Книга скачана с сайта ИНр://е kniaa in ua Издательская группа «Основа»


Скачати 4.98 Mb.
Назва Книга скачана с сайта ИНр://е kniaa in ua Издательская группа «Основа»
Сторінка 6/42
Дата 09.10.2013
Розмір 4.98 Mb.
Тип Книга
bibl.com.ua > Культура > Книга
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42

Середньовічні архітектори Арабського Сходу створили нові ти­пи монументальних культових і світських будівель:

  • мечеті молитовні будинки мусульман;

  • мінарети вежі, з яких закликають вірян на молитву;

  • медресе мусульманські духовні училища;

  • караван-сараї та криті ринки, що відповідали розмаху торго­вельної діяльності міст;

  • палаци правителів, укріплені цитаделі, фортечні стіни з во­ротами й вежами;

  • мавзолеї — монументальні похоронні споруди, що містять ка­меру із останками померлого й поминальну залу.

Мечеть є будівлею, що стоїть осторонь, із куполом-гамбізом. Іноді мечеть має внутрішнє подвір’я (наприклад, Аль-Харам). Флі­гелем до мечеті пристроюють 1—9 веж-мінаретів (кількість міна­ретів повинна бути меншою, ніж у мечеті Аль-Харам). Молитовна зала позбавлена зображень, але на стінах можуть бути написані арабською рядки з Корану. Стіна, звернена до Мекки, позначена порожньою нішею — міхрабом. Праворуч від міхрабу розташована кафедра — мінбар, з якої проповідник (імам) читає проповіді віря- нам під час молитви. При мечетях іноді працюють школи-медресе.

Арабське слово масджид — мечеть, є похідним від арабського кореня саджада — падати ниць, уклонятися — тобто слово позна­чає місце поклоніння. Воно свідчить про місце, де вірянин може вклонитися Богові під час молитви і не припускає нічого, окрім чистого простору. Мусалла — особливий тип відкритих споруд, що оточені стіною або мають тільки одну стіну (вона визначає на­прямок у бік Мекки), розташовані зазвичай за межами міста.

Під час поширення ісламу на нові землі, для потреб вірян не лише будували нові храми, але й пристосовували ті, що вже існу­вали, здебільшого християнські. З-поміж найвідоміших — храм Св. Софії в Царгороді (Стамбулі), а також мечеті Багдада. Влас­не ісламські храми — це прості та зручні споруди, що наближа­ються за формою і планом до будинку Пророка в Медіні, закла­дені на місці колишніх військових таборів. Наприкінці VII ст. була визначена відмінність (за призначенням і функціями) між масджид — невеликою мечеттю для індивідуальної молитви та масджид джаммі — соборною («п’ятничною») мечеттю для ко­лективної молитви, що здійснює вся громада опівдні щоп’ятниці.

Усі мусульманські культові споруди об’єднані спільною ри­сою — вони орієнтовані строго на Мекку (точніше, на Каабу): міс­це, куди мусульмани посилають молитви. Цей напрямок назива­ється кібла («те, що розташоване навпроти»). Від нього отримала свою назву задня, звернена до Кааби, стіна будь-якої молитовної будівлі в ісламі, яка теж називається кібла. У ранній період, коли молитву здійснювали на окресленій на піску ділянці землі, кіб- лу визначали за тінню списа, устромленого в землю. Орієнтація на Мекку утвердилась тоді, коли язичницьке святилище — Ка­абу — було оголошено також і мусульманською святинею. Про це йдеться у другій сурі Корану, що належить до найдавніших медін- ських одкровень.

Як архітектурна споруда медресе склалася у X—XII ст. (напри­клад, медресе Нізаміє в Харгірді, Іран, XI ст.; медресе ан-Нурія аль-Кубра в Дамаску, XII ст.).

Медресе являє собою 1—2-поверхову споруду з прямокутним подвір’ям, келіями, мечеттю та аудиторіями.

Існують регіональні відмінності в архітектурі медресе. У Се­редній Азії мечеть і аудиторії розташовані в корпусі будівлі, по обидва боки від порталу, у Сирії та Єгипті вони займають обернені до подвір’я лоджії. У Малій Азії подвір’я медресе зазвичай покри­те масивним куполом.

Медресе оздоблюють різьбленням по каменю, стуку (алебастро­вій штукатурці), дереву й теракоті та полив’яними плитками.

Зазвичай медресе відкривали при великих мечетях. У них го­тували служителів культу (імамів), учителів початкових мусуль­манських шкіл — мекпгебів, а також службовців держапарату.

Перше медресе було відкрито 859 року у Фесі (Марокко). У пе­ріод IX—XIII ст. медресе поширилися всією територією Близького й Середнього Сходу, а також у Магрибі, тобто країнами, звідки за­родився іслам та які зазнали ісламізації.

У період Середньовіччя медресе були осередками культури — фактично першими університетами в сучасному розумінні.

У часи Аббасидів було створено цілу мережу медресе, яка, крім Персії, Аравії та Магрибу, охопила й деякі території Західної Єв­ропи — Аль-Андалус (переважна частина сучасної Іспанії) та Си- цилійський емірат та території сучасних Афганістану, Пакистану, Пенджабу (Північна Індія). Знамениті медресе діяли в Каїрі (уні­верситет Аль-Лзхар, 975) та Багдаді (університет Мустпансирія, 1233). Наприкінці існування Золотої Орди у XV ст. разом із при­йняттям ісламу мусульманська культура, зокрема й медресе, поши­рилася величезною територією Поволжя (у тюрків, татарів і башки­рів), Середньої Азії та Казахстану. Відомими медресе XV—XIX ст. були медресе Бухарського ханства в Самарканді (медресе Улугбе- ка) та Бухарі; також діяли медресе в Казані, Уфі, Криму (зокрема, Зінджирлі-медресе, засноване 1500 року Менґлі І Ґераєм у Сала- чику поблизу Бахчисарая). У XVII—XIX ст. медресе поширили­ся у багатьох частинах Африки — у Західному і Східному Судані.

Мінарет в ісламській архітектурі — баштоподібна культова споруда при мечеті, з балкона (шерифе) якої глашатай (муедзин) скликає мусульман на молитву (салятп).

Зовнішні стіни мінарету нерідко мають художнє оздоблення — це фігурна цегляна кладка або облицювання полив’яною цеглою.

Стилі та загальна архітектура мінаретів можуть значно різни­тися — залежно від регіону і часу будівництва.

Свої особливості мали мінарети у мусульманських народів Індії, російського Поволжя (татари) — своєрідний сплав церкви й мечеті, із мінаретом посеред даху; у Китаї — з елементами паго­ди, а також у інших народів тощо.

З-поміж мечетей відомі пам’ятки архітектури — Калаян у Бу­харі (1127), Кутпб-Мінар у Делі (бл. 1200), мечеть Ібн-Тулуна у Каїрі та ін.

Мечеть Аль-Харам — головний священний храм мусульман, у внутрішньому подвір’ї якого знаходиться Кааба. Є об’єктом обов’язкового паломництва — хаджу (у Корані мечеть Аль-Харам згадано 15 разів). Розташовано у Мецці в Саудівській Аравії.

Прототип мечеті Аль-Харам з’явився 638 року. За часів про­рока Мухаммеда і «праведних халіфів» Заповідна мечеть була ма­ленькою, без стін; територію відокремлювали будинки, між яки­ми розташовувалися ворота, що служили за вхід. Уперше мечеть розширив халіф Омар ібн Хаттаб, який викупив усі будинки, що до неї прилягали, зруйнував їх, а територію огородив невисокою стіною. Осман ібн Аффан, ставши халіфом, знову розширив мечеть у той самий спосіб. Мечеть Аль-Харам і надалі продовжували роз­ширювати інші правителі.

Сьогодні до мечеті ведуть 4 головних входи і ще 54 додатко­вих, не беручи до уваги входів на 2-й і нижній рівні. Площа мечеті складає 309 000 м2 і може вмістити до 700 000 чоловік. Мечеть має 9 мінаретів заввишки 89 м, 11 сходів та 7 ескалаторів. Комплекс освітлюється за допомогою двох електростанцій. Мечеть оснащено радіо- і телестудіями, а також кондиціонерами.

Без Блакитної мечеті (Ахмедіє) султана Ахмета І неможли­во уявити Стамбул. Мечеть (побудована 1616 року) розташована навпроти храму Св. Софії і мала, за задумом султана, перевершити за красою християнський храм.

Сусідство двох архітектурних шедеврів надає площі між ни­ми неповторності. Уже майже 400 років стоять поруч ці два пам’ятники світових релігій. Офіційно Блакитну мечеть називають мечеттю Султана Ахмеда. А назвою «Блакитна» вона зобов’язана 200 000 кахлям блакитного кольору, що прикрашають її зсередини.

Архітектором мечеті був Мехмет-Ага, який створив цей шедевр архітектури за 7 років. Будівля має всі характерні для архітектури мечетей ознаки. Незвичним у Блакитній мечеті є тільки те, що у неї 6 мінаретів: 4, як зазвичай, з боків, а 2, дещо нижчі,— у зо­внішніх кутах внутрішнього подвір’я. У легендах ідеться про те, що цим султан спричинив гнів старійшин Мекки (релігійний центр ісламу).

До середини IX ст. належить найперший із пам’ятників гро­мадської архітектури середньовічного Єгипту, що дійшли до сьо­годні,— Нілометпр, побудований на острові Роду поблизу Фустату. Споруда являє собою глибокий колодязь із високою колоною посе­редині, за якою вимірювали рівень води в Нілі. Стіни колодязя ви­кладені каменем, прикрашені декоративними нішами і фризами з куфічними написами.

Найдавнішою є форма квадратних у плані мінаретів Сирії, які наслідували вигляд дзвіниць сирійських християнських церков. Останні ж, у свою чергу, розвинули традиції елліністичних і рим­ських баштових укріплень. Тип квадратного в плані мінарету по­ширився в країнах Північної Африки та в Андалузії. На Близь­кому й Середньому Сході панівною стала кругла, дещо звужена у верхній частині форма мінарету. Угорі мінарет прикрашали кіль­цевий балкон, карниз і легка надбудова у вигляді ліхтаря.

У центрах мусульманського світу у різні часи змінювалися роз­міри веж, їх пропорції, елементи композиції, характер оздоблен­ня. Цікавою є форма мінарету аль-Мальвія в Самаррі на березі Тигру. Він був частиною комплексу Великої мечеті міста, найбіль­шої в мусульманському світі, яку почали будувати 847 року. Вели­ка мечеть займала площу 38 000 м2 і являла собою типовий зразок арабської колонної мечеті з велетенським подвір’ям, молитовною залою і мінаретом. Мінарет має незвичну форму: на квадратній основі зрізаний конус, охоплений зовнішнім спіральним обходом- пандусом. Можливо, його архітектор узяв за взірець вавилонський зикурат Етеменанкі.

Незвичним силуетом вирізнялися мінарети Туреччини. Вони були дуже високими, багатогранними й багатоярусними.

З часів династії Омейядів збереглися так звані замки пусте­лі — резиденції халіфів і придворної знаті, побудовані подалі від неспокійних і багатолюдних міських центрів. Навколо замків бу­ли поселення, функціонувала система зрошення — підземні водой­мища, канали, греблі, підземні цистерни; квітнули сади, люди обробляли землю, полювали у доглянутих мисливських угіддях. Замки пустелі нагадували пізньоримські та візантійські сіль­ські садиби. З-поміж них траплялися й справжні замки — вели­кі за розмірами, складні й чіткі за планом, із парадними залами й кімнатами, великою кількістю господарських приміщень. Ці замки були красиво й багато оздоблені рельєфами, різьбленням по каменю, скульптурою, розписами й мозаїкою. Ззовні така спо­руда утворювала замкнутий кубічний об’єм з круглими вежами по кутах і єдиним парадним входом. Замок Хірбет аль-Мафджар поблизу Ієрихона (сучасна Йорданія) — складний ансамбль, який містив палац, мечеть, велетенську лазню, павільйон із басейном у великому подвір’ї. У замку збереглися мозаїки на підлозі, що ілюструють римсько-візантійську традицію у мусульманському мистецтві. Особливо цікавою є декоративна скульптура зі стуку. Барабан одного з куполів спирався по кутах на фігури атлантів. Цей античний мотив був трактований з урахуванням східних тра­дицій: фігури — важкі й застиглі, з могутніми, схожими на стов­пи, ногами, очі непропорційно великі, зачіски та лінії одягу пере­творюються на елементи орнаменту. Купол у лазні прикрашений розеткою, у шість пелюсток якої вписані голівки східних красунь.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42

Схожі:

Книга перша Книга друга
В змінених формах тіла. О боги,- бо ж од вас переміни,- 3] Задум співця надихніть: відтоді, коли світ народився
Книга дзеркало життя. Книгу прочитав на крилах політав. Хто вчиться...
Мета: Ознайомити з поняттями «каталог», «картотека». Розширити світогляд учнів. Стимулювати пізнавальну активність. Виховувати любов...
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній,...
Книга рекомендована до видання вченою радою Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського (протокол №11...
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)»
Колесников А. Excel 2000 (русифицированная версия). – К.: Изд группа ВНУ, 1999. – 496 с
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)»
Колесников А. Excel 2000 (русифицированная версия). – К.: Изд группа ВНУ, 1999. – 496 с
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)»
Колесников А. Excel 2000 (русифицированная версия). – К.: Изд группа ВНУ, 1999. – 496 с
Книга призначена науковцям, викладачам, аспірантам і студентам філологічних...
...
Книга про Гайдамаччину ХХ століття
Книга є збіркою радіопередач авторського циклу Романа Коваля “Отамани Гайдамацького краю”, який в 2000 – 2001 роках прозвучав на...
Книга перша. Фарисеї за роботою
Наводиться чимало маловідомих або і зовсім невідомих фактів щодо майже половини народних депутатів України від БЮТ та вождів цієї...
Книга ключ до знань. Книги читати усе знати. З книгою подружишся...
Країни Знань. Я загадаю вам за­гадку, якщо ви правильно її відгадаєте, то зрозумієте про якого друга йдеться
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка