ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ «ФРАЗЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ» ДЛЯ УЧНІВ 11 КЛАСУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ


Скачати 407.35 Kb.
НазваПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ «ФРАЗЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ» ДЛЯ УЧНІВ 11 КЛАСУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Сторінка1/4
Дата15.03.2013
Розмір407.35 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Культура > Документи
  1   2   3   4
В. Федоренко
ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ

«ФРАЗЕОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ»

ДЛЯ УЧНІВ 11 КЛАСУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Рекомендовано листом Міністерства освіти і науки України №1/11-607

від 09.02.2006 року
Пояснювальна записка
Одне з найголовніших завдань шкільного курсу української мови полягає в глибокому й міцному оволодінні учнями лексичним і фразеологічним багатством як стрижнем її самобутності, фундаментом буття і свідченням духовно-культурного й творчого потенціалу її носіїв. Насамперед у фразеології мови в концентрованій, високохудожній формі зосереджується найголовніша інформація про найприкметніші особливості й найцінніші здобутки матеріальної та духовної культури народу, його історію та контакти з іншими етносами, риси його менталітету й етико-естетичні погляди, мовну майстерність і творчеспромогу.

Сталі вислови в усьому своєму розмаїтті складають основу сучасної української мови, її духовно-культурну сутність і стилістичну окрасу. Вони інтенсивно циркулюють у мові, продовжують активно виконувати своє чимале функціональне навантаження. Їхня кількість доволі-таки значна (близько двадцяти п’яти тисяч одиниць), а “врощеність” у нашу мову – глибинна й безсумнівна. Фразеологією в усьому багатстві її семантико-структурних, генетичних і стилістичних різновидів широко послуговуються українські письменники й публіцисти, майстерно використовуючи її величезний потенціал образності й виразності, глибокої мудрості й естетичної довершеності. Прикладів такого використання в класичній і сучасній національній літературі, у публіцистичному слові можна наводити безліч. І для кращого зрозуміння конкретних контекстів, для глибшого засвоєння змісту виучуваних за шкільною програмою та читаних самостійно творів школярі мають добре орієнтуватися у фразеологічному багатстві мови, зокрема й у широкому спектрі значень та стилістичних можливостей фразеологічних одиниць.

Також фразеологізми, переходячи з мови в мову, слугують налагодженню мовно-культурних контактів між представниками різних етносів, сприяють прилученню нашого народу до світової цивілізації. Вивчення фразеології (передовсім її національного та інтернаціонального складників) створює умови для осягнення молодими поколіннями історії рідної мови, шляхів її розвитку, самобутніх рис і спільних зі світовими мовами явищ і процесів, відкриває перед поглядом школярів активний процес мовної взаємодії між представниками різних куточків планети, зміцнює у їхній свідомості уявлення про мовне розмаїття та мовну єдність світу. І найголовніше – вивчення національної фразеології унаочнює, виразно ілюструє й переконливо доводить школярам єдність України зі світом, з бурхливими процесами творення світової культури, нашу прилученість до світової цивілізації.

Фразеологічні одиниці мають також величезний виховний потенціал, який з огляду на гостру потребу духовного відродження й морального оновлення України в наш час складе щонайкращу виховну підоснову національної школи. Реалізація цього завдання вивчення фразеології в середній школі переконує у справедливості однієї з важливих засад методики цього розділу мовознавчої науки – “фразеологія не лише навчає, а й виховує” (Ужченко В. Вивчення фразеології в середній школі. – К.: Радянська школа, 1990. – С.3.). Справді, силою зосередженого в них багатотисячолітнього досвіду духовного розвитку людства й рідного народу, втілених у них вічних найпростіших і найголовніших етичних та естетичних принципів фразеологізми не тільки посутньо зміцнюють моральний фундамент сучасної цивілізації, разом із іншими засобами творять осердя національної культури і духовності, але й позитивно впливають на становлення молодої особистості на засадах істини, добра, гуманізму. Це й пояснює, чому фразеологізми живуть у сучасному світі, чому активно використовуються в щоденному мовленні мільйонів людей і чому продовжується процес творення нових їхніх зразків.

Отже, як переконуємося, вивчення фразеології української літературної мови надзвичайно важливе й у пізнавально-розвивальному та мовно-мовленнєвому аспектах, і в аспектах загальнокультурному, цивілізаційному, людинотворчому, виховному.

Аби осягнути фразеологію національної мови, слід довго, старанно й систематично працювати, витративши на це колосальні інтелектуальні ресурси. Але, водночас, фразеологія української мови – надто важливий розділ мовознавчої науки й надто великий пласт мовних одиниць, аби можна було вповні його освоїти на тих кількох уроках, які для цього виділяє чинна шкільна програма. Тому саме вивчення учнями української фразеології в усьому розмаїтті й осяжному обсязі представлених у ній одиниць, освоєння ними типології фразеологізмів, їхньої семантики і походження, як також і вироблення вмінь розпізнавати і розуміти їх у контексті й доречно та правильно використовувати у власних висловлюваннях, будуть ефективними тільки за умов налагодження постійної й безперервної роботи з фразеологізмами на уроках мови та в позаурочний час. Так, для кожного вчителя-мовника має стати звичною систематична, можна сказати – щоурочна робота над вивченням фразеологічних ресурсів української мови. Її форми й методи можуть бути якнайрізноманітнішими, що зумовлюється відмінностями в тих навчальних ситуаціях, за яких така робота провадитиметься, а також складністю природи самого явища фразеології, її закоріненістю в колосальних пластах національної та світової культури.

З огляду на це, школа має пожвавити роботу щодо вивчення української фразеології в усьому розмаїтті її структурно-семантичних та стилістичних груп, виробити цілісну методичну систему освоєння учнями скарбів національної фраземіки і цим запустити в дію механізм мовно-мовленнєвої та духовно-культурної самоосвіти молодих поколінь. Освоєння школярами різновікових груп мовних, морально-етичних, світоглядно-філософських та художньо-естетичних скарбів, явлених в українській фразеології, можна здійснювати в різних формах і під час вивчення різних гуманітарних і негуманітарних предметів. Головне, щоб така діяльність мала постійний, систематичний характер, а не була поодиноким вкрапленням у навчально-виховний процес, спорадичною з’явою на уроках української мови та літератури, де їх вивчення передбачено чинними програмами.

Серед інших форм вивчення фразеології української літературної мови слід звертатися й до розгортання факультативних і спеціальних курсів відповідної тематики. Викладання таких курсів забезпечить цілісність роботи над піднесенням поінформованості школярів щодо теорії й практики фразеології, створюватиме сприятливі умови для освоєння ними української фразеології як цілісної, насиченої, розмаїтої та цікавої своїми складниками системи, сприятиме тому, щоб молоді покоління вповні змогли осягнути найцінніші багатства українського фразеологічного фонду, набули потрібних навичок активно використовувати у своєму мовленні фразеологічні одиниці різних типів, призвичаїлися до постійної роботи над поповненням свого запасу сталих висловів мови. Упровадження систематичного курсу вивчення фразеології української літературної мови значною мірою компенсуватиме недостатність підготовки з означеного питання випускників середньої школи, передусім класів філологічного та загальногуманітарного профілів, оскільки в майбутньому характером своєї життєдіяльності вони будуть якнайтісніше пов’язані зі словом, активним, різноманітним і професійним його використанням у різних ситуаціях комунікації.

Тож розробка програми факультативного курсу “Фразеологія української літературної мови” для учнів 11 класів філологічного та загальногуманітарного профілів навчальних закладів різних типів (загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв) є актуальною, методично доцільною й педагогічно вмотивованою.

Головною метою впровадження в навчальний процес факультативного курсу “Фразеологія української літературної мови” є:


  • засвоєння учнями цілісних знань про фразеологічні одиниці мови, принципи їх відмежування від інших мовних одиниць та класифікування за різними показниками, про основні ознаки фразеологізмів, специфіку їхнього значення та структури, їхні експресивно-стилістичні особливості й форми функціонування в мовленні;

  • формування у школярів умінь і навичок доречно й правильно використовувати фразеологізми у своєму мовленні з урахуванням їхніх стилістичних параметрів й особливостей контексту;

  • розширення та урізноманітнення фразеологічного словника школярів, насамперед за рахунок питомої фразеології;

  • прищеплення їм потягу до постійного мовного самовдосконалення, до розширення своєї загальнокультурної підготовки.


Головними завданнями факультативного курсу є:


  • сформувати у школярів чіткі уявлення про фразеологічні одиниці, їхні головні семантичні, структурні й граматичні ознаки, розмаїття їхніх функцій у мовленні, види фразеологізмів за семантичною злютованістю компонентів, причини змін фразеологічного складу української мови;

  • сформувати у школярів стійкі вміння та навички доречно й правильно вживати фразеологізми в різноманітних ситуаціях спілкування, користуватися фразеологічними словниками й довідниками різних типів;

  • збагачувати, уточнювати й активізувати фразеологічний запас школярів, сприяти оволодінню учнями українським мовленнєвим етикетом засобами української фразеології;

  • виховувати потребу в доглибинному вивченні рідної мови, осягненні її лексичних і фразеологічних багатств, в удосконаленні власного мовлення, піднесенні рівня його культури на якісно вищий щабель.

Факультативний курс “Фразеологія української літературної мови” призначено для вивчення в одинадцятих класах філологічної та загальногуманітарної спеціалізації загальноосвітніх навчальних закладів і розраховано на викладання протягом усього навчального року. Загалом на реалізацію програми курсу відводиться 34 години протягом навчального року, оптимальний, методично обґрунтований часовий формат – одна навчальна факультативна година на тиждень.

Методика вивчення фразеології української літературної мови за пропонованою програмою факультативного курсу має, безперечно, свою специфіку, яка виявляється насамперед у потребі глибокої попередньої підготовки школярів до роботи з фразеологічними одиницями, а також у систематичному характері такої роботи, адже, щоб той чи інший фразеологізм став надбанням школяра, увійшов до його активного словника, він мусить точно знати, звідки ця одиниця прийшла, що вона означає та як її можна доречно і влучно вжити у власному мовленні (Коваль А. Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. – К.: Либідь, 2001. – С.9.).

Однією з провідних методичних форм у реалізації програми слід визнати систему тренувальних вправ і різнотипних творчих завдань з фразеології української літературної мови. Такі вправи й завдання мають охоплювати різні аспекти фразеології: тонкощі значення і подробиці походження, будова й особливості побутування, зв’язок із конкретним контекстом та лексико-фразеологічним фондом мови загалом, особливості використання в індивідуальному мовленні людини та загальнонаціональній мові тощо. Формулювання завдань слід спрямовувати на активне оволодіння школярами фразеологічними багатствами мови.

Важливе місце в системі роботи за програмою має посісти самостійна навчальна діяльність школярів (виконання творчих робіт у різних жанрах і стилях, підготовка повідомлень за результатами власного фразеологічного пошуку, доповідей, презентацій, проективна діяльність тощо). Учителеві слід практикувати активні форми роботи, які пробуджують думку учнів, спонукають їх до осмислення мовних явищ, передбачають вироблення в них умінь аналізувати, порівнювати, зіставляти мовні факти. Одне з головних завдань курсу – вироблення у школярів стійких навичок роботи з першоджерелами, насамперед з фразеологічними словниками й довідниками різних типів. Тож учителеві, який працюватиме за програмою, слід обов’язково передбачити на кожному етапі її реалізації ефективні форми вироблення у школярів відповідних умінь, прищепити їм основи культури використання лексикографічних матеріалів, пробудити потяг до постійного збагачення свого мовного досвіду, зокрема, й цим шляхом.

Фразеологія як розділ мовознавства (2 год)



Фразеологія як розділ мовознавства. Предмет і завдання фразеології. Місце фразеології в системі науки про мову, її зв’язок з іншими розділами мовознавства та гуманітарними науками. Методи фразеологічних досліджень.

Історія становлення й розвитку української фразеології. Найвизначніші здобутки української фразеології, її чільні персоналії. Актуальні проблеми української фразеології на сучасному етапі її розвитку.
Внутрішньопредметні зв’язки: система розділів і підрозділів науки про мову, історія українського мовознавства, методологія й методика мовознавчих досліджень.
Міжпредметні зв’язки: методологія й методика наукових досліджень.

Фразеологічні одиниці, їхня природа, ознаки

і найголовніші типи (12 год)


Фразеологія як сукупність стійких зворотів української мови. Проміжний характер фразеологічного рівня мовної системи. Дискутивний характер складу фразеологічного фонду мови. Неоднорідність складу українського фразеологічного фонду, її причини. Аспекти вивчення фразеологічних одиниць та принципи їх класифікації.
Фразеологічні одиниці

Поняття про фразеологічну одиницю. Ознаки фразеологічних одиниць (втрата компонентами свого лексичного значення, довільність зв’язку між змістом і формою, співвідносність з одним словом за значенням та синтаксичними функціями, стійкість значення, складу і структури, відтворюваність у мовленні в готовому вигляді, образність, емоційно-експресивне забарвлення). Поняття про фразеологічно зв’язане значення. Статус фразеологізмів в ієрархії мовних одиниць та зв’язок із одиницями інших рівнів. Комунікативні й номінативні фразеологізми. Слово як компонент фразеологічної одиниці.

Спільні й відмінні риси фразеологізмів та слів і вільних словосполучень.

Найпоширеніші шляхи виникнення фразеологізмів.

Надкласифікаційна типологія фразеологічних одиниць.
Структурно-семантична класифікація фразеологізмів.

Типи фразеологізмів за семантичною злютованістю компонентів, їх семантичні й структурні особливості.

Фразеологічні зрощення (ідіоми). Поняття ідіоматичності. Втрата внутрішньої форми фразеологізмами. Склад фразеологічних зрощень, лексичні, семантичні й морфологічні архаїзми в них. Неперекладність ідіом іншими мовами, шляхи добору найточніших національних відповідників до ідіоматики інших мов.

Фразеологічні єдності. Метафоричне переосмислення вільного словополучення як головний принцип утворення фразеологічних єдностей. Складні термінологічні назви.

Фразеологічні сполучення, специфіка їх структури.

Фразеологічні вирази, їх особливий статус у фразеології, ознаки й типи.

Структурна класифікація фразеологічних одиниць.

Антономази (слова-символи), їх особливий статус у фразеологічній системі. Фразеологізми-словосполучення, їх найпоширеніші моделі. Фразеологізми-речення, найпоширеніші моделі їх організації. Типове й нетипове в утворенні фразеологізмів.
Граматичні класифікації фразеологічних одиниць. Морфологічна класифікація фразеологічних одиниць.

Граматична подібність компонентного складу фразеологізмів як головний принцип групування фразеологізмів за морфологічною класифікацією. Найпоширеніші типи фразеологізмів у морфологічній класифікації (прикметник+іменник, іменник у називному відмінку+іменник у родовому, іменник у називному відмінку+іменник у непрямих відмінках з прийменником, прийменниково-відмінкова форма іменника+прикмет ник/зай менник/порядковий числівник, дієслово+іменник, дієслово+прислівник, дієприкметник+іменник).

Синтаксична класифікація фразеологічних одиниць.
  1   2   3   4

Схожі:

Програма курсу за вибором «Рідний край» для учнів 8 9 класів загальноосвітніх...
Програма курсу за вибором «Рідний край» розрахована на учнів 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вона є логічним доповненням...
Програма факультативного курсу «Українознавство» призначена для вивчення...
Проблема пробудження національної свідомості вимагає особливого патріотизму як від учителя, так і від школяра. Реалізації такої важливої...
Програма факультативного курсу «Вступ до філософії» авт. Степанова Н. М. 9
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів "Історія філософії" авт. Огневюк В. О. та ін
Уроку
Анотація. Урок української мови у 10 класі «Прислівник як частина мови» відповідає чинній програмі з української мови для профільного...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розроблена відповідно до Державних стандартів освітньої галузі “Технології” і базового навчального плану загальноосвітніх...
Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розрахована на вивчення інформатики 9 класі основної школи в обсязі 1 година на тиждень. Автори виходили з припущення, що...
Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розрахована на вивчення інформатики 9 класі основної школи в обсязі 1 година на тиждень. Автори виходили з припущення, що...
З української літератури для 8 класу
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. 8-9 класи / Програму підготували...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка