У створеній В. Ф. Шаталовим технології використовуються авторські методичні матеріали, що представляють програмний матеріал головним чином у вербально-графічній


Скачати 95.21 Kb.
НазваУ створеній В. Ф. Шаталовим технології використовуються авторські методичні матеріали, що представляють програмний матеріал головним чином у вербально-графічній
Дата18.03.2013
Розмір95.21 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Математика > Документи
У створеній В. Ф. Шаталовим технології використовуються авторські методичні матеріали, що представляють програмний матеріал головним чином у вербально-графічній формі (у вигляді певних малюнків, схем, які поєднують наочну і смислову інформацію) й спрощують процес його викладення і сприйняття.
Замість традиційних домашніх завдань застосовуються великі «пропозиції», обсяг і складність яких варіюються на етапах навчання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Технологія В. Ф. Шаталова припускає використання різноманітних нестандартних форм обліку й контролю знань кожного учня на кожному уроці, що дозволяє відмовитися від учнівських щоденників та класних журналів. Також практикуються оригінальні форми взаємоперевірки учнів, у тому числі з метою збільшення часу для розв'язання завдань високої складності й розвитку продуктивного мислення.
Час показав, що ідеї В. Ф. Шаталова краще оцінені вчителями-практиками, ніж ученими. Про це свідчить відсутність подальших пошуків у напряму, закладеному ним, а також раритетність опорних конспектів як специфічного виду навчальних посібників, потрібних учням для успішного навчання.
Відомого в світі педагога-новатора Віктора Шаталова нагороджено почесною відзнакою Донецької міської ради "За заслуги перед містом"
Вчителеві, доктору Академії педагогічних наук України також вручено почесну грамоту Донецької міської ради. Нагородження відбулося з нагоди Дня міста. Донеччанин Віктор Шаталов має чимало відзнак, у тому числі орденів. Заслужений вчитель України є також лауреатом премії Сороса, почесним президентом італійської асоціації "Данте Алігьєрі".
На думку Шаталова, який має понад півстолітній педагогічний стаж, навчання у загальноосвітній школі має тривати дев’ять років. Тривалість навчання на день має становити п’ять годин, у тому числі уроки фізкультури. Оцінювання більш ефективне за традиційною п’ятибальною системою, а не за запровадженою дванадцятибальною. В.Ф. Шаталов відзначає, що головне у дитину вірити, щоб над нею не висів страх оцінки, страх відчуження й осуду.
В основі досвіду вчителя фізики В.Ф.Шаталова - виклад нового матеріалу укрупненими блоками, що спричиняє значне скорочення термінів вивчення окремих навчальних предметів. Це серйозно змінює технологію навчання.

Застойні явища у суспільстві в кінці 70-80-х років в Радянському Союзі полонив і школу. Замовчування недоліків, піднесення досягнень, зрівняння в оцінці роботи вчителя, одноманітність в навчально-виховній діяльності, характеризували авторитарно-імперативну педагогіку. І в умовах перебудови суспільно-політичного життя країни зароджується педагогіка співробітництва. Час її зародження – осінь 1986 р. про це повідомила „Вчительська газета” 18 жовтня. Авторів цієї педагогіки почали називати новаторами. Новатор ( від лат. novator – оновлювач) – це фахівець, що вносить та практично реалізує прогресивне в якійсь галузі діяльності. В цьому випадку це – навчально-виховна діяльність. Новаторство у вітчизняній дидактиці у1980-х рр. було зароджене самим життям, а саме прагненням вчителів різних спеціальностей вдосконалити навчально-виховний процес. Характернимє те, що новаторство охопило викладачів математики та фізики, літератури і мови, зображувального мистецтва та вчителів початкових класів Донецька та Москви, Ленінграду та Одеси та різних міст і областей країни.

За першими та відомими долучились маси вчителів. Педагогічне новаторство стало загальним явищем. Воно покликало ентузіазм вчителів різних поколінь. Імена педагогів-новаторів широко відомі педагогічному суспільству і не лише: В.Ф.Шаталов, Ш.А.Амонашвили, Н.Н.Палтишев, С.Н.Лисенкова, Б.П.Нікітін.маючи багаторічний досвід, вони шукали такі дидактичні системи, що вирішально змінили б освітній процес у школі. Не дивлячись на різноманітність підходів до вирішення цього важливого питання, в дидактичних системах педагогів-новаторів багато спільних посилань.

1. Педагогіка співробітництва – це педагогіка гуманно-оптимістична. Вона заснована на повазі особистості учня, рівного партнерства його і вчителя і навчальному процесі, на прагненні до моральної єдності вчителя і учня. Вчитель не примушує вчитись школяра, а створює йому оптимальні умови для навчання ірозвитку, разом з вірою в сили і можливості учня в успішному засвоєнні знань.

2. Пошук нових нетрадиційних методів, прийомів та засобів навчальної діяльності, що забезпечать високий результат засвоєння учнями навчального матерьялу.

3. Перспективність дидактичних ідей та практичного досвіду педагогів-новаторів підтверджується помітними, білш високими навчальними досягненнями їх учнів. Не випадково долучилось до такого досвіду багато вчителів.

4. Загальнодоступність досвіду педагогів-новаторів для всіх верст вчителів від молодших класів до вузів. Вона пояснюється тим, що їх дидактичні ідеї були перевірені багаторічною власною практикою навчально-виховної роботи в школах містах і селах.в 80-90-ті роки великими тиражами друкувались книжки педагогів-новаторів, відбувались зустрічі з ними.

Це давало можливість вчителям від самих новаторів отримати матеріал проїх досвід. Педагоги новатори відіграли велику роль в переусвідомленні поглядів і традицій в дидактиці, внесли вклад у розвиток нових напрямів у навчанні учнів, у відкритті великої кількості авторських шкіл.

Вся система навчання В.Ф.Шаталова побудована на принципі поваги особистості школяра, гуманного відношення до нього. Він до кожного учня підходить з оптимістичною гіпотезою, вірить в його навчальні здібності, можливість засвоєння будь-яким школярем навчального матеріалу на рівні „четвірки” і „п’ятірки”. Створюючи доброзичливу атмосферу на заняттях, Віктор Федорович викликає в учнів почуття впевненості у власних зусиллях і успіху в навчальній роботі. „Учиться победно!” – вот девиз педагога-новатора. Успіх в навчанні він вважає є важливим принципом дидактики.

В.Ф.Шаталов на перше місце в процесі навчання ставить виховну мету, а також формування в учнів суспільно корисних мотивів навчання, пізнавальні інтетереси і потреби, почуття відповідальності за результати вчення. А вже потім іде мета навчально-пізнавальна. В досвіді В.Ф.Шаталова в навчальній діяльності можна виокремити ряд особливостей. Чітко визначена організація навчального процеса, яку можна назвати алгоритмом навчальної діяльності.

Кожній темі навчального предмета В.Ф.Шаталов надавав номер, який знали всі учні. Порядок вивчення кожної теми, тобто поетапного керівництва був завжди один і той, зберігалась чітка послідовність етапів вивчення нової теми (що і є алгоритмом):

1) розгорнуте пояснення вчителя,

2) стислий виклад навчального матеріалу за опорними плакатами;

3) вивчення аркушів з опорними сигналами (зменшені копії опорних листів і плакатів);

4) робота з підручником і листом опорних сигналів в домашніх умовах;

5) письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці;

6) відповідь біля дошки або прослуховування усних відповідей.

За В.Ф.Шаталовим спочатку вивчається теоретичний матеріал, а вже потім практичний. Навчальний матеріал вивчається укрупненими одиницями.

Він наполягає на тому, що так учні бачуть цілісну картину, а не лише фрагмент матеріалу, що вивчається.

Успіх засвоєння великої теми досягається швидким темпом вивчення і шляхом багаторазового варіативного повторення. Наприклад, в навчальному матеріаліз математики вивчаються основні поняття і зв’язки між ними. Другорядний матеріал не дається. Значить: практично учням знати доведення не обов’язково, тим паче, що одна і таж сама теорема, висновок однієї і тієї ж формули мають багато варіантів. І як результат вдається скоротити час, необхідний для вивчення і засвоєння програмного навчального предмета. Цей „звільнений” час використовується для випереджального навчання. На заняттях з будь-якої теми зазирають до попередніх тем. В кінцевому результаті випередження, наприклад з математики, досягає цілого року: курс розрахований на 3 навчальних роки, учні з успіхом засвоюють за 2.

Ще одна особливість досвіду В.Ф.Шаталова – забезпечення навчального процесу оригінальними дидактичними засобами та посібниками. Це опорні листи і сигнали, конспекти, відкритий лист обліку знань. Всі ці засоби активно використовуються в навчальному процесі в школі і вдома. Шаталов використовує багато прийомів колективної пізнавальної діяльності: взаємну консультацію учнів, взаємоперевірку знань, звернення за допомогою до старшокласників. На заняттях використовуються також прийоми гри. В навчанні школярів немає примусу, немає страху через „двійку”, оцінку за бажанням завжди можна виправити та підвищити, перездається вся тема, учень вчиться без „трійок”.

В.Ф.Шаталов на основі своєї практики запропонував декілька інших, на відміну від традиційних, принципів навчання: а) принцип успіху і оптимізму; б) принцип безконфліктності; в) принцип цілісності (блочне, випереджальне і навчання в швидком темпі).

Важливим в роботі Шаталова В.Ф. є розвиток „Педагогіки співробітництва” та її ідей. Методична система „Педагогіки співробітництва” є проявом новіх підходів до навчання у школі нашої країни 80-х років і була спрямована на ліквідацію негативних явищ в освіті та вихованні, зароджених командно-бюрократичною системою. Вона засновувала нові засоби та методи вдосконалення цілісного педагогічного процесу на ідеях гуманізації та демократизації шкрли та особистості учня, на основі творчого використання педагогічного новаторства.

Головною рисою поглядів та діяльності педагогів-новаторів є інтерес до учня, повага його особистості. Розроблені співробітниками концепції „Педагогіки співробітництва” положення, методичні рекомендації долучили використання у процесі навчання особистого досвіду учня, ідеї „складної мети”, випередження та занурення в начальний предмет, опорних конспектів. Важливим було те, що: відносини вчителя з учнями повинні будуватись на фундаменті довіри, допомоги, сумісної життєдіяльності. Автори цієї системи під гаслом „демократизації особистості” запропонували „вільно обрані заняття”, що ведуть до якісних змін гуманного характеру у відносинах між учнями.

Серед педагогів-новаторів, які творчо розвивали ідею педагогіки співробітництва, є В.Ф.Шаталов, особливістю його досвіду є чітка, визначена організація всього навчального процесу, організація навчальної діяльності учнів. В.Ф.Шаталов в теорії і на практиці обґрунтував необхідність створення позитивного психологічного клімату в процесі навчання в цілому та на кожному уроці окремо, формування високого рівня внутрішньої мотивації самими школярами власної навчальної праці. Він показав, що визначальний вплив дають особливості взаємовідносин вчителя і учнів. Домашні завдання не задаються, апропонуються учням. Розвязання задач відбувається в „напівобовязковій обстановці”. Опитування відбувається в спокійній довірливій формі. Помилки учнів не підкреслюються. В цих умовах в значній мірі припиняються підказки, списування. В його досвіді навчальний матеріал учні вивчають укрупненими одиницями (крупними блоками). Зміст матеріала вчителем оформлюється у вигляді опорних схем, конспектів, що представляють собою наочну конструкцію матерьялу, що вивчається з вказівками загальних понять і зв’язків між ними. Підвищенню ефективності уроку в досвіді В.Ф.Шаталова сприяла запропонована ним стркктура цієї форми навчання. Що включала в себе розгорнуте пояснення вчителя, стислий виклад навчального матеріалу за опорними схемами, самостійна робота учнів за опорними сигналами, робота з підручником та опорними сигналами в домашніх умовах, письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці, прослуховування усних відповідей біля дошки, взаємоперевірка знань учнями. В досвіді В.Ф.Шаталова практикувалося передчасне повторення навчального матеріалу минулих років на початку навчального року, систематичне розвязання задач минулих тем підчас вивчення наступної теми. Особливо цінним за В.Ф.Шаталовим, є віра вчителя в сили і здібності учнів, шанобливе, уважне відношення до дітей. Він пропонував на основі вивчення вчителем учнів здійснювати індивідуальний підхід у навчанні та вихованні. Такий підхід ставить певні вимоги до позиції творчо працюючого вчителя, а саме:

- вміння бачити перед собою не обєкт виховання, а конкурентну особистість зі своїми особливостями, надбаннями, здібностями;

- наявність індивідуального стилю роботи;

- здатність поважати думки і почуття учнів, їх право на свободу вибору;

- розуміння внутрішнього світу дитини, переживань, сумнівів;

- створення особливої атмосфери спілкування, при якій зникають бар’єри, що розділяють вчителя і учнів;

- створення приємних умов для особистісного самовизначення учнів, перш за все, через організацію сумісної творчої діяльності, співробітництва;

- вміння створювати кожному учню ситуацію успіху, а також атмосферу колективної творчої роботи;

Характеризуючи сутність педагогічної творчості, В.Ф.Шаталов зазначав, що ця творчість – це головне у роботі вчителя. Щоб творити, вчитель повинен мати творчі здібності і бажання створювати нове. Важливим стимулом формування індивідуального стиля педагогічної творчості вчителя він вважав педагогічну реальність: „ складність педагогічної праці полягає в тому, що знайти шлях до кожного учня, створити умови для розвитку здібностей, закладених у кожного. Найголовніше – вчитель повинен допомогти учню усвідомити себе особистістю, пробудити потребу в пізнанні себе, життя, світу, виховати в ньому почуття людської гідності, складова якої – усвідомлення відповідальності за власні вчинки перед самим собою, товаришами, школою, суспільством. Від віри вчителя у можливості кожного свого учня, від його наполегливості і терплячості, вміння вчасно прийти на допомогу залежать успіхи його учнів на складному шляху пізнанн.” Таким чином В.Ф.Шааталов підкреслював думку про те, що без усвідомлення вчителем значимості його праці неможливо творити і формувати свою творчу індивідуальність.

Творчу індивідуальність особистості вчителя, за В.Ф.Шаталовим характеризують наступні риси: -педагогічна спостережливість і уява; імпровізація і інтуїція; педагогічний такт; ерудованість, начитаність, і велике коло інтересів; вміння збудити потребу дитини в пізнанні себе, життя і світу; здібність вчасно прийти на допомогу дитині в пізнанні себе, життя та світу; здібність вчасно прийти на допомогу дитині, привести її до успіху; віра в можливості кожного учня, почуття турботи; вміння зняти у школяра боязнь, невпевненість у власних силах; артистизм та емоційність; виразне мовлення, миттєвість реакції та імпровізація. Розроблені В.Ф.Шаталовим на фундаменті педагогіки співробітництва основні засоби та способи підвищення ефективності навчання представляють собою оригінальну систему інтенсивного навчання, що зорієнтована на перехід від педагогіки вимог до педагогіки відносин, на зміну власне суті - на гуманізацію та демократизацію педагогічних відносин через систему співробітництва.



- вміння здійснювати емоційність у педагогічній взаємодії.

Схожі:

Технології інтелектуального аналізу даних
Тому методи математичної статистики виявляються корисними, головним чином, для перевірки заздалегідь сформульованих гіпотез
1. Дифузний фіброз в початкових стадіях силікозу локалізується, головним чином в
Клінічний діагноз: “Силікоз ІІ стадія, вузликова форма (помірна кількість вузликів діаметром 1,5-3 мм), ДН 0-1 за рестриктивним типом”...
Технології інтерактивного навчання
Серед сучасних педагогічних технологій найбільший інтерес для навчання у ліцеї представляють ті технології, що орієнтовані на групову...
Методичні матеріали, підготовлені методистами інституту
А. С. Сегеда, А. Ф. Стоєцький Використання сучасної української хімічної термінології та номенклатури з неорганічної хімії згідно...
Методичні рекомендації та дидактичні матеріали щодо формування комунікативної...
З'ясувати, скільки уроків відводитися на вивчення теми; чи велася робота над даною темою раніше; який новий лексичний і граматичний...
МетодичнІ матеріали до ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ
Методичні матеріали до вступних випробувань на навчання для осіб, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста...
МетодичнІ матеріали до ДОДАТКОВОГО ФАХОВОГО ЕКЗАМЕНУ
Методичні матеріали до додаткового фахового екзамену на навчання за програмою магістра зі спеціальностей 00051001 та 03051002 / В....
Тема: Підсумкова перевірка знань. Міжгалузеві комплекси України
Виробництво будівельних матеріалів з деревини в своєму розміщенні орієнтується головним чином на
Тема: Підсумкова перевірка знань. Міжгалузеві комплекси України
Виробництво будівельних матеріалів з деревини в своєму розміщенні орієнтується головним чином на
1. Яке з перерахованих захворювань відносять до карбоконіозів
Емфізема легень при силікозі, особливо в початкових його стадіях, локалізується, головним чином, в
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка