ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ Поняття про радіаційну обстановку та методи її виявлення
|
|
Скачати 0.55 Mb.
|
|
Визначити: Припустиму тривалість роботи робочої зміни на забрудненій місцевості. Розв'язання: 1. Визначаємо приведене значення часу виміру потужності дози випромінення: tп.з.= Твим. – Тав. (г.х.ч.м.). 2. За додатком (табл. 3) знаходимо значення потужності дози випромінювання (РМ, РА , РБ , РВ , РГ ) на зовнішніх межах зон забруднення на час вимірювання з моменту аварії (tп.з.). 3. За типом аварійного реактора і відсотка виходу активності, категорії стійкості атмосфери (табл. 4) і середньої швидкості вітру Vсер (табл. 5) визначаємо за додатком (табл. 6-10) розміри прогнозованих зон забруднення і наносимо їх на план (карту) місцевості (рис. 1). 4. Знайдені значення РМ, РА , РБ , РВ , РГ (П.2) наносимо відповідно на зовнішні межі зон забруднення, відображені на плані (карті) місцевості. 5. Шляхом порівняння обмірюваного значення потужності доз випромінювання (Рвим) із зображеними на плані (карті) місцевості зонами забруднення визначаємо найменування (індекс) зони забруднення, у якій проводяться роботи. 6. Визначаємо дозу випромінювання для умов відкрито розташованих людей у середині відповідної зони забруднення (Дзони): Дзони=Дзад∙Косл∙Кзони де Кзони – коефіціент зони (визначаємо за приміткою до табл. 11-15). 7. За табл. 11-15 для відповідної зони забруднення визначаємо припустиму тривалість дій (роботи) на забрудненій місцевості (  tроб).Час початку опромінення (tпоч) Тривалість перебування ( tроб)Тпоч-------→ Дзони  8. Визначаємо астрономічний час закінчення роботи: Тзакін=Тпоч+ tроб.Приклад 4. На АЕС у результаті аварії в 10.00 26.04 зруйнований реактор типу РБМК-1000 з виходом активності в атмосферу 30%. Виміряна потужність дози випромінювання о 15.00 26.04 на початку зараження об'єкта становила Рп.з. =3,6 рад/год. Роботи необхідно почати о 16.00 26.04. Умови захисту особового складу забезпечують Косл = 2. Встановлена доза опромінення Дзад = 5 рад. Метеоумови на момент аварії: - швидкість вітру на висоті 10 м - V10 =5 м/с; - час доби – день; - наявність хмарності – відсутня. Визначити: Припустиму тривалість роботи робочої зміни (tроб). Розв'язання: Використовуючи результати обчислення з прикладу 3 (вихідні дані однакові), керуючись викладеною вище методикою визначення припустимої тривалості дій на забрудненій місцевості: - визначаємо дозу випромінювання для умов відкрито розташованих людей у середині відповідної зони забруднення (Дзони): Дзони=Дзад∙Косл∙Кзони де Кзони визначається за приміткою табл.14, Кзони =1. Дзони=5∙2∙1=10 рад - за табл.14 (Зона В) по Дзони= 10 рад і tпоч.=6 год. визначаємо tроб =2,2 год. =2 год. 12хв.- час закінчення роботи Тзакін=Тпоч+ tроб.=16.00 26.04+2.12=18.12 26.04.Поняття про хімічну обстановку та методи її виявлення Поняття про хімічну обстановку СДОР — це хімічні речовини, що застосовуються в народному господарстві, які при виливанні або викиді можуть призводити до зараження повітря з вражаючими концентраціями. Хімічна обстановка — це масштаби і характер зараження місцевості СДОР, які здійснюють вплив на роботи об'єктів народного господарства, дія формувань ЦО і населення. Хімічна обстановка виникає при порушенні технологічних процесів на хімічно небезпечному виробництві, ушкодженні трубопроводів, ємкостей, сховищ, транспортних засобів при перевезеннях СДОР, які призводять до викиду СДОР в атмосферу в кількостях, що становлять небезпеку масового ураження людей і тварин. Первинна хмара — хмара СДОР, яка утворюється в результаті миттєвого (1—3 хв.) переходу в атмосферу частини вмісту ємкості зі СДОР при її руйнуванні. Вторинна хмара — хмара СДОР, яка утворюється в результаті випаровування розлитої речовини з поверхні. Гранична токсодоза— інгаляційна токсодоза, яка викликає початкові симптоми ураження. Еквівалентна кількість СДОР — це така кількість хлору, масштаб зараження яким при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даному ступені вертикальної стійкості кількістю даної речовини, яка перейшла в первинну (вторинну) хмару. Площа зони фактичного зараження СДОР — площа території, зараженої СДОР у небезпечних для життя межах. Площа зони можливого зараження СДОР — площа території, в межах якої під дією зміни напрямку вітру може переміщуватися хмара СДОР. Товщина шару розливу СДОР — h товщина шару, що вільно розлився на підстилаючій поверхні, приймається за 0,05 м, а той, що розлився в піддон або в обвалування, — h = Н - 0,2 м, де Н— висота піддону (обвалування). Ступінь вертикальної стійкості повітря характеризується трьома складовими: інверсією, конвекцією, ізотермією. Інверсія (нижні шари повітря холодніші за верхні) виникає при ясній погоді, малих швидкостях вітру (до 4 м/с). Інверсія перешкоджає розсіюванню повітря на висоті і створює сприятливі умови для зберігання високих концентрацій СДОР. Конвекція (нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі) виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/с) швидкостях вітру. Конвекція розсіює хмару, заражену СДОР, знижує її вражаючу дію. Ізотермія (температура повітря в межах 20-30 м від земної поверхні майже однакова) звичайно спостерігається в хмарну погоду і при сніговому покриві. Ізотермія сприяє тривалому застою парів СДОР на місцевості. Оцінка хімічної обстановки Під оцінкою хімічної обстановки розуміють визначення масштабу і характеру зараження СДОР, аналіз їх впливу на діяльність об'єктів, сил ЦО і населення. Основними вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є: - загальна кількість СДОР на об'єкті і дані щодо розміщення їх запасів у ємкостях і технологічних трубопроводах; - кількість СДОР, викинутих в атмосферу, характер їх розливу на поверхні; - висота піддону або обвалування складських ємкостей; - метеорологічні умови: температура повітря, швидкість вітру на висоті 10 м (на висоті флюгера), ступінь вертикальної стійкості повітря. Оцінка хімічної обстановки включає: визначення глибини зони зараження; визначення площі зони зараження і нанесення на план місцевості; визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта; визначення тривалості вражаючої дії СДОР; визначення можливих втрат людей. Визначення глибини зони зараження СДОР Розрахунок глибини зони зараження ведеться з допомогою даних, наведених у таблицях додатків 1, 2, 3 (Д1, Д2, ДЗ) в залежності від кількісних характеристик викиду і швидкості вітру. Кількісна характеристика викиду СДОР для розрахунку масштабів зараження визначається за еквівалентними значеннями. Визначення еквівалентної кількості речовини визначається по первинній і вторинній хмарі. Еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі визначається за формулою: Qe1 = К1∙К3∙К5∙К7∙Q0, (1) де К1 = коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР. Додаток 1 (Д1) для стиснутих газів К1 = 1; К3 — коефіцієнт, що дорівнює відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози іншої СДОР — Д1; К5 — коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря. Приймається: для інверсії — за 1, для ізотермії — 0,23, для конвекції — 0,008; К7— коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря — Д1 (для стиснутих газів К7 = 1); Q0 — кількість викинутої (розлитої) при аварії СДОР (т). Еквівалентна кількість речовини по вторинній хмарі розраховується за формулою:  , (2)де К2 — коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (табл. ДЗ); К4 — коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл. ДЗ); К6 — коефіцієнт, який залежить від часу, що пройшов після початку аварії N. Значення К6 визначається після розрахунку тривалості випаровування речовини Т за формулою:  (при NАбо  (при N>T) (4)При Т < 1 години К6 приймається для 1 години. Тривалість випаровування: Т=  , (5)де h — товщина шару розливу СДОР (м), d — питома вага СДОР(т/м3) —Д1. Розрахунок глибин зон зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР ведеться з допомогою таблиць Д2. У таблиці Д2 наведені максимальні значення глибин зон зараження первинною — Г1 або вторинною Г2 хмарою СДОР, які визначаються в залежності від еквівалентної кількості речовини (Qe1, Qe2) і швидкості вітру. Повна глибина зони зараження Г (км), обумовлена впливом первинної і вторинної хмари СДОР, визначається: Г = Г' + 0,5Г", (6) де Г' — найбільший, Г" — найменший з розмірів Г1 і Г2. Отримане значення Г порівнюється з гранично можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп, яке визначається за формулою: Гп = N∙V, (7) де N— час від початку аварії (год); V— швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даних швидкості вітру і ступені вертикальної стійкості повітря, які визначаються за допомогою таблиць Д5. За остаточну розрахункову глибину зони зараження приймають найменше з 2-х (Г і Гп) порівнюваних між собою значень. Задача 5. На хімічному підприємстві відбулась аварія на складі зі СДОР, яка перебувала під тиском. В результаті аварії викинуто в атмосферу СДОР, виникло вогнище зараження. Визначити глибину можливого зараження.
Приклад 5. На хімічному підприємстві відбулась аварія на складі з рідким хлором, який перебував під тиском. В результаті аварії викинуто в атмосферу 40 т зрідженого хлору, виникло вогнище зараження СДОР. Визначити глибину можливого зараження хлором за станом на 1 годину після аварії. Метеоумови на момент аварії: швидкість вітру — 5 м/с, температура повітря — 0°С, ізотермія. Розлив СДОР на поверхню вільний. Розв 'язання: 1. За формулою (1) визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі: Qe1= 0,18 ∙ 1,0 ∙ 0,23 ∙ 0,6 ∙40 = 1 т. 2. За формулою (5) визначаємо час випаровування хлору: Т=  год.3. За формулою (2) визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:  т4. За таблицею Д2 для 1 т знаходимо глибину зони зараження первинною хмарою Г1 = 1,68 км. За таблицею Д2 для 11,8 т знаходимо глибину зони зараження вторинною хмарою Г2 = 6 км. 5. За формулою (6) визначаємо повну глибину зони зараження: Г = 6 + 0,5 ∙ 1,68 = 6,84 км. 6. За формулою (7) знаходимо гранично можливе значення глибини переносу повітряних мас: Гп = N∙V= 1∙29 = 29 км. За остаточну розрахункову глибину зараження хлором приймається Г = 6,84 км. Визначення площі зони зараження Площа зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР визначається за формулою:  , (8)де SM — площа зони можливого зараження СДОР, км2 ; Г — глибина зони зараження, км;  — кутові розміри зони можливого зараження, градуси (визначаються за допомогою таблиці Д4).Площа зони фактичного зараження Sф розраховується за формулою:  , (9)де K8 — коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, приймається: при інверсії — 0,081; при ізотермії — 0,133; при конвекції — 0,295. N— час, який пройшов після початку аварії, год. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ Мета фестивалю: навчання підростаючого покоління правилам безпечної поведінки, навичкам діяти індивідуально та колективно в різних... |
Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях Навчальна мета: ознайомити працівників з причинами травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях |
|
Задача №2. Визначити, які дози радіації отримують люди, якщо вони Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки при аваріях на радіаційно небезпечних об’єктах” |
КУРС ЛЕКЦІЙ З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ... БІБЛІОТЕЧКА ПРАЦІВНИКА У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ, ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ |
|
5. Базові поняття програмування (5 год.) Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Поняття об’єкта у програмуванні. Атрибути... |
Математична статистика та її методи Систематизувати та узагальнити поняття про статистику та її методи, статистичний аналіз даних, наочне зображення статистичного розподілу;... |
|
6. Основи програмування (28 год.) Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Поняття об’єкта у програмуванні. Атрибути... |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із рядовим та молодшим начальницьким складом Тема: Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т на проведення семінарського заняття з психологічної підготовки Навчальна мета: ознайомити працівників з причинами травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях |
Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина ІІ Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua