Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперії в ХІХ – на початку ХХ ст


Скачати 0.55 Mb.
Назва Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперії в ХІХ – на початку ХХ ст
Сторінка 4/6
Дата 18.04.2013
Розмір 0.55 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Література > Документи
1   2   3   4   5   6

11 липня 1941 р. розпочалася оборона Києва, яка тривала до 26 вересня.

5.07 – 16.10 1941 р. – оборона Одеси.

25 жовтня 1941 р. було взято Харків.

30.10.1941 р. – 4.06. 1942 р. – оборона Севастополя.

22 липня 1942 р. було повністю окуповано Україну.

причини поразок Червоної армії у початковий період Великої Вітчизняної війни;
місце України у планах нацистської Німеччини;
окупація України, на які частини вона була поділена;

Територіальне розчленування України:

1) Західна Україна перетворилася на округ (дистрикт) „Галичина” у складі „генерал-губернаторства Польщі”;

2) Південно-Західна Україна – „Трансністрія” – була передана Румунії;

3) на більшій частині Центральної та Північної України було утворено „Рейхскомісаріат Україна”, який розглядався як частина „Великої Німеччини”;

4) східні області утворили „прифронтову зону”, де вища влада належала не цивільній адміністрації, а представникам військового командування.

Основні ідеї колонізації завойованих територій були викладені у плані „Ост”. Згідно з цим документом, європейська частина Росії, Україна та Білорусія мали бути заселені „панівним класом арійців”; місцеве ж населення мало скоротитися більш як на 30 млн. чоловік внаслідок виселення до Сибіру і винищення. Повна реалізація цього плану мала завершитися після перемоги Німеччини у війні; доки ж війна триває, головним завданням була максимальна експлуатація ресурсів на захоплених територіях.
особливості нацистського окупаційного режиму;

Основні заходи «нового порядку»:

  • скасування чинності радянського законодавства, введення німецького кримінального права і судів;

  • запровадження комендантської години;

  • дискримінація українського населення;

  • тотальний терор

  • примусова мобілізація робочої сили в Німеччину (2,5 млн чол.);

  • економічний визиск України (вивезення хлібу, продовольства, устаткування заводів і фабрик, культурних цінностей і навіть чорнозему до Німеччини) збереження колгоспної системи під новою назвою «общинні господарства» (за винятком західноукраїнських земель);

  • зруйнування слов’янської культури.

Таким чином, „новий порядок” в усіх своїх проявах був відверто ворожим населенню України. Нечувані знущання з боку окупантів привели до несприйняття фашизму переважною більшістю народу, а внаслідок цього – до масового опору загарбникам. В тилу ворога боротьба велася у складі партизанських загонів та підпільних груп.
Радянський рух Опору (створення Українського штабу партизанського руху, особливості партизанського руху на окупованих нацистами українських землях;

29 липня 1942 р. розпочав діяти Український штаб партизанського руху на чолі з Т.А. Строкачем. Він встановлював зв’язок з партизанськими загонами і підпільними організаціями, формував і направляв в тил оперативні диверсійні групи, переправляв зброю, вибухівку та медикаменти, здійснював війсково-оперативне керівництво всією діяльністю у ворожому тилу в Україні.

Періодизація радянського руху Опору:

1 період – 22.06.1941 – кінець листопада 1942 р.

2 період – кінець листопада 1942 р. – грудень 1943 р.

3 період – січень – липень 1944 р.

Форми боротьби:

  • диверсії на комунікаціях ворога, знищення ліній зв'язку, доріг, мостів (рейкова війна);

  • розгром ворожих штабів, гарнізонів, комендатур тощо;

  • збір розвідувальних даних;

  • розповсюдження листівок, газет із закликами до боротьби проти окупантів;

  • визволення військовополонених та порятунок людей від вивезення на каторжні роботи до Німеччини;

  • рейди в тил ворога.

Особливості радянського партизанського руку 1943-1944 рр.

  • Активізація антифашистської боротьби на окупованих територіях у зв'язку з наступом радянських військ.

  • Узгодження дій партизанів з операціями Червоної армії.

  • Зростання чисельності партизанських загонів (в Україні діяло понад ЗО великих з'єднань та понад 80 окремих загонів).

  • Глибокі рейди в тил ворога з метою зірвати плани гітлерівців із перетворення України на «випалену пустелю», визволення окремих районів тощо (Карпатський рейд С. Ковпака, рейди П. Вершигори, Я. Мельника та ін.).

  • Зміцнення зв'язків між керівним центром та окремими загонами (забезпечення партизан зброєю, продовольством, медикаментами з Центру).



Національний рух Опору (ідеологія, організація та політика ОУН-УПА);

Певну роль в боротьбі проти окупантів відігравали і загони Української повстанської армії (УПА). Ідейною натхненницею УПА виступила Організація українських націоналістів (ОУН). Заснована у 1929 р. на території Західної України, ця організація проголосила метою незалежність і соборність України. Для її досягнення ОУН практикувала терор – спочатку до представників польської влади, а з 1939 р. – і до радянських діячів. В 1941 р. в ОУН стався розкол: більш помірковану фракцію очолив А. Мельник, більш радикальну, що виступала за негайне проголошення незалежності України – С. Бандера. Характерні риси діяльності ОУН-УПА:

-ОУН-УПА з початку своєї діяльності визначила головну мету своєї боротьби – створення УССД (Укр. Соборної Суверен. Держави);

-Лідери ОУН були впевнені, що без військової організації захистити українську державність буде неможливо. Слід зазначети. Що УПА мали чітко виражену територіальну структуру. Яка була поділена на УПА-Захід (Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння), УПА-Південь (Поділля), УПА-Північ (Волинь і Полісся), УПА-Схід (Київ., Чернігів., півн. райони Житомирської області).

-ОУН-УПА утворила ще й своє політичне керівництво – Українську Головну Визвольну Раду (11 червня 1944 р.), яка прийняла Універсал, Платформу, Статут УГВР.

-УПА являлося багатонаціональним військовим формуванням.

До головних наслідків діяльності ОУН-УПА: необхідно віднести знищення великої кількості живої сили і техніки противника на окупованих територіях і піднесення національної свідомості та патріотизму українського населення. Український народ зі зброєю в руках довів усьому світові своє бажання жити мирно на своїй землі.
основні бойові операції у звільненні України від фашистських загарбників (дати їх проведення);

Одним з його результатів контрнаступу став початок визволення України – 18 грудня 1942 р. були визволенні перші селища у Ворошиловградській (Луганській) області.

Наступним етапом визволення України стала Курська битва (5 липня – 23 серпня1943). Контрнаступ включав дві стратегічні наступальні операції: Орловську ( 12 липня-18 серпня) та Бєлгородсько-Харківську (3-23 серпня). Внаслідок її завершення виникли умови для масштабного наступу на півдні. 23 серпня 1943 р. було звільнено Харків.

Кульмінацією битви за Україну стала операція по звільненню Києва, яка проводилася у вересні – листопаді 1943 р.

Останній етап визволення України пов’язаний із масштабним наступом радянських військ на Правобережжі та в Західній Україні у січні – жовтні 1944 р. (Корсунь-Шевченківська (24.01 – 17.02.1944 р.), Львівсько-Сандомирська (13.07 – 29.08.1944 р.) і Карпатсько-Ужгородська (9.08 – 28.10. 1944 р.) операції).

Внесок українського народі в Перемогу.

Загалом внесок українського народу у перемогу доцільно розглянути за декількома напрямками: роль економічного потенціалу України у війні; участь населення України в лавах регулярної армії та в партизанському і підпільному русі; діяльність представників української культури і науки.

Героїчна праця українців у тилу:

  • Основним гаслом працівників тилу було « Все для фронту! Все для перемоги!».

  • Організація роботи евакуйованих підприємств у тилу.

  • Збільшення випуску воєнної продукції.

  • організація соціалістичних змагань (боротьба бригад за звання фронтових тощо).

  • Самовіддана праця жінок, підлітків, старих людей.

  • Героїчна праця трудівників села, які забезпечували Червону армію продовольством.


наслідки Другої світової війни для України.

Наслідки війни для України

- Загальні демографічні втрати під час другої світової війни склали близько 14 млн осіб. Завершення Другої світової та Великої Вітчизняної війн стало завершенням найбільш трагічних подій ХХ ст. для всього людства. У цій війні людство втратило 60 млн. загиблих – у 6 разів більше, ніж у першу світову війну. Майже половину загиблих становлять втрати однієї з воюючих країн – Радянського Союзу. Сталін оголосив, що загинуло 7 млн. чол., Хрущов – 20 млн.. в 90-ті роки – 26.6 млн. Населення України скоротилося на третину: з 41 млн. чоловік у 1941 р. до 27 млн. чоловік у 1945 р. (звичайно, слід враховувати, що не всі з них загинули – дехто залишився в евакуації на сході СРСР, дехто був силоміць депортований).

- Матеріальні збитки в Україні склали близько 286 млрд крб (42 % від загальних у СРСР).

- Зруйновано 714 міст і селищ, 28 тис. сіл, 16,5 тис. промислових підприємств.

Вже з 1943 р. розпочинається відбудова промисловості і сільського господарства – у ряді випадків „з нуля”, оскільки зворотну евакуацію підприємств було визнано економічно недоцільною.
Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 50-х років:

зовнішньополітична діяльність УРСР;

основні напрямки, особливості та наслідки відбудови промисловості в Україні;

Економічний розвиток. У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла Закон про п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства СРСР (1946 – 1950 рр.).

xcvv• Відбудова виробничих потужностей України.

• Доведення валової продукції промисловості (тобто всієї продукції промисловості в грошовому вимірі) у 1950 р. до 113% від рівня 1940 р.

• Першочергове відновлення важкої промисловості, транспорту, енергетики, будівництво нових заводів.

• Відбудова легкої промисловості.

• Відродження культосвітньої сфери.

Підсумки відбудовного періоду в промисловості України.

Позитивні:

  • Відбудовано зруйновані в роки війни промислові підприємства, шахти, електростанції, транспорт.

  • Переведені на виробництво верстатів, устаткування й іншої мирної продукції підприємства і галузі промисловості, які випускали в роки війни військову продукцію.

  • Зросли обсяги промислового виробництва в порівнянні з довоєнним рівнем. У 1950 р. обсяг промислового виробництва перевищив довоєнний рівень 1940 р. на 15%, що було більше запланованого.

  • Засновано нові галузі промисловості - автомобілебудування, телерадіотехнічна, приладобудування.

  • Побудовано великі заводи (Київський авіаційний завод, Одеський автоскладальний, Харківський підшипниковий, Запорізький трансформаторний, Львівський інструментальний та ін.). Був введений в експлуатацію газопровід Дашава - Київ довжиною 520 км. У Західній Україні почалося освоєння нових родовищ нафти, газу, вугілля, сірки, будівництво нових заводів.

  • Україна відновила свою роль у промисловому потенціалі СРСР, за рівнем індустріального розвитку випередила багато країн Європи.

Негативні:

  • Відбудова промисловості не передбачала (за рішенням керівництва СРСР) її модернізацію, як це відбулася в західноєвропейських країнах.

  • У ході відбудови промисловості зміцнилися адміністративно-командні методи керівництва цією галуззю, вплив ВКП(б) і КП(б)У на промисловий розвиток країни.

  • Легка і харчова промисловості були відбудовані не в достатній мірі (80% довоєнного рівня 1940 р.).

  • Значні кошти поглинала «гонка озброєнь». Підприємства України були перевантажені замовленнями на розробку і виробництво зброї, включаючи атомну.


політико-ідеологічне життя в Україні, причини й наслідки політики русифікації в Україні в повоєнні роки.

Україна в умовах десталінізації (1956-1964 рр.):

з’їзди КПРС, що сприяли процесу десталінізації, її суть; шістдесятники, дисиденти (причини появи, цілі та завдання, особливості дисидентського руху в Україні); соціально-економічний розвиток України середини 1950-х – середини 1960-х років, позитивні та негативні наслідки;

ДЕСТАЛІНІЗАЦІЯ: На ХХ партійному з’їзді (лютий 1956 р.) в таємній доповіді М.Хрущова було засуджено культ особи Сталіна і розпочато десталінізацію:

  • припинилися масові репресії;

  • демонтаж пам’ятників та бюстів Й. Сталіна, перезаховання його тіла у 1961 р. (після ХХІІ з’їзду КПРС – про поглиблення десталінізації);

  • перейменування назв вулиць, міст та інш.;

  • реабілітація несправедливо обвинувачених – було переглянуто багато сфальсифікованих справ і випущено з таборів політв’язнів;

  • ліквідація позасудових органів, воєнних трибуналів військ МВС, відміна надзвичайних законів і постанов, спрямованих на боротьбу з «ворогами народу»;

  • чистка органів держбезпеки і значне скорочення їх кількості;

  • був прийнятий Новий Статут КПРС, в якому було закріплено ідею оновлення не менш ніж ¼ складу ЦК та Президії під час кожних чергових виборів, обрання керівників партійних організацій тільки на 3 строки.

Недоліки: не було засуджено депортацію селян в роки колективізації; не дозволено повернутися до рідного краю виселенцям з півдня України (татарам та німцям); не були переглянуті справи політичних жертв 20-30-х років; не створені умови для дотримання прав людини.

Промисловість

- Спроба децентралізації управління промисловістю та будівництвом шляхом створення раднаргоспів та ліквідації низки галузевих міністерств (в УРСР було створено спочатку 11, а згодом ще 3 економічних райони на чолі з раднаргоспами).

Позитивні риси: розширення господарчих прав на місцях, наближення управління до виробництва, скорочення управлінського апарату. Негативні: ускладнення зв'язків між підприємствами окремих раднаргоспів, так зване «місництво», незацікавленість у комплексному розвитку всієї галузі.

- Збережено старі важелі адміністративно-командної системи, реформа не була підкріплена введенням госпрозрахунку та наданням самостійності підприємствам, і це призвело до повернення і старої централізованої схеми управління.

- Впровадження здобутків науково-технічної революції (НТР) у виробництво.

Позитивні риси: впровадження перших кібернетичних машин, запуск першого штучного супутника Землі в 1957 р., політ Ю. Гагаріна в космос у 1961 р., використання атомної енергії в мирних цілях, заміна паровозів тепловозами й електровозами, пароплавів — теплоходами, використання нових машин технологій тощо.

Негативні: повільні темпи НТР, перекіс у бік оборонної галузі, недостатні асигнування на науку, відсутність конкурентної боротьби виробників на ринку.

- Збільшення обсягів випуску товарів народного вжитку.

Позитивні риси: зріс добробут народу.

Негативні: зберігався значний перекіс у бік важкої промисловості, недостатня кількість і низька якість споживчих товарів.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Боротьба за відновлення української держави, Революційні події та...
Російської імперії, а Галинчина, Буковина та Закарпаття (тобто Західна Україна) продовжували належати Австро-Угорській імперії. Таким...
13. Українські землі у складі Російської імперії 8 в першій половині ХІХ ст. 8
На допомогу прийде вивчення конкретно-історичних фактів у їх взаємозв’язку з обов’язковим залученням документів як першоджерел історичної...
Бойчук Андрій Юрійович Інститут адвокатури в Галичині другої половини...
У монографії досліджено організаційно-правові основи становлення інституту адвокатури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини....
Практична робота №1 Розвиток видавничої справи і редагування в Україні ХІХ – початку ХХ ст
Суспільно-політичні чинники розвитку української видавничої справи початку ХІХ ст
Анна Ахматова. Життєвий та творчий шлях
...
В Україні як складовій частині Російської імперії поруч з українським...

Закріпачення Південної України
До Російської Імперії приєднано Бесарабію (в 3-ох повітах там проживали українці)
1. 1 Установлення радянської влади в 1919 р. На початку 1919 р радянські...
УРСР). До травня 1919 р. Червона армія встановила контроль майже над усією територію України, що входила до складу Російської імперії....
Етнополітика як наука. Предмет та об'єкт етнополітики
Етнополітичні реалії на українських землях в останній період існування Російської імперії (початок XX ст.)
Наддніпрянська Україна в другій половині XIX ст., Наддніпрянська...
Позначте ім’я російського монарха, за часів правління якого було скасовано кріпосне право
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка