4. Уроки вчителів, які по-особливому пройнялися творчістю Великого Кобзаря


Скачати 0.68 Mb.
Назва 4. Уроки вчителів, які по-особливому пройнялися творчістю Великого Кобзаря
Сторінка 1/5
Дата 07.09.2013
Розмір 0.68 Mb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Література > Урок
  1   2   3   4   5


ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ


200 – річчю геніального земляка

Т.Г. Шевченка та 60 – річчю

утворення Черкаської області

присвячуємо

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

(Матеріали до першого уроку)


Черкаси

2013
Укладачі:

Месевря О.І., завідувач лабораторії гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради;

Січкар С.І., методист української мови і літератури Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради.


Рецензенти:
Коновальчук В.І. – завідувач кафедри психології Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради;
Скринник О.М. учитель української мови і літератури, учитель-методист Черкаської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 19 Черкаської міської ради.


У посібнику розміщено рекомендації щодо проведення першого уроку «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття» для учнів основної школи, які універсальними бути не можуть. Кількість і доступність навчального матеріалу для повноцінного сприйняття і засвоєння дітьми різного віку різна. Та й кожен педагог має з цього приводу власне бачення. Тому пропонуємо:

1. Своє бачення триєдиної мети уроку.

2. Питання, які можуть розглядатися на уроці або навіть служити темою уроку.

3. Список літератури для використання при підготовці до уроку.

4. Уроки вчителів, які по-особливому пройнялися творчістю Великого Кобзаря.

Рекомендовано до друку вченою радою ЧОІПОПП

Протокол № 2 від 30.05.2013 року

У росяні вінки заплетені суцвіття

До ніг тобі, титане, кладемо.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

Тебе своїм сучасником звемо.

В. Симоненко
Мета: показати багатогранність творчої особистості Великого українського поета, велич і неповторність творчої спадщини, викликати інтерес до пісень на слова поета, відобразити актуальність творчості Кобзаря сьогодні;

розвивати естетичні смаки учнів, спостережливість, вміння застосовувати знання та проявляти акторські здібності;

виховувати любов до рідної мови та культури, історії свого народу, літератури і видатних українських митців, зокрема – Т.Г. Шевченка.
Оформлення: святково прикрашений стіл накритий скатертиною, на столі — вишитий «Заповіт», ваза з квітами, ікони, накриті вишитим рушником, воскові свічки; виставка творів Кобзаря; репродукції картин художника.




Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, бандура, мультимедійне обладнання, фільм про Тараса Шевченка (озвучує Богдан Ступка), пісня «Ми йдемо до Тараса» В. Зінкевич, пісня «Реве та стогне Дніпр широкий», «По долині вітер віє». Слова та музика Т.Г. Шевченка, етюдник, пензлі.

На уроці, залежно від віку дітей і класу, можуть розглядатися такі питання:

1. Актуальність Кобзаревого слова для кожного з наступних поколінь.

2. Широта діапазону генія Т.Г. Шевченка.

3. Шевченкознавство як наука.

4. Указ Президента України № 784 від 16 травня 2005 року «Про заходи до відзначення 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка».

5. Один із найбільш народних поетів, яких знає всесвітня історія літератури.

6. Діяльність Т.Г. Шевченка як учителя, педагога.

7. Основоположник не лише української літератури, а й мови нашого народу.

8. Духовний батько української нації.

9. Концент Шевченкового світомислення.

10. Нові підходи до викладання Шевченкознавства у загальноосвітніх навчальних закладах.

11. Образ України в творчості Кобзаря.

12. Т. Шевченко і Черкащина.

13. Епохальна подія – вихід «Кобзаря».

14. Читання творів Шевченка учителем та учнями.

15. Віртуальна подорож Шевченківськими місцями, музеями.

16. Історія життя Т.Г. Шевченка – частина історії нашої Батьківщини.
Література для опрацювання:

1. Безручко Н. Кобзар у Вашому домі: цільова прогр. б-ки по популяризації творчості Т.Г.Шевченка / Н. Безручко // Світ дит. б-к. — 2004. — № 2. — С. 13–16.

2. Гречин Л., Панасюк В. Літературно-мистецька композиція «Шевченко — художник»: позакл. робота / Л. Гречин, В. Панасюк // Дивослово. — 1998. — № 5. — С. 56–59.

3. Дунайська С. Є в Шевченка народження дата — дати смерті в Шевченка немає: літ. вечір / С. Дунайська // Позакл. час. — 2010. — № 2. — С. 152–153.

4. Дунайська С. Тарасові слова — то правда жива: вихов. захід / С. Дунайська // Розкажіть онуку. — 2009. — № 3–4. — С. 21–24.

5. Життя вічне, слово невмируще: інформ. список л-ри до 185-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка // Держ. б-ка України для дітей; уклад. Н. Гажаман — К., 1999. — С. 1–16.

6. Іваськевич Т. Наша любов і святиня: літ.-муз. вечір, присвяч. ювілею Великого Кобзаря / Т. Іваськевич // Відродження. — 1998. — № 1. — С. 43–46.

7. Калешко Н.А. Т.Г. Шевченко і Чернігівщина: літ. подорож-дослідж. для учнів 5–6 кл. : сцен. бібл. заходу / Н.А. Калешко // Шк. б-ка. — 2010. — № 2. — С. 93–101.

8. Національна бібліотека України для дітей. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://chl.kiev.ua/default.aspx?id=5573

9. Одарченко П. Тарас Шевченко і українська література. – К., 1994.

10. Роянова А. Послання у вічність: літ. вечір, присвяч. 195-літтю від дня народження Тараса Шевченка / А. Роянова // Дивослово. — 2009. — № 3. — С. 46–49.

11. Рудакова Л. Іду з дитинства до Тараса / Л. Рудакова // Світ дит. б-к. — 2009. — № 3. — С. 11.

12. Синиця С.В. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття… Виховний позакласний захід [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/outschool/20727

13. Тарас Шевченко: бібліогр. покаж. 1989–2003 / Нац. парлам. б-ка України; уклад. Г. Гамалій. — К., 2004. — 238 с.

14. Тарахан-Береза З. Святиня. Науково історичний літопис Тарасової Гори. – К.: Родовід, 1998.

15. Сверстюк Є. Шевченко і час. – К., 1996.


5 – 8 класи
Ольга Василівна Шокур, учитель української мови і літератури

Канівської гімназії імені

Івана Франка Канівської

міської ради
Тема. Міфи і легенди українців. Шевченко в переказах та легендах Канівщини.
Мета: ознайомити учнів з легендами і переказами рідного краю, розкрити велич постаті Шевченка; розвивати навички виразного читання; виховувати любов і повагу до минулого нашого народу.
Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, кросворд, збірка «Шевченко в переказах та легендах», словники, презентація «Останнім шляхом Кобзаря».
Ми чуємо тебе, Тарасе, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля!

В. Симоненко

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

– Легенда – це переказ. Який? Про що і як розповідається в легендах? (Казковий, фантастичний. У прозовій формі розповідається про походження народу, різних міст і сіл, про важливі події та улюблених героїв.)

– Які мають бути події в легенді? (Реальні, достовірні.)

– Хто зазвичай є дійовими особами легенд? Якими рисами наділені ці персонажі? (Історичні особи. Наділені великою силою, мужністю, хоробрістю тощо.)

– Чим цінні легенди як вид усної народної творчості?

Легенда – (від латин. – те, що слід читати) – фольклорний або літературний твір, що містить розповідь на фантастичну тему. В основі легенди лежить розповідь про реальні історичні події та про реальних історичних осіб, однак вони щедро прикрашені вигадкою.
ІІ. Оголошення теми й мети.
І тепер в Україні, мабуть, не знайти такого міста чи села, де б у людській пам'яті не зберігалися чудові фантастичні або реалістичні художні історії про конкретних героїчних осіб, які там діяли. Із покоління в покоління передаються міфологічні розповіді про певні місцини, ріки, озера, ліси, гори, долини та історичні згадки про визначні події, що тут відбувалися. Усі ці оповіді є правдивими, але містять елементи фантастики, тому їх можна назвати легендами та переказами. На сьогоднішньому уроці ми з вами продовжимо знайомство з міфами і легендами українців, зокрема Канівщини.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
Слово вчителя. (Портрет Т.Г. Шевченка вивішується на дошці заздалегідь). У 40-х роках ХІХ ст. на літературному видноколі зійшла яскрава зірка – Тарас Григорович Шевченко – слава і гордість українського народу, один із найвидатніших письменників світу. Засвітилася вона виходом у світ невеличкої книжчини з восьми віршів – «Кобзаря».

Його ще називають Великим Кобзарем, генієм українського народу. А що ви знаєте про Тараса Шевченка? Які поезії вивчали? Прочитайте. (Учні в 4-му класі вивчали напам’ять «Садок вишневий коло хати...», читали «Встала весна...», «Зацвіла в долині червона калина...», «Тече вода з-під явора...», «Сонце заходить...».)

Подивімося на дошку. Ось портрет благородного, мужнього Т.Г. Шевченка, захисника прав знедоленого народу. Подивімось уваж­но. Погляд спрямований твердо вперед, хоч десь там, у глибині очей, і причаївся ледь помітний смуток. У погляді — віра у справедливість справи, якій він віддав усе життя, віра у звільнення трудящих, уярм­лених багатіями. У смуткові — уболівання за долю народу, приховані фізичні муки. Усе його життя — великий подвиг, приклад самовідда­ного служіння народові.

Шевченко – живий у народній творчості, в якій образ великого генія, правдолюбця і борця виріс нині на весь неосяжний свій зріст. Приглядаючись до прекрасних фольклорних скарбів, пов’язаних з іменем Кобзаря та з його неув’ядною поезією, ми переконуємося у справедливості слів одного з поетів пошевченківської доби: «Поет живе в серцях свого народу» – живе і вічно житиме.

Цілком зрозуміло, що фольклор про Шевченка надзвичайно багатий, глибокий, інтимний. Народні легенди про Шевченка дуже щирі і теплі. Почувається, що їх творили люди, для яких він був своєю, рідною і близькою людиною.

Народні перекази і легенди часто дуже далекі від точної передачі історичних фактів, але вони є прекрасним показником ставлення народних мас до тієї чи іншої історичної особи або видатної історичної події.

На сьогоднішньому уроці ми спробуємо трошки більше дізнатися про Шевченка за допомогою переказів та легенд, зібраних у нас на Канівщині. У цьому нам допоможуть юні історики, біографи а також читці, які підготували для нас цікаву подорож літературними стежками Канівщини.

Біограф. 9 березня 1814 року

В похилій хаті край села,

Над ставом чистим і прозорим

Життя Тарасику дала

Кріпачка-мати, вбита горем.

У Моринцях та в сусідньому селі Кирилівці (тепер Шевченкове) пройшло його гірке дитинство. (Учитель демонструє фотографії Шевченкової хати, села Кирилівки.)

Тарасові було дев’ять років, коли померла його мати. Через два роки не стало й батька. Життя Тараса, його братів та сестер ще погіршало. Тарас потрапив до сільської школи, де вчителем був дяк, «носити воду школярам». Наймитував він у дяка і одночасно вчився. Гірке було те навчання.

Читець. Розказував земляк Тараса Шевченка Федір Голуб, що Шевченко ходив до школи і стояв під вікном, бо він сиротою зостався й нікому було його учить.

Тарас, каже Голуб, стояв під вікном школи, а більше понімав від тих, що у школі сиділи.

Від Ф. А. Іщенка,

с. Межиріч.

Читець. Покойний зять Данило розказував, що Тарас Шевченко служив у дяка. Тарас хотів у школу ходити, а дяк не пускав. Заставляв Тараса воду носити та хазяїнувати.

– Отака, сину, штука, — я й умру, не забуду, як Тарас хотів учитися, а його не пускали. Отаке тоді право було. А тепер хорошо. Дитина ще ложки не вміє держати, а її вже грамоти вчать.

Від М. К. Туренка,

с. Межиріч.

Читець. «шов він шов, до того дішовся, що дойшов до маляра і взяв його за учителя; та й став лучше малювать як маляр. Прийшов до того маляра більший начальник, то начальник пристав до маляра: отдай мені Шевченка; то маляр і продав його йому; а поміщик став одбирать; а він потім дойшов до такого розуму, що нікого не було його розумнійше».

Ник. Беляшевский.

Рассказы крестьян

с. Пекарей

о Т.Г. Шевченке.

Бесіда. Коли і де народився поет?

Як склалася доля Тарасика після смерті матері та батька?

Чому Тарас у дитинстві не міг учитися?

Який талант виявився у хлопчика?

Історик. Восени 1829 р. Тарас разом з іншими слугами-кріпаками вирушив у далеку дорогу аж до Вільна (тепер Вільнюс – столиця Литви).

Наприкінці зими 1831 р. Шевченко разом з паном Енгельгардом опиняється у столиці імперії Петербурзі.

22 квітня 1838 р. Шевченка було викуплено із кріпацтва. Йому йшов 25-й рік.

Відпускна відчинила Тарасові двері в омріяну Академію, куди кріпакам шлях було заказано.

У 1840 році поет видає збірку своїх творів «Кобзар», а згодом закінчує Петербурзьку Академію мистецтв, здобуває звання вільного художника.

Подорожує Україною (1843, 1845рр.), продовжує писати літературні твори.
Читець. ОСЛЯЧИЙ ПОРТРЕТ

Коли Тарас Григорович Шевченко жив у Києві, до нього прийшов один пан і попросив намалювати його портрет. Шевченко накидав олівцем контури. Потім пан питає, скільки це буде коштувати. Шевченко сказав за портрет 150 карбованців. Скупому панові це здалося дуже дорого. Тоді Шевченко загадав за портрет 300 карбованців. Пан розсердився і пішов.

До цього портрета Шевченко домалював ослячі вуха, поніс його в магазин і сказав, щоб портрет повісили у вітрині, і хто схоче купити, то щоб заплатив 500 карбованців.

Одного разу цей самий пан іде вулицею мимо магазина. Бачить, висить його портрет, тільки з ослячими вухами. Пана аж затіпало від несподіванки і такого посміховища. Він кинувся до продавця:

– Скільки отой портрет коштує?

Продавець відповів:

– 500 карбованців.

Пан миттю заплатив гроші і забрав портрет.

А продавець йому:

– Гарного ви, пане, осла придбали. І не дорого.

Від А.І.Каптура(1880р.н.)

м. Канів.

Записала О.Г.Фрунт 1960.

Біограф. У 1846 році поет входить до таємної політичної організації — Кирило-Мефодіївського товариства, за участь у якій та за революційну поезію був заарештований весною 1847 року і відправлений на заслання із забороною писати й малювати (солдатом в Орську фортецю, а потім в Оренбург у Новопетровську фортецю, на березі Аральського моря).

(Словникова робота. КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО — таємна політична антикріпосницька й антицаристська організація, що утворилася в грудні 1845 — січні 1846 в Києві. Виникла в сере­довищі інтелігенції. У квітні 1846 до товариства вступив і Шевченко. Основним своїм завданням революційна частина товариства вважала повалення самодержавства, скасування станів, ліквідацію кріпацтва, об’єднання слов’янських народів.)

Читець. ШЕВЧЕНКО НА ЗАСЛАННІ

Я служив в Оренбурзькому краї, обучався в м. Орському. На действітільній службі був аж в городі Карбітах, Турганської області.

То оренбурзькі мужики було питають по-руському:

— Скудова ви? якої губернії?

— Київської, — кажу.

Вони мені й кажуть:

— Тут ваш Шевченко сидів у тюрмі. Сам він з Київської губернії тоже.

В Орському люди казали, що у них був на зсильці Шевченко з Ки­ївщини.

Від колгоспника

П.П. Колішова, 86р.,

с. Межиріч,

Канівського р-ну

Історик. У 1857 році Т. Г. Шевченко повертається із заслання. У 1859 році він здійснює третю подорож в Україну.

Читець. Орли і ворони.

У село він прийшов надвечір. Мужики якраз сиділи на колодах, попихкували самокрутками, про тяжку долю гомоніли між собою.

— А чого, браття, пожурилися? — питає.

Мовчать мужики. Дуже вже їх в ту пору панство обсіло.

— Не годиться так, братове! Чого голови похилили? Ось по­слухайте одну бувальщину...

У якійсь країні, за морями за синіми, та управляли орлами ворони. Обпоїли їх, задурили, крила широкі пообрізали, на себе примусили працювати. А орлят, що народжувались, укидали з гір, у воді топили. Затужили орли, стали на вас схожими.

Та народилося орля, якраз на світанні, коли сонце вставало. Крила у нього — як небо безкрає, погляд — гордий.

— А вставайте, побратими! - гукнуло орля. Ворони з похмілля ще спали. — Час уже пригадати, як ми вільно до сонця літали.

Мужики ближче підсунулись до Тараса.

— Ну, а далі що? — горять у кожного очі.

— Далі? Почули той заклик орли. Заклювали вони ворон, тіла їхні поскидали у прірву. І зажили вільно, в дружбі. Знову почали ширяти високо, високо...

Задумались мужики:

— А чим ми гірші від орлів? — закричали. — Вставаймо на воронів-панів!

Запалали-задиміли панські палаци. Полетіли ворожі голови з пліч. Гострі були у мужиків коси. А Тарас попереду всіх, як той орел сизий, літає.

Та наступило царське військо, почало оточувати селян. От-от схоплять Тараса.

— Тікай, батьку! — кричать люди. — Тікай, рідний!

— Не можу вас кинуть, — відповідає.

— Тікай, — просять в один голос матері.

І розступилась перед ним річка Рось, пройшов наш Тарас по самісінькому дну її. Далі соколом полинув. І де не з'являвся — кругом палаци панські палали.

Любили його орли і не любили ворони... лилася ворожа кров.

Орли і ворони.

Записав на Канівщині

І. Лисенко.

Біограф. 1860 рік. Шевченкові присвоюється звання академіка-гравера. У цьому році виходить друге видання «Кобзаря».

Мріяв Тарас Шевченко оселитися десь над Дніпром, жити серед рідного народу. Та не пощастило йому цю мрію здійснити. Постійні переслідування, в’язниці, заслання підірвали здоров’я поета. Ще 9 березня 1861 року друзі й знайомі поздоровляли Тараса Григоро­вича Шевченка із 47-річчям з дня народження, а 10 березня вранці перестало битися палке серце великого поета.

Поховали Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Пе­тербурзі. Через два місяці домовину з його тілом було перевезено в Україну і за поетовим заповітом поховано на високій горі над Дніпром поблизу Канева.

Учитель. Кожного року учні, вчителі Канівської гімназії імені Івана Франка, працівники Шевченківського національного заповідника 22травня спозаранку вирушають в експедицію, маршрут якої пролягає від Успенського собору в м. Каневі до місця усипальниці поета – гори Чернечої, нині Тарасової. Останній шлях проходить старою частиною міста, через потік Дунаєць, давні Канівські слобідки Костюківку та Гедзи, а далі лісом теперішнього Канівського природничого держзаповідника.(Презентація «Останнім шляхом Кобзаря»)

(Словникова робота. Гравірування (із фр. graver – вирізати, висікати) – нанесення малюнків або написів на поверхню твердих матеріалів за допомогою граверних інструментів або хімічних речовин. Застосовується при ви­готовленні гравюр.

Гравюра – вид графіки, у якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, виконаного гравіруванням на дошці.

Надання високого звання академіка – гравера засвідчувало велику роль Т. Шевченка в розвитку малярства в Росії та Україні.)

Читець. КВІТИ НА ЧЕРНЕЧІЙ ГОРІ

Під час похорону Тараса Григоровича Шевченка в Каневі всю дорогу перед труною вистиляли квітами, любистком та рідною землею. Люди збирали ті квіти і зелень. Кожному хотілося принести в свою оселю квітку чи любисток, як часточку святої пам´яті про дорогу і близьку всім людину.

Трудящі вірили в пророчі слова Шевченка про прийдешнію волю. Мабуть, це й спонукало людей до думки, що квіти і зелень, якими була вистелена дорога від Канева до Чернечої гори, і квітки, посаджені кріпаками на могилі, мають цілющу силу. Слава про цілюще зілля Тараса пішла далеко за межі Канівського повіту. Люди з різних кінців України приїжджали і пішки приходили, щоб добути те зілля. Пройшла чутка, що вся Чернеча гора засіяна зіллям Тараса. Люди вірили в це, збирали його і несли в далеку дорогу, як дорогоцінний скарб – пам’ять про рідного Кобзаря.

Від У.П. Шарафан (1887р.н.),

м. Канів.

Читець. ЗЕМНИЙ УКЛІН ТОБІ, ТАРАСЕ !

Мій прадід Іван Білокінь із с. Селище розповідав, як ховали Тараса Григоровича Шевченка в Каневі на Чернечій горі. На гору зійшлося людей видимо – невидимо: ніби вся Україна піднялась і прийшла сюди вклонитись, провести в останню путь свого славного сина.

Коли опускали в яму труну з криком, тоді виступив якийсь чоловік, схожий на Шевченка ( так згадує дід ) і сказав:

– Плачте, канівці, черкащани, чигиринці, за батьком Тарасом.

Хотів ще щось сказати, та тут же були присутні стражники і поліція, то й заборонили йому виступати.

У тяжкому мовчанні з великою тугою на серці брали люди по жмені землі, висипали на могилу Тараса. І насипали вони оту високу гору, де стоїть зараз пам’ятник.

Від А.І.Кізченка(1913р.н.),

с. Селище,

Канівського р-ну.

Біограф. Народ свято шанує пам'ять свого великого поета. Щорічно в Україні відзначаються Шевченківські дні, літературна й образотворча спадщина поета глибоко вивчається вченими, видається великими тиражами. «Кобзар», перекладений багатьма мовами, відомий у всьому світі. За кращі твори в галузі літератури, журналістики, мистецтва й архітектури присуджується Державна премія імені Т.Г. Шевченка.

Безсмертна слава народного поета-патріота.
ІV. Закріплення.
1. Гра «Хто? Що? Як?»

У грі беруть участь усі учні. По черзі називають сектор «Хто?», «Що?» або «Як?». Оцінювання відбувається за набраними балами
(за правильну відповідь – 1 бал).

Сектор «Хто?»

1. Хто створив легенди й міфи? (народ)

2. Хто назвав Шевченка Великим Кобзарем?

3. Хто після дяка „став за учителя” Тарасику? (маляр)

4. Хто пам’ятав Шевченка у далекому Оренбурзькому краї? (Оренбурзькі мужики)

5. Хто хотів урятувати Тараса від царського війська в легенді «Орли і ворони?» (люди, матері)

6. Хто оплакував Шевченка?

Сектор «Що?»

1. Що таке легенда?

2. Що хотів сказати про Шевченка народ в легендах?

3. Що хотів пан від Шевченка в легенді «Ослячий портрет»?

4. Що сталося в 1840 р.?

5. Що розповів Шевченко мужикам у легенді «Орли і ворони»?

6. Що відбувалося під час похорону Т.Г.Шевченка?

Сектор «Як?»

1. Як відрізнити міф від легенди?

2. Як описується в легенді навчання маленького Тарасика?

3. Як покарав пана за жадібність Шевченко в легенді «Ослячий портрет»?

4. Як було покарано Т.Г. Шевченка за участь в Кирило-Мефодієвському товаристві?

5. Як намагалися люди врятувати Тараса в легенді «Орли і ворони»?

6. Як народ шанує пам’ять свого великого поета?

2. Розгадати кросворд.

1) Твори, які писав Шевченко.

2) Назва таємного антикріпосницького братства, у якому Шевченко брав активну участь.

3) Місто, у яке було перевезено прах Шевченка.

4) Система експлуатації в царській Росії.

5) Місто, куди було заслано Тараса Григоровича після розгрому Кирило-Мефодіївського братства.

6) Село, у якому народився поет.

7) Назва першої збірки поезій Шевченка.

8) Прізвище художника, який, дбаючи про Шевченкове визво­лення з кріпацтва, намалював портрет Жуковського.









І

Р

Ш

І






2

К

и

р

и

л

о

м

е

ф

о

д

і

ї

в

с

ь

к

е






3

К

А

Н

І

В











4

К

Р

І

П

А

Ч

Ч

И


Н


А












5

О

Р

Е

Н

Б

У

Р

Г









6

М

О

Р

И

Н

Ц

І












7

К

О

Б

З

А

Р







8

Б


Р


Ю


Л


Л


О


В







V. Підсумки уроку, оцінювання результатів роботи учнів.

– Яка легенда, епізод запам’яталися найбільше? Чому?

– Що нового ви дізналися про Т.Г.Шевченка?

– Що з почутого ви розповісте батькам, знайомим?

– Яким постав перед вами Шевченко з легенд і переказів?
VІ. Домашнє завдання. Виразно читати легенду про Шевченка (на вибір). Намалювати ілюстрацію до легенди, яка найбільше сподобалась чи запам’яталась.

Використана література

1. Беляшевський Н. Рассказы крестьян с. Пекарей о Т.Г. Шевченке // Киевская старина. – 1894. – Февраль.

2. Береза З.Образ Т.Г.Шевченка в українській народній творчості (Архів Нехорошева С.С. Ленінград, Пушкінський дім )//Вивчаємо Шевченка. Зб. Наукових праць студентів філологічного факультету.- К.: Вид. Київського університету, 1964.

3. Вінок Кобзареві: Поезія, нариси та оповідання 1861-1961. – Черкаське обласне книжково-газетне видавництво,1961. – 112с.

4. Дорошевич О. Шевченко в селянських переказах // Життя і революція.- 1929. – Кн.. ІІІ.

5. Збірник праць двадцять четвертої наукової шевченківської конференції - К.: Наукова думка,1982. – 324с.

6. Кушнаренко Д. Тарас Шевченко і наш край. Історико-краєзнавчий нарис. – Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД, 1998.

7. Назаренко М.Й. Поховання на могилі ( Шевченко, якого знали).- К.: ВД «Сварог», 2006. – 688с.

8. Народ і Шевченко. Легенди, перекази, пісні та інші твори про великого Кобзаря / Упор. П. Гонтаренко, Д. Кухаренко, М. Родіна. – К.: Вид. АН УРСР, 1940 (Посилання на це видання як на Збірник – 1940 і Збірник – 1963).

9. Народ про Шевченка /Упорядник Ф.Лавров. – К.: Видавництво АН УРСР,1961. – 86с.

10. Орли і ворони ./ Записав на Канівщині І. Лисенко // Зміна. – 1961. – N 3.

11. Пахаренко В.І. Українська література: Підручник для 9-го кл. За-гальноосвітн.навч.закл.К.: Генеза, 2004. – 392с.

12. Пушкін, Шевченко, Горький в народних переказах. Записав Дм.Косарик. – Х.: Мистецтво, 1937.

13. Тарахан-Береза З. Святиня. Науково історичний літопис Тарасової Гори. – К.: Родовід, 1998.

14. Український фольклор. – Кн..1. – К.: Мистецтво,1939.

15. Шевченко в народній творчості. / Упор. Д. Кушнаренко, П. Гонтаренко, М. Родіна. – Видавництво АН УРСР, 1940. – 192с.

9 – 11 класи
Тетяна Іванівна Грекало, учитель української мови і літератури

Золотоніської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №6

Золотоніської міської ради
  1   2   3   4   5

Схожі:

Уроки-змагання
Вона виділяє: уроки змістовної спрямованості; уроки на інтегративній основі; уроки-змагання; уроки суспільного огляду знань; уроки...
Уроки-бесіди, уроки-конференції, уроки-зустрічі з письменниками,...
Головне управління освіти і науки Дніпропетровської державної обласної адміністрації
Уроки математики в 6 класі Додаткові матеріали
Ці задачі молена використовувати для позакласної роботи. Для вчителів та учнів старших класів, які не мають підручни­ка [1], наводимо...
Тема : Картина В. М. Васнецова «Альонушка»
Мета: ознайомити з творчістю великого художника В. М. Васнецова; вчити особливостям побудови розповіді на основі картини;розвивати...
Урок з української літератури в 9 класі Тема. Т. Г. Шевченко. Творчість періоду заслання
Шевченка-художника, розвивати образне мислення, формувати естетичні смаки, вчити розуміти поезію, грамотно висловлювати власні думки;...
Урок з літератури рідного краю у 9 класі на тему: «Тарас Шевченко і Миргородщина»
Великого Кобзаря у нашому краї, показати зв'язок його поезії з образотворчим мистецтвом та музикою, фольклором; сприяти розвитку...
Сповіщають Україну і світ про те, що в столиці стартував дворічний...
Пам’ятаючи мрію Тараса Шевченка увічнити для прийдешніх поколінь одну з найдревніших столиць Європи, презентуємо проект «Київ живописний»,...
Уроки систематизації та узагальнення знань з географії
Тематика творчих робіт для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів географії
Слава Шевченка не вмре, не поляже
Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка, показати неповторність його творчої спадщини, розвивати навички...
Рекомендації для творчих груп вчителів з проблем впровадження ІКТ в навчально-виховний процес
Творчі групи вчителів це групи різних за фахом педагогів, які займаються вивченням, освоєнням, впровадженням якоїсь однієї загальної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка