|
|
Скачати 0.58 Mb.
|
ї
Вступ В. Сухомлинський стверджував, що за маленькою шкільною партою твориться народ. А творять його в першу чергу вчителі української мови та літератури, «наставники думки, волі, духу людини», бо наука рідної мови, літератури – наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й красу, її минуле й майбутнє. Найефективнішим засобом розвитку творчих здібностей учнів є інтерактивні технології навчання. Ця тема є актуальною, бо:
Суть досвіду у впровадженні таких принципів:
У досягненні цього найбільш сприятливими є використання інтерактивних технологій, впровадження яких забезпечує:
Працюючи над даною темою я використовує такі інтерактивні технології:
Педагогічне кредо визначає так: «Навчаючи інших – учусь сама» У виборі інтерактивної технології мають бути додержані відповідні правила організації такого навчання:
Урок має бути ефективним (досягти мети) і оптимальним за структурою (складатися з таких навчальних ситуацій, містити такий матеріал і подаватися такими методами і прийомами, які постійно зацікавлювали б учнів, не переобтяжували їх, давали б змогу досягти найкращих результатів). На такому уроці діти емоційно і вдумливо сприймають твір мистецтва слова, здобувають якісні, системні, сучасні знання, вільно оперують ними в нових умовах. Ще одна вимога до сучасного уроку - інтеграція знань з різних предметів, яка передбачає, що вчитель літератури вводить літературознавчі знання в історичний і світовий літературний та загальномистецький контексти. А ще на кожному уроці я даю учням час для роздуму, переживання, вибору позиції і обов'язково словесного озвучення своїх думок під час діалогів: читача з текстом, учителя і учня, однокласників між собою. За останні роки перебування у школі в ролі вчителя, спілкуючись із дітьми, їх батьками, колегами, прислухаючись до порад методичної науки і потреб часу, я приходжу до висновку: школяр XXI століття має бути не просто підготовлений школою, до самостійного життя через отримання певного багажу знань, а повинен уже в шкільні роки навчитися бути особистістю, реалізовувати себе як особистість, розвивати в собі самоповагу і повагу до інших особистостей. Тому саме інноваційні технології видаються мені найбільш придатними, бо ж вони мають на меті забезпечити кожному учневі найкомфортніші, найсприятливіші умови для навчання і розвитку. Різні групи таких технологій у загальному мають гуманістичний зміст, спрямовані па підтримку особистості, допомогу їй. Вони ґрунтуються на ідеях поваги та любові до дитини, віри в її творчі сили, їм властиві демократизм, рівність, партнерство учителя й учня. Це допомагає в кожному учневі бачити особистість, індивідуальність, підтримувати його у прагненні вдосконалюватися й набувати знань, вселяти впевненість у своїх силах. Як же домогтися того, щоб процес здобуття знань був не лише високоефективним у плані застосування новітніх педтехнологій, а й цікавим, захоплюючим і бажаним для учня? Намагаючись практично відповісти на це питания, я прийшла до висновку, що потрібно зробити навчання не просто ефективнішим у плані наповнення науковим змістом, а спробувати оновити форму проведення заняття. Для цього варто частіше практикувати нестандартні уроки, інтерактивні форми, комп’ютерні технології, метод проектів. Інтерактивні форми роботи застосовую давно (тоді ще й термін такий не використовувався), зокрема, групові. Часто пропоную дітям, які разом сидять за партою, скласти діалог на задану тему, перевірити один в одного виконання нескладного домашнього завдання, написання словникового диктанту. На уроці літератури учні в парі виписують художні засоби з твору, розв'язують літературні ребуси і кросворди. Ефективною є й робота в малих групах. Пропоную школярам скласти план характеристики літературних персонажів, дібрати цитати на підтвердження певних рис характеру героя, визначити проблематику твору тощо. Учні охоче беруть участь у такій формі роботи, як „мікрофон" (ми це називаємо „Верховна Рада"): думки висловлюються по черзі в уявний мікрофон; говорити коротко, швидко, не коментуючи думку. Та найулюбленішими для мене й моїх учнів є технології навчання в дискусії. Пропоную для початку прості дискусійні теми: "Що важливіше: розум чи сила?", „Чи потрібно обов'язково займатися спортом?", „Чи може телебачення замінити художню літературу?" тощо. При цьому головний акцент роблю не стільки на повноті аргументів (до цього учні ще прийдуть пізніше), скільки на правилах ведення дискусії. Вчу учасників диспуту поважати думку опонента, тактовно висловлювати свою незгоду, терпляче слухати, чітко відповідати на питання. Проілюструю деякі з цих методик у конспектах уроків. (додатки). Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури Педагогіка співробітництва найбільше відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти, активізує пізнавальну діяльність школярів, забезпечує партнерство вчителя й учня, допомагає розв'язати суспільно та особистісно найважливіші навчальні й життєві проблеми. За такого підходу учень є співавтором уроку, а завдання вчителя полягає в тому, щоб виявити індивідуальні здібності й нахили дітей, створити сприятливі умови для подальшого розвитку їх. Досягненню окресленої мети сприяє використання на уроках інтерактивних технологій навчання . Слово інтерактив означає взаємодіючий. Інтерактивний метод уперше застосували за кордоном, упроваджуючи демократичну педагогіку. Щоправда, він частково використовувався і в практиці вітчизняних педагогів, маючи інші назви. У 20-30-х рр. минулого століття це були лабораторно-бригадний та проектний методи, робота у змінних парах, кооперативне навчання. Подібні спроби оптимізації навчального процесу, реалізації окремих елементів інтерактивності робили у свій час В.Сухомлинський та В.Шаталов. Так твердять автори посібника "Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід", у якому йдеться про те, що процес навчання - не автоматичне викладання навчального матеріалу. Він потребує напруженої розумової праці та власної активної участі учнів в навчальному процесі. Цього можна досягти, впроваджуючи інтерактивні технології . Суттєвою ознакою сучасної освіти, а отже і її методик, є наголос на толерантному ставленні до особистості учня. А воно саме і є важливим складником інтерактивних технологій. Звичайно, опонентів інтерактивного навчання вистачає. Вони не згодні з деякими методами і формами проведення таких уроків, які, на їхню думку, зменшують роль учителя в навчальному процесі, підривають його авторитет. Наприклад, у живій дискусії, під час обговорення певної проблеми словесник може й не знати відповіді на якесь запитання і потрапити в незручне становище. Що тоді робити? Однак ця думка спростовується досвідом проведення уроків з літератури, де вчитель і учень спілкуються, аналізують, діляться своїми думками, дискутують і взаємозбагачуються. Для вчителя це постійний стимул, що спонукає підвищувати свій фаховий рівень, набувати досвіду, самовдосконалюватися й поліпшувати якість навчання. Тільки той учитель, якого поважають і якому довіряють учні, спроможний зацікавити їх, повести за собою, викликати бажання прочитати ту чи ту книжку. Цьому сприяє і наш навчальний предмет, адже в художній літературі закладені глибокі душевні переживання, найболючіші проблеми людства, його історичний досвід. На уроках літератури нові технології навчання спрямовані на розвиток в учнів здатності бачити проблеми, виявляти суперечності, висувати гіпотези, оригінальні ідеї, аналізувати, інтегрувати, трансформувати та синтезувати інформацію, здійснювати пошук, дослідницьку діяльність. Звісно, обравши певну (нову для себе) технологію викладання, вчитель завжди якоюсь мірою ризикує, бо участь у ній не може бути точно спрогнозована, тому завжди можлива помилка. Але не треба цього боятися і звинувачувати себе в помилковості вибору, тому що, по-перше, література непередбачувана щодо своєї відкритості до нових прочитань, по-друге, людина має внутрішнє джерело нового в собі - тож раптова зміна навчальної ситуації та імпровізація - явище цілком нормальне. Чим майстерніший і неординарніший учитель, тим більше він ризикує, проте більше й виграє. Спробуймо розглянути сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які, на нашу думку, доцільно застосовувати у викладанні української літератури. Сутність інтерактивного навчання (за Н.Суворовою) полягає в тому, що в навчальний процес залучаються всі учні. При цьому їм надається змога рефлексувати з приводу того, що вони знають та думають. Колективна діяльність учнів у процесі пізнання і засвоєння літературного матеріалу передбачає індивідуальний внесок кожного в навчальний процес, обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. При цьому має панувати атмосфера доброзичливості та взаємної підтримки. Вона створює умови, за яких учні не лише здобувають нові знання, а й розвивають свою пізнавальну діяльність, виходять на вищі форми співробітництва. Інтерактивна діяльність ґрунтується на діалогічному спілкуванні, яке сприяє взаєморозумінню, взаємодії, спільному розв'язанню загальних, проте важливих для кожного учасника завдань. Інтерактив унеможливлює домінування як одного доповідача, так і однієї думки над іншими. Учні перебувають у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь чи з ким-небудь: з художнім текстом, уявлюваним автором, літературним героєм, критиком, реальним товаришем, викладачем і т. ін. Отже, інтерактивне навчання - передовсім діалогічне навчання, якому притаманна тісна взаємодія викладача і учня. У виборі інтерактивної технології мають бути додержані відповідні правила організації такого навчання:
Орієнтація сучасного літературознавства на діалогізм як принцип аналізу художнього тексту, а в педагогіці - на діалог двох суб'єктів навчального процесу - учня і вчителя робить інтерактивну технологію особливо привабливою і корисною для викладача-словесника. Стимулюючою при цьому є й атмосфера змагальності, однак не стільки виборювання першості, скільки змагання учня з самим собою - подолання власних лінощів, комплексу неповноцінності або амбіцій, відкидання чужих догм і відкриття та вдосконалення самого себе. Урок має бути ефективним (досягти доставленої мети) і оптимальним за структурою (складатися з таких навчальних ситуацій, містити такий матеріал і подаватися такими методами і прийомами, які постійно зацікавлювали б учнів, не переобтяжували їх, давали б змогу досягти найкращих результатів). На такому уроці діти емоційно і вдумливо сприймають твір мистецтва слова, здобувають якісні, системні, сучасні знання, вільно оперують ними в нових умовах. Ще одна вимога до сучасного уроку - інтеграція знань з різних предметів, яка передбачає, що вчитель літератури вводить літературознавчі знання в історичний і світовий літературний та загальномистецький контексти. А ще на кожному уроці потрібно давати учням час для роздуму, переживання, вибору позиції і обов'язково словесного озвучення своїх думок під час діалогів: читача з текстом, учителя і учня, однокласників між собою. Отже, на перший план ставляться потреби дитини в пізнанні, самоствердженні, творчості, емоційній насолоді, спілкуванні, праці, самостійності, теоретичній і практичній озброєності, грі, тобто самореалізації. Американські педагоги цей етап уроку називають рефлексією. Рефлексія - фаза уроку, протягом якої учні осмислюють відкриті й усвідомлені ними на занятті ідеї; в цей час вони запитують, інтерпретують, застосовують, сперечаються, дискутують, змінюють та поширюють набуті знання. На інтерактивному уроці літератури етап рефлексії особливо потрібний тоді, коли розв'язуються проблемні питання та ситуації, коли інтелектуальний пошук переважає над емоційними читацькими реакціями. Але в усьому треба знати міру і не зловживати цим прийомом, бо наша література відрізняється від інших саме душевністю й емоційністю, які кожен учень має пережити сам. Специфікою інтерактивних уроків є обов'язкова копітка попередня домашня робота учня з різноманітним матеріалом і багатьма літературними джерелами за раніше оголошеною вчителем проблемною темою. Тоді такі уроки будуть особливо цікаві. План підготовки учня до інтерактивного уроку 1. Визначення теми дослідження та способів її розкриття. 2. Обгрунтування актуальності теми. 3. Цілевизначення і добір матеріалу. 4. Первинне сприймання художнього тексту. 5. Спостереження, аналіз тексту і висунення власної гіпотези. 6. Ознайомлення з науковою літературою з даного питання та її опрацювання. 7. Фіксування прочитаного: виписки, тези, цитати. 8.Обробка нагромадженого матеріалу, систематизація спостережень, встановлення певних закономірностей, висновків. 9.Аргументація висновків (це неодмінна умова доведення істинності всіх тверджень дослідника) найпереконливішими прикладами, цитатами. 10. Орієнтовний план відповіді опонентові. 11.Посилання на використані літературні джерела. Варто наголосити на найважливішому пункті плану - на аргументації. Оскільки головна роль у цьому процесі належить міркуванню, то й володіння відповідним типом мовлення є необхідною передумовою переконливості всіх тверджень учня. Треба вміти використовувати як індуктивний метод (хід думки від часткового до загального), так і дедуктивний (від загального до часткового). У системі доказів можна і потрібно використовувати посилання на визначних діячів науки, літератури (звісно, з обов'язковим зазначенням джерела). Усі посилання мають бути доречними, а цитування - помірним. Власну думку потрібно підкріплювати прикладами. Для цього використовувати уривки тексту, вислови самого автора про твір, авторитетні думки критиків, читачів, інсценізацію твору на екрані та сцені, перегук з іншими визначними мистецькими доробками. Інтерактивне навчання - це й застосування фронтальної та кооперативної форм організації навчальної діяльності учнів. Кожна з них має свої особливості, на які потрібно зважати, визначаючи способи організації засвоєння учнями знань. Фронтальна форма передбачає навчання однією людиною (здебільшого вчителем) групи учнів. За такої форми навчальної діяльності кількість слухачів завжди переважає кількість тих, хто говорить. Усі учні в певний момент працюють разом чи індивідуально над одним завданням з подальшим контролем результатів. У кооперативній формі організації навчальної діяльності учнів провідну роль відіграє спілкування і взаємодія учнів. Продуктивною кооперативна робота може бути лише тоді, коли склад груп постійно змінюється і учень щораз спілкується з іншими одногрупниками. |
|
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках... Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури |
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках... Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури |
|
Тема: Повторення. Основні орфограми та пунктограми української мови.... Тип уроку: бінарний комбінований урок майстер-клас з української мови та технологій в 11 класі |
Використання сучасних педагогічних технологій контролю навчальних... |
|
Форми і методи роботи на уроках української мови і літератури в умовах... «Пам’ятайте, що кожна дитина приходить у школу зі щирим бажанням добре вчитися. Вона ніби яскравий вогник, що освітлює світ дитячих... |
Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури Анотація. У статті описано досвід використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури з метою активізації... |
|
Або дещо із досвіду роботи вчителя української мови та літератури,... П. Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов Дніпровського району м. Києва |
14 листопада 2007 року у Драбівському районі проходив обласний семінар... Драбівському районі проходив обласний семінар для керівників районних (міських) методичних об’єднань учителів української мови і... |
|
Модельне практичне заняття з української мови із застосуванням інноваційних технологій Мета: Ознайомити студентів з новими інтерактивними методиками, які стимулюють до пошукової діяльності; сформулювати уміння й навички... |
Олімпіадні завдання з української мови і літератури, 8 клас Р/рідне П/прибуж я, шіс надцят ін єкція, В/верховна Р/рада У/україни, В/великий К/кобзар, жовто/гарячий, пів/яблука, пів/Миколаєва,... |