РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни Історія української літератури ( ХХ ст. ) Для спеціальності 030501 - українська мова та література Факультет філологічний  


НазваРОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни Історія української літератури ( ХХ ст. ) Для спеціальності 030501 - українська мова та література Факультет філологічний  
Сторінка3/13
Дата17.05.2013
Розмір2.27 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Література > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Тематика і плани практичних занять



Тема 7. Проблеми сучасного вивчення творчості ПавлаТичини:


  1. Творчість П.Тичини в контексті провідних мистецьких віянь ХХ ст. (ранній модернізм, авангардизм, соцреалізм).

  2. П.Тичина – співець Української національної революції.

  3. До питання про тенденції естетики абсурду у творчості П.Тичини часів тоталітаризму.

  4. “Шухлядна” поезія П.Тичини.

  5. Осмислення трагедії митця в атмосфері тоталітаризму. В.Стус про П. Тичину.

  6. Творчість П.Тичини в дослідженнях Л.Новиченка, С.Шаховського, С.Тельнюка, О.Губаря, Г.Клочека, В.Моринця, інших літературознавців.

  7. Крим у творчості П.Тичини.



Тема 13. Творчість Максима Рильського повоєнного періоду (“Третє цвітіння”):


  1. Проникливий ліризм, глибока філософічність останніх збірок поета – “Троянди й виноград”, “Далекі небосхили”, “Зграя веселиків”, “У затінку жайворонка”, “Зимові записи”.

  2. М.Рильський – визначний майстер художнього перекладу (“Пан Тадеуш” А.Міцкевича, “Євгеній Онєгін” О.Пушкіна, “Король Лір” В.Шекспіра, “Мізантроп” Ж.Мольєра та ін.; див.: Рильський М. Зібр. творів: У 20 т. – Т. 5 – 11. – К., 1984 – 1985).

  3. Літературно-критична спадщина поета.


Тема 14. Питання сучасного вивчення творчості поетів-неокласиків:


  1. Основні мотиви поетичної творчості Миколи Зерова.

  2. Поетичний світ Михайла Драй-Хмари.

  3. Перекладацька і літературознавча спадщина М.Драй-Хмари.

  4. Лірика Павла Филиповича. Збірки “Земля і вітер” (1922), “Простір” (1925).


Тема 15. Крим у творчості поетів-неокласиків:


  1. Античне відлуння в художньому світі поетів-неокласиків і кримські мотиви в їх творчості.

  2. Кримські мотиви в поезії М.Зерова (“Чатир-Даг”, “Партеніт”, “На верхів’ях Качі”, “Мотиви “Одіссеї”, “Образи і віки”, “Кримська елегія”...)

  3. Крим у ліриці М.Драй-Хмари (“Кримські цикади”, “Море”, “На могилі Руданського”...) Поема “Ведмідь-гора”.

  4. Кримські поезії П.Филиповича (“Кримська елегія”, “Гурзуф”, “З античних барельєфів”).

  5. Крим в житті і творчості М.Рильського.


Тема 17. Творчість Миколи Бажана (20– 30-і роки):


  1. Життєвий шлях поета. Значення діяльності М.Бажана як редактора та організатора енциклопедичних видань.

  2. Перші збірки поета – “17-й патруль” (1926), “Різьблена тінь” (1927). Революційна героїка, романтизовані образи минулого України, урбаністичні мотиви, інтимна лірика. Поєднання елементів футуризму в строфіці та інтонаціях з традиціями народної пісні.

  3. Філософічні мотиви збірки “Будівлі” (1929), тяжіння до чіткої строфіки, ритміки, “скованості” рядків і збереження футуристичної грайливості, навіть епатажності в характері образності, схильність до несподіваних асоціацій.

  4. Поетичне осягнення актуальних суспільних проблем, публіцистичність та філософічність поем “Розмова сердець” (1928), “Гетто в Умані” (1929), “Сліпці” (1929), “Гофманові ніч” (1929).

  5. Прийняття соцреалістичної плакатності й прагнення винищитися над нею в поемах “Число” (1931), “Смерть Гамлета” (1932), “Трилогія пристрасті” (1933).


Тема 18. Творчість Миколи Бажана воєнного й повоєнного періоду:


  1. Творчість автора воєнного періоду. Поема “Данило Галицький” (1942).

  2. Глибина поетичного осягнення загальнолюдських проблем, мистецька довершеність творів повоєнного періоду – збірки “Міцкевич в Одесі” (1957), “Італійські зустрічі” (1961), “Уманські спогади” (1972), “Нічні роздуми старого майстра” (1976), “Карби” (1978). Поема “Політ крізь бурю” (1964). Поетична інтерпретація музичних образів – цикл “Нічні концерти” (1978).

  3. Перекладацька спадщина М.Бажана – “Витязь в тигровій шкурі” Ш.Руставелі, “Фархад і Ширін” А.Навої, лірика Р.М.Рільке, Г.Гайне, А.Міцкевича, Ю.Словацького, Ц.Норвіда...)


Тема 20. Шляхи розвитку української драматургії в першій половині ХХ ст. (Я.Мамонтов, М.Ірчан, І.Дніпровський, К.Буревій):


  1. Основні тенденції розвитку української драматургії і театру в першій половині ХХ ст.

  2. Драматургія Якова Мамонтова. Сатиричне викриття владних амбіцій анархістів та більшовиків у п’єсі “Республіка на колесах”.

  3. Експресіонізм драматургії Мирослава Ірчана. Антивоєнні мотиви в п’єсі “Родина щіткарів”.

  4. Драматургія І.Дніпровського. Конфлікт класового й загальнолюдського у драмі “Яблуневий полон”.

  5. Творчість Костя Буревія. Сатира й пародія в його віршах, п’єсах “Хами”, “Овечі сльози” та ін. Історична драма автора “Павло Полуботок”, талановита актуалізація подій національної історії.


Тема 21. Шляхи розвитку української драматургії в першій половині ХХ ст. (І.Микитенко, О.Корнійчук, Я.Галан)


  1. Багатогранність творчої спадщини І.Микитенка. Місце в ній драматургії. Творчі пошуки автора в жанрах соціальної драми (“Диктатура”), ліричної комедії (“Дівчата нашої країни”), сатиричної комедії (“Соло на флейті”), історичної драми (“Маруся Шурай”).

  2. Гострота інтриги, виразність типажів, яка часто обертається плакатною спрощеністю, в драматургії О.Корнійчука. Відтворення трагічних реалій громадянської війни у п’єсі “Загибель ескадри”.

  3. Публіцистична наснаженість, гострота соціальних конфліктів у п’єсах Я.Галана (“Дон-Кіхот із Еттенгайма”, “Вероніка” та ін.)


Тема 25. Особливості поетики прози Миколи Хвильового:


        1. Творча еволюція М.Хвильового, провідні мотиви його прози.

        2. Близькість прозової манери М.Хвильового до модерної літератури “потоку свідомості”.

        3. Своєрідність трансформації поетики українського фольклору в прозі письменника.

        4. М. Хвильовий і російська література, творче переосмислення традицій М.Гоголя, Ф.Достоєвського, А.Чехова...

        5. Жанрова своєрідність прози М.Хвильового.

        6. Художній психологізм прози письменника.


Тема 28. Роман В.Підмогильного “Місто” і його значення в розвитку української прози:
1. Провідні особливості поетики прози В.Підмогильного та їх вияв у романі “Місто”.

2. Художня проблематика роману.

3. Художній психологізм – суттєва риса твору.

4. Плідне використання в романі традицій європейської, зокрема французької літератури.

5. Роман “Місто” в творчому доробку письменника.

6. Система персонажів роману.

7. Роман “Місто” і його влив на розвиток української прози в другій половині ХХ ст.
Тема 33. Розвиток жанрів малої прози у творчості Григорія Косинки:


  1. Трагізм долі письменника.

  2. Тематичні обрії творчості новеліста – тяжка доля українського селянства, зокрема жіноцтва, в революційному вирі (“На буряки”, “В хаті Штурми”), бунт індивіда проти осоружних, антилюдяних соціальних стереотипів (“Темна ніч”, “В житах”, “Постріл”, “Анархісти”), внутрішня драма відданих тоталітарній ідеології (“Постріл”, “Політика”).

  3. Синтез художніх роздумів письменника в новелах “Фауст”, “Гармонія”.

  4. Натуралістична точність картин, символічна місткість деталей, вишуканий психологізм, неповторна настроєність як особливості імпресіоністичної манери автора.

  5. Глибинний гуманізм, життєлюбність світовідчуття письменника. Зв’язок із стефаниківськими традиціями.

  6. Модерне переосмислення фольклорних традицій у новелах Г.Косинки.


Тема 34. Остап Вишня – майстер сатири і гумору:


  1. Життєвий і творчий шлях письменника. Роль української діаспори у визволенні його зі сталінського концтабору.

  2. Збірки 20-30 років: “Діли небесні”, “Вишневі усмішки сільські”, “Реп’яшки”, “Вишневі усмішки кооперативні”, “Вишневі усмішки закордонні” та ін.

  3. “Вишневі усмішки кримські” (1925) і їх місце в творчому доробку автора.

  4. Творчість О.Вишні воєнного й повоєнного часу: збірки “Самостійна дірка” (1945), “Зенітка” (1947) та ін.

  5. Утвердження ідеї гармонії людини і природи у збірці “Мисливські усмішки” (1954).

  6. Розширення жанрових обріїв гумору й сатири у творчості письменника – майстра гумористичного оповідання, анекдоту, своєрідного жанру усмішки та її модифікації (усмішка-замальовка, усмішка-портрет, усмішка-рецензія).

  7. Стильові особливості усмішок О.Вишні – своєрідне поєднання гумору й лірики, колоритність сатири, тонка іронія, що часто прозирає за личиною удаваної простоти, невимушеність авторської оповіді, в яку органічно вкраплені жваві діалоги, пейзажні картини.

  8. Розвиток традицій Остапа Вишні в українській гумористиці (О.Ковінька, М.Годованець, Є.Дудар).


Тема 37. Життєвий і творчий шлях Богдана Лепкого:
1. Формування таланту митця, драматизм його життєвої і творчої долі.

2. Б.Лепкий як представник творчого угрупування “Молода Муза”.

3. Провідні мотиви лірики поета.

4. Рання проза Б.Лепкого, її близькість до прози покутських новелістів.

5. Особливості осягнення національної історії в прозі Б.Лепкого.

6. Мистецькі проблеми в прозі письменника.

7. Літературознавча спадщина Б.Лепкого.
Тема 38. Епопея Богдана Лепкого “Мазепа”:


  1. Багатогранність творчого доробку Богдана Лепкого.

  2. Проза письменника, місце в ній творів історичної тематики, зокрема епопеї (циклу повістей) “Мазепа”.

  3. Історична основа епопеї Б.Лепкого.

  4. Розвиток Б.Лепким традицій української історичної прози – літописів, романів П.Куліша, І.Нечуя-Левицького, М.Старицького. Врахування досвіду Г.Сенкевича, полемічна настанова щодо його трактування подій української історії.

  5. Повість “Мотря”. Патріотичний мотив відмови від кохання заради ідеї визволення Вітчизни.

  6. Повість “Не убий!” Роздуми гетьмана над долею України, журливий підтекст відтворюваних подій – від неможливості досягти злагоди в жорстокому світі без застосування зброї. Значення біблійного заголовку та біблійних ремінісценцій у повісті.

  7. “Батурин”. Зруйнування гетьманської резиденції – апофеоз лютої помсти самодержавства вільнолюбним українцям.

  8. Повісті “Полтава”, “З-під Полтави до Бендер”. Художнє осягнення трагічних сторінок історії України.

  9. Життєствердність патріотичних мотивів епопеї.

10. Жанрово-стильова специфіка твору. Образна система. Особливості композиції.
Тема 39. Поетичний світ Богдана-Ігоря Антонича:


  1. Життя поета, навчання у Львівському університеті, зацікавленість малярством і музикою.

  2. Збірка “Привітання життя” (1931). Життєствердні інтонації, розширення тематичних обріїв української поезії (спортивний цикл). Вибаглива звукова інструментовка вірша. Художня ефективність застосування нарочито утруднених ритмів та збігів приголосних.

  3. Книжка поезій “Три перстені”. Ліричний образ Лемківщини, казковий світ молодості поета. Реальні картини злиденного підневільного життя краю.

  4. “Книга Лева” (1936). Остання прижиттєва збірка поета. Поглиблення філософічних мотивів, поетизація зв’язку між людиною й природою, відчуття єдності духовних і матеріальних виявів буття. Пантеїстичний характер образності.

  5. “Зелена євангелія” (1938). Розвиток пантеїстичних мотивів.

  6. “Ротації” (1938). Урбаністичні мотиви, відчуття бездуховності міста-спрута.

  7. Міфологічні аспекти ліричного світу поета.

  8. Розвиток традиції світової поезії (У.Уїтмен, Е.Верхарн, П.Тичина).

  9. Лібрето опери “Довбуш”, незакінчений роман “На тому березі”.


Тема 41. Празька школа поетів:
1. Формування Празької школи поетів, провідні особливості їх естетики.

2. Значення творчості Є.Маланюка в утвердженні Празької поетичної школи.

3. Поезія Олега Ольжича.

4. Поетичний світ Олени Теліги.

5. Творчість О.Лятуринської, Л.Мосендза, інших представників Празької поетичної школи.

6. Творчість “пражан” в сучасних дослідженнях (М.Ільницький, Ю.Ковалів та ін.)
Тема 43. Творчість Євгена Маланюка:


  1. Життєвий шлях поета, участь у визвольних змаганнях, перебування “на пісках емігрантських Сахар”.

  2. Патріотичний пафос, історіософські мотиви, лапідарність стилю, афористична пружність, енергійна експресивність поетичної мови автора.

  3. Суворість інтонацій збірок 20-40-х років: “Стилет і стилос” (Подєбради, 1925), “Гербарій” (Гамбург, 1926), “Земля й залізо” (Париж, 1930), “Земна мадонна” (Львів, 1934), “Перстень Полікрата” (Львів, 1939)...

  4. Посилення ліричного струменю в збірках наступного періоду творчості: “Влада” (Фінляндія, 1951), поема “П’ята симфонія” (Філадельфія, 1954), “Проща” (Нью-Йорк, 1954), “Остання весна” (Нью-Йорк, 1959), “Серпень” (Нью-Йорк, 1964), “Перстень і посох” (Мюнхен, 1972).

  5. Античне відлуння в ліриці поета.

  6. Біблійні мотиви в поезії Є.Маланюка.

  7. Амбівалентність образу рідної землі в поезії автора.

  8. Літературно-критична й публіцистична спадщина поета: “Нариси з історії нашої культури” (1954), “До проблеми большевизму” (1956) та ін. Двотомна “Книга спостережень” (Торонто, 1962, 1966).

  9. Є.Маланюк і П.Тичина.


Тема 45. Література української діаспори другої половини ХХ ст.:
1. Особливості розвитку української культури та літератури в зарубіжжі в означений період.

2. Проза в літературі української діаспори. Творчість І.Багряного.

3. Поезія (Нью-Йоркська школа поетів, В.Вовк, Р.Бабовал, М.Фішбейн та ін.)

4. Драматургія української діаспори.

5. Розвиток літературознавства і критики.
Тема 47. Життя і творчість Івана Багряного:
1.Драматизм долі митця.

2. Початок творчого шляху. Харківський період творчості.

3. Проза І.Багряного. Романи “Тигролови”, “Сад Гетсиманський” та ін.

4. Публіцистика письменника.
Тема 52. Ліна Костенко – майстер лірики та поетичного епосу:
1. Початок творчості. Перші збірки поезій – “Проміння землі” (1957), “Вітрила” (1958), “Мандрівки серця” (1961).

2. Вимушена мовчанка в творчості поетеси. Заборона її поетичної діяльності на шістнадцять років, аж до 1977 р.

3. Збірка “Над берегами вічної ріки”.

4. Філософічні мотиви в збірці “Неповторність” (1980). Активізація роздумів над роллю поезії в системі високих духовних цінностей.

5. Збірка “Сад нетанучих скульптур”. Художньо-поетична розробка проблеми -- поезія і народ, драматизму особистої долі митця в поемах (“Циганська муза”, “Скіфська одіссея”, “Сніг у Флоренції”).

6. Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” (1980), відзначений 1987 Шевченківською премією. Проблема митця і народу. Поєднання болючої діткливої інтимної розповіді про особисту трагедію героїні з показом трагедії і величі України.

7. Розвиток художньої проблематики попередніх творів авторки, своєрідна актуалізація історичних подій, постмодерні художні пошуки в романі “Берестечко”.

8. Праці, присвячені проблемам культури, зокрема лесезнавчі статті (“Геній в умовах заблокованої культури”, “Поет, що йшов сходами гігантів”). Публіцистичні виступи (“Гуманітарна аура нації, або дефект головного дзеркала”...)
Тема 54. Поетичний світ Дмитра Павличка:
1. Життєвий шлях поета.

2. Початок творчої праці. Перші збірки автора.

3. Значення збірки “Правда кличе” в творчості поета.

4. Публіцистичні мотиви в ліриці Д.Павличка.

5. Любовна лірика поета (збірка “Таємниця твого обличчя”).

6. Д.Павличко – майстер художнього перекладу.

7. Літературознавчі й публіцистичні праці письменника.
Тема 56. Василь Стус – поет і правозахисник:


  1. Подвижницьке життя Василя Стуса. Перший арешт 1972 р. Повернення в серпні 1979 до Києва. Травень 1980 р. – новий арешт.

  2. Перший період творчості поета. Збірки “Зимові дерева”, “Веселий цвинтар”, “Круговерть”.Збірка “Час творчості”.

  3. Книга лірики “Палімпсести”.

  4. Художні переклади Василя Стуса (Й.В.Гете, Р.М.Рільке, Б.Брехт, П.Целян та ін.)

  5. Літературознавча спадщина поета.

  6. Епістолярій В.Стуса.

  7. Найповніше видання творів поета: Стус Василь. Твори: У 4 т., 6 кн. ( Т.5 – додатковий, т. 6 [кн. 1, кн. 2] – додатковий). – Львів: видавнича спілка “Просвіта”, 1994 – 1997. Значення цього видання.


Тема 57. Київська школа поетів:
1. Умови формування Київської школи поетів.

2. Естетична платформа школи.

3. Поетичний світ Василя Голобородька.

4. Творчість інших представників Київської школи (Віктор Кордун, Микола Воробйов, Василь Осадчий, Михайло Савченко...)

5. Близькість до Київської школи поезії Ігоря Калинця.
Тема 60. Драматургія Ярослава Стельмаха:
1. Життєвий шлях драматурга. Початок творчості (п’єса “Химера лісового озера”).

2. П’єси про виховання й родинні стосунки (“Шкільна драма”, “Привіт, Синичко!”, “Гра на клавесині”).

3. Художнє осягнення актуальних суспільних проблем (“Запитай колись у трав”, “Провінціалки”, “Крихітка Цахес” та ін.)

4. Значення творчості Я.Стельмаха в розвитку новітньої української драматургії.
Тема 64. Особливості поетики прози Михайла Стельмаха:
1. Формування творчої особистості митця. Поетична творчість. Збірки “Добрий ранок”, “За ясні зорі”, “Шляхи світання”, “Жито сили набирається”, “Поезії”, “Мак цвіте”. Поетичність прози письменника.

2. Рання проза. Відображення подій війни у циклі новел “Березовий сік”. Проблематика, сюжет, композиція роману “Велика рідня”. Розкриття образів Дмитра Горицвіта, Григорія Шевченка, Варивона Очерета.

3. Особливості поетики романів автора -- “Кров людська – не водиця” (засоби творення характерів у творі, народнопоетична основа роману, оптимізм і ліризм, багатство мови, ясність стилю), н “Хліб і сіль”, “Правда і кривда”, “Чотири броди” та ін. (глибина і всебічність розкриття образів-персонажів, майстерність їх індивідуалізації, епічна монументальність...)

4. Проникливий ліризм повістей “Гусі-лебеді летять” і “Щедрий вечір”.

5. Творчий стиль М.Стельмаха. Створення неоромантичної епопеї, глибоке осягнення життя українського селянства ХХ століття. Ліризація епічного викладу, своєрідне використання фольклорних традицій.
Тема 65. Життя і творчість Олеся Гончара:
1. Початок творчості в період навчання в Харківському технікумі журналістики. Перші новели (“Іван Мостовий”, “Черешні цвітуть”, “Орля”). Збірка “Фронтові поезії” (1985) – стиснуті “конспекти почуттів” (“Вирізьблю на камені”).

2. “Прапороносці”. Відображення переможного походу Радянської Армії 1944–1945 років в трьох частинах роману -- “Альпи”, “Голубий Дунай”, “Злата Прага”.

3. О.Гончар – майстер психологічної новели (“Модри Камень”, “Весна за Моравою”, “Ілонка” та ін).

4. Соціальні і національні процеси в Україні напередодні революції і в роки громадянської війни. Романи “Таврія” (1952), “Перекоп” (1957).

5. Роман “Людина і зброя” (1968) – новий крок у творчості митця... Екзистенціальні мотиви в романі.

6. Уславлення творчої праці народу, соціальна, моральна проблематика у романі “Тронка” (1963).

7. Роман “Собор” (1968). Вагомість проблематики, своєрідність образної системи, прогностичність твору, його оцінка в критиці та літературознавстві. Кампанія ідеологічного шельмування письменника, паплюження роману вульгарно-соціологічною критикою.

8. Концепція життя і мистецтва в романах “Циклон”, “Берег любові”, “Твоя зоря”...

9. Публіцистика Олеся Гончара. Громадсько-політична діяльність письменника.
Тема 67. Історія і сучасність у прозі Павла Загребельного:
1.Формування творчої особистості П.Загребельного. Початок творчості – в жанрах нарису, повісті. Збірки оповідань “Учитель” (1957), “Новели морського узбережжя” (1958).

2. Романи “Дума про невмирущого” (1957), “Спека” (1960), “День для прийдешнього” (1964)...

3. Значний внесок П.Загребельного в розвиток українського історичного роману. “Диво” (1968) – перший історичний роман П.Загребельного. Романи “Первоміст”, “Смерть у Києві”...

4. Романи про жінок української історії -- “Євпраксія” (1975), “Роксолана” (1980).

5. Роман “Я, Богдан (Сповідь у славі)” (1983). Оригінальність, новизна форми твору.

6. Продовження пошуків у розробці теми робітничого життя в романах “З погляду вічності” (1970), “Переходимо до любові” (1971), “Намилена трава” (1974). Роман “Розгін” (1980). Проблема формування сучасної особистості.

7. Звернення П.Загребельного до “химерної прози”. Романи “Левине серце” (1978), “Вигнання з раю” (1985).

8. Відгук на “горбачовську перебудову” у романі “Південний комфорт”. Сатиричне засудження корупції, зловживань, закулісних інтриг. Історія і сучасність в романах “Тисячолітній Миколай (1994), “Юлія” (1997).

9. Виступи з критичними та літературознавчими статтями (зібраними у книжці “Неложними устами”, 1981). Збірка статей, есе “Думки нарозхрист” (1997).

Драматургія П.Загребельного (п’єси “Хто за?..”, “І земля скакала мені назустріч”, “Межа спокою”).
Тема 69. Проза Григора Тютюнника:
1. Драматизм життєвої і творчої долі письменника.

2. Розвиток жанрів малої прози в творчості автора.

3. Повісті Григора Тютюнника (“Облога”, “Климко”, “Вогник далеко в степу”).

4. Екзистенціальні мотиви в прозі письменника.

5. Особливості поетики творів Григора Тютюнника (натуралістична діткливість, глибинний психологізм, модерна трнсформація фольклорних традицій, зворушливий ліризм, філософічність, чіткий лаконізм…)
Тема 72. Українська поезія кінця ХХ – початку ХХІ ст.:


  1. Оновлення художньої мови в творчості майстрів старшого покоління.

  2. Розвиток мітологічних та фольклорних мотивів у сучасній поезії.

  3. Постмодерні пошуки в сучасній українській поезії (І.Римарук, І.Малкович, О.Ірванець, В.Неборак, С.Жадан та ін.)


Тема 73. Українська проза кінця ХХ – початку ХХІ ст.:


  1. Оновлення художньої мови в творчості майстрів старшого покоління.

  2. Український історичний роман: традиції і сучасність.

  3. Постмодерні пошуки сучасних українських прозаїків ( В.Медвідь, Є.Пашковський, Ю.Андрухович, О.Забужко, В.Діброва та ін.)


Тема 76. Романи Євгена Пашковського:
1. Життєвий шлях письменника, набуття творчого досвіду.

2. Житомирська прозова школа і місце в ній Є.Пашковського.

3. Провідні мотиви романів автора (“Безодня”, “Вовча зоря”, “Щоденний жезл” та ін.)

4. Особливості поетики романів автора, близькість його стильової манери до літератури “потоку свідомості”.
Тема 79. Сучасні українські письменники Криму:
1. Українські літературні традиції Криму і їх сучасний розвиток.

2. Михайло Тернавський – майстер верлібру. Творчість поета польською мовою, мовою есперанто.

3. Багатогранність творчого доробку Ореста Корсовецького.

4. Поетичний світ Зигмунта Левицького.

5. Сучасні українські поети Криму (Данило Кононенко, Світлана Кочерга, Віктор Виноградов та ін.)

6. Украінські прозаїки Криму (Федір Тарасов, Володимир Шахнюк, Олександр Кулик та ін.)

7. Драматургія Леоніда Никоненка.

8. Українська критика і літературознавство в Криму.

Cамостійна робота
Тема 26 М.Хвильовий – провідна постать літературної дискусії 1925 – 1928 років:
1. Розмаїття творчих тенденцій, шкіл і течій в украінській літературі 20-х років ХХ ст.

2. Виникнення літературної полеміки, основні її питання (масовізм і утвердження талановитоі індивідуальності, ставлення до класичних традицій, публіцистичність та психологізм у художньому творі…)

3. Відстоювааня М.Хвильовим підних художніх тенднцій.

4. М.Хвильовий і неокласики.

5. Основні літературно-публіцистичні праці М.Хвильового (“Думки проти течії”, “Камо грядеши”, “Україна чи Малоросія” та ін.)
Тема 29. Проза Андрія Головка:


  1. Життєвий і творчий шлях письменника.

  2. Рання творчість Жанрово-стильові, тематичні пошуки. Збірка віршів “Самоцвіти” (Кременчук, 1919). Повісті “Можу” (1922), “Червоний роман” (1923).

  3. Глибоке осягнення дитячої психології, ліризм і емоційність письма в оповіданнях “Дівчинка з шляху” (1922), “Пилипко” (1923), “Червона хустина” (1924).

  4. Реалістичне відтворення сільських злиднів, нужди та зворушливого ентузіазму молоді в повістях “Зелені серцем” (1924), “Пасинки степу” (1925).

  5. Роман “Бур’ян” (1927). Героїчний спротив колишнього червоноармійця Давида Мотузки всевладдю корумпованого комуністичного чиновництва - Гмирі, Губаренка, Огиря на чолі з головою сільради Матюхою. Постаті сподвижників Давида – Зіньки, Ілька, Тихона Кожушаного, Марії. Виразність соціальних картин, напруженість інтриги.

  6. Задум (навіяний фольклорною традицією) створення епічної трилогії про трьох братів різних життєвих доль – Артема, Остапа, і Юрка. Причини часткового втілення задуму. Роман “Мати” (1932) – про революційні події в Україні 1905-1907 років. Друга редакція роману (1935). Роман “Артем Гармаш” (1972): відтворення революційних подій в Україні з грудня 1917 по червень 1918 року.


Тема 35. Проза Петра Панча:
1. Формування світогляду в складних життєвих обставинах.

2. Оповідання 20-х років, їх тематика. Твори про війну (“Дороговказ”, “Смерть Янулянса”, “Загублена шапка”, “Бог богів”). Зіткнення нового із старим у глухих селах (“Там, де верби над ставом”, “Земля”, “Тихонів лист”). Сатиричні замальовки з життя служителів церкви (”Поза життям”, “Данило Харитонович”, “Черва”). Розвінчання міщанства (“Калюжа”, “Мишачі нори”). Тяжіння молодого автора до простоти, лаконізму, конкретно-реалістичного спостереження.

3. Збірка повістей “Голубі ешелони” (1928). Відтворення повстання 1905 року на панцернику “Потьомкін” (повість “З моря”). Засудження імперіалістичної війни (“Без козиря”). Тема складного шляху входження інтелігенції в революцію, складність образу Лец-Отаманова (“Голубі ешелони”).

4. Провідна тематика у творчості Петра Пана 30-х років – тема революції та війни (збірка “Народження” --1932, роман “Право на смерть” – 1933). Критика авторової ідеї “права на помилку”, права на власну позицію. Нова редакція роману “Право на смерть” під назвою “Облога ночі” (1935).

5. Творчість П.Панча після репресій 30-х років, голодомору. Розробка головним чином історико-революційної теми (“Малий партизан”, “Будемо літати”, “Мир”, “Рано-вранці”, “Син Таращанського полку”, “Олександр Пархоменко”).

6. Творчість в роки Другої світової війни. Початок праці наприкінці війни над історичним романом “Запорожці” (перша частина твору з’явилася 1946 р.) Нападки на письменника казенної вульгарно заідеологізованої критики. Завершення роману, вихід його в світ під назвою “Гомоніла Україна” (1954).

7. Творчість Петра Панча в повоєнний період. Повість “На калиновім мості” –самобутній автобіографічно-документальний твір.
Тема 36. Жанри історичної прози в українській літературі в першій половині ХХ ст.:


  1. Тематичні обрії й жанрово-стильові пошуки української історичної прози перших десятиліть ХХ ст. Розвиток реалістичних традицій (Г.Хоткевич, О.Левицький, Л.Старицька-Черняхівська). Жанрові модифікації історичної прози – історико-революційний роман з елементами пригодництва (О.Досвітній), історико-соціальні повісті й романи (С.Божко)...

  2. Романи О.Соколовського про козаччину (“Богун”, 1931) та про революційну боротьбу народників (“Перші хоробрі”, 1927).

  3. Історична проза Зінаїди Тулуб. Роман “Людолови” (1934). Розвиток авторкою традицій історичної прози в пізніші часи, осмислення долі Т.Шевченка в романі “В степу безкраїм за Уралом” (1964), перегук історичних подій з реальною дійсністю ХХ ст.

  4. Історико-культурологічні та історико-біографічні повісті В.Петрова (В.Домонтовича) – “Аліна і Костомаров” (1929), “Романи Куліша” (1930).

  5. Історичні повісті Ю.Опільського – “Іду на ви” (1918), “Сумерк” (1929), “Ідоли падуть” (1928) та ін.

  6. Ватажок і народна маса в історичній прозі Катрі Гриневичевої. Повісті “Шоломи на сонці” (1928), “Шестикрилець” (1935).

  7. Жанрово-стильова, тематична своєрідність історичної прози Наталени Королевої. Белетризація євангельських легенд (“Во дні они”, 1935). Грані європейської історії в книзі “Інакший світ” (1936). Зображення ренесансної людини в повісті “1313” (1935). Антична та середньовічна історія в повістях “Сон тіні” (1938), “Предок” (1937). Твір про раннє християнство “Quid veritas” (“Що є істина?”, 1939). Цикл “Легенди старокиївські” (1942, 1943).


Тема 42. Проза Уласа Самчука:
1. Життєвий шлях письменника.

2. Початок творчого шляху, перші новели й оповідання.

3. Тетралогія “Волинь” і її значення в розвитку української прози.

4. Осягнення трагізму епохи в романі “Марія”.

5. Творчість воєнного й повоєнного періоду.
Тема 44. Розвиток української критики і літературознавства у ХХ ст.:


  1. Теоретичні й історико-літературні праці узагальнюючого характеру (М.Грушевський, М.Возняк, Л.Білецький).

  2. Ґрунтовність і наукова глибина літературознавчих праць С.Єфремова, А.Кримського, К. Копержинського.

  3. Літературно-критична спадщина поетів-неокласиків.

  4. Літературознавчі праці Д.Донцова.

  5. Літературознавча спадщина О.Білецького.

  6. Занепад літературознавчої думки в Україні в час посилення тоталітарного тиску. Видатні літературознавці діаспори – Д.Чижевський, Ю.Шерех, Ю.Лавріненко...

  7. Українське літературознавство 60-90-х років ХХ ст.


Тема 46. Художній світ Василя Барки:


  1. Драматизм життєвого шляху письменника.

  2. Перші книжки поезій: “Шляхи” (1930), “Цехи” (1932).

  3. Початок літературної діяльності в Німеччині. Збірки поезій “Апостоли” (1946), “Білий світ” (1947).

  4. переїзд до Америки. Створення великих ліро-епічних творів “Океан” (1959), “Свідок для сонця шестикрилих” (1981).

  5. Релігійні мотиви в поезії В.Барки, сюрреалістичний характер образності.

  6. Драматична поема “Кавказ”.

  7. Проза письменника. Роман “Жовтий князь” (1962). Утвердження незнищенності народного духу. Автор про три плани роману – реалістичний, психологічний, метафізичний.

  8. Літературно-критична спадщина В.Барки.


Тема 48. Нью-Йоркська школа поетів:


  1. Література української діаспори другої половини ХХ ст. і місце в ній Нью-Йоркської школи поетів.

  2. Нью-Йоркська школа поетів в контексті розвитку української і світової літератури другої половини ХХ ст.

  3. Творчість Богдана Рубчака.

  4. Поезія Богдана Бойчука.

  5. Своєрідність поетичного мислення Юрія Тарнавського.

  6. Сюрреалізм у творчості Емми Андієвської.

  7. Творчість українських поетів, близьких до Нью-Йоркської групи (Мойсей Фішбейн, Віра Вовк, Олег Зуєвський, Роман Бавовал...)


Тема 49. Пісенна лірика Андрія Малишка:


  1. Життєвий шлях поета.

  2. Щирість героїко-романтичних мотивів, переосмислення фольклорної образності в перших збірках поета (“Батьківщина” – 1936, “Лірика”, “З книги життя” – 1938, “Жайворонки” – 1940...)

  3. Ранні історичні поеми – “Трипілля”, “Кармелюк”, “Дума про козака Данила”.

  4. Поезія часів війни – збірки “До бою вставайте!” (1941), “Україно моя!” (1942), “Слово о полку” (1943), “Ярославна” (1946)...

  5. Збірки другої половини 50-х років – “Що записано мною” (1956), “Серце моєї матері” (1959), “Полудень віку” (1960). Музикальність віршів цього періоду, покладення їх на музику братами Майбородами, Л.Ревуцьким, О.Білашем, іншими композиторами. Проникливий ліризм, зворушлива образність пісень “Знову цвітуть каштани”, “Ми підем, де трави похилі”, ”Пісні про рушник”, “Вчителька” та ін.

  6. Поглиблення медитативних інтонацій, поетичний інтелектуалізм збірок “Дорога під яворами” (1964), “Рута” (1966), “Синій літопис” (1968), “Серпень душі моєї” (1970).


Тема 50. Життєвий і творчий шлях Леоніда Первомайського:
1. Перші спроби в прозі, поезії. Звернення до перекладів. Вихід у світ збірки оповідань “Комса” (1926).

2. Поява книг оповідань, повістей: “День новий” (1927), “Земля обітована” (1928), “Плями на сонці” (1928), “В палітурні”(1929), “Околиці” (1929), “В повітовому масштабі” (1930).

3. “Терпкі яблука” (1929) – перша збірка поезій. Різноплановість тематики. Різноманітність жанрів (пісня, поема, балада). Збірки “З фронту” (1930), “Лірика. 1927 – 1934” (1935) і “Нова лірика. 1934 – 1937” (1937), “Барвінковий світ” (1940).

4. Гуманістична спрямованість творчості Л.Первомайського воєнного й повоєнного періоду. Збірка “Щастя для всіх” (1955), роман у віршах “Молодість брата” (1947).

5. Праця в галузі художньої прози (збірка “Материн солодкий хліб”, 1960, осмислення долі людини на війні – роман “Дикий мед”, 1963).

6. Інтелектуальна наснаженість, мистецтва філігранність творів останніх літ життя. (“З щоденника поета”. “Уроки поезії”, “Древо пізнання”, “Вчора і завтра”).

7. Перекладацька діяльність, переклади творів О.Пушкіна, М.Лермонтова, Г.Гейне, Нізамі, Ш.Петефі, Фр.Війона, Лі Бо, Я.Неруди, балад і пісень народів світу.
Тема 53. Поетичний епос Ліни Костенко:


  1. Історичні образи та мотиви в ліриці й поетичній драматургії Ліни Костенко.

  2. Історична основа романів “Маруся Чурай” і “Берестечко”.

  3. Легендарна постать Марусі Чурай. Пісні, приписувані поетці.

  4. Мандрівний сюжет про Марусю Чурай в українській літературі. Звернення до нього М.Старицького, О.Кобилянської, В.Cамійленка, І.Микитенка, інших авторів. Своєрідність його трактування у творі Ліни Костенко.

  5. Проблема поета й суспільства в романі “Маруся Чурай”.

  6. Образ Богдана Хмельницького у романі “Берестечко”. Актуальність звучання роману.

  7. Особливості поетики віршованих романів Ліни Костенко.


Тема 55. Патріотичні мотиви лірики Василя Симоненка:


  1. Драматизм життєвої долі поета.

  2. Образ України в ліриці В.Симоненка.

  3. Тема самоцінності, неповторності кожної людської особистості.

  4. Цензурні втручання у видання творів поета в часи тоталітаризму.

  5. Сатира і гумор у творчості автора.

  6. Пісенність лірики В.Симоненка.

  7. Проза В.Симоненка. Збірка новел “Вино з троянд”. Щоденник.


Тема 58. Українська драматургія другої половини ХХ ст.:


  1. Поетична драматургія Михайла Стельмаха.

  2. Філософічні мотиви в п’єсах Олександра Левади. Драма “Фауст і смерть”.

  3. Драматург-побутописець Микола Зарудний.

4. Олекса Коломієць – майстер сатиричної комедії (“Фараони”, Санітарний день”) і ліричної драми (“Планета сподівань”, “Голубі олені”). Родинна драма “Дикий Ангел”.

5. Родинні драми й комедії Володимира Канівця (“Мама збирається заміж”, “Віддавали батька в прийми”).

6. Оновлення жанру біографічної п’єси в творчості Юрія Щербака (“Стіна”, “Сподіватись!”)

7. “Нова хвиля” в драматургії – Ярослав Стельмах, Ярослав Верещак, Василь Босович...
Тема 59. Творчість Олекси Коломійця:
1. Життєвий шлях драматурга. Початок творчості в царині прози.

2. Своєрідність стилю, успіх у глядачів комедії “Фараони”.

3. Розвиток комедійних жанрів у творчості драматурга (“Санітарний день”).

4. Патріотичні мотиви в драматургії автора (“Планета Сперанта”, “За дев’ятим порогом”).

5. Ліричні драми О.Коломійця (“Голубі олені”, “Кравцов”, “Срібне павутиння”).

6. Родинна драма “Дикий Ангел”.

7. Особливості поетики творів драматурга.
Тема 66. Романи О.Гончара “Собор” і його значення в духовному житті України:
1. Наступ тоталітарної системи на українське національне відродження в 60-х роках ХХ ст.

2. Спротив нав’язуваним ідеологічним догмам у творчості О.Гончара, зокрема в романі “Собор”.

3. Актуальність та філософічність художньої проблематики роману.

4. Образна система роману. Метафорична універсальність образу собору.

5. Особливості композиції твору, системи персонажів.

6. Шельмування роману офіційною владою, ідеологічна кампанія проти письменника-патріота.

7. Роль роману в оновленні художнього й політичного мислення в тогочасному суспільстві, його сучасне значення.
Тема 68. Творчість прозаїків-шістдесятників:

1. Суспільні передумови виникнення культурного руху шістдесятництва.

2. Провідні художні тенденції у тогочасній прозі.

3. Багатогранність творчої діяльності Євгена Гуцала – прозаїка, поета, публіциста, літературознавця.

4. Художній світ Григора Тютюнника.

5. Проза Володимира Дрозда.

6. Валерій Шевчук і його рол в розвитку української культури і літератури другої половини ХХ – початку ХХІ ст.

Тема 70. Проза Валерія Шевчука:

  1. Образ Дому у творчості письменника, його багатомірність.

  2. Рання творчість В.Шевчука (збірка новел “Серед тижня”, “Середохрестя”, повість “Крик півня на світанку”, роман “Набережна, 12” (1967 – 1968 роки).

  3. Постаті митців у творах автора – романи “На полі смиренному”, “Три листки за вікном”, оповідання “Вогнище”, “Чарівник” та ін.

  4. Модерне переосмислення української демонології в романі “Дім на горі” (1983).

  5. Актуалізація української старовини у повістях-притчах “Птахи з невидимого острова”, “Місячний біль” та ін. (1990).

  6. Печальна іронія в художньому осмисленні бездуховності, міщанства (“Місячна зозулька з ластів’ячого гнізда”).

  7. Валерій Шевчук – ретельний дослідник давньої української культури. Культурологічні мотиви в творчості письменника.

  8. Жанрова-стильова своєрідність прози автора.


Тема 71. Відлуння чорнобильського лиха в українській літературі:
1. Передчуття трагічної події в творах українських літераторів (І.Драч, І.Римарук...) Стаття Любові Ковалевської про негаразди на станції, яка з’явилась в “Літературній Україні” за місяць до аварії.

2. Чорнобильська тема в поезії та прозі (І.Драч, Б.Олійник, В.Яворівський...)

3. Роман Ю.Щербака “Чорнобиль”.

4. Публіцистичні виступи письменників -- О.Гончара, Ю.Щербака та ін.
Тема 74. Українські майстри художнього перекладу ХХ ст. :


  1. Перекладацька спадщина поетів-неокласиків.

  2. Борис Тен – інтерпретатор гомерівського епосу. Широчінь творчих зацікавлень поета-перекладача.

  3. Феномен Миколи Лукаша, українські версії шедеврів світової літератури.

  4. Григорій Кочур – енциклопедист, бездоганний інтерпретатор європейської поезії.

5. Західна й східна поезія в перекладах Василя Мисика.

6. Розвиток перекладацьких традицій визначних майстрів (Андрій Содомора, Юрій Лісняк, Анатолій Перепадя, Михайло Москаленко...)
Тема 75. Шляхи і проблеми розвитку сучасної української літератури:


  1. Постмодерні пошуки сучасних поетів (Київська школа поетів, літ гурт Бу-ба-бу, І.Римарук, І.Малкович та ін.)

  2. Обрії нової прози (Є.Пашковський, Ю.Андрухович, О.Забужко та ін.)

  3. Творчі пошуки сучасних драматургів. П’єса Галини Тельнюк “УБН” та її втілення у Львівському театрі ім. М.Заньковецької.

  4. Сучасні українські письменники Криму.

  5. Українські літературно-художні часописи і їх роль у розвитку літератури.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Програма дисципліни “ Історія української літератури (Давня українська...

Програма дисципліни “ Історія української літератури (Давня українська...

Робоча програма З дисципліни “Англійська мова” для спеціальності:...
Робоча програма складена на основі типової програми для студентів немовних спеціальностей
Робоча програма З дисципліни ’’Англійська мова’’ Для спеціальності:...
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри іноземних мов і перекладу “ 1 “ липня 2004 року. Протокол №22
Робоча програма З дисципліни ’’Англійська мова’’ Для спеціальності:...
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри іноземних мов і перекладу “ 1 “ липня 2004 року. Протокол №22
Робоча програма З дисципліни ’’Англійська мова’’ Для спеціальності:...
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри іноземних мов і перекладу “ 1 “ липня 2004 року. Протокол №22
РОБОЧА ПРОГРАМА З дисципліни “Англійська мова” Для спеціальності “Музикознавство” Факультет
Робоча програма складена на основі типової програми для студентів немовних спеціальностей за фахом “Музикознавство”
РОБОЧА ПРОГРАМА З дисципліни “Англійська мова” Для спеціальності “Маркетинг” Факультет
Робоча програма складена на основі типової програми для студентів немовних спеціальностей за фахом “Маркетинг”
РОБОЧА ПРОГРАМА З дисципліни “Англійська мова” для спеціальності:...
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри іноземних мов та перекладу “ 1 ” липня 2004р. Протокол №22
Робоча навчальна програма дисципліни “ Історія України” для освітньо-кваліфікаційного...
Робоча навчальна програма складена відповідно до навчальної програми «Історія України»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка