Н73 Новий довідник: Українська мова. Українська література. — К.: ТОВ «КАЗКА», 2008. т— 864 с


Скачати 25.18 Mb.
Назва Н73 Новий довідник: Українська мова. Українська література. — К.: ТОВ «КАЗКА», 2008. т— 864 с
Сторінка 7/176
Дата 20.03.2013
Розмір 25.18 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Література > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   176
§8. Асиміляція і дисиміляція приголосних

У мовленнєвому потоці приголосні звуки, що стоять поруч, взаємодіють один з одним і цілком або частково уподібнюються. Таке явище нази­вають асиміляцією (від латинського assimt^a^io — уподібнення).

За напрямом розрізняють асиміля­цію регресивну (коли наступний звук впливає на сусідній попередній) і про-


гресивну (попередній — на наступ­ний). Асиміляція може відбуватися як у межах слова, так і на стикові слів.

Проте такого впливу зазнають не всі звуки і не завжди.

Розглянемо найтиповіші випадки асиміляції звуків.

Асиміляція за дзвінкістю і глухістю

Дзвінкі приголосні послідовно й систематично впливають на попе­редні глухі, які уподібнюються їм і вимовляються теж дзвінко: боротьба [боросїба], просьба [прозба], якби []аґбії\, отже [оджеи], вокзал [воґзал].

Така регресивна асиміляція відбу­вається й на стикові двох слів, особ­ливо при швидкому темпі мовлення: ваш брат [важбрат], як же Цаґже“]. Перед сонорними звуками [л], [р], [к], [л], [в], [у] такої асиміляції немає.

Асиміляція за глухістю трапляється рідше. Приголосні зберігають свою дзвінкість у кінці слова: мороз, дуб.

На межі кореня й суфікса приго­лосні також не оглушуються. Однак у середині слова приголосний [г] під- дається впливові глухих [к], [т]: легкий [леихкй і ], кігтики [к’іхтики], вогко [вдхко], дьогтю [дохту] та в похідних від них.

УВАГА!

Щоб узнати, який приголосний (дзвінкий чи глу­хий) писати, треба змінити слово так, щоб після сумнівного приголосного стояв голосний:


50



Фонетика. Графіка. Орфоепія


молотьба молотити, просьба просити, легкий легенький, нігті ніготь.

Якщо ж така перевірка неможлива, правопис слова слід запам’ятати або звірити за орфо­графічним словником.

Найбільшого впливу глухих дзвін­кі звуки зазнають на межі префікса й кореня.

  • Префікс з- перед наступним глухим приголосним асимілюється ним: з+хилити [схи'лйти], з+питати [спи'тати], з+кинути [скинути], з+формувати [сформувати], з+шити [сіийти], з+цідити [сц'ідйти], з+сипати [с:йпати].

УВАГА!

На письмі префікс з- перейшов у с- лише перед глухими к, п, т, ф, х. Перед іншими приголосни­ми пишемо з- (асиміляція зберігається лише у вимові). ■

  • Кінцеві дзвінкі приголосні одно­складових префіксів над-, під-, од-, об- перед наступними глухими у швидкому темпі мовлення теж частково оглушуються: надпити [над"'піїти], підхопити [п'ідтхопіїти], підписати [п’ідтпиесати], одсипати [одтсііпати], обклеїти [обпкле]іти].

УВАГА!

На письмі така асиміляція не закріпилася (чинний морфологічний принцип).


Асиміляція за місцем і способом творення

Найчастіше шиплячі приголосні упо­дібнюються до свистячих і навпаки: безжурний [б^ж'.урни і ], зшити [ш:йти], дивишся [дйвиес:а], цікавишся [цікавис.а], на річці [на ріц:і], з жита [ж:йта], на квіточці [на кв’ітоцй].

Під впливом свистячого [с] приго­лосний [т] уподібнюється до свистя­чого [^] в дієсловах на -ться: купається [купа}^ц:а], сподівається [спо&іва/еец:а], ллється [л:ец:а].

Асиміляція приголосних за м'якістю

Передньоязикові [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз] перед наступними м’яки­ми пом’якшуються:

український [украрнски і ], пісня [п’існа], кузня [кузна], повість [пдв’іст], сонця [сднца],рибалці [риебалці], сніг [сніг]. Напівпом’якшені приголосні (губ­ні, шиплячі, задньоязикові, глотко­вий) на інші приголосні не впливають (у деяких випадках можлива двояка вимова), оскільки вони й самі не пов­ністю м’які: двір [дв’ір], збір [зб’ір], твір [тв’ір], тхір [тх’ір], але:

цвіт [цв’іт], цвях [це’ах], дзвін [дзв’ін].


51



УКРА ЇНСЬКА МОВА


Перед пом’якшеними м’яку вимо­ву можуть мати лише свистячі [с],

[Ч], М. [£]•

Наслідком прогресивної асиміляції (попередній звук впливає на наступ­ний) є подовження приголосних, яке на письмі позначається двома буквами: життя [жит':а ]: житіє —* життє —* життя.

Дисиміляція приголосних Дисиміляція (від латинського сИв- зітіІаИо розподібнення) — це таке фонетичне явище, при якому один з двох однакових чи подібних приго­лосних звуків у межах одного слова замінюється іншим, артикуляційно близьким.

Отже, це розподібнення звуків. Дисиміляція виявляється у:

  • Зміні [кт] на [хт]: кгто — хто.

  • При творенні вищого ступеня по­рівняння прикметників [сш], [зиі] змінилися на [шч] і [жч]: висший вишиїий вишчий (ор- фогр. вищий), низший — нижиіий

  • нижчий.

  • Зміні [чн] на [иін] у деяких давніх словах:

мірошник (із М'ЬрОЧЬНИК'ЬЛ рушник (із ручьникг), а також рушниця, соняшник, сердешний.

  • Розподібненні двох однакових звуків при творенні інфінітива від коренів, що закінчувалися на [д],


[т]. Унаслідок регресивної дисимі­ляції утворилося звукосполучення [ст]:

плет-ти — плести, вед-ти вес­ти, мет-ти мести, бред-ти брести.

Таким чином, явища асиміляції й дисиміляції приголосних звуків спри­яють зручності у вимові, роблять її природною та милозвучною. Крім то­го, вони допомагають краще зрозумі­ти ті позиційні й історичні зміни, які становлять фонетичну особливість української мови.

Графіка. Письмо

Графіка (від грецького grafoпишу, креслю, малюю) — це розділ мовознавства, який вивчає сукуп­ність умовних знаків для передачі на письмі усного мовлення. Під цим тер­міном також розуміють систему спів­відношень між звуками і буквами.

§9. Графічні засоби

Букви алфавіту

Графічний знак, що служить для позначення на письмі звука, нази­вають буквою, або літерою (від латинського Ш(і)ега), або графемою.

УВАГА!

Звуки ми вимовляємо й чуємо. Букви — пишемо й бачимо.


52



Фонетика. Графіка. Орфоепія


Неалфавітні графічні знаки

  • Знаки, що використовуються при написанні слів:

. апостроф [’]: м’яч, від’їжджати, комп’ютер",

. дефіс хто-небудь, із-за,

пліч-о-пліч;

  • риска (знак переносу слів): схід- но-слов’ян-ський;

  • проміжок між буквами: день_у день, рік_у_рік.

  • Розділові (пунктуаційні) знаки:

[.] — крапка;

[,] — кома;

[;] — крапка з комою;

[:] — двокрапка;

[_] _ тире;

[...] — три крапки;

[?] — знак питання;

[!] — знак оклику;

[()] — дужки;

[« »] — лапки.

  • Іноді для розрізнення лексичного і граматичного значення слів може вживатися знак наголосу (а): за­мок замок, атлас атлас, сестри сестри.

  • У спеціальному виді письма — транскрипції — можуть застосову­ватися й інші графічні знаки: знак м’якшення [н], подовження [т:] тощо.

Ідеографічні знаки:

  • математичні формули,


  • фізичні формули,

  • хімічні формули.

Цифрові знаки: арабська й рим­ська система цифр.

Різні прийоми скорочення слів, позначення відступів при абзацах, усіх можливих підкреслень і схем, а в друкарському відтворенні тексту — шрифтових виділень.

Український алфавіт

Сукупність букв, розміщених в ус­таленому для певної мови порядку, називають алфавітом (азбукою, абеткою).

Походження термінів

Алфавіт — від назв перших двох букв грецького алфавіту: альфа і бе­та (по-новогрецьки — віта).

Азбука — від назв перших двох букв старослов’янського алфавіту: аз і буки.

Абетка — від назв перших двох букв українського алфавіту: а і бе.

УВАГА!

Ці слова — абсолютні синоніми.

З історії українського алфавіту

Сучасний український алфавіт — це видозмінена давня слов’янська аз­бука, яку називають кирилицею. Та­ку назву вона дістала від імені Ки­рила, грецького місіонера, що разом

зі своїм братом Мефодієм склав цю азбуку (IX ст.). Брати та їхні послі-


53





Букви

Назви букв

Букви

Назви букв

А а

а

Н н

єн

Бб

бе

0 о

о

Вв

ве

Пп

пе

Гг

ге

Рр

ер

Ґг

ге

Сс

ес

Дд

де

Тт

те

Ее

е

Уу

у

Єє

іе

ФФ

еф

Жж

же

Хх

ха

3 з

зе

Цц

це

И и

и

Чч

че

Іі

і

Ш ш

ша

Її

і'

Щщ

ща

Й й

йот

Ь ь

знак

Кк

ка




м'якшення

Лл

ел

Юю

ІУ

М м

ем

Яя

Іа





Кожній людині треба знати алфавіт з абсолютною точністю, оскільки він має практичне значення. Насамперед це засіб довідки, адже всі словники, каталоги в бібліотеках, різні списки осіб укладаються строго за алфавітом-


54



Фонетика. Графіка. Орфоепія


При цьому враховується як зовнішній (початкові букви), так і внутрішній алфавіт (друга, третя... літери). Його використовують і як засіб обліку: зна­чення літери відповідає її алфавітно­му порядкові: А (а)«перший», Б

(б)«другий» і т. д.

УВАГА!

Апостроф (’) і дефіс (-) при розташуванні слів за алфавітом не враховуються. Розміщення літер в алфавіті традиційне, ніякої закономірності в цьому немає. Тому ал­фавіт треба просто запам’ятати.

До 1993 року буква ь стояла в алфавіті ос­танньою, тепер Ті переставлено на третє місце від кінця.

Нормами орфоепії передбачене правильне називання літер, особливо в складі абревіатур, які набули сьо­годні великого поширення:

УРП ( у-ер-пе ), ТСН ( те-ес-ен ),

ХТЗ (ха-те-зе).

Отже, алфавіт є засобом буквеного читання.

Правильно вживайте літеру Ґ ґ

Третє видання «Українського пра­вопису* 1990 року повернуло в ук­раїнську абетку літеру Ґ ґ («ґе»), вилучену 1933 року. До українського алфавіту її уперше ввів 1619 року Мелетій Смотрицький (до цього часу звук [ґ] передавали буквосполу- ченням кг). Літера передає на письмі задньоязиковий проривний при­голосний звук [ґ], що трапляється у


власне українських і давно запозиче­них словах.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ СЛОВА!

агу — вигук

агрус — кущова рослина, ягоди гава — ворона газда — господар гандж — вада

ганок — прибудова біля входу в будинок гатунок — сорт, розряд виробу гвалткрик, галас

гедзь двокрила комаха, що живиться кров’ю тварин і соком рослин

гелготати видавати звуки, властиві гусям;

незрозуміло розмовляти, галасувати

герлига і гирлига ціпок

глей загуслий сік

гогель-могель напій

грасувати — вистругувати, розчищати

Гречний увічливий

гринджоли — дитячі сани

грунт — верхній шар землі

гудзик — застібка на одязі

гуля — наріст на тілі від удару

джигун — баламут

дзига — дитяча іграшка

дзигарі годинник

дзиглик стільчик

зигзаг ламана лінія

легінь парубок

мамалига — кукурудзяна каша

фіглі-міглі витівки

та інші.

Деякі власні назви:

Гудзь, Галаган. Дзига (прізвища);

Великий Грунь — (гора а Карпатах).

Слова з варіантним написанням: бігос і бігос хурдига і хурдига гуральня і гуральня


55



УКРА ЇНСЬКА МОВА


У власних назвах іншомовного походження — у вимові:

Гданськ і Гданськ

Гете і Гетє

Гібралтар і Гібралтар

Слова з різним значенням:

гніт (у лампі) і гніт (експлуатація)

грати (іменник) і грати (дієслово).

Примітка. Латинська літера д у варваризмах, які можуть передаватися й засобами україн­ської графіки, позначається г: фата моргана — марево персона нон грата — небажана особа альтер его — друге «я» гуд бай — до побачення!

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   176

Схожі:

Розкрийте поняття літературної мови та літературної норми. Визначте...
Українська мова – слов’янська мова. Вона є національною мовою українського народу. Українська національна мова існує
Особливості роботи за підручником «Українська мова. 2 клас» (автор...
Віту, вирішення життєво важливих завдань)» (Програма, с. 10), уможливлює зміст навчально-методичного комплекту, до якого входять:...
УКРАЇНСЬКА МОВА
Українська мова: навч посіб для студ ф-ту післядипломн освіти / Нар укр акад., [каф українознав.; упоряд. Г. В. Купрікова]. – Х....
ЦЕНТР
У 45 Українська мова: Словник-довідник. — Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. — 144 с
Урок розвитку зв’язного мовлення №1 Творчий переказ тексту «Відпочинок на морі»
Державний Гімн України. Мова — жива скарбниця історії народу. Мова і мовлення. Збагачення мови новими словами. Утворення нових слів....
Віталій КОНОНЕНКО. Проблема гуманізації викладання літератури (на...
Віталій КОНОНЕНКО. Проблема гуманізації викладання літератури (на матеріалі творчості Олеся Гончара) // Українська мова та література...
Intel® Навчання для майбутнього
Гречанюк С. День повернення М. Хвильового // Українська мова і література в школі. – 1987. – №12. – С. 17-26
Методичні рекомендації та тематика практичних занять (3-5 семестри)
«Українська мова як компонент професійної компетенції. Нормативно-стильові основи професійного спілкування» слід починати зі з’ясування...
О. Л. Плетнєва Українська мова за професійним спрямуванням
Українська мова за професійним спрямуванням / О. Л. Плетнєва. – Збірник вправ та завдань для практичних занять і контрольних робіт....
План: Предмет і завдання курсу "Ділова українська мова". Українська...
Функціональні стилі мовлення. Художній і розмовний стилі, жанри, мета і сфера спілкування, мовні засоби
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка