Інтерактивні вправи та ігри на уроках історії, як одиніз шляхів підвищення ефективності пізнавальної діяльності учнів


Скачати 0.51 Mb.
Назва Інтерактивні вправи та ігри на уроках історії, як одиніз шляхів підвищення ефективності пізнавальної діяльності учнів
Сторінка 3/4
Дата 05.04.2013
Розмір 0.51 Mb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Історія > Урок
1   2   3   4
Тема: Ліквідація Української козацької держави
Навчальні цілі : ознайомити учнів із основними подіями з історії

Гетьманщини та Запорозької Січі 18 століття; вдосконалювати вміння

учнів самостійно працювати із текстом підручника, з історичною

картою, визначати тривалість подій; виховувати школярів у дусі

патріотизму, розвивати в них інтерес до історичного минулого

власного народу.

Очікувані результати: після цього уроку учні повинні знати основні дати ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі, імена основних політичних діячів даної теми та результати їхньої діяльності; вміти розповідати про зміни, що мали місце в управлінні Гетьманщиною у 18ст., долю Запорозької Січі та її останнього кошового отамана; встановлювати причини обмеження прав українського народу у цей період .

Тип уроку: засвоєння нових знань із використанням ігрових елементів.

Методи та форми організації учнівської діяльності: робота учнів із текстом підручника, елементи ігор – « Дерево пізнання», « Реставратор», «Історичне лото», метод «Прес», робота з таблицями.

Обладнання уроку: Власов В. С., Данилевська О.М.Вступ до історії України / підручник для 5 класу/, портрети Павла Полуботка, Данила Апостола, Кирила Розумовського , П. Калнишевського, індивідуальні завдання., картки гри «Історичне лото», плакат із зображенням «Дерева пізнання»

Структура уроку.

Ι. Організація класу.

Вчитель: Наша мандрівка у добу козаччини триває. Кожного уроку ми знайомимося із новими відомими діячами даного періоду, відкриваємо все нові сторінки боротьби українського народу за свою державу. На скільки вдалою була ця боротьба у часи гетьманування І.Мазепи ми довідалися на попередньому уроці і результати своєї роботи випродемонструєте зараз, відтворюючи домашнє завдання у різних формах, після чого усім класом розпочнемо нове дослідження .

ΙΙ. Актуалізація опорних знань учнів.

Для перевірки вивченого на попередньому уроці вчитель пропонує учням виконати наступні завдання:

1.Розвиваємо хронологічні вміння, виконуючи завдання гри історичне лото.

2.Одночасно інший учень на іншій дошці виконує подібне завдання, тільки зміст карток лото складають не дати і події, а історичні постаті та інформація про їх діяльність.

3.Перевірку виконання завдань вчитель пропонує зробити іншим двом учням

4.Наокремій дошці третій учень виконує роль «реставратора» пошкодженого тексту, добираючи слова із довідки.

5.Вчитель проводить перевірку письмового домашнього завдання, яке учні отримали на попередньому уроці.

6.Після завершення виконання усіх завдань вчитель пропонує учням зробити висновок про виконану роботу ( що робили і який результат). Проводить оцінювання учнів.
ΙΙΙ .Оголошення теми та вивчення нового матеріалу.

Мотивація навчальної діяльності учнів:

Вчитель пропонує уважно прослухати віршований уривок: (зачитує)

Стоїть у селі Суботові

На горі високій домовина.

Україна, широка, глибока,

То є церков гетьманова,

Там то він молився,

Щоб москаль добром і лихом

З козаками ділився,

Мир душі твоїй, гетьмане,

Не так воно стало, москалики, що заздрили,

То все очухрали,

Могили вже розгрібають

Та грошей шукають,

Льохи твої розкопують та тебе ж і лають.

(Т. Шевченко)

Вчитель: Сумні слова наводить Т.Г. Шевченко. Та чи справді це так? Я пропоную сьогодні побувати у ролі істориків - дослідників і на протязі уроку підтвердити чи спростувати слова Великого Кобзаря . А головними документами, які сьогодні будемо досліджувати – історичний текст нашого підручника § 16. Прошу записати тему уроку - «Ліквідація української козацької держави» і ознайомитися із очікуваними результатами уроку. ( вчитель записує тему уроку на дошці і оголошує очікувані результати, які прикріплює до дошки).

Вчитель.Як правило, на уроці завжди питання ставить учитель. Сьогодні ми дещо поміняємось ролями, граючи у гру «Дерево пізнання», з правилами якої ви вже знайомі. Завдання гри будете виконувати у парах із сусідом по парті. Спочатку необхідно прочитати текст параграфу до кінця, після чого, спільно з партнером, на отриманих листочках ви записуєте по 3 питання до вказаних на звороті листочків номерів абзаців. (Див додаток №4 до уроку).

(За час, коли учні знайомляться з текстом підручника, вчитель креслить на вільній частині дошки хронологічну таблицю із пропусками, та на іншій частині дошки - таблицю з іменами історичних осіб та їх діяльністю.)

Таблиця № 1.




Створення Малоросійської колегії

1750 р.







Катерина ІІ остаточно ліквідувала гетьманство

1783 р.





Таблиця № 2.

Павло Полуботок






Російський цар, за наказом якого після смерті

І. Скоропадського було заборонено обирати гетьманів

Катерина ІІ







Останній гетьман України


Після виконання завдання, вчитель запрошує представника від пари у тій послідовності, у якій вони ставили питання до змісту абзаців. Учень зачитує питання, прикріплює їх до «Дерева пізнання». Однокласники, або сусід по парті дають відповіді на питання і одночасно заповнюються прогалини у таблицях.

Таким чином відповіді на питання у підсумку складають розповідь про останній період існування Гетьманщини та Запорозької Січі.


ΙV. Закріплення вивченого матеріалу.

Закінчивши роботу, вчитель пропонує повернутися учням до проблемного питання, пов’язаного із віршованим уривком Т. Г.Шевченка. Чи справді можна стверджувати, що російські царі впродовж 18 ст. проводили політику спрямовану на порушення обіцянок, даних при укладенні українсько-московського договору за часів Б. Хмельницького та політику спрямовану на ліквідацію української державності?

Відповідь на це питання необхідно будувати, використовуючи

метод «Прес».

1.Позиція: «Я вважаю, що…»

2.Обгрунтування: «…тому, що…».

3. Приклад: « … наприклад…».

4.Висновки: «Отже, я вважаю...».

/умови виконання методу «Прес» прикріплюються на дошці у вигляді Додатку № 5/.
V. Домашнє завдання.

Обов’язкове:

Опрацювати зміст §17 . На основі вміщених матеріалів скласти коротку розповідь про останнього кошового Запорозької Січі - П. Калнишевського .

Охочим: виконати малюнок,скласти кросворд до вивченої теми.



Тема:Свідчення про поширення освіти та навчання у братських школах. Найвидатніші митці української культури ХУІІІ ст..
Навчальні цілі: охарактеризувати стан розвитку української культури XVIII століття; ознайомити учнів з основними культурними діячами вивченої епохи та їхніми здобутками; вдосконалювати вміння учнів самостійно працювати із текстом підручника, оцінювати інформацію історичних джерел, визначати тривалість подій; давати коротку характеристику історичним особам; виховувати школярів у дусі патріотизму, розвивати в них інтерес до історичного минулого власного народу та його культурних надбань.

Очікувані результати: після цього уроку учні повинні:

  • знати імена найвидатніших діячів козацької доби;

  • вмітинаводити приклади відомих культурних пам’яток цього часу;

  • стисло розповідати про діяльність Г. Сковороди, С. Величка;

  • давати власну оцінку діяльності історичних діячів культури даного періоду

Тип уроку: комбінований із використанням ігрових елементів.

Методи та форми організації навчальної діяльності учнів: евристична бесіда; ігри « Історичне лото», « Реставратор», «Дерево пізнання», «Низка намиста» , “tabularasa”, метод«Незакінчені речення».

Обладнання уроку: Власов В. С., Данилевська О.М.Вступ до історії України / підручник для 5 класу/, портрети основних культурних діячів цієї епохи; індивідуальні завдання., ілюстрації пам’яток архітектури

Структура уроку.

Епіграф :

«Любов єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує».

Г. С. Сковорода.
Ι. Організація класу.

Вчитель: Сьогодні ми уявно перенесемося у добу козаків-лицарів, коли «мовчали гармати», а самі українці творили, писали, будували чудові пам’ятки архітектури, видавали гарні книги, щоб усю свою мудрість, свій досвід передати нам, своїм нащадкам. Та перш ніж ми потрапимо у минуле, нам слід довести, що ми маємо великий багаж знань про цю епоху.

ΙΙ. Актуалізація опорних знань учнів.

Вчитель: Демонстрацією наших знань стануть правильні рішення, відповіді при проведенні ігор.

1.Учням пропонується гра «Історичне лото»

  1. Наокремій дошці третій учень виконує роль «реставратора» пошкодженого тексту, добираючи слова із довідки.

Гра «Реставратор».



Усі інші учні класу разом із вчителем повторення вивченого матеріалу проводять за допомогою гри « Дерево пізнання» .

  1. Вчитель пропонує учням розповісти або зачитати складену на домашнє завдання розповідь про П. Калнишевського, продемонструвати виконані малюнки, складені кросворди.

Оцінювання рівня підготовки учнів до уроку.

ΙΙΙ .Оголошення теми та вивчення нового матеріалу.

Мотивація навчальної діяльності учнів:

Вчитель: Сьогодні ми з’ясуємо, яку спадщину залишили по собі люди, які жили у 17-18 ст? Наскільки вагомим був їхній внесок в українську культуру.?

А зараз запишемо в зошити тему уроку та план нового матеріалу.

План.

  1. Розвиток освіти в Україні:

а)

б)

2.Мандрівний філософ, Григорій Сковорода.

3.Козацький літописець – Самійло Величко.

Вивчення першого питання розпочнемо із ознайомлення учнів із свідченнями арабського мандрівника П. Алепського, що побував в Україні у 1654 році.

Можливі запитання вчителя:

-Про що йдеться у тексті?

-Звідки так багато освічених людей у козацькій Україні?

А відповідь на ці питання ми дамо, опрацювавши два абзаци тексту параграфа, вміщених на ст. 112-113. Адже , ви помітили, що при написанні плану уроку ми не дали назви двом підпунктам першого питання. Зараз ці прогалини ми заповнимо, даючи правильні назви уривкам тексту.

/учні читають текст підручника, доповнюють прогалини у підпунктах плану/

Після виконання учнями поставленого завдання, вчитель коротко знайомить їх із розвитком театрального мистецтва, літописанням, наголошуючи при цьому на іменах, подіях.

При вивченні останнього питання, вчитель розповідає про багатство рідної землі не тільки на дари природи, а й на талановитих і щирих людей. І саме таким вважають відомого поета, музиканта, філософа – Г.С. Сковороду. Його вважали найосвіченішою людиною того часу. Саме йому належить ряд влучних висловлювань (афоризмів),серед яких і епіграф нашого уроку . Ось декілька із них: « Розумний чоловік знає, що говорить, а дурний базікає без пуття», «З усіх утрат, втрата часу найдорожча», «Любов єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує» і т.д.

Якою ж була його стежина? Цей секрет ми розкриємо, погравши у гру “tabularasa”, або ж «чиста дошка». Для цього необхідно опрацювати уривок з оповідання « Із вірою в добро» і дати відповіді на питання, записані на дошці. При кожній правильній відповіді питання витирається. Робота буде завершеною тоді, коли питань на дошці не залишиться і у формі правильних відповідей потрібні знання заповнять вашу свідомість.

  1. Як почалися мандри Г. Сковороди?

  2. Де навчався майбутній філософ?

  3. У яких місцях доводилось працювати п. Сковороді?

  4. Для чого, вважав філософ, народжується людина?

Опрацювати текст підручника ст.. 115 підручника та відповісти на запитання : Чому найголовнішою справою життя Самійла Величка став літопис ?

Вчитель пропонує учням зробити підсумок вивченого сьогодні на уроці.

ΙV. Закріплення вивченого матеріалу.

Даний етап уроку проходить у вигляді виконання вправи «Незакінчені речення». Речення виголошуються вчителем, а учні їх завершують.

  • У козацькі часи освіту на Україні здобували у ……. ……… .

  • Тут вивчали ……., ….., ….., ……. .

  • Вищим навчальним закладом України того часу була ….. -….. .

  • За козацьких часів, які за часів Київської Русі найбільш цінним історичним джерелом були ….. .

  • Слави найвідомішого літописця того часу зажив ….. …… .

  • Найбільш освіченою людиною України 18 ст. вважають ….. …….. .

При наявності часу проводимо гру «Низка намиста».

V. Домашнє завдання.

Обов’язкове:

  • Опрацювати §18.

  • З’ясувати про наявність пам»ятків часів козаччини на Корсунщині ?


«Стежками Київської Русі»

Позакласний захід
Із 1991 р. веде свій відлік незалежна держава Україна. Але витоки української державності сягають у глибину століть. Її першим етапом була найдавніша держава – Київська Русь.

Сьогодні в знаннях про Київську Русь змагаються дві команди п’ятикласників та семикласників. Оголосіть, будь ласку, свою назву і поясніть свою емблему.

1 конкурс «Розминка».

Кожній команді пропонується по 10 запитань, на які вона відповідає без обмірковувань. Кожна правильна відповідь 1 бал, максимальна кількість балів – 10.

Запитання для 1 команди.

  1. Як називався перший збірник законів на Русі?

  2. Як звали сина князя Ігоря і княгині Ольги?

  3. Як на Русі називали зливок срібла вагою 200 гр.?

  4. Як називається житло ченця?

  5. Як звали бога грози у давніх слов’ян?

  6. Де зберігалася перша на Русі бібліотека? (Софія Київська)

  7. Кого у 1036р. переміг під Києвом князь Ярослав Мудрий? (печеніги)

  8. Коли було запроваджено християнство на Русі? (988)

  9. Як називалася столиця Візантійської імперії?

  10. Як називався найдавніший християнський кам’яний храм, споруджений у Києві за часів князя Володимира Великого? (Десятинна церква)

Запитання для 2 команди.

  1. Як звали бога сонця у давніх слов’ян?

  2. Релігія до появи християнства на Русі. (язичницька).

  3. Як звали автора «Повісті минулих літ»?

  4. Собор, побудований за наказом Ярослава Мудрого на честь перемоги над печенігами.

  5. Як називається зображення Божої Матері в Софійському соборі? (Оранта)

  6. Династія, з якої походить князь Ігор.

  7. Як називалася брама для в’їзду до Києва почесних гостей, споруджена за часів князя Ярослава Мудрого? (Золоті ворота)

  8. Хто захопив Київ у 1240 р.? (монголи)

  9. Як звали братів князя Кия?

  10. Як звали дружину французького короля Генріха 4? (Анна)

1   2   3   4

Схожі:

План Основні шляхи підвищення ефективності уроку природознавства...
Резерви підвищення ефективності уроків курсу «Я і Україна» (природознавство)в 1-4 класах
М.І. Паніна Вивчення іменника як частини мови на уроках
Дана робота складається з теоретичного та практичного блоку. Вона допоможе молодим спеціалістам з української мови талітератури застосувати...
Методи організації та здійснення навчально – пізнавальної діяльності
Методи організації та здійснення навчально – пізнавальної діяльності для сліпих і слабозорих дітей на уроках історії
Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та
Проблема над якою працюю: Розширення пізнавальної компетентності учнів на уроках хімії та формування навичок навчальної діяльності...
Як відмічалось, активізація пізнавальної діяльності учнів  тісно...
Під активізацією навчально-пізнавальної діяльності розуміють підвищення рівня усвідомленого пізнання об'єктивно-реальних закономірностей...
Уроках історії Педагогічна довідка
Тестові технології оцінювання рівня освітньої компетентності учнів на уроках історії
Основні напрямки підвищення ефективності інвестиційної діяльності
Проаналізовано показники і методи визначення ефективності інвестицій та факторів, що впливають на її рівень. Запропоновано основні...
Інноваційні підходи при викладанні спеціальних дисциплін в системі...
ПТО, як засіб підвищення ефективності і результативності навчальних досягнень учнів
ЗАТВЕРДЖЕНО
Учні на уроках фізичної культури виконують стройові, гімнастичні, легкоатлетичні вправи, елементи футболу, волейболу, баскетболу,...
Методика проведення семінарів з історії з використанням художньої літератури
Колективний характер роботи учнів, слугує продовженням індивідуальної пізнавальної діяльності. На цих заняттях можна обмежуватися...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка