План-конспект Проведення заняття в системі службової підготовки з працівниками апарату ГУ МНС України в Миколаївській області Тема : Радіаційний та хімічний захист


Скачати 280.95 Kb.
Назва План-конспект Проведення заняття в системі службової підготовки з працівниками апарату ГУ МНС України в Миколаївській області Тема : Радіаційний та хімічний захист
Сторінка 1/3
Дата 12.04.2013
Розмір 280.95 Kb.
Тип План-конспект
bibl.com.ua > Журналістика > План-конспект
  1   2   3
"Затверджую"

Начальник управління

цивільного захисту

полковник вн.сл.

С.П.Горностай

"___" ________ 2005 року

План-конспект

Проведення заняття в системі службової підготовки з працівниками апарату ГУ МНС України в Миколаївській області

Тема : Радіаційний та хімічний захист

Час :30 хвилини

Місце проведення: учбовий клас
Згідно Закону України "Про впровадження засад цивільного захисту"

Стаття 16. Радіаційний і хімічний захист
1. Радіаційний і хімічний захист включає виявлення вогнищ

радіаційного та хімічного забруднення та проведення його оцінки,

організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю,

розроблення та запровадження типових режимів радіаційного захисту,

забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту,

організацію та проведення спеціальної та санітарної обробки.
2. Радіаційний і хімічний захист забезпечується шляхом

здійснення таких заходів:
завчасне накопичення і підтримання в постійній готовності

засобів радіаційного та хімічного захисту, обсяги і місця

зберігання яких визначаються диференційовано відповідно до зон

можливого ураження;
своєчасне впровадження засобів, способів і методів виявлення

та оцінки масштабів і наслідків аварій, руйнувань на радіаційно та

хімічно небезпечних об'єктах;
створення уніфікованих засобів захисту, приладів радіаційної,

хімічної розвідки та дозиметричного контролю;
надання населенню можливості придбання в особисте

користування засобів радіаційного та хімічного захисту;
розроблення типових режимів радіаційного захисту населення і

функціонування об'єктів в умовах радіоактивного забруднення

місцевості;
завчасне обладнання радіаційно та хімічно небезпечних

об'єктів засобами для проведення спеціальної обробки одягу, майна

і транспортних засобів, а також санітарної обробки населення,

постраждалого внаслідок надзвичайної ситуації;
розроблення загальних критеріїв, методів та методик

спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.

Організація дозиметричного та хімічного контролю.

Дозиметричний та хімічний контроль проводиться під керівництвом начальників усіх ступенів та командирів формувань .

Дозиметричний контроль включає:

  • контроль опромінення;

  • контроль радіоактивного забруднення.

Контроль опромінення проводиться з метою отримання даних про погли­нені дози радіації для первинної діагностики. Для вимірювання дози опромінення застосовуються дозиметри. Контроль опромінення людей поділяється на дві групи -груповий та індивідуальний.

При груповому контролі один дозиметр видається на групу людей (бригаду, ланку тощо), або проводиться розрахунковим методом за допомогою формули:
де Д - поглинута доза;

Рсер - середній рівень радіації (визначається за допомогою приладу);

Косл - коефіцієнт ослаблення захисної споруди.

При індивідуальному контролі дозиметр видається кожному працівнику. Цей метод застосовується для тих категорій, до яких не можна застосовувати груповий метод.

Для обліку поглинених доз опромінення ведуться наступні документи дозиметричного контролю:

  • відомість видачі вимірювачів дози та обліку показників;

  • журнал контролю опромінення;

  • картка обліку доз опромінення;

  • журнал відбору і здачі проб (тільки у службах та штабах ІДО);

  • донесення про працездатність і зараження людей, техніки і інше.
    Контроль опромінення потрібен для того, щоб поглинені дози радіації не перевищували допустимих норм опромінення. Допустимі дози опромінення:

а) на воєнний час:

  • при одноразовому опроміненні (до 4 діб) — 50 Р;

  • при багаторазовому опроміненні за ЗО діб — 100 Р;

за 3 місяці — 200 Р;

за 1 рік — 300 Р.

б) на мирний час:

  • у нормальних умовах на 1 рік — 0, 5 бер.;

  • для персоналу в нормальних умовах на 1 рік — 5 бер.;

  • для населення аварійне опромінення на 1 рік— 10 бер.;

  • для персоналу аварійне опромінення на 1 рік — 25 бер.

Згідно з цими нормами для населення поглинена доза в нормальних умовах не повинна перевищувати — 0,5 бер за рік.
Згідно з Законом України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" № 15/98-ВР передбачені наступні перевищення допустимої дози опромінення:

— для населення: 1 мЗв/рік (1000 мбер/рік — 0,1 бер);

  • для персоналу: не більше 20 мЗв/рік (2000 мбер/рік — 2 бер).
    Допускається до 5 бер (50 мЗв) за умов, що середньорічна доза протягом п'яти
    років не більше 20 мЗв за рік (2 бер) в середньому.

Структура дози опромінення поглинутої за рік виглядає таким чином:

  • природний фон — 200 мбер;

  • медична рентгенодіагностика — 150 мбер;

  • будівельні матеріали — 100 мбер;

  • додаткові джерела опромінення — 50 мбер.

Природний радіаційний фон обумовлюється космічним випромінюванням та природними радіоактивними речовинами.

Інтенсивність космічного випромінювання залежить від висоти над рівнем моря та сонячної активності. Земним джерелом є природні радіонукліди, які містяться в речовинах, які людина використовує у повсякденній діяльності.

Природний радіаційний фон для України становить 0,01—0,03 мр/год.

На земній кулі є місцевості, у яких поглинені дози значно перевищують допустимі:

  • Індія, штат Карала є місцевість де доза складає 40,2 рад за рік;

  • Бразилія — 20 рад/рік;

  • США — 26 рад/рік;

  • Франція — 170 рад/рік.

Контроль радіоактивного забруднення здійснюється з метою визначення ступеня забруднення радіоактивними речовинами людей, тварин, а також техніки, одягу, засобів індивідуального захисту, продуктів, води, фуражу та інших об'єктів. Ступінь радіоактивного забруднення оцінюється шляхом замірів потужності експозиційної дози випромінювання від цих об'єктів приладами (ДП-5, ІМД-21 та інші) та порівнянням їх з нормою.

На мирний час користуємося нормами, які визначені в "Основних санітарних правилах. ОСП-72/87" та НРБУ-97.

Хімічний контроль здійснюється з метою визначення наявності та ступеня зараження НХР людей, тварин, техніки, одягу, засобів індивідуального захисту, продуктів, води, фуражу та інше. Контроль здійснюється за допомогою приладів хімічної розвідки (ВПХР, ППХР, ПХР-МВ), а також користуються хімічними лабораторіями (ПХЛ-54).

Якщо немає можливості визначити НХР — береться проба і відправляється на аналіз в СЕС.

Відповідальність за проведення контролю покладається:

  • в містах та районах — на начальників відділів міст, районів, командирів територіальних формувань ;

  • на об’єктах господарювання — на начальників штабів та служб і командирів об'єктових формувань;

  • за непрацюючим населенням — на відділи міст, районів із залученням
    начальників ЖЕКів.

На об'єктах розробляється наказ з організації дозиметричного та хімічного контролю, в якому визначається:

  1. Порядок забезпечення -технічними засобами контролю.

  2. Організація видачі засобів контролю.

  1. Облік доз опромінення та ступеню забруднення РР, НХР.

  2. Подання донесень про поглинені дози, ступені зараження.

  3. Обов'язки посадових осіб з ведення контролю.


Режими радіаційного захисту та порядок впровадження їх в дію

Під режимом радіаційного захисту розуміємо порядок дії людей, використання способів та засобів захисту в зонах радіаційного зараження, який передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення.

Він передбачає послідовність та тривалість використання захисних споруд, захисних властивостей промислових та житлових приміщень, обмеження перебу- вання людей на відкритій місцевості.

Тривалість дотримування режиму захисту залежить від ряду факторів:

  • рівня радіації;

  • захисних властивостей захисних споруд;

  • захисних властивостей промислових та житлових будівель.

На випадок ядерного вибуху відпрацьовано 8 типових режимів радіаційного
захисту: !

  • № 1-3 — для населення, яке не працює;

  • № 4-7 — для робітників та службовців об'єктів, які продовжують;
    виробничу діяльність в умовах радіаційного зараження (працюють у закритих
    приміщеннях);

  • № 8 — для особового складу формувань, які проводять аварійно-ряту­
    вальні роботи на зараженій місцевості.

Виконання режиму радіаційного захисту передбачає декілька етапів:

а) для населення:

  • 1-й етап :— укриття населення в захисних спорудах;

  • 2-й етап — поперемінне укриття вжахнених спорудах та будинках;"

  • 3-й етап — укриття в будинках з обмеженим перебуванням на вулиці;

б) для робітників та службовців:

  • 1-й етап — укриття в захисних спорудах;

  • 2-й етап — робота з використанням для відпочинку захисні споруди;

  • 3-й етап — робота з відпочинком у житлових будинках з обмеженим
    перебуванням на відкритій місцевості.

Користуючись режимами, необхідно вважати, що робоче місце повинно бути розташовано в закритому приміщенні. Якщо люди працюють на відкритій місцевості, то запроваджується режим № 8, який передбачає позмінну роботу особового складу формувань в умовах радіаційного зараження.

Для захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстановки на АЕС передбачені тимчасові норми (режими захисту).

У Законі України НР 15/98-ВР "Про захист людини від впливу іонізуючих, випромінювань", прийнятого 14 січня 1998 року, визначені заходи щодо укриття людей з тимчасової евакуації та йодної профілактики населення.


Тимчасові режими захисту населення у випадку ускладнення обстановки на АЕС




режиму

Сила експозиційної дози, Мр/год.

Режимні заходи по захисту населення

1

ОД н-0,3

Укриття дітей, герметизація приміщень, укриття та упаковка продуктів харчування. Обмежене перебування на відкритому повітрі дорослих. Обладнання санітарних бар'єрів на входах у квартири

2

0,3+1,5

Заходи першого режиму, йодна профілактика дітей, обмежене перебування на вулицях всього населення. Обладнання санітарних бар'єрів на сходах у будинки

3

1,51+15 .

Заходи попередніх режимів, йодна профілактика всього населення, часткова евакуація (дітей та вагітних жінок)

4

.15,1+100

Заходи 1, 2, 3 режимів. Евакуація всього населення, крім контингенту, задіяного в аварійно-рятувальних роботах

5

Більше 100

Повна евакуація населення.
  1   2   3

Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття із службової підготовки з працівниками...
Навчальна мета: Вивчити питання щодо заходів запобігання травм та профзахворювань
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття із службової підготовки з працівниками...
Навчальна мета: Вивчити питання щодо заходів запобігання травм та профзахворювань
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з працівниками...
Тема №6 “Службовий етикет і культура поведінки працівника МНС України на службі та у побуті
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення лекційного заняття з функціональної...
ТЕМА: Злочини у сфері службової діяльності (Розділ XVII Кримінального кодексу України)
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН (типовий) проведення занять зі службової підготовки...
Організація професійної підготовки працівників МНС України. Вимоги наказів МНС України №601 від 01. 09. 09р., №10 від 08. 2004 року...
ПЛАН КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з особовим...
Мета: Довести зміст і вимоги наказу МНС України №40 від 24. 01. 2005 р.” Про затвердження Концепції соціального і гуманітарного розвитку...
Про організацію службової підготовки
Типову навчальну програму проведення занять у системі службової підготовки з начальницьким складом структурних підрозділів ГУ МНС...
ПЛАН КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з особовим...
...
ПЛАН КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з особовим...
...
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН (типовий) проведення занять зі службової підготовки...
Завдання особового складу органів і підрозділів МНС України на 2012/2013 навчальний рік
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка