Урок літератури рідного краю на тему: «Поетична творчість Тетяни Нещерет»


Скачати 140.75 Kb.
НазваУрок літератури рідного краю на тему: «Поетична творчість Тетяни Нещерет»
Дата14.12.2013
Розмір140.75 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Музика > Урок
Урок літератури рідного краю

на тему:

«Поетична творчість Тетяни Нещерет»


Підготувала учитель української мови

та літератури ЗОШ №23 м.Запоріжжя

Мельник Ірина Анатоліївна,

спеціаліст вищої категорії

2013

Мета : Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменниці , акторки Запорізького музично – драматичного театру ім.. Магара ; намагатися пробудити в серцях дітей любов і повагу , почуття гордості за свій народ , за його таланти , пошану до славного минулого , вдосконалювати вміння учнів красиво говорити рідною мовою , виховувати національну свідомість і духовність , відчувати себе спадкоємцями духовних скарбів , вчитися бути вірними материній пісні, рідній землі , створити умови для самовиявлення особистостей учнів та їх самореалізації .

Обладнання: стіл, застелений білою скатертиною, грона калини на столі , свічки, збірки творів Т. Нещерет , портрет письменниці,учнівські малюнки до поезії.

План уроку

1.ВСТУП

Учениця читає вірш на фоні музики .

Я не стомилася від вас , пісні мої!

Для мене радісно завжди шумлять гаї ,

Тече Дніпро - життя мого ріка

Тополя над хатиною струнка .

І китиці повисли у беріз ,

І від любові не ховаю сліз .

Нам стелиться доріженька нова –

Тут наша мова рідна ожива !

Як вічне джерело нехай дзвенять пісні –

Душі моєї струни голосні !
2. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Вступне слово учителя : « Журавка з жита …»

Саме так називають її друзі , рідні . Усе , що бере початок з її милого Халеп`я, з круч і хвиль Дніпра . з полів і луків рідного краю , знайшло свій відгук у поетичній творчості Тетяни Нещерет .

Дорогі дітися, шановні гості ! Сьогодні ми проведемо вас у чарівний світ поезії нашої землячки .У кожному рядку її творів ви відчуєте любов до рідного краю , до свого народу , побачите красу Дніпра , велич Хортиці , красу природи , яку , можливо , не помічаєте через щоденні турботи . Тож , зупиніться на мить!Погляньте - це наша краса, якою ми можемо милуватися і пишатися , бо вона збережена і відстояна для нас нашими предками !

Наші учні опрацювали і дослідили поетичні збірки « В осені своя краса» та «Дівич- гора». Працювали учні трьома групами , кожна з яких опрацювала свою тему. Кожен відчув себе і біографом , і актором , і художником , і співаком , адже багато віршів було покладено на музику .

Під час виступу учнів – дослідників клас повинен скласти і записати в зошити план уроку .

3. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ .

Учитель: Слово надається учням першої групи .

Учень : Тетяна Нещерет народилася 25 червня 1931 року у селі Халеп`я Обухівського району Київської області у сім`ї Івана та Євдокії Нещерет. Село знаходилося у мальовничому місці , у межиріччі невеликих річок – Сквирки та Бобриці, які впадають у Дніпро . Це історичний центр України. Край Тараса Шевченка і Андрія Малишка, поезію яких разом з українською народною піснею Тетяна Нещерет засвоїла з раннього дитинства.

Учень : У сім`ї Тетяна була третьою дитиною за сестрами Марією та Галиною. У рідному селі минали дитячі роки Тетянки. Виховувалась вона в трудовій сім’ї, з дитячих років. Змалку працювала і в полі, і на городі . Часто доводилось бути і пастушкою: «...біжу на двір, жену свою отару левадою..» , а мріяла стати капітаном – « в далечінь водити кораблі ». Дитинство її було безхмарним аж до 1938 року , коли репресували і розстріляли батька ....

(Звучить гонг , учитель запалює свічку).

Учитель: Пішло все прахом з батьком на зорі

В живих залишилась лише порода ..,

так набагато пізніше напише Т.Нещерет. А батьківська домівка залишиться в серці назавжди…

Учень на фоні музики читає вірш

Отчий дім

Коли лютує за вікном зимова хуга

І вітер шаленіє в танці злім ,

Тоді мене огорне раптом туга ,

За тим , що зветься просто – отчий дім !

Стоїть він , не згинається від кручі

Темно-срібляста твердь мого Дніпра ,

Де обважнілі білим снігом тучі

Шовковиця срібляста підпира .

Там , де страхіть і горя зазнавали

Старі й малі (не з їхньої вини ) ,

Де в грізний час ворожої навали

За отчий дім на смерть ішли сини .

За всі мої і радощі , і болі ,

За те , що я живу на світі цім ,

Мій добрий , незабутній отчий дім !

Благословенним будь , світанок долі –

Учитель: Слово учням другої групи .

Учень: А далі була війна… Вона була тяжким випробуванням не лише для дорослих , а і для дітей .Голод , холод , розруху - все витримали крихкі дитячі плечі . Перемога прийшла , коли на повну силу уже буяла весна.

Учень читає уривок з вірша « Пісня про солдата»

Ішов солдат крізь доли й перемоги ,

Любов свою він як святиню ніс .

Та не побачив свята Перемоги ,

Ні дому рідного , ні русих кіс .

А Батьківщина яблуневим цвітом

Встеляла шлях , що вів у рідний дім .

Летіла Перемога понад світом ,

Немов травневий , довгожданий грім !

Учитель: Так! Війна-не свято - Сльози , кров і горе…

Вклоняюсь тим ,хто з бою не вернувся

На вірність їхній пам’яті клянусь

І думаю сьогодні я про тих,

Що полягли за нас усіх - живих.

Тож, давайте і ми ніколи не забувати тих, хто віддав своє життя за наше сьогодення.

  • Слово учням третьої групи .

Учень : Любов до пісні , до національної спадщини входили до серця Тетяни з колиски .Уже в три роки дівчинка читала напам`ять « На панщині пшеницю жала» Тараса Шевченка та «Геть-те , думи, ви хмари осінні» Лесі Українки .

Учень : Пізніше вона напише поезії , присвячені і Тарасу Шевченку (« Читаючи «Кобзар» , « На Аралі» ), і Лесі Українці ( « Пам`яті Лесі Українки «).

Учень читає вірш «На Аралі».

Кружляв над Аралом скалічений велет –

Надломлені крила, от-от упаде.

Яка ж то дорога- сумна чи весела –

До отчого дому колись доведе ?

Підніметься внебо під хмари високі,

А сили немає триматись вгорі.

Впаде , заквилить той знесилений сокіл

І знову злітає назустріч зорі.

Ой , горе! Ой, море! Ой , думи бентежні !

Скували ,сховали- живому конать .

Немає дружини в цім краї безмежнім ,

На світі йому одному доживать.

За долю народну ,за пісню,за слово...

Кружляв понад морем у вирі тривог.

Хай добре , хай зле , мав би тільки основу ,

Що зможе дійти до святих перемог.

Учитель: Скажіть ,чому саме так назвала поезію поетеса? З ким вона порівнює великого поета?

Відповіді учнів. Історична довідка про заслання поета.

Учениця читає вірш

Пам’яті Лесі Українки

Коли життям щоденним я втомлюся,

Над книгою Твоєю нахилюся-

І ніби чую серця стук.

З твоєї невичерпної скарбниці

Нап’юся , мов з глибокої криниці,

І щастя, й радощів і мук…

Хай пада лист. Хай сумніви. Хай зрада.

В усьому ти – тверда порада,

З тобою в дальню путь іти.

Я впевнена , як вийдеш із домівки,

Всі землі обійди - такої зірки

В чужих краях ніколи не знайти.

Учитель: З ким порівнює авторка Лесю? Ким вона є для неї ?

Відповіді учнів.

Учитель: Слово учням першої групи.

Учень: А в школі , де навчалася Тетяна , жодне свято не проходило без її участі . Вона співала в хорі , читала гуморески , танцювала «Яблучко» , грала Наталку –Полтавку …Назавжди залишилася у серці Тетяни найперша роль - роль Наталки Полтавки.

І серце завмира , коли згадаю

Наталку- вірну подругу мою.

Донині її долею страждаю.

І радощі донині пізнаю.

Це було початком театральної діяльності . За роки сценічної діяльності вона зіграла понад 140 ролей сучасного та класичного репертуару .З 1-го листопада 1965 року Тетяна Нещерет працює у Запорізькому музично-драматичному театрі . За творчі успіхи та громадську роботу вона неодноразово була нагороджена преміями , має державні нагороди –орден Знак Пошани та ряд медалей .

Учитель : Коли ж розпочалася творча діяльність Тетяни Нещерет ?

Учень: Літературна творчість авторки розпочалася у п`ятдесятих роках . Вона пише ліричні вірші , невеличкі оповідання , кіносценарії . Перша ж збірка вийшла аж у 1988 році під назвою «Запізніле освідчення». Друга збірка вийшла у 1990 році і мала назву «Отчий дім». Третя збірка «Сльози і квіти» вийшла у 1992 році ..

Учитель: У 1995 році вийшла збірка « В осені своя краса».

У 1998 - збірка «Дівич- гора».

« На моєму життєвому порозі вже осінь , але і вона має свою красу і принаду, » - так сказала про свою останню збірку поетеса . Сьогодні ми розглянемо її більш детально . Які ж провідні теми цієї збірки визначили наші учні , що працювали групами ?

Група 1. Тема любові до Батьківщини , її героїчного минулого . Група 2. Тема отчого дому.

Група 3. Тема природи і кохання .

Учитель : Батьківщина для поета - це синонім до слова український народ . Саме тому так гостро відчувається зв`язок з минулим , з героїчною історією свого народу . А наша історія - це славна Хортиця - мати запорізького козацтва .

Умів козак і плакать , і сміятись

І ворогів стонадцять побороть

Вклонімось тихо,зробімо курінь, насиплемо кургана

Ото вже й слава , й пам’ять нездоланна.

Учень читає вірш на фоні музики .

Козацькі читання

Їх славим . Час нагадує про них .

Тут імениті й безіменні предки .

Понад Дніпром , на берегах крутих

Вертаєм у гадках в часи далекі .

Чийсь прапрапрадід тут на Січі жив ,

Спокійно тут спочив собі у бозі ,

Він Україні чесно відслужив .

Хай урочистим дзвоном і вогнем

Підніметься омріяна держава

І кожен з нас відчує і збагне ,

Що козаки були отут недаром

Учитель: Яка ж провідна ідея цієї поезії ?

( Учні відповідають, що це дань пам’яті козацтву , показ їх патріотизму , сміливості та відваги. А останні рядки – це заклик збудувати велику і сильну державу , про яку мріяли козаки ).

Учитель : Ви помітили , якою красивою мовою написані поезії Тетяни Іванівни? Слово мовознавцям. Словникова мозаїка .

Крім того, що поезія Т.Нещерет несе в собі тематичне та ідейне багатство, вона багата образно. Написана соковитою мовою , з великою кількістю епітетів, метафор, порівнянь. Поетеса використовує багато фразеологізмів та застарілих слів. Заглянувши до словників _тлумачного та фразеологічного- ми з’ясували значення деяких слів .Так, вертаєм у гадках означає згадуємо;

спочив собі у бозі -помер; прапрапрадід - це батько прапрадіда;прапрадід – батько прадіда і так далі.

Учень читає поезію

Жінок на Січі не було

Жіноцтва , кажуть , не було на Січі .

Даремно , ой даремно , козаки .

Жінки б знімали втому , відчай , смуток

І все б для вас робили залюбки .

Були б вони для вас надійним тилом ,

Спливали б аж до моря на плотах .

Хазяйство б порали та діточок ростили

І сорочки б золили у жлуктах .

А довелося б , то й взялись за зброю ,

Хоча й не войовнича стать слабка ,

Та ворог вже наклав би головою ,

За волю не здригнулась би рука !

Учитель : Якою ж є ця поезія?

Відповіді ( гумористичною , але теж пронизана почуттям патріотизму ).

Учитель: І знову слово мовознавцям.

Золити - прати сорочки , заливши спеціальним розчином золи.

Жлукто – посудина ,видовбана із стовбура дерева, у якій золили білизну. Накласти головою – померти.

Учитель: Козацтво рідне стане разом з нами

Відродимо державності могуть

Не заросте густими полинами

Протоптана до Січі славна путь.

Учитель : Отчий дім – рідна хата і мати біля вікна.

Слово учням другої групи .

Учень : Говорять , що є люди , які геніально пам`ятають своє дитинство . До них належить і Тетяна Нещерет . Спогади дитинства - це не сентиментальні спогади . Це чистота душі , чистота мрій , поривань і діянь … А найчистіші спогади - це спогади про рідну матір . Учениця читає вірш «Матері» на фоні музики :

Розчеши , мамо , донечці коси

Перед даллю дівочих доріг …

Заіскрилися вранішні роси

Ранком отчий лишаю поріг.

Розчесала . Схилилась до мене ,

Видивляючи очі мої

- Прощавай , моя доню !

- Ой , нене ! досі чую я руки твої .

І сльозу , що упала на скроню –

Все життя . все дитинство своє …

І тепер , коли висохли роси .

Бачу стомлене рідне чоло …

-Розчеши , мамо , донечці коси ,

Як тоді , як в дитинстві було …

Учитель : Який настрій навіює ця поезія ? Яка ідея простежується у ній? ( Учні дають відповіді )

Учитель: Мати виховувала дітей сама. Працюючи до виснаження, вона не обізлилася на світ – любила людей і учила цьому дітей. У всіх поезіях , присвячених матері, звучить любов і ніжність…

Учениця читає вірш « Згадка»

Сорочку мама вишивала доні…

Барвисту заполоч поклала на ослоні ,

І , вибираючи , тихесенько співала,

Та придивлялася , все колір вибирала .

- Ой , мамо , мамо ! Певно , ти не знала ,

Що на сорочці долю вишивала…

І відкривала доні дивний світ -

Єднала хрестиками заполочі цвіт .

Учитель: І знову словникова мозаїка .

Учень: заполоч- кольорові бавовняні нитки для вишивання ;

ослін- переносна кімнатна лава для сидіння.

Учитель : А весни повертаються з любов’ю

А роки не вертаються ніколи…

Слово надається учням третьої групи .

Учень : Осінь життя , як і осінь року , не викликає у авторки смутку , безнадійності . Навпаки , вона викликає бажання жити на повну силу , творити і любити

Учень читає вірш на фоні музики :

В очах твоїх світилась тепла осінь ,

Кружляло жовте листя по землі

Білясто – сірою висіла неба просинь

На південь відлітали журавлі .

Завихрилася буйністю природа ,

Бруньками проростала в нас самих ,

Хоч осінь осипалась з небозводу ,

Та вітер перед ніжністю затих . …

Ми не останні і не перші … Хто зна

Коли , і де , і як це почалось ?

Жорстокості природа має вдосталь ,

Але як радісно , коли кохає хтось …

Учитель : Яка ідея цієї поезії?

Учень : Любов… Пейзажно – інтимна лірика поетеси поєднує людські почуття і красу природи .

УЧИТЕЛЬ: слово нашим художникам, які спробували відтворити красу кохання і природи на папері.

Слово мовознавцям: Образне багатство мови ми почули у кожній поезії.

Це тому . що в рідну українську мову Тетяна Нещерет була закохана з дитинства.

Мово моя - крила мої лебедині!

Пісне моя - мови ясної розвій !

Мудрість і мужність , і совість

У слові єдині

Мово моя - ти у серці й у пісні моїй

Учитель: Слухати такі рядки і залишатися байдужим - неможливо .

Домашнім завданням було написати есе.

Учні зачитують.

Учитель: Багато віршів поетеси не залишили байдужими і багатьох композиторів. Багато її пісень покладено на музику.

Пропонуємо вашій увазі одну з них. Учні виконують пісню «Моя любов»: Моя любов – мій біль , моя печаль

Моя любов - відрада яснозора .

Від зустрічей і до нових прощань

Ти все дорожча , світла і прозора .

Моя любов – зорі ясної світ !

Спасибі , що змогла зі мною все- таки зустрітись !

Бо й ти , немов людина в заметіль ,

Могла б десь по дорозі заблудитись !

Учитель: Дальня зіронько – доле моя! Хоч під вечір засяй з небосхилу.

Крутогором несу тебе я в мою пісню – сумну і похилу.

Саме такими рядками завершується наша подорож у поетичний світ нашої землячки , поетеси і акторки Тетяни Нещерет. Безкінечно довго ми б могли читати їх , але урок добіг кінця. Дякуємо за увагу. На все добре. Свої враження від сьогоднішнього уроку занотуйте дома , напишіть нарис « Тетяна Нещерет - поетеса і людина».

4. Підсумки уроку .

Схожі:

УРОК ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ У 10 КЛАСІ ТЕМА: МАЛА ПРОЗА ІРИНИ НЕВИЦЬКОЇ
МЕТА: познайомити учнів з оповіданнями письменниці, навчити визначати проблематику творів, виділяти головне; розвивати уміння ідейно-художнього...
Урок з української літератури в 9 класі Тема. Т. Г. Шевченко. Творчість періоду заслання
Шевченка-художника, розвивати образне мислення, формувати естетичні смаки, вчити розуміти поезію, грамотно висловлювати власні думки;...
Конспект уроку літератури рідного краю, проведеного вчителем української...
Тема. Література рідного краю. «Йду натхненно важкими дорогами…» Микола Турківський
Леонід Лупан. Його поетична творчість
Леоніда Лупана, проаналізувати зміст його поетичних творів; розвивати культуру зв’язного мовлення, уміння аналізувати поезію, робити...
Література рідного краю. Інсценізація твору письменника територіальної...
Навчальна мета: розглянути життєвий шлях С. Носаня та його творчість; розширити знання учнів про митців рідного краю (Черкащини)
Урок літератури рідного краю\ ДОВЖЕНКО Н. Г учитель української мови та літератури НВК «Олімп»
МЕТА: допомогти учням ввійти в багатогранний світ поезії Галини Анатоліївни Могильницької
Літературне краєзнавство є важливим компонентом вивчення історії...
Останнім часом інтерес до письменства рідного краю помітно зростає, що є закономірним фактом. У контексті епохи національного відродження,...
Уроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення
Співпраця учитель (методист) митець (художній твір) учень (читач) досягне органічної єдності, якщо, добираючи матеріал до уроків...
Урок з літератури рідного краю у 9 класі на тему: «Тарас Шевченко і Миргородщина»
Великого Кобзаря у нашому краї, показати зв'язок його поезії з образотворчим мистецтвом та музикою, фольклором; сприяти розвитку...
Урок з розвитку зв’язного мовлення. Твір на тему: «Моє село.»
«Текст», вчити розрізняти типи текстів, складати тексти – розповіді за планом та опорними словами на визначену тему; збагачувати...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка