Тема Державна мова мова професійного спілкування 11
|
|
Скачати 2.64 Mb.
|
|
Вправа 2. Поясніть роль мовлення і слухання у житті особистості на прикладі прислів'їв і приказок. Хто говорить - сіє, хто слухає - жне. Слухай сто разів, а говори раз. Слухай багато, а говори мало. Що менше балакаєш, то більше чуєш. Доброму слухачеві півслова вистачить. Срібні ви, мої слова, золоте мовчання. Хто мовчить, той у збитку не буде. Раз промовчиш де слід - і відвернеш тисячу бід. Мовчання сотні слів варте. Вправа 3. Укладіть план виступу-повідомлення про родину Миколи Гоголя. У ДОЛІ - ДВА КРИЛА Тут Мати Небесна сказала: "Ось наречена твоя", і гімназист побачив у ногах Богородиці прекрасне дитя, риси обличчя якого йому запам'яталися. Зачарований таємничим сном, хлопчик довго носив у душі чудесне видіння, а потім воно поступово розсіялося. Пройшло чотири роки. Одного разу батьки взяли сина в гості, у сусідній маєток. Господарі винесли показати свою семимісячну доньку. І тут юнак 125 Українська мова фахового спрямування завмер від здивування: це була та сама крихітка, яку він десятирічним побачив уві сні. Маша Косяровська з дитинства виховувалася у маєтку багатої тіточки, яка любила її безмежно. Дівчинка росла надзвичайно красивою: сяяли темні очі, яскраво-червоні губи приховували чарівну усмішку. Почувши за вікном стукіт воза, вона кидала все і припадала до віконного скла. Із завмиранням серця слідкувала, як легко зістрибує він з підніжки і стрімко входить до будинку. Пройде ще трохи часу, поки він поцілує тіточчині руки, люб'язно перемовиться кількома словами, а потім... Швидко наступило б це "Потім"! Тільки б щоденно спілкуватися з ним, опинятися в променях його ласкавих очей, ловити завжди миготливі в них смішинки. Для неї він найкращий у світі. Власне, інших юнаків вона й не бачила - не було в її житті ні знайомств, ні балів. Та й навіщо все це? Наречений був відомий з пелюшок, він буквально виплекав її і тепер чекав, коли ж наречена підросте. Заручини вже відбулися, весілля тітонька призначила через рік, коли Маші буде ближче до п'ятнадцяти. Тільки зосталося сказати, що юнакові було 27 років і звався він Василь Гоголь. "Любов мого чоловіка до мене була неописанною", - такі слова зоставила в своїх спогадах Марія Іванівна Гоголь. Цей шлюб був на рідкість щасливим. Подружжя ніколи не розлучалося, життя їхнє було веселим, спокійним і безтурботним, повне статків, стосунки незмінно однаковими - ніжними і радісними. Марія Іванівна зізнавалась, що почувала з чоловіком "безперервне, незбурюване щастя". І все ж ця велика любов потьмарена і трагедією: у Маші народжувалися мертві діти, а інші вмирали в дитинстві. Із дванадцяти дітей вижило тільки три дочки і син - майбутній письменник Микола Васильович Гоголь. Він з'явився на світ у Сорочинцях, куди відправили родити Марію Іванівну за порадою лікаря. Дитина була слабка і немічна, проте вижила завдяки безперервним турботам і молитвам своєї юної матері. Все життя вони боготворили один одного. Вже пригнічений хворобами, Гоголь все одно знаходив для матері зворушливі слова: "Туга моя світліє при спогадах про Вас, матусю..." Щастя довго не зраджувало дім Гоголів, а потім несподівано обернулося горем. Василь Афанасійович раптом помер. Поховавши чоловіка, тридцятирічна Марія Іванівна, не бачачи більше мети життя, лягла вмирати: вона відмовлялася від їжі і питва, танула на очах. Та от хтось привів до ліжка малих доньок і змусив їх просити милосердя до них. Материнський інстинкт переміг, але до кінця днів своїх вона надавала перевагу траурному одягу. Марія Гоголь пережила коханого чоловіка на сорок три роки і на шістнадцять років - обожнюваного сина. її поховали в рідних місцях, на Полтавщині, в одній могилі з Василем Афанасійовичем. Друзі Гоголя, які бачили Марію Іванівну вже п'ятдесятирічною, були вражені її нев'янучою красою. Зостались чарівними очі й руки, обличчя було без жодної зморщечки. До речі, природа передала Миколі Васильовичу Гоголю материнську форму рук, які, натхненні талантом, водили по паперу безсмертним пером... (З журналу) 126 Розділ II. Тема 1. Спілкування як інструмент професійної діяльності Вправа 4. Прочитайте вголос, оберіть форму професійного усного спілкування. I. Біологічна зброя Давньогрецький флот у морських битвах використовував отруйних змій та скорпіонів. На ворожі судна закидалися катапультами горщики з цими небезпечними тваринами. Змії та скорпіони миттєво наводили паніку на ворогів. (Домашній календар", 17 березня, 1999 р.) II. Давні римляни мали літальні апарати Давні римляни, ймовірно, мали військово-повітряні сили! Цю гіпотезу висунув італійський археолог Карло Белліні. Підставою для такого припущення слугували невідпорні археологічні факти. Доктор Белліні опублікував неймовірні дані про знайдені ним уламки металевого крила, котре нагадувало відповідну частину гвинтокрилої машини. Предмет датується І ст. до н. є. Знахідку обстежили цивільні та військові авіатори, які одностайно зробили висновок, що вказана частина якогось складного механізму має чудові аеродинамічні якості і могла, з великою вірогідністю, дійсно слугувати крилом апарата, здатного літати. ("Домашній календар", 24 квітня, 1999 р.) III. У що любили грати в давнину? Винайшли цю гру халдейські мудреці, і правила її досі не змінилися. Під різними назвами гра була відома в Єгипті і Давньому Римі, нею захоплювалися фараон Тутанхамон та імператори Клавдій, Доміціан і жорстокий Ка-лігула, який, за свідченнями тогочасних хронік, шахраював найбезсовіснішим чином. Марк Антоній, пишуть історики, грав у неї з прекрасною Клеопатрою, а Нерон іноді промотував цілі гори сестерціїв. Під час третього Хрестового походу Річард Левине Серце і Філіпп Французький видали спеціальний едикт, який забороняв грати у неї солдатам, аби не відволікати від ратних справ. Іспанці знайшли схожі дошки у ацтеків. А в наші дні гра набула такої популярності, що кілька років тому створено Всесвітню лігу гравців у нарди. ("Домашній календар", ЗО жовтня, 1999 р.) Вправа 5. Прочитайте, розкажіть про своє сприймання батьківських порад. НАСТАНОВИ БАТЬКА СИНОВІ Жити слід за християнськими законами, в чистій совісті і правді. Щоб діти були ситі й одягнені, спокійні, в теплому домі, завжди в порядку. 127 Українська мова фахового спрямування Царя бійся, і служи йому вірою і правдою, і завжди за нього Бога моли... не обманюй його. Тим, хто старший від тебе, честь віддавай і кланяйся, середніх як братів шануй, немічних і скорботних наділяй любов'ю, а молодших - люби, як дітей; ніякому створінню Божому не будь лиходієм. Цурайся спілкування з поганими людьми, будь схожим на тих, хто правдою живе, їхні діяння закарбуй у серці своєму і сам чини так само. Народилася дочка - щороку потроху відкладай для неї убори, намисто, святині, олов'яний посуд, мідний і дерев'яний, вирощуй скотинку з приплодом. Піде заміж - усе готове для неї. Швидке (несподіване) весілля - усе буде готове для неї. Карай сина в юності - у старості краса душі твоїй буде; не жалій, бий прутом, здоровий буде: караєш тіло його - оберігаєш душу від гріха. З дочками будь строгий, убережеш їх від гріха, хай ходить у послухові (у послуханні), а не по своїй волі, а то по дурості осоромить дівоцтво своє, -буде для всіх, хто тебе знає, посміховиськом, і осоромишся перед багатьма людьми. Якщо віддаси її заміж невинною (цнотливою), велику справу зробиш, у будь-якому товаристві похвалишся, у кінці життя не плакатимеш через неї. Синові - не давай волі в юності, пройдись по його ребрах, поки він росте. Не буде тебе слухатись - стане хворобою душі і розоренням дому, загибеллю майна і докором сусідів, посміховиськом для ворогів, суворою карою від начальства і злою досадою. Слухайся батька й матері, скоряйся їм, і на старості добро і шана й тобі буде. Якщо дарує Бог гарну жінку - це дорожче від каміння дорогоцінного. Дворові люди (челядь) повинні вміти і знати якесь ремесло, щоб був не злодій, не бражник (любитель пива), не картяр, не грабіжник, не розбійник, не блудник (гультяй), не чаклун, не шахрай, не дурисвіт. ("Домострой", Ярославль, 1991, книга середини XVI ст., часів Івана Грозного) \ Цікаво знати і... . ._ !_.„. - " " ТЕСТ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ КОМУНІКАБЕЛЬНОСТІ Завдання: відповідати "так" або "ні". Перша група запитань:
128 Українська мова фахового спрямування Тема 2. РИТОРИКА І МИСТЕЦТВО ПРЕЗЕНТАЦІЇ 2.1. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію. Види публічного мовлення Риторика (красномовство) має свою історію, без знання якої важко розраховувати на успіх, тим більше педагогам, працівникам культури і мистецтва, політичним діячам. Уже в Стародавньому Єгипті, Індії, Китаї було відоме мистецтво риторики. Справжньою його батьківщиною вважається Стародавня Греція, де публічне слово мало надзвичайно велике значення. Античні ритори виступали із сенаторських трибун, на засіданнях, форумах, судових процесах. Відомими риторами були Арістотель, Демосфен, Цицерон, Квінтиліан, Сократ, Есхіл, Філократ, Лісій, які ще за життя були увінчані лаврами "синів Вітчизни", "рятівників народу". Цицерон у своїх трактатах ораторського мистецтва писав про формування нової людини - людини-патріота, громадянина, який живе ідеалами свого народу й держави. Найблискучішим ритором Стародавньої Греції, володарем дум був всесвітньовідомий Демосфен (384 - 322 до н. є.), промови якого, насичені фактичним матеріалом, містили чимало особистих спостережень, відзначалися динамічністю, переконливою аргументацією й чіткістю. Для Демосфена була характерна артистична манера триматися на трибуні, що також сприяло його успіхові як оратора. Сучасники так характеризували Демосфена: "Нашого ритора з його умінням запалювати і трощити своєю силою і владою можна порівняти з вихором або блискавицею". Теоретиком ораторського мистецтва і великим ритором античного світу був Марк Туллій Цицерон (106 - 43 до н. є.). Він провів на форумі майже 40 років і був справжнім ідейним поводирем римського Сенату. Цицерон відпрацював стиль, який дозволяв йому бути простим і блискучим, безпосереднім і пристрасним. Чудовими досягненнями цицеронівської промови були мелодійність і ритмічність. Прославився він своїми знаменитими патетичними виступами і висновками. Складовими успіху оратора, за Цицероном, є природний дар й ораторські здібності. Першу промову Цицерон виголосив у 25 років (мала назву "На захист Публія Квінція"), а останню (дванадцяту філіппіку) - у рік своєї смерті (прожив 63 роки). Для його промов характерні оклики, повтори, іронія, градація. У деяких його промовах майже не вживаються сполучники. Такий риторичний прийом робив судову промову карбованою. Цицерон був творцем латинської літературної мови: з важкої, неоковирної зброї викував тонку, гостру рапіру, яка проникала у найпотаємніші вигини людської думки. Він виголосив понад сто промов, тексти п'ятдесяти семи збереглися і є риторичною скарбницею для всіх часів і народів. Теорію ораторського мистецтва розробляли Арістотель і Платон. На думку Платона, красномовство має бути діловим, а не марнослівним, непід- 136 Розділ II. Тема 2. Риторика і мистецтво презентації купним, чесним і високоморальним. Особливо критично Платон ставився до судових риторів. Арістотель (348 - 322 до н. є.) розглядав ораторське мистецтво у філософському плані, підкреслюючи його етичні й естетичні функції. Він уважа-ється творцем теорії суперечки, дискусії. Аристотель розрізняв:
Перші настанови для тих, хто готувався виступати публічно, належали, очевидно, сицилійським риторам Тисію і Корку. Це були рекомендації про те, як слід членувати промову на частини (вступ, виклад справи, закінчення) і які докази слід підбирати. Комедія Аристофана "Жаби", де інсценовано суперечку Есхіла й Еврипіда, а також деякі фрагменти промов софістів, ораторів Гор-гія, Сократа, дають уявлення про посібники риторів. Залежно від змісту, призначення, форми чи способу виголошення, а також обставин, публічний виступ поділяють на різні жанри (види), а саме: промова мітингова, агітаційна, ділова, ювілейна, лекція, виступ. Промова - це усний виступ з метою висвітлення певної інформації та впливу на розум, почуття й волю слухачів логічною стрункістю тексту, емоційною насиченістю та вольовими імпульсами мовця. Давньоримська ораторська схема "що, для чого, у який спосіб" може і нині бути визначальною для промовця. Отже, враховуючи вид промови, оратор повинен змінювати й характер виступу, і засоби, якими оперуватиме під час її виголошування. Мітингова промова зазвичай виголошується на злободенну тему й стосується суспільно значущої проблеми, яка хвилює широкий загал. Цей короткий, емоційний виступ розрахований на безпосереднє сприймання слухачів. Завдання оратора виявити нові, нестандартні аспекти теми, спонукання присутніх по-новому сприймати уже відомі факти і реалії. Успіх мітингової промови залежить від індивідуального стилю оратора, його вміння доречно використовувати арсенал вербальних і невербальних засобів спілкування та майстерності імпровізувати залежно від реакції аудиторії. Палка, заклична, актуальна, майстерно виголошена мітингова промова, як свідчить історія, - дієвий чинник впливу на свідомість слухачів, свідченням можуть слугувати виступи ораторів під час Помаранчевої революції. Агітаційній промові притаманні практично всі складові промови мітингової. Торкаючись актуальних суспільно-політичних проблем, активно впливаючи на свідомість, промовець спонукає до певної діяльності, до нагальної необхідності зайняти громадянську позицію, змінити погляди чи сформувати нові. В агітаційній промові, як правило, роз'яснюють чи з'ясовують певні питання, пропагують певні думки, переконання, ідеї, теорії тощо, активно агітуючи за їхню реалізацію чи втілення в життя. Прикладами агітаційних промов були виступи політпрацівників перед вошами у Велику Вітчизняну війну, коли палке, щире патріотичне слово вело в бій полки. 137 Українська мова фахового спрямування Ділова промова характеризується лаконізмом, має критичне спрямування, полемічність та аргументованість викладених у ній фактів. На відміну від мітингової та агітаційної, ділова промова орієнтована на логічно виражене, а не емоційно схвильоване сприйняття слухача. Частіше цей виступ не має самостійного значення, він зрозумілий і сприймається лише в контексті проблеми, що обговорюється на конкретному зібранні, наприклад, під час захисту дисертації на здобуття наукового ступеня. Ювілейна промова присвячується певній даті, пов'язаній з ушануванням окремої людини, групи осіб, урочистостям на честь подій з життя та діяльності організації, установи, закладу тощо. Якщо це підсумок діяльності ювіляра, то до ювілейної промови можна включати в хронологічному порядку найважливіші етапи його творчості та досягнення, побажання подальшої плідної праці і всіляких гараздів. Доречна пафосність не повинна переходити в заштамповану, нудну одноманітність. Слушними в ювілейній промові будуть експромти й імпровізації, тактовні жарти та дотепне акцентування уваги слухачів на своєрідних рисах ювіляра, спогади про цікаві й маловідомі факти з його життя та діяльності. Форма і зміст ювілейної промови, попри невимушеність і дотепність її викладу, повинні бути морально та естетично виважені промовцем, щоб не образити ні ювіляра, ні його близьких, ні слухачів. Лекція є однією з форм пропаганди, роз'яснення суто наукових, науково-навчальних, науково-популярних знань шляхом усного викладу навчального матеріалу, наукової теми, характеризується логічністю викладу, точністю вживання наукових фахових термінів, стилістичною завершеністю. Лекції є навчально-програмові, оглядові, лекції зі спецкурсу; складаються зі вступу, основної частини та висновків. Лектор повинен бути готовий до запитань слухачів за темою лекції. Відповіді його зазвичай коректні, виважені, лаконічні. Виступ, як правило, не готується завчасно, а є спонтанною реакцією на щойно почуте від промовця, доповідача. У лаконічному виступі промовець може порушити одне-два питання чи дати на них конкретну відповідь, не відходячи від порядку денного. Виступ на зборах, нараді, семінарі передбачає:
чи президії, а й усім присутнім, побудувавши його так, щоб одержана ними інформація була зрозумілою й лягла в основу їх власних роздумів і висновків. Епоха масової комунікації наклала свій відбиток на тематику і стиль виступів ораторів. Сучасна масова культура і причетне до неї ораторське ми- 138 Роздій II. Тема 2. Риторика і мистецтво презентації стецтво значною мірою прагнуть щиро допомогти людині в пошуках шляху утвердження своєї особистості. Майстри сучасного ораторського мистецтва намагаються визначити світоглядні орієнтири аудиторії, що знаходиться перед ними. Ретельна підготовка забезпечить успіх публічного виступу. Це надасть впевненості у свої сили. Промовець, який належно не підготувався до виступу, вже хвилюватиметься навіть від думки про те, що йому доведеться імпровізувати перед аудиторією. Мовознавець Коваль А. П. слушно радить підбирати матеріал для виступу ретельно, звертати увагу на його впорядкування, приведення до відповідності форми викладу. Початок виступу має для промовця найважливіше значення, бо від нього залежить:
Слід пам'ятати: промову треба починати відразу ж по суті справи або з чогось цікавого, що привертає увагу. Вступ не повинен бути надто серйозним, надто сухим, надто довгим та шаблонним. Мета виступу полягає в тому, щоб стисло пояснити зміст і завдання промови та вказати питання, на яких автор збирається спинитися. У деяких випадках недоцільно у вступі розкривати головну думку промови. Головне у виступі - його основні положення, які потім доповнюються деталями. Окремі положення і твердження подаються без доказів, якщо є певність, що слухачі сприймуть їх на віру, або супроводжуються доказами, посиланнями на свідків, авторитети тощо. Варто йти від простого до складного. Слід дотримуватися хронологічної послідовності. Застосовується цей метод, звичайно, при характеристиці, наприклад, процесу роботи, якоїсь події. Іноді інформацію упорядковують на основі локального принципу. У виступі можна користуватися чотирма формами викладу. Важливе значення має закінчення виступу. Воно вирішує, що слухачі запам'ятають, що вони візьмуть для себе. Треба підготувати й записати заздалегідь прикінцеві речення. Варто вивчити їх напам'ять. Ці та інші прийоми широко використовуються в сучасному ораторському мистецтві і ведуть до успіху багатьох людей у різних сферах фахової діяльності. У теперішній час значна кількість освічених спеціалістів прагне виявити свою особистість на ниві освіти, естради, письменництва і репортерства, дипломатичної і політичної діяльності. І, як ніколи раніше, впадає в око їхня здатність або нездатність до обраної сфери діяльності, яка полягає саме у володінні мовним багатством і вмінні виявити його у виступах. Професійне володіння ораторською майстерністю стає в сучасному світі невід'ємним елементом підготовки фахівців у будь-якій професійній праці. 139 Українська мова фахового спрямування 2.2. Публічний виступ як важливий засіб комунікації. Комунікативні вимоги до мовної поведінки. Мистецтво аргументації Один із розділів книги "Ділове спілкування" А. П. Коваль назвала "Промовець виходить на трибуну". Епіграфом взято слова Софокла: "Багато говорити і багато сказати - це не є те саме". І справді, це так. Можна дійсно багато говорити, але важливого так і не сказати. Ви можете заперечити: інколи треба говорити і не сказати того, про що питають, про що слід мовчати. Так, але ми маємо на увазі не такі випадки. Коли виходиш на трибуну виголошувати промову чи повідомлення, слід перед тим подумати, як краще це зробити, щоб присутнім було цікаво, щоб вони почули щось нове для себе - тобто, говорити так, аби було що слухати. Великий оратор Цицерон вважав, що "промова повинна виростати й розвиватися зі знання речей: якщо оратор не проник у речі, не пізнав їх, мова його беззмістовна" [2, с. 181]. При умовах дуже серйозної підготовки і відповідальності оратори відточують свою мову, збагачують свій словниковий склад, адже за тим, як і про що ми говоримо, судять про наш культурний рівень і рівень знань загалом. У повсякденному спілкуванні ми можемо не звертати уваги на чіткість вимови звуків, хоча нас просять інколи вимовляти їх чіткіше, не зважаємо на темп мови, на паузи. Усе це слід враховувати, готуючись до виступу перед аудиторією, якою б вона не була щодо кількісного складу. Слід пам'ятати, що перед початком виступу варто кілька разів вдихнути й видихнути повітря, потім -перед кожним початком речення чи абзацу. Якщо ми виголошуємо доповідь (тоді мова відредагована), треба вміти ділити текст на частини - логічні, смислово окреслені такти. Наприклад, поданий уривок авторка посібника радить розбити на такі частини-такти: "Треба на державному рівні / створити режим / найвищого благополуччя / для функціонування рідної мови / в усіх сферах / і на всіх щаблях суспільства, / підкріпивши теорією, / правовими законами, / аж до притягання до відповідальності осіб, / які перешкоджають / розвиткові національної культури"/ (Б. Олійник). У виступах-експромтах, імпровізаціях паузи будуть там, де ми робимо "зупинку", шукаючи потрібне слово, відповідний факт та інше. Та імпровізовані виступи майже завжди сприймаються краще, аніж заздалегідь підготовлені і продумані до деталей. Вони безпосередні, більш емоційні, у них розкривається людська сутність промовця. Його успіх буде ще більшим, якщо він володіє своїм голосом - коли голос чистий, приємний, пом'якшений, відшліфований навичками повсякденного літературного мовлення. Пам'ятаймо слова Т. Шевченка: Ну що б, здавалося, слова? .. .слова та голос - більш нічого, а серце б'ється, ожива, як їх почує... 140 Розділ II. Тема 2. Риторика і мистецтво презентації Слід пам'ятати слова теоретика-театрознавця К. С. Станіславського: "На слухача впливають не тільки думки, уявлення, образи, пов'язані з прока-зуваними словами, а й звукове забарвлення слів - інтонація й красномовне мовчання, яке договорює недоказане словами. Інтонація й пауза самі по собі, без слів, мають силу емоційного впливу на слухача" [2, с. 207 - 208]. Сила й висота голосу, темп мовлення, паузи, тембр - це складові поняття "інтонація". Дуже важливі наголоси, в яких повинні зливатися три їх види: словесний, логічний, емоційний. Тон мовлення може бути: дружній, агресивний, повчальний (менторський), театральний, миролюбний, саркастичний, урочистий, діловий, розмовний і ... лекційний. Мабуть, кожного разу тон може бути іншим, але застерігають нас від повчального, менторського, без моралізаторства, набридливої повчальності, без агресивності, хоча у світі нині так багато негараздів, які впливають на наші почуття, від яких залежить і тон виступу. Досвідчений оратор, виступаючи перед незнайомою аудиторією, тримається дуже обережно. Він скаже: "Як ви знаєте...", "Давно відомо, що...", "Дозволяю собі нагадати про...". Слід пам'ятати, що в аудиторії, яка нас слухає, часто є такі люди, які в інших галузях знань - фахівці високого профілю, високоерудовані, тому мова виступаючого мусить бути без зайвого самозадоволення, самозакоханості, а з повагою до слухачів. Часто, закінчуючи виступ, слід подякувати їм за те, що слухали, що взяли участь у роботі. Це - маленький штрих до вашої інтелігентності. Вищенаведені вимоги до виступаючого і поради щодо планування публічного виступу й виголошення його повною мірою стосуються дипломатичного працівника України, що виголошуватиме промову чи у своїй державі, чи тим більше за її межами. Адже у виступі від імені уряду, крім викладу позиції з актуальних міжнародних питань, своїх конкретних пропозицій (якщо такі є), слід пояснити також основні принципи й головні напрями своєї зовнішньої політики. Як правило, виступ починається шанобливим звертанням до тих, хто безпосередньо приймає закордонних гостей (глава уряду, президент країни, інші керівники держави), до всіх присутніх при виголошенні виступу. Такими є вирази: "Шановний {вельмишановний) пане Голово Конгресу депутатів {Голово Сейму, Голово Сенату)", "Шановний {високошановний) пане Президенте", "Шановні пані і панове" та ін. Після звертання слід виголосити слова подяки стороні, що приймає гостей, у такій формі: "Хочу щиро подякувати Вам, пане ..., за теплі слова на адресу нашої делегації", "Насамперед хочу подякувати за надану можливість виступити перед такою поважною аудиторією". Промовець, як правило, стисло знайомить аудиторію з останніми полі-тико-економічними подіями в житті свого народу, висловлює подяку, якщо це доречно, за підтримку курсу нашої держави стороною, що приймає делегацію, дає оцінку міжнародних подій, накреслює перспективи взаємовигідних контактів обох сторін (звичайно, якщо його до цього уповноважили). 141 Українська мова фахового спрямування З метою тематичної градації, актуалізації висловлюваних думок, привернення уваги до виступу промовець може звернутися кілька разів до аудиторії: "Шановні пані і панове". У тій частині виступу, де промовець висловлює думки про основні засади співпраці, часто вживаються такі вирази:
- "Велике практичне значення для наших країн може мати..."; "Це стало добрим прикладом..."; - "Щиро сподіваюсь (сподіваємося) на Вашу підтримку...". Свій виступ промовець закінчує словами: "Дякую за увагу" . Типи підготовки до публічного виступу:
Мистецтво аргументації Серцевиною тактики є аргументація - це обґрунтування прийнятності, слушності певних тверджень або намірів дії. У структурі аргументації виділяють такі компоненти:
3) форма (схема) - це спосіб зв'язку аргументів і тези. Промовець повинен знати основні критерії добору аргументів:
Існує багато класифікацій аргументації. Подаємо найважливіші, які можна використовувати для публічного виступу. 142 Розділ II. Тема 2. Риторика імистецтво презентації 1. Залежно від способу обгрунтування розрізняють:
2. Залежно від форми (схеми) розрізняють:
3. Залежно від процедури обґрунтування розрізняють:
Література
 Потрібно знати Доповідь ЖАНРИ КРАСНОМОВСТВА Соціально-політичний Агітаційна промова Парламентська промова Політогляд Лекція Наукова доповідь Академічний Реферат Огляд Бесіда Кінолекція Лекційний Репортаж І Лекція-екскурсія | Лекція-концерт 143 Українська мова фахового спрямування Звинувачувальна промова Судовий Захисна промова Самозахисна промова Промова потерпілого Соціально-побутовий Ювілейна промова Застільна промо-ва (тост) Ритуальна промова Усне побутове оповідання Військовий Промова на конференції Запалювальна промова Дипломатичний Промова при здійсненні дипломатичного акту Промова на міжнародній конференції Церковно-богословський Церковна проповідь Промова на освя-ченні храму Ритуальна промова Промова на соборі (За В. В. Молдованом) 2.3. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій Поняття "презентація" активно вживається у багатьох сферах професійної діяльності. Це слово тлумачать як офіційне представлення чогось нового, того, що недавно з'явилося або було недавно створене. Презентація нині відбувається з різного приводу: вихід нової книги, випуск певного товару легкої промисловості, взуттєвих фабрик, новостворе-них засобів електронного зв'язку, сільськогосподарських вітчизняних машин, автомобілів та інше. Найчастіше презентація має інформаційно-діловий характер. Часто на такому заході виступають запрошені політичні чи громадські відомі діячі, підприємці, банкіри, спонсори, представники фірм. Журналісти, працівники радіо і телебачення та зацікавлені фахівці створюють спільно необхідну інформацію і масово поширюють її. Оскільки презентація певного товару (матеріальної, наукової чи мистецької продукції) відбувається і на спеціальних виставках, і на фестивалях, вона повинна бути добре спланованою, оригінально оформленою, естетично привабливою, а її організатори - безумовно, добре підготовлені до представлення експонатів. Відповідальними особами готується достатня кількість рекламної продукції (проспекти, листівки), щоб зацікавлені запрошені особи змогли реалізувати свій інтерес - укласти договори на поставку чи закупівлю презентованих товарів, на подальшу творчу співпрацю. 144 Розділ II. Тема 2. Риторика і мистецтво презентації Типи презентацій зазвичай є такі:
Під час презентації товару (цей захід обов'язково має продуманий сценарій, наприклад, на книжковому ярмарку презентують надзвичайну за змістом, актуальністю проблем, стилістикою книжку, де обов'язково присутній її автор, група підтримки, читці, можливе демонстрування фільму або виступ акторів чи художньої самодіяльності) відповідні особи вітають організаторів, а відповідальний заходу повідомляє присутніх про мету, визначає ключові моменти. Встановлюються ділові контакти із запрошеними, детально продумується закінчення процедури представлення, спілкування із потрібними, зацікавленими людьми. Не слід забувати про висловлення вдячності присутнім, за увагу до організаторів дійства, відповісти на можливі поставлені запитання, коротко підсумувати найважливіші факти та аргументи. Презентацію зазвичай проводять у другій половині дня, дають можливість фахівцям детально ознайомитися з продукцією, налагодити способи співпраці та реалізації інтересів. Можна планувати і прес-конференцію, заздалегідь завбачивши обмін промовами, цікаву художню частину з участю акторів. Фуршет або аляфуршет зміцнить теплоту ділових стосунків. Оскільки презентація - це комунікативний процес, то знавець міжнародних культурних традицій Н. В. Ботвина радить використати такі "ключові слова і поняття", які мають позитивний вплив на аудиторію і запам'ятовуються інтерв'юерами - організаторами дійства. Таким мовним засобом є акронім (гр. акгоз - високий, верхній і опута - ім'я) - абревіатура, що складається з початкових літер або звуків слів твірного словосполучення, наприклад: ЗАКОН - 3 - знати фахові навички, вміння; А - аналізувати стан справ; К - конкретизувати завдання; О - оптимально його розв'язати; Н - намір перейти до наступного. Тобто продуманість, продуманість і ще раз продуманість заходу. Мистецтво презентації вимагає врахування мовленнєвих, стилістичних, композиційних, як зазначено вище, та комунікативних принципів. Мова виступаючого повинна мати фахові, зрозумілі присутнім, терміни. Речення частіше прості, не ускладнені синтаксично, побудовані стилістично правильно, пояснення - виразні, чіткі, продумані, без жаргонізмів або нині надмірно поширених абревіатур. Темп мовлення середній, чітка вимова звуків, висловлювання лаконічні. Логічні доведення емоційні в міру. Допустиме вживання прислів'їв і приказок, цікавих афоризмів. Не слід забувати про імідж презентаторів - зовнішній вигляд (костюм, зачіска, взуття, краватка, обмаль прикрас), рухи, манера поводитися. Отже, комунікативні приципи презентації повинні бути дотримані щодо вимог мовної кульутри при ділових публічних стосунках. 10—1239 145 Українська мова фахового спрямування ,.-. ч»\ Цікаво знати Викладіть власну думку щодо важливості / неважливості вміння швидко читати і говорити. НАЙШВИДШІ ГОВОРУНИ Найшвидше від усіх говорять Стів Вудморз графства Кент (Великобританія), Шон Шеннон із Канади і Стів Брайєрс, англієць із Пемброкшина. Результатом Вудмора, коли він брав участь у шоу на англійському телебаченні під назвою "Рот з мотором", 22 вересня 1990 року, було 595 слів за 56,01 секунди (або 637, 4 слова за хвилину). Коли він тренується, відбирає уривок із книги і розповідає його до тих пір, поки це не стає його другою натурою. Зазвичай він готується до виступів тільки напередодні ввечері, та коли його рекорд побили, то, для того щоб повернути собі титул рекордсмена, він тренується протягом шести тижнів. Шеннон прочитав монолог Гамлета "Бути чи не бути" (260 слів за 23,8 секунди, або 655 слів за хвилину) 30 серпня 1995 року в Единбурзі (Великобританія). Він усвідомив свою здібність ще дитиною, коли його просили говорити повільніше, тому що неможливо було зрозуміти, що він говорить. Тепер він практикується тільки по декілька хвилин на день: якщо він приділяє цьому більше часу, мова його стає нерозбірливою. 6 лютого 1990 року Брайєрс читав тексти пісень із альбому групи "Квін" і справився з цим за 9 хвилин 44 секунди, причому він читав текст з кінця у зворотному порядку. Найшвидший читець текстів у зворотному порядку зазвичай зачиняється у своїй кімнаті і сидить там доти, доки не вивчить свої монологи, інколи тренуючись по чотири години на день. (Книга рекордов Гиннесса) |
Схожі:
|
ДЕРЖАВНА МОВА – Мова професійного спілкування Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Комунікативне призначення мови в професійній... |
ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ З КУРСУ Державна мова – мова професійного спілкування. Мовне законодавство та мовна політика в Україні |
|
Лекція Державна мова мова професійного спілкування Евфемізм і перифраз у професійному спілкуванні Лекція Риторика і мистецтво презентації |
Методичні рекомендації та тематика практичних занять (3-5 семестри) «Українська мова як компонент професійної компетенції. Нормативно-стильові основи професійного спілкування» слід починати зі з’ясування... |
|
Урок №1 Клас 5 Тема. ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТI СУСПIЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ Тема. ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТI СУСПIЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ |
RETRO 2010 02 — 06. 07. Crimea, Ukraine Народна мова – на противагу літературній, жива мова народних мас, відома в усному вживанні, як розмовна мова чи як мова фольклорних... |
|
ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ НІМЕЦЬКА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ ІІ курс Тема І Обговорення і підписання угоди. Умови і терміни постачання оплати. Рахунок. Транспортна документація. (Пасивний стан. Підрядне речення... |
Тема: Вступ. Мова найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу Прочитати речення. У яких із них йдеться про мову, а в яких – про мовлення? Як пов'язані мова і мовлення? |
|
2 Сократ – «Заговори,щоб я тебе побачив» Мова професійного спілкування підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації та в контактах... |
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА Мова є найважливішим засобом людського спілкування та інтелектуального розвитку особистості, визначальною ознакою держави, безцінною... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua