Урок літератури ефективний тоді, коли на ньому немає жодного пасивного учня. Як досягти цього? Таку можливість дає
|
|
Скачати 0.6 Mb.
|
              Делікатної Валентини Олександрівни,учителя світової літератури Стебненської загальноосвітньої школи I - III ст. Звенигородської районної ради Черкаської області СТРАТЕГІЇ ОСОБИСТІСНО ЗОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мета літературної освіти – ввести учнів у світ прекрасного, прилучити до національного і світового мистецтва слова, виховувати потребу в читанні, інтерес до художнього слова, високі естетичні смаки, здатність творчо сприймати прочитане, сприяти вихованню духовно багатого , щирого, відданого громадянина. Суспільству потрібна читацька особистість . У нашу непросту добу, коли доля кожної людини дедалі більше залежить не від патерналізму держави, не від всесильного колись колективізму, а від неї самої, від її особистісних якостей, чимало учителів задумується не лише над тим, „що вивчати”, а й над тим, „як вивчати”. Вони переконані, що школа має бути не просто навчальним закладом, не традиційним „передавачем знань”, а закладом, де „навчають жити”. Ось чому навчальний процес потрібно максимально наблизити до життєвих реалій. Сучасний урок – це урок - співпраця, який покликаний вчити дітей мислити, висловлювати власні думки і їх утверджувати. Урок літератури ефективний тоді, коли на ньому немає жодного пасивного учня. Як досягти цього? Таку можливість дає особистісно зорієнтоване навчання . Адже таке навчання створює комфортні умови, за яких кожен учень почувається успішним, інтелектуально спроможним. Особистісно зорієнтований підхід у навчанні грунтується на сприйнятті індивідуальності, самостійності дитини як носія суб’єктивного досвіду, який у нього складається з перших днів його життя. Учень має право на особистісний шлях розвитку, він являється центром навчального процесу і співтворцем уроку, а учитель допомагає лише дитині розвиватися і самореалізуватися. Девізом ОЗН можуть бути слова Марії Монтессорі: „Допоможи мені це зробити самому”(звернення дитини до вчителя) та слова В.Сухомлинського : „Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності”. Тому для кожного педагога виникає необхідність в пошуку нових стратегій, метою яких є не накопичення знань і умінь, а постійне збагачення досвідом творчості і самореалізації особистості учня. Застосування інноваційних прийомів ОЗН сприяє розвитку літературних здібностей, творчої уяви, художнього мислення, розумінню учнями важливості знань, необхідності постійного їх оновлення , розкриває творчий інтелектуальний потенціал, індивідуальність кожного учня, збагачує його внутрішній емоційний досвід. Дана методика дає можливість кожній дитині, спираючись на її здібності, нахили, інтереси реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці. Тому в навчально-виховній діяльності проблемне питання, над яким я працюю, - стратегії особистісно зорієнтованого навчання на уроках світової літератури. Основні принципи особистісно зорієнтованого навчання. 1.Знания, які одержує учень у школі, з літератури зокрема, мають підпорядковане значения. Вони повинні допомагати йому брати безпосередню участь у формуванні себе як творчої особистості, збагаченні власної духовності. 2.Особистість учня - центр навчального процесу, він співтворець уроку. 3.Учитель - передумова формування виховання, він спільник учня в пізнавальній меті. 4.Учень має право на особистісний шлях розвитку, учитель допомагає лише йому саморозвиватися і самореалізуватися. 5. Постать педагога - найголовніше при такому навчанні. Він має передати свою індивідуальність вихованцеві. Там, де така передача має місце, і є особистісно зорієнтоване навчання. Пізнання - процес творчий. Різні види діяльності - потреба для дітей і в дітей. Це допомагає формуванню в учнів досвіду особистих досягнень, високої самооцінки і стійкої мотивації досягнення. Основі вимоги до уроку світової літератури за цією методикою я визначила такі: -весь навчальний матеріал, ширше весь навчально-виховний процес, мусить бути персоналізований; - учитель повинен знайти такі форми і способи його організації, які б апелювали до славного досвіду учня, активізували його емоційну, інтелектуальну сфери, підключали його до процесу пізнання; - учень на уроці відчуває власну причетність до всього, що на ньому відбувається; - рівноправні стосунки на уроці; - дружелюбна обстановка і взаємоповага, взаємозацікавлення сторін. Способи і прийоми проведения уроку за цією методикою різні. Реалізую на своїх уроках такі прийоми і види: ЛІТЕРАТУРНО- ДОСЛІДНИЦЬКІ ГРУПИ Об’єдную учнів в літературно-дослідницькі групи, кожна з яких отримує конкретне випереджальне завдання. Така форма роботи сприяє розвитку міжпредметних зв’язків, адже групам доводиться готувати повідомлення історичного, географічного, естетичного, літературного характеру. 8 клас. Доба Відродження. 1 група. Історики (огляд економічних, соціальних передумов доби Відродження). 2 група. Філософи (філософська основа світогляду даної доби). 3 група. Мистецтвознавці ( огляд живопису доби Відродження). 4 група. Літературознавці ( огляд літературної спадщини). „ПЕДАГОГІЧНА ПРОВОКАЦІЯ” Подаю класу категоричне твердження, що спонукає до дискусії. 8 клас. Гофман „Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” - Крихітка Цахес – жертва, його треба пожаліти „КОЛО ДУМОК” Ставлю проблему. Учні висловлюють власну думку. 9 клас. Гете „Фауст”. - Як ви оцінюєте гріхи Маргарити? „КУБУВАННЯ” Інноваційні технології спрямовані на формування в учнів таких рис, як здатність самостійно здобувати необхідні знання, вміло застосовувати їх на практиці. Використовуючи методика „Кубування», пропоную учням відповісти на шість запитань різних типів, що стосуються теми. На кожному боці куба написано: „списати”, „порівняти”, „навести приклади”, „проаналізувати”, „довести”, „визначити своє ставлення до персонажа”. Кидаючи кубик, учень отримує своє завдання. ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ 1.Дописати слова, яких не вистачає з контексту.
Виконати запис слів, понять, речень відповідно до поставленого учителем завдання 3.Вибірковий диктант. Записати лише те, що стосується В.Шекспіра ТЕЛЕГРАМИ Даний вид роботи спрямований на розвиток творчого мислення. Завдання. 1.Скласти текст телеграми від імені письменника. 2. За текстом, представленим учителем, вказати, хто надіслав телеграму. 5 клас. Літературна казка. Завдання. Хто надіслав телеграму?
(Кіт у чоботях).
(Червона шапочка).
(Синя борода). РЕКЛАМА РОЗПОВІДЬ ВІД ІМЕНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ. Стратегія „Реклама” розвиває творчі здібності, вчить виокремлювати головне. „ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ” Називаю тему. Учень стає біля того плаката (так, ні, не знаю), який відповідає її позиції. (Пояснення за допомогою стратегії „Прес”). „ПРЕС” Учні складають відповідь на поставлене запитання за даним початком.
„ЛОВИ ПОМИЛКУ” Пояснюючи матеріал, навмисно вдаюся до помилок , які учні мають виправити, або ж корегування текстів, записаних на картках. 5клас. Кіплінг „Мауглі”.
У боротьбі з рудими собаками Каа проявив себе мужнім, безвідповідальним, кмітливим СТРАТЕГІЯ „ІНТЕРВ’Ю” Даний метод формує в учнів вміння чітко ставити запитання і лаконічно, обґрунтовано відповідати на них. ПРИЙОМ «СИНКАН». Асоціативна характеристика за схемою. Іменник прикметник, прикметник. Дієслово, дієслово, дієслово. Ваше ставлення або ставлення автора (4 слова). Синонім до теми. АСОЦІАТИВНА ГРА „НА КОГО СХОЖИЙ ГЕРОЙ”
БУКВЕННА АСОЦІАТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКА Використовуючи знакову систему букв, підбирати асоціації „АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ” Дана стратегія спрямована на стимулювання мислення про зв’язки між окремими поняттями, спонукає учнів вільно думати й відкрито висловлюватись на певну тему. Для роботи вибирається опорне слово(поняття, словосполучення). Відповідно до нього підбираються слова за певними зв’язками. „ЩО ТРАПИЛОСЯ” Дітям роздаю картки із зображенням емоцій. Вони розповідають за карткою: що трапилося з героєм. „ЗНІМАЄТЬСЯ КІНО” На столі – картки із зображенням персонажів . Дитина бере картку, на звороті якої написано текст – слова героїв. Завдання: прочитати фразу відповідно засобам виразного читання. „ПОЧАКЛУЄМО” Даний метод спрямований на розвиток творчих здібностей, фантазії учнів. 6 клас. Міфи про Геракла. - Уявіть, що ви можете втрутитися в життя героїв і стати ще одним персонажем міфів про Геракла. Що саме ви зробили б, і що сталося внаслідок ваших дій? Виправдовують себе слідуючі методи ОЗН навчання. „Педагогічна провокація”або категоричне твердження, що спонукає до дискусії. Наприклад: „Крихітка Цахес – жертва , його треба пожаліти”. „Мозковий штурм”. Цей метод грунтується на проблемному чи віртуальному запитанні. Н-д: „Ви перевтілились... Ваші дії”. Для підтримання зацікавленості та допитливості учнів застосовую на уроках „метод проектів”, „знайди ключ-фразу”, „впіймай деталь”, «пароль», «комплімент», «Кола Вена», «ми бачимо звук»та ін. Художня література як один із видів мистецтва – найпопулярніший і найдоступніший усім. Вона приносить радість людині, підносить її духовно. Адже вивчення літератури в школі проводиться не тільки з освітньою метою, але й з виховною. Вчитель літератури покликаний розбудити в дитячих душах відчуття прекрасного, впливаючи тим самим на формування їхнього світогляду, становлення їхніх життєвих принципів, культури та духовності. Урок літератури ефективний тоді, коли на ньому немає жодного пасивного учня. Досягти цього можна через міжпредметні зв’язки. Адже таке навчання створює комфортні умови, за яких кожен учень почувається успішним, інтелектуально спроможним. Отож, міжпредметні зв’язки є однією з основних стратегій ОЗН. Саме через інтеграцію та міжпредметні зв‘язки учень сам у змозі обирати «опорні» знання з різних предметів, спираючись на свій досвід, що склався під впливом попереднього навчання, а вчитель має змогу здійснювати особистісно зорієнтований підхід до навчання. Проведення уроків світової літератури тісно пов’язано з історією, українською літературою, географією, образотворчим мистецтвом, музичним мистецтвом. Так, наприклад, вивчення повісті В.Короленка „Діти підземелля” можна поєднати з вивченням оповідань „Грицько” Б.Грінченка, „Харитя”, „Маленький грішник” М.Коцюбинського, „Федько-халамидник” Винниченка. Аналізуючи роман „Айвенго” В.Скотта варто звернутися до міжпредметних зв’язків з історією (Середньовіччя в Європі. Лицарство). Вивчення теми «Світ природи в романі Ж.Верна «П’ятнадцятирічний » доцільно поєднати з уроками географії та біології. На уроках з вивчення повісті М.Гоголя „Тарас Бульба” доцільно використати міжлітературні зв’язки: М.Вовчок „Кармелюк”, І.Франко „Захар Беркут” та міжпредметні зв’язки: українська мова ( українська лексика як засіб мовної характеристики персонажів), історія (заснування запорізької Січі). Вивчення культурних та літературних епох не можливе без заглиблення в історію даної епохи, демонстрації репродукцій картин видатних живописців, репродукцій архітектурних та скульптурних пам’яток. Саме на інтегрованих уроках можна широко використати міжпредметні зв’язки. Учні схвально відносяться до їх проведення, бо це завжди гра, яка стимулює розвиток здібностей, посилює інтерес до предмета, дає змогу отримати глибокі знання та подивитись на світ іншими очима. ВИСНОВКИ Сьогодні відбуваються значні зміни у підходах до вивчення літератури в школі. Вони полягають у наданні пріоритету особистісно зорієнтованій педагогіці. Шкільна літературна освіта покликана створити на основі засвоєння літературних знань оптимальні умови для інтелектуального розвитку й самореалізації особистості , виховання громадянина України . У зв’язку з цим сучасний стан методики вивчення світової літератури вимагає переосмислення . Перевага має надаватися тим видам , прийомам навчальної діяльності, які оптимальні для певного віку дітей і зарекомендували себе як найбільш ефективні . Це нестандартні, особистісно зорієнтовані форми навчання. Мій досвід дасть можливість педагогам використати новітні педагогічні технології, творчо втілювати їх в освітній процес. Вся робота досвіду зумовлена на формування творчого інноваційного потенціалу педагога, на розвиток творчої особистості дітей. Використовуючи в навчальному процесі ОЗТ, я дійшла висновку, що таке навчання налаштовує учнів на подолання труднощів, творчий пошук, розвиває їхнє творче мислення, уяву. Вважаю, що за ОЗН перспектива. Таке навчання сприяє підвищенню рівня навчальних досягнень учнів, активізує пізнавальну діяльність, робить навчальний процес цікавішим. Татарчук Світлана Євгенівна, вчитель світової літератури Петраківський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Катеринопільської районної ради Черкаської області РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Педагогічне кредо вчителя: «Завтра урок. І творити його треба так, як митець творить вірші чи музику» О.Захаренко |
Схожі:
|
Урок літератури ефективний тоді, коли на ньому немає жодного пасивного... Вони переконані, що школа має бути не просто навчальним закладом, не традиційним „передавачем знань”, а закладом, де „навчають жити”.... |
Олімпіада школярів з програмування Автобус може проїхати під мостом тоді і тільки тоді, коли висота моста перевершує висоту автобуса. Допоможіть організаторам дізнатися,... |
|
ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОК Проектна система вертає нас до життя, до практичної утилізації знання, до вміння прикладати наші знання до життя, бо вона викликає... |
Чим тобі подобається займатися у вільний час? Найбільше задоволення в житті дає: а можливість роботи, коли тобі ніхто не заважає |
|
Створення ситуації успіху на уроках англійської мови. Метод мовного портфоліо Цього можна досягти лише за умови, якщо вчитель знайде методи і прийоми, які можуть зацікавити учня, увести його в творчу атмосферу... |
Лекція №12: “Фактори впливу на поширення радіохвиль при використанні антенних пристроїв” Вплив земної поверхні на поширення радіохвиль можна враховувати тоді, коли передавальна й приймальня антени підняті над однорідною... |
|
Розширити відомості з сфери літератури, науки, мистецтва країни,мова якої вивчається Наявність спеціалізованого рівня в середній школі, обумовлена більш внутрішньою мотивацією учнів щодо вивчення предмету, дає можливість... |
Сценарій конкурсно-розважальної програми «Я люблю Україну» Доброго... «Я люблю Україну!» Я впевнена, що серед присутніх не знайдеться жодної людини, яка б хоч раз не дивилась телевізійну версію цього... |
|
Уроку. «Правда про війну в оповіданні Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» Містить характеристику предметного світу оповідання, дає можливість дослідити значення образів – символів та увиразнити провідну... |
Пізнавальна спрямованість учня носить вибірковий характер. Якщо питання,... Пізнавальна спрямованість учня носить вибірковий характер. Якщо питання, предмети, явища здаються йому важливими, тоді він їх вивчає.... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua