Урок літератури рідного краю у 10 класі


Скачати 265.78 Kb.
Назва Урок літератури рідного краю у 10 класі
Сторінка 1/3
Дата 03.04.2013
Розмір 265.78 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Література > Урок
  1   2   3


Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4

Життєвий подвиг співачки з Тернопілля. Гортаючи сторінки роману-біографії

Валерії Врублевської

«Соломія Крушельницька»

Урок літератури рідного краю у 10 класі

З досвіду роботи учителя

української мови та літератури

Герасимчук Надії Миколаївни

Тернопіль 2008
Тема. Життєвий подвиг співачки з Тернопілля. Гортаючи сторінки

роману-біографії Валерії Врублевської «Соломія Крушельницька»

Мета: Працюючи над змістом роману Валерії Врублевської «Соломія Крушельницька», поглибити знання учнів про життєвий та творчий шлях видатної оперної співачки з Тернопілля Соломії Крушельницької, розвивати естетичний смак, навички зв’язного мовлення, почуття гордості за славетну землячку; формувати мовленнєву, комунікативну, інформаційну та соціокультурну компетентності; виховувати почуття патріотизму, глибокої поваги до людей мистецтва.

Обладнання: Портрет Соломії Крушельницької, виставка книг про співачку, роман-біографія Валерії Врублевської «Соломія Крушельницька», фотовиставка, відеофільм про музей у селі Біла, музичні записи пісень у виконанні Соломії Крушельницької, фотокопії документів, реферати.
Епіграф: «…На оперних сценах світу царювали чотири особи

чоловічої статі – Баттістіні, Карузо, Тітта Руффо,

Шаляпін, і лише одна жінка спромоглася сягнути

їх висот і стати в рівень з ними. Нею була

Соломія Крушельницька».

Р. Картопассі, італійський музикознавець
Перебіг уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово учителя.

Якщо ми прагнемо більше дізнатись про історичне минуле нашого краю, хочемо уявити епоху, коли жили і творили наші прославлені предки, то читаємо відповідну літературу, відвідуємо музеї, на уроках літератури рідного краю вивчаємо творчість письменників Тернопілля. А сьогодні ми поговоримо про твір, присвячений нашій землячці Соломії Крушельницькій.

Це роман -біографія Валерії Врублевської «Соломія Крушельницька».

Серед видатних жінок, котрих дав світовій культурі український народ, вагоме місце займає постать Соломії Крушельницької. У романі- біографії образ нашої землячки змальований багатогранно: і як співачки світового рівня, і щирої патріотки рідного народу, благородної людини, мецената української культури, вдумливого педагога, палкої пропагандистки української пісні. А ще ми завітаємо у музей, який знаходиться неподалік від нашого міста у селі Біла. Ви здивовані, чому нас зацікавила постать Соломії Крушельницької? А що ви знаєте про неї? З таким питанням журналістка Христина звернулась до жителів міста, а тепер хоче запитати у вас.


Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Журналістка проводить опитування учнів, з’ясовуючи, що вони знають про життєвий і творчий шлях Соломії Крушельницької.

Орієнтовні відповіді:

- Соломія Крушельницька наша землячка;

- У селі Біла є музей Соломії Крушельницької;

- Соломія Крушельницька видатна оперна співачка;

- На своїх концертах завжди співала українські пісні;

- Листувалася з І. Франком.




Журналістка. Що ж, відповіді жителів міста приблизно такі ж, які ми щойно почули. Дуже прикро, що про нашу землячку, видатну оперну співачку, талантом якої захоплювався весь світ, ми знаємо так мало.

Учитель. А щоб дізнатись, чому і за що вшановують талант Соломії Крушельницької в усьому світі, письменники та композитори присвячують їй свої твори, давайте погортаємо сторінки роману Валерії Врублевської та відвідаємо музей. У цьому мені допоможуть наші екскурсоводи. (представлення екскурсоводів)


ІІІ. Сприймання та засвоєння нових знань.

Перегляд відеофільму про музей Соломії Крушельницької у селі Біла, його коментар екскурсоводами та учителем.

Учитель. Ми з вами завітали до оселі сім’ї Крушельницьких. Саме у цьому будинку пройшли дитячі та юнацькі роки видатної української оперної співачки Соломії Крушельницької, котра своїм голосом покорила не лише Європу, а й Америку.

Українська культура завжди була багата творчими індивідуальностями. І серед визначних акторів та співаків особливо вирізняється ім’я великої української оперної співачки Соломії Крушельницької, котра присвятила своє життя музиці та співу, а природна обдарованість вивели її у сузір’я найвидатніших голосів світу. Велика співачка належала до того покоління українських митців, які розпочали свою творчість в епоху поневолення України польською шляхтою. І це позначилось на артистичній та громадській діяльності Соломії Крушельницької. Доля артистки склалась так, що вона змушена була довгий час жити і працювати за межами батьківщини, але серце її завжди було сповнене любові до рідної землі, українського народу.

Хто ж вона, ця чарівниця співу, яка змогла полонити серця критиків і слухачів світу своїм чистим, як роса, голосом, небаченим артистизмом, змогла заслужити найурочистіші почесті і визнання в Європі, Африці, Америці та Австралії?

1 екскурсовод. Батьки Соломії ( коментар відеофрагменту)

Народилася Соломія Амвросіївна Крушельницька 23 вересня 1872 року в селі Білявинцях Бучацького повіту на Тернопільщині в сім’ї священика, а дитинство та юність її проходили у селі Біла під Тернополем, куди переїхала вся сім’я у 1878 році.

Мати - Теодора Крушельницька була високоосвіченою людиною. Мала твердий, рішучий характер, адже все господарство лежало на її тендітних жіночих плечах. Дітей вона змалку привчала до праці, тому кожен у сім’ї мав свої обов’язки. Теодора Крушельницька любила поезію, українські пісні, гарно грала на фортепіано. Односельці шанували Теодору Крушельницьку, бо була вона їм і порадником, і учителем, і лікарем.
Свого батька - Амвросія Крушельницького - Соломія дуже любила та поважала за щиру доброту, глибокі знання і прагнення здобувати їх. Амвросій Крушельницький був палким прихильником Івана Франка, Михайла Павлика, за це його недолюблювали галицькі клерикали. Він заснував у селі Біла бібліотеку. Серед богословських книг були твори Шевченка, Котляревського, Гоголя, Шіллера, Гейне, Шекспіра, Пушкіна, Лермонтова. Селяни залюбки відвідували читальню у Крушельницьких, із задоволенням спілкувались зі своїм духовним наставником. Амвросій Крушельницький організував і сільський хор, котрим диригував сам, а потім допомагала Соломія.

Музика та співи увійшли в життя дівчинки з раннього дитинства. Батьки самі любили співати, грали на музичних інструментах і цьому навчали своїх дітей. Особливий хист до музики та співу виявила Соломія, котра уже з 6 років, під керівництвом батька, почала вивчати нотну грамоту.

У сім’ї Крушельницьких завжди лунали пісні у виконанні маленьких солістів та сімейного хору. Діти, а їх було восьмеро - 6 дівчат і 2 хлопців,- прекрасно співали, ставили навіть невеликі вистави, якими захоплювались сусіди і гості. Уже у десятилітньому віці Соломія відчула жагучий потяг до пісні. Часто вечорами з батьком влаштовували сімейні концерти, він грав на скрипці, а вона на фортепіано. З завмираючими серцями вони віддавалися музиці. Соломії здавалось, що вона тонула в тих звуках, була мелодією, а її серце було чутливим інструментом. Як любила вона оті таткові імпровізації. А чи здогадувався тоді Амвросій Крушельницький, який вогонь розпалював у доньчиному серці? Соломія стверджувала, що музику і спів любить понад усе.

2 екскурсовод. Перша зустріч з Іваном Франком

Пригадується одна цікава історія. Це була перша зустріч Івана Франка з майбутньою видатною співачкою. Соломії тоді було 10 років. Самодіяльний театр села Біла вирішив ставити “Наталку Полтавку” Івана Котляревського. У головній ролі мала виступати Соломія. Усі довго готувалися, самостійно шили костюми, адже на виставу мав приїхати великий Каменяр. І ось настав день прем’єри. Іван Франко прибув не один, а з приятелем Карлом Бондрівським, котрий приїхав свататися до старшої сестри Соломії - Осипи. Соломія настільки була вражена приїздом гостей і так чудово співала, що, захопившись, проспівала й ті пісні, котрі не стосувались ролі. Вона знала безліч українських народних пісень і хотіла гостям зробити приємний подарунок. Франко звернув увагу, що у дівчинки чудовий, благородний голос і вроджений талант до співу. Після цього концерту Соломію віддали на навчання у Тернопільську гімназію. Разом з сестрами вона співала у хорі “Руської бесіди” та у сільському хорі, організованому її батьком. У 12 років Соломія мала гарний і м’який альт, чим вирізнялась від ровесників. Згодом їй довелось проспівати свою першу сольну партію. У 1883 році тернопільська громада вирішила дати великий концерт на честь Т. Г. Шевченка. Амвросій Крушельницький привіз свій хор, а Соломія вперше виступила на такому урочистому концерті, це було «хрещення співом». Її виступ справив глибоке враження на слухачів.

3 екскурсовод. Навчання у Львівській консерваторії.

Помітивши великий потяг Соломії до музики та співу, батько на позичені гроші виряджає її до Львівської консерваторії, де вона вчиться гри на фортепіано у професора Владислава Вшелячинського, а співу – у професора Валерія Висоцького. Соломія старанно навчається, розуміє, що тільки наполегливою працею може осягнути вершини мистецтва. Вона бере активну участь у концертах музичного товариства “Боян”, виступає на студентських вечорах, дебютує на Львівській сцені з Олександром Мишугою. Вивчаючи музику, Соломія цікавиться і громадським життям. Вона читає прогресивну пресу, зокрема журнал “Народ”, який виходив за редакцією М. Павлика та І. Франка, розвиває свої прогресивні погляди.

Консерваторію Крушельницька закінчує зі срібною медаллю. У дипломі записано: ”Має всі дані, щоб стати окрасою навіть першорядної сцени. Дзвінкий і дуже симпатичний звук голосу її меццо-сопрано, освіта музична, високе почуття краси, принадна поверховість, сценічна постава - всі прикмети, якими обдарувала її природа, заповідають їй в артистичному світі найкращу будучність”. (фотокопія документу)

15 квітня 1893 року Соломія Крушельницька з великим успіхом дебютує на сцені Львівської опери в партії Леонори “Фаворитка” Г. Доніцетті, а пізніше виступає в ролі Сантуцци “Сільська честь” П. Масканьї. Її партнерами були вже відомі співаки Олександр Мишуга, Р. Бернгард та Ю. Єронім. Вона успішно працює в Львівському оперному театрі, привертає увагу слухачів та спеціалістів, однак не задовільняється досягнутим. Критично ставиться до своїх успіхів, бо розуміє: щоб стати справжнім митцем і вийти на широку дорогу творчості, необхідно ще багато працювати, вчитися, вдосконалювати свою вокальну та артистичну майстерність, розкривати таємниці співу і проникати в глибини музичного та драматичного мистецтва.

4 екскурсовод . Італійська школа співу

У той час у Львові на гастролях була прославлена італійська співачка Джемма Беллінчоні. Вона розповіла Соломії про славетних майстрів італійського бельканто, про видатних професорів, які вершать чудеса з голосами своїх учнів, і запросила її приїхати до Італії для здобуття освіти. Навчання потребувало великих коштів, яких у сім’ї не було. Батько взяв гроші в борг, та їх вистачало лише на дорогу, а як жити, чим платити за навчання в чужій країні - це було найболючішим і зовсім не вирішеним питанням. І все ж Соломія восени 1893 року поїхала до Мілану. Вчитися співу їй пощастило у знаменитого професора Фаусти Креспі, а сценічну майстерність, міміку вона опанувала під керівництвом професора Конті.

Соломія була безмірно щаслива, цілком віддалася навчанню, щоденно брала уроки співу, розучувала нові твори, вивчала музику, мови, літературу, естетику, багато читала. У листі до Михайла Павлика вона писала: ”Сумно дуже дізнатися і признатися в тім, що таке плохеньке образованіє дісталося мені”. Але Соломія впевнена у собі і стверджує: ”Я вам кажу тільки, що я хочу працювати і без праці жити не можу... Найбільше можу працювати над музикаліями і граматиками по шість годин денно, а решту часу досхочу лишається на читання та кореспонденцію.”

Перший рік навчання проходив успішно. Голос Соломії під впливом розумного розвитку, здійснюваного професором Фаустою Креспі, з меццо-сопрано пішов угору до лірико-драматичного сопрано, що найбільше відповідало його природі. Фауста Креспі, мов той ювелір, відточувала й відшліфовувала кожну його грань, домагаючись чистоти, повноти і свободи звучання. І це дало свої наслідки. Голос Соломії захаплював силою звуку, дзвінкістю, досконалою вокальною дикцією, віртуозною технікою, благородним тембром, відзначався широким волюменом і великим діапазоном, майже в три октави.

(звучить арія Маргарити з опери “Мефістофель” А. Бойто)

5 екскурсовод. Дружба з Михайлом Павликом

Багато працюючи над вдосконаленням голосу, Соломія знаходить час і для поглиблення своєї загальної освіти. Живучи на чужині, вона душею завжди була зі своїм народом, батьківщиною, листуючись, підтримувала тісні зв’язки з рідними та друзями. Вона гаряче прагнула вивчати історію рідної культури, музики, читати твори українських письменників, знайомитись з новинками літератури, щоб глибше зрозуміти світ і пізнати людей, а своїм мистецтвом прислужитися рідному народові. Доброго помічника, порадника вона знайшла в особі Михайла Павлика, друга І. Франка, прогресивного письменника та громадського діяча. Їх листування тривало близько десяти років і сьогодні становить великий інтерес для літературознавців та мистецтвознавців.

М. Павлик щиро покохав Соломію Крушельницьку, хоч різниця у віці становила 20 літ. Він допомагав майбутній співачці обрати вірний шлях у житті, давав цінні поради, морально підтримував у хвилини розчарування та зневіри. Саме Павлик надсилав їй твори Шевченка, Франка, Пушкіна, Гоголя, Лермонтова, рекомендував прочитати Толстого, Чехова. Він радив Соломії поїхати до Києва і пройти Лисенкову школу української музики, бо тільки тоді вона зможе вважати себе співачкою-українкою «і по репертуару, і по концепціях», переконував Соломію, що її спів мусить прославити українську музику та український народ. Так визначилось політичне кредо співачки, яка обрала шлях у житті, вказаний І. Франком та М. Павликом. Неодноразово Соломія з Павликом зустрічалась у Львові, Тернополі, Бережанах, Коломиї, він приїздив у Білу, щоб поспілкуватись з батьком Соломії, направити на вірний шлях її молодших сестер і брата Володимира, котрі теж хотіли присвятити своє життя акторському мистецтву.

6 екскурсовод. Львівські гастролі

Своїм голосом та артистичним хистом Крушельницька одразу привернула увагу італійських фахівців, що було найбільшою радістю для професора Фаусти Креспі, яка називала Соломію найбільш талановитою, найкраще вихованою серед своїх учениць. Молода вокалістка співала провідні партії в оперних театрах і швидко завоювала любов та визнання надзвичайно вибагливої італійської публіки.

Звістка про успіхи молодої співачки дійшла і до Львова. Керівництво міської опери запропонувало Крушельницькій гастрольні виступи. Соломія підписала контракт на 5 місяців, адже сім’я у боргах, за навчання потрібно платити, а коштів немає. Вона була змушена перервати навчання, щоб заробити гроші і продовжити студії в Італії. У травні 1894 року Соломія повертається до Львова і співає провідні партії в операх “Аїда”, ”Африканка”, ”Трубадур”, ”Бал - маскарад”, ”Фауст”, ”Галька”, ”Страшний двір” зі славетним тенором Олександром Мишугою.

(звучить арія Аїди з опери “Аїда” Дж. Верді)

Однак виконання складної партії Маргарити у “Фаусті” викликало незадоволення її колишніх учителів-професорів, деяких артистів та польської музичної критики. Вони звинувачували Соломію в тім, що вона співала по-італійському, а не по-польському, підкреслювали її українську національність, твердили, що співачка забула те, чого вчили її львівські (польські) професори і перейшла на італійську манеру виконання. Соломія болісно переживала цю несправедливість, однак не впала у відчай, а завзятіше взялася за роботу. У листі до Павлика писала: ”Беруся за роботу, бо лише нею всій біді зроблю кінець! Такої боротьби мені навіть і треба, хоч би для того, щоб не впасти в зарозумілість”.
  1   2   3

Схожі:

УРОК ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ У 10 КЛАСІ ТЕМА: МАЛА ПРОЗА ІРИНИ НЕВИЦЬКОЇ
МЕТА: познайомити учнів з оповіданнями письменниці, навчити визначати проблематику творів, виділяти головне; розвивати уміння ідейно-художнього...
Конспект уроку літератури рідного краю, проведеного вчителем української...
Тема. Література рідного краю. «Йду натхненно важкими дорогами…» Микола Турківський
Урок з української літератури в 9 класі Тема. Т. Г. Шевченко. Творчість періоду заслання
Шевченка-художника, розвивати образне мислення, формувати естетичні смаки, вчити розуміти поезію, грамотно висловлювати власні думки;...
Урок української літератури в 11 класі Тема: «ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО...
Бердичівська спеціалізована загальноосвітня школа з поглибленим вивченням інформатики І – ІІІ ступенів №17
Урок літератури рідного краю\ ДОВЖЕНКО Н. Г учитель української мови та літератури НВК «Олімп»
МЕТА: допомогти учням ввійти в багатогранний світ поезії Галини Анатоліївни Могильницької
Літературне краєзнавство є важливим компонентом вивчення історії...
Останнім часом інтерес до письменства рідного краю помітно зростає, що є закономірним фактом. У контексті епохи національного відродження,...
Уроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення
Співпраця учитель (методист) митець (художній твір) учень (читач) досягне органічної єдності, якщо, добираючи матеріал до уроків...
Урок з літератури рідного краю у 9 класі на тему: «Тарас Шевченко і Миргородщина»
Великого Кобзаря у нашому краї, показати зв'язок його поезії з образотворчим мистецтвом та музикою, фольклором; сприяти розвитку...
Урок літератури рідного краю «Люблю тебе, мій рідний краю!»
Слово донести до дітей почуття любові до природи; вдосконалювати навички аналізу поетичних творів; формувати соціальну, пізнавальну,...
Урок 3 Тема. Свійські тварини рідного краю
Сьогодні ми поговоримо про свійських тварин рідного краю. Згадаємо, чим вони корисні людині і як людина повинна піклуватися про свійських...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка