Книга скачана с сайта ИНр://е kniaa in ua Издательская группа «Основа»


Скачати 4.98 Mb.
Назва Книга скачана с сайта ИНр://е kniaa in ua Издательская группа «Основа»
Сторінка 9/42
Дата 09.10.2013
Розмір 4.98 Mb.
Тип Книга
bibl.com.ua > Культура > Книга
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   42

Найвидатніпіою роботою Фідія самі греки вважали скульптуру Зевса Олімпійського, що було створено для храму Зевса в Олім­пії. Статуя прикрашала величезну залу храму: завдовжки 64 м, завширшки 28 м, заввишки приблизно 20 м. Величезний 14-мет- ровий Зевс сидів на троні із золота, слонової кістки, чорного дерева та самоцвітів. На троні Фідій відтворив чимало сюжетів еллінської міфології та фігури реальних людей (зокрема, свого улюбленця Пантарка — переможця Олімпійських ігор у боротьбі з-поміж най­молодших).

Пластинки золота і слонової кістки, якими вкрито статую Зев­са, майстерно закріплені на дерев’яному каркасі. За описами, го­лову Зевса прикрашав золотий вінок із оливкових гілок — ознака миролюбства грізного бога. Оголена до пояса фігура Зевса і його голова були вирізьблені зі слонової кістки. В одній руці він три­мав золоту статую крилатої фігури богині перемоги Ніки, другою спирався на скіпетр із орлом на верхівці. Перекинутий через плече плащ, волосся і борода Зевса були виконані із золота. Статуя здава­лася живою.

Афінський акрополь містив парадну біломармурову браму Про­пілеїв, храм богині Ніки (Безкрилої Перемоги), Ерехтейон (Ерех- тей — легендарний цар) та головний храм Афін — Парфенон (храм Афіни-Діви, Парфенос). У центрі Парфенона — статуя Афіни Пар- фенос роботи Фідія, виконана на дерев’яному каркасі зі слонової кістки (тіло) та золота (убрання та волосся). Ще одна гігантська бронзова статуя Афіни Промахос (Войовниці) — шедевр скуль­птурної майстерності Фідія. Афіна Промахос — захисниця свого міста — правицею спиралася на спис, у лівій руці тримала щит, на голові — шолом. Статую Афіни було видно з моря.

Виступ 4-го доповідача

Молодшим сучасником Фідія був скульптор Поліклет із Арго­са (II половина V ст. до н. е.), який зображував здебільшого атлетів. Його статуї «Дорифор» та «Діадумен» відомі в римських копіях. Поліклет був також архітектором театру в Епідаврі, розрахованого на 10 000 глядачів, багато працював над ідеальними пропорційни­ми співвідношеннями людського тіла, що виклав у трактаті «Ка­нон».

У IV ст. до н. е. уславилися Скопас, Пракситель, Лісіпп, Ле- охар. На жаль, більшість їх шедеврів дійшла до нас лише у рим­ських копіях. Скульптуру зазвичай розписували. Її спочатку по­кривали воском, а потім дещо підфарбовували.

Скопас розвинув мотиви патетичної героїки в мистецтві. Він був одним зі скульпторів Галікарнаського мавзолею — дива ан­тичного світу. Відомою скульптурою Скопаса є «Вакханка», яка передає пластику рухів, характеризується виражальністю та емо­ційністю композиційного вирішення.

Одним зі сподвижників Скопаса у роботі над Галікарнаським мавзолеєм був Леохар, якому приписують відому статую «Апол­лон Бельведерський» (назва походить від Ватиканського палацу Бельведер, де статуя зберігається нині).

Виступ 5-го доповідача

Пракситель (грецьк. Пра[ітП0к9, бл. 390—330 років до н. е.) — давньогрецький скульптор доби пізньої класики, провіднний представник новоаттичної школи пластики. Збагатив мистецтво елементами лірики, вирізнявся майстерним створенням боже­ственних образів. Він першим почав зображати красу оголеного жіночого й чоловічого тіла, активно працюючи у мармурі. Пракси­тель є учнем (і сином) скульптора Кефісодота.

Майстер працював переважно в Афінах. Твори Праксителя, виконані здебільшого у мармурі, відомі за античними копіями і свідченням давніх авторів. В оригіналі збереглася лише зна­йдена в Олімпії група «Гермес із немовлям Діонісом» (бл. 340 ро­ку до н. е., Музей в Олімпії), однак деякі вчені уважають її піз­нішою копією. У ранніх роботах («Сатир, який наливає вино», бл. 375 року до н. е.) Пракситель найчастіше наслідує принципи Поліклета.

У створених Праксителем образах богів і богинь переважає споглядальний настрій. Скульптор досягає враження ідилічних, одухотворених образів за допомогою надзвичайно тонкої оброб­ки мармуру, віртуозного використання світлотіньових ефектів (завдяки чому окремі поверхні плавно перетікають одна в одну, виникає ефект «вологого погляду»). Найвідоміші твори Пракси­теля «Аполлон Сауроктон» («Аполлон, який вбиває ящура», бл. 370 року до н. е.); «Афродіта з острова Кос» (бл. 360—350 ро­ків до н. е.), яка милується своїм відображенням у дзеркалі; «Аф­родіта Кнідська» (бл. 350 року до н. е.).

У літературних джерелах Праксителя згадують як автора скульптур здебільшого богів — юних і прекрасних, у душевно­му й чуттєвому збудженні (Аполлон, Артеміда, Діоніс, Афродіта й Ерос — улюбленці Праксителя). Смертних він зображував зрідка: відомі дві статуї знаменитої гетери Фріни й одна статуя переможця на Олімпійських іграх. З-поміж образів богів, створених Пракси­телем, статуя Афродіти оголеної була в давнину найвідомішою.

Ще одна видатна робота скульптора — голова Афродіти, у якій по­єднуються людська та божественна краса. Можна назвати ще кіль­ка знаменитих його творів: «Венера Аральська», «Юнона Людові- зі», «Гермес Антиной» та ін. Послідовниками Праксителя можна вважати його синів Кефісодота-молодшого і Тимарха.

Виступ 6-го доповідача

Елліністична скульптура продовжує традиції Скопаса і Праксителя, але її твори позначені здебільшого індивідуаліза­цією образів. Для скульптури цього періоду є характерним інтерес до людини, її емоцій, а також динамічність, виразність. До най­визначніших належать «Афродіта з острова Мілос» (Венера Мі- лоська), «Ніка Самофракійська», скульптурна група «Лаокоон та його сини» (роботи Агесандра, Полідора та Афінадора), «Фор- незький бик», портрет Демосфена і одне із див світу, що не дійшло до сьогодні,— Колос Родоський (заввишки 35 м). Значну кількість пам’яток давньогрецького мистецтва знайдено на території колиш­ніх античних держав Північного Причорномор’я в Україні.

Сюжет «Лаокоона...» запозичений із давньої легенди: троян­ського жерця Лаокоона боги покарали за те, що він переконував співгромадян не довіряти грекам і не заносити до міста дерев’яного коня; на нього наслали велетенських зміїв, які задушили Лаоко­она та його синів. Скульптура зображує відчайдушні й марні зу­силля героїв, які намагаються вивільнитися з лабетів чудовиськ. У скульптурі майстерно передано безплідність боротьби, невідво­ротність загибелі.

З-поміж тогочасних митців уславилися учні видатного скуль­птора Лісіппа. Так, Харес із Лінда спорудив на острові Родос на честь героїчного захисту міста гігантську бронзову скульптуру бога Геліоса (Сонця) — знаменитий Родоський Колос, що став од­ним із семи див світу. Статуя Колоса Родоського була заввишки

ЗО м. Спочатку Харес спорудив залізний каркас і покрив його гли­ною. Потім фігуру було вкрито бронзовими листами. На статую пішло 12 т бронзи. Щоб надати їй стійкості, статую наповнили ка­мінням. Колос Родоський простояв лише 66 років: 224 року до н. е. його було зруйновано під час землетрусу.

Картка для 2-ї групи

«Життєвий шлях Мікеланджело Буонарроті»

Виступ доповідача

Мікеланджело Буонарроті (іт. Michelangelo Buonarroti, 1475—1564) — флорентійський скульптор, художник, архітектор, поет і інженер.

Мікеланджело народився 6 березня 1475 року в тосканському містечку Капрезе поблизу Ареццо, у сім’ї Лодовико Буонарроті, міського радника. У 1485—1488 роках Мікеланджело відвідував гімназію Франческо та Урбіно. 1488 року батько Мікеланджело, усвідомивши серйозність схильностей сина до мистецтва, віддав його учнем до майстерні художника Доменіко Гірландайо. Тут він ознайомився з основними матеріалами і технікою, створив гра­фічні копії творів видатних флорентійських художників Джотто та Мазаччо. Уже в цих копіях виявилося характерне для Мікелан­джело скульптурне трактування форм. Рік потому Мікеланджело переходить до школи скульптора Бертольдо ді Джованні, що іс­нувала під патронатом Лоренцо де Медичі, фактичного господаря Флоренції. Приблизно впродовж 1490—1492 років Мікеланджело перебував при дворі Медичі. Можливо, тоді були створені «Мадон­на біля сходів» і «Битва кентаврів». Після смерті Медичі (1492) Мікеланджело повернувся додому.

У 1494—1495 роках Мікеланджело живе у Болоньї, створюючи скульптури для Арки Св. Домініка. 1495 року він створює скульп­тури «Святий Йоханнес» і «Сплячий Купідон». Упродовж 1496— 1501 років у Римі він створює «Вакха» і «Римську П’єту».

1501 року Мікеланджело повертається до Флоренції. Працює за замовленнями (скульптури для вівтаря Пікколоміні, «Давид», «Дванадцять апостолів»), починає працювати над «Святим Мат­вієм». Упродовж 1503—1505 років він створює «Мадонну Дону», «Мадонну Таддеї», «Мадонну Пітті» і «Брюггерську Мадонну». 1504 року завершує «Давида» й отримує замовлення на створення «Битви при Кашині».

1505 року Папа Юлій II викликає скульптора до Рима і замов­ляє йому гробницю. Упродовж 8 місяців митець перебуває в Карра- ре, обираючи необхідний для роботи мармур. У 1505—1545 роках із перервами працює над гробницею, створює скульптури «Мой- сей», «Зв’язаний раб», «Умираючий раб», «Лія».

У квітні 1506 року знову повертається до Флоренції, отримує замовлення на створення бронзової статуї Юлія II у Болоньї, яку було пізніше зруйновано. Над цією статуєю митець працює впро­довж 1507 року.

1508 року Мікеланджело на прохання Юлія II їде до Рима, де розписує фрески стелі в Сікстинській капелі. Над ними він працює до жовтня 1512 року. 1514 року Мікеланджело отримує замовлен­ня на створення фасаду церкви Медичі Сан Лоренцо у Флоренції.

У 1516—1519 роках відбулися численні поїздки митця за мар­муром для фасаду Сан Лоренцо до Каррари і П’єтразанта.

Помер Мікеланджело Буонарроті 18 лютого 1564 року в Римі. Похоронений в церкві Санта-Кроче у Флоренції. Перед смертю він продиктував заповіт з властивою йому небагатослівністю: «Я від­даю душу Богові, тіло — землі, майно — рідним».

Картка для 3-ї групи

«Значення творчості Мікеланджело Буонарроті»

Виступ доповідача

За своє майже 90-річне життя цей неперевершений творець, пристрасний патріот, упертий і свавільний, створив багато шедев­рів. Велич Мікеланджело полягала в тому, що основною темою йо­го творчості є ідея боротьби. Сприйняття Мікеланджело реальності як утіленого в матерії духу поза сумнівом сходить до неоплатони- ків. Для нього скульптура була мистецтвом звільнення фігури, закутої в кам’яному блоці. Деякі з його неперевершених за силою дії творів, які здаються незавершеними, могли бути навмисно за­лишені такими, тому що саме на цій стадії «звільнення» форма найадекватніше втілювала задум художника.

Деякі з провідних ідей кола Лоренцо Медичі стали джерелом натхнення і терзань Мікеланджело у його подальшому житті, зо­крема суперечність між християнським благочестям і язичниць­кою чуттєвістю.

Картка для 4-ї групи

«Найвидатніші твори Мікеланджело Буонарроті»

Виступ 1-го доповідача

Найвидатнішими творами Мікеланджело Буонарроті є «Опла­кування Христа» («П’єта»), «Давид», «Мойсей», гробниця Меди­чі, фрески Сікстинської капели.

Монументальний твір Мікеланджело — «Оплакування Хри­ста», чи П'єта (термін в образотворчому мистецтві, що позна­чає зображення сцени оплакування Христа Марією), що зберіга­ється у Ватикані (собор Св. Петра). Мармурові фігури Діви Марії

і Христа натуральних розмірів 24-річний майстер створив на за­мовлення французького кардинала Жана Білера для його гробни­ці. У XVIII ст. статую перенесли в одну з капел базиліки Св. Петра у Ватикані. Під час транспортування були пошкоджені пальці лі­вої руки Мадонни. Ватиканська «П’єта» — один із творів, у яких історики мистецтва вбачають межу між Раннім і Високим Відро­дженням. Італійський майстер переосмислив у дусі високого гу­манізму традиційне для північної готики скульптурне зображення бездиханного Христа на руках Матері. Незважаючи на складність поєднання в одній статуї двох таких значних фігур, композиція «П’єти» є бездоганною. Фігури трактовано як єдине ціле, їх по­єднання вражає злитістю. Водночас скульптор тонко протиставляє чоловіче й жіноче, живе й мертве, оголене й прикрите, вертикаль­не й горизонтальне, чим додає композиції елемент напруження. «П’єта» стала зразком для подальших трактувань цього іконогра­фічного сюжету. Складки вбрання Мадонни, що ламаються, не ли­ше навмисно посилюють драматичний злам Тіла, яке лежить на Її колінах, але й є своєрідним п’єдесталом для усієї пірамідальної композиції. У цих витончених складках приховано потужність, як духовну, так і фізичну, що контрастує із м’якими рисами обличчя Богоматері. Завершеністю й опрацюванням деталей «П’єта» пере­вершує інші скульптурні твори Мікеланджело.

Виступ 2-го доповідача
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   42

Схожі:

Книга перша Книга друга
В змінених формах тіла. О боги,- бо ж од вас переміни,- 3] Задум співця надихніть: відтоді, коли світ народився
Книга дзеркало життя. Книгу прочитав на крилах політав. Хто вчиться...
Мета: Ознайомити з поняттями «каталог», «картотека». Розширити світогляд учнів. Стимулювати пізнавальну активність. Виховувати любов...
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній,...
Книга рекомендована до видання вченою радою Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського (протокол №11...
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)»
Колесников А. Excel 2000 (русифицированная версия). – К.: Изд группа ВНУ, 1999. – 496 с
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)»
Колесников А. Excel 2000 (русифицированная версия). – К.: Изд группа ВНУ, 1999. – 496 с
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)»
Колесников А. Excel 2000 (русифицированная версия). – К.: Изд группа ВНУ, 1999. – 496 с
Книга призначена науковцям, викладачам, аспірантам і студентам філологічних...
...
Книга про Гайдамаччину ХХ століття
Книга є збіркою радіопередач авторського циклу Романа Коваля “Отамани Гайдамацького краю”, який в 2000 – 2001 роках прозвучав на...
Книга перша. Фарисеї за роботою
Наводиться чимало маловідомих або і зовсім невідомих фактів щодо майже половини народних депутатів України від БЮТ та вождів цієї...
Книга ключ до знань. Книги читати усе знати. З книгою подружишся...
Країни Знань. Я загадаю вам за­гадку, якщо ви правильно її відгадаєте, то зрозумієте про якого друга йдеться
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка