Кобзарство як соціально-культурне явище: козацькі думи в контексті європейської епічної традиції


Скачати 1.86 Mb.
Назва Кобзарство як соціально-культурне явище: козацькі думи в контексті європейської епічної традиції
Сторінка 3/25
Дата 13.03.2013
Розмір 1.86 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Культура > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

Барокова архітектура і образотворче мистецтво.


У другій половині XVII-XVIII ст. в архітектурі та образотворчому мистецтві України домінуючим був мистецький стиль бароко. Його поширення в українських землях пояснюється особливостями української ментальності, появою нової еліти, тріумфальними перемогами початкового етапу Визвольної війни. Під впливом здобутків давньоруської духовності, народних традицій цей європейський стиль трансформувався в козацьке бароко, для якого характерні більша зваженість та поміркованість.Поява і розвиток бароко на українському грунті — це спроба української культури повномасштабно скористатись надбаннями західної цивілізації після виходу України з-під впливу візантійських канонів. Одночасно це була спроба вписати українські землі у рамки європейського історичного процесу.Бароко — стиль у мистецтві кінця XVI-XVIII ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. Світоглядні принципи стилю в Україні були розроблені К.Кониським, Ф.Прокоповичем, С.Яворським та ін.
На Правобережній Україні бароко розвивалося на основі європейської традиції і було досить близьким до свого першоджерела. У європейському бароковому стилі виконані Успенський собор Почаївської лаври, собор св. Юра у Львові. Гетьманщині та Слобожанщині поширення здобуло козацьке бароко. Перлинами цього стилю стали Андріївська (архітектор Растреллі) і Покровська церкви у Києві, дзвіниці Києво-Печерської лаври та собору св. Софії (архітектор Иоганн Шедель), Троїцький храм у Чернігові, храм Воздвиженського монастиря у Полтаві.Найвизначнішою пам'яткою дерев'яної церковної архітектури XVIII ст. є запорізький собор у Новомосковську (Самарі), збудований народним майстром Якимом Погребняком.Видатними архітекторами українського бароко були Іван Григорович-Барський, Степан Ковнір та ін.Прикметною рисою архітектури XVIII ст. став розвиток світського будівництва. Споруджувались магістрати, школи, колегії, військові канцелярії, друкарні, оборонні укріплення, палаци старшини тощо. Розбудовувалися й прикрашалися міста.Українське бароко відрізнялося від західноєвропейського більшою зваженістю, поміркованістю у декоративності, спокійністю форм. Найпомітнішим був місцевий вплив в архітектурі, менш відчутним — у скульптурі і в живописі.Певні зміни приніс бароковий стиль і в живопис. Незважаючи на те, що основна увага митців навіть наприкінці XVII ст. звернута до релігійних сюжетів, все ж йшло творче переосмислення традиційної тематики під впливом гуманістичних ідей; застосовувались нові навики — світлотіньове моделювання, просторова перспектива; під впливом фламандської школи композиції стали більш динамічними, зображення реалістичними. Найвідомішими художниками цього періоду в українських землях були І.Руткович, Й.Кондзелевич, В.Петранович. Розвитку набув і світський живопис. Провідними портретистами були Дмитро Левицький та Володимир Боровиковський.Помітного розвитку набуло барокове граверство, якому властива складна символіка, геральдичні знаки, алегорії, пишність та декоративність.Водночас із професійним в Україні розвивалося й народне малярство. Зразками цього живописного жанру були ікони народних майстрів, а також народні картини, наприклад, "Козак Мамай", які стали символом народного прагнення до волі
  1. Українська література епохи бароко: полемічна література.


6.2.1. Загальна характеристика барокової вітчизняної літератури. Уже в XVI ст. у європейських культурах на зміну Ренесансові приходить бароко — один з реалістичних стилів.

Бароко (від італ. barоссо — вибагливий, химерний) склалося в Європі в умовах перехідної доби від феодального до капіталістичного ладу (ХVІ-ХVІІ ст.).

Основна риса: у творах мистецтва цієї епохи світ відображається в протиставленні матеріального і духовного, емоційного й раціонального, природного і божественного.

Основна проблема: пошук відповіді на питання: у чому полягає справжня свобода людини — у її гідності, громадських праваах чи матеріальній незалежності. Розв'язання проблеми: повернення до середньовічних традицій, використання релігійних мотивів. Ускладнення форми творів.

Світогляд: природа — шлях до Бога. Життя людини уявляється залежним від випадку, зовнішніх впливів, від природи. Теми для своїх творів письменники брали із сучасного життя і в основному правдиво відображали його. Для художнього відтворення вони добирали з навколишньої дійсності відповідний матеріал: трагічні події, вияви страждання людей від урядових утисків, чиновницького беззаконня, невлаштованості побуту, різних невдач тощо. Герої цих творів — вихідці з усіх станів суспільства, але, як правило, позначені психічною неврівноваженістю, хворобливими або низькими пристрастями, пройняті настроями приреченості. Для композиції творів бароко характерні динамічність, напруженість розвитку подій, ускладненість сюжету і разом з тим слабкість зв'язку між його частинами, несподівані повороти дії, раптові переходи від однієї думки до іншої, часом протилежної за змістом, прагнення сполучати несполучуване: реальне й фантастичне, високе й низьке, прекрасне й потворне, добро і зло.

6.2.2. Риси барокової української літератури.

• Центральне місце відводиться Богові.

• Релігійне забарвлення всієї культури.

• Посилення ролі церкви й держави.

• Спроба з'єднати античність із християнством.

• Культ «сильної та вищої людини» для служби Богу.

• Рухливість, динамізм, потреба в русі, зміні, трагічному напруженні та катастрофі.

• Пристрасть до сміливих комбінацій, до авантюри, чудернацького, незвичайного.

• Не лякається найрішучішого натуралізму, зображення природи в її суворих, часто неестетичних рисах.

• Поруч із зображенням повного життя є й закоханість у тему смерті.

• Стилістичні риси: прагнення перебільшення, гіперболи, антитези, метафоричність мови, переобтяженість формальними елементами. 6.2.3.Жанрова різноманітність бароко.

• Полемічна література (твори І. Вишенського).

• «Низькі» комедійно-гумористичні жанри (шкільна драма» «різдвяні» й «великодні» вірші-травестії).

• «Середні», «вищі» жанри — риторична проза (Клірик Острозький, Мелентій Смотрицький, Кирило Транквіліон-Старовецький).

• Епіграматична поезія (Лазар Баранович, циклізований збірник Климентія Зіновіїва, епіграми Івана Величковського).

• Ораторська проза (проповіді Іоаникія Галятовського, Дмитра Туптала, Стефана Дворського). Емблематична література (Г. Сковорода в прозових діалогах, віршах унаочнював абстрактні поняття та ідеї).

• Історико-мемуарна проза (риси «театральності», риторичність опису в «Літописі» Самійла Величка, «Історія русів»).

• Пісенно-інтимна барочна лірика («етикетна» панегірична поезія на честь титулованих осіб, світська лірика, елегія, пісня).

Особливого розвитку П. Л. набула в 16—17 ст., коли католицизм почав релігійно-ідеологічний наступ на православ'я, а також у зв'язку з Брестською церковною унією 1596 р. Поштовхом для розвитку П. Л. стала книга польського публіциста — єзуїта Петра Скарґи «Про єдність церкви Божої» (пол. O jedności kościoła Bożego) (Вільно, 1577 р.).

Серед українських політичних, церковних та літературних діячів не було єдиної позиції щодо подій, які відбувалися. Зокрема, як писав В. Щурат: «Унія наблизила Русь до Західної Європи, унія викликала багате письменство, унія прискорила культурний розвиток руського народу». Проте серед прихильників українського православ'я унія породила тривогу і спричинила цілу хвилю протестів у вигляді полемічних трактатів та памфлетів.

У відповідь з'явилися анонімні памфлети українських православних літераторів, твори видатних українських письменників-полемістів Г. Смотрицького, Христофора Філалета, Івана Вишенського, Стефана Зизанія, М. Смотрицького, З. Копистенського, М. Андрелли та ін. Зокрема, «Апокрисис» («Відповідь»), виданий в Острозі польською (1597 р.) і староукраїнською (1598 р.) мовами, написаний Христофором Філалетом у відповідь Петру Скарги, гнівно виступає проти підступної політики папства та зрадницьких дій верхівки українського духовенства, застерігає, що польсько-шляхетська політика соціального і національно-релігійного гноблення українців і білорусів може викликати народне повстання. «Апокрисис» мав велику популярність в Україні і Білорусі.

«Календар римский новый» Смотрицького «змагається» за незалежність «руської віри» з єзуїтом Б. Гербестом, критикує католицьке вчення про божественне походження папської влади і відкидає григоріанський календар. Твір Смотрицького не завжди дотримується теологічних аргументів, натомість використовує гумор з приповідками і прислів'ями, написаний мовою наближеною до народу, і тому стає доступним широким масам.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

Схожі:

Програма з історії України для загальноосвітніх навчальних закладів
Розділ. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ, КУЛЬТУРНЕ ТА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В ХVІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ СТ
Четверта міжнародна науково-практична конференція
Теоретичні та методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції”
Верховна Рада України Президенту України
Богородиці була одним із найголовніших свят запорозьких козаків. У двадцятому столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність...
У вересні кожного року країни, що приєдналися до Європейської культурної...
Дні Європейської Спадщини. Це спільна акція Ради Європи та Європейської комісії, покликана привернути увагу до культурної спадщини...
Писанка реліктове явище Світової культури, концентрат сенсів Всесвіту....
Всесвіту. Виникнення традиції розписування яєць. Легенди про створення Землі і взагалі Всесвіту з яйця. Формування світоглядних засад,...
• Керівництво та лідерство. Організаційна культура
Підприємництво як соціально-економічне явище. Організаційно-правові та економічні форми підприємницької діяльності
6. ПСИХОЛОГІЧНІ АКСПЕКТИ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Реклама — явище соціально-психологічне. Це багатоплановий товар, що зачіпає самі приховані ділянки психіки сучасної людини
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з психологічної підготовки
...
Гуцуляк Олег Борисович Явище сучасного неоязичництва: сутність та прояви
Бога як внутрішнього світу людини. Аналогічне явище має місце у протестантизмі (рух “Люди Ісуса”) тощо
Тема Політика як соціальне явище. Політологія як наука (2 години)
Політика як суспільне явище: підходи до визначення, становлення політики та політичних відносин як результат історичного розвитку....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка