В ТА ЗАВДАНЬ ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ) Посібник для студентів ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 030507 Переклад Харків Видавництво НУА 2007


Скачати 2.36 Mb.
Назва В ТА ЗАВДАНЬ ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ) Посібник для студентів ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 030507 Переклад Харків Видавництво НУА 2007
Сторінка 3/22
Дата 21.02.2016
Розмір 2.36 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Література > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Питання для самоперевірки


  1. Що таке член речення і чим він відрізняється від повнозначного слова?

  2. Яких правил слід дотримуватися, визначаючи члени речення?

  3. Що таке синтаксичний центр, як він виражається і яка його роль у реченні?

  4. Як будується речення навколо синтаксичного центру?

  5. Що означає підмет і як він буває виражений?

  6. Чи може бути підмет у безособовому реченні?

  7. Які ви знаєте види підметів?

  8. Чим виражається складений підмет?

Література до теми


  1. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посіб. /
    С. П. Бевзенко. – К.: Вища шк., 2005. – С. 50–53.

  2. Іваницька Н. А. Синтаксис простого речення. Складні випадки аналізу / Н. А. Іваницька. – К.: Вища шк.., 1989. – С. 39–46.

  3. Ющук І. П. Українська мова: Підручник / І. П. Ющук. – К.: Либідь, 2006. – С. 484–487.

ПРИСУДОК ЯК ГОЛОВНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ



Вправа 35. У наведених реченнях підкресліть головні члени речення. Проаналізуйте морфологічні засоби вираження присудка.

1. Іца слухала батька мовчки. Губи міцно стулила, в кутиках рота позначалися вперті складки. На відміну від батька вона була як туго натягнута струна
(П. Гуріненко). 2. Отак весна підчатувала зиму, вхопила в свої гарячі обійми й понесла не знати куди, а розкута земля вмивалась на волі, розбухла, зачувши в собі нове життя, й почала убиратися в зелений віник-молодик. Збурилась Уборть і разом з талими водами розгульне понесла в моря-океани польові соки (В. Земляк).
3. Сонце вже сховалось за вільшечки, пускало крізь листя тоненькі рожеві стріли (Г. Тютюнник). 4. Схилялися б над сонною водою беріз плакучих нерухомі віти, у тихий захист вітер би не віяв (Леся Українка). 5. Буде важко тобі дослухати, дочекатись нової години (Д. Павличко). 6. Бо я любив ліпити коней змалку
(Л. Костенко). 7. Чи ж довго буде молодість тривати? (Л. Костенко). 8. Люди, трави й дерева стають наче рідні брати (М. Луків). 9. Салютом було йому скорботне мовчання (О. Гончар). 10. Ніч була довга і невідома попереду
(О. Гончар). 11. Бу­дить спогад давня пісня, пада в трави і зника (Г. Коваль).
12. Темні скелі виглядали понуро, а море лежало внизу під сірою паволо­кою сну (М.Коцюбинський). 13. Хай жайвори, ті ярі скрипалі, звістують радість-парості земні... Вкраїнонько! Колиско поколінь... Пісні твої, діла твої – священні (В.Коломієць). 14. Ти грими, наша славо, по світу, рідне слово дзвени голосне: із-під гніту ми встали, з-під гніту, і над нами вже сонце ясне (П. Тичина). 15. І куди б дорога не вела, де б не жив на милій Батьківщині, а душа, здається, там і нині, у білявій хаті край села (М. Луків).
Вправа 36. Підкресліть прості дієслівні присудки та вкажіть їх морфологічне вираження. Які граматичні значення передає присудок у кожному конкретному випадку?

