ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки


Скачати 97.77 Kb.
Назва ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки
Дата 27.03.2013
Розмір 97.77 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Культура > Документи
“ З А Т В Е Р Д Ж У Ю “

Начальник ДПЧ – 15

майор вн.сл.

В.В. Мокренко


П Л А Н - К О Н С П Е К Т

Проведення заняття із гуманітарної підготовки

з особовим складом ДПЧ -15

Тема № 6 Службовий етикет і культура поведінки працівника МНС України на службі та у побуті».
Навчальна мета: Виховання особового складу

Час - одна академічна година (45 хвилин)

Місце проведення – учбовий клас або актовий зал

Навчально-матеріальне забезпечення:

Література:

1.О.М.Бандурка “Професійна етика працівників органів внутрішніх справ”

Порядок проведення заняття :

  1. (Перед початком занять) – Провести інформування слухачів з громадсько-політичних, міжнародних та правових питань, про діяльність МНС України, стан дисципліни та роботу, що проводиться щодо її зміцнення. – 10 хв.

Примітка: також можливо ознайомити особовий склад з останніми документами, які надійшли в підрозділ з МНС, ГУ МНС для широкого ознайомлення працівників.

  1. Організаційний момент - 2 хв. :

  • перевірка присутніх;

  • оголошення теми і мети заняття, питання, які вивчатимуся.

3. Контроль знань - 3 хв. :

  • перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.


4. Викладення матеріалу теми - 25 хв. (якщо на тему відведено 1 год.)


Питання , які вивчатимуся :

1.Поняття етики.

2.Основні положення професійної етики працівників.

3.Організація наставницької діяльності.

4.Роль патріотичного виховання.
Кожна людина щоденно опиняється в ситуації морального вибору: творити добро чи зло, бути ввічливим або грубим, відповідальним чи безвідповідальним, сумлінним чи недбалим, виконувати свої обов‘язки чи зволікати, підкорятися або чинити опір, зважати на ситуацію чи ігнорувати її і т.п.

Від вірного вибору напрямку нерідко залежить вся подальша доля людини як особистості: її розквіт чи занепад, щастя чи нещастя, радості і біди і нарешті, навіть її життя.

Саме через це людина завжди намагається знайти ті “норми” вибору, які б безпомилково давали їй можливість діяти відповідно до особливостей ситуації, зайняти гідне місце в суспільстві, вибрати в конкретному випадку найбільш доцільну форму контактів з більшою чи меншою групою людей.

Всяка професія пред‘являє до людей, котрі обрали її, певні моральні вимоги. Серед професій особливо виділяються такі, в компетенцію яких входить питання життя і долі людини. Серед таких професій –лікар, вчитель. суддя, адвокат, представники влади. Але завжди найбільш моральні вимоги суспільство пред‘являло до етики діяльності людей такої професії, як міліціонер, слідчий, оперативний працівник- тих, хто безпосередньо захищає права і свободи людини, гідність і честь, її особистості і майнові інтереси і чия поведінка сприймаються , як прояв державної влади, яку вони представляють, служать взірцем, прикладом поведінки для всіх інших членів суспільства.

Виникнення терміна “етика” пов‘язане з іменем Аристотеля. Є етика теоретична та нормативна.

Теоретична етика займається вивченням питань походження і сутності моралі, з‘ясуванням її місця в системі суспільних відносин, обгрунтуванням форми і структури моральної свідомості.

Нормативна етика своїм предметом має все те, що дозволяє відповісти на запитання: як повинна діяти людина, виходячи з принципів і норм моралі в тій або іншій ситуації.

Загальні правила поведінки працівників МНС є узагальненням стандартів поведінки та доброчесності, які існують як на основі історичного досвіду трудової діяльності, так і на вимогах Конституції України та визначених законами України принципах державної служби, спрямованих на створення умов для підвищення авторитету діяльності МНС та зміцнення репутації працівників, а також довір’я населення до них, інформованості громадян про поведінку, що слід очікувати від працівників МНС, та їх обов’язки.
Професійна етика працівників МНС – це вид трудової моралі суспільства, яка виявляється у вигляді норм, розпоряджень, правил поведінки, оцінок морального обличчя працівників, предметом діяльності яких є людина, в процесі виконання ними службових обов’язків та поведінки за межами служби.
Оскільки основним завданням професійної етики є сприяння найбільш успішному виконанню фахових обов’язків працівників, то звідси випливає необхідність виробити у кожного з них навички до самостійної орієнтації в поведінці, виборі способів і найбільш ефективних методів досягнення службових цілей. Іноді цей бік даного виду діяльності характеризують як професійний такт.
Професійний такт працівників являє собою важливу частину професійної майстерності і є необхідною умовою успішного здійснення професійної етики. На цій підставі іноді обожнюють професійну етику і професійний такт, а часом і етикет. Поняття такту в поведінці пов’язане з характеристикою доцільності вибору тих або інших форм культурного і морального спілкування. Ми називаємо працівника тактовним, якщо він вміє делікатно, не принижуючи іншу людину, висловити навіть неприємну оцінку, якщо він прагне будь-яким способом категорично нав’язувати свою точку зору співрозмовнику (навіть якщо впевнений у правильності своїх поглядів), а намагається переконати його.
Вміння поводити себе у суспільстві передбачає поєднання природності поведінки з повагою до оточуючих. Тактовний працівник поводиться невимушено і, разом з тим, уникає ситуацій, які можуть поставити кого-небудь в незручне становище, образити чи принизити. Тактовність вимагає, щоб людина утримувалася від втручання в чужі справи в тих випадках, коли це не загрожує суспільству чи інтересам окремих людей. Тактовна людина скромна і поступлива, але не настільки, щоб забути про почуття власної гідності, яке передбачає не тільки повагу до себе, але й до всіх оточуючих.
Тактовний працівник МНС як ділову, так і приватну розмову веде в спокійному і дружелюбному тоні, підкреслюючи свій інтерес до співрозмовника і його проблем. Відомий австрійський психолог А. Адлер говорив, що людина, яку не цікавлять долі інших людей, відчуває величезні труднощі в житті і завдає великої шкоди оточуючим.
Моральна свідомість працівників МНС виявляється в поняттях, переконаннях, оцінках, вчинках і оформлюється в правилах поведінки, які можуть бути офіційно закріплені в службових документах, таких як, наприклад, Кодекс честі, Присяга, інструкції, накази. Водночас, до понять моральної свідомості включають також моральні почуття, емоції, в яких вони виражають своє ставлення до того або іншого вчинку чи суспільного явища.
Працівник МНС повинен сумлінно виконувати свої службові обов’язки, виявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи. Він має виконувати свої посадові обов’язки чесно, неупереджено, не подавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян.
Моральна позиція працівників МНС органічно пов’язана з їхнім моральним вибором. У житті завжди перед особистістю стоїть альтернатива: як діяти? Працівники зі стійкою моральною позицією діють так, як велять обов’язок, честь, совість. Такі люди здатні вчинити подвиг і у визначених ситуаціях його чинять. У повсякденному житті працівник із високою моральною позицією веде активне громадське життя, сумлінно працює, не поступається своїми моральними принципами, сміливо висловлює свої думки і не припускає обмежень будь-чиєї особистої гідності. Такі люди не тільки соціально активні, вони свідомо привносять у всі сфери спілкування неухильне дотримання моральних норм співробітництва і взаємоповаги.
Існують такі моральні принципи, як гуманізм, колективізм, патріотизм, інтернаціоналізм, справедливість. У моральній свідомості особистості працівника МНС вони складають цілісне утворення. Якщо ж відсутній один із перерахованих моральних принципів, то знижується надійність морального здоров’я його особистості.
Принцип гуманізму. Любити людей, радіти їхнім успіхам може істинно гуманна людина, що відчуває до них глибоку повагу, нетерпимо ставиться до всякої фальші, нещирості у спілкуванні. Гуманіст визнає за кожною людиною право на свою думку, вчинок, особисті схильності; він постійний у своєму прагненні бути корисним людям, дорожить їхнім спілкуванням і налаштований на те, щоб робити людям добро.
Принцип колективізму. Цей принцип наче „вмонтований” у взаємовідносини працівника МНС і суспільства, у взаємозв’язок особистих і суспільних інтересів, у повсякденне спілкування людей. Без почуття колективізму будемо мати справу з егоїстом, людиною-індивідуалістом, замкнутою і відстороненою від життя і інтересів суспільства.
Принцип справедливості. Справедливий працівник неодмінно настроєний проти будь-якого порушення прав і свобод людини, беззаконня, безвідповідальності, користолюбства і розкрадання, дармоїдства і протекціонізму, будь-яких відхилень від моральних принципів розподілу прибутків і благ.
Працівник МНС повинен шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам служби. Працівник має з належною повагою ставитись до прав, обов’язків та законних інтересів громадян, їх об’єднань, а також юридичних осіб, не повинен виявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних вимог, допускати прояви бюрократизму, відомості та місництва, нестриманість у висловлюваннях або іншим чином поводитися у такий спосіб, що дискредитує МНС або ганьбить репутацію.
Принципи патріотизму й інтернаціоналізму. Патріотизм характеризує ставлення працівників МНС до своєї держави, що виявляється у відповідних діях, у яскраво вираженому почутті любові до своєї Батьківщини. Інтернаціоналізм – це визнання рівності і свободи всіх народів і національностей, прояв щирої поваги до їхнього способу життя і культури, солідарність і співробітництво у захисті загальнолюдських моральних і духовних цінностей.

Культура моральної поведінки визначається через співвідношення вчинків працівників з відповідними спеціальними, професійними та етичними нормами. Моральне виховання у цьому зв'язку забезпечує:

а) входження (соціалізацію) особистості до нового соціального середовища;

б) ідентифікацію (ототожнення) з професію

г) формування стійких адекватних реакцій на протиправні види поведінки в суспільстві, регіоні, колективі.

Реалізація цілей і функцій морального виховання здійснюється через певні методи і форми. До основних методів морального виховання належить:

- етична інформація;

- моральна оцінка;

- моральний приклад;

- розв'язання проблем або конфліктної ситуації.

Перші три методи забезпечують досягнення повного рівня готовності до розв'язання моральних проблематичних ситуацій - вибору мети і способу діяльності. Процес розв'язання проблемної ситуації сприяє як засвоєнню моральних норм і принципів, так і реалізації їх у конкретній діяльності.

У практичній діяльності відділів по роботі з особовим складом широко застосовується як традиційні, так і нові форми морального виховання працівників. Зупинимося на аналізі основних з них.

Традиційною формою професійно-морального виховання в МНС є наставництво. Хоч рейтинг наставництва у порівнянні з іншими формами роботи з особовим складом на сьогодні невисокий (лише 21 % респондентів вважає, що розвиток наставництва буде сприяти зміцненню дисципліни і законності), воно все ж залишається одним із важливих засобів виховання молодих працівників МНС. Відповідно до Наказу МНС № 226 від 10.06.2003 року “Про затвердження Настанови з організації виховної роботи з особовим складом МНС України” призначення цієї форми роботи полягає в наданні допомоги молодим працівникам в оволодінні професійними знаннями і необхідними практичними навичками для самостійної службової діяльності, вихованні у молодих працівників громадянської самосвідомості, відданості народу України, вірності присязі, формуванні дисциплінованості і високої відповідальності за виконання службового обов’язку, оптимізації процесу адаптації молодих працівників до специфічних умов роботи колективів МНС.

Організація наставницької діяльності здійснюється різними способами:

- проведення семінарів і практичних занять із наставниками, де їх навчають формам роботи з молодими працівниками;

- оснащення наставників методичною літературою; нормативними документи, що регламентують наставницьку діяльність; щоденниками наставників, зразками планів роботи окремих наставників, методичними порадами щодо проведення психолого-педагогічних спостережень;

- заслуховування звітів про роботу наставників на раді наставників органів і підрозділів внутрішніх справ; введення за підсумками огляду наставницької роботи практики як матеріального заохочення за успіхи в роботі по навчанню і вихованню молодих працівників, так і притягнення до відповідальності за слабку наставницьку діяльність та здійснення грубих порушень службової дисципліни молодими працівниками, які закріплені за наставником;

Виправдовує себе і така форма професійно-морального виховання, як залучення ветеранів ОВС до роботи з молоддю. Воно може здійснюватися у вигляді консультативної і методичної допомоги

Патріотичне виховання — це цілеспрямована діяльність суб'єктів виховання щодо формування у працівників почуттів любові та відданості Вітчизні. Якості патріотизму виявляються у бажанні працівників зробити Україну більш міцною, могутньою, квітучою, а також у готовності виступити на захист її незалежності.

Формування у особистості якостей патріота здійснюється на таких рівнях:

- світоглядному або інтелектуальному;

- професійно-практичному;

- морально-психологічному.

Для формування патріотичних якостей на інтелектуальному рівні застосовуються такі організаційні форми:

- запрошення через університет культури діячів мистецтва для ознайомлення молодих працівників з національними художниками, музикантами, зразками народної творчості;

- проведення спеціальних занять щодо вивчення державної символіки, традицій народу України

- оформлення дошок пошани як засобу стимулювання працівників, що відзначилися в оперативно-розшуковій діяльності.

Керівники повинні вимагати від підлеглих підвищення культури поведінки і мови, зовнішнього вигляду, покращення стройової виправки. Складовими компонентами естетичної культури є емоційна чутливість до прекрасного і потворного, піднесеного і низинного, героїчного і вульгарного, комічного і трагічного в мистецтві та навколишній дійсності, оволодіння культурною спадщиною, ставлення до сучасного мистецтва та здатність відчувати прогресивні тенденції у розвитку мистецтва; потреба й уміння жити “ за законами краси”, стверджувати ідеали прекрасного у стосунках між людьми, у роботі і громадській діяльності.
5. Закріплення вивченого матеріалу 3 - хв.

6. Підбиття підсумків - 2 хв. :

  • вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги ;

  • оголосити оцінки ( якщо проводилося опитування або тестування);

  • відповісти на запитання.


План-конспект склав:
начальник караулу ДПЧ - 15

Схожі:

ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки
Тема №12, 21 Інтеграційні процеси у Європейському Союзі і перспективи подальшого розширення ЄС
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки
Тема №21 Інтеграційні процеси у Європейському Союзі і перспективи подальшого розширення ЄС
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із гуманітарної підготовки
Тема №14: “Тарас Шевченко національна гордість українського народу. Життя та
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки
Навчальна мета: Ознайомлення особового складу з тенденціями демократичних перетворень в Україні
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки
Навчальна мета: Ознайомлення особового складу з тенденціями демократичних перетворень в Україні
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки
Навчальна мета: Ознайомлення особового складу з тенденціями демократичних перетворень в Україні
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки
Тема №20 Основні міжнародні та національні політико – правові документи з прав людини
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки
Тема №20 Основні міжнародні та національні політико-правові документи з прав людини
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки
Тема №6 “Службовий етикет і культура поведінки працівника МНС України у на службі та в побуті
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки
Тема №6 “Службовий етикет і культура поведінки працівника МНС України на службі та у побуті
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка