«ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ ШАТАЛОВ ТВОРЧИЙ ДОРОБОК»


Скачати 383.84 Kb.
Назва«ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ ШАТАЛОВ ТВОРЧИЙ ДОРОБОК»
Сторінка1/2
Дата18.03.2013
Розмір383.84 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Математика > Документи
  1   2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЇ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДРАГОМАНОВА

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ

ПРОЕКТ

«ВЧИТЕЛІ НОВАТОРИ УКРАЇНИ»

ТЕМА: «ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ ШАТАЛОВ – ТВОРЧИЙ ДОРОБОК»

Учасник проекту: магістрант Заболоцька Катерина Василівна

5 курсу деної форми навчання

Науковий керівник: Смікал Вікторія Олексіївна

Киів 2012

ЗМІСТ

  1. Біографія В. Ф. Шаталова

  2. Напрями творчого пошуку В.Ф.Шаталова

  3. Система навчання В. Ф. Шаталова

  4. Основні складові системи навчання В.Ф. Шаталова

  5. Публікації В. Ф. Шаталова



1.Біографія В. Ф. Шаталова

В. Шаталов удостоєний багатьох всесвітніх нагород, лауреат Премії Сороса, нагороджений медаллю К. Ушинського, кавалера ордена "Миколи Чудотворця" за примноження добра на Землі, ордена Дружби (Указ Президента РФ від 19.11.2007 р.), Миколи Чудотворця, почесний президент італійської асоціації «Данте Аліг´єрі». У дипломах, грамотах зазначається: «За примноження добра на Землі», «Великому вчителю-гуманісту ХХІ століття», «За нову гуманістичну педагогічну культуру».

Вчений педагог, Народний вчитель СРСР, викладач математики, директор школи. З 1987 р. Завідувач лабораторією проблем інтенсифікації навчально-виховного процесу НДІ змісту і методів навчання АПН СРСР у Донецьку. Розробив систему навчання з використанням опорних сигналів - взаємопов'язаних ключових слів, умовних знаків, малюнків і формул з коротким висновком. Практична діяльність заснована на педагогіці співробітництва.

Народився Віктор Федорович Шаталов 1 травня 1927 р., закінчив Сталінський педагогічний інститут (1953). З 1951 р. розпочав педагогічну діяльність. Працював учителем фізики й математики в школах м. Донецька.

Експериментальна педагогічна діяльність В. Шаталова, успіхи його учнів та вчителів- однодумців спричинили створення в м. Донецьку лабораторії проблем інтенсивних методів навчання АПН СРСР. Віктор Федорович у книзі «Педагогическая проза» зазначає, що свої пошуки розпочав ще в 1952 р., інтенсивніше працював у 1953-1955 рр., але цілеспрямована робота розпочалася лише у 1956 р. в СШ № 6 м. Донецька. Багато років він проводив різноманітні експериментальні дослідження в середніх та старших класах. Працюючи за новою методикою В. Шаталова, учні навчалися логічно мислити й викладати навчальний матеріал, працювати вдумливо і зосереджено, з величезним захопленням. Діти ставали доброзичливими, пунктуальними та ефективно використовували свій час. За цією методикою розв´язувалося багато виховних завдань.

Це учитель-новатор, який категорично відмовився від репресивної педагогіки. Його доля «виявилась найдраматичнішою». Не встигав В. Шаталов запропонувати щось нове, а вже опоненти кричали: «Це що - всі мають переходити на ієрогліфи?» (опорні сигнали. - Авт.). Або: «Якщо не ставити двійок, то як же утримувати дисципліну?».

З 1956 р. В. Шаталов проводив експериментальну роботу з учнями. Створив авторську освітню модель, що дістала назву методики інтенсивного навчання Шаталова (1984). Як науковий співробітник АПН СРСР з 1965 р., а з 1973 р. - як співробітник Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР проводив експериментальну роботу з учнями. У кінці 50-х років працював у школі робітничої молоді й саме в цей час розпочав пошук нової системи навчання для середнього і старшого ступенів загальноосвітньої школи. Розробив систему навчання з використанням опорних сигналів - взаємопов´язаних ключових слів, умовних знаків, малюнків і формул з коротким висновком. Ця система дала змогу проводити повний курс загальної середньої освіти за 9 років з навантаженням не більше, як 30 навчальних годин на тиждень з двома вільними днями (четвер і неділя). Причому уроки фізичного виховання були обов´язковими щодня. У школі використовувалися авторські навчальні посібники, різноманітні нестандартні форми, орієнтовані на розвиток творчого мислення учнів. В. Шаталов нестандартно підходив до викладу нового матеріалу: давав складне через просте, спирався не на зубріння, а на розуміння. 40 років експерименту підтвердили перевагу запропонованої ним системи навчання.

Віктор Федорович Шаталов педагога-новатор, учасник Великої Вітчизняної війни. На педагогічній роботі в школі з 1951р. з 1956р. вів експериментальну роботу з учнями. розробив оригінальну систему інтенсивного навчання з використанням авторських навчальних посібників, що являють собою представлення програмного матеріалу у вигляді вербально-графічних формах..

Педагогічний стаж - 63 роки. З них 50 років - дослідження та експерименти. Видано більше 50 книг, багато переведені на 17 мов

З 1973 р. Шаталов являвся науковим співробітником Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР, а з 1985 р. – керівником Донецької лабораторії проблем інтенсифікації навчально-виховного процесу НДІ змісту і методів навчання Академії педагогічних наук СРСР. У 1992 р. був запрошений працювати доцентом Інституту післядипломної освіти в Донецьку.
„Школа Шаталова”Система навчання народного вчителя СССР В.Ф.Шаталова. Методична система є визнана і в Україні і в світі. Роботи автора перекладені і видані в 17 країнах, за його уроками вчаться в Європі і Америці. Система має достатню наукову основу, таяк спирається на фундаментальні закономірності засвоєння інформації. Система донецького вчителя дозволяє завершити курс середньої школи за 7-8 років. В порівнянні з 11-річним навчанням економія може досягати чверті бюджета Міносвіти. В наш час Шаталов і його наступники за 28 годин (семиденний курс по 4 години в день) долають 2-3 річний курс з математики, фізики, історії та інш. При цьому учні не лише успішно здають іспити, але і виграють олімпіади. Школа Шаталова навчає дітей з Англії, Франції, Швейцарії, Ізраїлю, Літви, Казахстану.

Методика працює „без браку” – за 30 років єксперимента всі без виключення вступали до вузів, і це в умовах, що на експеримент віддавали учнів що відставали у навчанні. Методика не вимагає матеріальних витрат на обладнання у вигляді інтерактивних дошок і загальної комп’ютеризації. Поки що обходиться дошкою і крейдою. Існуюча система навчання забезпечується державним фінансуванням.

Перевантаження учнів, недосконалість шкільних програм та методів навчання, напружений робочий день школярів середніх і старших класів, що тривав 12, а то й більше годин на добу, - це ті проблеми, які в 70-х роках ХХ ст. хвилювали вчителів і всю педагогічну громадськість.

В опорних сигналах і в опорних конспектах багато спільного, але є й відмінності. В опорних конспектах містяться певні одиниці інформації, зв´язки між ними, а в опорних сигналах це зроблено за допомогою графіки і кольору. Червоним фарбується найбільш значуще. Із словесної форми вилучається все зайве, залишаються слова чи малюнки, які говорять самі за себе. Поняття «сигнали» В. Шаталов запозичив у академіка Івана Павлова, а праці вітчизняних психологів наштовхнули його на ідею давати матеріал великими блоками. За час наполегливої праці сам В. Шаталов і його колеги довели, що не лише математику і фізику, а й інші предмети (українську і російську мови, біологію, хімію, історію, географію) можна «перевести на опорні сигнали». Трирічний курс математики і фізики В. Шаталов вивчав зі своїми восьмикласниками в Донецькій середній школі № 5, у середній школі № 13, спочатку за два роки, потім - за один. Діти не хворіли, бо щодня відвідували уроки фізкультури. За рахунок вільного часу з першого до випускного класу педагог прагнув увести уроки риторики, сценічної майстерності, танцю, хоровою співу, краєзнавства. Проте втілити це у життя йому не вдалося, через відсутність дозволу Міністерства освіти. Всю систему навчання в 60-х роках В. Шаталов вибудував сам, 40 років експерименту підтвердили її перевагу. Його досвід витримав іспит на методологічну зрілість і тривалість.

У серпні 1969 р. на засіданні вченої ради НДІ педагогіки УРСР В. Шаталову було відмовлено у проведенні експериментальної роботи. Незважаючи на це, з 1 вересня цього року в СШ № 5 м. Донецька за домовленістю з директором школи Н. Ігнатовою розпочався нелегальний експеримент, у ході якого восьмикласники працювали в позаурочний час по 4 год. на тиждень. За один навчальний рік вони мали вивчити курс математики всієї середньої школи. В 1970 р. експеримент набув розголосу, і співробітники НДІ педагогіки УРСР провели іспити й контрольні роботи. Із 22 учнів експериментальної групи 22 отримали відмінні оцінки. На черговому засіданні вченої ради було прийнято рішення про початок офіційно дозволеного експерименту в СШ № 13 м. Донецька

3 вересня 1970 р. міністр освіти УРСР підписав наказ про проведення першого фронтального експерименту, запропонованого АПН СРСР та МО СРСР під керівництвом М. Скаткіна, а 18 вересня в директора СШ № 13 м. Донецька з´явилися перші неприємності - третина школярів та їхні батьки категорично відмовилися брати участь у проведенні експерименту, тобто виникли величезні труднощі при комплектуванні першого експериментального класу. Педагоги проводили численні індивідуальні бесіди як з батьками, так і з учителями. Після закінчення 9го класу (1972) учні експериментального класу склали екзамени з фізики і математики за курс усієї середньої школи: курс фізики, розрахований на 437 год, діти засвоїли за 262 уроки; курс математики - 595 год - за 420 уроків. Результати екзаменів з математики були такими: «5»-21 осіб; «4» - 8; «3» - 1; «2» - 0. Білети до екзаменів містили три теоретичних питання, одну задачу з алгебри та одну з геометрії, що їх учні вибирали з будь-якої групи складності (всього 4 групи). Вся програма з фізики і математики була завершена в 9-му класі.

У 1970 р. за наказом МО УРСР у СШ № 13 м. Донецька за експериментальною програмою розпочав працювати 8-й клас. У 1972 р. був завершений шкільний курс математики і фізики за програмою середньої школи і дев´ятикласники складали екзамен за 10-й клас. У школах м. Донецька робота за новою методикою проводилася таким чином: у 1970 р. викладали алгебру, геометрію, фізику, астрономію, електротехніку із застосуванням опорних сигналів; у 1972 р. - алгебру, геометрію, фізику та астрономію; у 1975 р. - алгебру, геометрію, фізику, хімію, астрономію і географію (експериментальну роботу в класі проводили три вчителі); у 1987 р. - алгебру, геометрію, історію, російську мову, біологію та фізичне виховання (роботу проводили чотири вчителі). До кожного учня експериментального 6-го класу прикріпляли консультанта з учнів старших класів (7-10). Навесні 1974 р. учні 9-го класу закінчили програму середньої школи, а з 1974/75 навчального року програмами МО СРСР в усіх школах уводилося вивчення курсу вищої математики.

Навесні 1979 р. після двох років експериментальної роботи екзамени з математики склали учні 5-го класу СШ № 136 м. Донецька, де працювала Р. Зубчевська. За цей час у два рази збільшилася кількість учнів, які навчалися на «4» і «5». За 20 років роботи експериментатори не виставили жодної двійки. «Наша експериментальна робота, - пише В. Шаталов, - підтвердила, що всі без винятку учні можуть без будь-яких надмірних зусиль міцно засвоювати весь обсяг наукових знань, уміщений в обов´язкових програмах середньої школи». Як відомо, у 60-х роках ХХ ст. в шкільних програмах за короткими теоретичними положеннями планувалося розв´язання задач і вправ. В. Шаталов вважав це неправильним. Він використав принцип провідної ролі теоретичних знань, висунутий Л. Занковим. Лише засвоївши теорію, можна приступати до практики, стверджував педагог- новатор.

3.Напрями творчого пошуку В.Ф.Шаталова

Двадцять років пошуків. Написав коротку - 50 сторінок доповідь і два зошити конспектів. В одній умістився весь курс математики з 6-го по 10-й клас, а в іншій – весь курс фізики. Вирішив оприлюднити свої результати в Міністерстві освіти СРСР. Його вислухали, зібрали комісію з авторитетних педагогів. Комісію пропозиції Шаталова вразили. За наказом Міністерства освіти УРСР було вирішено провести експеримент.

Результати експерименту? Повністю зникли трійки, програма фізики, математики замість 3-х опанована за 2 роки, всі учні працювали з інтересом.

Перша реакція була дружною: цього не може бути тому, що бути не може. Підробка. Шарлатанство. Спеціально відібрані учні. Приїхали комісії, перевірили. Однак усе було насправді. Тоді нова версія: виходить, неповторний гарний учитель, особлива майстерність... Але методикою Шаталова скористалася спочатку одна вчителька, потім - шість, потім сорок учителів... І що ж? 82 % учнів одержали "4" і "5" (Шишов, село Рибінскоє). "У класи прийшла тиша... Ні криків, ні насилля. Одна тільки радісна праця, що не стомлює й не дратує вчителя

У цілому, основні напрямки творчого пошуку В.Ф. Шаталова включають у себе наступне:

1. Підвищення активної діяльності учня.

Щодня відправляючи своїх дітей до школи, батьки не підозрюють, що за весь навчальний день кожному з них буде надано лише 2 хвилини для того, щоб розповісти про все, що засвоїв напередодні, добув у нелегкій праці. Вдумаємося, усього 25 секунд за урок! (а Шаталов опитує кожний урок кожного учня 10-12 хвилин).

2. Постійний щоденний контроль (зворотний зв'язок з учнями). Як його не вистачає ні в середній, ні у вищій школі!

3. Створення сприятливого психологічного клімату процесу навчання. Геть постійний страх учня!

4. Кожний учень може вчитися "переможно". Зміцнення в кожному учні почуття власного достоїнства, упевненості, що він упорається з усілякими труднощами.

На думку академіка-секретаря АПН України, Нелі Ничкало: «Шаталов,

безумовно, великий психолог, дитиноцентрист, дитинолюб. Шаталов – це педагогічна легенда, смілива реальність, смілива авторська система, яка рвала застій, атмосферу «роби так, а не інакше, не смій висовуватися». Шаталов – це й сьогодення, і майбутнє України».

Віктор Федорович Шаталов – Народний учитель СРСР, Заслужений учитель України. Удостоєний багатьох нагород. Найвища нагорода від міжнародної громадськості – «За приумножения добра на Земле».

Має премію від фонду Сороса, яку надано йому за кількістю заявок у Європі на педагогічні книжки.

Його ім’я стоїть поряд із такими відомими особистостями як Мати Тереза, Крістіан Бернард.

2. Головне в методиці Шаталова

«Головне в методиці опорні сигнали (ОС), індивідуальна робота з

учнями, довіра до людини, віра в її сили, демократизм відносин».

«ОС - цілеспрямоване узагальнення матеріалу: воно дозволяє зрозуміти суть предмета, дослідження, відкинути зайве. ОС - засвоїти легко - значить залишаються сили на те, щоб просунутися далі. ОС - макет роботи, без якого вона перетворюється в медузу»

2.1. Опорний сигнал (раніше Шаталов називав опорним конспектом) - результат величезної роботи вчителя. На сторінці ключові фрази, окремі слова, математичні викладки, цифри, які треба запам'ятати, необхідні для розповіді малюнки, графіки.

Розташування матеріалу, структура, стрілки, кольори - усе строго продумано і є основою для відповіді, алгоритмом міркування. Це не парадна конспект-схема (ліворуч - план, праворуч - виклад). Це сучасний, робочий, діловий, енергійний конспект. Максимум інформації при мінімумі обсягу. Конспект - код, зрозумілий лише посвяченому. Діловий запис, доведений до досконалості. Добре відомо, що опора на наочність полегшує розуміння нового матеріалу та його закріплення в пам'яті. ОС - природний і віковий прийом розумової роботи. Кожний із нас, вивчаючи книгу або готуючись до доповіді (а саме ці два види роботи переважають у школі при вивченні теорії), пише ключові слова, креслить одному йому зрозумілі стрілки, ставить свої знаки.

Кожний складає для себе «шпаргалку», у якій при мінімумі місця максимум інформації.

Характерною рисою ОС є:

- укрупнення одиниць інформації;

- зосередження вузлових питань за рахунок усунення другорядних;

- він не заміняє підручник, а органічно пов'язаний із ним;

- поєднання й узагальнення окремих розділів у єдине ціле;

- допомога запам'ятати новий матеріал, включаючи всі види пам'яті;

- істотне спрощення контролю знань учня дома та в школі;

- перетворення контролю над роботою в струнку систему, що, не призводячи до перевантаження вчителя й учнів, допомагає вести чіткий, тематичний облік знань;

- він легко сприймається учнями, якщо зміст його - менш 300 знаків у молодших і не більше 500 - у старших класах;

- використання ОС полегшує засвоєння великого обсягу теоретичних знань;

- огляд єдиним поглядом сукупності окремих блоків нової інформації, установлення зв'язків між ними, їхнє зіставлення, - логічна обробка матеріалу й переклад його в довгострокову пам'ять;

- реальність контролю за якістю засвоєння, оцінка й самооцінка;

- реалізація в навчанні принципу великоблочного введення теоретичних знань.

Не додавши значення провідному слову опорні, основна маса аматорів-

експериментаторів асоціювала слово конспекти з конспектом студентських лекцій. Тому слово конспекти замінений ШАТАЛОВИМ словом СИГНАЛИ - опорні сигнали.

У деяких викладачів, можливо, виникне бажання створити свої власні опорні сигналами зі свого предмету. Реалізувати цей задум допоможе своєрідна пам'ятка - перерахування етапів роботи.

1. Уважно читайте параграф або розділ підручника (книги), виокремуючи основні взаємозв'язки й взаємозалежності певних частин тексту.

2. Коротко викладіть головні думки в тому порядку, у якому вони подані в тексті.

3. Зробіть чорновий начерк скорочених записів на аркуші паперу.

4. Перетворіть ці записи в графічні, буквені, символічні сигнали.

5. Об'єднаєте сигнали в блоки.

6. Відокремте блоки контурами, і графічно відобразіть зв'язки між ними.

7. Виділите значимі елементи ОС кольорами.

Залежно від складності обраної теми на цю роботу необхідно затратити від 2 до 3 годин за умови, що при цьому не будуть застосовуватися креслярські інструменти, і автор не стане прагнути до графічної чистоти. Набагато більшого часу потребує подальша й кількаразова змістовно-оформлювальна доробка аркуша з ОС. Частина уточнень, доповнень, змін, виправлень буде проводитися безпосередньо на аркуші, а в результаті виникне необхідність повної переробки ОС, тобто створення нового варіанта ОС. Але головне - почати! До цієї роботи можна залучити й самих учнів: нехай теж попрацюють

над створенням ОС. Це дуже захоплююча, творча справа: коротко, виразно і яскраво зашифрувати який-небудь цікавий пізнавальний текст!

Головна мета застосування ОС - викласти матеріал так, щоб на основі логічних зв'язків досліджуваний матеріал (теми, розділу, модуля) став доступним, зрозумілим, віддрукувався в довгостроковій пам'яті.

2.2. Засвоєння знань на основі їхнього багаторазового повторення. Шаталов його називає: принцип дворазового викладу матеріалу (розповів, а потім ще раз - за допомогою ОС).

Первинне й навіть повторне сприйняття нових теоретичних знань навіть при дуже кваліфікованому викладанні ще не гарантує повного оволодіння ними й тим більше перекладу їхнього основного змісту в довгострокову пам'ять, без чого неможливо вільне оперування цими знаннями, їхнє широке застосування на практиці.

Як показали дослідження мислення й пам'яті поглибленому розумінню нового, досить складного матеріалу, сприяє пряма установка на запам'ятовування його основного змісту, наступне кількаразове його відтворення, установлення зв'язку з новими знаннями, їхня систематизація. Активне застосування цих знань відбувається при вирішенні різних завдань.

Методика Шаталова забезпечує виконання цих вимог (кілька разів матеріал «проходить» через учня).

2.3. Сполучення постійного зовнішнього контролю за засвоєнням матеріалу із самоконтролем і самооцінкою Є суттєвий недолік у сучасної школи. Непримітний на вид недолік, який завдає значної шкоди педагогічному процесу. Передчасне покидання школи, незнання, напівзнання, розчарування в здатностях, розбиті мрії, конфлікт у родині - усе це відбувається значною мірою від того, що вчитель не має можливості кожного уроку оцінювати роботу учнів. А це вкрай необхідно для продуктивного навчання. Справа в тому, що навчання в школі - єдиний вид праці, при якому людина не в змозі оцінювати сама свою роботу. Але, не одержуючи оцінки від учителя, учень починає займатися не регулярно й, якщо він слабкий, незабаром відстає, перестає розуміти вчителя та втрачає інтерес до занять.

Методика В.Ф.Шаталова відкриває реальні можливості для здійснення

регулярного контролю праці учня. Щоденна перевірка й оцінка письмового відтворення кожного ОС, різноманітні форми усного опитування (голосна, тиха, магнітофонна, парний взаємоконтроль тощо), як справедливо вважає Шаталов, значно підвищують мовну активність школярів, і тим самим впливають на нерозривно пов'язане з мовою мислення.

Постійний контроль і відбиття його результатів у вигляді оцінок у відкритих аркушах контролю, вивішених у класі, є потужним чинником, що спонукує школярів до регулярної праці над навчальним матеріалом. Без зовнішнього, постійного контролю учні, що навіть добре розуміють необхідність оволодіння знаннями для них, не можуть змусити себе систематично виконувати завдання. Однак школа повинна виробити в них також уміння регулювати свою діяльність, і адекватно оцінювати свої результати. Це також вирішує методика Шаталова.

Зовнішнє керування навчальною діяльністю школярів досить гнучке. Воно надає більший ступінь волі й не пов'язане з адмініструванням, якого так не люблять школярі, особливо підлітки. Письмове відтворення ОС - обов'язково, але учень може відповісти ОС і в позаурочний час, коли буде до цього готовий. Учитель не "жорстко" задає домашнє завдання, а рекомендує вирішувати зазначені завдання. Учень вільний сам визначити обсяг домашньої роботи.

2.4. Організує сама система, і в учнів виробляється звичка до відповідних форм поводження, тому що зовнішнє керування стає внутрішнім. А точність, визначеність критеріїв оцінки знань, регулярна оцінка роботи товаришів (час від часу контрольоване вчителем) виробляє в кожного вміння оцінювати свою роботу. У деяких класах "шаталовців" практикуються самооцінки, що виставляють навіть в аркуші контролю (із вибірковою перевіркою вчителем їхньої правильності). Сполучення зовнішнього керування навчальною діяльністю, із самоврядуванням, постійна оцінка результатів просування школярів забезпечують формування в них самостійної пізнавальної діяльності, уміння вчитися.

Щоб перевірити в "шаталовців" уміння працювати самостійно був проведений наступний експеримент: усім дали тексти з незнайомих їм підручників хімії й фізики й попросили за урок скласти конспект одного параграфа. Виявилося, що всі учні успішно впоралися із цим завданням. Конспекти були складені грамотно, оформлені дуже акуратно.

Шаталов упевнений, що всі діти талановиті. Усі вони без винятку здатні

опанувати шкільною програмою. Учитель повинен тільки допомогти учневі усвідомити себе особистістю, розбудити в ньому потребу в пізнанні себе, життя, світу, виховати в ньому почуття людського достоїнства, складові якого - усвідомлення відповідальності за свої вчинки перед собою, товаришами, школою, суспільством.

Головний принцип при цьому - зняти почуття страху з душі учня, зробити його розкутим, вільним, вселяти впевненість у його сили. Усі діти можуть учитися успішно, однак учитель повинен мати велике терпіння.

В.Ф. Шаталов звертає велику увагу на бережне, гуманне відношення до

особистості, що формується, піклуючись особливо про тих, кому по тим або іншим причинам важко вчитися.

А звичайно? Рівняються на "декількох" учнів, а інші хоч пропадом пропади - ніхто не зрадіє тому, що вони знають, прагнуть знати... Сприятливий психологічний мікроклімат виникає в умовах відсутності двійок, принципу відкритих перспектив, тихих і магнітофонних опитувань, чітких критеріїв

оцінки знань, відкритих аркушів контролю й інших прийомів. У тому числі використаються й такі нюанси "педагогіки, що щадить": якщо вчитель хоче залишити на додаткові заняття декількох учнів, він називає не їхні прізвища, а тих, хто зі всім упорався на уроці.

У класі треба створити доброзичливу обстановку, не кривдити нікого з учнів самому й не дозволяти цього робити самим учням. «Ти можеш!» - повинен нагадати вчитель учневі, «Він може» - повинен розуміти колектив учнів. «Я можу!» - повинен повірити в себе учень.

Шаталов: "Кожний учень талановитий. Треба уважно шукати іскри таланта, і не дати їм згаснути".

2.5. Виклад матеріалу більшими блоками. Впереді теорія. У нинішніх шкільних програмах за короткими теоретичними положеннями, як правило, відразу ж - практичний етап: рішення задач, вправ. Шаталов вважає це неправильним. Тільки засвоївши теорію, можна приступитися до практики. Акцент на практику робиться пізніше, після вивчення теоретичного розділу. Виклад матеріалу відбувається великими блоками (тема, розділ, модуль), що дозволяє краще його осмислити, усвідомити логічні зв'язки.

Час, який зекономлений завдяки сконцентрованому вивченню теорії, дозволяє, збільшити кількість виконаних у класі завдань.

Ідея вивчення навчального матеріалу укрупненими одиницями не нова. Протягом багатьох років її енергійно розробляє П.М.Ерднієв. Він запропонував наступні способи укрупнення матеріалу, що викладається:

- спільне й одночасне вивчення взаємно зв'язаних питань програми;

- перетворення рішень задачі в зворотну або аналогічну, що дозволяє вичерпувати

весь новий зміст із кожною видозміною вихідної задачі;

- метод деформованих вправ, у яких шукається не одне, як, звичайно, а кілька елементів рішення; завдяки цьому прийому в учнів створюється раціональна система знань. За даними П.М.Ерднієва, економія часу при використанні методу укрупнених одиниць досягає 17-20 %. Використання цього методу в сучасній школі актуально й зараз. Чому? Справа в тому, що одним із кризових явищ у галузі освіти є протиріччя між необхідністю увесь час збільшувати обсяг інформації, що включається в освіту, і можливостями людини в її засвоєнні.

Спроби боротьби з перевантаженням учнів шляхом корекції навчальних програм і вилучення з них застарілого й малоцінного навчального матеріалу не дають очікуваного ефекту, тому що майже всі ресурси в цьому відношенню вже використані, необхідність нових розділів, і навіть нових навчальних

предметів зберігається й навіть зростає.

Тому в цей час справжнє вирішення зазначеного вище протиріччя можливо лише шляхом принципової й глибокої перебудови всієї системи людського знання, що підлягає засвоєнню в процесі освіти.

Методичні ідеї П.М. Ерднієва й інших учених щодо укрупнення матеріалу, що викладається, про одночасне й паралельне вивчення близьких і протилежних понять, про з'єднання аналізу й синтезу при їхньому використанні в рішенні завдань являють собою значний крок у даному напрямку. Подальша розробка цих ідей, мабуть, повинна йти по лінії введення в зміст освіти узагальнюючих понять, що дають можливість у сконцентрованому виді опанувати величезним обсягом необхідної інформації.

На одному уроці Шаталовим за 10-15 хв. викладається величезний, здавалася б неосяжний для засвоєння обсяг матеріалу. Виступаючи перед учителями однієї з московських шкіл, Шаталов за 15 хв. списав класну дошку, помістивши на ній повну теорію квадратних рівнянь із висновками й доказами. Потім запитав учителів: «Скільки уроків відводить програма на цей матеріал?»

Виявилося 15... П'ятнадцять уроків "пройшли" за 15 хвилин.

Зал загудів... «Ні, учням я розповідаю повільніше, - посміхнувся Шаталов. - Я витрачаю на цей матеріал 20-25 хвилин».

Але як освоїти такий великий обсяг матеріалу? Чи під силу це учням? Виявляється під силу, якщо вчитель піклується про те, щоб усі учні зрозуміли його, і знання закріпилося в їхніх головах.

Відомий російський психолог В.П.Зінченко давно довів, що розуміння й довільне запам'ятовування - несумісні розумові процеси. Коли вчитель налаштовує учнів на те, що після його розповіді відразу треба буде відповідати (так ще приваблює або загрожує оцінкою!) - він дає установку на запам'ятовування, що суттєво заважає учням розуміти матеріал.

Шаталов же, закінчивши пояснення, розводить крила розсувної дошки - перед учнями з'являється барвистий конспект розповіді (ОС), що вони прослухали - і ще раз стисло повторює його (принцип дворазового викладу матеріалу).

Виклад навчального матеріалу великими блоками дозволив трирічну програму завершити за два роки. Навесні 1972 року після закінчення 9-го класу учні Шаталова складали іспити з фізики й математики за курс усієї середньої школи. Результати по математиці: "5" - 21, "4" - 8, "3" - I, "2" - 0. Дев'ятикласники правильно виконали 72 % запропонованих робіт, а десятикласники спецшколи з фізико-математичним ухилом - 68 %. Усі потім стали студентами!
  1   2

Схожі:

І. Організаційно-підготовчий етап
А потім дізналася, що мене запрошують прийняти участь у ІІІ етапі. Цього року на творчий тур олімпіади було запропоновано підготувати...
Тема. Життєвий і творчий
...
НАРОДНА КЕРАМІЧНА ІГРАШКА ТА ГОНЧАРСТВО
Тисячолітній доробок гончарів одне з джерел формування сучасної національної культури, зафіксована в глині духовність минулого
Уявіть собі, що донецькі переможуть, тобто, що апеляційні суди не...
Донецького окружного адміністративного суду. Віктор Янукович скористається з політично-юридичної конюктури і видасть указ відмінити...
Кирилюк Оксана Володимирівна
Прочитайте мій скромний поетичний доробок, безцінний для мене. Бо писала я його від усього серця, для свого села, для людей, яких...
Використання опорних схем на уроках біології
В наш час є багато форм і методів викладання курсу біологія в школі. Одним з ефективних методів є використання методики опорних схем...
Савков Віктор Степанович Ціль

О. де Бальзак видатний французький письменник, зачинатель соціального...
Життєвий і творчий шлях письменника. Поєднання реалістичних та романтичних елементів у його художній системі. «Людська комедія» —...
Савков Віктор Степанович Особисті дані

Олімпійські чемпіони України
ЧУКАРІН ВІКТОР – спортивна гімнастика (4 – ком., абс перш., впр на коні, опор стрибок)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка