|
|
Скачати 298.12 Kb.
|
| Валерій ФЕДОРЕНКО МОВНІ ЦІКАВИНКИ Англійські та американські вчені незалежно одні від одних і майже одночасно здобули підтвердження тому, що ім'я завжди впливає на психіку людини. Матеріалом для таких висновків слугувало кількарічне обстеження пацієнтів психіатричних клінік. Було встановлено, що люди з екзотичними, чудернацькими іменами набагато частіше потерпають від психічних розладів та опиняються в божевільнях, ніж носії звичних та звичайних імен. Також такі особи частіше за інших опиняються й у в'язницях. Під час дослідження було встановлено й вплив імен на характер окремих груп, виділених за певними ознаками. Скажімо, переважна більшість жінок, яких названо іменами, похідними від чоловічих — Олександра, Антоніна, Павла, Василина, Костянтина, Вікторія й под., мають твердий не по-жіночому характер, вольові риси, відзначаються упертістю та рішучістю; нелегкою є й життєва доля таких осіб. *** Нещодавно німецький журнал «Шпігель» оприлюднив результати незвичайного дослідження. У процесі експерименту було підготовлено два варіанти повідомлення на одну й ту саму тему — правдиве й брехливе, які надрукували в газеті, передали по телебаченню й радіо. Після цього було проведено опитування, яке виявило, що правду від брехні відрізнили 73% радіослухачів, 63% читачів і менше 50% телеглядачів. Висновок? Телеекран — найкращий засіб маніпуляцій громадською свідомістю. *** Нью-йоркська телефонна компанія привела цікаве дослідження, з'ясовуючи, яке саме слово вимовляють люди найчастіше. Із цією метою було прослухано 500 телефонних розмов, що дало змогу визначити найуживаніше слово — ним виявилося слово «я», яке прозвучало 3990 разів. * * * Лінгвісти констатують, що міська мова — незалежно від того, яка саме — усе більше стандартизується, зодноманітнюється, тяжіє до кліше, натомість мовлення жителів села значно розкутіше, вільніше, менше обтяжене штампами. *** Представники різних народів використовують жестикуляцію неоднаковою мірою. До прикладу, мексиканець протягом однієї години розмови використовує жести 180 разів, француз — 120, італієць — 80, а фін — усього лишень один раз. *** У спілкуванні з людьми зі Сходу на європейця чекає безліч несподіванок. Заперечливе похитування головою в індійця означає згоду з тим, що йому кажуть. До речі, і в Болгарії нахил голови, яким ми висловлюємо своє «так», означає «ні». До того ж в Індії ствердний жест характеризується варіюванням: Бенгалія — чотири рази треба нахилити голову від плеча до плеча, щоб маківка описала плавну криву, Пенджаб і Синд — відкинути голову назад по кривій лінії до лівого плеча, Цейлон — опустити підборіддя і відвести його вниз і вліво по кривій, права рука тильним боком лягає на долоню лівої руки, мов у чашу. У деяких народів знаки згоди є доволі своєрідними: у семангів, наприклад, узвичаєно в таких випадках різко витягати шию вперед. Те саме спостерігаємо й із заперечними жестами: скажімо, люди африканського народу орімбунду в таких випадках махають рукою перед обличчям із витягнутим указівним пальцем, а малайські негри — опускають очі. А у турків жест ствердження — це нахил голови вниз і трохи вбік. Свого часу злі язики запевняли, що щедра доброчинність принцеси Діани була пов'язана з її звичкою, уважно слухаючи когось, саме так тримати голову. Коли принцеса граційно нахиляла голову, вислуховуючи потік прохань, на Близькому Сході це сприймали за згоду допомогти і починали радісно дякувати. Принцесі Діані незручно було пояснювати, що її неправильно зрозуміли, і доводилося допомагати. * * * Між особливостями спілкування, насамперед спілкування за допомогою жестів, на Заході — на Сході є чимало суттєвих відмінностей. Європеєць, споглядаючи розмову двох арабів, може подумати, що один із них або глухий, або короткозорий, настільки близько вони зазвичай стоять. Панібратське поплескування по шиї для арабів є дуже образливим, особливо для чоловіків. Ображаються араби й тоді, коли після жарту чи дотепу простягають руку співрозмовникові, аби той ударив по ній долонею, а європейці й американці цього не знають і сприймають такий жест як прощальний. Коли араби дивуються, вони плескають долонями, а не розводять руки. Араби кажуть «ні», підносячи голову (турки при цьому ще й клацають язиками), а щоб висловити цілковите заперечення, кусають ніготь на великому пальці правої руки і швидко викидають руку вперед. У Японії стиснутий кулак із відведеним великим пальцем — позначення наркомана, що курить опіум, а в Росії — що все гаразд. Якщо ви, опинившись у котрійсь із арабських країн, захочете прикликати до себе потрібну людину звичним жестом, тобто піднісши руку на рівень грудей долонею вгору і ворушачи пальцями в напрямку до себе, то досягнете протилежного ефекту. Араб вирішить, що ви наполягаєте на його негайному уході. Сам він, щоб підкликати кого-небудь, перевертає руку долонею вниз і робить пальцями «риючі» рухи. Так само чинять у цьому випадку в Гонконзі, Японії, Китаї. Японець і не ворухнеться, побачивши, що хтось зі співвітчизників кличе його до себе вказівним пальцем, тому що цей жест у Японії звертають тільки в бік тварин. * * * Рукостискання як вітальний жест використовується в багатьох країнах, але, як правило, в кожній з-посеред них має свої нюанси. У Японії й Китаї воно узвичаєне тільки серед рівних за соціальним статусом. Усіх, хто стоїть на вищому соціальному щаблі, вітають ввічливим поклоном. У країнах, де все ще підкреслюють пошанівок до жінки, чоловік першим руку їй не подає, чекає, коли вона сама зволить це зробити. В арабських країнах практикують рукостискання на будь-який смак — від короткого до тривалої процедури, коли міцно стиснуті долоні двох людей багато разів струшуються рухами вгору-вниз. Жінки ж лише торкаються одна одної прямими долонями. Європейці, як правило, не вітаються поцілунками, хіба що близькі друзі або родичі після тривалої розлуки. А жителі півдня Європи, Південної Америки й особливо країн Сходу цілуються під час зустрічі багато й охоче. Лише після поцілунку приступають до рукостискання. А от поцілунки рук, навіть між особами протилежної статі, вважаються непристойними. Так само обурливо сприйматимуть араби американську звичку сидіти, схрестивши ноги цифрою чотири, бо на Близькому Сході вважається образою показувати іншому підошви свого взуття. * * * У кожній країні є свої традиції спілкування між гостями й господарями. Якщо у вас гостює іспанець і він після обіду затис двома пальцями мочку свого уха, це означає, що він у захваті від кулінарних досягнень господині. Так само виражатиме своє захоплення хазяйкою-майстринею і кожен іспаномовний латиноамериканець, а от бразилієць може своє вдоволення смачною стравою засвідчити дотягуванням до мочки вуха через голову. Цікавими є й інші особливості національного спілкування. Скажімо, в Таджикистані, коли вас запросили в гості, обов'язково запропонують помити руки. Після цього варто скористатися рушником. Ні в якому разі не можна струшувати воду з рук — це вважається жестом неповаги до господаря дому. Аби поговорити з господинею, треба спочатку звернутися до її чоловіка чи дорослого родича. Японці під час розмови на будь-яку тему зберігають на обличчі застиглу усмішку, яка традиційно слугує тут знаком пильної уваги, й усіляко уникають дивитися у вічі співрозмовникові — це вважається просто неввічливим. У результаті американці та європейці, що звикли вести бесіду в значно відкритішій манері, незрідка схильні звинувачувати японців у підступності й нещирості. Якщо у відповідь на гостинність японця європеєць захоче показати, зробивши певний жест біля горла, що вже досить-таки наївся, — це справить на гостинного хазяїна гнітюче враження, бо такий жест у Японії означає звільнення й страту. Широко усміхатися, демонструючи зуби, на Сході вважається непристойним. У японців під час розмови прийнято відвести погляд від співрозмовника, аби він не подумав, що його розглядають. В арабів також не прийнято дивитися у вічі співрозмовнику. Це більшість необізнаних зі звичаями Сходу європейців вважає виявом нещирості й намаганням обдурити. Один і той самий жест у різних народів може наповнюватися зовсім різним значенням. Завдяки численним американським фільмам усі знають класичний схвальний жест американців — кільце, утворене великим і вказівним пальцями: мовляв, усе о'кей. Француза дуже засмутив би такий «бублик». Він зрозумів би його як знак, що нічого не вийшло у важливій справі — випав нуль. У Японії цей знак символізує гроші Й використовується під час купівлі-продажу або в інших розрахунках, його часто адресують касирам, виражаючи прохання розрахуватися монетками. В Іспанії, Греції та Південній Америці краще всіляко уникати цього жесту, бо він має непристойний характер із сексуально-образливим відтінком. Цю ж конфігурацію пальців у Саудівській Аравії сприймають як натяк на «лихе око», у Єгипті — як знак погрози, у Бразилії вона свідчить про скрайнє роздратування й лють. Образливу для нас дулю ті ж бразилійці (як і португальці) тлумачать як побажання щастя чи відлякування злих духів. А ось німці звертаються так до жінок легкої поведінки. А, наприклад, великий палець, піднятий угору при стиснутому кулаці, у багатьох країнах означає, що все гаразд, тоді як у Туреччині цей жест уважається малопристойним — через нього можна зазнати покарання без якихось попередніх пояснень. Розкрита долоня в більшості Країн світу — знак дружнього привітання, але тільки не в Греції — там це знак зухвалої погрози. Жести пальцями в різних народів не позбавлені ризику. Образливою лайкою вважається конструкція з висунутих уперед вказівного та мізинця. У Південній Америці та Італії показати комусь таку комбінацію — образити на все життя. Для іспанця образою є помахування зібраними в пучку пальцями однієї руки. А в інших країнах Європи такий жест означає всього-навсього «зачекай». В Індії танцівниця жестами розповість, про що танець. Покручування пальцем коло скроні в Латинській Америці означає «я думаю». В інших країнах цей самий жест означає «божевільний». *** Друкарський шрифт курсив було розроблено за почерком видатного італійського поета Франческо Петрарки. * * * Деякі китайські друкарські машинки мають до 5700 знаків. Ширина клавіатури на них складає близько одного метра, найшвидші й найпрофесійніші друкарки досягають швидкості друку тільки 11 слів за хвилину. * * * Найдавніший зі зразків письма, що зберігся до наших часів, — папірус Пісса. На думку вчених, йому понад 6 тисяч років. Проте не тільки поважний вік викликає наше зацікавлення, а й те, що на ньому написано. Папірус починається такими словами: «На жаль, світ тепер не той, що був раніше. Кожний хоче писати книжки, а діти не слухають батьків». Найдавнішою писемною пам'яткою в Україні вважаються Київські листки, які являють собою уривок католицької меси й походять із Моравії. Київські листки — це сім пергаментних аркушів, списаних глаголицею. 1862 року єрусалимський архімандрит Антонін привіз їх до Києва й подарував місцевій духовній академії, де їх 1874 року відкрив видатний славіст І. Срезневський. 1900 року цю пам'ятку (найдавніший зразок старослов'янського письма) опублікував у Відні І. Ягич. У наш час київські листки перевидано. А найдавнішою у світі датованою друкованою книгою є так звана «Алмазна сутра», яка містить священний буддистський текст. Надрукована 868 року Боном Цзеєм, вона являє собою (Сувій сірого паперу з китайськими ієрогліфами, накручений на дерев'яний стрижень. Зберігається унікальна сутра в Британській бібліотеці в Лондоні. Слід сказати, що є й давніші китайські друковані книги. Але Всі вони не мають точного датування. Загалом книгодрукування практикувалося в Китаї задовго до його винайдення в Європі. *** Донедавна вважалося, що найдовша фраза складається з 814 слів і займає дві з половиною сторінки в романі французького письменника Марселя Пруста. Лондонський репортер Бернар Левін побив цей рекорд, написавши в одній зі своїх статей фразу в 1672 слова. * * * Єдиним алфавітом поміж усіма світовими, у якому відсутнє розрізнення великих і малих літер, є грузинський. * * * Мовознавці визначають від 13 до 50 знаків у буквених системах письма всіх мов світу. * * * Цивілізація, яку ми називаємо європейською і з якою ототожнюємо себе, згубно вплинула на мовну картину світу. Під час колонізації європейськими народами нововідкритих земель у Південній Америці протягом ХVІІ-ХХст. зникло 1400 мов, у Північній Америці протягом XVIII-XX ст. — 170 мов, в Австралії протягом ХІХ-ХХ ст. — 375 мов. А загалом за всю історію нашого світу, за даними мовознавців, з лінгвістичної карти планети зникло приблизно 150 тисяч мов, хоча називаються й інші цифри — від 30 тисяч до півмільйона. * * * Мови різних народів відрізняються між собою не тільки своїми власне мовними особливостями, але й деякими позамовними рисами, як, наприклад, відстань, що встановлюється між співрозмовниками в процесі спілкування. Так, зокрема, найбільша дистанція між співрозмовниками у спілкуванні встановлюється у фінів та естонців, найменша — в іспанців та італійців. У японців така відстань теж доволі значна; приїхавши, скажімо, до нашої країни, вони дуже дивуються малій відстані, яку займають співрозмовники один щодо одного. * * * Певне, найбільшим словником світу за всю історію людства є стотомний словник арабського мовознавця аль-Фірузабаді (1329-1414), який одержав назву «Камус», тобто «Океан». Справді, такого охоплення мови не знала світова лексикографічна традиція ні до, ні після аль-Фірузабаді. Популярність цього словника і його авторитет були такими великими, що звідтоді всі свої словники арабські мовознавці почали називати саме так — «Океанами». Великий обсяг для арабського словникарства і раніше був звичним і звичайним, наприклад: уже на початку другого тисячоліття після Р. X. словники в арабів сягали двадцяти томів. Така масштабність пояснюється ступенем охоплення мовного матеріалу: так, до прикладу, у згаданому словникові аль-Фірузабаді до слів «лев» і «меч» дібрано по 500 синонімів, до слова «верблюд» — тисячу, навіть таке слово, як «біда», має 400 синонімів в арабській мові. * * * Багатозначність у мовах світу є дуже поширеним явищем. Так, зокрема, в англійській мові тисяча найуживаніших слів має 25 тисяч значень. * * * 2004 року в Китаї опублікована підручник рідної мови для учнів дев'ятих класів, один із розділів якого — «Любив як пісням — присвячено «природі романтичного кохання». До нього війшли уривок із «Трьох листів» видатного українського педагога Василя Сухомлинського, а також любовна поезія і проза. «Ми хочемо, щоби школярі зрозуміли, що кохання — прекрасне, — каже відповідальний редактор підручника Фань Шоуган. — Але до кохання треба себе підготувати». * * * У найближчі півстоліття англійська мова опуститься в рейтингу найпоширеніших мов світу з другого місця на четверте, стверджує лінгвіст Девід Гредол. До 2050 року, згідно з обрахунками вченого, китайська мова залишиться найпоширенішою мовою світу. Друге місце займуть і гінді й урду — вони будуть головними для 73,7 мільйонів осіб. Услід ітимуть арабська (72,2 мільйона) і тільки потім англійська з 65 мільйонами англомовних людей. Нині англійською мовою розмовляє понад 500 мільйонів осіб, китайською — 1 мільярд 200 мільйонів. * * * На тлі мегамов світу майже непомітними видаються мови-карлики, і якими спілкуються не більше тисячі осіб, як, наприклад, лівська мова, 200 носіїв якої живуть у Латвії. * * * Представники Французької академії наук А. Мейє та М. Коен описали 2796 мов нашої планети (1924 рік), а радянський мовознавець М. Марр кількість світових мов визначав числом 5 тисяч (1934 рік). * * * У Європі майже півмільярда жителів, які спілкуються 120 мовами. * * * У деяких мовах середній рід називається інакше, ніж у мові українській: нейтральний (латинська, французька), ніякий (польська), ні той ні сей (грецька) тощо. А в багатьох мовах він відсутній узагалі (литовська, французька й інші). * * * Французька мова була офіційною в Англії упродовж неповних 600 років. * * * За уточненими даними, нині на нашій планеті існує 6703 живі мови, серед яких в Азії — 2165 мов (32 %), в Африці — 2011 (30 %), в Океанії — 1302 (19%), в Америці - 1000 (15 %), у Європі - 225 (3 %). Хоча багато хто з мовознавців світу ставить під сумнів таку кількість мов на планеті. Наприклад, професор Київського університету Костянтин Тищенко називає цифру в 2500 мов, уважаючи, що автори попередніх висновків у деяких випадках беруть до уваги не мови, а діалекти. Головним доказом своєї слушності український мовознавець уважає кількість мов світу, якими перекладено Біблію. За даними вченого, Святе Письмо перекладено на сьогодні 1017 мовами. * ** Російський мовознавець академік О. Трубачов нараховує у своїй радній мові лише менше одного відсотка власне російських слів, решту складають запозичення з інших мов та слова, успадковані з давнішої епохи — праслов'янської * * * Учені за допомогою найсучаснішої апаратури встановили, що людина може почути і розрізнити 340 тисяч звуків. Жодна мова світу не має такої величезної кількості звуків, і жодна людина світу не може вимовити такої величезної кількості звуків. * * * Різні мови багато чого виражають дуже по-різному. У Малайзії люди рахують тварин не головами, а хвостами, наприклад: у цьому господарстві триста хвостів (а не голів) овець. Цікаво, що й навіть жаб малайці обраховують хвостами, хоч ці рептилії хвостів узагалі не мають. * * * В Австралії 300 000 аборигенів поділяються на 500 племен, у кожного з яких є своя мова. * * * Навіть мертва мова за певних обставин може відродитися, повернутися до активного вжитку. Найпоказовішим з цього погляду є приклад давньоєврейської мови іврит. До двадцятих років минулого століття ця мова була вже цілком мертвою, адже відмерла ще дві з половиною тисячі років перед тим. Процес змертвіння цієї мови розпочався після того, як цар Навуходоносор II вигнав євреїв із Вавилона. Навіть Ісус Христос розмовляв чужинською арамейською мовою, як і всі євреї того часу. Європейські євреї розмовляли двома діалектами: ідишем (з домішкою німецьких елементів) та десмо (з домішкою іспанських елементів). З двадцятих років минулого століття починається успішне відродження мови іврит, чому посприяла наявність багатої давньописемної традиції, продумана політика ізраїльської держави і воля самого єврейського народу. Для вивчення івриту було створено мережу денних і вечірніх курсів, масово видавалася відповідна навчальна література, зокрема й газети. Активно насаджувалася мова й через армію, яка складалася в основному з мігрантів: там було запроваджено курс у 180 годин для вивчення івриту, і той, хто не засвоїв його до служби, мав змогу вдосконалити знання під час її відбування. Нині, коли в Ізраїлі немає вже й жодної людини, яка не знала б національної мови, іврит можна порівнювати зі звичайними живими мовами, настільки мало чим він відрізняється від них хоча на початок XX ст. цю мову знало не більше кількох тисяч равинів. * * * У Японії ввічливість — понад усе. Наприклад, слово «арігато» іноземці сприймають як «дякую», у дійсності ж воно означає інше: «Ви ставите мене у складне становище», слово «сумімасен» — «Тепер мені ввік із вами не розрахуватися». За підрахунками мовознавців, ці слова в японській мові використовуються найчастіше. У розмовах люди намагаються уникати всіляко слів «ні», «не можу», «не знаю», ніби це страшна лайка; відмову японці звикли висловлювати не прямо, а за допомогою алюзій; наприклад, коли японець хоче відмовитися від чаю, він каже: «Мені вже й так прекрасно». * * * Сімейні сварки не просто псують настрій, а й ослаблюють імунну систему організму. Такого висновку дійшли медики університету штату Огайо, які спостерігали за 90 молодими сім'ями. За умовами досліджень молодята обговорювали розподіл бюджету, ставлення до свекрухи і тещі. Це призводило до конфліктів. З'ясувалося, що під час сварок імунна система слабне в дружини і в чоловіка, та найбільших неприємностей сімейні конфлікти завдають саме імунітету жінки. * * * Професор психології британського університету в Манчестері Джон Коен недавно опублікував висновки своїх досліджень швидкості мови жінок і чоловіків. Виявилося, що за 30 секунд жінка вимовляє 80 слів, а чоловік 50; за 60 секунд — жінка 116, чоловік — 112. Різниця помітніша на відрізку часу в 120 секунд: чоловік — 182, жінка — 214. Професор Коен пояснює це явище в цьому випадку тим, що жінки багато займаються дітьми, і тому змушені швидко реагувати на вчинки й запитання своїх чад, що у свою чергу вимагає вправніше використовувати «засоби спілкування». * * * В Уганді чоловіки, які бажають завести другу дружину, надалі повинні будуть питати дозволу на це у своєї першої дружини. * * * Галантне ставлення до жінки високо цінувалося за всіх часів. А от в африканській країні Того навіть найчемніщі чоловіки не завжди скажуть жінці комплімент. На це є вагома причина, бо в цій країні віддавна існує звичай: чоловік, який звернув на жінку увагу, повинен з нею одружитися. Хоча, водночас, закон дозволяє чоловікам-тоголезцям мати аж до чотирьох дружин. * * * У китайському письмі ієрогліф, що позначає труднощі, прикрощі, неприємності, зображується у вигляді двох жінок під одним дахом. * * * Японка, спілкуючись із чоловіком, має ввесь час усміхатися, навіть коли йдеться про якісь неприємні чи драматичні події. * * * Наука доводить, що високий жіночий голос, особливо фальцет, дуже негативно позначається на людській психіці. Саме цим пояснюється знервованість багатьох школярів, учительки яких мають високий голос і звикли підвищувати його тон. * * * Між собою чоловіки найчастіше розмовляють про новини і спорт, а жінки — про їжу і здоров'я. * * * Англійський психолог Геральд Елісон склав перелік із десяти найпопулярніших брехливих висловів, якими найчастіше обмінюються між собою чоловіки та жінки, особливо ж, якщо вони є подружньою парою: 1. У мене болить голова. |
|
Як користуватися водопровідною мережею? Хоча ти звик, що у водопровідних кранах майже завжди є вода, але повинен знати, що чистої прісної води в світі не так вже й багато,... |
Розслідування та облік нещасних випадків, професійних отруєнь і аварій на виробництві ... |
|
Як подолати тривогу й хвилювання у стресовій ситуації екзамену Тривога і хвилювання перед екзаменом – явище відоме майже всім. Але хвилювання буває різне. Одних воно мобілізує, інших доводить... |
Порядок залучення коштів пайової участі на розвиток інфраструктури... Порядок діє на всій території міста Синельникове і є обов’язковим для всіх замовників, незалежно від їх форми власності, органів... |
|
Лінійка «Подвигу народу жити у віках» Понад півстоліття віддаляє нас від буремних років Другої світової… Для історії- це небагато, а для людини- це майже все життя. Та... |
Методичні рекомендації щодо використання загальнорозвивальних вправ... Пізнає світ! І що найцікавіше — пальчиками. Написано чимало літератури про залежність від рухливості пальців розвитку розумової діяльності... |
|
Будь-який фахівець незалежно від галузі в професійній діяльності... Але підкоряючись об’єктивній спеціалізації, за станом власного характеру, досвіду, особистої вдачі, окремі функції здійснює більш... |
Методика розрахунку оптових та роздрібних цін на товар. Методи встановлення... Ціна – це грошове відображення вартості товару, а вартість конкретного товару – це втілена і уречевлена в цьому суспільна праця.... |
|
Рід верб численний. Ще Пліній Старший дві тисячі років тому описав... Рід верб численний. Ще Пліній Старший дві тисячі років тому описав вісім різних верб. А нині їх, стверджують вчені, понад 500! Тільки... |
Лабораторна робота №1 Історія розвитку, сучасна класифікація та складові... Результатом розробки (1987 рік) став новий мікропроцесор 80386, який дозволяв одночасно виконувати різні завдання не залежно одне... |