БОЙОВИЙ СТАТУТ ДЕРЖАВНОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ


Скачати 1.45 Mb.
Назва БОЙОВИЙ СТАТУТ ДЕРЖАВНОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ
Сторінка 4/8
Дата 28.03.2013
Розмір 1.45 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Журналістика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8
Глава IV
Обов’язки особового складу підрозділів Державної пожежної

охорони під час бойових дій.
Обов’язки диспетчера (радіотелефоніста)
130. Черговий диспетчер (радіотелефоніст) підпорядковується начальнику караулу пожежної частини, а в оперативному відношенні - старшому диспетчеру ЦУСЗ (ЦППЗ). Він відповідає за чіткий прийом, передачу і реєстрацію повідомлень, що надходять на пункт зв’язку частини, своєчасний від’їзд підрозділів на місце пожежі, аварії, катастроф і стихійного лиха (далі - на пожежу) згідно з планом (розкладом) залучення сил і засобів, типовим переліком об’єктів на підвищений номер виклику.

131. Під час отримання повідомлення про пожежу черговий диспетчер (радіотелефоніст) зобов’язаний:

- не припиняючи розмови з особою, яка повідомляє про пожежу, включити сигнал тривоги (у нічний час додаткове освітлення приміщень), заповнити путівку на виїзд караулу (відділення) та її копію за кількістю від’їжджаючих відділень (Додаток 12);

- передати путівку начальнику караулу (відділення), переказавши йому відомості про об’єкт і характер пожежі (одну копію путівки залишити у себе);

- разом з путівкою на виїзд до місця виклику (пожежі) передати начальнику караулу (відділення) оперативну картку (план) пожежогасіння;

- у разі отримання сигналу “Тривога” по системі автоматичної пожежної сигналізації оформити виїзд чергового караулу так, як і при одержанні повідомлення по телефону;

- у разі отримання інформації про пожежу на об’єкті, на який передбачене автоматичне висилання сил і засобів за підвищеним номером виклику, негайно повідомити про це на ЦУСЗ (ЦППЗ);

- інформувати ЦУСЗ (ЦППЗ) і посадових осіб у встановленому порядку про виїзд чергового караулу (відділення), направлення додаткових сил і засобів, про повідомлення та розпорядження, що надійшли з місця пожежі та про повернення чергового караулу (відділення);

- у разі отримання додаткових відомостей про пожежу передавати ці відомості підрозділу, який прямує до місця пожежі, по радіозв’язку;

- встановлювати і підтримувати зв’язок з черговим караулом, який виїхав на місце пожежі, з урахуванням особливостей об’єкта з’ясувати за допомогою довідкової літератури і документації, а також через відповідні служби, його оперативно-тактичну характеристику, рівень загазованості, радіаційну обстановку, наявність отруйних та вибухонебезпечних речовин, зміни метеорологічних умов, що прогнозуються, і т.ін. та у разі отримання додаткових відомостей негайно доповідати про них на ЦУСЗ (ЦППЗ), інформувати начальника караулу (КГП);

- вживати всіх необхідних заходів до своєчасного отримання інформації про обстановку з місця виклику (пожежі) і негайно передавати її до ЦУСЗ (ЦППЗ);

- у разі отримання повідомлення про пожежу поза межами району виїзду даної пожежної частини, негайно передати його на ЦУСЗ (ЦППЗ) та до пожежної частини, в районі охорони якої виникла пожежа, і доповісти про це начальнику караулу;

- записувати у журнал пункту пожежного зв’язку частини час отримання і зміст всіх повідомлень та розпоряджень, що надходять з місця пожежі ( у тому числі час виїзду, прибуття на місце пожежі та повернення до постійного місця дислокації чергового караулу або відділення;

- виконувати розпорядження, що надходять від начальника караулу (КГП), які виїхали на місце пожежі;

- виконувати обов’язки диспетчера ЦУСЗ (ЦППЗ), якщо на ПЗЧ покладені функції цих служб гарнізону.

132. З метою забезпечення чіткого приймання повідомлень від громадян і організацій про пожежі, аварії і стихійні лиха та визначення єдиної форми розмови з заявником встановлюється такий перелік питань, що підлягають з’ясуванню:

- адреса і найменування об’єкта;

- що горить і чи є загроза людям;

- прізвище особи, яка повідомляє про пожежу;

- номер телефону, з якого надійшло повідомлення.

На прийом повідомлення про пожежу повинно витрачатися не більше 30 секунд з одночасним включенням сигналу “Тривога”, з обов’язковим підтвердженням особі, яка повідомила, про факт прийняття повідомлення про пожежу і час реєстрування.

Ніщо не може служити підставою для затримання виїзду на пожежу підрозділу, коли відома адреса і найменування об’єкта.

133. Диспетчер (радіотелефоніст) Державної пожежної охорони не має права зменшити кількість сил і засобів, виїзд яких передбачений розкладом виїзду пожежних частин гарнізону та планами залучення сил і засобів.

134. На пожежу направляються додаткові сили і засоби, якщо цього потребує характер першого чи додаткового повідомлення, розпорядження керівника гасіння пожежі.
Обов’язки пожежника (старшого пожежника)
135. Під час гасіння пожежі пожежник зобов’язаний:

- знати свою бойову задачу, а також задачу відділення;

- виконувати команди і накази командирів і начальників беззаперечно, точно та у зазначений термін;

- не залишати своєї позиції без дозволу командира, крім випадків явної загрози життю або травмуванню;

- підтримувати зв’язок з командиром і пожежними свого відділення;

- діяти згідно з табелем бойового розрахунку особового складу (Додаток 10);

- виявляти ініціативу і винахідливість під час виконання бойової задачі;

- попереджати людей і вживати заходів для рятування у разі виявлення небезпеки для їх життя, про що доповідати командиру відділення;

- надавати першу допомогу потерпілим;

- слідкувати за справністю пожежно-технічного озброєння і спорядження та дбайливо поводитися з ним;

- вміти працювати з радіостанціями, знати та дотримуватись правил радіообміну;

- дотримуватись правил безпеки праці;

- перевіряти наявність закріпленого пожежно-технічного озброєння після закінчення робіт, про результати доповідати командиру відділення.

136. Пожежник, який входить до складу розвідки, зобов’язаний:

- мати при собі необхідне пожежно-технічне озброєння та спорядження;

- невідлучно слідкувати за особою, яка очолює розвідку;

- уважно слідкувати за навколишньою обстановкою;

- у разі виявлення людей, які знаходяться у небезпеці, виявлення вогню чи диму у приміщеннях та у пустотах конструкцій будівель негайно доповідати особі, яка очолює розвідку.

137. У разі рятування людей пожежник зобов’язаний:

- мати при собі пожежно-технічне озброєння та спорядження (обладнання), яке необхідне для вказаного командиром способу рятування;

- сповістити при вході до приміщення людей, які рятуються, про надання їм допомоги (вживати заходів для недопущення паніки);

- обрати найкоротший шлях і найбільш безпечний спосіб рятування, якщо вони не вказані командиром;

- проходити з людиною, яку рятують, через зону підвищених температур і сильного задимлення тільки у винятковому випадку, вжити заходів для захисту її від небезпечних факторів пожежі.

138. Під час прокладання рукавної лінії пожежник зобов’язаний:

- обирати найбільш зручні і найкоротші шляхи до позицій ствольників;

- уникати прокладання рукавів по гострих предметах або предметах, що горять, а також у місцях, де пролито їдкі речовини; якщо інших шляхів немає, то для прокладання рукавів використовувати настил з підручних матеріалів та інші засоби для їх захисту від ушкоджень;

- не завалювати рукавними лініями проходи і сходи будівлі, прокладати рукавні лінії у сходових клітках, переважно між маршами;

- прокладати рукавні лінії по сторонах вулиці, дороги, двору, за можливості, на непроїжджій частині, а через залізничне (трамвайне) полотно - під коліями (між шпалами);

- захищати рукава, що прокладені на проїжджій частині дороги (вулиці) рукавними містками;

- не допускати розміщення розгалуження на проїжджій частині дороги, перекручувань і заломів рукавів, ударів з’єднувальними головками по твердому покриттю дороги, а також різких згинань рукавів під час прокладання їх через перепони;

- закріплювати рукавні лінії, які прокладаються на висоті, рукавними затримками;

- створювати біля розгалуження необхідний для гасіння пожежі резерв пожежних рукавів. У разі роботи пожежних підрозділів в умовах низьких температур прокладати резервну (другу) магістральну лінію;

- мати необхідний запас рукавної лінії для просування ствольника і для забезпечення маневрування стволом;

- нарощувати за необхідності рукавні лінії у ствола;

- застосовувати всередині приміщень, зазвичай, прогумовані рукава;

- розміщувати рукавну лінію на автодрабині посередині сходів, закріплюючи її рукавними затримками;

- слідкувати за станом рукавних ліній, встановлювати рукавні зажими на пошкоджені рукава або заміняти їх на інші.

139. У разі евакуації матеріальних цінностей пожежник зобов’язаний:

- дотримуватись вказаної командиром послідовності евакуації;

- обережно ставитись до матеріальних цінностей, що евакуюються, і вживати заходів для їх збереження;

- не завалювати шляхи евакуації.

140. Під час роботи зі стволом пожежник зобов’язаний:

- забезпечити подачу вогнегасних речовин безпосередньо до осередка пожежі з дотриманням вимог безпеки праці;

- підійти якомога ближче до місця горіння, створивши при цьому необхідний запас рукавної лінії;

- просуватися уперед зі стволом, направляючи струмінь до місць найбільш інтенсивного горіння, на конструкції, що горять, та предмети;

- направляти струмінь води назустріч вогню, що поширюється, у першу чергу на ті частини конструкцій, згоряння чи зміни міцності яких у разі нагрівання можуть призвести до обвалення всієї конструкції чи частини споруди;

- направляти струмінь води зверху вниз у разі гасіння вертикальних поверхонь;

- перекрити чи вивести ствол назовні після того, як горіння ліквідовано;

- у разі зміни позиції тимчасово припинити подачу води чи перевести ствол, опущеним униз;

- на висотах застосовувати страхувальні пристосування;

- працювати на драбинах зі стволом тільки після закріплення карабіном;

- не залишати ствол без нагляду навіть після припинення подачі води;

- не торкатись і не направляти струмінь води на електропроводи, що знаходяться під напругою, якщо не виконані всі вимоги безпеки праці;

- ліквідувати горіння за наявності крихкої чи скляної тари, за допомогою подачі розпиленої води чи піни;

- захищати резервуари з легкозаймистими і горючими рідинами, балони зі стислими газами, установки і апарати, які знаходяться під тиском, шляхом охолодження їх поверхонь;

- захищати від теплової дії будівлі чи окремі частини будівель, направляючи струмінь води на конструкції, яким погрожує вогонь;

- не направляти струмінь води на місце подачі піни або порошку;

- не допускати надмірного проливання води.

141. Під час роботи з розкривання і розбирання конструкцій будівель пожежник зобов’язаний:

- проводити роботу у межах, вказаних командиром відділення;

- застосовувати пожежний механізований інструмент;

- розкривати конструкції для ліквідації осередків пожежі після того, як будуть підготовлені засоби гасіння;

- виконувати роботи з розкриття і розбирання з найменшою шкодою для будівлі, обладнання і матеріальних цінностей;

- не допускати пошкоджень трубопроводів і арматури на них, а також ліній зв’язку й електромереж;

- скидання розібраних конструкцій з висоти проводити з дозволу командира, дотримуючись заходів обережності та безпеки;

- для запобігання падіння високих вертикальних конструкцій (металевих труб, антенних пристроїв тощо) не допускати ушкоджень їх кріплень (розтяжок, розпорок, опор тощо);

- завалювати димові труби, опори чи частини будівель під безпосереднім керівництвом КГП (чи особи за його дорученням) після віддалення з небезпечної зони людей і техніки;

- розкривати вікна і двері, за можливості, без пошкоджень.

142. Пожежник (дозорний) на місці ліквідованої пожежі зобов’язаний:

- спостерігати за всією територією, де ліквідовано пожежу, у разі виявлення осередків пожежі повідомити про них пожежну частину і розпочати гасіння;

- підтримувати періодичний зв’язок з черговим караулом, повідомляти його про обстановку на ділянці, що охороняється;

- не залишати об’єкт, що охороняється, без наказу свого начальника.
Обов'язки водія пожежного автомобіля
143. Водій пожежного автомобіля зобов'язаний:

- знати матеріальну частину, технічні можливості пожежного автомобіля, вміти працювати зі спеціальними агрегатами і обладнанням;

- знати, яке пожежно-технічне озброєння та обладнання вивозиться пожежним автомобілем; нести відповідальність за збереження ПТО, що знаходиться на автомобілі;

- утримувати пожежний автомобіль справним і у постійній бойовій готовності;

- вміти впевнено керувати пожежним автомобілем за різних умов на дорогах і за будь-якої погоди, дотримуючись правил дорожнього руху та інструкції з експлуатації пожежного автомобіля;

- знати і дотримуватись встановлених у частині правил посадки особового складу у пожежний автомобіль, розміщення пожежно-технічного озброєння та обладнання, яке він возить;

- встановлювати пожежний автомобіль за принципом “на виїзд” так, щоб у разі раптового розвитку пожежі його можна було вивести у безпечне місце;

- постійно знаходитись біля автомобіля, забезпечуючи безперебійну роботу його систем, механізмів і агрегатів, постійно слідкувати за командами і сигналами командира відділення і швидко їх виконувати;

- уміти працювати на радіостанції, знати і дотримуватись правил радіообміну;

- забезпечити безперебійну подачу вогнегасних речовин;

- подавати воду до рукавної лінії та припиняти її подачу, збільшувати і зменшувати тиск тільки за командою КГП, начальника бойової ділянки, ствольника (або осіб за їх дорученням);

- за низькою температури повітря не зупиняти роботу насоса;

- слідкувати за витратами пального і вогнегасних речовин і своєчасно доповідати про необхідність їх доповнень;

- якщо є порушення нормальної роботи механізмів автомобіля, доповісти начальнику, одночасно вжити заходів щодо виявлення несправностей та їх ліквідації;

- виконувати роботи з технічного обслуговування автомобіля на пожежі.

144. Під час роботи на автодрабині чи автопідйомнику водій зобов’язаний :

- працювати у пожежній касці і дотримуватись правил безпеки праці, вимог інструкції з експлуатації та вимагати цього від працюючих на них осіб;

- враховувати габарити автодрабини чи автопідйомника на шляху прямування і особливо під час поворотів, проїздів під мостами і арками;

- установлювати автодрабину (автопідйомник) на висування, ставити автомобіль колесами на міцний ґрунт (бруківку), враховуючи нахил майданчика;

- встановлювати автомобіль з урахуванням максимального висування і, особливо, маневрування автодрабини чи стріли автопідйомника;

- суворо слідкувати за гранично допустимою кількістю людей, які одночасно знаходяться на колінах автодрабини чи у колисці автопідйомника.

145. Водій повинен вміти працювати з радіостанціями, знати та дотримуватись правил радіообміну, надавати першу медичну допомогу потерпілим.
Обов’язки командира відділення
146. Командир відділення є безпосереднім начальником особового складу відділення і несе відповідальність за його дії та безпеку. Він керує бойовою роботою відділення.

147. Командир відділення зобов’язаний:

- після прибуття на місце пожежі керувати гасінням пожежі до прибуття старшого начальника. В інших випадках доповісти КГП, здавши при цьому жетон (Додаток N11), і надалі виконувати його накази;

- знати бойову задачу свого відділення і караулу, довести її до кожного пожежника;

- забезпечити взаємодію бойового розрахунку;

- забезпечити правильне і точне виконання пожежниками наказів, команд та розпоряджень;

- контролювати дотримання особовим складом відділення правил безпеки праці;

- підтримувати зв'язок з начальником, якому він підпорядкований, своєчасно доповідати йому про зміни обстановки на ділянці роботи;

- забезпечити ефективну роботу пожежної техніки;

- забезпечити своєчасну заправку пожежного автомобіля вогнегасними речовинами і пально-мастильними матеріалами;

- уміти працювати з радіостанцією, знати правила радіообміну і дотримуватись їх;

- надавати першу медичну допомогу постраждалим.

148. Під час бойового розгортання командир відділення зобов’язаний:

- забезпечити бойове розгортання у мінімально короткий термін;

- вказати особовому складу відділення місце знаходження вододжерела, напрям і способи прокладання рукавних ліній, місце установки розгалуження з урахуванням використання мінімальної кількості рукавів у лініях, кількість і види стволів, позиції ствольників, місця установки ручних пожежних драбин;

- слідкувати за правильністю установки ручних пожежних драбин;

- доповісти начальнику, якому він підпорядкований, про виконання бойового розгортання.

149. У разі виконання робіт з розкриття і розбирання конструкцій командир відділення зобов’язаний:

- призначити пожежників, забезпечити їх відповідним пожежним інструментом та обладнанням, вказати мету, місце та обсяг робіт, які мають бути виконані під час розбирання і розкривання;

- якщо розкривання та розбирання конструкцій проводиться силами одного відділення вказати пожежникам місце для розміщення розібраних матеріалів, а нанизу (біля місця скидання) поставити постового;

- забезпечити виконання правил розкривання і розбирання конструкцій, а також бережливе ставлення до обладнання і матеріалів;

- забезпечити безпечне проведення робіт, вживаючи заходів щодо знеструмлення електромережі й електроустаткування, відключення газопроводів поблизу місця роботи, а також проти завалювання конструкцій;

- слідкувати за поведінкою несучих конструкцій і не допускати їх пошкоджень.

150. Під час виконання завдань з евакуації матеріальних цінностей командир відділення зобов’язаний:

- вказати пожежникам послідовність евакуації, шляхи і місце розміщення матеріальних цінностей;

- слідкувати за обережним ставленням і збереженістю евакуйованих матеріальних цінностей.

151. Під час виконання завдань начальника тилу (помічника начальника тилу) щодо зустрічі і розстановки підрозділів командир відділення зобов’язаний:

- зустрічати підрозділи, вказати вододжерела, на які мають бути встановлені пожежні машини, передати керівникам підрозділів накази КГП (начальника оперативного штабу, начальника тилу) і вказати місце розташування оперативного штабу.

152. За командою чи сигналом “Відбій” командир відділення зобов’язаний:

- перевірити наявність особового складу відділення;

- перевірити наявність пожежно-технічного озброєння, обладнання і спорядження, забезпечити наповнення пожежної автоцистерни водою;

- доповісти начальнику, якому командир відділення підпорядкований на пожежі, про готовність відділення до від'їзду.

153. Під час несення служби з відділенням на місці ліквідованої пожежі командир відділення зобов’язаний:

-організовувати безперервне спостереження за місцем пожежі;

- тримати у постійній готовності засоби гасіння;

- у разі виявлення осередків пожежі, повідомити про це пожежну частину і вжити заходів для їх ліквідації;

- повернутися до пожежної частини за наказом ЦППЗ (ПЗЧ) або начальника караулу, до складу якого входить відділення; про повернення відділення повідомити адміністрацію об’єкта, поклавши на неї подальше спостереження за місцем ліквідованої пожежі.

154. Після повернення відділення до пожежної частини командир відділення зобов'язаний:

- забезпечити швидке приведення пожежного автомобіля і пожежно-технічного озброєння, обладнання у бойову готовність, доповісти про це начальнику караулу;

- вжити заходів для просушування чи заміни бойового одягу особового складу відділення, яке брало участь у гасінні пожежі.
Обов'язки начальника караулу
155. Начальник караулу керує бойовою роботою, особовим складом караулу, несе відповідальність за його безпеку, виконання бойової задачі, поставленої перед караулом, збереження пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, обладнання і спорядження.

156. У разі прибуття караулу до місця виклику першим, начальник караулу, як керівник гасіння пожежі, керується статтями 105-111 цього Статуту, а за додатковим викликом зобов’язаний доповісти КГП (до оперативного штабу), здати жетон, отримати завдання і забезпечити його виконання.

157. Під час прямування до місця виклику (пожежі) начальник караулу зобов’язаний:

- визначити найкоротший (оптимальний) маршрут руху і контролювати виконання водіями вимог Правил дорожнього руху;

- ознайомитись з оперативною документацією пожежогасіння;

- постійно прослуховувати за допомогою радіостанції інформацію з місця пожежі, ЦУСЗ, ЦППЗ і ПЗЧ;

- у разі вимушеної зупинки на шляху прямування керуватись статтею 19 цього Статуту.

158. Під час проведення рятувальних робіт начальник караулу зобов’язаний:

- розподілити сили і засоби караулу для швидкого надання допомоги людям, які знаходяться у небезпеці;

- вказати командирам відділень шляхи і способи рятування людей;

- одночасно з рятуванням людей організовувати роботу з гасіння пожежі, виділивши для цього особовий склад, незайнятий на рятувальних роботах.

159. Під час бойового розгортання начальник караулу зобов’язаний:

- визначити задачу кожному відділенню з урахуванням своєчасного введення у дію необхідних сил і засобів.

160. Під час подавання стволів начальник караулу зобов’язаний:

- призначити командира відділення для керівництва роботою лафетним стволом;

- організувати зв’язок між водіями для подавання води до лафетного ствола від двох автомобілів організувати зв'язок між водіями;

- у разі подавання пінного чи порошкового ствола визначити спосіб подачі піни чи порошку до осередку пожежі і для керівництва роботою стволів з великою витратою призначити командира відділення;

- підготувати водяні стволи для догасіння можливих невеликих залишків осередків горіння (для охолодження конструкцій) після подачі піни чи порошку.

161. Під час організації робіт з розкривання конструкцій начальник караулу зобов’язаний:

- розподілити ділянки робіт між відділеннями, забезпечити їх засобами гасіння, діелектричними засобами, індикаторами тощо, віддавати накази командирам відділень на проведення робіт, вказати мету, об’єм і межі розкриття та розбирання, а також місця для розміщення матеріалів.

162. Під час організації евакуації матеріальних цінностей начальник караулу зобов’язаний:

- проводити евакуацію одночасно з гасінням пожежі;

- призначити командира відділення для керівництва евакуацією, вказати її послідовність, шляхи, а також місце для розміщення евакуйованих матеріальних цінностей, забезпечити їх збереженість.

163. Під час евакуації тварин начальник караулу зобов’язаний:

- встановити характер загрози тваринам, їх вид, кількість, спосіб утримання, стан шляхів евакуації;

- вжити заходів щодо видалення диму;

- залучати до евакуації обслуговуючий персонал і членів добровільних формувань;

- використовувати всі виходи для безпечної евакуації тварин з одночасною подачею стволів для ліквідації пожежі.

164. Після повернення до пожежної частини забезпечити негайне приведення до бойової готовності особового складу, пожежної техніки, ПТО, повідомити на ЦУСЗ, ЦППЗ про бойову готовність караулу, заповнити довідку про пожежу (Додаток 4).
Обов’язки інших учасників гасіння пожежі
165. До інших учасників гасіння пожежі відносяться:

- начальник контрольно-пропускного пункту ГДЗС (КПП ГДЗС);

- постовий на посту безпеки ГДЗС;

- командир ланки ГДЗС;

- ствольник;

- зв’язковий.

166. Начальник КПП ГДЗС - посадова особа середнього або старшого начальницького складу Державної пожежної охорони з числа найбільш підготовлених та досвідчених працівників, яка очолює роботу КПП, створеного для організації ГДЗС на місці виклику (пожежі).

Начальник КПП ГДЗС підпорядковується КГП, начальнику оперативного штабу(НОШ), а у виняткових випадках при організації КПП ГДЗС на бойовій ділянці - начальнику бойової ділянки (НБД).

Начальник КПП ГДЗС зобов’язаний:

- визначити місце організації, склад КПП ГДЗС та забезпечити його роботу;

- забезпечити готовність резервних ланок (відділень) ГДЗС для направлення у непридатне для дихання середовище та проведення інструктажу особового складу газодимозахисників згідно з розпорядженнями КГП (НОШ, НБД);

- постійно вести облік ланок (відділень) ГДЗС, що працюють у непридатному для дихання середовищі, знаходяться на відпочинку та в резерві;

- забезпечити своєчасну зміну ланок (відділень) ГДЗС, що працюють у непридатному для дихання середовищі;

- проводити регулярну перевірку постів безпеки (ПБ) ГДЗС та наявності зв’язку між ПБ та ланками (відділеннями) ГДЗС, що працюють у непридатному для дихання середовищі;

- інформувати КГП (НОШ, НБД) про роботу ланок (відділень) ГДЗС;

- створити необхідний запас для роботи ізолюючих протигазів та їх комплектуючих;

- організувати відпочинок газодимозахисників;

- організувати медичний контроль за роботою особового складу в ізолюючих протигазах.

167. Постовий на посту безпеки ГДЗС (ПБ ГДЗС) - особа рядового або начальницького складу Державної пожежної охорони, яка має спеціальну підготовку та організує роботу ПБ ГДЗС для контролю за роботою ланки (відділень) ГДЗС.

Постовий на посту ПБ ГДЗС безпосередньо підпорядковується КГП (начальнику КПП, НБД). Він зобов’язаний:

- забезпечити встановлений порядок допуску ланок (відділень) ГДЗС до виконання поставлених задач у непридатному для дихання середовищі;

- підтримувати постійний зв’язок та інформувати командира ланки (відділень) ГДЗС про обстановку на пожежі, вказівки КГП, про час перебування у непридатному для дихання середовищі і час повернення ланки (відділення) ГДЗС (ця інформація передається через кожні 10 хвилин, а за необхідності - частіше);

- вести облік та контроль працюючих газодимозахисників, ланок (відділень) ГДЗС та часу їх роботи;

- підтримувати постійний зв’язок та інформувати за встановленим порядком посадових осіб на пожежі про відомості, які отримані від ланки (відділень) ГДЗС;

- вести в установленому порядку службову документацію ПБ ГДЗС;

- не допускати у непридатне для дихання середовище осіб без ізолюючих протигазів, або осіб, які не входять до складу ланки (відділення) ГДЗС;

- не допускати скупчення людей біля входу у задимлене приміщення.

168. Командир ланки (відділення) ГДЗС - особа начальницького складу Державної пожежної охорони, яка має спеціальну підготовку та очолює ланку (відділення) ГДЗС з метою ведення бойових дій з гасіння пожежі, рятування людей та матеріальних цінностей у непридатному для дихання середовищі.

Командир ланки (відділення) ГДЗС підпорядковується КГП (НОШ), а в разі організації бойових ділянок - НБД.

Командир ланки (відділення) ГДЗС зобов’язаний:

- забезпечити виконання ланкою (відділенням) ГДЗС поставленої задачі;

- надавати необхідну допомогу людям у випадках загрози їх життю та здоров’ю;

- забезпечити виконання ланкою (відділення) ГДЗС правил роботи в ізолюючих протигазах;

- підтримувати постійний зв’язок з постом безпеки ГДЗС, доповідати КГП (НОШ) або НБД про обстановку та дії ланки (відділення) ГДЗС;

- вживати заходів щодо забезпечення ланки (відділення) ГДЗС засобами рятування, зв’язку, освітлення та ін. необхідним пожежно-технічним озброєнням та спорядженням;

- постійно стежити за самопочуттям особового складу ланки (відділення) ГДЗС, правильним використанням ними пожежно-технічного озброєння, обладнання та спорядження, контролювати витрати повітря (кисню) з урахуванням умов роботи, а в разі досягнення контрольного тиску в ізолюючому протигазі, необхідного для виходу з непридатного для дихання середовища, вивести на свіже повітря ланку (відділення) ГДЗС;

- під час виходу з непридатного для дихання середовища, визначити місце для вивільнення з ізолюючих протигазів особового складу ланки (відділення) та подати відповідно на це команду, після чого проконтролювати приведення газодимозахисниками ізолюючих протигазів до бойової готовності та організувати відпочинок газодимозахисників.

169. Газодимозахисник - особа рядового та начальницького складу Державної пожежної охорони, яка має спеціальну підготовку і виконує поставлену бойову задачу у непридатному для дихання середовищі в складі ланки (відділення) ГДЗС.

Газодимозахисник безпосередньо підпорядковується командиру ланки (відділення) ГДЗС. Він зобов’язаний:

- знати бойову задачу ланки (відділення) ГДЗС, беззаперечно виконувати накази командира ланки (відділення) ГДЗС;

- дотримуватись правил роботи в ізолюючих протигазах;

- доповідати командиру ланки (відділення) ГДЗС про людей, які потребують допомоги, про визначення несправностей свого ізолюючого протигаза, погіршення самопочуття, про інші обставини, які можуть вплинути на результат виконання поставленої бойової задачі;

- не залишати самовільно ланку (відділення) ГДЗС;

- постійно стежити за зміною обстановки, звертаючи увагу на стан конструкцій будівлі як під час руху, так і на місці роботи та негайно доповідати командиру ланки (відділення) ГДЗС;

- включитись та виключитись в ізолюючий протигаз тільки за наказом командира ланки (відділення) ГДЗС.

170. Ствольник - учасник гасіння пожежі, виконуючий поставлену бойову задачу з подачі вогнегасних речовин на місці пожежі. Ствольник безпосередньо підпорядковується командиру відділення, а у виняткових випадках - НБД.

Під час виконання поставленої бойової задачі ствольник зобов’язаний виконувати вимоги ст.140 БСДПО.

171. Зв’язковий - учасник гасіння пожежі, який виконує поставлену бойову задачу з передачі інформації між посадовими особами на місці пожежі. Зв’язковий на місці пожежі може бути призначений КГП (НОШ) та НБД (сектору).

Зв’язковий зобов’язаний:

- передавати своєчасно достовірну інформацію особі, для якої вона призначена;

- доповідати відповідній посадовій особі про виконання отриманих раніш вказівок;

- виконувати правила ведення зв’язку;

- вести облік інформації, що передається (отримується);

- мати при собі переносну радіостанцію, довідник телефонів, перелік позивних, блокнот з чистим папером, олівці, електричний ліхтар.

Розділ II
ОСОБЛИВОСТІ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я
Заслухавши і обговоривши інформацію провідного спеціаліста з охорони праці Собчука А. М. про стан пожежної безпеки в лікувально-профілактичних...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної
Ставлення керівництва МНС України до випадків самогубств серед працівників державної пожежної охорони
ТЕМА №10
Рятування людей на пожежі, охорона державного та особистого майна громадян від вогню – священний обов’язок кожного працівника пожежної...
РОЗДІЛ І. Загальні положення
Сучасні способи гасіння пожеж із застосуванням різноманітної пожежної техніки вимагають від особового складу пожежної охорони високої...
18. Психологічний аналіз діяльності працівників пожежної охорони...
Зміст і умови праці оперативних працівників пожежної охорони. Втомленість. Відновлення функціональної системи. Фактори, що визначають...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з антисуїцидальної
ТЕМА: Проблема самогубств в Україні. Ставлення керівництва МНС України до випадків самогубств серед працівників державної пожежної...
РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ ТЕЛЕОРГАНІЗАЦІЇ
Цей Редакційний статут (далі Статут) містить вимоги до створення та поширення інформації
ТЕМА: Вступне заняття. Інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки
Мета заняття: ознайомити з інструкцією з охорони праці для працівників бухгалтерії
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять з особовим складом 1-го караулу...
Література: методичні рекомендациї по попередженню випадкив самогубства серед особового складу
С.І. Черніков ГУ МНС в Миколаївській області майор вн служби
Тема Основні вимоги “Статуту служби Державної пожежної охорони МНС України” Наказ №188-95р. Завдання гарнізонної та караульної служби,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка