В ТА ЗАВДАНЬ ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ) Посібник для студентів ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 030507 Переклад Харків Видавництво НУА 2007


Скачати 2.36 Mb.
Назва В ТА ЗАВДАНЬ ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ) Посібник для студентів ІІ курсу, які навчаються за спеціальністю 030507 Переклад Харків Видавництво НУА 2007
Сторінка 1/22
Дата 21.02.2016
Розмір 2.36 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Література > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22
НАРОДНА УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ



ЗБІРНИК ВПРАВ ТА ЗАВДАНЬ

ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ)

Видавництво НУА

НАРОДНА УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ


ЗБІРНИК ВПРАВ ТА ЗАВДАНЬ

ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ)
Посібник для студентів ІІ курсу,

які навчаються за спеціальністю

7.030507 – Переклад

Харків

Видавництво НУА

2007
УДК 811.161.2’367(072 +075.8 + 076.1)

ББК 81.411.1–22р30–2

З-41

Затверджено на засіданні кафедри українознавства
Народної української академії


Протокол № 9 від 05.03.2007


У п о р я д н и к Г. В. Хмара

Р е ц е н з е н т канд. філол. наук А. М. Нелюба, доцент кафедри української мови Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна



З-41
Збірник вправ та завдань із сучасної української мови (синтаксис і пунктуація): Посіб. для студ. ІІ курсу, які навчаються за спец. 7.030507 – Переклад / Нар. укр. акад. [Каф. українознав.; Упоряд. Г. В. Хмара]. – Х.: Вид-во НУА, 2007. – 144 с.
У збірнику вміщено вправи для закріплення найважливіших теоретич­них положень синтаксису сучасної української літературної мови.

Наведені завдання мають різноманітний характер: спосте­реження над мовними фактами та аналіз їх, робота з текста­ми і словниками, синтаксичний розбір тощо. Посібник сприятиме організації самостійної роботи сту­дентів, допоможе їм виробити й удосконалити навички та вміння, необхідні для лінгвістичної підготовки.
УДК 811.161.2’367(072 +075.8 + 076.1)

ББК 81.411.1–22р30–2


© Народна українська академія, 2007

ПЕРЕДМОВА
Вправи, що пропонуються в посібнику, можна використати під час опрацювання основних відомостей із синтаксису та пунктуації української мови на практичних заняттях. Запропоновані завдання складено відповідно до діючої програми курсу сучасної української літературної мови для студентів факультету “Референт-перекладач”.

Систему вправ для практичних занять спрямовано на творче засвоєння теоретичного матеріалу. Запропоновані завдання ґрунтуються на принципі розгляду мови як цілісної структури, всі знакові одиниці якої перебувають у складних системних зв’язках і відношеннях. Основним завданням збірника вправ є закріплення теоретичних відомостей про синтаксичні явища, вироблення в студентів навичок самостійного аналізу, застосування на практиці правил граматики. Вправи орієнтують студентів на творчу роботу, адже містять завдання як на спостереження за мовними явищами, так і складніші, які потребують осмислення певних закономірностей. Чимало вправ будуються на основі
не ізольованих речень, а суцільних текстів із художньої літератури, попереднє читання яких та аналіз забезпечить більш глибоке опанування норм літерного мовлення, сприятиме засвоєнню мелодики мови, етичних і естетичних особливостей, проникненню в сутність змісту і можливостей слова-образу, що має велике виховне значення в підготовці філолога.

Вивчення синтаксису потребує органічного поєднання граматики і стилістики (дослідження функціонально-стилістичного аспекту), систематичної, цілеспрямованої роботи з граматичної стилістики – аналізу співвідносних, взаємозамінних синтаксичних конструкцій, що використовуються як у межах одного стилю, так і в різних функціональних стилях мовлення. Звідси випливає тісний зв’язок стилістики з розвитком мовлення. Стилістика подає правила семантичної, функційної й емоційної доцільності використання синтаксичних одиниць у процесі спілкування, що є основою смислової виразності мовлення й ознакою культурного володіння мовою взагалі. Для ефективного формування дослідницьких умінь студентів, активізації їх пізнавальної діяльності в процесі поглиблення й систематизації знань із синтаксису, пунктуації та стилістики у збірнику запропоновано систему вправ дослідницького характеру.

Вправи можуть бути використані як навчальні, так і контрольні – з метою перевірки ступеня набутих студентами вмінь і навичок.

ЧАСТИНА 1
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Вправа 1. Визначте, які з наведених прикладів не є словосполученнями і чому:

а) становлять собою предикативну основу;

б) слова, поєднані сурядним зв’язком;

в) неподільні лексичні чи фразеологічні словосполучення;

г) поєднання самостійної та службової частини мови;

ґ) аналітична форма.

Батько з дочкою, батько і дочка, схожий на батька, батько попросив, більш доступний, зробив більше, сад цвіте, щось далеке, дівчина-студентка, буду вчитися, хочу вчитися, не тільки вдень. Дати слово, дати перцю, надзвичайно охайний, найбільш розумний, далеко, але цікаво, Далекий Схід, поїдемо далеко, сізіфова праця, почесна праця, подумай добре, хай подумає, хлопець подумає, подумає і зробить, осінній дощ, квіти польові, волоський горіх, Кривий Ріг, троянський кінь, нова книга, схоже на правду.
Вправа 2. Випишіть в окремі колонки вільні (синтаксичні), лексичні та фразеологічні сполучення слів. Поясніть випадки можливого подвійного тлумачення.

Білий гриб, білий сніг, Біле море, біла ворона, біла стіна; брати в руки, брати в голову, брати на кпини, брати бика за роги; вибивати дрижаки, вибивати із сідла, вибити з колії; виставляти зуби, виставляти роги; дивитися вовком, дивитися на вовка; легка ноша, легкий на руку, легка промисловість; спочити на лаврах, спочити після походу; на сьомому небі, на сьомому поверсі; проковтнути язик, проковтнути їжу; серце не лежить, серце болить, серце розривається; важка артилерія, важкий на підйом, важкий тягар, важкий камінь; перелітний птах, ранній птах, синій птах, птах високого польоту, лісовий птах; підняти камінь, підняти на ноги, підняти руки, підняти дух, підняти мішок, підняти очі; чесне слово, останнє слово, повнозначне слово, слово про вчителя; червоне яблуко, червоною ниткою, червоний олівець; чорна фарба, чорна смородина, чорний день, Чорне море.
Вправа 3. До поданих російською мовою словосполучень доберіть українські відповідники. Поясніть способи вираження в них синтаксичних відношень.

По его указанию, благодарить учителя, по случаю праздника, по моей вине, приниматься за работу, вызов по телефону, ниже брата, дороже жизни, национальный по форме, склонный к музыке, горд собой, старший по возрасту, похож лицом, выше всех, богат происшествиями, седые от мороза (усы), учебник по физике, идти по лесу, отправить по электронной почте, по произведению Хемингуэя, комиссия по изучению состояния дел, по следующий вторник включительно, ваши действия при пожаре.
Вправа 4. Знайдіть у словосполученнях головне і залежне слово. Поставте запитання. Визначте різновид словосполучення за стрижневим словом (іменникове, прикметникове, дієслівне, займенникове, числівникове, прислівникове). Назвіть серед них синтаксично нечленовані.

Веселий відпочинок, виконувати доручення, повний смутку, високо над головою, три подружки, хтось із нас, хвалитися здобутками, сорок років, сьогодні ввечері, вищий від мене, дівчина з рум’яними щоками, команда «марш», вигляд села, із двома друзями, узявшись за руки, сказаний згарячу, книга про рибальство, думати про тебе, кращий за всіх, прямо перед тобою, другий у списку, щось цікаве, один серед лісу, густе волосся, дуже голосно, дитина з блакитними очима, зроблено гарно, прослалась килимами, очікуючи похвалу, зроблений на зло, скатертина з вишивкою, бажання помандрувати, слухати уважно, вірний слову, сумно до сліз, п’ятий із нас, дехто з відсутніх, половина дороги, двоє товаришів, хлопець веселої вдачі, сидить задумавшись, розбитий ненавмисно, від трьох дерев, три дерева, далеко від дому, сьогодні вранці, хлопець високого зросту, мимоволі захвилювався, згоден на все, відро груш, наші родичі, півтора метра, дуже самотній, ближче до села, забувши про все, щось незвичайне, п’ять олівців, п’ятьма олівцями, прочитаний уважно, прочитавши уважно, прочитати уважно.
Вправа 5. Розмежуйте прості та складні словосполучення, поділіть складні словосполучення на прості. Зясуйте, які з багатокомпонентних словосполучень не є складними і чому.

Голосний шепіт, більш авторитетний учений, думати вголос, багато скарг на недоліки, буде співати аріозо, студент четвертого курсу, прочитати цікаву книжку, людина високого зросту, підслухати чиюсь розмову, дівчина чесного роду, виглядати найбільш ошатно, вирушити в далеку подорож, жінка років сорока, писати дисертацію, хлопець веселої вдачі, зрозуміти його позицію, побігти світ за очі, весняний день, дитина з рум’яними щоками, зацікавитись думкою друга любити казки бабусі, одяг захисного кольору, говорити дуже тихо, грітися під променями сонця, звичка пекти раків, зустріти давнього знайомого, застукати зненацька, написати довгого листа.
Вправа 6. Розкриваючи дужки, поєднайте слова звязком узгодження. Зясуйте, які частини мови узгоджуються.

(Маленький) поні, (далекий) путь, у (третій) класі, зі (свій) друзями, біля (вичахлий) багаття, (такий) плакса, на (шостий) місце, (два) дорогами, (овочевий) рагу, (мій) кашне, (відчинений) брами, з (другий) години, (свіжий) дріжджі, (білий) тюль, (сусідній) вулиця, (тривалий) розмова, (гострий) біль, (старовинний) Баку, (наш) інтерв’ю, про (перший) дитину, на (сім) вітрах, (пожовтілий) листя, (будь-який) купе, (потерпілий) сусіди, біля (восьмий) ряду, (такий) білоручка, (твій) таксі, у (восьмий) аудиторії, за (два) зайцями, (зігнутий) цвяхи, (новий) меблі, (червоний) гуаш, (зелений) Тбілісі, (наш) авеню, (мій) Умань, (такий) невдаха, біля (другий) аудиторії, у (чотири) стінах, (три) шляхами, (мій) шимпанзе, (отруйний) цеце, (універсальний) шампунь, біля (розчинений) вікна о (четвертий) годині, (актовий) зала.
Вправа 7. Випишіть словосполучення, поєднані звязком узгодження. Зясуйте: 1) які частини мови узгоджуються; 2) за якими граматичними категоріями (рід, число, відмінок); 3) визначте випадки повного і неповного узгодження.

Мово рідна! Ти ж – як море – безконечна могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. Мільйонноголосо бриниш говірками, а вони шумлять, і дзвенять, і б’ють у наші груди, мов хвилі морські – в берег...

Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. І я, вірний і вічний юнга твій, пливу й пливу твоїми просторами і не намилуюсь глибинами і безмежжям твоїм. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя мого, аби переплисти твій лексичний океан.

Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно, мово рідна! А з тобою будемо вічними і ми, діти твої, на розкішних і безкінечних берегах твоїх.

(С. Плачинда)
Вправа 8. Утворіть з поданими словами словосполучення зі звязком керування (придієслівне, присубстантивне, приадєктивне).

Дякувати, шукати, захищати, сподіватися, вірити, мріяти, надіятись, навчатися, хвилюватися, пригадувати, розмова, мрія, турбота, віра, відкриття, роздуми, радість, погляд, захист, дума, вірний, схожий, дорогий, далекий, вартий, знайомий, характерний, подібний, радий, готовий.
Вправа 9. Подані в дужках слова поєднайте з дієсловами звязком керування. Визначте, якого відмінка вимагає кожне дієслово. Замініть, де це потрібно, іменник займенником (напр.: шанувати батьків і допомагати їм).

Прочитати або розповісти (казка), відвідати й поговорити (товариш), почати й закінчити (робота), почати й не закінчити (робота), цінувати й берегти (дружба), не тільки використовувати, а й охороняти (природа), не тільки любити, а й гордитися (Вітчизна), боротися й долати (труднощі), розуміти й захоплюватися (музика).
Вправа 10. З поданими словами утворіть словосполучення на основі звязку керування. Зробіть висновок, які слова можуть керувати, а які керуватися.

Будувати, захищати, гордість, щастя, вдячний, зобов’язаний, разом, близько, двоє, п’ятий, дехто, хтось, високо, далеко.
Вправа 11. Доберіть українські відповідники до російських словосполучень, порівняйте їх. Виявіть спільні й національно-специфічні їх особливості.

Благодарю вас, извините меня, разговаривать на украинском языке, опоздал из-за тебя, оценка по языку, встретить товарища, в пяти шагах, по делам службы, плыть по течению, ухаживать за больным, ухаживать за девушкой, радоваться успехам, смеяться над собой, согласно приказу, два раза в неделю, старше всех, принимать участие, начнется в час, случилось из-за неосторожности, пропуски по болезни.
Для довідок: За п’ять кроків, у службових справах, пливти за течією, дякую вам, пробачте мені, розмовляє українською мовою (по-українськи), доглядати хворого, залицятися до дівчини, радіти з успіхів, запізнився через тебе, оцінка з мови, зустріти товариша, сміятися з себе, згідно з наказом (відповідно до наказу), двічі на тиждень, старший за всіх, пропуски через хворобу, брати участь, почнеться о першій годині, сталося через необережність.
Вправа 12. Випишіть словосполучення із приляганням.

1 Піти за товаришем. 2. Повернутися п’ятого травня. 3. Працювати втрьох.
4. Наодинці з матір’ю. 5. Задовго до перемоги. 6. Особливо цікавий. 7. Подалі від озера. 8. Роздуми вголос. 9. Готуватись до занять 10. Промовчати хочеться. 11. Вміння вишивати. 12. Люди особливих здібностей. 13. Макарони по-флотськи. 14. Зайду через хвилину. 15 Дорога ліворуч. 16. Ідуть підстрибуючи. 17. Нарівні з дорослими. 18. Занадто ненадійно. 19. Навколо слова. 20. Поруч з друзями.
Вправа 13. Визначте тип підрядного звязку в поданих словосполученнях.

Оспівана зоря, дивитися уважно, наше слово, крута балка, хтось невідомий, прив’ялі трави, лист паперу, акації цвіт, вікна кімнати, іскра вогню, стежка від порога до воріт, парча на очіпок, заграти на сопілці, думав про сьогодні, сміятися крізь сльози, співати у два голоси, пливти до берега, студенти університету, ріка Дунай, проблеми мовознавства, живемо на Україні, розлука на рік, поїзд на Варшаву, віночок із золота, дівчина в сукні, думка купити кошики.
Вправа 14. Охарактеризуйте словосполучення за типом смислового звязку (означальні, обєктні, обставинні). Знайдіть явища синкретизму (перехідності), поясніть причину.

Весняний вітер, твори Франка, десять мішків, іти вперед, промені сонця, видно далеко, повна води, висить у шафі, пожовклий лист, просив зайти, небо над нами, пісня солов’я, готель «Зоря», піду не роздумуючи, друкарська машинка, іти до мети, здійснити мрію, любити щиро, осипатися на асфальт, купатися в морі, хвіст зайця, прожити сто літ, пропустити через хворобу, читання вголос, картата тканина, з думою про тебе, зустріч з прекрасним, зустріч друзів, зустріч щороку, випадкова зустріч, зустріч з батьками, любити все життя, любити понад усе, дуже глибокий, вийду в поле, сяду на диван, свіжий легіт, наказано мовчати, м’ясо без кісток, відро води, де-не-де видно.
Вправа 15. Випишіть з тексту словосполучення, зробіть їх повний аналіз (просте чи складне словосполучення; тип словосполучення за стрижневим словом; тип підрядного зв’язку: узгодження (повне, неповне), керування (сильне – слабке, безпосереднє – опосередковане), прилягання; смислові відношення між компонентами (означальні, об’єктні, обставинні).

Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю. Поринули весняні води, задзюрчали струмочками, заклекотали в ярках, розіллялись широкою повіддю. З-під снігу зазеленіла травичка і звеселила жайворонка... Жайворонок співав, аж луна йшла під блакитне небо, а в лісі слухав того співу первоцвіт і, здійнявши догори, мов руки, два зелені листочки та схиливши білу головку, неначе дякував золотому сонечку, що воно йому першому дало спроможність побачити веселе свято весни... (М. Коцюбинський).
Вправа 16. Доберіть словосполучення за поданою схемою:

Стрижневе слово


Спосіб зв’язку

Залежне слово

іменник

узгодження

прикметник

дієприкметник

числівник

займенник

іменник

дієслово

іменник

прикметник

прислівник

керування

іменник

займенник

будь-яка субстантивована частина мови

дієслово

прикметник

іменник

прислівник

прилягання

прислівник

дієприслівник

інфінитив



Питання для самоперевірки


  1. Що таке словосполучення?

  2. Які існують типи підрядного зв’язку слів у словосполученнях?

  3. Яка суттєва різниця між узгодженням, керуванням і приляганням як способами граматичного зв’язку?

  4. Які виділяють групи словосполучень за ступенем зв’язаності компонентів?

  5. Назвіть типи словосполучень за морфологічним вираженням.

  6. Чому слова, поєднані підрядним зв’язком, не слід розглядати як словосполучення?

  7. Які сполуки слів не вважають синтаксичними словосполученнями?

  8. Які помилки трапляються під час побудови підрядних словосполучень і як їх уникнути?

Література до теми


  1. Плисько К. М. Синтаксис української мови із системою орієнтирів для самостійного вивчення: Навч. посібник / К. М. Плисько. – Х.: Основа, 1992. –
    С. 8–35.

  2. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання: Навч. посіб. для студ. філол. фак. ун-тів / І. І. Слинько. – К.: Вища шк., 1994. – С. 55–69.

  3. Ющук І. П. Українська мова: Підручник / І. П. Ющук. – 3-тє вид. – К.: Либідь, 2006. – С. 461–473.



ЧАСТИНА 2
ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ.

ТИПИ РЕЧЕНЬ
Вправа 17. Визначте типи речень за метою висловлювання та інтонацією. Серед розповідних виділіть стверджувальні, загальнозаперечні та частковозаперечні.

1. Мить – як безвік. Безгоміння. Ось прислухайсь, не диши... Чуєш радісне квиління несамотньої душі? (М. Драй-Хмара). 2. Чому добро таке повільне, а зло – швидке, мов динаміт? (Д. Павличко). 3. Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово (Д. Білоус). 4. Любове, ні! Не прощавай! Непевний крок свій не збивай (М. Вінграновський). 5. Що, розуме, скептичний мій химернику? Не прикидайся, ти сумуєш теж (Л. Костенко). 6. Іноді небажання визнати свою помилку обумовлює народження позиції (В. Радіонов). 7. Під чиїм же, коню, ми вікном?! (Б. Олійник).
8. Як тихо і світло! Як тихо... Знемагаю з любові! (Б. Нечерда). 9. Не стань печаллю у моїм житті, не сійся смутком на моїм путі... (Р. Братунь). 10. Хто в блакитному просторі засвітив чудові зорі, що горять у млі? (Г. Чупринка). 11.Чого ж ти ждеш? Лишилося так мало! Розкрий обійми, наче помах крил... (Є. Плужник). 12. Хай буде так, як я собі велю. Свій будень серця будемо творити. Я Вас люблю, о як я Вас люблю! Але про це не треба говорити (Л. Костенко). 13. Куди ідуть краєм шляху тополі? Куди несуть свої думки і болі? До мужніх друзів, до міцних дубів, що сплять в діброві, там, на видноколі (Д. Павличко). 14. Як легко упасти на першім снігу, так легко у юності збитись з дороги (С. Пушик). 15. Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (В. Сосюра). 16. Жива людина виникла з біди... Чому ж так пізно дорожу бідою? (П. Скунць). 17. Говорили-балакали дві верби за селом, потім тихо поплакали дві верби за селом. А про що, а за чим говорили-балакали, потім тихо поплакали дві верби за селом? (Б. Олійник). 18. До сонця квітка потяглась і пелюстки розкрила (О. Ющенко). 19. Не зрадьмо себе ми, не зрадьмо себе ми, бо зраджені завжди слабі (П. Скунць).
20. Одлітають знову журавлі у вирій під осінню пісню вітру уночі...
(Д. Фальківський).
Вправа 18. Прочитайте речення. Зверніть увагу на місце та засоби заперечення в кожному з них. Як відноситься заперечний компонент до актуального членування висловлювання?

1. Так, зорі ми, а не метеорити... (І. Нехода). 2. Ну, я з цим поглядом не згоден. Так! Не згоден з відкиданням реального земного світу (П. Тичина).
3. Дороги нізвідки не починаються і не кінчаються ніде (О. Гончар). 4. Не лиш посіять треба, а й зібрать (В. Коломієць). 5. Поспішай не язи­ком, а ділом (Н. тв.). 6. Людина – корінь землі, її кра­са, а не раб... (М. Подолян). 7. Ні, не питають віку У лісової криниці. А, радо розвівши віти, Припасти спішать до водиці (В. Соколов). 8. Без мук, без відчаю, без болю Вірш не зародиться в душі (В.Соколов). 9. Недарма, о ні, недарма За­хищали ми волю з гармат
(Л. Первомайський). 10. І ніхто не зможе відібрати У людей добуте щастя – мир (Д. Павличко). 11. І не треба Мені кращої долі, Окрім чистого неба Та й по всім видноколі (М. Сингаївський). 12. Не смертю очищайтеся – Життям! Не спогадами дихайте, А – Пам’яттю (Т. Севернюк).
Вправа 19. Схарактеризуйте граматичні засоби оформлення спо­нукальних речень (присудок у формі наказового способу, спеціальні частки, інтонація). Назвіть форму спонукання, що виражається в то­му чи іншому реченні: заклик, наказ, прохання, порада, застереження тощо.

I. 1. Як ти за мир – мобілізуй же сили!.. (П. Тичина). 2. Ши­рокими входьте в братерство дверима, щоб наша держа­ва була незборима! (П. Тичина). 3. Ідуть полки... Наказ: «Начати!» (В. Сосюра). 4.Погодьтесь, це просто казка У місті такому жить! (В. Соколов). 5. Скажи, матусю, слово провозвісне, любові слово лагідне скажи (Г. Турелик). 6. Розкажи, як той Ятрань в’ється Десь на Київщині моїй, – Птахом серце моє заб’ється, Встану я і піду на бій
(К. Герасименко). 7. – Приготуйтесь! – почув Духнович неподалік себе голос коман­дира взводу, а за мить десь аж біля мосту пролунав на високій дзвенячій ноті голос комбата Краснопольського: – За мною! В атаку! Вперед!
(О. Гончар).

II. Укрийте мене, укрийте:

Я – ніч стара,

нездужаю.

Одвіку в снах

Мій чорний шлях.

Покладіть отут м’яти,

то нехай тополі шелестять.

Укрийте мене, укрийте:

Я ніч стара, нездужаю (П. Тичина).

III. Розчудесні місця на річці на Північнім Дінці ... Вам ніколи там не доводилось бувати? Коли не доводи­лось, – обов’язково побувайте. Ви з Харкова робочим поїздом доїдете до Змієва. У Змієві ви візьмете човна й
попливете за течією Північним Дінцем... А пливти вам треба в червні... Ви потихеньку пливтимете, весь час ві­татимуть вас своїм щебетанням веселі жовтобрюшки, ка­нарейкові трясогузки, підпадьомкатиме на вашу честь
перепел і дерчатиме деркач (Остап Вишня).
Вправа 20. Поділіть речення на прості та складні, двоскладні та односкладні, непоширені та поширені. Визначте, які вони за метою висловлювання та інтонацією.

1. Прозора осінь закрутила покірно-п’яний листопад... (Є. Григорук). 2. Як пізно ми серця свої спинили!.. Як роз’єднали рано ми вуста (Є. Плужник).
3. Старість – ярмарок, де на любов не запізно (І. Муратов). 4. Поети – це біографи народу, а в нього біографія тяжка (Л. Костенко). 5. Ти дивишся. А я вже – як на трапі. І слів нема. І туга через край (Л. Костенко). 6. Як добре у житті закоханим і як тривожно в світі їм! (А. Кацнельсон). 7. Душа образи не забува (Л. Костенко).
8. Найбільша з усіх таємниць – таємниця твого обличчя (Д. Павличко). 9. Колосся спіле. Перепілок схлип (В. Коломієць). 10. У любові стають красивими, а красиві – жадані всюди, та стають вони рано сивими, коли вийде любов на люди
(П. Скунць). 11. Як страшно оре історичний плуг! Які скарби були і зникли!
(Л. Костенко). 12. Мигтіли дні, як п’яти марафонця (Л. Костенко). 13. Це стільки вже літ пролетіло, це стільки ж води утекло (В. Соколов). 14. По той бік пристрасті народжується ніжність. О спрага вуст! Гарячий поклик тіл! (Є. Плужник). 15. Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов (П. Тичина). 16. У теплі дні збирання винограду її він стрів (М. Рильський). 17. Нема на світі ще такої міри, щоб зміряти могла криницю віри, і вірності – джерельної святині, і горя у малесенькій сльозині... (О. Богачук). 18. Іду садом на край кутка, до провалля, і вже здалека бачу маленьку білу постать на обніжку (Г. Тютюнник). 19. Вечір був темний, теплий та тихий
(І. Нечуй-Левицький). 20. Я стверджую тобою і собою: любов лиш можна зміряти любов’ю (О. Богатчук).
Вправа 21. Підкресліть в реченнях головні члени і визначте, які з поданих речень є односкладними, а які – двоскладними.

1. І для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий (Леся Українка).
2. Людина зіткана із суперечностей (В. Черняк). 3. Крижаніє ріка. Вже немає ні хвилі, ні хмар. (Л. Костенко). 4. Крадькома двері шарпає тихо лихо. Одним патьчиком в двері постука розлука. В двері грюка до сьомого поту турбота. Всі замки відкрию без вагання братання. Входить в хату упевнено й щиро віра. А кохання дверей не питає – влітає (М. Нагнибіда). 5. Ніч спустилася на землю, розлилася понад нею і взяла в обійми крил (О.Олесь). 6. Нема на світі старості. Весна панує завжди у душі одна (Д. Павличко). 7. Наша ціль – людське щастя і воля...
(І. Франко). 8. Лишу я співи про красу, забуду власні жалі... (О. Олесь). 9. Подив – витончена форма похвали (А. Коваль). 10. Крізь верховиння ясенів сніжинки розстають весною. Пташиний виклюнеться спів із лісовиного спокою...
(М. Йогансен). 11. Пишно займались багрянії зорі колись навесні (Л. Українка).
12. Тінь – найкраще місце під сонцем (Л. Сухоруков). 13. Світає… ніч поволі тане (О.Олесь). 14. З журбою радість обнялась (О. Олесь). 15. Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові (Г. Тютюнник). 16. А світло вмикати? Мабуть, що не варто. Це спроба дешева продовжити день. А день догорів (П. Скунць). 17. Самокритика – одна з форм кокетування (Ю. Рибников).
Вправа 22. Знайдіть неповні речення. Визначте, який член речення пропущений. Встановіть, до якого виду неповних структур належить кожне неповне речення (контекстуальних, ситуативних, еліптичних).

1. Купив уранці два тюльпани, один віддав тобі (Р. Лубківський).
2. 3 пресвітлим смутком вересень прийшов. Дзвінком школярським спогадів накликав. Журавликом у небі закурликав. Черлений лист підняв, мов корогов
(Т. Коломієць). 3. Сире згорить коло сухого, правдиве й добре – коло злого
(Д. Павличко). 4. Сержант відпустив повід цяцькованої вуздечки і неохоче сплигнув з коня. – Сідай, младшой! – гукнув Козаков Чернишеві. – А я собі зараз добуду! (О. Гончар). 5. Від крилатого коня до крилатої ракети (Л. Костенко).
6. На узгір’ї чебер та полин (А. Малишко). 7. Колос повний до землі гнеться, а порожній догори стирчить (Н. тв.). 8. Одним випадає любов до дітей, іншим – до квітів, третім – до зірок, вона ж любила мости (Б. Мозолевський). 9. У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т. Шевченко). 10. Обрій – у хмаринках. Навколо стерня (В. Чумак). 11. Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить (Л. Костенко).
12. Спочатку слово нібито було, а вже тоді добро, зневага, зло (П. Скунць). 13. Назад до народу (І. Франко). 14. Вас ніхто так не любить. Я один (М. Вінграновський).
15. Атомний Вій опустив бетонні повіки. Коло окреслив навколо себе страшне
(Л. Костенко). 16. Віддайте мені сад і зірку вечорову. І в полі сіяча і вдячну щедрість нив (Л. Костенко). 17. Лелеки над жінками. Незвичайні лелечать кола (І. Драч). 18. «Без обіду!» – розпорядився вчитель (П. Мирний). 19. Мала щастя своє, проміняла його на біду (Л. Костенко). 20. Жайворонок над полями, соловейко над гаями. Той під хмарами дзвенить, інший у гіллі свистить (Г. Сковорода).
Вправа 23. Поясніть наявність чи відсутність тире в неповних реченнях. Назвіть, до якого типу речень вони належать.

Мовчи! Я знаю. За всіма словами – холодний смерк, спустошені сади...
(Є. Плужник). 2. Сині очі в моєї дружини, а у тебе були голубі (В. Сосюра). 3. Мудре і добре слово дає радість; нерозумне і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду (В. Сухомлинський). 4. В зіницях Часу предковічний лід (Л. Костенко). 5. В моєму серці – схрещення доріг ненависті й любові (Д. Павличко). 6. Стерня й стерня із краю в край... (П. Ребро). 7. В долинках – тиша, сонний спокій (О. Олесь). 8. Сучасне – завжди на дорозі з минулого в майбутнє (О. Довженко). 9. Чийсь чоловік – як таємниця вічна, якої знати не повинна ти. А свій – звичайний, як земля, як небо
(Г. Турелик). 10. Ген-ген в лугах на сіножаті копиць голівоньки чубаті...
(Г. Муратов). 11. А під небом синім – пісня солов’їна... (Б. Олійник). 12. Холодному й голодному не до школи (М. Куліш). 13. В прозі життя – безодня поезії
(В. Черняк). 14. Одні залюблені в старі мости. Ті – в музику. А ті – в руді томища (Б. Олійник). 15. Мені здається, музика – космічна. Найбільш космічна із усіх мистецтв (Л. Костенко). 16. Сила реклами – у знанні людських слабостей
(Ю. Рибников). 17. Пташата на гілках... (Л. Забашта). 18. Коники з-під ніг – як бризки (Д. Павличко). 19. У людини з фашизмом генетична несумісність
(Л. Костенко). 20. Вгорі – ліси сріблясто-сині, внизу – розлив молочних нив
(М. Бажан).
Вправа 24. Запишіть подані речення, розставивши розділові знаки. Визначте, чим ускладнені речення.

1. З-поміж верб та груш та яворини чорні стріхи глипають нагнувшись
(І. Франко). 2. Позаду за їхніми спинами схвильоване бліде обличчя старшого лікаря (В. Козаченко). 3. Іде Генріх Генріхович відомий комік-буф власник величезного індивідуального гардероба (Ю. Смолич). 4. У густій мряці білій як молоко все пропадало небо гори ліси пастухи (М. Коцюбинський). 5. Монастир скидався на грізного лицаря вбраного в казковий зачарований панцир (Я. Качура). 6. Рибалонька митець усе в воді ловити бажаючи поймать в’юнів в Болото Вершу засторчив (Є. Гребінка). 7. Я мчав через хащі ламаючи гілки спотикаючись і наштовхуючись на дерева (В. Нестайко). 8. Аїр тростинний чи лепеха звичайна містить у собі ефірну олію яка застосовується у медицині парфумерній і харчовій промисловості (журнал). 9. І справді француз Боплан приклав тут всього свого досвіду, щоб зробити Кодак необоримою фортецею (А. Кащенко). 10. Розцвітай ти веснонько красна духом творчості все онови (П. Грабовський). 11. Ой три шляхи широкії докупи зійшлися (Т. Шевченко).

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Схожі:

Методичні рекомендації для студентів І курсу, які навчаються за спеціальністю
Сучасна українська мова (морфологія): Метод рек для студ. І курсу, які навчаються за спец. 030507 – Переклад (кредит модул система)...
Філологія (кредитно-модульна система) Харків Видавництво НУА 2 013
Провідні напрямки масової літератури : для студ. 3 курсу, які навчаються за напрямом підготовки 020303 – Філологія (кредит модул...
Програма матеріалів для вступного іспиту
Вступний іспит з російської мови є фаховим випробуванням у процесі оцінювання та відбору абітурієнтів для навчання за спеціальністю...
ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІХ ТА...
«Історія зарубіжної літератури ХІХ та ХХ століть» : для студ. 3 курсу, які навчаються за напрямом підготовки 020303 – Філологія (кредит...
ПРАКТИЧНИЙ КУРС АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Навчальний посібник з практики усного...
Практичний курс англійської мови (англійською та українською мовами). Навчальний посібник з практики усного та письмового мовлення...
Лекційний курс: “Лінгвокраїнознавство” для студентів II курсу Для...
«Glorious Revolution»,1688). Bill of Rights (1689) – new constitutional monarchy. Catholicism
Методичні рекомендації для студентів, які навчаються за напрямом підготовки
Економіка підприємства / Нар укр акад., [каф екон теорії і права; упоряд. К. В. Астахова ]. – Х. Вид-во НУА, 2010. – 44 с
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА З КУРСУ ІСТОРІЇ...
Укладач : ст викладач кафедри іноземних мов та перекладу Богатирьова Олена Євгенівна
Лекційний курс: “Вступ до перекладознавства” для студентів I курсу...
В лекціях розглядаються підходи до перекладознавства в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених; аналізуються види та особливості...
КОНТРОЛ І Н Г
Контролінг: Навч посібник (для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання спеціальності 050. 201 "Менеджмент організацій")...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка