|
|
Скачати 0.68 Mb.
|
Острозька протестантська школа – осередок українського просвітництваедагогічний досвід протестантської школи мав великий вплив на розвиток українського просвітництва після перемоги Контрреформації. За аналогом Кисилинівської школи було організовано Острозьку, програма якої орієнтувалася на вивчення «слов'янсько-греко-латинських наук». За це сучасники називали її Академією, Ліцеєм, Храмом муз. В Острозькій школі навчалися видатні українські просвітителі і громадські діячі М. Смотрицький, П. Конашевич-Сагайдачний, Т. Борецький та інші. Школа виникла під впливом діяльності просвітницького гуртка “вчених-книжників”, які прагнули відродити православну віру і традиції книжкової мудрості часів Київської Русі. Це була спроба стилізації Ярославової епохи, з якою українська інтелігенція XVI століття пов'язувала становлення національної державності і культури. Члени гуртка збирали в сербських, болгарських, грецьких монастирях слов'янські та елінські рукописи, вивчали їх і готували до видання. На базі цього гуртка виникла ідея відродити школу візантійського типу з викладанням 7 вільних мистецтв, збагативши його елементами філософії, астрономії, богослів'я, вивченням декількох мов. Саме за цим прикладом згодом створюються братські школи. Є
зуїтські навчальні заклади приваблювали гуманітарним характером освіти, індивідуальним підходом до розвитку здібностей. У таких школах навчалися С. Полоцький, М. Ділецький та інші. За програмами єзуїтських колегій працювала й відома Замойська Академія, яка вважалася «генеральною школою Русі». Саме тут здобув початкову освіту Петро Могила. Завдяки авторитету єзуїтської системи навчання значна частина українців починає надавати їй перевагу, що спричиняє занепад православних шкіл. Ця тенденція посилюється після прийняття Брестської Унії (кінець XVI століття), за умовами якої державою здійснюється політика дискримінації православ’я. Саме за цих обставин відбувається відродження інтересу до візантійської культури як alma mater національної, а з нею й до грецької системи освіти. Поновлюються зв'язки з Константинопольською церквою, Афоном. Б Братський рух та вивчення музики в братських школах іля джерел цього процесу був братський рух, основу якого становили громадські організації, що виникали при православних монастирях та церквах. Їхніми зусиллями створювалася широка мережа братських шкіл та .училищ: греко-латинсько-руських, русько-польських, греко-слов'янських. Музика за братськими статутами належала до духовних наук, з якими братчики пов'язували навчання доброчесності. Основним змістом предмета «мусіка» було вивчення музичної грамоти і церковного співу. Хоча він і входив до системи квадривіума, навчання тривало протягом усього шкільного курсу. Починали, коли хлопчики тільки вчилися читати і писати. Заняття відбувалися паралельно з читанням і вивченням граматики. На відміну від католицької системи освіти, учням заборонялося грати на будь-яких інструментах. Музичне навчання обмежувалося хоровим співом: створювалися «співаків кляси», в яких спеціальні дяки-вчителі навчали «хлопців співати в хорі у церкві». Братства приділяли велику увагу якості хорового співу, посилали співаків для навчання за кордон. Вважалося, що «співаки належать до зовнішньої церковної краси». Тому братське керівництво не шкодувало грошей на утримання хору та шкільних вчителів, допомогу незаможним хористам та ін. Як своєрідні підручники з церковного співу використовували нотнолінійні ірмолої, хоча до навчання залучали і західноєвропейську друковану музично-дидактичну літературу. Перелік нотних зошитів у бібліотеці Львівського братства становить 87 томів, які включали 372 хорових концерти. Музика була також складовою курсу «гуманістичних студій» поетики і риторики. Його завданням було навчити складати риторичні переклади, самостійно створювати вітання з використанням музики. Про це свідчать друковані декламації XVI — XVII століть. Одна з них, «Просфоніма», — вітання Львівської братської школи Київському митрополиту М.Рогозі, вірші якого частково виголошували, а частково співали хором. Про зміст предмета «Музична грамота» опосередковано дає уявлення реформа нотного запису церковного співу, яка відбулася в XVI столітті. Монодію записували новою п'ятилінійною системою («київське знам'я» або «київська квадратна нотація»). Чималий вплив на її виникнення мали західноєвропейські досягнення в галузі музичної графіки, особливо мензуральної. Київська нотація відгалужувала також релятивний метод хорового співу, за принципами гвідовської сольмізації. Музичні навички учні отримували і в класі граматики, де вивчали орфографію, етимологію, синтаксис, поезію. Граматику вважали основою пізнання, тому велику увагу приділяли й нотному письму як її різновиду в музиці. Термін «мусика» Беринда розшифровує і як діяльність співаків та інструменталістів, і як предмет науки, що входить до циклу вільних мистецтв. З визначень інструментів, про які він згадує, можна дізнатися про їхні різновиди, особливості побутового використання, тобто отримати елементарні відомості з інструментознавства. На початку XVII століття центр просвітницького руху переміщується із Західної України до Києва, де в 1615 році було організовано братську школу під протекторатом запорізького козацтва, яка підняла рівень викладання до стандартів західноєвропейської вищої школи. Цьому сприяло формування національних викладацьких кадрів із випускників братських шкіл і училищ, що продовжили навчання в Європі. Тут викладали слов'янську, книжну українську, грецьку, латинську, польську мови, а також граматику, піїтику, риторику, філософію, арифметику, геометрію, астрономію, історію і музику. |
|
13. Педагогіка як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «педагогіка»,... Предмет і об’єкт педагогіки. Основні етапи розвитку педагогіки і освіти. Категорії педагогіки (виховання, освіта, навчання, розвиток).... |
ПИТАННЯ ДО КУРСОВОГО ІСПИТУ З ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ Сутність, предмет, завдання історії педагогіки як науки і навчальної дисципліни. Методи історико-педагогічних досліджень |
|
Основні категорії дидактики Сутність педагогічної діяльності. Структура педагогічної діяльності. Специфіка педагогічної діяльності |
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ТА ТУРИЗМУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ДОНЕЦЬКА... БЕНЕФІС Народної артистки України, професора Донецької державної музичної академії ім. С. С. Прокоф’єва |
|
Уроку: «Особливості музичної мови» Анотація до уроку «Особливості музичної мови», для учнів 6 класу з музики, учитель Пасошнікова І. Г |
1. Загальні засади дошкільної педагогіки Дошкільна педагогіка, як... Загальними засадами дошкільної педагогіки є її предмет, особливості та організація педагогічного дослідження в галузі дошкільної... |
|
Гурток акробатики та музичної ритміки Нашу школу не можна уявити без діяльності гуртка акробатики та музичної ритміки. Це візитна картка Старобабанівської загальноосвітньої... |
Інститут педагогіки НАПН України Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини Запрошуємо взяти участь у науково-практичному семінарі, який відбудеться 10 червня 2013 р за адресою: м. Київ 04053, вул. Артема... |
|
Використання мультимедійних технологій на уроках історії Насамперед, актуальним є питання реалізації ідеї «педагогіки співпраці». Об'єднання зусиль учнів і вчителів надає можливість якнайкраще... |
Практична робота № Предмет і завдання педагогіки (2 години) З якими науками зв’язана педагогіка? У чому проглядаються зв’язки педагогіки з фізіологією та психологією людини? |