Виховання найбільш діалектична і найбільш суперечлива сфера педагогічної діяльності. На сучасному етапі завданням виховання є створення таких умов, за яких


Скачати 131.14 Kb.
НазваВиховання найбільш діалектична і найбільш суперечлива сфера педагогічної діяльності. На сучасному етапі завданням виховання є створення таких умов, за яких
Дата05.04.2013
Розмір131.14 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Культура > Документи
Виховання – найбільш діалектична і найбільш суперечлива сфера педагогічної діяльності. На сучасному етапі завданням виховання є створення таких умов, за яких може розвинутися людина, що добре знає себе, вміє використовувати власний потенціал, вміє створювати ситуації успіху і професійного зростання, розробляти й реалізовувати власний життєвий сценарій. За таких умов педагог має бути готовий до інноваційної діяльності.

Сучасний період розвитку суспільства в нашій незалежній державі Україна відкриває широкі можливості для оновлення змісту освіти, що дає змогу формувати духовно багате покоління людей. Це обумовлює новий підхід до виховання студентської молоді. Виникла соціальна потреба у формуванні творчої особистості майбутнього спеціаліста, який би зміг розв’язувати як щоденні, так і масштабні завдання, що забезпечують не просто виживання, а прогрес нації. Ефективність формування творчої особистості, безперечно, підвищується, якщо забезпечуються:

а) використання педагогіки народознавства;

б) засвоєння студентами знань про Вітчизну, народ, його культуру і спосіб життя, вмінь та навичок у їх практичному застосуванні;

в) співробітництво викладачів і студентів у виборі різних форм і видів діяльності;

г) організація активної творчої патріотичної діяльності студентів у позааудиторний час.

Кожен з напрямків виховної роботи спрямований на досягнення мети, розв’язання конкретних завдань i передбачає використання вiдповiдних форм та методів роботи. Незмінна єдність, взаємодоповнюваність усіх видів виховання є важливою умовою результативності виховної роботи в цілому. Формування свiтоглядної культури передбачає збагачення i розвиток свiтогляду студентiв як системи знань i переконань щодо навколишнього свiту та свого мiсця у ньому, кристалiзацiю життєвих принципiв особистiсного буття, вироблення вмiння обстоювати їх на практицi, виховання толерантностi, поваги до людей, якi мають iншi свiтогляднi цiнностi.

Провідне значення у формуванні свiтоглядної культури студентiв має належно органiзований навчальний процес, у першу чергу з дисциплін гуманiтарної підготовки, як-от: філософії, історії України, релiгiєзнавства, соцiологiї, психології та педагогіки, культурологiї, економiчної теорiї, полiтологiї та iн., а також дисциплiн циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки фундаментального та професійного циклу: політичної економії, історії економіки та економічної думки, економічної історії, менеджменту, маркетингу тощо. Важливе значения мають також залучення молоді до активного суспiльного життя, виконання громадських доручень, особиста iнiцiатива й участь у пiдготовцi та проведеннi культурно-масових i громадсько-полiтичних заходiв.

Процес формування свiтоглядної культури здійснюється на плюралiстичнiй основi й передбачає вiльне свiтоглядне самовизначення кожної молодої людини.

Реалізація зазначеного та основних завдань і принципів виховної роботи в університеті здійснюється в таких пріоритетних напрямках виховання:

Духовне та моральне виховання студента — це складна інтегральна система формування його особистісних якостей, які характеризують ступінь розвитку і саморозвитку моральних цінностей, переконань, мотивів, знань, умінь, почуттів і здібностей, що їх студент виявляє в різних ситуаціях морального вибору та моральної діяльності в порівнянні з тими високогуманними цінностями, принципами, правилами, які в сучасному соціокультурному середовищі заведено вважати нормативними або ідеальними. Таким вихованням забезпечується засвоєння студентами моральної культури суспiльства, норм поведiнки, мiжлюдських стосункiв, сприйняття їх як правил, що регулюють власну життєдiяльнiсть, усвiдомлення критерiїв добра i зла. У результатi морального виховання досягається єднiсть етичних знань, моральних почуттiв та переконань i потреб у високоморальних вчинках. Важливим показником мiри моральностi особистостi є ступiнь зрiлостi її основних моральних рис, таких як совiсть, честь, гiднiсть, доброта, вiдповiдальнiсть, сором, дисциплiнованiсть, принциповiсть. Висока моральнiсть — це завжди єднiсть слова i дiла, чеснiсть і поряднiсть, сумлiнне виконання людиною синiвських, професiйних, громадянських обов’язкiв, вiрне служiння Україні. Втiлюється моральнiсть у конкретних вчинках, дiях iндивiда незалежно вiд сфери їх вияву.

У моральному вихованнi поєднуються принципи i норми загальнолюдської моралi та нацiональної моральної цiнностi. Моральне виховання пов’язане з правовим вихованням. Поєднуючись, вони забезпечують формування культури людської поведiнки.

Студент є носiєм певної моралi i виховується як пiд час навчально-виховного процесу, так i середовищем особистого буття. У зв’язку з цим важливу роль вiдiграють соцiогуманiтарнi дисциплiни, передусiм етика, бесiди на моральну тематику, зустрiчi з видатними особистостями, читання художньої лiтератури, неухильне додержання правил внутрiшнього розпорядку університету. Значний потенцiал морального впливу на студентiв має первинна профспілкова організація студентів, клуби за інтересами .

Отже, у процесі організації життєдіяльності студентів у культурно-освітньо-виховному просторі сучасного вищого навчального закладу складається система цілей, які орієнтують педагогічний персонал на розвиток виховання студента передусім як громадянина, як фахівця, як високоморальної, інтелігентної, творчої, конкурентоспроможної особистості, як культурної людини.

Виховання студента як громадянина передбачає становлення патріота, тобто людини з активною громадянською позицією, орієнтованої на демократичні цінності та свободи, здатної до захисту права та виконання своїх громадських обов’язків, відображених у Конституції України.

Виховання студента як фахівця орієнтовано на розвиток:

  • глибокої зацікавленості, любові до вибраної професії, професійної самосвідомості, ерудиції та компетенції;

  • усвідомлення професійного інтересу й відповідальності,

  • здатності ставити творчі та ефективно розв’язувати професійні завдання у вибраній сфері професійної діяльності,

  • готовності приймати нестандартні рішення;

  • відкритості для нових досягнень науки, техніки i практики.

Важливу роль у цьому процесі відіграє особистість викладача, насамперед дисциплін фахового спрямування.

Виховання студента як високоморальної особистості має на меті розвиток:

  • високого рівня моральних чеснот (чесності, обов’язку, відповідальності, доброзичливості тощо);

  • моральної культури, включаючи розуміння високоморальних національних і загальнолюдських цінностей;

  • гуманістичних поглядів, переконань і світогляду.

Виховання студента як інтелігентної особистості спрямовано на розвиток:

  • високої культури спілкування та поведінки;

  • високого рівня ерудиції;

  • системності та критичного мислення;

  • естетичної, художньої культури;

  • прогресивних поглядів та переконань;

  • толерантності й поважного ставлення до людей іншої національності та інших поглядів і переконань;

  • кращих рис і традицій української інтелігенції.

Виховання студента як творчої особистості передбачає розвиток:

  • методологічної, дослідницької культури;

  • творчо-пошукових умінь та здібностей;

  • здібностей як до індивідуальної, так і до колективної творчості у вибраній сфері професійної діяльності;

  • здібностей до креативного, системного застосування знань у розв’язанні професійних теоретичних і практичних завдань.

Виховання студента як конкурентноспроможної особистості ставить за мету розвиток:

  • працьовитості;

  • стресостійкості;

  • неперервного професійного саморозвитку;

  • комунікативних і лідерських якостей;

  • етично-правової відповідальності;

  • уміння виконувати та завершувати роботу на високому якісному рівні;

  • прагнення постійно підвищувати свій рівень інформаційної культури.

Інтеграція всіх наведених якостей уможливлює виховання студента як культурної людини, у зв’язку з чим велика відповідальність покладається на кафедри соцiогуманітарних дисциплін.

Національне виховання - це історично обумовлена і створена самим народом система ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованої на організацію життєдіяльності молоді, виховання її у дусі природно-історичного розвитку матеріальної і духовної культури нації. Система виховання ґрунтується на ідеях національного світогляду, філософії, ідеології, а не на ідеях якогось учення чи якоїсь партії, громадсько-політичної організації. Національна система виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що ввібрали в себе надбання національної виховної мудрості. Вона охоплює ідейне багатство народу, його морально-естетичні цінності, трансформовані в засобах народної педагогіки, народознавства, принципах, формах і методах організації виховного впливу на молодь (теоретичний аспект), а також постійну і систематичну виховну діяльність сім’ї, державних і громадських навчально-виховних закладів, осередків (практичний аспект).

Національне виховання ґрунтується на таких фундаментальних принципах, як природовідповідність, народність, етнізація виховання, гуманізм, демократизм, зв’язок виховання з життям, трудовою діяльністю народу, поєднання педагогічного керівництва із самодіяльністю студентів, реалізація народознавчого, людинознавчого й особистісного підходів у процесі навчання і виховання та ін.

Патрiотичне виховання — його метою є формування у студентів поваги та любовi до Батькiвщини, вiдданостi, готовностi захищати, збагачувати особистою працею, максимально сприяти вивченню та досконалому володiнню державною мовою. Принципово важливим є вивчення iсторiї, культури, традицiй, звичаїв України, кращих досягнень у галузях науки, освiти, технiки, мистецтва як минулого, так i сучасностi. Патрiотичне виховання здійснюється з урахуванням специфiки навчальних дисциплiн на лекцiях, семiнарах, практичних заняттях та у позаурочний час.

Значний виховний потенцiал мають такi дисципліни, як iсторiя України, українська мова, культурологiя, полiтологiя, дисципліни професійної підготовки. На І курсі студенти всiх факультетiв за участі викладачiв кафедр гуманiтарних дисциплiн та кураторiв академічних груп знайомляться з експозицiями Музею iсторiї Києва, Нацiонального музею iсторiї України, Державного музею Т. Г. Шевченка, меморiального комплексу “Нацiональний музей iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни 1941-1945 рокiв” та ін.

Патрiотизм — це поєднання знань, почуттiв i дiй. Патрiотичне виховання не протиставляється, а органiчно доповнюється нацiональним та iнтернацiональним вихованням. У процесi патрiотичного виховання культивуються кращi риси української ментальностi — любов до України, працелюбнiсть, iндивiдуальна свобода, зв’язок із природою, щирiсть i доброта, гостиннiсть, повага до рiдних та iн. Істинний патрiот — це завжди людина нацiонально зрiла.

Інтернацiональне виховання — це залучення молодих людей до економiчних, полiтичних, соцiальних, культурологiчних та iнших цiнностей, створених народами свiту, формування поваги до мiжнародного суспiльного досвiду, бажань i вмiнь його переймати, допомагати представникам iнших етносiв, суспiльств та держав у розв’язанні наявних питань i проблем. Однiєю з базових основ цього напряму виховання є кiлькiсне i якiсне зростання обсягу знань студентiв про iншi етноси (народи), держави, суспiльства, їхні досягнення у рiзних сферах людської життєдiяльностi. Важливо пiд час навчального процесу постiйно наголошувати на iнтернацiональному характері науки, звертати увагу на спiвпрацю народiв i держав у розв’язанні проблем глобального характеру.

Важливе значения для формування у молодих людей iнтернацiональних почуттiв має вивчення iноземних мов, упровадження в навчальний процес в університеті європейських технологiй навчання і критеріїв оцiнок знань, стажування та участь у мiжнародних конференцiях, спiвпраця КНЕУ з провiдними вищими навчальними закладами України та iнших держав, виступи перед студентами викладачiв університету, які працювали або стажувались за кордоном, лекцiї iноземних фахiвцiв, проведення тематичних “круглих столiв”, вiдвiдування виставок, на яких репрезентовані новiтнi досягнення iноземних науковцiв, фахiвцiв, фiрм, пiдприємств у галузях освiти, науки, техніки та технологiї.

Інтернацiональне виховання органiчно доповнює патріотичне виховання, допомагає глибше усвiдомити мiсце i роль України у свiтi, чiткiше визначити шляхи її iнтеграцiї у європейське i свiтове спiвтовариства.

Правове виховання — це формування соцiально зрiлої, вiдповiдальної поведiнки юнакiв та дiвчат на основi знань, норм i принципiв чинного законодавства України, поваги до прав i свобод iнших людей, шанобливого ставлення до державних символiв. Правова культура особистостi невiд’ємна вiд активної протидiї особам, органiзацiям i установам, що порушують закони, зазiхають на територiальну цiлiснiсть i незалежнiсть України, завдають збиткiв державi та її громадянам.

Важливим складником цього напряму виховання є правова освiта, яка забезпечується викладанням правових дисциплiн, пропагандою чинного законодавства викладачами університету, органiзацiєю зустрiчей студентiв і спiвробiтникiв університету з працiвниками правоохоронних органiв, проведенням “круглих столiв”, вечорiв запитань i вiдповiдей, виставок
тематичної лiтератури. Органiзацiйно правова освiта здійснюється передусiм викладачами кафедри правових дисциплiн.

Важливим засобом правового виховання в КНЕУ є створення атмосфери вимогливостi щодо сумлiнного виконання студентами своїх функцiональних обов’язкiв, додержання положень i правил внутрiшнього розпорядку університету, наказiв ректора, розпоряджень деканів.

В організації та проведенні заходів із правового виховання беруть участь студентська юридична клініка, первинна профспілкова організація студентів.

Трудове виховання — має на метi формування любовi до працi та потреби в нiй, потреби в набуттi знань i вмiнь професiйно здiйснювати дiяльнiсть, реалiзовувати через неї свої нахили i здiбностi, виконувати свої обов’язки професiйно, вiдповiдально, якiсно. Трудове виховання ефективно впливає на становлення i розвиток волi, здатностi цiлеспрямовано переборювати труднощi, що виникають на життєвому шляху людини, сприяє усвiдомленню цiнностi працi та її провiдної ролi в утвердженнi iндивiда у суспiльствi i розвитку суспiльних вiдносин, учить правильно органiзовувати трудовий процес, творчо, iнiцiативно та зацiкавлено ставитись до самої працi, її результатiв, до людей, якi люблять i вмiють працювати.

Трудове виховання здiйснюється передусiм через залучення студентiв до конкретних видiв дiяльностi. Основний вид працi студентiв — навчання. Належно органiзований навчальний процес спонукає студентiв до цiлеспрямованого набуття знань i досвiду, сумлiнного виконання своїх обов’язкiв, оволодiння вибраною професiєю. Формування поваги та любовi до працi i потреби в нiй вiдбувається також через залучення студентiв до iнших видiв дiяльностi, зокрема громадсько-полiтичної, науково-дослiдної, самоврядної, художньої самодiяльностi, спортивних змагань, суспiльно корисної працi.

Важливу роль у трудовому вихованнi вiдiграють ректорат, деканат, кафедри, наукове студентське товариство, центр «Перспектива», первинна профспілкова організація студентів. Оволодiння студентами спецiальними дисциплiнами, навчальними курсами “Безпека життєдiяльностi”, “Основи охорони працi” допомагає формувати культуру працi, слiдувати у цiй сферi законам розвитку людини, природи i суспiльства.

Професiйне виховання — взаємозв’язане з трудовим вихованням та є його логiчним продовженням. Суттю професiйного виховання є становлення студента як фахiвця. Розв’язанню даного завдання пiдпорядковується дiяльнiсть усiх структурних пiдроздiлiв КНЕУ перш за все – ректорату, деканатiв, кафедр та кураторiв груп i кожного викладача.

Навчальний процес в університеті є основною ланкою професiйного становлення студента. Тому принципово важливо поєднувати теорiю i практику, з найбiльшою ефективнiстю передавати студентам необхiдний обсяг знань i вмiнь, навчити їх систематично працювати над собою, вмiло користуватися набутими знаннями в ринковій економіці. Лекцiї, практичнi заняття, зустрiчi з фахiвцями, самостiйнi заняття в бiблiотецi, науково-дослiдна робота, пiдготовка курсових i дипломних робіт — далеко не повний перелiк форм роботи на шляху професiйного становлення молодих людей. Важливою в цьому процесi є особистiсть викладача, передусім дисциплiн фахового спрямування. Одним з складників професiйного становлення є оволодiння знаннями та навиками роботи з людьми, психологiчна готовнiсть працювати в ринкових умовах та вiдповiдати за результати своєї роботи. Результатом професiйного виховання є любов i повага до вибраної професiї, глибокi та рiзнобiчнi фаховi знання i вмiння, творчий пiдхiд iндивiда до розв’язання наявних проблем, готовнiсть приймати нестандартнi рiшення, особиста вiдповiдальнiсть за справу, вiдкритiсть для нових досягнень науки, технiки i практики.

Організовують та здійснюють заходи з цього напряму студентський бізнес-інкубатор, клуб англійської мови, німецький дискусійний клуб та первинна профспілкова організація студентів.

Естетичне виховання — покликано забезпечувати становлення i розвиток у студентів вiдчуття, розумiння i потреби у красi, усвiдомлення необхiдностi жити i творити за її законами, з позицій естетичних правил оцiнювати явища i процеси навколишньої дiйсностi. Естетичне ставлення людини до свiту пов’язане з емоцiйним переживанням, насолодою вiд сприйняття об’єктiв, якi розглядаються як довершенi, гармонiйнi, прекрасні. Свiдомiсть молодих людей — це вiдкрите поле для сприйняття рiзноманiтних, нерiдко суперечливих, естетичних iдей, поглядiв i теорiй. Найважливiшими завданнями цього напряму виховання є вироблення зрiлих естетичних смакiв, умiння вiдрiзняти насправді естетичнi цiнностi вiд хибних, надуманих, формування потреби в естетизацiї умов працi та проживання. Також необхідно навчити юнакiв i дiвчат працювати i спiлкуватися з iншими людьми красиво, діставати естетичне задоволення вiд результатiв діяльності.

Формування естетичної культури студентiв вiдбувається як у процесi навчання, так i в позанавчальний час. Теоретичним підґрунтям естетичного виховання є дисциплiни соцiогуманiтарного спрямування, передусiм iсторiя, фiлософiя, естетика, соцiологiя, психологiя, культурологiя. Чуттєво-емоцiйна компонента значною мiрою реалiзується через участь студентiв у художнiй самодiяльностi, гуртках i студiях, заходах, що проводить університетський Центр культури та мистецтва спільно з первинною профспілковою організацією студентів та літературною студією, естетичне оформлення результатів праці студентів, вiдвiдування театрiв, виставок, музеїв, зустрiчi з дiячами лiтератури i мистецтва, проведення творчих вечорiв, читання художньої лiтератури та поезiї, слухання музики. Значну роль в естетичному вихованнi вiдiграють нацiональнi естетичнi традицiї, народна творчiсть (фольклор, декоративно-прикладне мистецтво, архiтектура та iн.).

Виховання культури поведінки та спілкування спрямоване на набуття сукупності усталених морально-естетичних і соціально значущих якостей особистості, які виявляються в повсякденному житті та умінні співіснувати з іншими людьми.

Виховання культури поведінки ставить за мету засвоєння моральних вимог суспільства, закріплених у нормах, принципах та ідеалах, та їх інтеграцію в особистий досвід. Культура поведінки охоплює:

  • зовнішній вигляд;

  • автономність та ролі;

  • імідж і презентація;

  • стиль життя і репрезентування себе.

Виховання культури спілкування, у свою чергу, передбачає формування таких якостей:

  • гуманності, толерантності;

  • уміння передбачати морально-психологічні наслідки своєї поведінки;

  • здатності до компромісів.

Схожі:

Виховання та навчання дітей, психічний розвиток яких ускладнено із-за...
Тому вивчення засобів виховання та корекції пізнавальних процесів д1тей з обмеженими інтелектуальними можливостями робиться інколи...
К е. н., доцент кафедри обліку і аудиту ТНУ імені В.І. Вернадського
На сучасному етапі розвитку економіки України найбільш ефективним суб’єктом аграрного ринку є аграрні холдинги, передумовою створення...
План Вступ Аграрна політика 2
Одним із основних напрямків державної аграрної політики України на сучасному етапі є створення належних правових умов для ефективного...
Фізичне виховання і спорт як життєво необхідна потреба людини
На сучасному етапі розвитку країни в умовах якісного перетворення всіх сторін життя суспільства зростають вимоги до фізичної підготовленості...
О. В. Волошенко, завідувач кафедри
Одним із найбільш суперечливих процесів у сучасній школі є процес виховання. Основними протиріччями є такі
Головним завданням фахового вступного випробування з педагогіки та...
Одночасно він має на меті виявлення їх готовності до активної участі у реформуванні 4-річної початкової школи, пошуку найбільш ефективних...
Проблеми формування мотивації самостійної діяльності школярів за...
Я суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна техніки і технологій в усьому світі ― все це потребує створення таких умов,...
Система організації методичної роботи в Ольшаницькій загальноосвітній...
Аналіз роботи школи з реалізації певної науково-педагогічної теми за конкретний період; діагностика професійної майстерності педагогічного...
НОВА КЛАСИФІКАЦІЯ ОПІКІВ ГОЛОВИ
Понад то, лікування опіків обличчя на сучасному етапі, ймовірно, є одним з найбільш спірних питань комбустіології та пластичної хірургії:...
Департамент освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької обласної...
За цих умов соціальна педагогіка, як особлива сфера професійної діяльності, стає значним чинником у системі допомоги широким верствам...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка