В ТА ЗАВДАНЬ ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ) Посібник для студентів ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 030507 Переклад Харків Видавництво НУА 2007

Питання для самоперевірки

1. 
   Що таке член речення і чим він відрізняється від повнозначного слова?
   
2. 
   Яких правил слід дотримуватися, визначаючи члени речення?
   
3. 
   Що таке синтаксичний центр, як він виражається і яка його роль у реченні?
   
4. 
   Як будується речення навколо синтаксичного центру?
   
5. 
   Що означає підмет і як він буває виражений?
   
6. 
   Чи може бути підмет у безособовому реченні?
   
7. 
   Які ви знаєте види підметів?
   
8. 
   Чим виражається складений підмет?
   

Література до теми

1. 
   Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посіб. /
   С. П. Бевзенко. – К.: Вища шк., 2005. – С. 50–53.
   
2. 
   Іваницька Н. А. Синтаксис простого речення. Складні випадки аналізу / Н. А. Іваницька. – К.: Вища шк.., 1989. – С. 39–46.
   
3. 
   Ющук І. П. Українська мова: Підручник / І. П. Ющук. – К.: Либідь, 2006. – С. 484–487.
   

ПРИСУДОК ЯК ГОЛОВНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ

?

1. 
   Дієслова зі значенням можливості чи неможливості дії, повинності, необхідності (могти, вміти, мусити і под.).
   
2. 
   Дієслова, що означають наказ, побажання, прохан­ня (наказати, заставити, примусити, загадати, попросити, запросити, умовити і под.).
   
3. 
   Дієслова, що означають процеси навчання, повчан­ня (вчити, навчати, наставляти тощо).
   
4. 
   Дієслова волевиявлення (хотіти, бажати, прагнути, намагатися, наважуватися і под.).
   
5. 
   Дієслова, що означають процеси мислення, мовлен­ня (думати, мріяти, обіцяти тощо).
   
6. 
   Модальні дієслова, що означають внутрішнє почут­тя, стан (боятися, соромитися, жахатися і под.).
   

• 
  прикметником,
  
• 
  займенником,
  
• 
  числівником,
  
• 
  дієприкметником,
  
• 
  стійким словосполучен­ням.
  

• 
  початок дії,
  
• 
  продовження дії;
  
• 
  кінець дії;
  

• 
  можливість,
  
• 
  необхідність,
  
• 
  обов’язковість;