В ТА ЗАВДАНЬ ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ) Посібник для студентів ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 030507 Переклад Харків Видавництво НУА 2007

Скачати 2.36 Mb.

Назва	В ТА ЗАВДАНЬ ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ) Посібник для студентів ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 030507 Переклад Харків Видавництво НУА 2007
Сторінка	2/22
Дата	21.02.2016
Розмір	2.36 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Література > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 22

Питання для самоперевірки

Що таке речення?
Якими трьома основними ознаками речення відрізняється від слова й словосполучення?
Які складові компоненти інтонації і яка їх роль в оформленні речення?
Які бувають різновиди питальних речень?
Як поділяються речення за структурою?

Література до теми

Вихованець І. Р. Граматика української мови: Синтаксис: Підручник для студ. філол. фак-ту / І. Р. Вихованець. – К.: Наук. думка, 1993. – С. 66–112.
Іваницька Н. А. Синтаксис простого речення. Складні випадки аналізу / Н. А. Іваницька. – К.: Вища шк., 1989. – С. 3–29.
Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання: Навч. посіб. для студ. філол. фак. ун-тів / І. І. Слинько. – К.: Вища шк., 1990. –
С. 92–103.
Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник /
К. Ф. Шульжук. – К.: Академія, 2004. – С. 43–67.

ГОЛОВНІ І ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ.

СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПІДМЕТА

Вправа 25. Підкресліть другорядні члени речення. Чи всі з них можна визначити однозначно? З’ясуйте, які саме смислові відношення поєднують у собі синкретичні члени речення (об’єктно-означальні, об’єктно-обставинні, обставинно-означальні).

1. Для краси у домі, на щастя в ньому, просто так, для душі, тчуть і вишивають рушники (Г. Бондаренко). 2. Кордон між Московією і Україною позначився намистом запінених білим цвітом кущів калини... (Р. Іваничук). 3. Все тоне у безумній черемшині, все пахне молодістю і життям (М. Рильський).
4. Славлю спільність мов і славлю їх одмінність (І. Муратов). 5. Це ти в стражданнях там не спиш, це ти і мучишся й гориш пожежно, блискно, горобино, все боротьбою гомониш (П. Тичина). 6. Віє вітер з поля на долину, над водою гне з вербою червону калину, на калині одиноке гніздечко гойдає (Т. Шевченко).
7. О, принесіть мені пролісок з лісу, ніжний і чистий, як неба блакить (Н. тв.).
8. Степом можна йти безвісти і лягти на землю... (Ю. Яновський). 9. Звиклі до темряви сліпнуть від світла (А. Коваль). 10. Вечір непомітно минув... На світло лампи летіла роєм тля... (М. Коцюбинський). 11. Найкращі книги стали безсмертними, вони увійшли в скарбницю світової культури (І. Цюпа). 12. Батько дасть шкоринку з хліба й маленьку цибулинку та солі до неї (Ю.Яновський). 13. Як часто люди використовують свій розум для коєння дурниць (Ф. Ларошфуко).
14. Цього болю не приколишуть ні тополі біля хати, ні гніздо лелеки на хаті, ні сама хата (М. Стельмах). 15. Шукай змісту не в словах, а в думках (П. Панч). 16. Епоху, де б душею відпочить, з нас кожен має право вибирати (М. Рильський). 17. «Хай стелиться вам доля рушниками!» – казали, бажаючи людині щастя (Г.Бондаренко). 18.1 від жаху всі снасті в човні загули (Леся Українка). 19. Дрімає сад в міцних обіймах сну (В. Кобилянський). 20. У травні небо над Дніпром стає незвичайно синім і глибоким (В. Собко).
Вправа 26. У наведених реченнях підкресліть підмет. Поясніть способи морфологічного вираження підмета.

1. Настя пішла за матір’ю слідом (І. Нечуй-Левицький). 2. Усі ми дужі дружбою своєю (В. Стефаник). 3. Вік прожити – не поле перейти (Н. тв.).
4. Незабаром Соломія з Остапом простували повз плавні до циганської оселі (М.Коцюбинський). 5. Сім відважних бійців ту команду зрозуміли серцем і душею (І. Ле). 6. Думала, що тільки кобзарі співають, бо, сліпі, не бачать карих оченят
(Т. Шевченко). 7. Як блиснув дев’ятсот і п’ятий рік, у дядьковій Тодосевій коморі збиралося з десяток чоловік (М. Рильський). 8. Поля зливалися з темрявою, і тільки невеличкий клапоть дороги виднівся при слабому світлі затуманених зір
(О. Слісаренко). 9. Потім ми з Наталкою пішли додому, і всю дорогу вона мовчала (Ю. Яновський). 10. Їздові підклали під колеса каміння (О. Гончар). 11. Я чую твій плач, Ярославно (П. Воронько). 12. Прохожі зостанавлювалися, дивувалися
(П. Мирний). 13. Якби прийшов хтось інший, видющий, простягнув руку, показав шлях (М.Коцюбинський). 14. Любить свій край – це для народу жити, боротися за юне, за нове (В. Сосюра). 15. Тисячне «ура!» грозою сколихнуло податливі набряклі луги (М. Стельмах). 16. На землі багато квітів. Поміж ними є одна
(А. Чубинський). 17. І час настав. І сталось вічне (Є. Маланюк).
Вправа 27. Перепишіть речення, підкресліть підмети. Визначте способи вираження простого і складеного підмета.

1. Сотні солов’їв щебетали на кущах молодого поросту. Дорогою мов із-під землі донеслося до його Грицькове «ку-ку!». Найлюбішою забавкою було йому будувати та розоряти землянки, вали, окопи (П. Мирний). 2. Серпень з вереснем стискають один одному правиці (М. Рильський). 3. Вони усі троє були вже понищені першими ж мінами ворога (О. Довженко). 4. Проти нього йшов цеп ворога, не стріляючи і тримаючи у витягнутих руках гранати (Ю. Яновський).
5. Сорок вісім могутніх струменів злились в один пінистий велетенський водоспад і мирно шумлять, надихаючи поетів нерозумних і радуючи дітей (О. Довженко). 6. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося (П. Мирний). 7. «І вражою злою кров’ю волю окропіте» – з дитинства знайомі слова (О. Гончар). 8. Там над водою купка людей лагодилась сідати у човен (М. Коцюбинський). 9. Заходом осяяний стояв Тарас Шевченко на горі Чернечій (В. Швець). 10. Ще батько і мати сном-духом не знають, яку вони долю в колисці колихають (М. Луків). 11. А три покоління селянського дому Вмістились на знімках старого альбому (М. Луків).
12. Ще небо тримаю плечима, та нижче і нижче пташиний політ, і квіти сміються очима сумними (А. Чубинський). 13. Безбатченку, ти не збагнеш, чим дише слово «Батьківщина»... (Є. Маланюк). 14. Гомоніти з високим начальством було для Хоми втіхою (О. Гончар). 15. А поставити крапку над «і» – то неабияке мистецтво в житті (Н. Рибак).
Вправа 28. У наведених реченнях знайдіть синтаксично неподільні підмети-словосполучення зі значенням вибірковості, схарактеризуйте їх за структурою та морфологічним вираженням.

1. Рушаючи од хат дорогами крутими, 3 нас кожен підступа до істини впритул: чимало треба літ, щоб в жилах і клітинах відчуть не просто пульс – вагу землі святу (Б. Чіп). 2. Один із секретів нев’янучої свіжості пушкінської лірики полягає в дивовижній її здатності знаходити живий відгомін у серцях кожної читацької верстви, кожного покоління (Р. Лубківський). 3. – Є в нас хто з залізничників? (В. Козаченко). 4. Кожен з народів нашої Батьківщини відчуває на собі теплий доторк генія Толстого (О. Гончар). 5. Кожен з хлопців почував себе так, ніби до нього повернувся рідний батько (М. Стельмах). 6. А тут уже з саду сипнули Перші з найпрудкіших (А. Головко). 7. Біля учительської тупцювало кілька учнів, переважно старшокласників. Кожен з них у якійсь мірі вважав себе музикантом (Ю. 3банацький). 8. Один із візників, виряджений у чоботи і теплу фуфайку, в старій шапці з опущеними вухами, підійшов до гурту (Ю. 3банацький). 9. Постала із нашої змоги Одна із найперших наук: Не буде нової дороги Без наших упевнених рук (О. Бойченко). 10. Ніхто з них не хитнувся, не відступив, – Вони змагались, юні і могучі, На схилах Волги – за дніпрові кручі (М. Бажан).
Вправа 29. У наведених реченнях підкресліть предикативні центри та схарактеризуйте синтаксично неподільні підмети-словосполучення з кількісним значенням:

1) сполучення кількісного числівника з іменником у називному відмінку однини або множини;

2) сполучення збірного числівника з іменником у родовому відмінку множини; 3) сполучення неозначено-кількісного числівника, прислівника чи займенника з іменником у родовому відмінку;

4) сполучення іменника з кількісним значенням з іменником у родовому відмінку множини;

5) сполучення іменника із значенням сукупності з іменником у родовому відмінку.

1. В кожній людині – мільйони років еволюції, вона несе в собі неоціненні скарби – розум, совість, талант, потенціал творчої енергії. Скільки поколінь передало в клітини її пам’яті свій досвід! (М. Шумило). 2. Дібровою загін бійців поїхав, Підковами клепали коні путь, і ляск шабель, і брязкіт піхоти У тиші чорній чуть (М. Бажан). 3. Триста смертей промаячили над головою, Триста спокус не поклали на очі полуди (В. Коротич). 4. Двійко твоїх смаглявих, Двійко трепетних рук безтямно затисли Поясок од платтячка доні...
(Н. Кащук). 5. Двоє партизанів підвелися в житі й помалу понесли щось
(А. Головко). 6. Пройшло в мовчанні кілька хвилин (М. Коцюбинський).
7. Наука вимагає від людини всього її життя. І коли б у вас було два життя, то і їх не вистачило б вам (П. Павлов). 8. За годину той писаних розповіді лягли на стіл начальника цеху (В. Собко). 9. В той час Бжозовський вертався до Вербівки. Четверня добрих коней несла легенький фаетон ніби на руках
(І. Нечуй-Левицький). 10. Разок років – то не разок намиста, Це поступ вічний, поступ до мети (Л. Скирда). 11. Двоє вершників охороняли залізні ворота, які зараз були відчинені, і в Них вільно-входили прочани (П. Панч). 12. Один дуб – не ліс, одна яблуня – не сад, одна квітка – не весна (Н. тв.). 13. А над усім у чорному небі кружляла зграя сполоханих птахів (А. Головко). 14. ...Біля повітки в Саранчука цілий натовп стоїть мужиків (А. Головко). 15. Три могутніх мости-естакади були перекинуті з берега далеко в море (М. Стельмах). 16. Гурт хлопців підійшов до столу (О. Гончар). 17. Сто братів за руки узялися, Присягали разом у боях: «Волю, взяту шаблею і списом, Понесем, як прапор, у віках» (Т. Масенко). 18. Три тополі у мене стоять під вікном (П. Воронько).

Вправа 30. Підберіть речення з такими підметами: кожен із нас, троє із студентів, дехто з хлопців, один із відмінників, багато з них, якийсь із присутніх, хтось із музикантів. Схарактеризуйте підмети.
Вправа 31. Серед наведених прикладів визначте речення, в яких підмет є синтаксично неподільним словосполученням із соціативним значенням.

1. Разом з військовими вибіг і Василько (П. Панч). 2. Тієї ж весни довелося й матері вперше з сином удвох на степ виїздити (А. Головко). 3. Які ми з тобою ще будем багаті... (А. Малишко). 4. Підійшли ми з бабусею до вагона (О. Вишня). 5. Пилипко з хлопцями-пастухами бачив усе з горба, де пасли... (А. Головко). 6. Василько з батьком підійшли до ялинки
(М. Коцюбинський). 7. Вона, малесенька Марійка, сидить з матір’ю серед лугу, в’ють вінки (В. Бабляк). 8. Ми із дядьком Грицьком про життя розмовляємо Та про сині пунктири шляхів до планет (В. Коротич). 9. Ми з ним ще з Уралу були дружки (С. Голованівський). 10. Дмитрик з Гаврилком вчепились ззаду за сани і причаїлися (М. Коцюбинський). 11. 1 сьогодні – поруч з батьками Випробовують силу сини (М. Сингаївський). 12. Остап з Соломією сіли під вербою, але їм не говорилося (М. Коцюбинський). 13. Прибула із сином мати нині в Київ... (О. Гончар). 14. Ми з сином нині свято маєм... (В. Бровченко).
Вправа 32. У наведених реченнях знайдіть та схарактеризуйте семантично неподільні підмети-словосполучення:

1) слова початок, середина, кінець + іменник у родовому відмінку;

2) слово з метафоричним значенням + іменник у родовому відмінку;

3) неозначений займенник щось (хтось) + узгоджуване слово.

1. Твого життя гілля густе Вітчизні в серце проросте (А. Малишко).
2. Плескалось, билося, пливло Людських надій ясне крило (А. Малишко).
3. Було щось буйне, зухвальське, нездоланно безстрашне в цьому перевдяганні на снігу серед хурделиці (О. Гончар). 4. Край неба жеврів рожевим вогнем; горіло й миготіло ясним полум’ям (П. Мирний). 5. Сміху сиплеться срібна злива (В. Бичко). 6. Біляста туча небо полонила, І в ній котився сонця стиглий плід (А. Малишко). 7. Початок параду гримить... Гримить урочисто парад Перемоги, Що Красною площею в славі гряде (М. Бажан).

8. І тільки в зволожених очах Горіло щось ясне і невгасиме, Неначе задивився він на шлях, Який усе життя його вестиме (С. Голованівський). 9. Щось недосяжне і втрачене війнуло над Яринкою, і їй знову стало жаль себе, своєї загубленої казки, що теж могла б її вивести на дорогу науки (М. Стельмах). 10. Кінець дня минув у напруженій роботі (М. Трублаїні). 11. Щось нове, незнайоме досі вступило в його істоту (Ю. 3банацький).

Вправа 33. Визначте інфінітивні підмети та схарактеризуйте їх. Які форми присудків вживаються при інфінітивних підметах? Поясніть вживання тире.

1. Здобути волю – то мій рай! (П. Грабовський). 2. Наше завдання – із кожного слова, із кожної фрази викрешувати іскру (П. Панч). 3. 1 плакати – це також щастя (О. Олесь). 4. Думати про матроса для Альоші стало постійною мукою (І. Микитенко). 5. Сиротою жити – сльози лити (Н. тв.). 6. Пізнать себе – то школа не легка (П. Воронько). 7. Малювати, творити прекрасне – це, він вважав, написане йому на роду, заповідане від матері... (О. Гончар).
8.

Гомоніти з високим начальством було для Хоми втіхою (О. Гончар).
9. Розмову продовжувати стало зайвим (Н. Рибак). 10. Чесно працювати – це і є уміння (Д. Бедзик). 11. Впевнений, що найбільший злочин – підривати віру людини (М. Стельмах). 12. Найкраще залишатися собою і до кінця не зрадити собі... (С. Голованівський). 13. Осмислити свій шлях – завдання щонайближче (П. Сингаївський). 14. Жити на землі – не просто, звісно (В. Кобець).
Вправа 34. Складіть речення із складеним підметом, у яких були б представлені всі можливі способи його вираження, зазначені нижче.

Сполучення власне-кількісного числівника з іменником у формі називного відмінка множини чи родового однини чи множини.
Сполучення неозначено-кількісного числівника, прислівника чи займенника з іменником у формі родового відмінка множини.
Сполучення іменника, що має кількісне значення, з іменником у формі родового відмінка множини.
Сполучення іменника або особового займенника у формі називного відмінка з іменником або іншою частиною мови у значенні іменника у формі орудного відмінка з прийменником з.
Сполучення числівника або займенника з іменником або іншою частиною мови у значенні іменника у формі родового відмінка з прийменником з (із).
Неподільне словосполучення.
Словосполучення: прізвище, ім’я, по батькові.
Ціле речення або група речень.

9. Назва твору, цитата.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 22

Схожі:

Методичні рекомендації для студентів І курсу, які навчаються за спеціальністю Сучасна українська мова (морфологія): Метод рек для студ. І курсу, які навчаються за спец. 030507 – Переклад (кредит модул система)...	Філологія (кредитно-модульна система) Харків Видавництво НУА 2 013 Провідні напрямки масової літератури : для студ. 3 курсу, які навчаються за напрямом підготовки 020303 – Філологія (кредит модул...
Програма матеріалів для вступного іспиту Вступний іспит з російської мови є фаховим випробуванням у процесі оцінювання та відбору абітурієнтів для навчання за спеціальністю...	ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІХ ТА... «Історія зарубіжної літератури ХІХ та ХХ століть» : для студ. 3 курсу, які навчаються за напрямом підготовки 020303 – Філологія (кредит...
ПРАКТИЧНИЙ КУРС АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Навчальний посібник з практики усного... Практичний курс англійської мови (англійською та українською мовами). Навчальний посібник з практики усного та письмового мовлення...	Лекційний курс: “Лінгвокраїнознавство” для студентів II курсу Для... «Glorious Revolution»,1688). Bill of Rights (1689) – new constitutional monarchy. Catholicism
Методичні рекомендації для студентів, які навчаються за напрямом підготовки Економіка підприємства / Нар укр акад., [каф екон теорії і права; упоряд. К. В. Астахова ]. – Х. Вид-во НУА, 2010. – 44 с	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА З КУРСУ ІСТОРІЇ... Укладач : ст викладач кафедри іноземних мов та перекладу Богатирьова Олена Євгенівна
Лекційний курс: “Вступ до перекладознавства” для студентів I курсу... В лекціях розглядаються підходи до перекладознавства в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених; аналізуються види та особливості...	КОНТРОЛ І Н Г Контролінг: Навч посібник (для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання спеціальності 050. 201 "Менеджмент організацій")...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання