Курс лекцій з дисципліни „Основи підприємницької діяльності. Менеджмент. Маркетинг ”. Навчальний посібник / упоряд.: Т.І. Романюк Біла Церква: БКСД, 2010. 72с

Скачати 0.96 Mb.

Назва	Курс лекцій з дисципліни „Основи підприємницької діяльності. Менеджмент. Маркетинг ”. Навчальний посібник / упоряд.: Т.І. Романюк Біла Церква: БКСД, 2010. 72с
Сторінка	2/7
Дата	11.04.2013
Розмір	0.96 Mb.
Тип	Курс лекцій

bibl.com.ua > Маркетинг > Курс лекцій

1 2 3 4 5 6 7

Тема 3. Мале підприємництво в ринковій

економіці
План лекції

Загальна характеристика і особливості малого підприємництва.
Місце та економічна роль малого бізнесу в умовах ринку.
Тенденції, особливості та проблеми розвитку малого бізнесу в Україні.

Загальна характеристика і особливості малого підприємництва

Мале підприємництво формує найрозгалуженішу мережу підприємств, що працюють в основному на масового споживача товарів та послуг. Невеликі розміри малих підприємств, їхня технологічна, виробнича та управлінська політика дозволяють чутливо реагувати на зміни кон'юнктури ринку.

Досвід формування економіки розвинутих країн свідчить, що малий бізнес посідає значне місце у підприємницькому середовищі. Його частка в цих країнах сягає 90%, і вони створюють до половини національного продукту цих держав.

“Класичні” малі підприємства

Особливі функції:

1) стабільне матеріальне забезпечення;

2) формування середнього класу;

3) заповнення порожніх ніж на ринку продукції широкого попиту;

4) створення робочих місць у періоди криз великого виробництва.

Спільні функції:

1) виробництво широкого асортименту продукції;

2) поповнення державного бюджету;

3) підтримання та розвиток конкуренції;

4) підвищення рівня зайнятості.

Особливі функції:

1) прискорення НТП;

2) реалізація наукового творчого потенціалу працівників;

3) прискорення циклу «впровадження - виробництво – збут»;

4) створення конкурентоспромож-ної новітньої продукції.

Рис. 3.1. Функції малого та інноваційного малого підприємництва

Класичне (традиційне) та інноваційне мале підприємництво мають свої особливі та спільні функції. Найчастіше ці моделі використовуються одночасно.

Малі підприємства в загальній структурі підприємництва надають економіці гнучкості, активно реагують на кон’юнктурні зміни, забезпечують насиченість ринку товарами, послугами та додатковими робочими місцями, сприяють послабленню монополізму.

Суб'єктами малого підприємництва в Україні є :

фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;
юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооб-лікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 тис. євро.

Як самостійна структурна ланка економіки мале підприємництво має ряд характерних особливостей:

1. Єдність права власності та безпосереднього управління підприємством.

2. Формування більш тісних взаємовідносин між працівником і підприємцем-роботодавцем, забезпечувати дійовий механізм мотивації праці.

3. Відносно невеликі ринки ресурсів і збуту, що не дозволяє малій фірмі суттєво впливати на ціни і обсяг реалізації продукції у рамках галузі.

4. Персоніфікований характер відносин підприємця з партнерами-постачальниками ресурсів та покупцями готової продукції.

5. Сімейний характер у веденні справи.

6. Особливий характер фінансування (кредити банків, власні кошти та неформальний ринок капіталу (кошти позичаються у друзів, рідних, інших підприємців).

Малі підприємства мають переваги та недоліки.

Переваги: гнучкість, адаптація до місцевих умов, шанси на матеріальний успіх та можливість швидкої реалізації власної бізнес-ідеї, спрощена організаційна структура, можливість швидшого пристосування до зміни споживчого попиту. Малий бізнес є важливим знаряддям боротьби з безробіттям у період економічної кризи.

Недоліки: фінансові труднощі, некомпетентність менеджерів-підприємців, проблеми залучення додаткових службовців, особливо високого рівня кваліфікації, обмежені можливості зберігання великих складських запасів, невисокий ступінь виживання фірми на початковому етапі створення суб'єкта.
2. Місце та економічна роль малого бізнесу в структурі ринкової економіки

По-перше, неоціненний внесок малого підприємництва в справу формування конкурентного середовища.

По-друге, мале підприємництво, оперативно реагуючи на зміни кон'юнктури ринку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості.
МАЛЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО

Ц е

Провідний та найменш бюджетомісткий сектор економіки

С т а н о в и т ь

Основу дрібнотоварного виробництва

В п л и в а є н а

Темпи економічного зростання, структурну та якісну характеристику ВВП

З д і й с н ю є

Структурну перебудову економіки, швидку окупність витрат

З а б е з п е ч у є

Насичення ринку товарами та послугами, реалізацію інновацій, самовиживання населення в умовах економічної кризи

О п е р а т и в н о р е а г у є

на зміни споживчого попиту, адаптується до місцевих умов

С т в о р ю є

Додаткові робочі місця, сприятливе середовище для конкуренції

Х а р а к т е р и з у є т ь с я

Високою мобільністю та раціональними формами управління

С п і в п р а ц ю є

з різними учасниками та суб’єктами ринку

М а є

сильні мотивації праці

Ф о р м у є

Новий прошарок – „середній клас”

С п р и я є

Послабленню монополізму, насиченню державного та місцевих бюджетів, зменшенню соціальної напруги

Рис. 3. 2. Роль малого підприємництва
По-третє, величезним є внесок малого підприємництва в здійснення прориву у ряді важливих напрямків НТП.

По-четверте, мале підприємництво робить вагомий внесок у вирішення проблеми зайнятості.

По-п 'яте, важлива функція малого підприємництва полягає в пом'якшенні соціальної напруги і демократизації ринкових відносин.

Все це дозволяє зробити висновок, що функціонування малого підприємництва не є відокремленим; воно становить невід'ємний структурний елемент сучасної ринкової економічної системи.
3. Тенденції, особливості та проблеми розвитку малого бізнесу в Україні

Чисельність малих підприємтсв в Україні поступово збільшується.

Рис.3.3. Діаграма чисельності малих підприємств в Україні за період

1990-2005 рр.

Темпи зростання малого підприємництва в Україні свідчать про його достатній внутрішній потенціал та про необхідність проведення державної політики щодо підтримки малого підприємництва. Все це зумовило необхідність прийняття національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Програму розроблено на підставі положень Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва».

Метою Програми є створення належних умов для реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, а також підвищення добробуту громадян України шляхом залучення широких верств населення до такої діяльності.

Метою державної політики підтримки малого підприємництва є:

1) створення умов для позитивних структурних змін в економіці України;

2) сприяння формування і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці;

3) підтримка вітчизняних виробників;

4) спрямування дій центральних, регіональних і місцевих органів державної виконавчої влади на створення сприятливого середовища для розвитку малих фірм, формування ефективної громадсько-державної системи підтримки.

Основні чинники, які заважають розвитку малого підприємництва:

відсутність реальних та дієвих механізмів фінансово-кредитної підтримки;
невпевненість підприємців у стабільності умов ведення бізнесу;
надмірне втручання органів державної влади в діяльність суб'єктів господарювання.

В Україні понад 40% малих підприємств не проводять виробничу діяльність, більшість займається торговельною, посередницькою діяльністю. Головні причини цього – недосконалість законодавства (насамперед податкового), велика ціна кредитів, тощо.
Запитання для самоконтролю:

Назвіть якісні критерії віднесення суб’єктів підприємництва до категорії малих.
Яка роль малого підприємництва у структурі ринкової економіки ?
Охарактеризуйте проблеми, що гальмують розвиток суб’єктів малого підприємництва.
Що містить програма державної підтримки малого підприємництва ?

Література

Закон України „Про підприємства в Україні” від 27.03.1991р. №887 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. -№ 24.
Закон України „Про державну підтримку малого підприємництва” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 51-52.
Виноградська А.М. Основи підприємництва: Навчальний посібник. Друге видання, перероб. і допов. – К.: Кондор, 2005.- ст.39-45, 416-422.

Тема 4. Технологія створення підприємства

(власної справи)
Лекція

Підприємницька ідея, її джерела та методи пошуку.
Вибір типу підприємства та обгрунтування цілей підприємницької діяльності.
Організація процесу створення і реєстрації нового підприємства.
Ліцензування підприємницької діяльності.
Патентування підприємницької діяльності.

1. Підприємницька ідея, її джерела та методи пошуку

Відправною точкою, з якої починається власна справа, є ідея, покладена в її основу.

Підприємницька ідея – конкретне цілісне знання про доцільність та можливість займатися певним видом підприємницької діяльності, а також чітке усвідомлення мети такої діяльності, шляхів та засобів її досягнення. Окремими елементами такого цілісного знання є:

усвідомлення необхідності працювати на межі своїх здібностей (фізичних, розумових, організаторських);
відмова від попереднього виду занять, професії;
прагнення постійно збільшувати своє багатство шляхом створення товарів і послуг, необхідних для суспільства;
прагнення в такий спосіб реалізувати свою мету, домогтися визнання;
знання певного виду підприємницької діяльності, шляхів створення підприємства у відповідній сфері;
вміння вибрати оптимальну організаційну та організаційно-правову форму його існування;
знання зовнішніх чинників, які впливають на підприємницьку діяльність: чинного законодавства, форм та засобів економічної політики, конкуренції з боку іноземних товаровиробників.

Джерелами ідеї підприємницької діяльності є:

отримані знання в школі, вищому закладі освіти при вивченні економічних дисциплін;
досвід у цій сфері батьків, родичів та знайомих;
інформацйія, отримана із ЗМІ (радіо, телебачення, газети);
ідеї науковців, які проводять теоретичні та прикладні дослідження;
відвідування ярмарків і виставок передового досвіду;
ідеї потенційних конкурентів, публікації у професійних виданнях.

2. Вибір типу підприємства та обгрунтування цілей підприємницької діяльності

Наступним кроком є визначення правового статусу створюваного підприємства.

Форми організації бізнесу в Україні:

І. Індивідуальне підприємництво.

1. індивідуальна підприємницька діяльність: одна особа є власником бізнесу та провадить підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

2. Приватне підприємництво: одна особа є власником бізнесу, веде його із залученням найманих працівників, зареєструвавшись як юридична особа.

ІІ. Колективне підприємництво.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (всі його учасники вносять певні частки до статутного фонду та несуть обмежену відповідальність у межах свої внесків).

2. Товариство з додатковою відповідальністю (всі його учасники вносять певні частки до статутного фонду та відповідають за боргами товариства своїми внесками і додатково майном, що їм належить, в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника).

3. Повне товариство (учасники несуть солідарну відповідальність за зобовязаннями товариства всім своїм майном).

4. Командитне (змішане) товариство (поряд з одним або більше учасниками, що несуть відповідальність за боргами товариства всім своїм майном, потребуєтакож наявності одного або більше учасників з обмеженою відповідальністю).

5.Акціонерне товариство (товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки майном товариства;

ВАТ – створюється способом відкритої передплати на акції,

ЗАТ – розповсюдження акцій тільки серед його засновників).

Таблиця 4.1. Сутнісна порівняльна характеристика організаційно-правових форм підприємницької діяльності

Сутнісна характеристика	Організаційно-економічні та соціальні
Сутнісна характеристика	переваги	недоліки
Одноосібне володіння Підприємство (володіння), власником якого є фізична особа або родина	-простота заснування; самостійність, свобода, оперативність дій; -максимальні спонукальні мотиви до ефективного господарювання; -збереження комерційної таємниці.	-труднощі із залученням інвестицій, кредитів; -повна відповідальність за борги; -брак спеціалізованого менеджменту; -невизначеність терміну функціонування.
Господарське товариство (партнерство) Об’єднання власників капіталів кількох фізичних або юридичних осіб за умов: рівного розподілу ризику і прибутку; спільного контролю результатів бізнесу; безпосередньої участі у діяльності.	-ширші можливості для ефективної діяльності; -збільшення фінансової незалежності та дієздатності; -більша свобода дій і виваженість управлінських рішень; - можливість залучення до управління професійних менеджерів.	-загроза окремим партнерам через солідарну відповідальність; -можливість банкрутства через професійну некомпетентність одного з партнерів; -збільшення ймовірності господарського ризику через недостатню передбачуваність процесу і результатів діяльності.
Корпорація (акціонерне товариство) Власники-акціонери, що несуть обмежену відповідальність (у розмірі внеску в акціонерний капітал), але розпоряджаються прибутком через участь у загальних зборах акціонерів.	-реальна можливість залучення необхідних інвестицій; -більша можливість нарощувати обсяги виробництва; -наявність лише обмеженої відповідальності акціонерів; -тривалість функціонування.	-розбіжності між правами власності та функцією контролю діяльності; -сплата більших податків через оподаткування і прибутку, і одержуваних дивідендів; -існування потенційних можливостей для зловживання із боку посадових осіб.

3. Організація процесу створення і реєстрації нового підприємства

Організація власної справи має певну технологію.

Документи, які оформляються у процесі формування підприємства, називаються установчими, це рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (затверджуються власниками, засновниками).

Установчим документом повного і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, ТОВ, ТДВ, малих приватних підприємств є статут.

Засновницький договір – документ, який регламентує і закріплює відносини між засновниками з приводу участі у створенні, управління підприємством, а також користування результатми спільної праці.

Статут – це зібрання обов’язкових правил, що регулюють взаємовідносини підприємства з іншими суб’єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність.

Статутний фонд – це сукупність коштів та майна, необхідних для початку та ведення підприємницької діяльності. Вкладами можуть бути: будинки, споруди, обладнання, цінні папери, майнові права, кошти.

Для створення підприємства необхідно пройти державну реєстрацію згідно з встановленим порядком. Це регулюється Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, Господарським кодексом України.

Згідно з чинним законодавством України з 1 липня 2004 року реєстрація, ліквідація і перереєстрація СПД здійснюється за принципом „єдиного вікна”: Замість початківців (власників) з податківцями, соціальними фондами і органами статистики спілкується спеціально уповноважений державний службовець.

Державну реєстрацію СПД здійснюють у виконавчому комітеті міської, районної (в місті) Ради народних депутатів або в районній Раді за місцезнаходженням чи місцепроживанням суб’єктів бізнесу.

Для державної реєстрації СПД – юридичної особи необхідні такі установчі документи:

Рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення СПД. Таким рішенням за наявності двох і більше власників є засновницький договір.
Статут (якщо це передбачено законодавством щодо створюваної організаційцно-правовї форми господарювання).
Реєстраційна картка, зааповнена у трьох примірниках і підписана заявником.

Реєстраціцйна картка – документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру (слугує водночас заявою про держреєстрацію).

Документ, який підтверджує сплату реєстраційного збору.

Громадянин, який має намір займатися підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи (заявник), подає до органу держреєстрації:

реєстраційну картку,
документ, який посвідчує його особу,
документ, який підтверджує сплату реєстраціцного збору.

За наявності необхідних документів орган держреєстрації протягом 5 робочих днів з моменту їх надходження повинен провести державну реєстрацію і видати заявникові свідоцтво.

Свідоцтво про державну реєстрацію – це документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Свідоцтво дає право на відкриття розрахункового, валютного та інших рахунків в установах банків, а також на виготовлення печаток та штампів, на яких повинен вказуватися номер свідоцтва про держреєстрацію.

Після держреєстрації відповідний орган у десятиденний термін подає по одному екземпляру реєстраційної картки до ДПІ та до органу державної статистики.

Для отримання дозволу на виготовлення печаток та штампів у штемпельно-гравірувальній майстерні необхідно звернутися з комплектом документів до місцевого органу внутрішніх справ.

Скасування держреєстрації здійснюється за особистою заявою СПД, а також на підставі рішення суду. Причиною такого рішення є визнання недійсними установчих документів чи їх неузгодженість із чинним законодавством, неповідомлення СПД про зміну свого місцезнаходження (проживання).

4. Ліцензування підприємницької діяльності

Ліцензія – це документ, який видається її власнику державними органами, на право займатися певним видом підприємницької діяльності (що потребує обмежень) або з метою вилучення платежів за надання такого дозволу.

Згідно з чинним законодавством (ЗУ „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”) ліцензуванню підлягають ті види підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на здоров’я людини, навколишнє середовище і безпеку держави. Так, без ліцензії неможна здійснювати такі види діяльності (наприклад):

пошук та експлуатація родовищ корисних копалин;
виробництво, ремонт і реалізація мисливської, спортивної зброї та боєприпасів до них, а аткож холодної та пневматичної зброї;
виготовлення і реалізація лікарських засобів та особливо шкідливих хімічних речовин;
посередництво у працевлаштуванні за кордоном та ін.

Ліцензію на здійснення підприємницької діяльності видає КМУ або уповноважений ним орган у термін не більше як за 30 днів з дня одержання заяви. Наприклад, орган ліцензування – МВС видає ліцензії на надання послуг з охорони, виготовлення зброї та ін.
5. Патентування підприємницької діяльності

ЗУ „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” визначає порядок патентування.

Види діяльності, які підлягають патентуванню:

Торговельна діяльність за готівкові гроші, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток.
Діяльність у сфері торгівлі іноземною валютою.
Діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Діяльність з надання побутових послуг.

Торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право СПД чи його структурного підрозділу (філії) займатися певними видами підприємницькоїдіяльності, видається державними податковими органами за місцезнаходженням СПД.

Патентуванню підлягає торговельна діяльність у пунктах продажу товарів (оптова та роздрібна торгівля), діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівку та кредитні картки. Без патента продають: хліб, борошно, сіль, цукор, олію, молочну продукцію, дитяче харчування, безалкогольні напої, мясо, ягоди, фрукти, мед, картоплю, комбікорм для населення).

Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг:

пошиття тентів, чохлів, штор, драпіровок;
ремонт теле-, аудіо-, відеоапаратури;
ремонт та виготовлення ювелірних виробів;
перукарські послуги (тільки на території Києва, Севастополя та обласних центрів);
фотопослуги, відеозапис тощо.

Запитання для самоконтролю:

У яких формах може здійснюватись індивідуальне підприємництво ?
Назвіть методи індивідуального творчого пошуку підприємницьких ідей.
Які внутрішні мотиви можуть спонукати підприємця до створення власного бізнесу ?
Які організаційно-правові форми бізнесу існують в Україні ?
Назвіть послідовні дії державної реєстрації новоствореного підприємства.

Література

Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Урядовий кур’єр. – 2000. – 2 серпня.
Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998р. № 740 // Урядовий кур’єр. – 1998. – 2 червня.
Виноградська А.М. Основи підприємництва: Навчальний посібник. Друге видання, перероб. і допов. – К.: Кондор, 2005.- ст.48-60, 266-300, 308-323, 345-360.
Мочерний С.В., Устенко О.А., Чеботар С.І. Основи підприємницької діяльності: Навчальний посібник.- К.: Видавничий центр „Академія”, 2005.-ст. 56-58.

Розділ ІІ. МЕНЕДЖМЕНТ

1 2 3 4 5 6 7

Схожі:

ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент...	ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент...
ЗАГАЛЬНИЙ КУРС Рекомендовано Міністерством освіти і науки України... Маляренко В. А. Енергетичні установки. Загальний курс: Навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 287с з іл	Курс лекцій Київ 2006 Київський Національний Університет культури і мистецтв Безклубенко Сергій Данилович. Основи філософських знань. Курс лекцій для слухачів Академії пепрукарського мистецтва та студентів...
Тема "Що ми знаємо про маркетинг", доповідач Є. Нізельнік (студент... Тема "Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)", доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...	Тема «Що ми знаємо про маркетинг», доповідач Є. Нізельнік (студент... Тема «Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)», доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...
№1: Сутність, роль та методологічні основи менеджменту 9 Навчальний посібник для студентів напрямів 100400 «Транспортні технології» і 050200 «Менеджмент організацій»	НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини)....
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ з дисципліни... Правові та організаційні основи безпеки підприємницької діяльності: навчально-методичні матеріали до семінарських занять / Розробник:...	Конспект лекцій У двох частинах Частина 2 Суми Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни «Банківський менеджмент»

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання