Новини МОЗ
У МОЗ України підбили підсумки діяльності за півроку
Засідання розширеної Колегії, яке відбулося 17 липня у МОЗ України, підбило підсумки діяльності міністерства за півроку та стан впровадження в життя основних пріоритетів медичної галузі, задекларованих нинішнім складом керівництва.
Про це УНІАН повідомили в прес-службі Міністерства охорони здоров`я України.
"Я не можу сказати, що вдалося все намічене втілити в життя. Є певні зрушення, але проблем сьогодні більше, ніж досягнень. Протягом 17 років йдуть розмови про реформування медичної галузі, однак практично немає поступу вперед", - заявив міністр охорони здоров`я Василь Князевич, відкриваючи колегію.
За інформацією, озвученою заступником міністра охорони здоров`я Валерієм Бідним, не дивлячись на суттєве збільшення державного фінансування (майже у 5 разів лише з 2001 року), істотного якісного перетворення галузі не відбулося. Це підтверджує, що ефективність охорони здоров`я залежить не тільки і не стільки від фінансових та матеріальних витрат, скільки від організації лікувального процесу, якості підготовки та кваліфікації фахівців, створення у суспільстві умов для здорового способу життя та праці.
Сучасна система охорони здоров`я залишається по суті "соціалістичною системою" і не дає можливості увійти галузі у ринкові відносини. Це безпосередньо відобразилось і на погіршенні стану здоров`я населення України, і на ускладненні демографічної ситуації, і на соціальному стані медичних працівників.
Зупинившись на рівні виконання основних пріоритетів у галузі охорони здоров`я, затверджених МОЗ, пан Бідний поінформував про те, що на сьогодні розроблено Концепцію запровадження загальнообов`язкового державного соціального медичного страхування, нову редакції "Основ законодавства України про охорону здоров`я". Розробляються Концепція покращення якості та тривалості життя громадян України, Концепція розвитку системи охорони здоров`я, результатом яких має стати продовження середньої очікуваної тривалості життя на 3 роки.
У першому півріччі активізована міжнародна діяльність Міністерства, яка спрямовувалась, перш за все, на осягнення цілей програми дій Уряду "Український прорив", залучення міжнародного технічного ресурсу для вирішення завдань розвитку сфери охорони здоров`я, серед яких: організаційне і фінансове реформування галузі; запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб та боротьба з особливо небезпечними соціальними інфекційними хворобами (туберкульоз, СНІД); охорона материнства і дитинства.
Міністерство підтримувало і розширювало співпрацю з традиційними міжнародними партнерами: Світовим банком, Всесвітньою організацією охорони здоров`я, іншими агенціями ООН (Дитячим фондом ООН, Програмою розвитку ООН, Програмою ООН з ВІЛ/СНІД) Європейською комісією, агентствами міжнародного розвитку низки європейських країни та США.
Так, на початку року підписано Угоду (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання грантової допомоги на реалізацію другої фази проекту з поліпшення забезпеченням медичним обладнанням для дитячих лікарень. Харківській, Дніпропетровській та Донецькій обласним дитячим лікарням буде поставлено новітнє медичне обладнання на суму близько 4,2 мільйонів доларів США, що дасть змогу значно поліпшити якість медичного обслуговування та лікування дітей у відповідних регіонах України. В квітні завершено першу фазу проекту, за результатами якої здійснено модернізацію медичного обладнання Луганської та Кіровоградської обласних дитячих лікарень на загальну суму близько 3 мільйонів доларів США.
Що стосується створення мережі національних центрів провадження наукової діяльності одночасно з наданням високоспеціалізованої та спеціалізованої медичної допомоги, то міністерством опрацьовано правові засади порядку створення, фінансування та функціонування університетських клінік вищих навчальних закладів. Крім того, розроблений проект Примірного положення про університетську клініку державного вищого навчального закладу ІІІ-IV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти) направлено на погодження до зацікавлених міністерств.
Стосовно випускників медичних вузів, які навчалися за державним замовленням, статистика цього року свідчить:
- отримали направлення на роботу до державних закладів охорони здоров`я 99,8 % випускників медінституту Сумського та медичних факультетів Дніпропетровського, Ужгородського, Харківського державних університетів (з них 3688 лікарів, 68 медичних психологів, 250 провізорів);
- 1694 випускники, або 46 %, направлено на роботу до закладів охорони здоров`я сільської місцевості;
- у повному обсязі виконано заявки регіонів на підготовку лікарів загальної практики-сімейної медицини: 442 випускники направлено на посади лікарів загальної практики-сімейних лікарів. На посади лікарів-фтизіатрів направлено 75 осіб.
На погодженні у територіальних органах охорони здоров`я знаходиться розроблений проект Концепції Державної програми "Здорова дитина на 2008-2017 роки". Також розроблена та затверджено Державну програму "Репродуктивне здоров`я нації" на період до 2015 року". В цьому напрямку також вживаються й інші заходи: передбачено закупівлю тест-систем для обстеження вагітних, лікарські засоби та обладнання для неонатологічних відділень тощо. Розроблено регіональні програми, які спрямовані на виконання основних завдань Програми.
Удосконалюється надання медичної допомоги дітям раннього віку та віком до 3-х років. Наказом міністерства затверджено клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3-х років.
Створено загальнодержавний Центр розробки медичних стандартів (ЦРМС) - на базі Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України і Департаменту стандартизації медичних послуг Державного фармакологічного центру МОЗ України який здійснює науково-методичний та технічний супровід робіт зі стандартизації в охороні здоров`я.
Як відомо, у зоні особливої уваги у 2008 році - медична допомога сільському населенню. Так сталося, що за роки незалежності не забезпечено рівні можливості доступу і надання медичних послуг нашим громадянам у місті й у селі.
У бюджеті на 2008 рік, який має ухвалити парламент, передбачене підвищення розміру мінімальної заробітної плати з врахуванням асигнувань на підвищення посадових окладів за коефіцієнтами ІІІ етапу Єдиної тарифної сітки. Так, з 1 листопада це дозволило б збільшити заробітну плату лікарям та іншим медичним працівникам на 40-48 відсотків.
Враховуючи обмеженість бюджетних коштів, МОЗ звернулося до Мінфіну з пропозицією поетапно збільшувати обсяги видатків місцевих бюджетів для забезпечення технологічного процесу лікування хворих для придбання медикаментів, обладнання, продуктів харчування, потреба в яких відповідно забезпечена лише на 39,5%, 17,6%, 50,6%. В 2008 р. зазначені обсяги пропонується збільшити на 2,0 млрд. гривень.
З 1 січня 2009 надаватиметься додаткова оплачувана щорічна відпустка тривалістю три дні головним лікарям та медсестрам амбулаторій, розташованих у сільській місцевості, медичним сестрам загальної практики - сімейної медицини, керівникам амбулаторій та відділень сімейної медицини (ініційовані МОЗ зміни до пункту "н" статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров`я).
Подано пропозиції до Кабінету Міністрів України, Мінфіну та Мінпраці стосовно відновлення дії пункту "ж" статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров`я: щодо встановлення медичним працівникам надбавки за вислугу років та сумлінну працю, виплату матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі одного посадового окладу на рік, надбавки у розмірі 20-30 % посадового окладу медичним працівникам, які працюють в сільській місцевості та відміну застосування податкової соціальної пільги при наданні пільг з житлово-комунальних послуг для медпрацівників у 2008 році.
Міністерство звернулося до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів врахувати на 2008 рік пропозиції щодо поліпшення надання медичної допомоги сільському населенню та розвитку сільської медицини:
- збільшити на 360 млн. грн. цільову субвенцію місцевим бюджетам із державного бюджету на оснащення сільських амбулаторій та ФАПів - на 180 млн. грн., придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів— на 180 млн. грн. і передбачити її не за рахунок спеціального фонду держбюджету, який в останні роки на цю мету не фінансується, а за рахунок загального фонду державного бюджету.
- поновити схвалену Верховною Радою України та підписану Президентом України дію нової редакції статей 88 та 89 Бюджетного кодексу України (Закон № 2350-ІУ від 13.01.2005), що передбачає об`єднання фінансових ресурсів сільської охорони здоров`я (коштів бюджету сільських та селищних рад на охорону здоров`я) на рівні районного бюджету.
Наступний напрямок, що аналізувався на засідання Колегії, стосувався підвищення рівня захисту, безпеки та якості життя громадян, забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення, вдосконалення організації роботи Державної санітарно-епідемічної служби.
Нагадаємо, Україна за темпами зростання епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу посідає одне з провідних місць у Східноєвропейському регіоні, за даними незалежних експертів інфіковано 1,63% дорослого населення.
До цього часу епідемія ВІЛ-інфекції в Україні сконцентрована в групах найбільш високого ризику інфікування ВІЛ, основним шляхом передачі ВІЛ є використання зараженого ін`єкційного інструментарію, та зростає питома вага випадків передачі ВІЛ сексуальним шляхом за рахунок статевих партнерів споживачів ін`єкційних наркотиків.
Серед позитивних результатів, які вдалося досягти у цій сфері, фахівці називають наступні:
1. Розроблена стратегія, де визначені конкретні шляхи, які Україна має терміново здійснити. Мова йде про створення системи допомоги, діагностики та консультування хворих на ВІЛ: краще знати їх реальну кількість, ніж ілюзорно доводити, що проблеми не існує. Для цього виділяється 4 млрд. грн на 4 роки.
На даний час замісну підтримувальну терапію отримує 809 пацієнтів. До кінця 2008 року до цієї програми планується включити 5293 пацієнти з хронічною опіоїдною залежністю. З 2008 року відпрацьовуються механізми для розширення замісної підтримувальної терапії.
Лікування ВІЛ-інфікованих дітей є пріоритетом державної політики. Україна значно зменшила рівень передачі ВІЛ від матері до дитини - з 28% у 2001 р. до 7% -у 2006 р.
Сьогодні 100% дітей, які потребують лікування, його отримують. Національну Програму боротьби з ВІЛ/СНІДом на 2009 - 2013 роки Генеральною асамблею ООН визнано найбільш всеохоплюючою та повною в порівнянні з 5-ма попередніми. Звіт України щодо виконання зобов`язань Декларації визнано найкращим та найбільш якісним з усіх представлених в ООН.
Розроблений МОЗ проект Закону України "Про затвердження Загальнодержавної цільової програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки" схвалено Кабінетом Міністрів України та передано на розгляд в профільний комітет Верховної Ради України.
Орієнтовний обсяг фінансування, необхідний для реалізації Програми, становить: всього за Програмою — 3 651 847,7 тис. грн., у тому числі з державного бюджету - 2 905 938,3 тис. грн., місцевого бюджету — 267 336,4 тис. грн., інших джерел — 478 572,9 тис. грн.
Зміцнюється міжнародна співпраця (з Німеччиною, Польщею) для налагодження системи закупівель високовартісних медпрепаратів та домовленості з виробниками про закупівлі медткаментів за зниженними цінами.
У МОЗ України тривають "круглі столи", які мають запобігти негативному впливу потужної антивакцинальної кампанії, яка розгорнулася внаслідок проведення позапланової імунізації молоді від кору/краснухи. Проводиться обговорення проблем за участю науковців та роз`яснювальна робота серед населення. У зв`язку з епідемічною ситуацією в Україні, лікарі визнають необхідність продовження позапланової імунізації, однак після додаткового вивчення ситуації, завершення роботи усіх комісій та прийняття окремого плану дій.
МОЗ та Академією медичних наук здійснюється обґрунтований прогноз епідситуації на найближчі 50 років у випадку, якщо не будуть реалізовані заходи з додаткової вакцинації проти кору та краснухи.
Загальновідомо, що масштаби поширення туберкульозу сьогодні, смертність і інвалідність від нього в Україні представляють реальну загрозу національній безпеці. Близько 2/3 хворих на туберкульоз - люди працездатного й репродуктивного віку. Протягом досить тривалого часу лікарі вивчали можливість переходу на вакцину БЦЖ (BCG SSI) виробництва Данії, яка має змінити ситуацію на краще.
Вакцина БЦЖ SSI Державного серологічного інституту (Данія) зареєстрована в Україні та сертифікована Державною службою лікарських засобів. Кожна нова серія вакцини, яка надходить до України, проходить лабораторний контроль у контрольній лабораторії Державного підприємства "Центр імунобіологічих препаратів" МОЗ України.
Незважаючи на позитивні характеристики препарату, з метою ефективного застосування датської вакцини, моніторингу можливих ускладнень, була створена робоча група, яка опікується питаннями впровадження в країні для протитуберкульозного щеплення вакцини БЦЖ SSI. За словами медиків, вперше держава так ґрунтовно та уважно підійшла до питання переходу на іншу вакцину.
Разом з тим, у міністерстві висловлюють занепокоєння розгорнутою антивакцинальною кампанією проти планової вакцинації. Розробка і впровадження широкої та якісної інформаційно-освітньої кампанії має стати одним з найважливіших компонентів первинної профілактики інфекційних захворювань.
Наступний пріоритет міністерства - удосконалення системи державної реєстрації лікарських засобів, зокрема, через їх адаптацію до загальновизнаних міжнародних норм, у першу чергу європейських держав, та розширення мережі лабораторій з визначенням біоеквівалентності лікарських засобів.
Під час колегії було поінформовано про урегулювання проблеми "трамадолу" та окремо розглянуто ситуацію з отриманням ліцензії на виробництво наркотичних препаратів. Ініціативи міністерства стосовно вдосконалення законодавства та інші кроки повинні покращити нинішній стан справ:
- розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми боротьби з виробництвом та розповсюдженням фальсифікованих та неякісних лікарських засобів на 2009-2013 роки", який проходить громадське обговорення;
- розроблена та затверджена постанова Кабінету Міністрів України від 17.04.08 № 372 "Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.05 № 376 "Про затвердження порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів державного збору за державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів". Одним із пунктів постанови є проведення передреєстраційного інспектування виробництва лікарських засобів, які подаються на державну реєстрацію;
- розроблено проекти наказів з метою удосконалення процедури державної реєстрації лікарських засобів та забезпечення поетапного впровадження в Україні світових стандартів щодо проведення експертизи реєстраційних матеріалів МОЗ;
- розширена матеріально-технічна база та лабораторій із дослідження біоеквівалентності;
- акредитовано Лабораторію фармацевтичного аналізу, до складу якої входить група з дослідження біофармацевтичних параметрів, щоб проводити встановлення біоеквівалентності зразків генеричних та референтних лікарських засобів за допомогою методів in vitro.
- затверджено наказ МОЗ України щодо удосконалення державного контролю за відповідністю імунологічних препаратів, що застосовуються в медичній практиці, вимогам державних міжнародних стандартів (від 02.02.08 № 90)
- Створено Експертну Раду стандартизації і технічного регулювання з розробки та впровадження належної виробничої (GMP), дистрибуторської (GDP), лабораторної (GLP) та клінічної (GCP) практик.
- врегульовано питання щодо забезпечення повної компенсації виробникам витрат пов`язаних з підвищенням ставки акцизного збору на спирт етиловий в 2008 році. В I півріччі 2008 року було профінансовано з державного бюджету коштів на суму - 47 000 200 грн., а фактично компенсовано виробникам додаткових витрат на загальну суму - 42 858 856,08 грн.
Підготовлено та винесено на публічне обговорення низку нормативно-правових актів в сфері обігу та контролю якості медичних виробів, якими в Україні запроваджуються єдині терміни, основні вимоги, процедури підтвердження відповідності що вже існують в Європейському Співтоваристві.
Не залишились поза увагою і питання переходу на адресну грошову допомогу для придбання інсулінів хворими на цукровий діабет замість існуючого порядку їх забезпечення інсулінами та виробами медичного призначення за рахунок коштів державного бюджету. Учасники колегії зупинились і на проблемі банкрутства деяких протитуберкульозних санаторіїв
Сьогодні Міністерство охорони здоров`я має чітке економічно окреслене прагнення налагодити ефективне функціонування галузі.
Запропоновано національний план "50 кроків боротьби з раком в України ", розроблений провідними фахівцями Національного інституту раку. На жаль, населення України забезпечене необхідними онкопрепаратами на 56% від потреби. Тож спільне завдання - зробити все можливе, аби онкохворі витрачали якнайменше власних коштів на лікування.
Відбуваються впевнені кроки і у напрямку розвитку трансплантації стовбурових клітин. Мова йде про впровадження новітніх ефективних методів лікування цукрового діабету, цирозу печінки, розсіяного склерозу, інсульту, атеросклерозу, інфаркту міокарда. Підготовлена нормативно-правова база для проведення клінічних випробувань трансплантації стовбурових клітин, які планується розпочати в Україні.
Разом з тим, будь-які найкращі плани можна втілити лише за допомогою команди фахівців. Міністерство охорони здоров`я б`є на сполох, доповідаючи про "кадровий голод" в системі охорони здоров`я.
Система підготовки медичних працівників не відповідає європейським підходам, - констатує Міністр. Україна, на жаль, є країною-донором медичних кадрів, особливо це стосується прикордонних регіонів.
Низький рівень заробітної плати, відсутність належних соціально-побутових умов, недосконала інфраструктура населених пунктів призводить до відтоку кадрів .
Укомплектованість лікарями в закладах системи МОЗ становить 80,3% , а дефіцит лікарських кадрів складає майже 48 тисяч. Аналіз, проведений МОЗ, засвідчив і низку інших проблем. Так, звернуло на себе увагу збільшення за певний період кількості штатних посад лікарів майже на 5 тис., що при зменшенні кількості населення є нелогічним. Проте на початок року 280 фельдшерсько-акушерських пунктів не були укомплектовані жодною фізичною особою. І це наслідок незадовільної роботи на місцях. Найбільш скрутна ситуація в областях: Одеській - 35 фельдшерсько-акушерських пунктів не укомплектовані, Луганській - 24, Житомирській - 24, Херсонській - 22.
Складна кадрова ситуація у вищих медичних навчальних закладах. З року в рік зберігається негативна тенденція до постаріння кадрів, відтоку науковців з аспірантури. Зростає віковий розрив - старше покоління науковців вичерпало свої можливості, а замінити ніким.
Одним із шляхів вирішення кадрової проблеми є використання потенціалу контрактного прийому до вищих медичних навчальних закладів. Питання не тільки у постійному моніторингу МОЗ України щодо працевлаштування у державні заклади охорони здоров`я лікарів, які навчались за кошти юридичних і фізичних осіб, але й наданні можливості вчитися за кошти державного бюджету за умови успішного навчання та відпрацювання не менш, ніж 3-5 років у закладах охорони здоров`я, насамперед у сільській місцевості .
Міністерство охорони здоров`я України уже має Урядове рішення щодо надання можливості навчатися з 1 вересня цього року за бюджетні кошти 500 студентам-контрактникам останнього року навчання.
Цього року дуже важливим питанням є забезпечення якісного і прозорого прийому до вищих медичних навчальних закладів за результатами сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання. У Міністерстві працює оперативний штаб "Вступна кампанія 2008 року", відбулася низка нарад спільно з Міністерством освіти України. План державного замовлення цього року, визначений постановою Кабінету Міністрів України на рівні 4,4 тисяч бюджетних місць.
У серпні в Вінницькому медичному університеті відбудеться виїзна нарада МОЗ, яка підіб`є підсумки вступної кампанії 2008 року.
На завершення Колегії Василь Князевич зазначив, що розроблені міністерством нормативні документи та зміни до законодавства лише закладають підвалини для діяльності галузі. МОЗ планує вже у вересні 2008 року представити на розсуд Кабінету міністрів України комплексну програму змін у медичній галузі. Ця програма визначить шлях розвитку медицини та конкретні заходи всіх гілок влади на багато років вперед, які дозволять спільними зусиллями відродити занедбану галузь охорони здоров`я.
Уряд звільнив Рибчука з посади заступника міністра охорони здоров’я
Кабінет міністрів України розпорядженням № 949-р від 16 липня звільнив Віктора РИБЧУКА з посади заступника міністра охорони здоров’я України.
Текст відповідного розпорядження за підписом прем’єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО розміщений на Урядовому порталі.
У розпорядженні пояснюється, що В.РИБЧУКА звільнено за власним бажанням.
Як повідомляв УНІАН, Кабінет міністрів розпорядженням від 30 січня призначив В.РИБЧУКА заступником міністра охорони здоров`я України.
Крім того, В.РИБЧУК обіймав посаду заступника міністра охорони здоров’я у 2005 році.
Психіатрична допомога в Україні потребує істотних змін та реформування
У Міністерстві охорони здоров`я України відбулася нарада з провідними фахівцями в галузі психіатрії та судово-психіатричної експертизи. Про це повідомили УНІАН в прес-службі МОЗ. Виступаючи перед присутніми, Міністр охорони здоров`я Василь Князевич наголосив, що психіатрична служба, як і вся медична галузь, на жаль, перебуває у вкрай складному становищі. На його думку, виявлення порушень та констатація проблем не можуть змінити ситуацію на краще. Разом з тим, активна позиція провідних лікарів-психіатрів, спеціалістів від міністерства, науковців в галузі психіатрії, а також представників громадських організацій, дозволять якщо не змінити становище сьогодні, то принаймні сформувати засади розбудови психіатричної галузі після тривалого часу застою та занепаду.
Головний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Психіатрія", кандидат медичних наук Ірина Пінчук поінформувала присутніх, що з метою обміну досвідом та вивчення ситуації в 25 регіонах, містах Києві та Севастополі ще у грудні 2006 року було розпочато перевірку надання психіатричної допомоги. Про результати роботи наприкінці минулого року представлено звіт. Робоча група з 47 фахівців, до складу якої увійшли головні лікарі психіатричних лікарень, психоневрологічних диспансерів, обласні психіатри, наукові співробітники, була поділена на 9 підгруп (по 5-6 фахівців), кожна з яких відвідала по 3 регіони України. Був розроблений єдиний план вивчення стану організації надання психіатричної допомоги. В кожній області дослідили матеріально технічний стан лікувально-профілактичних закладів, забезпечення кадрами (лікарями в стаціонарному та амбулаторному секторах, медичними сестрами, іншими фахівцями), показники діяльності психіатричної служби та якість надання відповідної допомоги у 65 психіатричних закладах України.
