|
|
Скачати 0.68 Mb.
|
ІІІ період – Українське бароккоТворчий характер музичної освіти в Києво-Могилянській академії * “Граматика мусикійська” М. Ділецького * Музичне виховання в просвітницькій діяльності Г. Сковороди * Особливості музичного виховання в козацьких школах * Розвиток інструментального виконавства в цехових школах * Збереження традицій хорового співу в монастирських школах * Музичне виховання в Петербурзьких співацьких капелах * Музика в системі навчання художніх приватних шкіл * Друга половина ХУІІ - ХУІІІ століття, за О.Сухомлинською, - третій період розвитку педагогічної думки в контексті українського барокко або козацької доби. Йому властиві риси порубіжжя, коли залучалися західноєвропейські ідеї гуманізму і раннього просвітництва, з опорою на пошуки сутності людини і її місця в світі. Людина як духовний і тілесний феномен стає ключовою ознакою цього періоду [48]. У Творчий характер музичної освіти в Києво-Могилянській академії 1632 році П.Могила шляхом об'єднання Лаврської школи з братською створює новий навчальний заклад - Києво-Братську Колегію, яка у 1701 році стає Києво-Могилянською академією — вищим навчальним закладом православної України. Це був навчальний заклад нового типу, в якому викладання вільних дисциплін було передумовою спеціальної освіти. Багато які випускники Києво-Могилянської академії ставали вчителями «по партесах», керівниками капел, членами західноєвропейських Академій, авторами музичних підручників, посібників із церковного співу. Києво-Могилянська академія стояла у джерел українського музично-драматичного театру, становлення професійної .української композиторської школи. За її зразком було створено інші колегії - Чернігівську (1700 р.), Переяславську (1738 р.), Харківську (1726 р.) – згодом Харківський університет, Московську Слов'яно-Латинську Академію (згодом Московський університет). Музичне виховання мало різні форми: уроки музики (нотна грамота та партесний спів); гра на різних інструментах (Г. Сковорода, наприклад, досконало володів флейтою і скрипкою); оркестровий і хоровий класи; заняття з піїтики і риторики, які розвивали навички побутового музикування; шкільна драма, де використовувалася музика; різні свята й урочистості. Хором керував регент, оркестром — капельмейстер, а викладачі “мали наглядати за ними”. Студентський оркестр і хор брали участь у різних міських заходах, урочистих прийомах тощо. Отже, переважали практичні засоби засвоєння «музичної науки». Відомо, що перший композиторський досвід М. Березовський та А. Ведель отримали саме через створення та виконання опусів для хору Академії. Найбільш поширеними формами студентської творчості в Києво-Могилянській академії був партесний і кантовий спів. Студенти полюбляли також розважатися на вечірках виконанням народних пісень, грою на музичних інструментах — гуслях, скрипці, флейті. Переорієнтація музичної освіти в Києво-Могилянській академії на загальноосвітні цілі сприяла посиленню світських елементів, в тому числі уваги до музичної майстерності, про що свідчить високий рівень музичної освіти, який мали М. Березовський, Д. Бортнянський, Г. Сковорода та інші представники української культури — С. Полоцький, Д. Ростовський. Загальне уявлення про концепцію освіти, якої додержувалися в Києво-Могилянській академії, дають педагогічні погляди і діяльність її випускників - С. Полоцького, Д. Ростовського, Г. Сковороди. С “Граматика мусикійська”М. Ділецького. Полоцький (1629 — 1680 рр.) велику увагу приділяв дитячому вихованню, системності навчання, оновленню національних форм освіти. Ці настанови опосередковано вплинули на розвиток музичної теорії, про що свідчить “Граматика мусикійська” М. Ділецького (1630-1690 рр.). У передмові автор вказує на те, що спирався на досвід як православних творців співу, так і римських, узагальнений у «многих книгах латинських про музику» [14].За характером передачі матеріалу «Граматика» Ділецького має суто практичне призначення. В ній послідовно викладаються основи музичної грамоти та релятивної сольмізації, композиторські прийоми написання партесів, розглядаються особливості композиційної форми, жанрові різновиди музики, питання музичної естетики. М.Ділецький розглядав також питання музичної педагогіки. Він обґрунтовує необхідність професійної підготовки музиканта, розробки наукових підходів до музично-педагогічної діяльності, диференційованого ставлення до дитячого музичного навчання (наголошував на спеціальній методиці, особливо на початкових етапах). Як і С. Полоцький, М.Ділецький усвідомлював необхідність популяризації музичних знань, про що свідчать авторські редакції його «Граматики» (Смоленська, Московська, Санкт-Петербурзька). Одна з них має назву «Мусикійська азбука партесного співу»:Ділецький визначає жанр свого трактату як букваря-граматики музичного співу або правил співу в музиці. Г Музичне виховання в просвітницькій діяльності Г. Сковороди . Сковорода (1722 — 1794рр.) порівнював навчання з пошуком істини, через яку відбувається друге народження людини, культурне. Просвітництво —шлях до духовного світла. Посилаючись на практику народного виховання, яка змалечку прилучає дитину до музики (через народні пісні, церковний спів), він вигукує: «Хто допоможе людині побачити світло? Хто розбудить у людині розуміння потаємного, розкриє духовні скарби вищого ґатунку? Музика. Бо саме вона красномовно промовляє до нашої душі. Музика — шлях до трону духу» [47]. Музика не лише «сад утіхи», а й джерело «думок вдячних». Це — філософія, що виражає красу добробуту та істини, розкриває внутрішній світ людини. Отже, музика для Г.Сковороди —засіб облагородження серця, пробудження людської думки. Тому її необхідно широко використовувати у вихованні. З листів до М. Ковалинського відомо, що Сковорода проводив з дітьми хорові заняття у супроводі органа, розвивав їхню музичну грамотність, вміння співати. Як і Ділецький, він акцентує увагу на питаннях специфіки музичного навчання і діяльності: «Одна річ — палиця єпископа, інша — паличка музиканта». Музика для нього — «сродна праця», що дає радість самопізнання. Києво-Могилянська академія була багатоступеневим закладом, але з різних причин не всі її учні проходили повний курс навчання. Початкову і середню освіту найчастіше здобували в січових школах, перша з яких була відкрита ще у 1576 році. За її зразком подібні осередки освіти виникають на всій території козацької вольниці. До другої половини XVIII століття вони перетворюються у сотенні і полкові школи, при яких відкривають спеціальні музичні відділення. Найвідоміша з них — Чортомлицька січова школа. На її базі пізніше створюється школа «вокальної музики і церковного співу». Очолював її відомий співак Михайло Кафізма. М |
|
13. Педагогіка як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «педагогіка»,... Предмет і об’єкт педагогіки. Основні етапи розвитку педагогіки і освіти. Категорії педагогіки (виховання, освіта, навчання, розвиток).... |
ПИТАННЯ ДО КУРСОВОГО ІСПИТУ З ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ Сутність, предмет, завдання історії педагогіки як науки і навчальної дисципліни. Методи історико-педагогічних досліджень |
|
Основні категорії дидактики Сутність педагогічної діяльності. Структура педагогічної діяльності. Специфіка педагогічної діяльності |
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ТА ТУРИЗМУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ДОНЕЦЬКА... БЕНЕФІС Народної артистки України, професора Донецької державної музичної академії ім. С. С. Прокоф’єва |
|
Уроку: «Особливості музичної мови» Анотація до уроку «Особливості музичної мови», для учнів 6 класу з музики, учитель Пасошнікова І. Г |
1. Загальні засади дошкільної педагогіки Дошкільна педагогіка, як... Загальними засадами дошкільної педагогіки є її предмет, особливості та організація педагогічного дослідження в галузі дошкільної... |
|
Гурток акробатики та музичної ритміки Нашу школу не можна уявити без діяльності гуртка акробатики та музичної ритміки. Це візитна картка Старобабанівської загальноосвітньої... |
Інститут педагогіки НАПН України Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини Запрошуємо взяти участь у науково-практичному семінарі, який відбудеться 10 червня 2013 р за адресою: м. Київ 04053, вул. Артема... |
|
Використання мультимедійних технологій на уроках історії Насамперед, актуальним є питання реалізації ідеї «педагогіки співпраці». Об'єднання зусиль учнів і вчителів надає можливість якнайкраще... |
Практична робота № Предмет і завдання педагогіки (2 години) З якими науками зв’язана педагогіка? У чому проглядаються зв’язки педагогіки з фізіологією та психологією людини? |