Міністерство освіти і науки України
Українська література
10-11 класи
Рівень стандарту, академічний рівень
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Предмет «Українська література» в 11-річній загальноосвітній школі набуває особливого значення, адже він засобами мистецтва слова допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ дитини, позитивно впливати на формування її самосвідомості, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелектуальні, творчі здібності, естетичні смаки.
Метою шкільного вивчення української літератури є:
— підвищення загальної освіченості молодого громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів школярів;
— сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі;
— виховання національно свідомого громадянина України;
— формування і утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.
Ця мета реалізується через такі конкретні завдання вивчення української літератури в школі:
1. Зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому.
2. Підняття загальної освіченості учнів, ознайомлення з найвизначнішими і найпоказовішими взірцями української народної творчості та художньої літератури.
3. Формування читацької культури учнів, розвиток естетичного смаку, вміння розрізняти явища справжньої класичної та «масової» культури.
4. Формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва, виховання палкого шанувальника української книги.
5. Формування гуманістичного світогляду, духовно багатої особистості, з високими загальнолюдськими морально-етичними орієнтирами.
6. Сприяння національному самоусвідомленню та стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти.
7. Вивчення української літератури в національному та світовому культурологічному контекстах, у міжпредметних зв’язках.
8. Розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, вміння аргументовано доводити власну думку.
9. Вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на уроках літератури знання, практичні навички у житті.
10. Розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися протягом життя.
Вивчення в загальноосвітній школі української літератури забезпечує реалізацію ключових компетентностей, які сприяють розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті, у таких напрямках:
— соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість; розвиток комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів);
— мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);
— функціональні компетентності: естетичні, культурологічні, мовні, комунікативні (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).
Літературний курс академічного рівня у 10–11 класах є системно-історичним, а не історико-літературним. У сучасній загальноосвітній школі вивчається не історія літератури, а українська література, що дає більшу можливість активізувати морально-етичні аналогії, суспільно-ціннісні орієнтири через естетико-літературознавчі категорії, поняття; зацікавити учнів близькими їхній свідомості художніми творами; змінити усталений, застарілий імідж української літератури на цілісній карті світової літератури.
Для учня пропонуються теми у формі стислих літературних портретів письменників із виділенням для текстуального вивчення одного чи кількох творів, які займають важливе місце у їхній творчості та літературному процесі України і розглядаються у зв’язках з розвитком світової літератури та в мистецькому контексті.
Українська література як шкільний предмет водночас виконує кілька рівноцінних функцій, серед яких виділяються: естетична, пізнавальна, виховна. Це означає, що кожен запропонований твір не лише відображає певну історично-художню дійсність, а й засобами мистецтва слова виховує українського читача. Тому особливий акцент робиться на тих художніх творах, що сприяють зародженню у свідомості молодої людини якостей, які є носіями позитивної, життєствердної енергії. Адже в умовах національного державотворення актуалізуються пріоритет людини-гуманіста, людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров’я особистості, ці твори повинні приносити естетичне задоволення і давати моральне опертя (оптимізм, життєствердність, намагання долати труднощі, воля до перемоги, досягнення мети у житті).
Українська література для 10−11 кл. розглядається у хронологічній послідовності. Крім того, програма поділяється на окремі хронологічні розділи і «жанрові» підрозділи. Наприклад, у 11 класі: «Українська література 1920−1930 рр.» має підрозділи: «Поезія», «Проза», «Драматургія»; «Українська література за межами України»: «Література в Західній Україні (до 1939 р.)», «Еміграційна література»; «Українська література 1940 –1950 рр.»; «Українська література др. пол. ХХ− поч.. ХХІ ст.»: «Поети-шістдесятники», «Проза др. пол. ХХ ст.», «Українська історична проза»; «Сучасна українська література», «Українська російськомовна поезія». Кожен клас старшої школи закінчується уроками: «Література рідного краю», «Урок-підсумок», які дають широкий простір для вибору як учителя, так і учнів.
У програмі подано стислі огляди літературного процесу в різні періоди розвитку української літератури. Але на них найчастіше не виділяється спеціальних годин, вони служать ніби преамбулою до вивчення творчості письменників, тому вчитель на свій розсуд може обирати з них найголовніше.
Крім того, у всіх класах до кожного розділу програми подано основні теоретичні поняття, які повинні засвоїти учні, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, назви творів для заучування напам’ять. Виділено орієнтовну кількість годин для розвитку мовлення (вони використовуються на підготовку та написання класних творів), а також на позакласне читання. В кінці програми для кожного класу подано списки літератури для додаткового (самостійного) читання учням.
Під час навчально-виховного процесу програмою передбачено таку його організацію, у процесі якої вчитель дає необхідні опорні знання, висловлює власні судження, заохочує до глибшого пізнання, зацікавлює учнів вивченням теми. Але не вимагає прийняття єдиної думки, не диктує своє прочитання тексту, він лише спонукає до певних оціночних висновків, а учень вчиться їх робити самостійно, так само, як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо. Загалом така демократична побудова програми спрямована на постійну творчу співпрацю, діалог учителя та учня з художнім текстом, дає широкий простір для самостійного сприйняття і осмислення літератури як явища мистецтва.
10 клас
Усього – 70 год. На тиждень – 2 год.
Текстуальне вивчення – 62 год.
Розвиток мовлення – 4 год.
Позакласне читання – 2 год.
Резервний час – 2 год.
Зміст
|
Год.
|
Державні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів
|
Додатки:
Мистецький контекст.
Міжпредметні зв’язки
|
Вступ
Українська література др. пол. ХІХ ст. в контексті розвитку суспільства певного часу. Її вимушена історична місія, особлива роль у житті поневоленої нації. Зв’язок художнього мислення митця з провідними тенденціями доби. Українська література у світовому контексті, її особливість на загальноєвропейському тлі.
ТЛ: поняття національного і вселюдського, літературний процес.
|
1
|
Вміти пояснити зв’язок літератури як мистецтва слова з провідними тенденціями свого часу. Вміти користуватися довідковими відомостями, словниками.
Усвідомлення суспільного призначення національної літератури.
|
Важливі історичні події другої половини ХІХ ст.
(історія України, світова історія).
|
ЛІТЕРАТУРА 70-90-х років ХІХ ст.
Складні суспільно-політичні умови розвитку. Новий етап національно-визвольного руху, культурно-просвітницька діяльність “Громад”. Періодичні видання. Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм. Розвиток поезії (Я. Щоголев, І. Манжура, В. Самійленко), прози, драматургії.
Іван Нечуй-Левицький
“Кайдашева сім’я”
Життя митця і його творчість як новий імпульс української літератури (“Колосальне всеобіймаюче око України” (І.Франко). Її загальна характеристика. “Кайдашева сім’я” – соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей. Колоритні людські характери в повісті.Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.
ТЛ: соціально-побутова повість, повість-хроніка, поглиблення поняття про реалізм. Засоби змалювання комічного.
|
(23)
4
|
Вміти схарактеризувати в загальних рисах суспільно-політичні умови розвитку літератури цього періоду.
Вміти розповісти про письменника, назвати основні його твори.
Прокоментувати оцінку І. Франком творчого спадку І. Нечуя-Левицького.
Вміти визначити жанр твору, прокоментувати основну проблему, схарактеризувати образи-персонажі, засоби їхнього зображення. Вміти порівнювати образи дійових осіб, пояснювати авторську позицію. Вміти виокремлювати засоби комічного у творі, пояснювати їхню роль. Вміти висловлювати власну думку про українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику.
Усвідомлення основних рис української ментальності, його значення для самопізнання й успішної адаптації в сучасному суспільстві.
|
Е. Золя, Г. Флобер,
І. Тургенєв, Ф. Достоєвський, драматургія Ж.-Б.Мольєра, В.Шекспіра, Ф.Шіллера (зарубіжна література).
Ф.Різниченко, “Вид на гору Спаса у Стеблеві”.
А.Куїнджі, “Українська ніч” – улюблена картина І.Нечуя-Левицького (образотворче мистецтво).
Л. ван Бетховен, “Appasionata” – улюблена мелодія письменника (музичне мистецтво).
|
Панас Мирний (П.Рудченко)
“Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Життєвий і творчий шлях. Загальна характеристика творчості.
Перший соціально-психологічний роман в українській літературі, свідчення великих можливостей у художньому дослідженні дійсності. Співавторство з І.Біликом. Широта представлення народного життя. Еволюція Ничипора Вариниченка: від правдошукацтва до розбійництва. Типове й екстремальне у долі героя. Жіночі образи, утвердження народних поглядів на духовне здоров’я людини.
ТЛ: соціально-психологічний роман.
|
4
|
Знати про життя прозаїка, його основні твори. Вміти переказати історію написання роману. Знати і вміти коментувати сюжет роману.
Вміти схарактеризувати образи-персонажі, зокрема Чіпку, простежувати еволюцію його поведінки, вміти пояснювати її психологічними чинниками. Пояснювати роль жіночих образів у творі, вміти розкрити їх. Вміти порівнювати роман із “Кайдашевою сім’єю” І.Нечуя-Левицького, шукати спільне і відмінне у художній манері прозаїків. Вміти аргументовано висловлювати власну думку про життєвий вибір Чіпки, коментувати власне розуміння понять честі, справедливості, людської гідності й можливі способи їхнього утвердження.
Виконання творчої роботи на дискусійну тему.
Вміння переконливо і толерантно висловлювати власні судження. Усвідомлення значення для становлення і утвердження людини правильності життєвого вибору.
|
“Кайдашева сім’я” І.Нечуя-Левицького, “Повія” Панаса Мирного, “Воскресіння” Л.Толстого.
|
Українська драматургія і театр 70–90-х рр. ХІХ ст.
Від аматорських гуртків до професійного «театру корифеїв», що став «школою життя» (І.Франко). Перші театральні трупи М.Кропивницького та М.Старицького (1882–1883), їхні провідні актори. Родина Тобілевичів та український театр. Тісний зв'язок театру з музикою.
Розвиток драматургії: соціально-побутові та історичні драми й комедії М.Старицького («Богдан Хмельницький», «За двома зайцями»), М.Кропивницького («Глитай, або ж Павук», «Дай серцеві волю, заведе в неволю»), Панаса Мирного («Лимерівна») та ін.
Створення професійного театру в Галичині (1864). Театр «Руська бесіда» у Львові. Роль І.Франка у становленні національного професійного театру. Популярність «театру корифеїв» в Україні та за її межами. Перша народна артистка України Марія Заньковецька.
ТЛ: «театр корифеїв».
|
1
|
Уміти розповісти, як і коли в Україні виникає «театр корифеїв», хто входив до його складу, про його популярність.
Наводити конкретні приклади зв’язку українського театру з музикою.
Назвати авторів та основні драматичні твори, написані для професійного українського театру.
Прищеплення любові до театру, розвиток уміння цінувати красу і художню досконалість мистецтва.
Виховувати почуття гордості за «театр корифеїв», що зіграв важливу роль у формуванні національної самосвідомості народу.
|
Хорова композиція «Вечорниці» П.Ніщинського, опери С.Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», М.Лисенка «Тарас Бульба» (музичне мистецтво).
|
Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич)
“Мартин Боруля”
Життєвий і творчий шлях. Багатогранність діяльності.
Жанрова різноманітність творів: трагікомедії (“Сто тисяч”, “Мартин Боруля”), сатирична комедія (“Хазяїн”), соціально-психологічна драма (“Безталанна”), історична трагедія (“Сава Чалий”). І.Карпенко-Карий і “театр корифеїв”.
Драматургічне новаторство письменника.
Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю. Психологічна переконливість розкриття образу Мартина Борулі.
Значення творчості І.Карпенка-Карого.
ТЛ: поглиблення поняття про жанри драматичного твору.
|
3
|
Знати основні віхи життєвого і творчого шляху драматурга, про “театр корифеїв”. Розуміти причини просвітницьких ідейних пріоритетів світогляду письменника.
Вміти визначити жанр драматичного твору. Знати зміст п’єси “Мартин Боруля” , вміти розповісти про історичну основу твору. Вміти схарактеризувати головного героя, розуміти причини його особистої драми. Інші персонажі п’єси. Визначити головний конфлікт твору. Вміти розкрити значення творчості І.Тобілевича для розвитку української драматургії.
Виховання любові до театру. Усвідомлення, що життєва позиція кожного творить стан усього суспільства..
Усвідомлення негативних наслідків компромісних рішень (компроміс переконань – шлях до зради).
|
«Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра і п’єси І.Карпенка-Карого.
|
Михайло Старицький
“Оборона Буші” (огляд)
Життя і творчість. Багатогранність діяльності (перекладач).
М. Старицький і театр. Творча співпраця з М.Лисенком. Оцінка І.Франком діяльності М.Старицького.
Основні мотиви поетичної творчості.
Найвідоміші драматичні твори («Талан», «Не судилося»). Художня проза письменника – зачинателя історико-пригодницької повісті та роману.
Пригодницький сюжет, драматизм історико-романтичної повісті “Оборона Буші”. Її антимілітаристське спрямування. Багатопроблемність твору. Шлях помсти і крові як трагічні сторінки в житті українського і польського народів. Образи та символи твору, особливості характеротворення, функція картин природи.
Роль М.Старицького в історії української літератури й театру.
|
1
|
Вміти розкрити значення творчості М.Старицького для розвитку української літератури і театру. Мати загальне уявлення про
повість «Оборона Буші», драматургію та поетичну творчість письменника.
Виховання почуття гордості за українську інтелігенцію, яка зіграла вирішальну роль у згуртуванні суспільства, культурному піднесенні України.
Розвиток почуття патріотизму, власної відповідальності за долю батьківщини.
Прищеплення любові до театру, розвивати вміння цінувати красу і художню досконалість мистецтва.
|
Переклади творів
Г.-Х.Андерсена, В.Шекспіра,
Дж.Байрона,
І.Крилова.
Інсценізація творів М.Гоголя, Ю.Крашевського, Е.Ожешко та ін.
Історико-пригодницькі романи В.Скотта (зарубіжна література).
|
Іван Франко
«Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Безмежнеє поле…», “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, “Чого являєшся мені...”. “Легенда про вічне життя», “Розвивайся ти, високий дубе...”, “Декадент”, “Мойсей”, “Сойчине крило”
Письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності в українській культурі, її вплив на культурний і політичний розвиток України. Основні книги і праці. Франко-перекладач. Значення творчості для розвитку української літератури, у пробудженні національної самосвідомості. Творчість І.Франка у музиці. Франко і світова література.
|
9
|
Знати життєву біографію митця, вміти окреслити основні сфери його багатогранної діяльності. Називати основні книги і праці. Сформувати власне ставлення до таких особистостей, як І.Франко.
На прикладі життєдіяльності І.Франка формування ціннісного переконання: можливість силою високого духа сягнути від селянської хати до світових вершин інтелекту.
|
Переклади творів давньогрецьких поетів, Дж.Мільтона, Байрона, Гете, Гейне, Гюго, Міцкевича та ін.
Музика М.Лисенка, С.Людкевича, Б.Лятошинського, А.Кос-Анатольського та ін. до творів І.Франка (музичне мистецтво).
|
Лірика збірки “З вершин і низин”. Загальне уявлення про композицію збірки. Творчість великих майстрів Відродження; символ вічної жіночності, материнства, краси; суперечки про роль краси і користі (“Сікстинська мадонна”).
Франкова концепція поступу людства, вираз незламного оптимізму (“Гімн” (“Замість пролога” ).
Поетична збірка “Зів’яле листя” : “Безмежнеє поле...”, “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, “Чого являєшся мені...”. Місце любовної теми у творчості І.Франка. Життєві імпульси появи творів (автобіографічність). Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, утвердження невмирущості людських почуттів, ідеалу кохання.
Філософська і громадянська поезія. Змістовий зв’язок “Легенди про вічне життя” із поезією “Зів’ялого листя”. Драматизм людських стосунків, роздуми про доцільність безсмертя людини, взаємне кохання як критерій щастя, неможливість його досягнення. “Декадент” – поетичне кредо І.Франка. Вираження життєствердної позиції ліричного героя-митця. Вірш-заклик “Розвивайся ти, високий дубе...” – віра в майбутнє своєї нації.
Поема “Мойсей” – одна з вершин творчості І.Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті. Пролог до поеми—заповіт українському народові.
ТЛ: філософська поезія, віршові розміри (повторення), терцини, гімн, сонет.
|
|
Вміти пояснювати багатозначність понять “вершини” і “низини” у назві збірки. Називати твори (цикли) з неї, ідеї яких видаються актуальними сьогодні.
Аналізувати поезії, вміти визначити і пояснити символіку “Гімну”, вміти розкрити значення поняття “вічний революціонер”.
Усвідомлення облагороджуючого впливу мистецтва на людину. Формування віри в людство (притаманна І.Франкові). Утвердження переконання здійснення поступу не шляхом насилля, а розвитком духовності.
Вміти аналізувати поезії, визначати літературні і фольклорні начала, пояснити образи-символи.
Вивчити напам’ять: 2 поезії (на вибір).
Усвідомлення того, що любов – найвеличніше із людських почуттів, яке необхідно берегти.
Вміти пояснити використання біблійних мотивів і образів, умовність художнього світу легенд і притч. Сформулювати провідну думку “Легенди...” Характеризувати вірш “Декадент”, висловлювати власні роздуми про мету і сенс художньої творчості людини. Вміти визначити головну ідею вірша “Розвивайся...”, розкрити символічний образ “дуба”, знайти фольклорні елементи у творі.
Вивчити напам’ять: 2 поезії (на вибір).
Усвідомлення неуниклого драматизму людського життя. Усвідомлення того, що українці – представники народу, що “вгору йде”, що відкидає занепад у будь-якій формі.
Вміти з’ясувати основну сюжетну лінію твору, визначати найнапруженіші фрагменти. Пояснити біблійну основу сюжету, його актуальність для епохи національно-визвольних рухів. Розкрити алегоричність образу Мойсея, передати зміст його сумнівів, роздумів і сформулювати резюме цих роздумів. Висловлювати власні міркування про майбутнє свого народу.
Осмислення поняття нації як повноправного суб’єкта історії, безмежність перспективи поступу.
|
І. Труш, «Іван Франко», А. Базилевич, ілюстрації до творів І. Франка (образотворче мистецтво).
Цикли любовної лірики в Овідія, Катулла, Данте, Ф. Петрарки, А. Міцкевича (зарубіжна література).
Скульптура Мікеланджело “Мойсей” як поштовх до написання поеми.
Опери «Мойсей» та «Назон» А. Тенберга, «Мойсей» (за І. Франком) М. Скорика. Повість «Авірон» Г. Хоткевича.
|
Проза І.Франка. Ідеї, проблеми прозової творчості. Місце у творчості повісті «Перехресні стежки». Художні шукання прозаїка. Франко і український модернізм.
Новела “Сойчине крило” – жіноча доля в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата – уособлення боротьби між “естетикою” і “живим чоловіком”. Гуманізм новели.
Роль І.Франка у розвитку драматургії і театру.
(«Украдене щастя»).
Значення творчості І.Франка, її актуальність.
ТЛ: поняття про модернізм.
|
|
Вміти назвати основні прозові твори митця, схарактеризувати їхню тематику. Розглянути і прокоментувати композицію і сюжет новели “Сойчине крило”. Розкрити образ Марії, його неоднозначність. Характеризувати образ героя-адресата. Вміти визначити основний морально-етичний пафос новели та висловити власну оцінку твору.
Мати загальне уявлення про драматургію І.Франка.
Усвідомлення перемоги добра над злом, “великодушності над невдячністю”.
Назвати коло тих художніх, філософських, історико-політичних проблем, актуальних і сьогодні, до яких долучився видатний письменник.
Виконання творчої роботи про життєве покликання людини.
Шанобливе ставлення до творчості І.Франка – як до великого надбання українського народу. Усвідомлення внеску І.Франка у світову культуру, поступ.
|
Фільм «І. Франко» М. Лебедєва.
|
|