8 клас
Усього – 70 годин;
текстуальне вивчення творів – 60 годин;
розвиток мовлення – 4 години;
позакласне читання – 4 години;
резервний час – 2 години.
№№
|
К-ть
год.
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
(за розділами)
|
1
|
2
|
ВСТУП
Література і культура. Роди літератури (епос, лірика, драма), їх характерні ознаки. Літературний процес. Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їх розвитку в різних країнах.
(ТЛ) Рід літератури, епос, лірика, драма. Початкові поняття про літературний напрям, літературну течію.
(ЛК) Своєрідність культури різних країн, народів, національностей.
(УС) Взаємозв’язки української і зарубіжних літератур. Втрати національних літератур у радянську добу.
(ЕК) Порівняння ознак епосу, лірики, драми. Співвіднесення українського літературного процесу з основними етапами європейського літературного процесу.
|
Учень (учениця):
розрізняє поняття «культура» і «література»;
знає основні періоди розвитку культури (з опорою на знання із всесвітньої історії);
розуміє поняття «літературний процес», його ключові ознаки і закономірності;
називає основні епохи (періоди) літературного процесу в різних країнах;
дає визначення понять «літературний напрям», «літературна течія», розрізняє їх (як ціле і частку);
дає визначення понять «рід літератури», «епос», «лірика», «драма», називає їх характерні ознаки, демонструє прикладами з прочитаних творів;
порівнює етапи українського літературного процесу з розвитком європейського літературного процесу.
|
2
|
9
|
СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ
Загальнокультурне значення священних книг народів світу, найвідоміші з них. Священні книги як вихідна основа світових релігій, етичних уявлень, мистецтва різних народів.
Веди (огляд). Веди як пам’ятка індоєвропейської словесності II-I тис. до н.е. Спільність міфів Вед для індійців та аріїв, слов’ян дохристиянської пори. Образи ведійської міфології (боги, напівбоги, герої, ворожі сили, символи та ін.). Космогонічні міфи Вед.
Біблія. Старий Заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. 10 заповідей). Новий Заповіт (Євангеліє – 2-3 розділи за вибором учителя). Біблія як основа двох релігій – юдейської і християнської. Зв'язок Біблії з історією і міфологією. Структура Біблії, її складники. Ключові ідеї та образи Старого і Нового Заповітів. Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів.
Коран (огляд). Коран – головна книга ісламу. Міфологічні сюжети, образи, моральні настанови в Корані. Побудова Корану, охоплення в ньому різних сфер людського життя.
(ТЛ) Поглиблення понять про міф, міфологічний образ.
(ЛК) Втілення сюжетів і образів священних книг людства у мистецтві (література, живопис, музика, скульптура, архітектура, кіно та ін.).
(УС) Звернення українських письменників до образів, сюжетів, мотивів Біблії, Корану. Визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном.
(ЕК) Схожість і відмінність між Біблією і Кораном як пам’ятками культури.
|
Учень (учениця):
називає найвідоміші священні книги людства, розуміє їх значення для розвитку світових релігій, культури, мистецтва;
розповідає про походження та побудову Вед, Біблії, Корану;
називає основні міфи (їх різновиди) священних книг – Вед, Біблії, Корану;
переказує окремі міфологічні сюжети (передбачені програмою) розкриває їх морально-філософський зміст;
характеризує міфологічні образи, символи, що зустрічаються в сюжетах священних книг;
виявляє гуманістичні цінності, втілені в священних книгах людства;
пояснює окремі вислови зі священних книг;
порівнює священні книги людства як пам’ятки культури – Білію і Коран, виявляє схожість і відмінності між ними;
називає 1-2 твори українських і зарубіжних письменників, які зверталися до образів, сюжетів, мотивів священних книг, виразно читає ці твори митців (фрагменти або цілісно), аналізує специфіку втілення в художніх текстах компонентів священних книг (сюжетів, образів, мотивів);
розкриває особливості відображення сюжетів і образів священних книг у творах світового мистецтва – живопис, музика, кіно та ін. (1-2 твори за вибором);
називає визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном, виявляє в них особливості культури, втілення ідей, сюжетів і образів священних книг.
|
3
|
10
|
АНТИЧНІСТЬ
Поняття про античність, її хронологічні межі. Основні етапи, роди і жанри античної літератури. Специфіка розвитку літератури в Давній Греції і в Давньому Римі. Концепція людини і світу в античній літературі (ідея гармонії тілесного і духовного, любов до життя в усіх його проявах, відкриття світу, героїчне служіння, катарсис, поєднання реального і міфологічного та ін.).
Давньогрецька міфологія. Основні цикли давньогрецьких міфів. Міфологічна основа героїчного епосу.
Міфи троянського циклу. Троя. Паріс викрадає Єлену. Облога Трої. Смерть Ахілла. Троянський кінь (2-3 за вибором учителя). Відображення історичних подій у міфах троянського циклу. Ключові образи циклу, їх гуманістичний зміст. Міфологічні символи (яблуко розбрату, троянський кінь та ін.).
Гомер. «Іліада» (огляд). «Двобій Ахілла і Гектора» (пісня 22, вірші140-410), «Пріам у Ахілла» (пісня 24, вірші 470-670). Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. Міфологічна основа гомерівського епосу. Образи Ахілла і Гектора. Гуманістичний зміст «Іліади». Катарсис.
Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції.
Тіртей (VII ст. до н.е.). «Добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя. Авторська позиція.
Сапфо (VII-VI ст. до н.е.). «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…). Звернення у вірші до Афродіти – богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань.
Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької драми – трагедія і комедія.
Есхіл (бл. 525-бл. 456 рр. до н.е.). «Прометей закутий». Значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми і театру. Втілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий». Основний конфлікт трагедії. «Дари» Прометея людству. Ідеї служіння, самопожертви, свободи.
«Золота доба» давньоримської літератури.
Публій Вергілій Марон (70-19 рр. до н.е.). «Енеїда» (огляд, 1-2 уривки за вибором учителя). Зв’язок твору з гомерівським епосом, міфологією. Ідея громадського служіння, утвердження величі держави. Образ Енея та його значення в композиції твору. Образ Риму.
Квінт Горацій Флакк (65-8 рр. до н.е.). «До Мельпомени» («Мій пам’ятник стоїть…»). Тема мистецтва і призначення митця у творі. Пам’ятник як символ вічності поезії. Розуміння автором значення свого доробку.
Публій Овідій Назон (43р. до н.е. – бл. 18 р.н.е.). «Сумні елегії» («Життя поета» (IV, 10)). Життя і творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми «Метаморфози» (огляд). Конфлікт митця із владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у «Сумних елегіях». Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору (в межах циклу «Сумні елегії»).
Вплив античності на розвиток світової літератури й культури.
(ТЛ) Героїчний епос, елегія, ода, віршований розмір (гекзаметр, пентаметр), трагедія.
(ЛК) Вічні образи античності в мистецтві (живопис, скульптура, музика, кіно та ін.). Античні образи й мотиви у творчості письменників різних часів і народів.
(УС) Українські переклади творів античних митців. Херсонес (Крим).
(ЕК) Ахілл і Гектор (порівняльна характеристика образів). Зевс і Прометей у міфах і в трагедії «Прометей закутий» Есхіла. Елегії Тіртея і Овідія.
|
Учень (учениця):
знає загальні особливості розвитку античної літератури;
називає видатних представників античної літератури, їхній внесок в історію світової культури;
розкриває концепцію людини і світу в античній літературі, показує її втілення у прочитаних творах;
називає основні цикли давньогрецьких міфів (троянський, фіванський, про аргонавтів), їх ключові міфологічні образи і сюжети;
переказує сюжети троянських міфів, передбачених програмою;
характеризує центральні міфологічні образи й символи троянського циклу;
розповідає про основні факти життя і творчості митців;
розкриває специфіку втілення міфологічних образів і сюжетів у творах античних авторів;
знає визначення понять «героїчний епос», «елегія», «ода», «трагедія», їх характерні ознаки, які виявляє у прочитаних текстах;
знає визначення поняття «віршований розмір», виявляє гекзаметр і пентаметр у прочитаних творах;
аналізує вірші поетів з акцентом на розкриття античних ідеалів, авторської позиції;
знає загальні особливості розвитку лірики, епосу і драми в добу античності;
розкриває художні конфлікти в прочитаних творах;
характеризує образи Ахілла, Гектора («Іліада» Гомера), Прометея («Прометей закутий» Есхіла), Енея («Енеїда» Вергілія);
встановлює схожість і відмінності поміж міфологічними образами та їх утіленнями в літературних творах (на прикладі прочитаних текстів);
розкриває специфіку втілення вічних образів античності в зарубіжній і українській літературі, у творах світового мистецтва (на прикладі 1-2 творів за вибором);
називає імена відомих українських перекладачів творів античності, знає про їхній внесок у розвиток української культури, прилученні українства до світових вершин.
|
4
|
9
|
СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур. Вплив релігії, філософії на літературу і культуру в добу Середньовіччя. Основні жанри середньовічної літератури на Заході й Сході.
Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан.
Лі Бо (701-762). «Печаль на яшмовому ганку», «Призахідне сонце навіює думки про гори», «Сосна біля південної галереї» (1-2 за вибором учителя). Основні теми і мотиви лірики митця. Вплив даосизму на його світогляд. Своєрідність пейзажів Лі Бо, втілення в них краси природи і духовного життя.
Ду Фу (712-770). «Пісня про хліб і шовк», «Весняний краєвид», «Подорожуючи, вночі описую почуття» (1-2 за вибором учителя). Зв'язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Вплив конфуціанства на його світогляд. Національні образи, символи в ліриці митця. Образ ліричного героя, його сприйняття життя і природи, почуття, мрії, ідеали, дума про батьківщину.
Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники.
Омар Хайям (бл. 1048-після 1122). Рубаї. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми і мотиви творчості Омара Хайяма. Злиття образу автора і ліричного героя-філософа.
Література середньовічної Європи: основні тенденції і жанрово-тематичне розмаїття.
«Пісня про Роланда» (X ст.) (2-3 розділи за вибором учителя). Історична основа твору і поетичне переосмислення в ньому реальних подій. Патріотичні ідеї в «Пісні про Роланда». Образна система (Роланд, Ганелон, Карл та ін.). Елементи фольклору. Особливості поетичної мови твору.
Аліг’єрі Данте (1265-1321). Сонет 11 («В своїх очах вона несе кохання…»). Данте як ключова постать італійського Середньовіччя і переходу до Відродження. Загальна характеристика його творчості. Утілення в сонеті 11 Данте краси високого почуття кохання.
(ТЛ) Поглиблення понять про героїчний епос (середньовічний). Рубаї, сонет.
(ЛК) Культурні центри Середньовіччя на Сході і Заході. Ключові поняття китайської міфології, філософії (конфуціанство, даосизм), які знайшли відбиток у літературі. Християнство. Іслам.
(УС) Українські перекладачі середньовічних творів.
(ЕК) Порівняння образів ліричних героїв Лі Бо, Ду Фу, Омара Хайяма. Порівняння персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд – Ганелон, Карл – Ганелон).
Завершення І семестру (+ 1 год. резерв)
|
Учень (учениця):
знає і пояснює хронологічні межі доби Середньовіччя, основні ознаки й тенденції розвитку середньовічних літератур Заходу і Сходу;
називає видатних представників середньовічної літератури Заходу і Сходу, їхній внесок у розвиток світової культури;
характеризує історичний і культурний контекст розвитку середньовічних літератур;
розповідає про основні віхи життя й творчості письменників (твори яких передбачені для текстуального вивчення), їх роль у розвитку національних літератур;
показує вплив релігії, філософії на художню літературу на прикладі прочитаних текстів;
знає ключові періоди й жанри середньовічної літератури на Заході і Сході;
дає визначення жанрів «героїчний епос» (середньовічний), «рубаї», «сонет», виділяє їх жанрові ознаки у прочитаних творах;
виявляє основні теми і мотиви в ліриці митців;
визначає символи та їх прихований зміст у творах поетів;
характеризує образ ліричного героя у текстах, рекомендованих програмою;
знає історичну основу «Пісні про Роланда» та особливості її художнього втілення у творі;
переказує, аналізує й інтерпретує окремі частини (епізоди) «Пісні про Роланда»;
характеризує образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд, Карл, Ганелон), визначає засоби їх художнього зображення (на прикладі уривків з тексту);
висловлює власне ставлення до персонажів та їхніх вчинків;
порівнює художні образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд – Ганелон, Карл – Ганелон);
виявляє риси фольклору в «Пісні про Роланда»: символи, повтори, постійні епітети, метафори тощо (на прикладі уривків з тексту за вибором учня);
зіставляє образи ліричних героїв у східній поезії (Лі Бо, Ду Фу, Омар Хайям);
виявляє актуальний зміст середньовічних творів, вічність порушених у них проблем;
знає українських перекладачів середньовічних творів;
виявляє особливості художньої мови творів митців (в українських перекладах).
|
|