Лексика на позначення музичних понять у поетичних творах Ліни Костенко

Скачати 161.3 Kb.

Назва	Лексика на позначення музичних понять у поетичних творах Ліни Костенко
Дата	18.12.2013
Розмір	161.3 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Музика > Документи

Лексика на позначення музичних понять у поетичних творах Ліни Костенко.
Багато "лінгвістів" критиків-літературознавців дослідників мови творів художньої літератури неодноразово звертали увагу на тісний зв'язок творчості майстрів сучасної поезії з тим чи іншим видом мистецтва.

Творчість Ліни Костенко пов'язують з музикою та живописом. Конкретно-чуттєва стихія поезії Ліни Костенко невіддільна від її улюбленості у слово. Поетеса дуже тонко відчуває його лінгвістичну природу, в якій закладено глибокий зміст її поезія повсякчас розкриває читачеві творчу природу мови. Саме це і спонукає поетесу звертатися до музичної термінології, що дозволяє почути музику слова, музику почуттів, музику життя.

Ретельний аналіз творів дозволяє виділити такі лексико-семантичні групи цих слів:

а) слова, що позначають назви виконавців творів, їх голоси: оркестр, хор, перша скрипка, сопрано, фальцет, бас, скрипаль, капелки, меццо, диригент;

б) назви музичних інструментів і їх частин: валторна, бубон, камертон, цимбали, струна, смичок, орган, скрипка, педаль, скрипкова дека, клавіша, клавесин;

в) назви музичних творів і їх частин: мелодія, ноктюрн, фрагмент, прелюд, фінал, увертюра, реквієм, дивертисмент, соната, скерцо, симфонія, вальс, полонез, лезгинка, опера, хорал, чардаш, мазурка;

г) слова, що пов'язані з способом виконання музичного твору: пасаж, унісон, вокал, вокаліз, диригувати, рулади, акомпанемент, акорд, гама, колоратура;

д) слова, що позначають поняття нотної грамоти: тон, обертон, скрипковий скрипічний ключ, нота, нотна сторінка, октава, сольфеджіо, до, ре, мі, фа, соль;

е) слова на позначення динамічних відтінків у музиці: крещендо, фортісеімо, форте;

є) слова, що пов'язані з звуковими параметрами сприйняття музичних творів: регістр, дисонанс, акустика, абсолютний слух, гармонія;

ж) слова на позначення темпу виконання музичного твору: алегро, модерато.

Використання наведених вище слів на позначення музичних понять є неповторним, бо неодмінною властивістю художнього мовлення є свіжість вираження при створенні образів, яскрава їх індивідуальність, крім того, художнє мовлення відрізняється не тільки образністю, а й емоційністю, в цілому ж естетично спрямованою експресивністю.

Найпростішим застосуванням слів-термінів є таке, коли вони виступають у прямому, номінативному значенні, точно і вичерпно визначають відповідні явища, поняття, предмети.

Отже, частина спеціальних слів і виразів, що входять у сферу літературної мови використовується із збереженням свого лексичного значення.

У першу чергу цей процес відображає застосування слів на позначення музичних понять для створення фону дії, для реалістичного відтворення деталей, процесів, зображених у поетичному творі.

Сольфеджіо, сольфеджіо!... Октави ...

колоратура ..., опера ... вокал ...

/Над берегами вічної ріки, 1977, с 89,/

У цих рядках з вірша "Сольфеджіо" усі слова вжиті в номінативному значенні. "Словник іншомовних слів" за редакцією О.С Мельничука та "Словник української мови" в II томах так подають лексичне значення цих термінів:

Сольфеджіо - вправи у співі нот для розвитку слуху і голосу. Октава звуковий інтервал з 8 тонів між однойменними звуками гами.

Колоратура - прикрашання мелодії технічно складними пасажами, а також здатність голосом виконати такі пасажі.

Опера - музично-драматичний твір, що поєднує інструментальну оркестрову музику з вокальною і призначений для виконання на сцені.

Вокал - вокальне мистецтво, спів.

Таке ж значення зберігають ці слова і у поезії. Ліна Костенко вдається до нагромадження музичних термінів у вірші для створення атмосфери, в якій живе і працює старий учитель співів.

Подібний прийом зустрічається і у сатиричній поезії "Скрипка Страдиварі":

Аналіз, синтез колби і реторти,

Алегро, скерцо, модерато, форте,

Немає таємниць під зодіаком:

Вона покрита особливим лаком!

/Вибране, 1989. с228./

Звертання до музичних термінів на позначення темпу алегро, модерато, виду музичного твору скерцо і динамічного відтінку форте є дійовим засобом викриття хаотичності і псевдо-науковості пошуків тих хто витвір людського генія намагається "розкласти" на частини і пояснити його якимсь особливим сполученням хімічних елементів. Тому логічно виправданим видається паралельне вживання хімічної, астрономічної, науково-технічної і музичної термінології.

Багато музичних термінів і слів на позначення музичних понять застосовує поетеса у творах» присвячених видатним музикантам і композиторам. Так у поезії "Концерт Ліста" зустрічається термін "крещендо". Словник тлумачить значення цього слова як поступове збільшення сили звуку;

Я грав уже й перед царями,

Я й перед цими граю щедро,

аж склади скла і порцеляни

задеренчать їм од крещендо

/Вибране, 1983, е231./

Термін вживається у номінативному значенні, але чітко простежується саркастичний підтекст. Крім того, особливим є принцип викладу - у формі уявного монологу самого Ліста. Слово "крещендо" має більш обмежений радіус застосування у поезії, ніж лексеми "смичок", "скрипка", які не сприймаються як іностильові елементи тексту. Тому використання цього терміна від імені самого Ліста є цілком правомірним.

Особливо характерним для сучасної поезії є таке використання термінологічних слів у їх прямому, номінативному значенні, коли вони виступають не тільки в описах, що відтворюють ті чи інші деталі зображуваного і служать фоном для розгортання ідей поетичного твору. Часто саме це слово опиняється в центрі уваги автора, дає основу для філософських і ліричних роздумів, образних узагальнень.

Я часом думаю, що музика походить ще з позивних із космосу, крізь хаос»

А особливо скрипка і орган.

В його акордах чутно кроки Бога, /Вибране, 1989, с540./

Слова на позначення музичних інструментів є ядром, навколо якого"розкручуються" думки поетеси про трансцендентну, божественну природу музики мистецтва.

Отже, потрапляючи у поетичний контекст, термін викликає у читача певні асоціації, що дозволяє говорити про придбання терміном образності, хоч основне значення термінологічне чітко зберігається.

І защебечуть весело, як пташки,

і сходи їм як до, ре, мі, фа, соль!

Дві дівчинки, дві дзиґи, дві Наташки,

Дві мрійниці, дві гуски, дві Ассоль.

/Над берегами вічної ріки, 1977, с58/

Назви нот, вплівшись у тканину поезії, не втрачають свого прямого значення. Але викликають у читача коло певних асоціацій. До, ре, мі, фа, соль - це найпростіше, що є в музиці, це ази нотної ,гра люти, їх назви знає навіть дитина. Так само і для двох Мрійниць - Наталок піднятися сходами життя зараз є легким, невимушеним,не потребуючим особливих зусиль. Отже, терміни не зазнають явного переосмислення, зв'язок з денотатом виявляється досить чітко, але поряд з цим виникають асоціації, завдячуючи яким терміни набувають більш узагальненого значення.

Способи створення експресивно-емоційного забарвлення спеціальних слів різноманітні серед них можна виділити два основних: морфологічний і синтаксичний.

До морфологічного відносять суфіксацію, а саме зменшено-ласкаві суфікси та створення мовної кореляції. Музичні терміни, що потрапили в українську мову з різних джерел і в різний час, мають неоднакові дериваційні можливості на її ґрунті. Найбільш численна термінологічна підгрупа» що спирається на лексичні джерела інших умов, не розвиває в українській мові категорій числа і відмінка. Тому, переважна більшість її елементів має "закостенілі" форми, поетичному мовленні цей принцип може порушуватись.

Ліна Костенко у поетичних творах звертається до морфологічного способу створення експресивно-емоційного забарвлення дуже рідко їй не властиве "сюсюкання" із словом. Але у вірші "Досвід. Акація" зустрічається прийом суфіксації:

Весна, дівчисько в ластовинні, ще не ціловане в уста, світанки жовті, як левині, хорал, проспіваний з листа такими щиглями, канарками, перепелиними нападками, дзвенить лісними закамарками, цвіте рясними закапелками!

/Над берегами вічної ріки, 1977, с 16./

З одного боку іменник " капелками " виконує римостворюючу функцію саме завдяки наявності суфікса

. З іншого боку він несе смислове навантаження. У словнику іменник "капела" тлумачиться, як хор співців, а також змішаний ансамбль, що складається з співців і музикантів, Але хор маленьких пташок, що зустрічають тихі весняні світанки, влучніше назвати з відтінком.. ласкавості " капелкою ". Отже, значіння терміна "капела" /хор співців/ зберігається, але суфікс

надає йому незвичайності, вказуючи на неординарність такого хору.

Значно ширше представлений синтаксичний спосіб надання емоційного забарвлення спеціальним словам.

Експресивність у них може виявлятися при сполучуваності з прикметниками чи дієприкметниками оціночного характеру, іншими словами з естетизуючими епітетами.

Отак злетіть без дріб'язку валізи на верховину Туги серед Татр,

в гірських вітрів трагічні вокалізи.

/Вибране, 1989, с 104./

Поряд з терміном "вокалізи", що значить вправи або етюди для голову без слів, що виконуються лише на голосних звуках, стоїть епітет "трагічні". Процес впливу тут взаємний. З одного боку посилюється патетичне звучання вірша, завдяки терміну "вокалізи", що входить до складу метафори "вокалізи вітрів", з іншого поглиблюється ліричне спрямування поезій, якому сприяє наявність епітета "трагічні".

В іншій поезії є такі рядки:

Що сьогодні? Який веселий фрагмент

із моєї шаленої долі?

/Вибране, 1989, с8./

Здавалося б, епітет повинен надати іменник терміну позитивної оцінки. Але наступні рядки дають зрозуміти: крізь веселість відчувається шалений темп життя, занепокоєння поетеси долею поезії, мистецтва.

Термін "фрагмент" є полісемантичним. Він зустрічається у музиці та живописі для позначення окремої частини твору мистецтва, у літературознавстві він позначає уривок тексту, а в археології уламок посудини. З'ясувати його значення допомагає контекст.

Важливу роль відіграють дієслова і дієслівні форми при словах, що позначають поняття з галузі музики.

Болять дисонанси. Сумують симфонії.

Пручаються ноти в розпечений залп.

/Вибране, 1989, с62/.

Дієслова, як синтаксично активніша частина мови впливають на спеціальні слова, надаючи їм метафоричного значення. Найчастіше воно виникає внаслідок сполучення двох планів: живого і неживого. Прийом наділення предметів, явищ природи, абстрактних понять рисами людини називається персоніфікацією.

Спеціальні слова у поетичному тексті теж стають об'єктами персоніфікації, про що свідчить наведений уривок. Асонанси можуть відчувати біль, симфонії наділяються почуттям суму, ноти неспокійно пручаються. Так перед читачем виникає вже художній образ, створений авторською уявою. Саме він і впливає на появу емоційно-експресивного забарвлення у терміна.

Здатністю говорити володіє шопенівський ноктюрн з поезії

"Коли вже люди обляглися спати"; ... мені хтось душу тихо взяв

за плечі заговорив шопенівський ноктюрн.

Вибране, 1989. с 58,/

Ноктюрн - одночастинний музичний твір наспівного, ліричного, мрійливого характеру. Його звучання є для поетеси розмовою з своєю душею, спокійною, тихою.

Інші у творі поетеса використовує не основні значення музичного терміна, а ті додаткові відтінки, які виникають у ньому вже поза термінологічною системою, поза його первісним застосуванням і часто зумовлений суб'єктивним сприйманням. Терміни у цьому випадку зберігають лише нечітко окреслені змістові контури, викликають приблизну уяву про означуване поняття.
На вікнах розсиплеться сонячне скерцо

і рух засміється над скрипом гальма. /Вибране, 1989, с 62./

Вживання музичного терміна "скерцо" Ліною Костенко не має зв'язку з його номінативним значенням невеликий музичний твір у швидкому темпі з підкресленим ритмом. Ця метафора побудована на асоціаціях, адже слово "скерцо" запозичене з італійської мови і перекладається як "жарт". Тому в поезії Ліни Костенко після "чорно-книжжя ночей" з'являється образ сонячних променів, що жартівливо виблискують на вікнах. Отже, термін у складі метафори зберігає

лише віддалені змістові контури.

На появу емоційних конотацій та виникнення асоціацій, пов'язаних з термінологічним значенням впливає сполучуваність спеціальних слів з лексичними одиницями розмовного стилю.

І серцю в грудях тісно, тісно, тісно!

Смички пиляють задубілий сум. /Вибране, 1989, с.74/

Термін знаходиться поряд з дієсловом "пиляють", що має у словнику помітку "розм". Отже, смички видобувають різкі, негармонійні звуки, від яких стає сумно і тяжко. З’являється емоційне забарвлення, що виражає почуття напруженості, неспокою.

Яскравим прикладом стилістичного використання спеціального слова є його застосування у функції порівняння. У поезіях Ліни Костенко зустрічаються порівняння у зв'язку з звуковими асоціаціями:

А в сірі будні

буду бити, як в бубни.

/Вибране, 1989, с.8./

Бубон - ударний музичний інструмент. Поетеса звуками бубна намагається розбудити всіх, кого затягли в свої сіті сірі будні. Образ підсилюється прийомом алітерації звука [σ].

Використовує поетеса і розгорнуті порівняння:

Що мій лежить за Віолою, далеко. Якби землі хоч рідної на труни.

А ті ж обличчя як скрипкова дека,

що вже на скрипці порвані всі струни.

/Над берегами вічної ріки, 1977, с 29./

Жіноче обличчя Ліня Костенко порівнює з частиною скрипки - скрипковою декою, що відповідає за звучання інструмента. Далі образ уточнюється: на скрипці порвані струни, вона не співає. Так само на жіночих обличчях видно зморшки суму, адже війна забрала в них рідних і близьких людей, що поховані далеко від рідної Батьківщини.

Крім метафоричного використання слів на позначення понять з галузі музика, зустрічається їх метонімічне застосування, що побудоване на основі тісного зовнішнього чи внутрішнього зв'язку між зіставлюваними поняттями.

Ішли музики із весілля.

Цимбали, бубон і скрипаль. /Вибране, 1989, с.47./

Метонімічні вирази базуються на основі реального зв'язку між поняттями. У цьому контексті замість назв людей, що грають на музичних інструментах, Ліна Костенко вживає назви самих музичних інструментів цимбали і бубон.

У вірші "Пансіонат,, Форель" зустрічається ще один метонімічний вираз:

Старесенький лікар, чаклун санаторний,

підсилений курс призначає, повторний,

І слухає меццо, сопрано, фальцети,

і пише рецепти, і пише рецепти.

/Вибране, 1989, с.400./

Зрозуміло, що лікар вислуховує людей, що лікуються у пансіонаті. Поетеса ж замість цього використовує назви людських голосів меццо, сопрано, фальцет.

Отже, у поезіях Ліни Костенко наявні слова з різних лексико-семантичних груп музичних понять. Їх функціонування у поетичних творах є різноманітним. Це і слова у прямому номінативному значенні, і таргани, що виконують у тексті художньо-естетичну функцію. Це стає можливим завдяки тому, що терміни перебувають у певному мовному оточенні, яке впливає на семантику терміна, надає йому експресивності.

Схожі:

Мотиви пам ’ яті, любові, природи у творчості Ліни Костенко Ліна Костенко – визначна постать в українській культурі. Великий творчий набуток поетеси важко переоцінити. В курсовій роботі ми...	«Я вибрала долю собі сама…» (Життєвими шляхами Ліни Костенко) Звучить вірш «Доля» В. 1 Вкрай малослівна щодо себе самої, Ліна Костенко залишає нам право побачити у віршах відблиск свого життя, високих почуттів, тяжкої...
УРОК №44 ТЕМА. Ліна Костенко МЕТА: познайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Ліни Костенко, допомогти учням осмислити її поезію; розвивати вміння висловлювати...	Урок 1 Тема Леся Українка. Розповідь і життя поетеси, її мужність... Тема Леся Українка. Розповідь і життя поетеси, її мужність і силу духу. Відображення прагнень і мрій у поетичних творах
ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ( СИНТАКСИ C ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ)... ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ( СИНТАКСИC ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ) ДЛЯ УЧНІВ 10-11 КЛАСІВ НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ЛІНИ КОСТЕНКО «ЗАПИСКИ...	Яку назву має збірка віршів Ліни Костенко для дітей? Хто автор статті «Мова і майстерність», в якій детально розглянуті вірші поетеси?
Ліни Костенко «Тихе сяйво над моєю долею» Почуття любові,можливо,як жодне інше,прагне висловлення. Ось чому саме воно дає поштовх до творчості,самовираження	Творчість Анни Ахматової – яскраве явище жіночої поезії ХХ століття Ліни Костенко як яскравою зіркою української поезії ХХ ст., виховувати почуття опори злу, несправедливості, а також відчуття прекрасного...
Тема. П оетичн і картиниосен і Завдання для розвитку естетичного сприймання текстів Прочитай уважно вірш Ліни Костенко «Вже брами літа замикає осінь». Які картини постають у твоїй уяві, коли читаєш вірш?	Тема. Це дівчина не просто так Маруся Це голос наш. Це пісня. Це душа. /Психологічно вірогідний портрет Марусі Чурай на тлі конкретної історичної дійсності через ставлення...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання