Н73 Новий довідник: Українська мова. Українська література. — К.: ТОВ «КАЗКА», 2008. т— 864 с


Скачати 25.18 Mb.
Назва Н73 Новий довідник: Українська мова. Українська література. — К.: ТОВ «КАЗКА», 2008. т— 864 с
Сторінка 3/176
Дата 20.03.2013
Розмір 25.18 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Література > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   176
Тематична і жанрова різноманітність прози 634

«Перехресні стежки» 634

Драматургія 637

Павло Грабовський . ... 638

Літературний процес першого десятиліття XX ст 643

§18. Передумови оновлення українського мистецтва 643

Соціально-політична ситуація початку сторіччя 643

Боротьба народницьких і модерних ідей

у літературі на рубежі віків 643

§19. Різноманітність стильових течій і напрямів 646

Розвиток поезії 646

Художнє оновлення прози 648

Роль драматургії в українському літературному

та культурному житті 651

Літературна критика 652

Борис Грінченко 653

Богдан Лепкий 657

Михайло Коцюбинський 661

«Intermezzo» з 663

«Тіні забутих предків» 665

Ольга Кобилянська 667


28



Зміст


Василь Стефаник 672

«Новина» 673

«Камінний хрест» 673

Леся Українка 676

«Лісова пісня» 680

«Бояриня» 682

Микола Вороний 684

Олександр Олесь 687

Микола Зеров 692

Степан Васильченко 695

Архип Тесленко 699

Володимир Винниченко 701

Літературний процес першої половини XX ст 707

Стильова різноманітність

.української літератури 20-х рр. XX ст 707

Літературні угруповання 711

Літературна дискусія 1925-1928 рр 712

Виникнення терміну «соціалістичний реалізм» 714

Шляхи розвитку української драматургії 20-30-х рр. XX ст. . . .715

« Празька літературна група » 716

«Варшавська літературна група* 717

Олена Теліга 717

Павло Тичина 719

Володимир Сосюра 722

Максим Рильський 726

Микола Хвильовий 730

Григорій Косинка 736

Остап Вишня 739

Василь Барка 742

Юрій Яновський 745

Валер’ян Підмогильний 749

Микола Куліш 752


29





Іван Кочерга ^57

Богдан-Ігор Антонич 7**0

Євген Маланюк

УласСамчук 766

Іван Багряний 769

Андрій Малишко 773

НН А І


Цикл «Україно моя»

Збірка «Що записано мною»

Олександр Довженко

Літературний процес другої половини XX ст. §20. Творчість «шістдесятників» ... Павло Загребельний


783

Григір Тютюнник

Іван Драч 78*

(ТОС

Борис Олійник

Дмитро Павличко 786

Василь Симоненко 787

Ліна Костенко 790

«Берестечко» 79<^

«Маруся Чурай*

Олесь Гончар 796

«Собор» 799

Михайло Стельмах 801

Василь Стус 803

§21. Творчий доробок письменників, які прийшли

в українську літературу в 70-х pp. XX ст 808

Степан Пушик 808

Катерина Мотрич 809

Наталя Околітенко 811

§22. Творчий доробок письменників, які прийшли

в українську літературу у 80-х pp. XX ст 812

Василь Герасим’юк 0^2


ЗО



Зміст


Оксана Забужко 813

Оксана Пахльовська .814

Юрій Андрухович 814

Олександр Ірванець 814

Любов Пономаренко 815

§23. Творчий доробок письменників, які прийшли

в українську літературу в 90-х pp. XX ст 815

ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО 817

§24. Огляд розвитку літературних напрямів 817

§25. Роди та жанри літературних творів 825

Епічні жанри 825

Ліричні жанри 828

Драматичні жанри 831

Ліро-епос та інші міжродоні і суміжні жанри 833

§26. Аналіз літературного твору 835

Зміст твору 835

Форма твору 836

§27. Тропи (художні засоби) 839

§28. Віршування, або версифікація 841

Найпоширеніші системи віршування 842

Різновиди стоп 842

Етапи визначення розміру вірша 842

Рима та римування 843

Різновиди строф 844

Аналіз літературного художнього твору 844

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 845



СПИСОК СКОРОЧЕНЬ


ввіп. — автор ш. — вигук грам. — граматика Д. в. — давальний відмінок див. — дивіться дйприкм. — дієприкметник дієприсл. — дієприслівник дієсл. — дієслово до н. е. — до нашої ери док. вид — доконаний вид допуст: — допустовий жін. р. — жіночий рід жури. — журнал з те. — з творів з'ясує. — з’ясувальний зайж. — займенник

займ -означ. — займенниково-означальний

заст. — застаріле

Зн. в. — знахідний відмінок

і т. д. — і так далі

і т. ін. — і таке інше

іж. — імені

імен. — іменник

Кл. в. — кличний відмінок

лінгв. — лінгвістика

літ. — літературознавство

ж. — місто

М. в. — місцевий відмінок жлн. — мільйон множ. — множина

Н. в. — називний відмінок


н. е. — наша ера нак. — наказовий спосіб Нар. те. — народна творчість недок. вид — недоконаний вид

О. в. — орудний відмінок обл. — область

обстав. — обставина, обставинний одн. — однина

означ. — означення, означальний

перен. — переносно, переносне

пор. — порівняйте

прийм. — прийменник

прикм. — прикметник

присл. — прислівник

р. — річка

Р. в. — родовий відмінок ред. — редактор, редакція рел. — релігія, релігійний рр. — роки с. — село, сторінка сер. р. — середній рід спол. — сполучник ст. — століття т. — том

т. зв. — так званий та ін. — та інше, та інші тис. — тисяча у зн. — у значенні

ч. — частина числ. — числівник чол. р. — чоловічий рід








Протягом століть, відбираючи по словечку, по зернятку, генііі народу витворив і передав нам у спадок, у вічне користування неосяжне, розкішне у своїй красі й блиску розуму лінгвістичне багатство: майте, гордіться, не будьте німі!

О. Гончар



ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ


Фонетика

Фонетика (від грецького ркопеН- ковзвуковий) — це розділ мовознав­ства, що вивчає звуковий склад мови та різноманітні звукові зміни, які відбуваються в мовленнєвому потоці.

Залежно від завдань дослідження звукової будови мови фонетику поді­ляють на:

  • описову (вивчає всі наявні в конк­ретній мові звукові одиниці, зако­номірності їх уживання, звукові чергування та ін. особливості мови певного періоду);

  • історичну (з’ясовує шляхи форму­вання звукового боку мови з найдав­нішого часу її існування, вивчає ви­никнення та занепад звуків, еволю­цію окремих звукових явищ тощо).

§1. Звуки мови. Поняття про фонему

Серед безлічі природних звуків — шуму моря, шелесту листя, щебету пташки, завивання вітру, тобто всьо­го, що твориться механічним коли­ванням повітря, вирізняються звуки людської мови.


Звук мови можна розглядати:

і як явище фізичне, що виникає вна­слідок коливання повітря й харак­теризується певними акустичними параметрами (частота коливань, їхня амплітуда, тривалість тощо); а як явище фізіологічне, оскільки творення звука зумовлене роботою мовних органів та участю в ній центральної нервової системи людини;

і як явище лінгвістичне, тому що звуки виконують, і це найголовні­ше, мовну функцію.

У процесі комунікації люди вимов­ляють і чують велику кількість зву­ків, але для розуміння й висловлення думки важливими є лише ті, які розрізняють значення слів та їхні форми.

Хоч звуки мовлення набувають індивідуального забарвлення завдя­ки тембру голосу, його висоті, інтен­сивності тощо, проте вони сприйма­ються носіями певної мови однаково й легко вичленовуються з мовного потоку.

Так, наприклад, слова сам, сом, сум, сім розрізняються голосними звуками [а], [о], [у], [і], а бив, мив, лив, шив, рив розрізняються приго­лосними звуками [б], [лі], [л], [ш], [р]. Як бачимо, коли замінити один з цих звуків іншим, то утворюється нове слово. Може бути й так, що при зміні


35



УКРАЇНСЬКА МОВА


звука твориться не слово, а лише йо­го форма: сонце, сонця, сонцю...

УВАГА!

Звуки створюють матеріальну (зовнішню) обо­лонку слів. Звук у мові — носій певного значен­ня в слові.

Однак є звуки, заміна яких не відбивається на лексичному значенні слова.

Наприклад, звук [е] у ненаголоше- ному складі наближається до [ц], і тоді маємо його варіант [є“]: [зеирно], [пеиро], [зеимл'а], [стеипй]. І навпа­ки, звук [и] у такій же позиції набли­жається до [є]: [ли'стпок], [зи'ма],

[жи'т:а], [ви'сокиі ]. І хоч би як ми не вимовляли такі слова, їхнє лексичне значення залишається без змін.

Отже, у мові є основні звуки, т. зв. звукові типи (еталони), які відігра­ють важливу роль у творенні, розпіз­наванні й розрізненні слів, та різно­види основних звуків, їхні варіанти. Такі звукові типи дослідники назва­ли фонемами.

Фонема — це найменша звукова одиниця, здатна розрізняти слова та їхні форми.

Примітка. Учення про фонему виникло в другій половині XIX ст. Його осново­положником був І. О. Бодуен де Куртене (1845-1929 рр.) — російський і польський мовознавець. У XX ст. фонетична будова мови перебувала в центрі наукових заці­кавлень багатьох лінгвістів.


Фонологічна система сучасної ук­раїнської мови містить 38 фонем6 голосних і 32 приголосні.

Поділ звуків на голосні і приго­лосні — це найбільше протиставлен­ня у звуковій системі мови.

УВАГА!

Для того щоб відрізнити звук від букви, звук бе­руть у квадратні дужки [ ]. Наприклад, буква к («ка») позначає звук [к], а буква л («ел») — звук [л].


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   176

Схожі:

Розкрийте поняття літературної мови та літературної норми. Визначте...
Українська мова – слов’янська мова. Вона є національною мовою українського народу. Українська національна мова існує
Особливості роботи за підручником «Українська мова. 2 клас» (автор...
Віту, вирішення життєво важливих завдань)» (Програма, с. 10), уможливлює зміст навчально-методичного комплекту, до якого входять:...
УКРАЇНСЬКА МОВА
Українська мова: навч посіб для студ ф-ту післядипломн освіти / Нар укр акад., [каф українознав.; упоряд. Г. В. Купрікова]. – Х....
ЦЕНТР
У 45 Українська мова: Словник-довідник. — Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998. — 144 с
Урок розвитку зв’язного мовлення №1 Творчий переказ тексту «Відпочинок на морі»
Державний Гімн України. Мова — жива скарбниця історії народу. Мова і мовлення. Збагачення мови новими словами. Утворення нових слів....
Віталій КОНОНЕНКО. Проблема гуманізації викладання літератури (на...
Віталій КОНОНЕНКО. Проблема гуманізації викладання літератури (на матеріалі творчості Олеся Гончара) // Українська мова та література...
Intel® Навчання для майбутнього
Гречанюк С. День повернення М. Хвильового // Українська мова і література в школі. – 1987. – №12. – С. 17-26
Методичні рекомендації та тематика практичних занять (3-5 семестри)
«Українська мова як компонент професійної компетенції. Нормативно-стильові основи професійного спілкування» слід починати зі з’ясування...
О. Л. Плетнєва Українська мова за професійним спрямуванням
Українська мова за професійним спрямуванням / О. Л. Плетнєва. – Збірник вправ та завдань для практичних занять і контрольних робіт....
План: Предмет і завдання курсу "Ділова українська мова". Українська...
Функціональні стилі мовлення. Художній і розмовний стилі, жанри, мета і сфера спілкування, мовні засоби
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка