№ п/п
|
Дата
|
Зміст
|
Кількість
годин
|
Примітки
|
1
|
|
ВСТУП (1 год)
Національна премія України імені Тараса Шевченка – найвища відзнака за твори літератури та мистецтва в незалежній Україні. З історії заснування премії.
|
1
|
|
2
|
|
ПОЕЗІЯ (14 год)
Микола Бажан. «Політ крізь бурю».
Найголовніше про митця. «Політ крізь бурю» – ліро-епічна поема. Напруга думки. Драматизм поеми.
Теорія літератури: ліро-епічна поема.
|
1
|
|
3
|
|
Ліна Костенко. «Неповторність».
Короткий огляд творчості. Громадянська одухотвореність, глибокий ліризм, висока художня культура, багата образність, глибинність думок у поезіях збірки.
|
1
|
|
4
|
|
Борис Олійник. «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Дума про місто».
Мотив синівської вірності. Багатство жанрового арсеналу. Непохитність у найголовнішому – в праві на правду.
Теорія літератури: поглиблення поняття про ліричні жанри (пісня).
|
1
|
|
5
|
|
Василь Стус. «Дорога болю».
Етапи творчості: дотюремний, тюремний, прощальний. Тернистий шлях книги «Дорога болю» до читача. Тематика творів. Схожість долі В. Стуса з Шевченковою.
|
1
|
|
6
|
|
Михайло Слабошпицький. «Поет із пекла».
Введення творчого доробку Т. Осьмачки в духовне і суспільне життя українського народу. Національне і загальнолюдське значення його творчості.
Теорія літератури: біографічний роман (повторення).
|
1
|
|
7
|
|
Дмитро Іванов. «Село в тернову вінку».
|
1
|
|
№ п/п
|
Дата
|
Зміст
|
Кількість
годин
|
Примітки
|
|
|
Майстер балади. «Перший і, можливо, останній справжній поет села». Мотиви поетичних творів. Реалії сільського буття, конкретність і правдивість його відтворення.
Теорія літератури: балада (повторення).
|
|
|
8
|
|
Петро Скунць. «Спитай себе».
Нові грані таланту. Відображення динамічних рухів у суспільстві («Перепочинок у перезміну»), переосмислення минулого, критика денаціоналізації («Два експромти зі свята рідної мови»), роздуми поета про сенс життя («Щастя»).
|
1
|
|
9
|
|
Анатолій Кичинський. «Пролітаючи над листопадом», «Танець вогню».
Уміння словом долати межі, що відокремлюють людину від землі, трави, дерев, іншої людини, здатність розчинитися в природі, проникнути скрізь, відчути справжню сутність речей і себе самого. Майстерність у творенні образів, відтворення настрою і почуття.
|
1
|
|
10
|
|
Василь Голобородько. «Ікар на метеликових крилах», «Калина об Різдві».
«Ікар на метеликових крилах» – занурення в образний світ народних вірувань, народної філософії та моралі.
«Калина об Різдві». Пошук відповіді на пекучі проблеми сьогодення («Чому ми такі стали сьогодні?»).
Денаціоналізація українців («Самовбивці»). Дисидентська, тюремна тема («Калина об Різдві»)
Теорія літератури: верлібр, алюзія.
|
1
|
|
11
|
|
Ігор Калинець. «Тринадцять алогій», «Невольнича муза», «Пробуджена муза».
Зачинатель українського необароко. Самобутність творчості, висока мистецька неповторність, вишуканість поетичного слова, новаторство, оригінальність стилю.
«Тринадцять алогій» – утвердження
|
1
|
|
№ п/п
|
Дата
|
Зміст
|
Кількість
годин
|
Примітки
|
|
|
любові як єдиного шляху пізнання Всесвіту та свого місця в ньому. «Невольнича муза», «Пробуджена муза» – поезії, створені під час заслання. Естетика бароко.
Теорія літератури: бароко, необароко, символ (повторення).
|
|
|
12
|
|
Тарас Мельничук. «Князь роси».
Багатогранність діяльності, «некнязівська доля». Символічність назви збірки. Майстерність у відтворенні настрою і почуття. Образ роси.
|
1
|
|
13
|
|
Микола Воробйов. «Слуга півонії».
Феномен поезії М. Воробйова та її місце в світовій літературі. Національні корені творчості, зокрема шевченківські. Асоціативно-образне, метафоричне письмо. Відкриття присутності Бога.
Філософічність поезії.
Теорія літератури: сюрреалізм, герметична поезія, поезія-медитація.
|
1
|
|
14
|
|
Василь Герасим’юк. «Поет у повітрі».
Заглибленість у гуцульську мітопоетику. Динамізм основного сюжету книги-сонати. «Аристократ метафори». Майстерність символотворення. Переплення язичницького світогляду з християнським. Філософічні роздуми про повноцінне буття людини, її духовне наповнення.
Теорія літератури: книга-соната.
|
1
|
|
15
|
|
Василь Слапчук. «Навпроти течії трави».
Правда про війну в Афганістані. Джелалабадська бригада смертників. Стан ліричного героя під час війни. Розуміння своєї чужинності на афганській землі, своєї гріховності, неспокутності вини перед цим народом. Усвідомлення свого місця на землі, відповідальності за майбутнє.
|
1
|
|
16
|
|
Тематичне оцінювання
|
1
|
|
17
|
|
Публіцистика (1 год)
Микола Жулинський. «Із забуття – в безсмертя».
|
1
|
|
№ п/п
|
Дата
|
Зміст
|
Кількість
годин
|
Примітки
|
|
|
Перша спроба повернути історії тих, чиї імена були заборонені й викрадені з літератури. Відтворення (на прикладах життя і смерті) історичної правди, долі всього українського народу,
Теорія літератури: художній життєпис.
|
|
|
18
|
|
Драматургія (1 год)
Олексій Коломієць. «Голубі олені», «Кравцов».
Художнє осмислення автором
проблеми краси вірності в образах Оленки і Кравцова. Майстерність діалогів та мовної характеристики персонажів. Особливості письма О. Коломійця, його місце в розвитку української драматургії.
Теорія літератури: драматична дилогія.
|
1
|
|
19
|
|
Проза (15 год)
Олесь Гончар. «Людина і зброя».
Зображення безмежної відданості українського народу Батьківщині, мужності, героїзму звичайних людей, їхнє
прагнення будь-що захистити рідну землю, мирну творчу працю. Засудження війни як протиприродного явища. Прекрасне і потворне в творі. Образи твору.
Теорія літератури: автобіографічний роман (повторення).
|
1
|
|
20
|
|
Павло Загребельний «Первоміст».
Художнє заглиблення в історію. Особливості індивідуального стилю прозаїка (документальна основа, розгалуженість композиції, поліфонічність сюжетних ліній, авторський голос в оповіді).
Теорія літератури: історична правда і художній вимисел (повторення).
|
1
|
|
21
|
|
Григорій Тютюнник. «Вир».
Зображення реалістичної картини життя українського села напередодні та під час Другої світової війни. Поєднання реалістичних і романтичних засобів зображення. Символічний зміст назви роману.
|
1
|
|
№ п/п
|
Дата
|
Зміст
|
Кількість
годин
|
Примітки
|
22
|
|
Василь Симоненко. «Дід умер», «Вино з троянд», «Кукурікали півні на рушниках», «Весілля Опанаса Крокви».
«Дід умер» – велика любов малого хлоп’яти до старечої мудрості, страх утрати.
«Вино з троянд» – зав’язь кохання. Він і вона – одвічна таїна.
«Кукурікали півні на рушниках» – уміння відстояти свою честь і гідність.
«Весілля Опанаса Крокви» – возвеличення всесильної, жертовної любові, духовної величі простої людини.
|
1
|
|
23
|
|
Василь Захарченко. «Прибутні люди».
Художнє осмислення голоду 1946-1947рр. Допомога з боку Галичини прибутним голодним людям з Центральної і Східної України. Зображення високої моралі простої людини. Образи-символи, образи-порівняння.
Теорія літератури: трагічне, комічне (поглиблення).
|
1
|
|
24
|
|
Іван Багряний. «Сад Гетсиманський».
Головний конфлікт протистояння двох взаємовиключаючих сил. Проблема боротьби добра і зла в тоталітарному суспільстві. Символічний образ країни зла. Сприйняття роману як школи духовного гарту, школи усвідомлення не лише трагізму нашої долі, а й незламності духу.
Теорія літератури: авантюрний пригодницький роман
|
1
|
|
25
|
|
Григір Тютюнник. Твори у двох томах.
Оповідання «Холодна м’ята», «Деревій», «Кленовий пагін», «Крайнебо», «Прослідок», «Ходи, біда, стороною». Особливості творчої манери письменника. Проблематика. Світоглядні позиції автора. Ідея людяності і добра.
|
1
|
|
26
|
|
Василь Шкляр. «Чорний Ворон».
Відтворення однієї із найбільш замовчуваних сторінок нашої історії – боротьби українських повстанців проти
|
1
|
|
№ п/п
|
Дата
|
Зміст
|
Кількість
годин
|
Примітки
|
|
|
окупаційної влади у 1920-х роках. Історична правда і художній домисел. Образи роману. Ментальність українців.
|
|
|
27
|
|
Марія Матіос. «Солодка Даруся».
Вражаюча, приголомшлива розповідь про безпощадні жорна історії, добро і зло. Втілення кращих людських рис в образах Михайла, Матронки, Дарусі, Цвичка. Стефанівський лаконізм, лексичне багатство. Соціальне звучання роману.
Теорія літератури: роман-драма.
|
1
|
|
28
|
|
Любов Голота. «Епізодична пам'ять».
Майстерність зображення внутрішнього стану і переживань героїні. Дослідження пам’яті крові, роду, набутої поколіннями мудрості життя. Образи-речі пам’яті. Спроба вирішити філософське питання людської волі та свободи пам’яті.
Теорія літератури: предмет-образ.
|
1
|
|
29
|
|
Василь Земляк. «Лебедина зграя», «Зелені млини».
Зображення яскравої картини багатогранного складного життя українського села першої половини ХХ століття. Жанрова своєрідність. Філософське осмислення в творі долі народу та його безсмертя. Особливості стилю В. Земляка. Образи-символи. Засоби гротеску, сміху, іронії. Оригінальність авторської оповіді, роль у ній ліричних відступів.
Теорія літератури: поняття про химерний роман, роман-дилогія, образ-символ (поглиблено).
|
1
|
|
30
|
|
Валерій Шевчук. «Три листки за вікном».
Особливості композиції. Психологія і риси суспільної поведінки людини трьох епох – ХVІІ, ХVІІІ, ХІХ ст. на Україні. Оригінальне дослідження історії зростання у боротьбі, помислах, муках і перемогах національної духовності – від періоду чистого бароко через середньовіччя і до періоду пізнього романтизму. Символізм,
|
1
|
|
№ п/п
|
Дата
|
Зміст
|
Кількість
годин
|
Примітки
|
|
|
притчевість, сплетіння реального і фантастичного, філософських ідей. Проблеми добра і зла.
Теорія літератури: роман-триптих.
|
|
|
31
|
|
Степан Пушик. «Страж-гора», «Галицька брама».
«Страж-гора» – «роман із народних уст». Наявність рис роману-хроніки, роману історичного і психологічного. Образ оповідачки.
«Галицька брама» – роман про історичну пам’ять українського народу.
Духовне, філософське, інтелектуальне начала. Пошук проблем, ідей загальнолюдського, глобального значення.
Теорія літератури: «роман із народних уст», роман-хроніка, історичний, психологічний роман.
|
1
|
|
32
|
|
Галина Пагутяк «Слуга з Добромиля».
Майстерне поєднання історії, містики і патріотизму. Створення особливої художньої дійсності. Витончена, прихована гра уяви, фантазії зі звичними, буденними епізодами. Проблеми добра і зла. Застереження від духовної деградації.
Теорія літератури: історичний роман, магічний реалізм, готичний роман.
|
1
|
|
33
|
|
Олесь Ульяненко. «Сталінка».
Твір про забутих людей, про забуті слова, про забуту мову. Відчуття відповідальності за всіх упосліджених, чужих у власній країні. Жорстокий обрахунок з минулим, зі сталінщиною з імперством взагалі. Проблеми добра і зла. Образи твору. Символічність назви.
Теорія літератури: культовий роман.
|
1
|
|
34
|
|
Тематичне оцінювання
|
1
|
|
35
|
|
Підсумковий урок
|
1
|
|