1. У світі панує хай мир! (М. Рильський). 2. Якби мої думи німії на струни проречисті впали, зайшлись би плачем МОЇ струни і сміхом дитячим заграли (Л. Українка). 3. Хай наша рідна Україна в добрі і мирі прожива
(Д. Павличко). 4. Вже бих заснув сиз вечір (П. Тичина). 5. Маковей уже був зохотився на міньбу. Але брати Блаженки розраяли хлопця (О. Гончар). 6. І в молодій гарячій праці Мої хай роки зазвучать (С. Будний). 7. І сам ти впав був од тяжкої рани, та прапор полку у руці тримав (М. Рильський). 8. І будеш ти у кожному диханні, І будеш ти навіки при мені Гасить зірки очима на світанні, Палить мене в безжальному вогні (В. Симоненко). 9. Я тебе шукатиму, шукатиму, Я тебе че­катиму, чекатиму, Я про тебе у людей питатиму, Все віддам за тебе без ваги (Є. Летюк). 10. З ранніх творчих літ прийшло до Головка визнання народу (О. Гончар). 11. Со­фія мала рацію (В. Врублевська). 12. Коли щеза чиясь у світі мова, щезає разом з нею і народ (Д. Луценко). 13. Мовчки йшли сестри, і кожна зокрема несла свої думи (М. Коцюбинський). 14. І крізь далеч минулих присмучених днів Усміхнеться мені Наталі Гончарова
(Н. Кащук). 15. Отари сірих хмар лежать безрушно й сонно... (Н. Кащук).
Вправа 37. У наведених реченнях підкресліть предикативні цент­ри та схарактеризуйте їх. З’ясуйте, чим ускладнений простий діє­слівний присудок: 1) частками; 2) дієсловом з послабленим або зовсім втраченим лексичним значенням; 3) повторенням тієї самої форми дієслова та ін. Які модально-експресивні відтінки привно­сяться ускладненням (повноти, протяжності, несподіваності, інтенсив­ності дії) ?

1. Падав і це падав перший сніг... (Л. Костенко). 2. Ну, зви­чайно, заснути не можна мені, бо ти візьмеш і прийдеш до мене у сні (В. Підпилий). 3. Поетові з його творчих висот відкривались різні часи і народи, і в «Кобзареві» мовби акумулювався духовний набуток поколінь... (О. Гончар). 4. Я схопився та давай спересердя стукати в двері (І. Нечуй-Левицький). 5. Цар (Ворон), здурілий від воєнного запалу, кинувся на мене зі своїми міністрами і давай мене бити
(І. Франко). 6. Дуб підняв сухуваті руки, Сині крап­лі ловив, ловив
(А. Малишко). 7. Що то за пісня дзвенить-буя ? (А. Малишко). 8. Перекладав, перекладав я, а потім думаю со­бі... (Остап Вишня). 9. Вір не вір, а безперемінно буде, як ото оратори висказували (А. Головко). 10. Пахне, пахне уся Украї­на Медоцвітом і соками трав (В. Ткаченко). 11. Річечка, губля­чись у зеленій низинній гущавині, біжить та й біжить собі, змиваючи сліди дівчат, тиха, майже невидима (В. Козаченко). 12. Ти поглянь в мої очі, поглянь... (П. Воронько).
13. Ти гукай не гукай, а літа не почують... Все біжать та спішать – хоч співай чи ридай... (Б. Олійник). 14. Зоря за вікном холоне, хо­лоне, Світ жовкне, жовкне (В. Коротич). 15. В житті мене ти й знать не знаєш, Ідеш по вулиці – минаєш... (І. Франко). 16. А я взяла і вигадала свято – Тебе, моя поезіє, тебе!
(Г. Світлична). 17. Щастя – не щастя, вагатись доволі, сам я сьогодні візьму и оженюсь (В. Швець). 18. А хтось з уряду ото візьми й пожартуй тоді: «...Коли вже мова зайшла про дівчат, – нема кращого гостинця з дівочих рук, як весіль­ний калач» (А. Головко). 19. Пам’ять кожного не мовчить. Кровина кожного криком кричить: Оборона!.. (В. Бровченко).
Вправа 38. У наведених реченнях визначте та схарактеризуйте тип присудка. Усно замініть присудок, виражений фразеологічним сполученням, одним словом. Доберіть граматичний синонім.

1. Кравчина додержав свого слова (О. Довженко). 2. Маковея підняв на ноги трикратний салют, яким полк про­воджав у братську могилу Ясногорську та її товаришів (О. Гончар). 3. Я печу раків і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди (М. Стельмах). 4. Мене пересмикнуло, але оволодів собою (Ю. 36анацький). 5. – Ви не ймете віри? – хо­тів оборонятися Даниленко (Д. Бедзик). 6. Батько напнув його мокрим рядном (І. Нечуй-Левицький). 7. Але Муха як крізь землю провалився, мабуть, на тім краї слободи (А. Головко).
8. Ми в злигоднях своїх носів не вішали, У найлютішій вижи­ли біді (Є. Летюк). 9. Іван Антонович слухав Хомині скарги і диву давався: хто це говорить?
(О. Гончар). 10. А мале дитя, дивлячись на матір, було й собі скривиться, надме гу­бенята й розіллється слізьми, як старе (І. Нечуй-Левицький). 11. Іш­ла людина через Карпати і упала на силі (П. Панч). 12. – Я теж такої думки (В. Малик).
13. І в пересадку сердець не йму я Нікому віри, як назло, – Чи ж друге серце те почує, що за живе мене взяло? (І. Гнатюк).
Вправа 39. Підкресліть присудки, визначте різновиди їх за морфологіч­ним вираженням (дієслівні, іменні) та будовою (прості, складені, бінарні).

1. Усмішка тільки й зосталась у нього, якою була: гарна, сором’язлива, дівоча якась (О. Гончар). 2. Хто збирався її підкорити мечем, той розвіявся прахом
(М. Луків). 3. Вона його посміла прокли­нати (Л. Костенко). 4. Пісню змагання уперту, дзвінку, я хочу відбити у кожнім рядку, щоб буть українським поетом (Д. Павличко). 5. Значить, єсть у нас ті соки, що коріння поять (П. Тичина). 6. Була ти музою, й пили уста медузи кров уяви, – тоді однаково гули хвала й хула пустої слави
(Є. Маланюк). 7. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну... (Леся Українка).
8. Нехай душа моя голосить (А.Чубинський). 9. Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (П.Тичина). 10. Я – школяр: я сиджу обережно (В. Швець). 11. І ось веселки ці ясні здаються ворітьми (О. Підсуха). 12. Летять, пливуть і сурмлять ув імлі Шовкові, й жовті, й сизопері птиці (А. Малишко). 13. Очі їхні – любов та благання, Синій смуток ячить з-під повік (М. Луків). 14. Заридала Катерина та бух йому в ноги (Т. Шевченко). 15. Шофер почав скидати на землю важкі мотки дроту (Ю.Збанацький). 16. Сьогодні він мав одер­жувати поповнення (О. Гончар).
17. Неначе сонце засіяло, неначе все на світі стало моє (Т. Шевченко). 18. Був він стріляною птицею (М. Стельмах). 19. Змучений і втомлений стояв він біля веранди перед злама­ною гілкою (О. Довженко). 20. Світле безмежжя здавалось крихким
(О. Гончар). 21. Рушницю було передано Танцюрі (О. Гончар).
Вправа 40. У поданих реченнях підкресліть присудки, визначте різнови­ди їх, зробіть висновки про морфологічне вираження складеного присудка.

1. Освітлена сонцем, вона від того стає ще мовби грізніша, незвичайна, тривожна. Графітно-чорним стало твоє світло, в розкотистих акаціях місто над Дніпром. Оператор був майже радий своєму тяжкому розчаруванню. Ваша відмова для бага­тьох була несподіванкою. Бездоріжжя буде йому дорогою. Згас­ло життя. Таке буйне, гаряче було й згасло. Освітлювач був з тебе сумлінний, але як він тебе ганяв, той старий кіновик у гумових завжди збагнючених чоботях! Нещасливим виявився їхній нічний стрибок. (З творів О. Гончара.) 2. Наші пращури давні були сіячі, вміли землю орати й свободу любити, вміли твердо тримати в десницях мечі, коли треба було честь і стяг боронити (М.Луків).
3. Отакий-то Перебендя, старий та химерний (Т. Шевченко). 4. Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. Двадцятою і останньою була Аничка (М.Коцюбинський). 5. Велить закласти князь Софію Во славу воїнам своїм (М. Луків). 6. Ніхто не сміє зупинити нас. 7. Хоч би яка скульптура з того саду прийшла сюди постояти в журбі. 8. І він не зміг іти. 9. Я був готов за стіни ті вмирати. (З творів Л. Костенко.) 10. Впас­ти, згоріти, загинути ладна в ту ж мить
(Д. Павличко). 11. Відцвітати не хочуть Черешневі сади (А. Чубинський). 12. Ти не можеш бачити здалека, як в’ялить негода, сушить спека (А. Малишко). 13. І плетиво сивих незнаних доріг Я серцем вивчав, – полюбити не зміг (А. Малишко). 14. По обіді Кайдашиха загадала невістці насіяти борошна (І. Нечуй-Левицький). 15. Ти чекала, ти вже й ворожила Й забувать потроху почала (А. Малишко). 16. Я маю за щастя вітати вас у вашій господі (Ю. Смолич). 17. Я боюсь зітхнуть щасливо (І. Жиленко). 18. І йдуть покло­нитись народи майбутні На бронзові площі безсмертні твої (А. Малишко).
Вправа 41. Серед наведених прикладів знайдіть речення з діє­слівними складеними присудками. Визначте, в яких випадках інфі­нітив є обєктним, а в яких – субєктним. Зясуйте, чим виражений допоміжний компонент дієслівного присудка (особовим дієсловом з фазисним значенням; особовим дієсловом з модальним значенням; фразеологічним словосполученням; іменними формами слів).

1. Батьківщині віддана і сміла, наша юність вміла вірно жить, працювати, вчитися уміла і пісні співати і любить (О. Гончар). 2. Я готовий винести всі випробування, я готовий на все, тільки подай мені націю (Ю. 36анацький).
3. Пе­редавши генерала Блаженкам і забувши одразу про ньо­го, Маковей кинувся переймати Щуриного коня (О. Гончар). 4. І все одно хтось нам повинен відчиняти двері. Але хто? (М. Стельмах). 5. Ми хочем миру! Ми ідемо у величне майбуття (Р. Братченко). 6. Нас пригоди спинити не в силі
(П. Грабовський). 7. Люди повинні більше дивитися на зорі, на Стожари, на Чумацький шлях... (М. Стельмах). 8. Тільки те дере­во може жити, розвиватись, зеленіти і давати плоди, яке глибоко пустило своє коріння в землю і в той же час зметнуло буйну крону в небеса (І. Цюпа). 9. Жити щасливо мусить кожна людина. 10. Одне слово, робочу честь Пет­ро Невірко Вистояти зумів…
11. Анатолій сказав водієві зачекати (З творів Ю. Бедзика). 12. В південних полинних степах України Любили ми з піснею мчать (П. Усенко). 13. Тільки вночі Остап із Соломією зважились податися на берег (М. Коцюбинський).
14. Я горів бажанням пробитися на ши­рокий шлях театральної творчості (газета). 15. Не лікар, не чаклун, а рідна мова Вернути може до життя мене
(Р. Гамзатов). 16. Ми мусимо іти до згоди Через най­глибші в світі броди, Але знайти до миру путь! (Піде). 17. Хіба любов питає дозволу оселитися в чиємусь серці? (Р. Гамзатов). і 8. А луг пахне дедалі сильніше І груди не в змозі вмістити, увібрати всю його терпку свіжість (Є. Гуцало). 19. – Я ж учителька, Ярино, Я маю комусь змен­шувати горе (М. Стельмах). 20. Солдат віддав Знамено до музею хоч був не в силі здержати сльозу (В. Бичко).
Вправа 42. При яких поданих нижче семантичних групах дієслів вживаються субєктні інфінітиви, а при яких — обєктні? Підберіть п’ять речень із суб’єктними інфінітивами та визначте їх синтаксичну функцію.

  1. Дієслова зі значенням можливості чи неможливості дії, повинності, необхідності (могти, вміти, мусити і под.).

  2. Дієслова, що означають наказ, побажання, прохан­ня (наказати, заставити, примусити, загадати, попросити, запросити, умовити і под.).

  3. Дієслова, що означають процеси навчання, повчан­ня (вчити, навчати, наставляти тощо).

  4. Дієслова волевиявлення (хотіти, бажати, прагнути, намагатися, наважуватися і под.).

  5. Дієслова, що означають процеси мислення, мовлен­ня (думати, мріяти, обіцяти тощо).

  6. Модальні дієслова, що означають внутрішнє почут­тя, стан (боятися, соромитися, жахатися і под.).


Вправа 43. Спишіть речення, замінюючи, де це можливо, імен­ний складений присудок простим дієслівним (зазначте в дужках). Як передається лексичне і граматичне значення у кожному із типів присудків?

1. Що краще юності на світі, її орлинокрилих мрій, Коли усі шляхи відкриті, Коли усі сади у цвіті, Серця ж, промінням вщерть налиті, Тремтять у радості надій (О. Новицький). 2. Вірилось, що бажання уже стає дійсністю
(М. Стельмах). 3. Дома, в Галичині, він за вчителя був (А. Головко). 4. Була схвильована й стривожена вона... (М. Рильський). 5. Він ще роз­повів їм, яким трудом був викоханий цей єдиний живий оазис серед відкритого степу
(М. Стельмах). 6. Ультиматум був адресований командирові (М. Стельмах).
7. Ясько за пастушка був саме того літа... (М. Рильський). 8. Чумак справді знав її, ще коли був гімназистом (А. Головко).
Вправа 44. Складіть речення із складеним присудком, у яких були б представлені всі можливі різновиди його морфологічного вираження.

Іменний складений присудок:

дієслівна зв’язка + іменна частина, виражена іменником,

  • прикметником,

  • займенником,

  • числівником,

  • дієприкметником,

  • стійким словосполучен­ням.

Дієслівний складений присудок:

Інфінітив + фазові дієслова, що означають:

  • початок дії,

  • продовження дії;

  • кінець дії;

інфінітив + модальні дієслова, що означають:

  • можливість,

  • необхідність,

  • обов’язковість;

інфінітив + предикативний прикметник.
Вправа 45. Складіть речення, у яких подані дієслова виступають то простим дієслівним присудком, то частиною іменного складеного присуд­ка. Продовжте ряд таких дієслів.

Зразок: Данило став на порозі. Данило став команди­ром загону.

Іти, повернутися, бути, становити, залишитися, робитися, нази­ватися, вважатися, доводитися.
Вправа 46. У поданих реченнях підкресліть і визначте тип присудка та особливості його вираження.

1. Павло, заохотивши дружину до науки, й сам не пас задніх
(Ю. Яновський). 2. Дивлюся – господиня моя і ніс повісила (П. Мирний).
3. Корови та телята для них альфа і омега всієї премудрості (Ю. Збанацький).
4. Матяш був на сьомому небі від щастя (В. Собко). 5. Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка два вершка (І. Багмут). 6. Ні­мецький поліцай, який стояв на виході з табору, був стріляний горобець (Ю. Яновський). 7. Що твої промови, коли ти ні бе ні ме в правилах з мови (С. Олійник). 8. Підпара варив з челяді воду (М. Коцюбинський). 9. Став він не остання спиця в колесі
(П. Мирний). 10. Чіпка – сам не свій (П. Мирний). 11. Усі носи повісили
(П. Мирний). 12. Він зовсім з лиця спав (Марко Вовчок).
Вправа 47. Визначте головні члени речення, дайте їм повну характеристику.

Україна... В одному тільки в цьому слові і для нашого уха і навіть для уха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю... Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня... Тяжкий сон, подвійна неволя і темна ніч, як ворон. Тільки Дніпро з очеретами, тільки вітер з степовими могилами шепотіли ночами: гай-гай... умер прекрасний край-У країна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки... Україна – це марні, обшарпані голодні люди... Ідуть на панщину, чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть... Україна – це царське та панське безмежне свавіл­ля... Праця до сьомого поту...

Світяться злидні.

Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані зорі...

Поема жалю і смутку... краси і недолі...

Отже, одна з найсмутніших сторінок у цій поемі належить невиданому у всі часи по всьому світі її огненному поетові.

С. Васильченко
Вправа 48. Зясуйте синтаксичну функцію інфінітива у поданих реченнях (простий присудок, частина дієслівного складеного присудка, підмет, другорядний член речення, головний член односкладного речення).

1. Я ж міг створити незабутні речі! На що ж потратив я своє життя?
(Л. Костенко). 2. Щоранку з рудника приходять машини заби­рати робітників. Ми хочемо всю нашу Вкраїну вкрити квітучими садами (О. Гончар). 3. Викувати троянду не кожний зуміє (Ю. Яновський). 4. Чубенко робив марні спроби підвестися на ноги (Ю. Яновський). 5. Ну, чи не взяв би його прах, він довго буде ще мене страхати? (Л. Костенко). 6. Треба зрошувати, удобрювати, ввести найсуворішу агротехні­ку, – одне слово – доведеться докласти розуму і рук та й рук (О. Гончар). 7. Юнацькі руки молоді, вам добре б тішитись в труді, тесать, копать, залізо б гнути, садити сад, зелені рути, плоти гонити по воді (А.Малишко). 8. Серед мороку, бурі-негоди цілу ніч буде човен блукати, як зійде сонце правди та згоди, я тоді вічним сном буду спати, буде шарпати буря вітрила, пожене геть по темному морю. Ох, коли б мені доля судила хоч побачити ранню зорю! (Леся Українка). 9. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, щоб вільно по світу літати, щоб вітер розносив луну (Леся Українка). 10. Несила терпіти легкої напасти, волю я в широкому полю пропасти, ніж тута, немов у тюрмі погибати! (Леся Українка). 11. Я махаю багряними крилами, щоб за тобою злетіти (Д. Павличко). 12. Лиш пам’ять, наче дівчинка наївна, все хоче ляльку в попелі знайти (Л. Костенко). 13. Жити мені без праці – зовсім не жити (Д. Павличко).
Вправа 49. Перепишіть речення, підкресліть іменний присудок, пояс­ніть його тип та спосіб морфологічного вираження. Проаналізуйте правила вживання розділових знаків.

1. Хіба є хто в світі крилатіший за людину? (О.Гончар). 2. Облич­чя героїв спокійні були (В. Сосюра). 3. Поет доби моєї – це борець (П. Загребельний).
4. Пісня і праця – великі дві сили (І. Франко). 5. Я сирота з Вільшаної, сирота, бабуся (Т. Шевченко). 6. Я син народу (І. Франко). 7. Жит­тя – це шлях. Життя – це рух. Життя – моторів гуркіт (Л. Дмитренко). 8. Ти – пожовкла сторінка живої історії (В. Швець). 9. Наш учитель – іще не поет. Він – солдат, і йому – вісімнадцять (А. Чубинський). 10. Ні дзвінка, ні перерви нема. І життя – непрочитана книга (А. Чубинський). 11.І дійсно, лист ваш – подих моря, солоність вітру й воля хвиль (Є. Маланюк). 12. Ніч була глибока і сива. Ніч була терпка, ніби слива (І. Жиленко). 13.1 пахне в січні материнка й м’ята, – й душа моя врочиста і багата (М. Луків).

Вправа 50. Прочитайте текст. Зясуйте особливості грама­тичних основ: дослідіть морфологічні засоби вираження підмета і присудка.

Кожен прагне досягнути чогось у житті. Людство всіляко намагається втриматися на плаву. Той же інстинкт виживання керує і тваринами, але вони живуть лише сьогоднішнім днем і тому щасливі. Пес б’ється з іншим псом за кістку, кіт проганяє кота з влас­ної території, не маючи й гадки, що люди так само утверджують своє місце під сонцем.

Ми довго жили в суспільстві, де кожен міг задовольнити свої мінімальні потреби, і тому почували себе в більшій безпеці. Багато з нас вірило, що людина людині друг, хоча суспільство й зазнавало гниття і розкладання. Проста людина працювала роками за ту саму зарплату, заощаджувала трохи на дорожчі речі і, полегшено зітхнувши, йшла на пенсію. Десь там угорі билися хижаки, писали доноси, брали хабарі, крали в держави, продавали одне одного. Це стосувалося тільки їх (журнал).
Вправа 51. Знайдіть «зайве» речення за видом присудка. Свій вибір аргументуйте.

I. 1. Постать Устима Кармалюка загадкова й легендарна. 2. Історичні дослідження його біографії породжують багато запитань. 3. Устим Кармалюк народився 10 березня 1787 року в сім’ї кріпаків. 4. Він став провідником народних мас (П. Киридон).

II. 1. Минав час. 2. Степан був черговим. 3. В очах хлопця зблиснули сльози. 4. Діти з жалем дивилися на зламане деревце (І. Цюпа).

III. 1. Насамперед не забувайте убогих. 2. Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі. 3. Остерігайтесь брехні, пияцтва й облуди. 4. В домі своєму не ледачійте («Повчання Володимира Мономаха»).
Вправа 52. Знайдіть допущені помилки в координації підмета з присудком, поясніть їх суть.

1. Біля колодязя, де сріблилася намерзлою кригою вода, лелека спинилася. 2. Ім’я та прізвище героя селянського руху Кармалюка оповите туманом. 3. Я і пес йшов лісом. 4. Багато визначних політичних, культурних і наукових діячів зарубіжних країн закінчило Києво-Могилянську академію. 5. Кожний із дарувальників носили із собою оберемок ліщини. 6. Місто Харків прикрасився до свята. 7. Тріо «Крайня хата» намагалися бути схожими на тріо «Либідь». 8. Журі визначили переможців конкурсу. 9. З іншого боку, коли б він сам не звернувся до західного світу і не «здав» деталі, то ми ніколи так і не довідалися б, що замовником було КДБ. 10. Багато хто із знайомих обминають його, цураються. 11. Що і хто уповноважувало керівництво Львівської залізниці вирішувати замість Кабінету Міністрів та всіх міністрів-силовиків, яка саме допомога потрібна? 12. Початок зустрічі, точніше, перші три хвилини гри були за господарями. 12. І ця цінність – сім’я і родинні стосунки, – важливі для усіх наших читачів, якими б різними вони не були в повсякденному житті. 13. Я з гуртом ентузіастів зібрали гроші й купили першу любительську відеокамеру. 14. Сьогодні містом їздять понад двісті маршруток, завдяки чому отримали роботу понад півтори тисячі чоловік. 15. Більшість підприємств простоюють. 16. Незважаючи на досягнутий компроміс, частина депутатів від опозиційної Соціал-демократичної партії Німеччини, а також деякі представники Вільної демократичної партії Німеччини, які входять до правлячої коаліції, виступила проти закону про електронне прослуховування. 17. Іноді чиясь думка або жарт дарують новий погляд на проблеми.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Схожі:

Методичні рекомендації для студентів І курсу, які навчаються за спеціальністю
Сучасна українська мова (морфологія): Метод рек для студ. І курсу, які навчаються за спец. 030507 – Переклад (кредит модул система)...
Філологія (кредитно-модульна система) Харків Видавництво НУА 2 013
Провідні напрямки масової літератури : для студ. 3 курсу, які навчаються за напрямом підготовки 020303 – Філологія (кредит модул...
Програма матеріалів для вступного іспиту
Вступний іспит з російської мови є фаховим випробуванням у процесі оцінювання та відбору абітурієнтів для навчання за спеціальністю...
ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІХ ТА...
«Історія зарубіжної літератури ХІХ та ХХ століть» : для студ. 3 курсу, які навчаються за напрямом підготовки 020303 – Філологія (кредит...
ПРАКТИЧНИЙ КУРС АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Навчальний посібник з практики усного...
Практичний курс англійської мови (англійською та українською мовами). Навчальний посібник з практики усного та письмового мовлення...
Лекційний курс: “Лінгвокраїнознавство” для студентів II курсу Для...
«Glorious Revolution»,1688). Bill of Rights (1689) – new constitutional monarchy. Catholicism
Методичні рекомендації для студентів, які навчаються за напрямом підготовки
Економіка підприємства / Нар укр акад., [каф екон теорії і права; упоряд. К. В. Астахова ]. – Х. Вид-во НУА, 2010. – 44 с
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА З КУРСУ ІСТОРІЇ...
Укладач : ст викладач кафедри іноземних мов та перекладу Богатирьова Олена Євгенівна
Лекційний курс: “Вступ до перекладознавства” для студентів I курсу...
В лекціях розглядаються підходи до перекладознавства в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених; аналізуються види та особливості...
КОНТРОЛ І Н Г
Контролінг: Навч посібник (для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання спеціальності 050. 201 "Менеджмент організацій")...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка