Курс лекцій з дисципліни „Основи підприємницької діяльності. Менеджмент. Маркетинг ”. Навчальний посібник / упоряд.: Т.І. Романюк Біла Церква: БКСД, 2010. 72с


НазваКурс лекцій з дисципліни „Основи підприємницької діяльності. Менеджмент. Маркетинг ”. Навчальний посібник / упоряд.: Т.І. Романюк Біла Церква: БКСД, 2010. 72с
Сторінка1/7
Дата11.04.2013
Розмір0.96 Mb.
ТипКурс лекцій
bibl.com.ua > Маркетинг > Курс лекцій
  1   2   3   4   5   6   7


Міністерство освіти і науки України
Білоцерківський коледж сервісу та дизайну

К У Р С Л Е К Ц І Й
з дисципліни
Основи
підпрємницької діяльності.
Менеджмент. Маркетинг”

Упорядкува викладач Романюк Т.І.

Біла Церква 2010

Рекомендовано цикловою комісією напряму «Суспільно-гуманітарні та економічні дисципліни».


Рецензенти:

Степура А.О. директор Білоцерківського коледжу сервісу та дизайну, викладач-методист, заслужений працівник освіти України.

Тимченко С.В. – заступник директора Білоцерківського коледжу сервісу та дизайну, викладач вищої категорії.
Коректор:

Копитько Н.Г. – методист Білоцерківського коледжу сервісу та дизайну.

Курс лекцій з дисципліни „Основи підприємницької діяльності. Менеджмент. Маркетинг ”. Навчальний посібник / упоряд.: Т.І. Романюк – Біла Церква: БКСД, 2010. – 72с.

В посібнику відповідно до нових теоретичних концепцій викладено основи теорії та практики підприємництва, а також основи менеджменту та маркетингу, що забезпечить формування в студентів певних організаційних умінь, навичок прийняття та аналізу рішень, знань щодо механізму формування та розвитку ринку, його закономірностей, практичних заходів і методів успішної діяльності організації на ринку.

Для підготовки молодших спеціалістів.

ПЕРЕДМОВА
Становлення ринкової еконміки, посилення конкуренції передбачає перехід до активної підприємницької діяльності юридичних та фізичних осіб, створення підприємств різних форм власності. Вирішення цієї проблеми залежить від рівня фахівців у галузі підприємництва, які повинні мати глибокі зняння ринкових відносин, високі організаційні здібності у сфері підприємницької діяльності.

Нарощування темпів розвитку та зростання ефективності підприємництва як сучасної форми господарювання неодмінно потребує підготовки висококваліфікованих фахівців підприємницького типу, готових діяти в умовах підвищеного ризику, динамічності й невизначеності зовнішнього оточення, що притаманні сучасним ринковим реаліям.

Дисципліна „Основи підприємницької діяльності. Менеджмент. Маркетинг” передбачає вивчення основ теорії та практики підприємництва як провідної форми господарювання за умов соціально орієнтованої ринкової економіки, а також основ менеджменту та маркетингу, що забезпечить формування в студентів певних організаційних умінь, навичок прийняття та аналізу рішень, планування та аналізу діяльності, знань щодо механізму формування та розвитку ринку, його закономірностей, практичних заходів і методів успішної діяльності організації на ринку.

Згідно програми, дисципліна охоплює три взаємопов’язані розділи, матеріали яких забезпечують поглиблене вивчення економічних дисциплін та прикладної підготовки студентів, що сприятиме розвитку відповідних здібностей та орієнтацію на професійну діяльність.

Підприємництво є найбільш ефективною організаційно-економічною формою реалізації активності людського чинника. Саме через створення власного підприємства можливо реалізувати особистий економічний інтерес, який за певної срямованості є могутнім джерелом економічного прогресу.


ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ
Розділ І. ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Тема 1. Зміст підприємницької діяльності. Місце підприємництва в суспільстві
План лекції

  1. Сутність підприємництва та його характерні риси.

  2. Принципи здійснення, форми і моделі підприємницької діяльності.

  3. Соціально-економічна роль і значення підприємництва в структурі ринкової економіки.

  4. Права та обов’язки підприємця.


1. Сутність підприємництва та його характерні риси

Підприємництво є стратегічним фактором та внутрішнім джерелом стійкого економічного розвитку і матеріального забезпечення країни в ринкових умовах господарювання.

Розглядаючи поняття „підприємництво”, неможна не торкнутися категорії „бізнес”. Ці дві катгорії, хоча й дуже тісно пов’язані між собою, не є синонімами і різняться своєю сутністю. Загалом категорія „підприємництво” вужча, ніж категорія „бізнес”. Це обумовлюється двома основними обставинами:

1. Бізнес охоплює більший спектр видів діяльності шляхом проведення як одноразових, так і постійних бізнес-операцій. Підприємництво здійснюється тільки у видах діяльності, дозволених законодавством України.

Підприємець – той, хто пройшов процедуру державної реєстрації у місцевих органах влади, набув певного статусу, має ліцензію або торговий патент, сплачує податки, веде облік та документацію.

2. Кількість учасників у бізнесі більша, ніж кількість офіційно зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності.

Згідно з Господарським кодексом підприємництво це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво:

1. Вид діяльності, що відзначається:

- самостійністю у виборі напрямків і методів діяльності;

- інноваційним характером господарювання;

- ризикованим характером діяльності;

- орієнтацією на досягнення комерційного успіху.

2. Тип і стиль господарської поведінки, що характеризується:

- цілеспрямованістю і наполегливістю;

- ініціативністю і пошуком нетрадиційних рішень.

Основні функції підприємницької діяльності:

1. Творча – генерування та активне використання ідей і пілотних проектів, гоовність до виправданого ризику та вміння ризикувати.

2. Ресурсна – формування та ефективне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів.

3. Організаційна – практична організація маркетингу, виробництва, реклами, продажу тощо.

Підприємців постійно стимулює конкуренція, прагнення закріпитися на ринку, розширити свій вплив. Витиримати конкуренцію, забезпечити виживання свого підприємства спроможний тільки той, хто турбується про високу якість, застосовує нові технології.

Підприємництво має такі характерні риси:

- мобільність, гнучкість, динамічність;

- ініціативність, творче ставлення до справи і підприємливість;

- готовність до ризику та вміння ним управляти;

- орієнтація на потреби споживачів, їхню поведінку на ринку;

- дотримання морально-етичних принципів та ділового етикету.
2. Принципи здійснення, форми і моделі підприємницької діяльності

Підприємництво здійснюється на основі науково обгрунтованих принципів:

1. Вільний вибір підприємницької діяльності.

2. Залучення на добровільних засадах грошових коштів і майна підприємців та юридичних осіб.

3. Самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів, визначення ціни на товари.

4. Придбання матеріально-технічних та інших ресурсів, використання яких не заборонене чинним законодавством.

5. Вільне використання прибутку, що залишився в розпорядженні засновників після внесення обов’язкових платежів.

6. Самостійне здійснення юридичними особами чи підприємцями зовнішньоекономічної діяльності.

Підприємницька діяльність може мати традиційний і новітній характер, тобто може здійснюватись за класичною чи інноваційною моделлю.
3. Соціально-економічна роль і значення підприємництва в структурі ринкової економіки:

1. Створює конкурентне середовище і стає каталізатором успішного розвитку суспільства.

2. Слугує дійовим важелем для ефективних структурних змін у системі господарювання.

3. Сприяє найефективнішому використанню інвестиційних, нематеріальних ресурсів.

4. Забезпечує належну мотивацію високопродуктивної праці.

У суспільстві підприємництво:

- виступає діловою силою, що прискорює шлях до ринкових перетворень, подальше удосконалення законодавчої бази;

- впливває на структурну перебудову в економіці, збільшення обсягів виробництва, збуту товарів, надання послуг;

- прискорює темпи економічного розвитку національної економіки;

- забезпечує господарську незалежність суб’єктів ринку, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції, сприює економії та раціональному використанню ресурсів;

- стимулює ділову активність;

- створює нові робочі місця,;

- проводить благодійну та спонсорську діяльність.

Великий бізнес, як правило, визначає економічну та технічну могутність країни. Середній бізнес значною мірою залежить від внутрішньої економічної кон’юнктури та веде конкурентну боротьбу як усередині своєї групи, так і з великим капіталом. Мале підприємництво – це багаточисельний прошарок дрібних власників, які працюють на масового споживача товарів і послуг. Невеликі розміри малих підприємств, їх технологічна, виробнича політика дозволяють чутливо реагувати на зміни кон’юнктури ринку.
4. Права та обов’язки підприємця

Суб’єктами підприємництва (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, юридичні особи всіх форм власності.

Занаяття підприємницькою діяльністю в Україні заборонено: військовослужбовцям, службовим особам органів прокуратури, суду, державного арбітражу, державного нотаріату, органів державної влади та управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств; особи, що мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво.

Об’єкт підприємництва – це певний вид діяльності (виробництво, торгівля, інноваційна справа, посередництво, операції з цінними паперами.

Громадяни або фізичні особи можуть бути:

  • організаторами індивідуального виробництва, в якому застосовуються засоби виробництва, що їм належать, і використовується їхня власна праця;

  • організаторами виробництва, де застосовується капітал і наймана праця.

Права підприємця:

  • створювати для здійснення підприємницької діяльності будь-які види підприємництва;

  • купувати повністю або частково майно та набувати майнових прав;

  • самостійно організовувати господарську діяльність, обирати постачапльників, встановлювати ціни і тарифи, вільно розпоряджатися прибутком;

  • укладати з громадянами трудові договори про використання їх праці;

  • встановлювати розмір, систему оплати праці;

  • отримувати будь-який не обмежений за розмірами особистй дохід;

  • брати участь у зовнішньоекономічній діяльності.

Обов’язки підприємця:

  • укладати трудові договори з найманими працівниками;

  • оплачувати працю найманим працівникам (не нижче мінімальної заробітної плати), забезпечувати умови та охорону праці, інші соціальні гарантії);

  • дотримуватися прав, щоб реалізувати законні інтереси споживачів, забезпечуючи надійну якість вироблених товарів (послуг);

  • отримувати ліцензію на діяльність у сферах, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства.

Відповідальність підприємця (відповідальність – це правові та етичні відносини між підприємствами та суспільством) :

  • підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з його діяльністю, усім своїм майном, за винятком того, на яке відповідно до законодавчих актів не може бути накладене стягнення;

  • за охорону навколишнього середовища, дотримання техніки безпеки, охорони праці, виробничої гігієни та санітарії;

  • за завдані шкоду і збитки своїм майном.


Запитання для самоконтролю:

  1. Що таке підприємництво згідно з чинним законодавством України ?

  2. Які цілі має підприємницька діяльність ?

  3. Назвіть суб’єкти та об’єкти підприємницької діяльності.

  4. Яку роль відіграє підприємництво в суспільстві ?

  5. Перерахуйте ділові якості сучасного підприємця.

  6. На що зорієнтовано інноваційну модель підприємництва ?


Література

  1. Закон України „Про підприємства в Україні” від 27.13.91 № 887// Відомості Верховної Ради України.-1991.-№ 24.

  2. Закон України „Про підприємництво” від 07.02.91 № 698// Відомості Верховної Ради України.-1991.-№ 14.

  3. Закон України „Про господарські товариства” від 19.09.91 №1576// Відомості Верховної Ради України.-1991.-№ 53.

  4. Виноградська А.М. Основи підприємництва: Навчальний посібник. Друге видання, перероб. і допов. – К.: Кондор, 2005.- ст. 8-80.



Тема 2. Типологія підприємництва
План лекції

  1. Типи підприємницької діяльності та їх особливості.

  2. Виробнича підприємницька діяльність та її форми.

  3. Посередницька підприємницька діяльність.

  4. Підприємництво у сфері надання фінансових послуг.


1. Типи підприємницької діяльності та їх особливості

Двома основними сферами для заняття підприємницькою діяльністю є матеріальне та нематеріальне виробництво (або сфера послуг).

У сфері матеріального виробництва підприємець може орієнтуватися на побудову підприємств, які виготовлятимуть засоби виробництва (машини, верстати, будівлі, дороги та ін.) або предмети споживання (одяг, взуття, продукти харчування, предмети широкого вжитку: посуд, пральні машини тощо). Основними галузями народного господарства є промисловість, сільське господарство, будівництво, рибальство, лісове господарство, вантажний та пасажирський транспорт, звязок, громадське харчування та ін.

У сфері послуг надаються послуги матеріально-виробничого та нематеріального характеру.

До послуг матеріально-виробничого характеру належать:

- частина послуг транспорту, торгівлі, зв’язку;

- матеріальні послуги населенню (хімчистка, прання, ремонт і обслуговування автомобілів, електроприладів, меблів, одягу, взуття, ювелірних виробів та ін.);

- готельні послуги;

- послуги з виробництва та обігу (організація та налагодження управління виробництвом: створення підприємств, приватизація, перехід на інші форми власності та організаційно-правові форми тощо);

- різноманітні науково-дослідні та допоміжні лабораторії, проектно-конструкторські бюро; агентства з прокату устаткування: передрук і стенографія, проектування інтерєрів, виготовлення вітрин та ін.

До послуг нематеріальног (неречового) характеру відносять послуги у сфері науки, освіти, охорони здоров’я, господарського використання нерухомості, страхування, юридичні послуги та ін.

Підприємництво може здійснюватись у двох основних видах або їх комбінації: перший – здійснення будь-якого виду виробничої діяльності (виробництво товару, продукту, послуги); другий – виконання посередницької функції (переміщення товару від виробника до споживача, торгівля, комерція тощо.

Крім двох основних видів підприємницької діяльності розглядають ще один – підприємництво у фінансовій сфері, яке, з одного боку, належить до посередницької діяльності, а з іншого до надання безпосередніх фінансових послуг. Деякі автори виокремлюють як самостійний вид консультативну підприємницьку діяльність (консалтинг).
2. Виробнича підприємницька діяльність та її форми

Виробниче підприємництво – це діяльність, яка безпосередньо повязана з виробництвом товарів, робіт, послуг, інформації для подальшої реалізації покупцям, споживачам. Мета – одержання прибутку в результаті продажу виробленої продукції.

Форми виробничого підприємництва: традиційне, інноваційне.

Традиційне підприємництво орієнтоване на виробництво традиційних товарів для постачаняня на ринок.

Інноваційне підприємництво передбачає організацію виробництва з широким використанням інновацій. Результатом такої організації виступає новий (раніше не існуючий) товар або товар з принципово новими властивостями.

Розглянемо загальну схему виробничого підприємництва. Для того, щоб виробити продукцію, підприємцю необхідні оборотні та основні засоби, для придбання яких їх власникам сплачують грошові суми (Зоб – Гоб, Зос – Гос).
Володар

робочої сили
Гр ↑ ↓ Рс
Зоб Т

Власник Підприємець-Покупці

оборотних виробниктовару

коштів Гоб Гп
Зос ↑ ↓ Гос

Власники

основних засобів
Рис.2.1. Загальна схема виробничого підприємництва
Виробництво вимагає залучення робочої сили (Рс – Гр). Виробниче підприємництво завершується випуском товару, який продається покупцю (Т – Гп). Дохід має перевищувати витрати.

Сучасна економічна наука виділяє три основні види інноваційного підприємництва:

1. Інновація продукції. Це процес оновлення внутрішнього потенціалу підприємства, забезпечує виживання фірми, підвищення обсягу прибутку, розширення частки на ринку.

2. Інновація технології. Це процес оновлення виробничого потенціалу, спрямований на зростання продуктивності праці і економію енергії, сировини, що дає змогу збільшити прибутки, удосконалити техніку безпеки.

3. Соціальні інновації. Це загальний процес покращення гуманітарної сфери підприємництва, що мобілізує персонал для досягнення цілей.

Венчурні фірми – це невеликі інноваційні підприємства, але дуже гнучкі, які створюються з метою апробації, доведення до промислової реалізації „ризикових” інновацій.

Розвиток інноваційної діяльності підтримують технопаркові структури: інкубатори, технологічні парки, технополіси, регіони науки і техніки.

Інкубатор – центр допомоги новостворени пвідприємствам, який орієнтований на реалізацію різноманітних інноваційцних послуг (приміщення в оренду, консультації, капітал для початківців).

Технопарк – комплекс юридично і економічно самостійних, функціонально об’єднаних навколо центру наукових, фінансових, інформаціцних закладів і підприємств із спільним використанням земельної ділянки та інфраструктури, діяльність яких скоординована єдиним інноваційним процесом.

Технополіс – науково-виробнича структура, створена на базі окремого міста.

Регіон науки і технологій – охоплює значну територію, межі якої збігаються з межами цілого адміністративного району.

3. Посередницька підприємницька діяльність

Посередники – це особи (юридичні або фізичні), що представляють на ринку інтереси виробників чи споживачів.

Мета посередництва – сполучення економічних інтересів виробників і споживачів, поєднання їх у єдиний ланцюг підприємницької угоди.

Канал товароруху – це шлях переміщення товару від виробника до покупця.

Методи збуту: прямий, непрямий.

Прямий збут передбачає вступ виробника продукції у безпосередні відносини з її споживачами, не звертаючись до послуг посередників. При непрямому методі збуту виробник використовує послуги різного роду посередників.


Власник товарів і послуг

Іп →


Посередник

Іп →

Покупець товарів і послуг

Із ←

Із ←

Гв →

Гп ←


Рис. 2.2. Загальна схема посередництва
де Іп – надання первинної інформації про можливість реалізації товарів;

Із – надання зустрічної інформації про бажання купити товар, готовність укласти угоду щодо купівлі-продажу;

Гв – грошова винагорода посереднику від власника товару за надання інформації про контрагента, зусилля щодо укладання угоди;

Гп – грошова винагорода посереднику від покупця (обумовлений % від суми угоди).

У сфері бізнесу функціонують різні види посередників. Розрізняють типи посередницької діяльності:

1. Агентування.

2. Торговельно-комерційна діяльність.

3. Аукціонна торгівля.

4. Біржове підприємництво.

І. Агент – це особа, яка діє від імені і в інтересах виробника або покупця (не бере на себе право власності на товари, головна функція – сприяння процесу купівлі-прожажу товарів).

Типи агентів:

1. Агенти виробників – представляють інтереси двох або кількох виробників товарів.

2.Повноважні агенти зі збуту – одержують право на збут, взаємодіють з фірмою на договірних умовах.

3. Повноважні агенти із закупівлі – займаються підбором товарного асортименту (наприклад, для дрібних роздрібних торговців).

ІІ. Торговельно-комерційна діяльність – це підприємництво, пов’язане із здійсненням процесів купівлі-продажу товарів.

1. Оптово-роздрібні фірми.

2. Торговельні доми – зовнішньоторговельні фірми, що здійснюють експортно-імпортні операції, включаючи організацію виставок, рекламу; можуть засновувати свої представництва в інших країнах.

3. Дилери – юридичні або фізичні особи, які здійснюють перепродаж товарів від свого імені та за власний рахунок.

4. Дистриб’ютори – посередники, що спеціалізуються на придбанні товарів у виробників та реалізації постійним клієнтам (вивчають ринок, формують клієнтуру, зберігають товар, укладають договори, організовують рекламу.

5. Комівояжери – не просто продають, а й доставляють товари покупцям.

Таблиця 2.1. Типологія посередницької діяльності


І. Агентування.

1. Агенти:

  • -виробників,

  • повноважні зі збуту,

  • повноважні із закупівлі.

2. Брокери.

3. Комісіонери.

4. Консигнанти.

ІІ. Торговельно - комерційна діяльність.

  1. Оптово-роздрібні фірми.

  2. Торговельні доми.

  3. Дилери.

  4. Дистриб’ютори.

  5. Комівояжери

ІІІ. Аукціонна торгівля.

Об’єкти:

  • промислові товари,

  • нерухомість,

  • майнові сертифікати.

Форми:

  • внутрішньодержавна,

  • міжнародна.

ІV. Біржове підприємництво.

Біржі:

  • фондові,

  • товарні,

  • праці.

Специфічні операції:

  • ф’ючерсні контракти,

  • опціони.


ІІІ. Аукціонна торгівля – спосіб продажу товарів через прилюдний торг у визначений час у певному місці. Пропоновані товари мають певну стартову ціну, продаж здійснюється партіями (лотами).

ІV. Біржове підприємництво.

Біржа – це постійно функціонуючий організований ринок, на якому здійснюється оптова торгівля (фондові, товарні, праці, валютні). Біржові операції проводяться за участю брокерів.

Брокер – це посередник при укладанні угод, спеціалізується з певних видів товарів і послуг, діє за дорученням і за рахунок клієнтів, одержує від них винагороду.
4. Підприємництво у сфері надання фінансових послуг –

це діяльність, яка пов’язана з грошовим обігом, обміном вартостей, торгівлею цінними паперами з метою одержання прибутку.

Обєкти: гроші, іноземна валюта, цінні папери, кредити.

Суб’єкти: комерційні та інвестиційні банки, інвестиційні фонди і компанії, фондові біржі.

Завдання фінансових посередників – спрямувати рух капіталу (заощаджень) до найефективніших споживачів.

Фінансових посередників умовно можна поділити на групи:

- депозитні установи (комерційні, інвестиційні, ощадні банки, кредитні спілки);

- установи контрактного типу (пенсійні фонди, страхові компанії);

- інвестиційні фонди та інвестиційні компанії.

Інвестиції – сукупність витрат, що реалізують, як правило, довгострокові вкладення капіталу в різні галузі економіки і сфери діяльності з метою отримання прибутку.

Інвестиційний фонд – це юридична особа, заснована у формі ЗАТ, проводить діяльність у галузі спільного інвестування (в інтересах учасників фонду).

Інвестиційна компанія – це торговець цінними паперами, який може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їхнього розміщення.

Запитання для самоконтролю:

  1. Які види підприємницької діяльності існують ?

  2. Які моделі виробничої підприємницької діяльності належать до традиційних ?

  3. В чому сутність зовнішнього середовища підприємництва ?

  4. Які зовнішні фактори впливають на стан і розвиток підприємницького середовища ?

  5. Яку роль відіграє комерційне підприємництво в активізації економічних процесів ?

  6. Які функції виконує держава стосовно підприємництва ?


Література

  1. Виноградська А.М. Основи підприємництва: Навчальний посібник. Друге видання, перероб. і допов. – К.: Кондор, 2005.- ст. 81-200.

  2. Покропивный С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – ст. 45-72.



  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент...
ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент...
ЗАГАЛЬНИЙ КУРС Рекомендовано Міністерством освіти і науки України...
Маляренко В. А. Енергетичні установки. Загальний курс: Навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 287с з іл
Курс лекцій Київ 2006 Київський Національний Університет культури і мистецтв
Безклубенко Сергій Данилович. Основи філософських знань. Курс лекцій для слухачів Академії пепрукарського мистецтва та студентів...
Тема "Що ми знаємо про маркетинг", доповідач Є. Нізельнік (студент...
Тема "Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)", доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...
Тема «Що ми знаємо про маркетинг», доповідач Є. Нізельнік (студент...
Тема «Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)», доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...
№1: Сутність, роль та методологічні основи менеджменту 9
Навчальний посібник для студентів напрямів 100400 «Транспортні технології» і 050200 «Менеджмент організацій»
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини)....
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ з дисципліни...
Правові та організаційні основи безпеки підприємницької діяльності: навчально-методичні матеріали до семінарських занять / Розробник:...
Конспект лекцій У двох частинах Частина 2 Суми
Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни «Банківський менеджмент»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка