забезпечуємо безпеку життєдіяльності
Здоров’язбережувальні технології
Види здоров’язбережувальних технологій:
особистісно-орієнтованого навчання
проектної діяльності
диференційованого навчання
навчання у співпраці
ігрові технології
Усі здоров’язбережувальні технології, які використовують у навчально-виховному процесі, можна розділити на три основні групи:
технології, що забезпечують належні гігієнічні умови освітнього процесу;
технології оптимальної організації навчально-виховного процесу і фізичної активності учнів;
психолого-педагогічні технології, які застосовують під час уроків та у позакласній діяльності.
Загальноосвітні навчальні заклади, які використовують здоров’язбережувальні технології, тісно співпрацюють з медичними працівниками та регулярно здійснюють моніторинг стану здоров’я учнів.
Пропонуємо більш детально розглянути деякі здоров’язбережувальні технології.
Музикотерапія
Щоб підвищити активність учнів або навпаки створити атмосферу релаксації на уроці, можна використати таку здоров’язбережувальну технологію, як музикотерапія.
Музикотерапія — це психотерапевтичний метод, що використовує музику як лікувальний засіб. Виокремлюють чотири основні напрями лікувальної дії музикотерапії:
емоційне активування у ході вербальної психотерапії;
розвиток навичок міжособового спілкування;
розвиток комунікативних функцій і здібностей;
регулювання психовегетативних процесів підвищення естетичних потреб.
Музикотерапія існує в двох основних формах: активній та рецептивній.
Активна музикотерапія — це гра на музичних інструментах чи відтворення музики голосом, спів. Така форма музикотерапії передбачає фантазування, імпровізацію, а отже — розвиває природні здібності учнів.
Рецептивна музикотерапія — це сприйняття музики з терапевтичною метою.
У свою чергу рецептивна музикотерапія існує у трьох формах:
комунікативна (спільне прослухування музики, направлене на підтримку взаємних контактів взаєморозуміння і довіри);
реактивна (направлена на досягнення катарсису);
регулятивна (сприяє зниженню нервово-психічної напруги).
Рецептивну музикотерапію використовують частіше. Учні прослухують спеціально підібрані музичні твори, а потім обговорюють власні переживання, спогади, думки, асоціації, фантазії, що виникають у них під час прослухування. На одному занятті прослуховують, як правило, декілька музичних творів чи їх уривків (по 10-15 хв. кожен).
Музичні твори обирають відповідно до емоційного стану учнів. Перший твір має створювати атмосферу для всього уроку або заняття, відображати настрій учнів, готувати їх до подальшого прослухування. Зазвичай це спокійний музичний твір, що дає змогу учням розслабитися.
Другий твір несе основне навантаження. Він динамічний, драматичний, напружений; його функція — інтенсивно стимулювати емоції, спогади, асоціації.
Третій музичний твір має зняти напругу. Він може бути спокійним, розслаблюючим або навпаки — пробуджувати енергію, бадьорість, оптимізм.
Зазвичай рецептивну музикотерапію поєднують з іншими видами здоров’язбережувальних технологій, зокрема з фітотерапією чи ароматерапією.
Бойові мистецтва
Заняття бойовими мистецтвами позитивно впливають на розвиток учнів. Річ у тім, що всі тренувальні методики бойових мистецтв ґрунтуються на анатомічних особливостях людини, тому, займаючись певним видом бойового мистецтва, учні можуть досягти піку свого фізичного розвитку. Крім того, заняття бойовими мистецтвами виконують такі виховні цілі:
формують стійку звичку до роботи і самодисципліни;
навчають етично поводитися, дотримуватися норм моралі; виховують повагу до загальнолюдських цінностей і думок інших людей;
формують інтелектуальну допитливість;
духовно і фізично оздоровлюють.
Існує чимало бойових мистецтв: східних (карате, теквондо, айкідо, ушу), західних (панкратіон, сават), американських (кікбоксінг, капоейра). Українським національним бойовим мистецтвом є бойовий гопак.
Бойовий гопак — це вид бойового мистецтва, представлений у вигляді танцю. Бойовий гопак розроблений на основі елементів лицарської культури українського народу. Учні, які займаються бойовим гопаком, можуть обирати напрям свого розвитку: оздоровчий, фольклорно-мистецький, спортивний чи власне бойовий.
Стретчінг
Інноваційним підходом у проведенні занять фізичної культури є впровадження у навчально-виховний процес системи вправ стретчінгу.
Стретчінг — це комплекс гімнастичних вправ для розтягування певних м’язів, зв’язок і сухожиль.
Під час занять стретчінгом учні мають змогу:
тренувати м’язи;
збільшувати амплітуду рухів у суглобах;
відновлювати свій організм після інтенсивних фізичних навантажень;
запобігати травмуванню; покращувати свій настрій.
Стретчінг може бути як складовим елементом динамічного тренування під час уроку фізичної культури, так і самостійною дисципліною, оскільки він є ефективним методом розвитку гнучкості. Заняття стретчінгом дає змогу рівномірно розвивати всі м’язові групи, а також правильно розподіляти м’язову вагу.
Дихальна гімнастика
Під час уроків фізичної культури вчителі можуть проводити дихальну гімнастику.
Резонування (від лат. resono — звучу у відповідь) — процес підсилення звуків за допомогою системи резонаторів; резонатори — це порожнини, розташовані вище або нижче зв’язок (ніс, ротова порожнина, горло, грудна клітина)
Технологія дихальної гімнастики така: під час видиху учні мають промовляти різні словосполучення; артикуляційні органи під час утворення звуків чинять опір повітрю, яке учні видихують.
Особливо важливо під час дихальної гімнастики фіксувати увагу на паузі після видиху, яка потрібна для того, щоб наступний вдих відбувався швидко та природно. Таки чином учні засвоюють методику правильного трифазного дихання (видих — пауза — вдих) і тренують дихальну мускулатуру.
Під час дихальної гімнастики учні можуть виконувати вправи для:
тренування рівномірного видиху;
глибокого резонування приголосних звуків (видих з утворенням довгих звуків, наприклад: [с:], [з:], [ж:]);
глибокого резонування голосних звуків (видих з утворенням звуків, які поступово змінюють один одного, приміром: [мие: іи: и: о:], [іи: о: меи: н]);
тренування дихання під час руху.
Дихальна гімнастика не лише має оздоровчий ефект, а й дає учням змогу формувати гарну дикцію.
Технологія розкутого розвитку дітей
Інноваційною здоров’язбережувальною технологією є технологія розкутого розвитку дітей, яку розробив російський фізіолог Володимир Базарний. Відповідно до цієї технології навчально-виховний процес слід організовувати так, щоб запобігати негативним проявам у здоров’ї учнів.
Навчальні заклади, які використовують технологію розкутого розвитку дітей, активно співпрацюють з медичними установами і регулярно проводять діагностику стану здоров’я учнів. Під час такої діагностики оцінюють не лише стан здоров я певних підсистем учнів у динаміці, а й загальний стан їхніх організмів.
Деякі методики технології розкутого розвитку дітей слід розглянути більш детально.
Навчання у режимі зміни динамічних поз
Для навчання за такою методикою класи мають бути оснащені спеціальними меблями з похилими поверхнями — партами і конторками. Першу частину уроку учні працюють, сидячи за партами, а другу, — стоячи за конторкою. Робота у режимі зміни динамічних поз дає змогу зміцнювати хребет учнів. Крім того, це є своєрідною профілактикою порушень постави.
Робота з наочними матеріалами,
які максимально віддалені від очей учнів
Відповідно до цієї методики під час уроків використовують «сенсорні хрести» — дерев’яні дощечки, які підвішують у чотирьох кутах навчального кабінету. На цих дощечках розміщують різнокольорові картки з дидактичними матеріалами. Отримавши певне завдання, учні починають вглядатися у ці матеріали, а отже, концентрують зір на віддалених точках. Це дає змогу зняти напруження з очей.
Методика сенсорних координаційних вправ
У кутах навчального кабінету розміщують яскраві зображення фігур, сюжетів казок, пейзажі, картки зі словами, числами чи формулами. На цих зображеннях учні мають концентрувати свою увагу, виконуючи протягом 3-4 хв. рухи різними частинами тіла.
Виконання сенсорних координаційних вправ дає змогу тренувати м’язи та зір учнів, розвивати увагу і швидкість, підвищувати фізичну та психічну активність.
Методика зорових координаційних вправ
При використанні цієї методики на стелю навчального кабінету розміщують різнокольорову схему-тренажер. Учні мають пробігати цю схему очима, рухаючи різними частинами тіла та виконуючи вправи для розминки м’язів. На думку розробника технології Володимира Базарного, регулярно використовуючи цей тренажер, відновити зір можна за один навчальний рік.
Методика розширення горизонтів
Відповідно до цієї методики у навчальних кабінетах вішають панно, до якого прикріплюють картки з темою уроку, завданням тощо. Зазвичай на панно зображено сільський пейзаж, наприклад, безкрайнє поле). З настанням нової пори року панно змінюють.
Схема-тренажер для проведення
зорових координаційних вправ
У навчальних закладах, які своєю основною метою обрали збереження і зміцнення здоров’я учнів, успішно застосовують й інші здоров’язбережувальні технології (див. Додаток).
Додаток
Сучасні здоров’язбережувальні технології
Вид здоров’язбережувальної технології
|
Особливості методики проведення
|
Кому рекомендовано
|
Хто проводить
|
Технології стимулювання здоров’я
|
Ритмопластика
|
Проводити слід не раніше ніж через 30 хв. після прийому їжі; двічі на тиждень по 30 хв. Особливу увагу слід звертати на художню цінність, рівень фізичного навантаження
|
Усім учням
|
Учителі фізичної культури та музичного мистецтва
|
Динамічні паузи
|
Проводити слід 2-5 хв. по мірі стомлення. Паузи можуть містити елементи гімнастики для очей, дихальної та іншої гімнастики залежно від виду заняття
|
Усім учням як профілактика стомлення
|
Учителі— «предметники»
|
Рухливі та спортивні ігри
|
Проводити потрібно під час «рухливих» перерв на свіжому повітрі. Ігри слід підбирати з урахуванням віку та місця проведення
|
Усім учням
|
Учителі фізичної культури, педагог-організатор
|
Релаксація
|
Проводити можна у будь-якому приміщенні. Використовувати слід записи звуків природи, спокійну класичну музику (наприклад, музику Петра Чайковського, Сергія Рахманінова)
|
Усім учням (залежно від їхнього емоційного стану)
|
Учителі-«предметники», практичний психолог
|
Гімнастика пальчикова
|
Проводять у будь-який зручний час
|
Усім учням (індивідуальна або групова форма роботи)
|
Учителі-«предметники», класні керівники
|
Гімнастика для очей
|
Проводити слід щодня по 3-5 хв. у будь-який вільний час, залежно від інтенсивності зорового напруження
|
Усім учням
|
Учителі-«предметники»
|
Гімнастика дихальна
|
Проводити слід під час перерв та фізкультурно-оздоровчої роботи. Перед гімнастикою слід нагадати учням про обов’язкову гігієну порожнини носа, а також провітрити приміщення
|
Усім учням
|
Учителі фізичної культури, класні керівники
|
Коригувальна гімнастика
|
Проводити слід під час фізкультурно-оздоровчої роботи
|
Усім учням
|
Учителі фізичної культури
|
Гімнастика ортопедична
|
Проводити слід під час фізкультурно-оздоровчої роботи
|
Учням із плоскостопістю і хворобами опорного зводу стопи
|
Учителі фізичної культури
|
Проблемно- ігрові (ігротренінги, ігротерапія)
|
Проводити можна у вільний час або на виховних годинах. Заняття можна розпочати непомітно. Учитель має брати участь у грі
|
Усім учням
|
Класні керівники, практичний психолог
|
Комунікативні ігри
|
Проводити можна 1-2 рази на тиждень по 30 хв. під час виховних годин і тренінгів. Заняття будуються за певною схемою і складаються з декількох частин (бесіди, етюди, ігри різного ступеня рухливості)
|
Усім учням
|
Класні керівники, практичний психолог
|
Самомасаж
|
Залежно від поставленої мети проводити слід сеансами або під час фізкультурно-оздоровчої роботи. Перед самомасажем необхідно пояснити учням важливість процедури та дати їм елементарні знання про те, як не завдати шкоди своєму організму
|
Усім учням
|
Медичні працівники, вчителі фізичної культури
|
Точковий самомасаж
|
Проводити слід за спеціальною методикою напередодні епідемій (в осінній і весняний періоди)
|
Учням з хворобами органів дихання та учням, які часто застуджуються
|
Медичні працівники, учителі фізичної культури
|
Корекційні технології
|
Арттерапія
|
Слід провести 10-12 занять. Тривалість кожного — 30-35 хв. Заняття мають діагностичний інструментарій. Під час заняття оформлюють протокол
|
Учням у групах по 10-13 осіб
|
Практичний психолог
|
Технології музичного впливу
|
Проводять 2-4 рази на місяць під час фізкультурно-оздоровчої роботи або як окремі заняття для зняття напруги, покращення настрою
|
Усім учням
|
Практичний психолог, учителі фізичної культури
|
Технології впливу кольором
|
Проводять як окремі заняття 2-4 рази на місяць. При використанні технології впливу кольором особливу увагу приділяють колірній гамі інтер’єрів. Правильно підібрані кольори знімають напругу та покращують настрій
|
Те саме
|
Практичний психолог
|
Технології корекції поводження
|
Слід провести 10-12 занять. Тривалість кожного — 25-30 хв. Заняття проводять в ігровій формі за спеціальними методиками. Заняття мають діагностичний інструментарій. Під час заняття оформлюють протокол
|
Учням у малих групах по 6-8 осіб
|
Практичний психолог
|
Психогімнастика
|
Заняття проводять за спеціальними методиками 1-2 рази на тиждень. Тривалість кожного заняття — 25-30 хв.
|
Усім учням
|
Практичний психолог
|
Фонетична ритміка
|
Заняття проводять двічі на тиждень по ЗО хв. Завдання заняття — навчити учнів фонетично грамотній мові
|
Усім учням з профілактичною метою
|
Логопед, практичний психолог
|
ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА ШКОЛИ ■ №4/2012
|