Такий аналіз визначив проблемні питання в наданні психіатричної допомоги в Україні. Серед найбільш складних - недостатність фінансових ресурсів для діяльності системи охорони психічного здоров`я. Це і недостатність коштів для покращення матеріально-технічного стану психіатричних закладів (будівлі, оснащення медичним обладнанням, спеціалізованим автотранспортом та інше), для пільгового амбулаторного медикаментозного забезпечення.
Крім того, надання психіатричної допомоги в Україні сьогодні орієнтоване переважно на лікування осіб з психічними розладами в стаціонарних умовах психіатричних закладів. Це зумовлено, в першу чергу, нерозвиненістю амбулаторної ланки психіатричної служби, її альтернативних форм. Використання не в повному обсязі амбулаторної ланки не відповідає "Європейській декларації щодо охорони психічного здоров`я" та Європейському плану дій з охорони психічного здоров`я. Недостатність місць у психоневрологічних будинках-інтернатах, відсутність гуртожитків та інших місць мешкання осіб, які страждають на психічні розлади та втратили родинні зв`язки, становить ще одну гостру проблему.
Як ніде актуально стоїть питання кадрового забезпечення саме в закладах з надання психіатричної допомоги. Фахівці визначають наступні чинники сьогоднішнього стану в психіатричній системі охорони здоров`я:
відсутність достатньої кількості лікарів, психологів, медичних сестер;
відсутність соціальних працівників;
концентрація вагомої частини висококваліфікованого психіатричного кадрового потенціалу в стаціонарному секторі;
збільшення відсотка фахівців пенсійного віку серед лікарів, ін.
Ні для кого не секрет, що у суспільстві спостерігається упереджене ставлення по відношенню до осіб з вадами психічного здоров`я. Страх населення перед зверненням до психіатра призводить до того, що родичі пацієнта зазвичай звертаються за психіатричною допомогою, коли зовнішні прояви психічного захворювання роблять його подальше перебування в родині, на роботі чи навчанні неможливим, що різко погіршує прогноз, збільшує витрати на лікування та утримання пацієнта, призводить до передчасної інвалідизації.
Відсутність всебічного висвітлення в засобах масової інформації та використання інших шляхів популяризації знань з питань психіатрії задля подолання соціальної ізоляції та стигматизації пацієнтів з вадами психічного здоров`я, покращення їх ресоціалізації, а також недостатнє залучення громадськості до участі у вирішенні питань розвитку психіатричної допомоги та охорони психічного здоров`я також негативно впливають на сьогоднішній стан речей.
Присутні на нараді провідні фахівці в галузі психіатрії одностайно наголосили на недостатній ролі первинної ланки медико-санітарної допомоги в напрямку активізації психогігієнічних і психопрофілактичних заходів, вдосконалення медико-психологічної допомоги населенню.
Особлива надія нині покладається на сімейного лікаря. Адже недостатня робота з сімейними лікарями призводить до пізнього виявлення психічних та психосоматичних розладів, невчасного надання невідкладної психіатричної допомоги та адекватного лікування, динамічного спостереження пацієнтів, проведення профілактичних заходів та реабілітації пацієнтів.
Окремий блок питань, що розглянули фахівці, - взаємодія з судовими органами щодо питань законності госпіталізації пацієнтів до психіатричного стаціонару, зокрема сама процедура примусової госпіталізації.
Головний спеціаліст зі спеціальності "Судово-психіатрична експертиза", доктор медичних наук Олександр Ревенок відзначив, що в системі експертизи також має місце недоукомплектованість кадрами за всіма експертними посадами. Згідно статистики, понад 24% експертів є експертами сумісниками. В таких областях як Волинська, Житомирська, Закарпатська, Тернопільська в судово-психіатричній експертизі взагалі працюють тільки сумісники.
Найгірша ситуація складається з укомплектованістю посад судових експертів психологів. Їх вакансія в експертних установах України складає понад 18% на відміну від судово-психіатричних експертів - 1,3%.
За інформацією фахівця, всі адміністративні території України забезпечені власною амбулаторною судово-психіатричною експертною комісією.
Трохи менше половини (44,5 %) областей України мають експертні відділення для проведення стаціонарної експертизи особам, що утримуються під вартою, які є міжобласними. Обслуговування областей України закріплено наказом МОЗ України № 194 від 5.07.95 р.
Матеріально-технічна база стаціонарних експертних відділень здебільшого вкрай не достатня. У 2003 році силами МВС України була проведена комплексна перевірка стаціонарних відділень судово-психіатричної експертизи, яка виявила наступне: "Жодне з даних відділень, за винятком Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, не відповідає повною мірою вимогам інструкції про забезпечення їх функціонування й охорони".
Загальна кількість судово-психіатричних ліжок з 2004 до 2006 р. не змінювалась - 470.
На сьогодні експертні відділення для осіб, що утримуються під вартою є в АР Крим (60 ліжок), м. Дніпропетровську (50 ліжок), м. Донецьку (13 ліжок), м. Луганську (25 ліжок), м. Львові (40 ліжок), селище Ахтирка Сумської області (20 ліжок), м. Харкові (60 ліжок) м.Херсоні (20 ліжок), м. Хмельницькому (25 ліжок), м. Києві (60 ліжок). Загальна кількість ліжок для осіб, які утримуються під вартою - 343.
Слід вказати на те, що принципове збільшення кількість експертних ліжок для осіб, що утримуються під вартою відбулось у 2002 році (на 30%). На сьогодні, у порівнянні з 2002 роком загальна кількість експертних ліжок відділень з охороною зменшилась на 15%.
Серед завдань, які стоять на порядку денному не лише МОЗ, але й суспільства в цілому, є недосконалість нормативно-правової бази в регулюванні діяльності психіатричної служби та здійснення профілактичної її спрямованості. На сьогодні вже розроблено галузеві заходи щодо удосконалення психіатричної допомоги населенню, які затверджено наказом МОЗ України від 31.07.07 №440. Передбачено внесення змін до Закону України "Про психіатричну допомогу", розробку Положень про організацію психіатричної допомоги в Україні та ін.
Невирішеними сьогодні в системі судово-психіатричної експертизи залишаються наступні проблеми:
1. Відсутній механізм очної атестації та переатестації лікарів судово-психіатричних експертів і психологів - судових експертів;
2. Система підвищення кваліфікації судових експертів психологів на сьогодні відсутня;
3. Система тематичного удосконалення лікарів і психологів, що працюють у відділеннях, де застосовуються примусові заходи медичного характеру відносно осіб, які були визнані судом неосудними, на сьогодні також відсутня;
4. Відсутність системи екстреної консультативної допомоги (у тому числі і організаційно-методичної) експертним установам України;
5. Розширення науково-дослідної роботи з актуальних питань судової психіатрії, а саме: обмеженої осудності, розробки критеріїв вибору видів примусового лікування, особливо амбулаторного, обмеженої дієздатності, нових видів судово-психіатричних експертиз.
Олександр Ревенок вважає, що для проведення реформування служби було б доцільно створити робочу групу з метою вивчення стану організації судово-психіатричної експертизи та здійснення примусових заходів медичного характеру у регіонах України, підвищення їх якості та ефективності діяльності.
Підсумовуючи дискусію з вивчення досвіду організації надання психіатричної допомоги та судово-психіатричної експертизи в Україні фахівці дійшли висновку, що стан надання психіатричної допомоги населенню України є таким, що потребує негайного поліпшення. За останні роки фахівцями зібрано значний арсенал напрацювань, які за умови підтримки у парламенті та суспільстві дозволять встановити правила гри в галузі надання психіатричної допомоги на найближчі роки.
ТЕМА ВИПУСКУ: Щоб дитина повернулася з відпочинку здоровою
Літо без гіпсу та синців
Садна і подряпини
Садна і подряпини - це пошкодження верхніх шарів шкіри, з якими ми часто стикаємося. Отримані на вулиці, ці ранки, як правило, забруднені пилом, землею чи піском. Отож, їх треба негайно промити під струменем проточної води за допомогою чистого ватного тампону, бажано з милом. Після чого необхідно обробити подряпину 3% розчином перекису водню: піна, що утворилася, видалить усі сторонні часточки, які потрапили в ранку. Після цього шкіру навколо садна змащують 5% настойкою йоду, зеленкою чи звичайним спиртом і накладають бактерицидний пластир. Бажано, щоб пластир прикривав рану 4-5 днів, і до повного загоєння змінювати його не треба.
Рани
Поверхневі рани не спричиняють особливої небезпеки. Їх треба промити і обробити так само, як і садна. Обов'язковим є накладання чистої пов'язки чи бактерицидного пластиру. Однак, якщо рана глибока і дуже забруднена (наприклад, коли дитина проколола ногу цвяхом), необхідно обов'язково звернутися до лікаря. Це стосується також і порізів на долонях, зап'ястях, обличчі, коли є ризик пошкодження судин, сухожиль, нервів. У такому випадку потрібне термінове хірургічне втручання, та, в разі необхідності, введення протиправцевої сироватки.
Кровотечі - це небезпечно
Більшість ран супроводжуються кровотечею. Незначна кровотеча зупиняється самостійно. Однак, коли кровотеча досить сильна, це вимагає невідкладних заходів. Якщо поранена кінцівка, то часто достатньо підняти вгору руку чи ногу, і кровотеча припиняється. У випадку неефективності таких заходів, на місце вище рани накладають джгут. В його ролі може виступити будь-яка чиста тканина, що є напохваті. Руку чи ногу туго перев'язують вище рани і під вузол пов'язки проводять, в якості закрутки, паличку чи олівець. Декількома рухами пов'язку закручують, і кровотеча зупиняється. Такий джгут можна тримати не більше години-півтори, періодично відпускаючи вузол на 1-2 хвилини.
Якщо накласти джгут неможливо (коли рана розміщена на обличчі, голові, шиї), для зупинки кровотечі необхідно стиснути долонею чи кулаком місце, розміщене вище рани. Після припинення кровотечі, наступним етапом ваших дій має бути транспортування дитини в найближчу лікарню для надання кваліфікованої медичної допомоги.
Кровотеча з носа
Дитину з носовою кровотечею не можна класти горілиць. Треба надати їй таке положення, щоби голова знаходилася вище тулуба. На перенісся необхідно покласти змочений прохолодною водою носовичок і щільно притиснути крило носа до перегородки - стиснути ніс великим і зігнутим вказівним пальцями. Якщо ви маєте в аптечці розчин перекису водню, то можна зробити щільний ватний тампон, змочити його перекисом і ввести в носовий хід так, щоб кінець тампону знаходився біля краю ніздрі. Зауважте, чи цілі й неболючі кістки носа - можливі переломи.
Забій, як правило, супроводжується утворенням гулі та синця. Прикладіть до місця такої травми на 10-15 хвилин холодний компрес.
Травми голови
Якщо дитина впала і вдарилася головою, скаржиться на слабкість, нудоту, головокружіння чи втрачає свідомість, то можливо, це - черепно-мозкова травма. Покладіть дитину на бік, щоб вона перебувала у максимальному спокої, і негайно викличте лікаря.
Розтягнення зв'язок
Найчастіше зустрічаються розтягнення зв'язок гомілковоступневого суглоба, коли малюк випадково підвертає ногу. В такому випадку, вкладіть дитину в зручному положенні, міцно забинтуйте суглоб так, щоб обмежити його рухи (хрестоподібно), і накладіть холод. Якщо з'явиться припухлість чи болючість в суглобі наростатиме, проконсультуйтеся з лікарем, бо це, можливо, є ознаками тріщини чи перелому кістки.
Переломи
Переломи кісток виникають найчастіше в результаті падіння з дерева, велосипеда, гойдалки, невмілої їзди на скейті чи роликових ковзанах. Як правило, у випадках переломів діти скаржаться на біль, який від навантаження на кістку наростає. Якщо оглянути травмовану кінцівку, то можна помітити припухлість, посиніння місця пошкодження, болючість від дотику, а якщо уламки кістки зміщені, то спостерігається також і деформація. Якщо ви запідозрили перелом, то вашим першочерговим завданням є надати кінцівці нерухомого положення і зафіксувати її за допомогою шини. Для цього може послужити будь-який підручний матеріал - дошка, лінійка, фанера. Треба прибинтувати пошкоджену кістку до шини так, щоб було зафіксовано два сусідні найближче розміщені суглоби. Наприклад, при переломі передпліччя необхідно зафіксувати ліктевий і променевозап'ястний суглоби. Якщо ж пошкоджено хребет, ребра чи кістки тазу, потрібно покласти дитину на рівний щит (фанера, двері) і в нерухомому стані транспортувати до медичного закладу.
Укус оси і бджоли може викликати шоковий стан
Яблука, груші, сливи, що попадали з дерева, а також дбайливо зібрані людьми солодкі плоди приманюють ос, бджіл, джмелів. Кажучи мовою медиків, настав період високого ризику укусів комах, що жалять.
Всупереч традиційним уявленням, напад смугастої комахи не такий вже й безпечний. Крім місцевої реакції (біль, набряк, почервоніння, печіння), можуть виникнути й такі серйозні прояви алергії, як кропивниця, набряк Квінке (опухання обличчя), напад бронхіальної астми і навіть - в особливо важких випадках - анафілактичний шок.
Усе залежить від індивідуальних особливостей організму. Тому людям, які загалом схильні до алергії, треба бути дуже обережними. Насамперед, намагатися уникати скупчення цих комах. А якщо вже комаха вкусила, одразу ж прийняти антигістамінний преперат, який ви зазвичай вживаєте проти нападів алергії, - супрастин, демидрол. Але навіть якщо ви досі не спостерігали у себе проявів алергії, укус комахи не можна ігнорувати. Адже підвищена чутливість, наприклад, до бджолиної отрути, зустрічається в однієї людини на приблизно 250 - не так вже й рідко. І ви можете просто не знати про цю особливість свого організму.
Є ще одна загрозлива ситуація: коли бджола чи оса кусає в порожнину рота. У такому разі навіть без підвищеної чутливості до отрути можна задихнутися через набряк горла.
Особливо ретельно оберігайте від укусів комах дітей. Що менша дитина - то більшою загрозою для неї є отрута бджоли, оси, джмеля. До речі, всі знають, що бджола кусає лише один раз у житті (це ж стосується і джмеля), залишивши жало в тілі жертви. Але саме ця особливість робить укуси бджіл та джмелів менш загрозливими. Вони випускають жало разом із мішечком, в якому міститься отрута, цей мішечок продовжує скорочуватися і поступово виділяє отруту. Якщо жало і мішечок одразу видалити - отрути в організм потрапить мало. Натомість оса може кусати багато разів і при цьому одразу впорскує значну дозу отрути.
Як уникнути загрози
- Ос, бджіл, джмелів приваблюють запахи квітів, парфумів, яскраві кольори, тож будьте обережні, якщо у вас чи на вас щось таке є.
- Якщо поряд літає багато комах, обережно пийте солодкі напої, заглядаючи в склянку.
- Біля лотків із фруктами, в садку, де багато комах, не робіть різких рухів, не розмахуйте руками. Особливо небезпечно відмахуватися від оси - всі різкі рухи вона сприймає як агресію.
- Перш ніж сісти у машину, що стояла з відчиненими вікнами, переконайтеся, що всередину не залетіла комаха.
Якщо комаха вкусила...
- Одразу ж витягніть жало. Найкраще для цього придатні довгі нігті. Підійде і пінцет, але загострений.
- Прикладіть до місця укусу марлевий тампон, змочений у нашатирному спирті з водою. Якщо ж ви на природі - прикладіть кілька розтертих на кашку листків подорожника.
- Коли є змога - прикладіть лід або холодний компрес.
- У разі виникнення великого набряку, нездужання, болю, прийміть антигістамінний препарат і зверніться до лікаря.
Сонячний нокаут
Різниця між сонячним і тепловим ударом в тому, що перший "б'є" локально по голові, а другий - нокаутує весь організм відразу.
Сонячний удар підступний, оскільки його наслідки виявляються тільки через 6-8 годин. Про те, що сонячний "хук" має місце бути, красномовно свідчать такі симптоми: підвищена нервова збудливість, головний біль, нудота, підвищене потовиділення і поволі зростаюча температура тіла.
Тепловий удар - життєво небезпечний перегрів всього організму. Температура в цьому випадку піднімається до 38-42°с, а потовиділення припиняється. Суха і гаряча шкіра, прискорене серцебиття, втрата свідомості - ознаки, що говорять про серйозний тепловий колапс.
Перше - якнайскоріше охолодити тіло дитини. Загорнути його в змочену холодною водою простирадло, зробити холодні компреси на лоб, пахвові, ліктьові і підколінні області (де проходять крупні судини). Прохолодний (але не крижаний!) душ також зможе збити температуру до 38°с.
При цьому дитину потрібно рясно поїти злегка підсоленою водою. Навіть якщо його стан покращав, обов'язково викликайте швидку, бо по-справжньому ефективна боротьба з критичним перегрівом вимагає кваліфікованого лікарського втручання.
Стоматит: "щось не те" узяв у рот
Часто проявом різноманітних захворювань є болючiсть у ротi. Це стає пiдставою вiдмови малюків вiд їжi, що завжди насторожує матiр. Що ж сталося? Загляньте до ротика дитини, можливо, в неї стоматит?
Назва стоматит походить вiд латинського слова "стома", тобто рот, і означає запалення слизових ротової порожнини. З першого крику новонародженого, першого годування на слизову рота починає дiяти зовнiшнє середовище, в тому числi й мiкроби. Слизова малюків є дуже тонкою i нiжною, її надзвичайно легко травмувати. В ослаблених недоношених дiтей навiть звичайна соска може викликати пошкодження слизової пiднебiння, в результаті чого з'являються невеликi виразки. З часом вони поступово збiльшуються, зливаються мiж собою, набуваючи форми метелика. Тому, годуючи дитину, краще надягати на соску короткий наконечник із жорсткої гуми - під час смоктання вiн не буде стикатися зi слизовою пiднебiння.
Причини стоматиту рiзнi. В грудному вiцi його може викликати дрiжджоподiбний грибок. Сприятливими умовами для розвитку цього захворювання є те, що пiсля годування в ротовiй порожнинi дитини залишається молоко. Проявляється стоматит тим, що на язику та слизових рота з'являється бiлий налiт. Дитина стає неспокiйною, погано їсть, повiльно набирає в масi. Не варто в цьому випадку зразу користуватися народними методами, застосовуючи для лікування стоматиту мед або цукровий сироп. Потрiбно спочатку звернутися до лiкаря, щоб хвороба вчасно вилiкувалася i не перейшла в хронiчну форму.
Часто стоматит розвивається пiд дiєю вiрусу герпесу. Особливо чутливi до нього дiти вiком вiд одного до трьох рокiв. Вiрус передається повiтряно-крапельним шляхом, через посуд, iграшки, предмети побуту. Найбiльше дiти хворiють в осiнньо-зимовий перiод. Висипання з'являються спочатку на губах, пiдвищується температура до 38-39 градусiв Цельсія, дитина стає вередливою, в'ялою, втрачає апетит. Можуть спостерiгатися i катаральнi явища: нежить, кашель. На другий або третій день у ротовiй порожнинi на слизових щiк, губ, язику з'являються афти, набрякають i кровоточать ясна, виникає неприємний запах із рота.
Гострий герпетичний стоматит може перебігати легко або мати рецидивуючий перебiг. Але зустрiчаються й важкi форми з високою температурою та некротичними виразками. Вiрусний стоматит зустрiчається й у разі інших вiрусних захворювань: грип, кір, вiтряна вiспа, аденовiрусні iнфекцiї. В дiтей дошкiльного та шкiльного вiку часто бувають стоматити мiкробного походження. Мiкробний стоматит є супровідним при ангiнi, гайморитi, пневмонiї. Недуга може бути алергічного характеру або реакцією на прийом медикаментів.
Причинами розвитку травматичного стоматиту часто стають опiки чаєм, молоком, прикусування губ, язика, щiк, пошкодження слизових рота олiвцем, iграшками (особливо небезпечнi iграшки з нiтрофарбами). А в дiтей грудного вiку травмування відбувається здебільшого соскою.
Стоматит пов'язаний не тiльки з болем у ротi. Часто рецидивуючий перебiг призводить до зниження iмунiтету, вiдкриває шлях для iнших захворювань.
Якщо ви виявили, що в дитини стоматит, лiкування необхідно починати відразу. Для цього потрібно в першi 3-4 днi часто, через кожні 2-3 години, полоскати ротик, особливо пiсля їжi. Можна застосовувати полоскання із сирим курячим бiлком (бiлок 1 яйця на 0,5 лiтра води), вiдваром календули, шалфею, ромашки, дубової кори. Маленьким дiтям необхiдно зрошувати ротову порожнину з невеликої гумової груші, нахиляючи при цьому голову дитини вниз над мискою. Малюку першого року життя краще робити цю процедуру, повернувши голову набiк. Пiсля полоскання слизову рота змащують олiйним розчином вiтамiну А, олiєю шипшини або облiпихи. При герпетичному стоматитi використовують 0,25% оксолiнову мазь.
Мазi та маслянi розчини наносять на слизову губ i рота ваткою, намотаною на дерев'яну паличку або металевий (негострий) шпатель. Якщо губи дитини вкритi засохлими шкiрочками, їх потрiбно вiдмочити i зняти перед тим як накласти мазь. Вiдмочувати шкiрочки треба масляними розчинами або розчином марганцевокислого калiю, прикладаючи змочену в них вату до губ.
Дуже важливим є правильне харчування хворої дитини. Малюку краще за все пропонувати слизистi супи на овочевих вiдварах, добре протертi варенi овочi, розваренi кашi. М'яснi продукти або рибу рекомендується вживати тiльки вареними та перемеленими, у виглядi парових котлет, фрикадельок. Уся їжа повинна бути теплою, а не холодною чи гарячою, повнiстю виключаються солоні, кислі, солодкі страви і продукти. Бажано багато напувати дитину фруктовими соками, киселями, вiдваром шипшини. Годувати малюка потрiбно 3-4 рази на день i нiчого не давати в промiжках мiж їжею. Такі перерви потрiбнi для того, щоб добре всмоктувалися лiки i не травмувалася слизова рота.
Питний режим дитини
Вода - найважливіша складова частина організму. За її присутності відбуваються всі процеси обміну речовин. Загальний вміст води в організмі та її розподіл за секторами і тканинами організму з віком змінюється. Чим менший вік, тим більший в організмі відносний вміст води. В новонароджених він складає 80% від їх маси тіла, у віці одного року - 66%, у дорослої людини - 60% маси.
В зв'язку з природними втратами води через нирки, шкіру та видихання повітря, для підтримання балансу води в організмі необхідно постійно поповнювати його за рахунок рідини, що міститься в їжі, питній воді чи напоях. У новонароджених і грудних дітей обмін води характеризується високою напруженістю і нестійкістю. Це пов'язано з незрілістю в цьому віці систем, особливо нирок, які регулюють водно-сольовий баланс. У зв'язку з цим формуються передумови для надмірних втрат води, а разом із нею - і мінеральних солей. Особливо небезпечними є такі ситуації, як перегрівання малюка в результаті закутування, неправильне надмірно концентроване харчування, захворювання, що супроводжуються високою температурою тіла, пронос, блювання тощо.
Стан водно-сольового балансу і ризик його порушення великою мірою залежить від характеру вигодовування дитини.
Грудне молоко матері створює максимально сприятливі умови для водно-сольової рівноваги в організмі немовляти. Тому в перші місяці життя при виключному грудному вигодовуванні діти не потребують, щоб їх додатково напували водою. В грудному молоці є достатня для малюка кількість рідини (88% зі 100 мл молока).
При штучному вигодовуванні, особливо неадаптованими молочними сумішами, в організмі дитини утворюється значно більше кінцевих продуктів обміну речовин (шлаків). Для їх виведення потрібно більше рідини, ніж надходить з їжею. Тому немовлята, які знаходяться на штучному вигодовуванні, потребують додаткового напоювання.
Після введення пригодовування всі діти потребують додаткового пиття води або слабо завареного чаю (бажано з лимонним соком), фруктового чи овочевого відвару. Потреба в додатковій кількості вільної рідини є індивідуальною. Вона складає в середньому 50-200 мл на день, але в спекотну пору року може бути й більшою.
Рідину потрібно давати невеликими порціями між годуваннями (але не перед самим годуванням) або вночі, якщо дитина прокинулася.
В рідину для пиття не рекомендується додавати цукор з метою профілактики карієсу і звикання до солодкого.
На даний момент в магазинах дитячого харчування є розчинні чаї спеціально для малюків, приготовлені в зручній гранульованій формі з екстрактів екологічно чистих лікарських рослин - ромашки, фенхелю, композицій різних трав.
Розчинні чаї, залежно від механізму дії екстрактів лікарських трав, рекомендуються в першу чергу дітям із різноманітними розладами травлення (здуття живота, кишкові кольки, закрепи, проноси тощо), а також малюкам із підвищеною збудливістю, порушеннями сну тощо. Чай із фенхелю чи ромашки можна давати замість звичайного чаю або води і здоровим дітям.
Порадьтеся з лікарем перед тим, як купувати розчинний чай. Про засоби його застосування ви дізнаєтеся з інформації на етикетці упаковки.
Надмірне купання в морі може призвести до циститу
Літній відпочинок, особливо, якщо літо спекотне, нам не уявляється без води. Добре, якщо поряд хлюпотить річка, озеро чи котить хвилі море. Легкий бриз, приємна прохолода та спокій панують у нашій душі... А маля весело грається у воді, будуючи палаци з піску чи просто бовтаючи ніжками на узбережжі...
Причиною цистита може бути кишечна паличка і глисти
Цистит - це запальне захворювання слизової оболонки сечового міхура. Найчастіше його викликають такі бактерії, як кишкова паличка або золотистий стафілокок. Інфекція може потрапляти до сечового міхура нисхідним шляхом, тобто з нирок, висхідним - через сечовід (це найчастіший шлях інфікування), через кров або ж контактним шляхом (що трапляється дуже рідко).
Дійсно, дівчатка хворіють на цистит частіше за хлопчиків. З чим це пов'язано? Яким чином інфекція - основна причина циститу - проникає в сечовий міхур?
У дівчачий сечовий міхур інфекції легше потрапити із зовнішніх статевих органів: у дівчаток уретра є прямою і короткою, поруч розташовані піхва і пряма кишка. Якщо в дівчинки виникне вульвіт - запалення зовнішніх статевих органів, то дуже часто, як наслідок, з'являється і цистит. Тому стежити за гігієною статевих органів необхідно з надзвичайною ретельністю. Особливо "ризикованим" для дівчаток вважається вік від 4 до 7 років. У цей час змінюється мікрофлора в піхві, і організм робиться особливо вразливим. За недостатнього дотримання гігієни (скажімо, купання малят у відкритих водоймах, особливо без плавок), запалення слизової оболонки сечового міхура виникає дуже легко. У маленьких діток в появі циститу значної ролі надають дисфункціям кишечника. Коли грудна дитина лежить у забруднених фекаліями пелюшках, мікробна флора може проникати через сечовод до сечового міхура і також викликати запалення. Безумовно, що в дівчаток такий висхідний шлях інфікування також буде легшим, знову ж таки, через короткий та широкий сечовипускальний канал. Цистит досить часто стає наслідком "захоплення" молодих батьків одноразовими підгузниками у догляді за грудним малюком.
Величезну роль у виникненні циститів у дітей відіграють глисти, а зокрема гострики, які під час сну нерідко можуть заповзати в уретру, а іноді й у сечовий міхур, несучи на собі безліч мікробів.
Геморагічний цистит, тобто цистит із виділенням у сечу домішок крові (еритроцитів) може виникнути при аденовірусній інфекції або ж як ускладнення лікарської терапії (наприклад, лікування препаратами з групи цитостатиків).
У дівчаток цистит часто починається після переохолодження, наприклад, купання в надто холодній воді. У хлопчиків він може розвиватися в результаті баланіту - запалення шкіри голівки статевого члена.
Справа в тому, що кишкова паличка, переважно у великій кількості, знаходиться в кишечнику дітей. Але потрапляє інфекція в сечовий міхур не з анального отвору, як можна було б подумати, а через стінку прямої кишки. Наші діти часто хворіють, а отже, приймають лікарські препарати. Та й їжа сьогодні здебільшого є такою, що порушує нормальну флору кишечника. В результаті, дітлахи страждають від закрепів, які сприяють стоншанню стінки (епітелію) прямої кишки. В такий спосіб інфекція (кишкова паличка) через стоншений епітелій надходить у лімфу і потім через єдиний лімфатичний "колектор" - у сечовий міхур.
До речі, не лише кишкова паличка здатна викликати захворювання. Ангіна, аденоїди, хронічний тонзиліт і навіть карієс - взагалі, будь-яке вогнище хронічної інфекції може стати "постачальником" інфекції, хвороботворних бактерій, що потрапляють у сечовий міхур разом із кров'ю.
Більшість батьків мають уявлення про алергійне запалення шкіри, але мало хто знає, що алергійне запалення може бути і на слизових оболонках, зокрема, на слизовій сечового міхура. Це ще одна причина виникнення циститу.
В сучасному світі з новим захопленням наших дітей комп'ютерами з'явилася ще одна причина появи недуги - тривале сидяче положення дітей перед дисплеєм по 4-6 годин.
Дуже рухливі емоційні дівчатка часто страждають від нейрогенної дисфункції сечового міхура, що також може призвести до циститу. Як це відбувається? Коли сечовий міхур наповнений, дитина відчуває поклики до сечовипускання. М'язи міхура скорочуються, і в цей час повинна відкритися його шийка, щоб випустити рідину. В дітей із підвищеним м'язовим тонусом сигнал про скорочення сечового міхура надходить, а про відкриття шийки - ні. Тому вона відкривається і закривається знову. Але кілька крапельок сечі встигає просочитися. Вони ніби обмивають зовнішні статеві органи, але засмоктуються назад, вносячи при цьому інфекцію до сечового міхура. Проявляється це так: дитина відчуває позив до сечовипускання, іде до туалету, але раптово цей позив припиняється. В таких випадках батькам обов'язково треба проконсультувати донечку в фахівця.
І взагалі, ніколи не сподівайтеся, що самостійно зможете подолати гострий цистит лише травами. Таким чином знімаються лише симптоми захворювання, але причину недуги без лікарської допомоги усунути не вдасться. А це означатиме, що інфекція й надалі буде закидатися в сечовий міхур. Тільки фахівець зможе розібратися з походженням інфекції в дитячому організмі й ліквідувати її небезпечне джерело.
Цистит може перебігати безсимптомно
Часто цистит перебігає безсимптомно, проте може супроводжуватися підвищенням температури, нездужанням, дратівливістю, втратою апетиту, нудотою і навіть блювотою. До речі, чим менша дитина, тим виразнішими будуть загальноінтоксикаційні симптоми. Старші дітки скаржаться на біль у надлобковій ділянці, часті позови до сечовипускання. Причому, малюки часто бігають до туалету не лише вдень, а й вночі, хоча виділяється невелика кількість сечі. Коли сечовипускання закінчується, маля відчуває сильний біль і печіння, які тримаються ще деякий час. В зв'язку з цим іноді у дітей спостерігається затримка сечі (вона виникає через страх дитини знову мати неприємні відчуття). Інтенсивність болю може бути різною: від ріжучого до нестерпного. Часте сечовипускання пояснюється наявністю запального процесу, набряку слизової оболонки, притоку крові, подразнення нервових закінчень, закладених в слизовій оболонці стінки сечового міхура. Його кількість залежить від інтенсивності запального процесу, іноді доходячи до 200 разів на добу
Сеча набуває каламутного відтінку, іноді із згустками свіжої крові, що є ознакою важкого запального процесу. У сечі виявляють білок, багато лейкоцитів і патогенну мікрофлору, іноді - свіжі еритроцити. У сечовому осаді може бути велика кількість епітелію. Але все це детально встановлює лікар після проведення лабораторних досліджень сечі.
Розрізняють первинний і вторинний цистити
Первинний цистит - це запальне захворювання сечового міхура в дітей, у яких до цього в сечовому міхурі не було жодних захворювань.
Вторинні ж виникають в уже раніше ураженому сечовому міхурі, тобто якщо раніше спостерігалися травми сечового міхура, камінь, пухлина, гнійний процес у сусідніх органах і тканинах. Вторинні цистити можуть також виникати на ґрунті ураження в дитини нервової системи.
За ступенем розповсюдження запального процесу, розрізняють дифузійні цистити, коли процес поширюється всією слизовою оболонкою сечового міхура, і так звані тригоніти - запалення слизової оболонки в ділянці трикутника сечового міхура (в нижньому відділі сечового міхура). Тригоніти найчастіше виникають внаслідок опіку (хімічного чи променевого), але можуть бути й інфекційного походження в результаті проникнення інфекції в сечовий міхур.
За клінічним перебігом розрізняють гострі і хронічні цистити. Запалення сечового міхура в гострій стадії є дуже болісним. Гострий цистит характеризується болем, частим сечовипусканням і наявністю гною в сечі.
Лікування
Якими б ви не були люблячими батьками, але, в разі появи перших ознак циститу в дитини, негайно зверніться до лікаря. Своєчасне і правильне лікування дає дуже швидке (протягом 7-10 днів) видужання. Діти з хронічними формами циститу, особливо, якщо симптоми недуги виражені слабко, тривалий період не потрапляють під нагляд лікарів і часто батьки їх лікують вдома, за допомогою "сусідських" порад. У таких випадках хвороба набуває затяжного перебігу.
Хворим дітям необхідний ліжковий режим. Їжа повинна відповідати віку дитини, з раціону виключаються екстрактивні речовини і гострі страви. Позитивним є введення до режиму харчування дітей молочно-рослинної їжі. Для збільшення сечовиділення призначають рясне пиття - чай із цукром, соки. Велика кількість випитої рідини зменшує концентрацію сечі, а це знижує її подразнюючу дію на нервові закінчення запальної слизової оболонки сечового міхура й сприяє вимиванню мікробів і продуктів їхньої життєдіяльності - токсинів. Тому іноді, окрім об'ємного пиття призначають ще й сечогінні засоби. Сприятливий вплив при циститах мають спокій і тепло на низ живота.
Поряд із лікуванням, необхідно стежити за діяльністю кишечника.
Для зняття болю використовують сидячі ванни з теплим слабким розчином фурациліну (0,02%) чи відваром ромашки (10:1000). Використовують антибіотики, уросептики, знеболювальні та спазмолітичні препарати.
Тривале захворювання сечового міхура може сприяти проникненню інфекції у верхні сечові шляхи. Тому, якщо виявлено перші симптоми порушення сечовипускання, варто звертатися за порадою і медичною допомогою до лікаря.
Профілактика
Для профілактики запальних захворювань нирок і сечових шляхів обов'язково прослідкуйте, чи є в організмі дитини вогнища інфекції: каріозні зуби, хронічні запалення мигдаликів (тонзиліт), остеомієліт та інші гнійні процеси.
Виникнення циститу часто пов'язують із захворюваннями чи порушеннями функцій шлунково-кишкового тракту: хронічним колітом, частими закрепами, проносами. Однією з причин порушення функції шлунково-кишкового тракту є неправильний режим харчування і вживання їжі, в якій відсутні продукти, що сприяють спорожненню кишечника. Для нормальної ж функції кишечника дитини необхідно, щоб їжа була різноманітною за складом. Не забувайте включати в денний раціон свіжі овочі, фрукти, салати, чорний хліб, розсипчасті каші. Нормалізуючу дію на функцію кишечника виконують ранкова гігієнічна гімнастика, прогулянки на свіжому повітрі, заняття спортом, масаж живота.
Природно, що дитину важко надійно остерігати від гострих респіраторних захворювань. Отож, необхідно під час і після захворювання на вірусну інфекцію давати трішки більше пити рідини і відвар сечогінної трави. Таким чином організм малюка очищатиметься, і йому буде простіше самостійно справлятися з інфекціями.
Для попередження розвитку циститу варто уникати переохолодження організму дитини, особливо тазового відділу. Скажімо, дівчинці достатньо посидіти на холодному камені 15-20 хвилин, і цистит найближчим часом вже можна вважати "гарантованим". Справа в тому, що коли мікроби потрапляють в усі "порожнини", які стикаються із зовнішнім середовищем, більшість із них організм може подолати самостійно. Але від переохолодження виникає спазм судин, що спричиняє недостатній кровообіг. Отже, із кров'ю будуть погано надходити всі ті протизапальні речовини, що виробляє організм. З однією і тією самою кількістю мікробів "теплий" організм може впоратися, а переохолоджений - уже ні. Тому не дозволяйте дівчаткам сидіти на холодному, лежати на пляжі в мокрому купальнику, на вогкій землі, ходити в холодну погоду в тонких колготках.
Варто також ретельно лікувати наявні інші запальні захворювання, що можуть стати причиною циститу.
Олександр Ліщенко, лікар-уролог
Соціум
Соціальні батьки для української дитини: перший київський досвід
|