Рівень
навчальних
досягнень
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень
|
|
8
|
Учень (учениця) володіє визначеним програмою навчальним матеріалом; розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням; частково аргументує математичні міркування й розв’язання завдань
|
|
9
|
Учень (учениця) вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом; самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях із достатнім поясненням; виправляє допущені помилки; повністю аргументує обґрунтування математичних тверджень; розв’язує завдання з достатнім поясненням
|
IV. Високий
|
10
|
Знання, вміння й навички учня (учениці) повністю відповідають вимогам програми, зокрема: учень (учениця) усвідомлює нові для них математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обґрунтуванням; під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх; розв’язує завдання з повним поясненням і обґрунтуванням
|
|
11
|
Учень (учениця) вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо аргументує їх; самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними; використовує набуті знання і вміння в незнайомих для них ситуаціях; знає передбачені програмою основні методи розв’язування завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обґрунтуванням
|
|
12
|
Учень (учениця) виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв’язування математичної проблеми; вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання; здатний(а) розв’язувати нестандартні задачі та вправи
|
Поточне оцінювання учнів з математики проводиться безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо.
Рекомендації щодо роботи з програмою. Методика навчання математики на академічному рівні має враховувати цілі та завдання вивчення курсу, особливості його змісту і структури.
Структура і зміст навчального матеріалу зумовлює посилення міжпред- метних зв’язків під час його вивчення. Це стосується, зокрема, застосування методів аналізу і алгебри при вивченні геометрії і навпаки. Значна увага приділяється також зв’язкам з профільними навчальними предметами, ознайомленню учнів з деякими важливими математичними поняттями і методами, які широко застосовуються у фізиці, хімії, біології, технологіях.
Методичні підходи до вивчення математики на академічному рівні добираються відповідно до особливостей розумової діяльності учнів і змісту навчального матеріалу.
Порівняно з рівнем стандарту суттєво підвищується теоретичний рівень навчання, зокрема при вивченні всіх видів рівнянь, нерівностей та їх систем акцентується увага на основних поняттях: корінь, розв’язок, рівно- сильність, наслідок, можливість втрати та появи сторонніх коренів, перевірка як важлива складова процесу розв’язування. Вводяться елементи теорії множин та математичної логіки. Вони використовуються для збагачення та осучаснення математичної мови учнів, розширення їхньої математичної ерудиції та розвитку мислення.
Програмні вимоги до підготовки учнів зорієнтують вчителя на досягнення мети навчання за кожною темою програми, полегшать планування цілей і завдань уроків, дадуть змогу визначити адекватні технології проведення занять, поточного і тематичного оцінювання.
Навчальні теми, визначені програмою, можуть вивчатися учнями на різних рівнях засвоєння теоретичного матеріалу і формування умінь. За умови мінімальної кількості годин і низького рівня математичної підготовки учнів класу деякі теми на уроках можуть розглядатися без доведень, на простих і доступних прикладах і не виноситися у повному обсязі для тематичного контролю. Зацікавлені учні можуть детальніше опановувати такі теми самостійно за підручником, на курсах за вибором або під час індивідуального навчання в позаурочний час.
Основною формою проведення занять залишається система уроків: вивчення нового матеріалу, формування вмінь розв’язувати задачі, узагальнення та систематизації знань, контролю і корекції знань. Поряд із цим ширше, ніж при вивченні курсу математики на рівні стандарту, використовується шкільна лекція, семінарські та практичні заняття, а також нетрадиційні форми навчання (групові, дидактичні ігри, уроки «однієї задачі», «однієї ідеї», математичні «бої», інтегровані уроки математики з профільним предметом тощо). Методика навчання характеризується інтенсивною самостійною діяльністю учнів, індивідуалізацією навчання, застосуванням проблемно-пошукових методів, таких методичних прийомів і засобів навчання, як математичне моделювання, логічне конструювання, граф-схеми, паралельне вивчення схожих математичних об’єктів, синтетичні та комбіновані вправи тощо.
Широкі можливості для інтенсифікації та оптимізації навчально- виховного процесу, активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення учнів надають сучасні інформаційні технології навчання, які задовольняють такі основні вимоги:
враховують особливості навчальної діяльності, її зміст і структуру; цикли життєдіяльності учня, його здібності, інтереси, нахили, індивідуальні відмінності учнів, форми їх прояву у сфері комунікативних відносин і в пізнавальній діяльності;
є варіативними, особистісно орієнтованими, коли знання, вміння та навички розглядаються не лише як самоціль, а й засіб розвитку пізнавальних і особистісних якостей учня; виховують в учня здатність бути суб’єктом свого розвитку, рефлексивного ставлення до самого себе;
забезпечують цілісне психолого-методичне проектування навчального процесу в умовах рівневої та профільної диференціації навчання.
Підвищенню ефективності уроків математики в старших класах сприяє використання програмних засобів навчального призначення GRAN 1, GRAN 2D, GRAN 3D, DG, EUREKA, бібліотек електронних наочностей тощо. За їх допомогою доступнішим стає вивчення низки тем курсу алгебри і початків аналізу та геометрії: побудова графіків функцій, розв’язування систем рівнянь і нерівностей, знаходження площ фігур, обмежених графіками функцій, побудова перерізів геометричних тіл, обчислення об’ємів тіл обертання тощо.
Доцільною також вбачається організація проблемно-пошукової (дослідницької) діяльності учнів на уроках та позакласних і факультативних заняттях з математики.
ОРІЄНТОВНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ АЛГЕБРИ І ПОЧАТКІВ АНАЛІЗУ ТА ГЕОМЕТРІЇ НА АКАДЕМІЧНОМУ РІВНІ
(всього 315 год)
Алгебра і початки аналізу (всього 175 год)
Клас
|
Номер
теми
|
Назва теми
|
Кількість годин для вивчення теми
|
10
|
1
|
Функції, рівняння і нерівності
|
12
|
2
|
Степенева функція
|
14
|
3
|
Тригонометричні функції
|
20
|
4
|
Тригонометричні рівняння і нерівності
|
16
|
|
Систематизація та узагальнення, резервний час
|
8
|
|
Разом:
|
70
|
Клас
|
Номер
теми
|
Назва теми
|
Кількість годин для вивчення теми
|
|
5
|
Похідна та її застосування
|
26
|
|
6
|
Показникова та логарифмічна функції
|
22
|
|
7
|
Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей і математичної статистики
|
12
|
11
|
8
|
Інтеграл та його застосування
|
20
|
|
|
Повторення курсу алгебри і початків аналізу
|
19
|
|
|
Резервний час
|
6
|
|
|
Разом:
|
105
|
Геометрія (всього 140 год)
Клас
|
Номер
теми
|
Назва теми
|
Кількість годин для вивчення теми
|
10
|
1
|
Систематизація та узагальнення фактів і методів планіметрії
|
8
|
2
|
Вступ до стереометрії
|
6
|
3
|
Паралельність прямих і площин у просторі
|
22
|
4
|
Перпендикулярність прямих і площин у просторі
|
26
|
|
Систематизація та узагальнення, резервний час
|
8
|
|
Разом:
|
70
|
11
|
5
|
Координати, геометричні перетворення та вектори у просторі
|
16
|
6
|
Многогранники
|
16
|
7
|
Тіла обертання
|
14
|
8
|
Об’єми та площі поверхонь геометричних тіл
|
14
|
|
Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу, розв’язування задач
|
8
|
|
Резервний час
|
2
|
|
Разом:
|
70
|
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ, АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ Алгебра і початки аналізу
Клас
|
Номер
теми
|
Назва теми
|
Кількість контрольних робіт
|
10
|
1
|
Функції, рівняння і нерівності
|
1
|
2
|
Степенева функція
|
1
|
3
|
Тригонометричні функції
|
1
|
4
|
Тригонометричні рівняння і нерівності
|
1
|
|
Систематизація та узагальнення
|
1
|
|
Разом:
|
5
|
11
|
5
|
Похідна та її застосування
|
2
|
6
|
Показникова та логарифмічна функції
|
1
|
7
|
Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей і математичної статистики
|
1
|
8
|
Інтеграл та його застосування
|
1
|
|
Повторення курсу алгебри і початків аналізу
|
1
|
|
Разом:
|
6
|
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ, АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ Геометрія
Клас
|
Номер
теми
|
Назва теми
|
Кількість контрольних робіт
|
10
|
1
|
Систематизація та узагальнення фактів і методів планіметрії
|
1
|
2
|
Вступ до стереометрії
|
2
|
3
|
Паралельність прямих і площин у просторі
|
4
|
Перпендикулярність прямих і площин у просторі
|
1
|
|
Систематизація та узагальнення
|
1
|
|
Разом:
|
5
|
11
|
5
|
Координати, геометричні перетворення та вектори у просторі
|
1
|
6
|
Многогранники
|
1
|
7
|
Тіла обертання
|
1
|
8
|
Об’єми та площі поверхонь геометричних тіл
|
1
|
|
Повторення, узагальнення та систематизація навчального матеріалу, розв’язування задач
|
1
|
|
Разом:
|
5
|
|