудив твого собаку, який дрімав на сонці. Чи не ти вилаяв якогось кравця за те, що той одягнув свій новий каптан, не дочекавшись великодніх свят? Хіба не ти зчепився з якимось хлопцем за те, що той зав'язав нові черевики старою стьожкою? І ти ще повчаєш мене не заходити в сварку? Бенволіо Якби я так любив сваритись, як ти, то кожен з радістю купив би право на мою спадщину, і чекати на неї дове- лося б йому не більше ніж годину з чвертю. • Меркуціо Як спадщину твою? Чи ти що тямиш? Входять Тібальт та інші. Бенволіо Клянуся моєю головою, сюди йдуть Капулетті. Меркуціо Клянусь моєю п'ятою, мені це байдужісінько. Тібальт Ідіть за мною! З ними хочу я Поговорить! Добридень вам, синьйори! Одному з вас сказать я маю слово. Меркуціо Одному з нас - і тільки слово? Додайте до цього слова ще що-небудь; наприклад, хай це буде слово й удар. Тібальт Я готовий, синьйоре, якщо ви дасте мені до цього привід. Меркуціо А ви хіба не можете знайти привід самі без того, щоб вам його дали? Тібальт Меркуціо, ти співаєш в один голос із Ромео. Меркуціо Співаю в один голос! Що таке? Чи не хочеш ти часом зробити з нас менестрелів? А якщо ми й справді менестрелі, то стережися, бо ти нічого, крім дисонансів, від нас не почуєш! Ось мій смичок. Ви в мене зараз затанцюєте,- він вас примусить! Сто чортів! Співаю в один голос! Бенволіо Ми тут говоримо на людній площі. Знайдім затишніше для себе місце Й образи розберім з холодним серцем Чи розійдімося. Тут очі скрізь! Меркуціо На те в людей і очі, щоб дивитись. Мене ніхто не зрушить з місця, ні! Тібальт Синьйоре, мир! Мені он той послужить. Входить Ромео. Меркуціо А що він, ваш слуга? І, може, носить Ліврею вашу! От коли б на поле Пішли ви й він за вами,- ну, тоді Готовий буде він вам послужити. Тібальт Ромео, я ненавиджу тебе, Для тебе слова іншого й вітання Не можу я знайти, окрім «невдйнк») Ромео Проте, Тібальте, в мене є причина Любить тебе; вона тобі прощає Образливі слова. Я не негідник. Прощай! Як бачу, ти мене не знаєш. Тібальт Хлопчисько! Не пробачити ніяк Образ тяжких, що ти мені завдав! Вернися ж і ставай мерщій до бою! Ромео Ніколи я тебе не ображав І більш тебе люблю, ніж ти гадаєш. Але за віщо - зараз не скажу. А через те, мій добрий Капулетті, Чиє ім'я шаную так, як власне, Не гарячкуй і з цього вдовольнись. Меркуціо О ти, покоро, підла і ганебна! Alia stoccata * змиє вмить її. (Видобуває шпагу) Тібальте! Щуролове! Гей, виходь! Тібальт Чого тобі від мене треба? Меркуціо Шановний котячий владарю, я хочу відібрати лише одне життя з ваших дев'ятьох. А згодом, сподіваюся, ви до- зволите мені витріпати з вас і решту вісім. Чи зволите витягти вашу шпагу за вуха з піхов? Та швидше, а то моя раніше засвище над вашими вухами. Тібальт (видобуваючи шпагу) До ваших послуг! Ромео Меркуціо, сховай рапіру в піхви! Меркуціо Синьйоре, прошу! Де ваше passado? (Б'ються) Ромео Бенволіо, вперед! Виймай рапіру, Ми виб'єм разом зброю в них із рук! О, сором вам, синьйори! Схаменіться! Тібальт! Меркуцьйо! Князь заборонив На вулицях Верони колотнечу! Тібальте, стій! Меркуціо мій добрий! Тібальт і його спільники виходять. Меркуціо Я ранений... Чума на ваші два роди! Вмираю. А він утік? І то живий-здоровий? * Удар-укол (іт.). Бенволіо Тебе поранено? Меркуціо Дурниця! Лиш Подряпинка, та досить і того. Де паж мій? Хлопче, клич мерщій хірурга. Паж виходить. Ромео Кріпися, друже, рана неглибока. Меркуціо Авжеж, вона не така глибока, як колодязь, і не така широка, як церковна брама, проте й такої досить: вона зро- бить своє діло. Приходь до мене взавтра, і ти побачиш, що я вже буду спокійною людиною. Далебі, я надто переперчений для цього світу... Чума на ваші, обидві родини! А, сто чортів! Щоб якийсь пес, пацюк, миша, кицька вдряпнула людину на смерть! Хвалько, негідник, що вчився битися за арифметичною книжкою! І якого чорта встряли ви між нас? Він мене ранив з-під вашої руки. Ромео Хотів я повернути все на добре. Меркуціо В якийсь будинок відведи мене, Бенволіо, бо я вже зомліваю... Чума, чума на ваші дві родини! Зробили з мене харч для робаків! Загинув я!.. Чума на вас, чума! Меркуціо й Бенволіо виходять. Ромео Найближчий родич князя й друг мій щирий Прийняв за мене тут смертельну рану, Бо честь мою заплямував Тібальт! Отой Тібальт, з яким тому годину Породичався я! О найсолодша!.. Моя Джульєтто, це краса твоя Мене таким розніженим зробила,- У честі сталь в душі розгартувала. Входить Бенволіо. Бенволіо Ромео! О Ромео! Вмер Меркуцьйо! Його безстрашний дух над хмари злинув, З презирством відвернувшись від землі! Ромео О чорний день! Це лиш початок бід! За ним кінець зловісний прийде вслід... Входить Тібальт. Бенволіо Сюди Тібальт скажений поспішає. Ромео Тібальт живий! Меркуціо - немає!.. Лети ж на небо, лагідна покірність! Веди мене, вогненноокий гніві Візьми назад «негідника», Тгбальте,, Якого ти в лиде'мені шпурнув! Меркуціо іще душа витає Невисоко над головами в нас - Чекає на твою, щоб взять з собою. Чи ти, чи я,- котрийсь із нас повинен Рушати з нею в цю останню путь! Тібальт Хлопчисько! Ти був тут із дайм у парі, То й далі будь із ним! Ромео Іще побачим! Б'ються. Тібальт падає. Бенволіо Тікай мерщій, Ромео! Збігається народ! Тібальта вбито! Чого ж ти як укопаний стоїш? Тікай: тебе на смерть засудить князь, Якщо захоплять! Утікай скоріше! Ромео Я тільки блазень у руках фортуни!.. Бенволіо Чого ж стоїш? Тікай мерщій, Ромео! Ромео виходить. Входять городяни і стражники. 1-й стражник Куди утік отой, що вбив Меркуцьйо? Куди Тібальт, його убивця, втік? Бенволіо Ось тут Тібальт. 1-й стражник Синьйоре, підведись! Ім'ям володаря, іди за нами! Входять князь з почтом, Монтеккі, Капудетті :з дружинами та і н ш і. Князь Хто тут почав оцю мерзенну чвару? Бенволіо О князю наш! Слова мої печальні Послухай про обставини фатальні. Тут той лежить, кого убив Ромео За те, що він убив твого Меркуцьйо. Старий Кап. Тібальт! Мій небіж рідний! Братів син!.. О князю наш! Пролито кров його!.. Ятацо ти справедливий, володарю, За нашу кров Монтеккі кров пролий! О небіж, небіж'.. Князь Бенволіо, скажи, хто бій почав? Бенволіо Тібальт, що від руки Ромео впав. Ромео чемний був, просив подумать, Що привід в них такий пустий для сварки, Загрожував і вашим гнівом теж. Однак це все,- хоча і говорилось Спокійно, ввічливо й сумирно вельми, Не спромоглось Тібальта вгамувати, Шалена вдача не скорилась; він Зоставсь глухий до мирних слів Ромео й своєї зброї гостру сталь направив Відважному Меркуціо у груди. Той закипів, схопився теж за зброю, І розпочавсь між ними смертний бій. Меркуціо рукою однією Від себе смерть завзято відбивав, А другою він слав її Тібальту, Який майстерно теж оборонявся. «Спиніться, друзі!» - закричав Ромео І швидше слова смілою рукою Він вибив згубну зброю їм із рук. Та з-під його руки устиг Тібальт Уже вразить Меркуціо смертельно. Тібальт утік, а потім повернувся. Вмить помстою Ромео запалав, Бій спалахнув нараз, мов блискавиця! Я ще не встиг вхопитися за зброю, Як на землі лежав уже Тібальт, Поранений на смерть. А наш Ромео, його убивши, звідси вже тікав... Нехай умру, коли я що збрехав! Синьйора Кап. Монтеккі родич це - він сфальшував, Із приязні неправду він сказав! В тій чорній справі двадцять душ було, Одного вбито, як до звад дійшло. Владарю, вбивцю мусиш засудити! Тібальт сконав - Ромео теж не жити! Князь Тібальта вбито - таж убив він сам! За смерть Меркуцьйо хто заплатить нам? Монтеккі Ні, не Ромео мусить вам платити! Він те зробив, що мав закон вчинити. Убивство друга вимага відплати,- Тібальта мусив смертю він скарати. Князь За вчинок цей свавільний і злочинний Вмить висланий він буде на чужину. Від ваших чвар, запеклих і проклятих, Доводиться й мені тепер страждати. Тут пролилася рідна кров моя, й суворо винних покараю я. Наразитеся на тяжку відплату Й мою оплачете ви кревну втрату. Не слухатиму жодних я прохань, Оглухну я до ваших всіх благань! Облиште їх, затямте заборону: Ромео мусить кинути Верону! А то йому тут згаяна година Остання буде - винуватий згине. Звільнить майдан! І труп мерщій прибрать! Не буду рішенця свого мінять: Прощати вбивцям - це ж усе одно, Що з ними буть у вбивстві заодно! Виходять. СЦЕНА 2 Кімната в домі Капулетті. Входить Джульєтта. Джульєтта Скоріш, вогнекопиті коні, мчіть До Феба володінь! Якби-то вам . За візника був Фаетон, він вас Давно б уже погнав прутом на захід,- Упала б ніч туманна враз на землю. Заступниця кохання, темна ніч... Розкинь над нами, ноче, свій серпанок І від цікавих заховай очей, Щоб міг мене Ромео пригорнути, Підкравшися нечутно і незримо. Адже ж коханцям їх обряд таємний Освітить їх краса. Любов сліпа, І через те їй ніч найбільш пасує... Прийди ж, о ніч, матроно в чорних шатах, Така поважна й добра, та навчи, Як виграти мені, програвши, гру, Яку ведуть два непорочні серця... Цю дику кров, яка бушує в скронях, Прикрий мені своїм покровом чорним. Аж доки ця любов сором'язлива Не перетвориться в мені на смілу І не збагне, що в щирому коханні Любовні вчинки - скромності повинність. Прийди, о ноче! О, прийди, Ромео, Мій день вночі, прилинь же разом з нею І заіскрись мерщій на крилах ночі Біліш за сніг на ворона крилі! Прийди, о ноче, і ласкава, й люба! Ніч чорнобрива, дай мені Ромео! Коли ж помре він, то візьми його І роздрібни на зірочки маленькі,- Він так тобі осяє небеса, Що закохається весь світ у ніч І перестане поклонятись сонцю. Собі купила я чертог кохання, Та в нього не ввійшла! Я продалась, Та мною ще не володіють... Ах!.. Мені цей день такий нудний і довгий, Як ніч малій дитині перед святом, Що жде й діждатися не може дня, Щоб одягти готові вже обновки. Ось няня йде! Несе мені звістки... Входить мамка з мотузяною драбиною. Як небо, красномовний той язик, Який мені говорить про Ромео. Ну, няню? Що нового? Що це в тебе? Ти для Ромео добула драбину?.. Мамка Так, так, драбину... (Кидає її додолу) Джульєтта Що сталося?.. Чого ламаєш руки?.. Мамка Жахливий день! Він вмер, умер, умер! Пропали ми, пропали, синьйорино! О горе!.. Він загинув, вмер, убитий!.. Джульєтта Невже ж і небо може бути заздрим? Мамка Не небо - ні, але Ромео може... Ромео, о Ромео! Хто б подумав? Джульєтта Що ти за дідько, що мене так мучиш? Від цих тортурів заревли б у пеклі! Ромео сам себе убяв? Кажиї Скажи лиш «так», і це коротке слово Мене скоріше отруїти зможе, Ніж смертоносний погляд василіска. Я вже не я, якщо ти скажеш «так», Якщо нараз заплющились ті очі І ти мені відповіси лиш «так»... Убитий - вимов «так», а ні - то «ні», Ти вирішиш одним коротким звуком: Блаженства сподіватися чи муки! Мамка На власні очі бачила я рану - Рятуй господь! - отут, на грудях мужніх... Нещасний труп, нещасний труп кривавий! Блідий, мов попіл, весь в крові лежав... Кров запеклась... Я глянула - й зомліла! Джульєтта О серце, розірвись! Вмить розірвись, Банкрут нещасний! Очі - до в'язниці! Закрийтеся назавжди для свободи! Нікчемний прах, вернися знову в прах, Спочинемо з Ромео у гробах! Мамка Тібальт, Тібальт! О мій найкращий друг! О ввічливий Тібальт! Шляхетний, чесний! І дожила ж я до твого сконання! Джульєтта Як? Буря ця лютує з двох боків? Ромео вбито, і помер Тібальт? Кузен мій любий і коханий муж?! Сурми ж, страшна сурмо, загибель світу! Хто житиме, коли цих двох нема?.. Мамка Тібальт сконав, Ромео йти в вигнання; Ромео вбив його й іде в вигнання. Джульєтта Тібальта кров пролив Ромео?! Боже! Мамка Так, так! Жахливий день! Пролив, пролив! Джульєтта О серце гада, сховане в квітках! То жив дракон в печері тій чудовій? Пекельний виплід з ангельським лицем! Не голуб - ворон! Вовк в овечій шкурі! Огидна суть з божественним чолом! Ти зовсім не такий, як видавався! Пекельний праведник, негідник чесний! О, що ж тобі робить, природо, в пеклі, Коли ти помістила духа зла В раю живому чарівної вроди? Чи бачив хто коли огидну книгу В такій чудовій, чепурній оправі? Як оселитись міг такий обман В розкішному палаці? Мамка О, в мужчин Ні совісті, ні правди, ані честі: Нема нічого в них. Всі віроломні! Всі брехуни, облудники й підступні, Де мій слуга? Дай трохи aqua vitae *! Від цих турбот, від горя, від плачу Постарію я, мабуть, передчасно... Ганьба твому Ромео! Джульєтта Пухирями Нехай язик твій візьметься за це! Не для ганьби родився він на світ. |
|
Сергій Панишко Поїздка волинського князя Володимира Васильковича до Ногая у 1286 р Орду до своїх зверхників. Для розуміння положення Галицько-Волинських земель у політичній структурі Золотої Орди у складний для неї... |
Парк Вороночива, смт Оратів В кінці ХІХст з Петербурга до Оратова приїхав потомственний дворянин, генерал Михайло Воронович. Тут він купив землю у багатого поляка... |
|
Вчитель значить, вічно молодий і одночасно утаємничений у мудрість... Вчитель – значить, вічно молодий і одночасно утаємничений у мудрість сотень поколінь, та ще й знавець у якійсь конкретній галузі... |
Весняне оповідання Поезія М. Хвильового розвивалася в колі ідей і форм, запропонованих символістами й футуристами. Молодий автор невтомно й енергійно... |
|
ВИХОВНА ГОДИНА Молодий єпископ Валентин, бачачи страждання закоханих, вінчав їх таємно. Про порушення імператорського наказу довідалися законники.... |
На території якого племінного союзу слов’ян засновано м. Київ? Заправління якого київського князя укладено збірник законів«Руська правда»?Я. Мудрий |
|
Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №4 Тема. «Повість минулих літ» найдавніший літопис нашого народу. Літописні оповіді «Про заснування Києва», «Про князя Олега» |
ПЛАН РОБОТИ школи молодого педагога Мета «Школи молодого педагога» – надати молодим вчителям методичну допомогу в розв’язанні першорядних проблем, подоланні труднощів,... |
|
Закон, «Руська правда», печеніги Ярослава Мудрого, розглянути зовнішню та внутрішню політику, з’ясувати значення діяльності князя для розвитку давньоруської держави;... |
Anonymous male narrator, b. 1909 in Illintsi, a district seat in... Від.: Про революцію я не пам'ятаю, бо ще тоді був молодий. Про револіюцію, але тільки я пам'ятаю за голод на Україні, який був |