|
|
Скачати 140.75 Kb.
|
|
Урок літератури рідного краю на тему: «Поетична творчість Тетяни Нещерет» Підготувала учитель української мови та літератури ЗОШ №23 м.Запоріжжя Мельник Ірина Анатоліївна, спеціаліст вищої категорії 2013 Мета : Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменниці , акторки Запорізького музично – драматичного театру ім.. Магара ; намагатися пробудити в серцях дітей любов і повагу , почуття гордості за свій народ , за його таланти , пошану до славного минулого , вдосконалювати вміння учнів красиво говорити рідною мовою , виховувати національну свідомість і духовність , відчувати себе спадкоємцями духовних скарбів , вчитися бути вірними материній пісні, рідній землі , створити умови для самовиявлення особистостей учнів та їх самореалізації . Обладнання: стіл, застелений білою скатертиною, грона калини на столі , свічки, збірки творів Т. Нещерет , портрет письменниці,учнівські малюнки до поезії. План уроку 1.ВСТУП Учениця читає вірш на фоні музики . Я не стомилася від вас , пісні мої! Для мене радісно завжди шумлять гаї , Тече Дніпро - життя мого ріка Тополя над хатиною струнка . І китиці повисли у беріз , І від любові не ховаю сліз . Нам стелиться доріженька нова – Тут наша мова рідна ожива ! Як вічне джерело нехай дзвенять пісні – Душі моєї струни голосні ! 2. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ Вступне слово учителя : « Журавка з жита …» Саме так називають її друзі , рідні . Усе , що бере початок з її милого Халеп`я, з круч і хвиль Дніпра . з полів і луків рідного краю , знайшло свій відгук у поетичній творчості Тетяни Нещерет . Дорогі дітися, шановні гості ! Сьогодні ми проведемо вас у чарівний світ поезії нашої землячки .У кожному рядку її творів ви відчуєте любов до рідного краю , до свого народу , побачите красу Дніпра , велич Хортиці , красу природи , яку , можливо , не помічаєте через щоденні турботи . Тож , зупиніться на мить!Погляньте - це наша краса, якою ми можемо милуватися і пишатися , бо вона збережена і відстояна для нас нашими предками ! Наші учні опрацювали і дослідили поетичні збірки « В осені своя краса» та «Дівич- гора». Працювали учні трьома групами , кожна з яких опрацювала свою тему. Кожен відчув себе і біографом , і актором , і художником , і співаком , адже багато віршів було покладено на музику . Під час виступу учнів – дослідників клас повинен скласти і записати в зошити план уроку . 3. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ . Учитель: Слово надається учням першої групи . Учень : Тетяна Нещерет народилася 25 червня 1931 року у селі Халеп`я Обухівського району Київської області у сім`ї Івана та Євдокії Нещерет. Село знаходилося у мальовничому місці , у межиріччі невеликих річок – Сквирки та Бобриці, які впадають у Дніпро . Це історичний центр України. Край Тараса Шевченка і Андрія Малишка, поезію яких разом з українською народною піснею Тетяна Нещерет засвоїла з раннього дитинства. Учень : У сім`ї Тетяна була третьою дитиною за сестрами Марією та Галиною. У рідному селі минали дитячі роки Тетянки. Виховувалась вона в трудовій сім’ї, з дитячих років. Змалку працювала і в полі, і на городі . Часто доводилось бути і пастушкою: «...біжу на двір, жену свою отару левадою..» , а мріяла стати капітаном – « в далечінь водити кораблі ». Дитинство її було безхмарним аж до 1938 року , коли репресували і розстріляли батька .... (Звучить гонг , учитель запалює свічку). Учитель: Пішло все прахом з батьком на зорі В живих залишилась лише порода .., так набагато пізніше напише Т.Нещерет. А батьківська домівка залишиться в серці назавжди… Учень на фоні музики читає вірш Отчий дім Коли лютує за вікном зимова хуга І вітер шаленіє в танці злім , Тоді мене огорне раптом туга , За тим , що зветься просто – отчий дім ! Стоїть він , не згинається від кручі Темно-срібляста твердь мого Дніпра , Де обважнілі білим снігом тучі Шовковиця срібляста підпира . Там , де страхіть і горя зазнавали Старі й малі (не з їхньої вини ) , Де в грізний час ворожої навали За отчий дім на смерть ішли сини . За всі мої і радощі , і болі , За те , що я живу на світі цім , Мій добрий , незабутній отчий дім ! Благословенним будь , світанок долі – Учитель: Слово учням другої групи . Учень: А далі була війна… Вона була тяжким випробуванням не лише для дорослих , а і для дітей .Голод , холод , розруху - все витримали крихкі дитячі плечі . Перемога прийшла , коли на повну силу уже буяла весна. Учень читає уривок з вірша « Пісня про солдата» Ішов солдат крізь доли й перемоги , Любов свою він як святиню ніс . Та не побачив свята Перемоги , Ні дому рідного , ні русих кіс . А Батьківщина яблуневим цвітом Встеляла шлях , що вів у рідний дім . Летіла Перемога понад світом , Немов травневий , довгожданий грім ! Учитель: Так! Війна-не свято - Сльози , кров і горе… Вклоняюсь тим ,хто з бою не вернувся На вірність їхній пам’яті клянусь І думаю сьогодні я про тих, Що полягли за нас усіх - живих. Тож, давайте і ми ніколи не забувати тих, хто віддав своє життя за наше сьогодення.
Учень : Любов до пісні , до національної спадщини входили до серця Тетяни з колиски .Уже в три роки дівчинка читала напам`ять « На панщині пшеницю жала» Тараса Шевченка та «Геть-те , думи, ви хмари осінні» Лесі Українки . Учень : Пізніше вона напише поезії , присвячені і Тарасу Шевченку (« Читаючи «Кобзар» , « На Аралі» ), і Лесі Українці ( « Пам`яті Лесі Українки «). Учень читає вірш «На Аралі». Кружляв над Аралом скалічений велет – Надломлені крила, от-от упаде. Яка ж то дорога- сумна чи весела – До отчого дому колись доведе ? Підніметься внебо під хмари високі, А сили немає триматись вгорі. Впаде , заквилить той знесилений сокіл І знову злітає назустріч зорі. Ой , горе! Ой, море! Ой , думи бентежні ! Скували ,сховали- живому конать . Немає дружини в цім краї безмежнім , На світі йому одному доживать. За долю народну ,за пісню,за слово... Кружляв понад морем у вирі тривог. Хай добре , хай зле , мав би тільки основу , Що зможе дійти до святих перемог. Учитель: Скажіть ,чому саме так назвала поезію поетеса? З ким вона порівнює великого поета? Відповіді учнів. Історична довідка про заслання поета. Учениця читає вірш Пам’яті Лесі Українки Коли життям щоденним я втомлюся, Над книгою Твоєю нахилюся- І ніби чую серця стук. З твоєї невичерпної скарбниці Нап’юся , мов з глибокої криниці, І щастя, й радощів і мук… Хай пада лист. Хай сумніви. Хай зрада. В усьому ти – тверда порада, З тобою в дальню путь іти. Я впевнена , як вийдеш із домівки, Всі землі обійди - такої зірки В чужих краях ніколи не знайти. Учитель: З ким порівнює авторка Лесю? Ким вона є для неї ? Відповіді учнів. Учитель: Слово учням першої групи. Учень: А в школі , де навчалася Тетяна , жодне свято не проходило без її участі . Вона співала в хорі , читала гуморески , танцювала «Яблучко» , грала Наталку –Полтавку …Назавжди залишилася у серці Тетяни найперша роль - роль Наталки Полтавки. І серце завмира , коли згадаю Наталку- вірну подругу мою. Донині її долею страждаю. І радощі донині пізнаю. Це було початком театральної діяльності . За роки сценічної діяльності вона зіграла понад 140 ролей сучасного та класичного репертуару .З 1-го листопада 1965 року Тетяна Нещерет працює у Запорізькому музично-драматичному театрі . За творчі успіхи та громадську роботу вона неодноразово була нагороджена преміями , має державні нагороди –орден Знак Пошани та ряд медалей . Учитель : Коли ж розпочалася творча діяльність Тетяни Нещерет ? Учень: Літературна творчість авторки розпочалася у п`ятдесятих роках . Вона пише ліричні вірші , невеличкі оповідання , кіносценарії . Перша ж збірка вийшла аж у 1988 році під назвою «Запізніле освідчення». Друга збірка вийшла у 1990 році і мала назву «Отчий дім». Третя збірка «Сльози і квіти» вийшла у 1992 році .. Учитель: У 1995 році вийшла збірка « В осені своя краса». У 1998 - збірка «Дівич- гора». « На моєму життєвому порозі вже осінь , але і вона має свою красу і принаду, » - так сказала про свою останню збірку поетеса . Сьогодні ми розглянемо її більш детально . Які ж провідні теми цієї збірки визначили наші учні , що працювали групами ? Група 1. Тема любові до Батьківщини , її героїчного минулого . Група 2. Тема отчого дому. Група 3. Тема природи і кохання . Учитель : Батьківщина для поета - це синонім до слова український народ . Саме тому так гостро відчувається зв`язок з минулим , з героїчною історією свого народу . А наша історія - це славна Хортиця - мати запорізького козацтва . Умів козак і плакать , і сміятись І ворогів стонадцять побороть Вклонімось тихо,зробімо курінь, насиплемо кургана Ото вже й слава , й пам’ять нездоланна. Учень читає вірш на фоні музики . Козацькі читання Їх славим . Час нагадує про них . Тут імениті й безіменні предки . Понад Дніпром , на берегах крутих Вертаєм у гадках в часи далекі . Чийсь прапрапрадід тут на Січі жив , Спокійно тут спочив собі у бозі , Він Україні чесно відслужив . Хай урочистим дзвоном і вогнем Підніметься омріяна держава І кожен з нас відчує і збагне , Що козаки були отут недаром Учитель: Яка ж провідна ідея цієї поезії ? ( Учні відповідають, що це дань пам’яті козацтву , показ їх патріотизму , сміливості та відваги. А останні рядки – це заклик збудувати велику і сильну державу , про яку мріяли козаки ). Учитель : Ви помітили , якою красивою мовою написані поезії Тетяни Іванівни? Слово мовознавцям. Словникова мозаїка . Крім того, що поезія Т.Нещерет несе в собі тематичне та ідейне багатство, вона багата образно. Написана соковитою мовою , з великою кількістю епітетів, метафор, порівнянь. Поетеса використовує багато фразеологізмів та застарілих слів. Заглянувши до словників _тлумачного та фразеологічного- ми з’ясували значення деяких слів .Так, вертаєм у гадках означає згадуємо; спочив собі у бозі -помер; прапрапрадід - це батько прапрадіда;прапрадід – батько прадіда і так далі. Учень читає поезію Жінок на Січі не було Жіноцтва , кажуть , не було на Січі . Даремно , ой даремно , козаки . Жінки б знімали втому , відчай , смуток І все б для вас робили залюбки . Були б вони для вас надійним тилом , Спливали б аж до моря на плотах . Хазяйство б порали та діточок ростили І сорочки б золили у жлуктах . А довелося б , то й взялись за зброю , Хоча й не войовнича стать слабка , Та ворог вже наклав би головою , За волю не здригнулась би рука ! Учитель : Якою ж є ця поезія? Відповіді ( гумористичною , але теж пронизана почуттям патріотизму ). Учитель: І знову слово мовознавцям. Золити - прати сорочки , заливши спеціальним розчином золи. Жлукто – посудина ,видовбана із стовбура дерева, у якій золили білизну. Накласти головою – померти. Учитель: Козацтво рідне стане разом з нами Відродимо державності могуть Не заросте густими полинами Протоптана до Січі славна путь. Учитель : Отчий дім – рідна хата і мати біля вікна. Слово учням другої групи . Учень : Говорять , що є люди , які геніально пам`ятають своє дитинство . До них належить і Тетяна Нещерет . Спогади дитинства - це не сентиментальні спогади . Це чистота душі , чистота мрій , поривань і діянь … А найчистіші спогади - це спогади про рідну матір . Учениця читає вірш «Матері» на фоні музики : Розчеши , мамо , донечці коси Перед даллю дівочих доріг … Заіскрилися вранішні роси Ранком отчий лишаю поріг. Розчесала . Схилилась до мене , Видивляючи очі мої - Прощавай , моя доню ! - Ой , нене ! досі чую я руки твої . І сльозу , що упала на скроню – Все життя . все дитинство своє … І тепер , коли висохли роси . Бачу стомлене рідне чоло … -Розчеши , мамо , донечці коси , Як тоді , як в дитинстві було … Учитель : Який настрій навіює ця поезія ? Яка ідея простежується у ній? ( Учні дають відповіді ) Учитель: Мати виховувала дітей сама. Працюючи до виснаження, вона не обізлилася на світ – любила людей і учила цьому дітей. У всіх поезіях , присвячених матері, звучить любов і ніжність… Учениця читає вірш « Згадка» Сорочку мама вишивала доні… Барвисту заполоч поклала на ослоні , І , вибираючи , тихесенько співала, Та придивлялася , все колір вибирала . - Ой , мамо , мамо ! Певно , ти не знала , Що на сорочці долю вишивала… І відкривала доні дивний світ - Єднала хрестиками заполочі цвіт . Учитель: І знову словникова мозаїка . Учень: заполоч- кольорові бавовняні нитки для вишивання ; ослін- переносна кімнатна лава для сидіння. Учитель : А весни повертаються з любов’ю А роки не вертаються ніколи… Слово надається учням третьої групи . Учень : Осінь життя , як і осінь року , не викликає у авторки смутку , безнадійності . Навпаки , вона викликає бажання жити на повну силу , творити і любити Учень читає вірш на фоні музики : В очах твоїх світилась тепла осінь , Кружляло жовте листя по землі Білясто – сірою висіла неба просинь На південь відлітали журавлі . Завихрилася буйністю природа , Бруньками проростала в нас самих , Хоч осінь осипалась з небозводу , Та вітер перед ніжністю затих . … Ми не останні і не перші … Хто зна Коли , і де , і як це почалось ? Жорстокості природа має вдосталь , Але як радісно , коли кохає хтось … Учитель : Яка ідея цієї поезії? Учень : Любов… Пейзажно – інтимна лірика поетеси поєднує людські почуття і красу природи . УЧИТЕЛЬ: слово нашим художникам, які спробували відтворити красу кохання і природи на папері. Слово мовознавцям: Образне багатство мови ми почули у кожній поезії. Це тому . що в рідну українську мову Тетяна Нещерет була закохана з дитинства. Мово моя - крила мої лебедині! Пісне моя - мови ясної розвій ! Мудрість і мужність , і совість У слові єдині Мово моя - ти у серці й у пісні моїй Учитель: Слухати такі рядки і залишатися байдужим - неможливо . Домашнім завданням було написати есе. Учні зачитують. Учитель: Багато віршів поетеси не залишили байдужими і багатьох композиторів. Багато її пісень покладено на музику. Пропонуємо вашій увазі одну з них. Учні виконують пісню «Моя любов»: Моя любов – мій біль , моя печаль Моя любов - відрада яснозора . Від зустрічей і до нових прощань Ти все дорожча , світла і прозора . Моя любов – зорі ясної світ ! Спасибі , що змогла зі мною все- таки зустрітись ! Бо й ти , немов людина в заметіль , Могла б десь по дорозі заблудитись ! Учитель: Дальня зіронько – доле моя! Хоч під вечір засяй з небосхилу. Крутогором несу тебе я в мою пісню – сумну і похилу. Саме такими рядками завершується наша подорож у поетичний світ нашої землячки , поетеси і акторки Тетяни Нещерет. Безкінечно довго ми б могли читати їх , але урок добіг кінця. Дякуємо за увагу. На все добре. Свої враження від сьогоднішнього уроку занотуйте дома , напишіть нарис « Тетяна Нещерет - поетеса і людина». 4. Підсумки уроку . |
|
УРОК ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ У 10 КЛАСІ ТЕМА: МАЛА ПРОЗА ІРИНИ НЕВИЦЬКОЇ МЕТА: познайомити учнів з оповіданнями письменниці, навчити визначати проблематику творів, виділяти головне; розвивати уміння ідейно-художнього... |
Урок з української літератури в 9 класі Тема. Т. Г. Шевченко. Творчість періоду заслання Шевченка-художника, розвивати образне мислення, формувати естетичні смаки, вчити розуміти поезію, грамотно висловлювати власні думки;... |
|
Конспект уроку літератури рідного краю, проведеного вчителем української... Тема. Література рідного краю. «Йду натхненно важкими дорогами…» Микола Турківський |
Леонід Лупан. Його поетична творчість Леоніда Лупана, проаналізувати зміст його поетичних творів; розвивати культуру зв’язного мовлення, уміння аналізувати поезію, робити... |
|
Література рідного краю. Інсценізація твору письменника територіальної... Навчальна мета: розглянути життєвий шлях С. Носаня та його творчість; розширити знання учнів про митців рідного краю (Черкащини) |
Урок літератури рідного краю\ ДОВЖЕНКО Н. Г учитель української мови та літератури НВК «Олімп» МЕТА: допомогти учням ввійти в багатогранний світ поезії Галини Анатоліївни Могильницької |
|
Літературне краєзнавство є важливим компонентом вивчення історії... Останнім часом інтерес до письменства рідного краю помітно зростає, що є закономірним фактом. У контексті епохи національного відродження,... |
Уроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення Співпраця учитель (методист) митець (художній твір) учень (читач) досягне органічної єдності, якщо, добираючи матеріал до уроків... |
|
Урок з літератури рідного краю у 9 класі на тему: «Тарас Шевченко і Миргородщина» Великого Кобзаря у нашому краї, показати зв'язок його поезії з образотворчим мистецтвом та музикою, фольклором; сприяти розвитку... |
Урок з розвитку зв’язного мовлення. Твір на тему: «Моє село.» «Текст», вчити розрізняти типи текстів, складати тексти – розповіді за планом та опорними словами на визначену тему; збагачувати... |