КАФЕДРА СОЦІАЛЬНИХ ДИСЦІПЛІН


Скачати 339.15 Kb.
НазваКАФЕДРА СОЦІАЛЬНИХ ДИСЦІПЛІН
Сторінка1/5
Дата04.04.2013
Розмір339.15 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Історія > Документи
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНИХ ДИСЦІПЛІН



плани семінарських занять з курсу та Учбово-методичні поради для бакалаврів


Донецьк 2008
ББК 63.3(4УКР)

Є25
Підготовлено кандидатом історичних наук, доцентом кафедри соціальних дисциплін Євсеєнко С.А.
Затверджено на кафедрі соціальних дисциплін (протокол № 1 від 03 вересня 2008 року)
Схвалено Вченою радою Донецького інституту автомобільного транспорту

Євсеєнко С.А.

Учбово-методичні поради студентам до планів семінарських занять з курсу «Історія України» для бакалаврів. – Донецьк.: Видавництво ДІАТ, 2008. – 27 с.
Плани семінарських занять та науково-методичні поради до їх підготовки і проведення розроблені для практичного використання викладачами і студентами згідно з програмою до вивчення дисципліни “Історія України” (2008) і містять в собі питання до занять, практичні завдання по всім темам курсу згідно з учбовими планами і рекомендований до них список учбової літератури.
ББК 63.3(4УКР)

© Євсеєнко С.А., Донецький інститут

автомобільного транспотру, 2008

Передмова

Вивчення курсу дисципліни “Історія України” є дуже важливим при підготовці високоосвічених фахівців - автомобілістів на сучасному етапі розвитку нашої країни і вимагає удосконалення методики викладання цієї дуже широкоосяжної і вельми складної дисципліни. Крім того, семінарські заняття як один із головних елементів навчання повинні бути максимально ефективно використаними в учбовому процесі. Нами розподілено програмний матеріал так, щоб питання розглядаємі на семінарських заняттях не дублювали лекційний матеріал, а ґрунтовно і гармонійно доповнювали його, для того щоб студенти під керівництвом викладача могли плідно попрацювати над матеріалами і краще опанували головні питання вивчаємого курсу предмета .

Ми розраховуємо, що при допомозі розроблених і упорядкованих нами планів семінарських занять з “Історії України”, виконанні рефератів викладачі і студенти зможуть:

  • створити необхідні умови для найкращого вивчення історії нашої Батьківщини, опанувати джерелами та основними теоріями політичних і правових вчень вітчизняного і міжнародного права;

  • готувати у студентів вміння отримуючи знання по загальним історичним питанням відпрацьовувати логічне мислення потрібне для подальшого практичного використання на практиці;

  • навчити студентів самостійно працювати з джерелами та рекомендованою учбовою літературою розвиваючи вміння наукового судження про процеси які відбуваються в нашій країні і у всьому світі;

  • систематично контролювати роботу студентів, перевіряти їх знання, допомагати правильно вести самостійну роботу над освоєнням навчальної програми;

  • виховувати у студентів уміння та навички розумової праці, навчати робити структуровані відповіді з урахуванням постановки проблеми, розкриття питання і вміння робити висновки до нього;

  • культивувати у студентів інтерес до науково-дослідницької діяльності і по можливості включати їх до досліджень, які веде кафедра, до наукової роботи студентських гуртків і товариств.



З щирим побажанням успіхів колегам та студентам – С.Євсеєнко

1. Підготовка до семінарів
Викладачі, які ведуть лекційний курс розробляють тематику семінарських занять і плани їх проведення виходячи з кількості часу, передбаченого на семінари в навчальних планах і робочих програмах. В планах визначаються теми занять, кількість годин на їх проведення, основні питання та джерела і література. Таким чином запропоновані плани повинні стати в нагоді викладачам з курсу “Історія України” при плануванні та підготовці семінарських занять.

Готуючись до проведення семінарського заняття необхідно провести докладний інструктаж студентів (особливо це важливо на молодших курсах де і вивчається “Історія України“) щодо підготовки і проведення семінарів при вивченні курсу.

Необхідно дати поради:

а) як семінарські заняття пов’язуються з лекціями і хто їх проводитиме (сам викладач чи асистент);

б) довести до студентів плани семінарських занять;

в) де як і яку можна отримати літературу та джерела до вивчаємого питання;

г) як потрібно працювати з ними;

д) як спланувати і підготувати виступ на семінарі виходячи з того, що в ньому повинні обов’язково бути наступні структурні елементи: вступ, викладення питання, висновок;

є) як треба виступати на семінарі.

Якщо семінарські заняття будуть проводитись нечасто, епізодично, - такий інструктаж слід робити перед кожним заняттям, звертаючи увагу студентів при цьому на особливості тієї чи іншої теми.

Молодому викладачеві слід відвідати семінарські заняття у своїх старших колег і запозичити той досвід, який можна використати у практиці своєї роботи.

Найкраще коли лекції і семінарські заняття проводить один викладач. За цих умов можливий єдиний підхід до вивчення тем чи питань з курсу як на лекціях, так на семінарах і впрцесі відпрацювання студентами тем самостійно. Таким чином можна здійснити більш дієвий контроль за самостійною роботою студентів над вивчаємими питаннями з курсу.

Підготовка викладача до семінарських занять повинна включати і проведення консультацій, основною метою яких має бути:

а) надання студентам конкретної допомоги в самостійної роботі над навчальним матеріалом;

б) додаткове інформування студентів з питань, що виносяться на заняття;

в) допомога студентам у правильному розумінні тих чи інших положень, які треба засвоїти в процесі вивчення теми.

Практика свідчить, що консультації можуть бути колективними, для цілої групи або курсу, на яких слід висвітлити основні питання організації і методики роботи студентів над навчальним матеріалом. Їх краще проводити на початку вивчення курсу або перед особливо важливою і своєрідною темою.

Досвід роботи і методичні дослідження автора показують, що, готуючись до семінарських занять, студенти не завжди серйозно працюють над рекомендованими до конкретної теми джерелами та літературою. Часто вони обмежуються окремими публікаціями, або підручниками та навчальними посібниками, при цьому читають їх поверхово, роблять випадкові виписки, не дуже вдумуючись у виписане. Слід підкреслити, що добре підготуватися до семінару можна лише в тому випадку, якщо студент уважно опрацює більшість рекомендованої до теми джерел та літератури. Звичайно, це вимагає від студентів великої уваги, сумління, та часу. Особливо це стосується першокурсників, які ще не звикли достатньою мірою до систематичної самостійною праці.

Опрацьовуючи рекомендовані до семінарського заняття джерела та літературу, студентам слід звертатися ще й до таких матеріалів, як довідники, словники, енциклопедії, тощо уточнення тлумачення окремих термінів, слів, понять, подій які містяться у практичних завданнях до запропонованих нами семінарських занять.

Завершальним етапом у підготовці студентів до семінару є складання тексту виступу у формі доповіді, реферату, тез, поширеного плану згідно з методичними вимогами до правильності їх оформлення. Виступ повинен бути розрахований на 10-15 хв. З основного питання і 7-10 хв. – з доповнення.

Студентам слід також пам’ятати, що матеріали до семінарського заняття треба старанно оформлювати в окремому зошиті, призначеного тільки для цього і не знищувати їх потім. Вони можуть згодитись у майбутньому, при відповідній роботі частина з них може перерости у статтю до наукового збірника, журналу, у курсову і навіть дипломну роботу або магістерську дисертацію.
2. Типи семінарських занять
Залежно від мети і завдань, змісту, викладачі використовують різні типи семінарських занять з відповідною структурою і методикою їх проведення. При цьому необхідно обов’язково враховувати найкращій досвід педагогічних колективів інших вищих навчальних закладів. Найбільш поширеними типами семінарських занять є такі:

  1. семінар-розгорнута бесіда – найпоширеніша форма проведення семінарських занять, особливо на молодших курсах. В його основі чітко сформульовані запитання, на які студенти повинні дати відповіді в результаті самостійного вивчення відповідного програмного матеріалу. Семінар-бесіда передбачає уміння викласти знання з того чи іншого питання в усній формі перед аудиторією. Бесіда з одним студентом повинна перерости в розгорнуту бесіду з усією групою. Під час її з’ясовуються не лише основні питання, винесені на заняття, а й другорядні, спрямовані на поглиблене засвоєння відповідного матеріалу;

  2. семінар-конференція – цей тип семінарських занять має вищий ступінь порівняно з попереднім, оскільки в ньому більш виражена самостійність студентів в опрацюванні і висвітленні окреслених планом питань чи цілої теми. Виступи студентів у цьому плані мають не лише навчальний, а й дослідницький характер. До семінару-конференції студент готує одне питання, з яким він виступає на занятті. Для забезпечення більш повного висвітлення кожного питання ще один-два студента закріплюються за ним як співдоповідачі або опоненти;

  3. семінар-теоретична конференція – може бути присвячений більш ґрунтовному вивченню й висвітленню окремих важливих тем курсу, пов’язаних з діяльністю визначних історичних осіб, визначним історичним та юридичним документам. Готується таким же чином, як і попередній семінар. Семінари – теоретичні конференції можна проводити у вигляді прес-конференції. У цьому випадку студенти діляться на кілька робочих груп, серед яких одна – кореспонденти, готують свої запитання, друга – доповідачи, третя – аналітики, завданням якої є оцінювання відповідей на питання доповнення їх. Таким чином у занятті можуть прийняти участь до 10-15 студентів;

  4. семінар-диспут має особливістю те, що обговорення питань, винесених на заняття, проводиться у формі дискусії. Виступаючи на семінарі студенти можуть підходити до питання з різних позицій і висловлювати різні погляди, полемізувати, аргументувати свої думки;

  5. семінар-коментоване читання, використовується рідше, але він також має свої переваги бо використовується при вивченні тих тем, що ґрунтуються на вивченні важливих історико-правових документах, або творах видатних історичних осіб;

  6. семінар-тестування відноситься до найсучасніших і дає можливість для контрольної перевірки знань студентів з певного змістовного чи залікового модулю, після закінчення курсу, після закінчення читання лекцій, або в середині (МСК) і кінці семестру, безпосередньо перед іспитом;

  7. семінар-ролєва гра також є відноситься до найсучасніших і дає можливість поглибити знання студентів і використовується у вивченні та розкритті тих тем, які пов’язані з діяльністю видатних історичних осіб. Студенти поділяються на кілька груп, і ті кому дістануться “ролі” видатних осіб повинні опрацювати матеріали підручників та документи і виступити від імені “персоніфікованих” осіб. Такі виступи пожвавлюють семінарські заняття, дозволяють доповнити історико-правові факти емоційним сприйняттям. Це дозволяє студентам краще зрозуміти вивчаємий матеріал, спів ставити та порівнювати позицію свої героїв по відношенню до вивчаємого питання.

Викладачеві слід вести свій облік, в якому є список студентів тих груп у яких він працює, дата проведення семінару. На кожному семінарі треба відмічати відсутніх, з’ясовувати причини відсутності та невідвідування занять, з метою переглянути потім їх конспекти, перевірити як засвоєно матеріал. В систему контролю слід ввести ознайомлення викладача з конспектами всіх студентів. Досвід показує, що коли таку роботу не проводити, частина студентів не веде конспектів зовсім, а ті записи, які вони готують до занять, роблять наспіх, безсистемно.

Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами їх проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово) і студентів, бесіда, практичні роботи студентів, інтерактивні форми проведення занять (диспути, рольові ігри, круглі столи, прес-конференції тощо). Всі вони повинні використовуватися не ізольовано, а в єдності. На кожному семінарському занятті можуть застосовуватися різні методи, але один з них повинен буди домінуючим. Основною складовою більшості семінарів є виступи студентів, але потрібно якомога ширше практикувати вільні виступи студентів, виступи не заангажовані, не пов’язані з текстом. Викладачеві потрібно уважно слухати студентів схвалювати, доповнювати чи виправляти висловлені ними думки. Студенти теж повинні уважно слухати виступи своїх товаришів і так само як і викладач, записувати ті думки, на які треба реагувати.

Викладач повинен забезпечити увагу аудиторії до виступаючого студента. У процесі виступу студента краще не перебивати.

До системи контролю діяльності студентів відноситься і оцінювання їх практичної діяльності по 5 бальній, чи іншій системі оцінювання.

І на останок одне дуже важливе зауваження. Давати оцінку виступам окремих студентів і роботі групи в цілому викладачеві треба дуже тактовно. Невдалі виступи треба розібрати конструктивно, щоб не відбити бажання брати активну участь в семінарських заняттях у тих студентів що помилилися або їх думка не співпадає з думкою викладача.

При відповідній підготовці студентів до семінарських занять, активній і плідній участі в них протягом вивчення курсу, викладач моє змогу на основі цього поставити студенту певну кількість балів які повинні бути вораховані до загальної кількості балів за підсумками перевірки знань по окремому модулю і можливо, як зоохочення звільнити його від їх здачі іспиту разом з групою. Це значно активізує самостійну роботу студентів.
3. Особливості проведення семінарських занять з вивчаємої дисципліни на заочному відділенні
Організація навчального процесу з “Історія України”, зокрема семінарських занять, на заочному відділенні визначається насамперед тим, що студенти-заочники навчаються за скороченими навчальними планами. Вони мають значно менше часу на вивчення дисципліни шляхом аудиторних занять, хоча програму повинні засвоїти в повному обсязі. Тому значну частину програмного матеріалу студенти-заочного відділення повинні оволодіти шляхом самостійної роботи над підручником та іншою навчальною літературою.

В таких умовах роль семінарських занять у справі підготовки висококваліфікованих правників-юристів ще більше зростає. На наш погляд семінарські заняття повинні:

  1. допомогти зближенню викладача із студентами, більш систематизованому вивченню рівню їх підготовки та індивідуальних особливостей. Надати студентам своєчасну, ефективну і диференційовану допомогу у навчанні;

  2. згуртувати студентів для найглибшого вивчення навчального матеріалу, організувати їх взаємодопомогу у процесі навчання;

  3. сприяти поліпшенню організації самостійної роботи студентів над навчальним матеріалом, особливо над першоджерелами;

  4. сприяти піднесенню рівня навчально-виховної роботи на заочному відділенні.

Методика і організація проведення семінарських занять зі студентами-заочниками мають бути такими, як і для студентів стаціонару. Разом з тим, оскільки час на вивчення обмежений, викладачам треба ретельно продумати, які теми слід винести на семінарські заняття. Вже на першій лекції, на якій студентам зачитується план і програма курсу, треба обов’язково вказати, які теми планується вивчити лекційним методом, а які самостійно, які розглянути на семінарських заняттях. Одночасно слід вказати студентам літературу з курсу, плани семінарських занять і методику підготовки до них. Можна навіть провести окрему консультацію чи інструктаж з приводу підготовки до семінарських занять.

Як правило курс з “Історія України” читається в одному семестрі і таку консультацію слід провести зразу на першому занятті.

Враховуючи обмежені можливості заочної форми навчання, семінарські заняття слід провести так, щоб у них взяло участь якнайбільше студентів. Краще дати можливість висловитись всім. Такі виступи дадуть змогу викладачеві краще познайомитись із своїми студентами, з’ясувати, як вони знають і розуміють вивчений матеріал, як можуть ним користуватися, вільно дискутувати в межах предмету.

При відповідній підготовці студентів-заочників до семінарських занять протягом вивчення курсу, активній участі в їх проведенні, викладач на підставі цього може поставити студенту іспит і звільнити його від здачі разом з групою. Це значно активізує самостійну роботу студентів.
4. Плани семінарських занять


До першого залікового модуля

«З часів давньої історії України до XIX ст.»
ЗАНЯТТЯ № 1
ТЕМА: Найдавніші племена і держави на території України
План


  1. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України:

а) початок формування людської цивілізації на території України;

б) “неолітична революція”;

в) Трипільська культура;

г) Кіммерійці.Скіфи.Сармати;

д) античні міста-держави Північного Причорномор’я.

  1. Ранньослов’янські племена:

а) писемні згадки про слов’ян;

б) Антська держава. Боротьба з готами, гунами, аварами;

в) східні слов’яни у VI-VII ст.
Практичні завдання:


  1. Підготуйте 5 тестових завдань до 1-2 питання.

  2. Складіть словник термінів по даній темі.

ЗАНЯТТЯ № 2
ТЕМА: Київська Русь
План


  1. Передумови утворення Київської Русі.

  2. Особливості державотворчого процесу в Європі.

  3. Походження термінів “Русь”, “Руська земля”.

  4. Основні етапи становлення і розвитку Давньоруської держави.

  5. Період становлення Київської Русі.

  6. Період розквіту Київської Русі (кінець X – перша половина XI ст.):

а) розвиток господарства та культури Київської Русі;

б) хрещення Русі та його історичне значення.

  1. Головні концепції походження українського народу.


Практичні завдання:


  1. Підготуйте 5 тестових завдань до 1-6 питань.

  2. Складіть словник термінів по даній темі.

  3. Заповніть таблицю “Головні досягнення слов’ян”:






Назви галузей

Досягнення

1

2

3

4

Землеробство

Скотарство

Ремесло і торгівля

Культурні досягнення:

- в прикладному мистецтві

- літературі

- музиці

- писемності

- освіті

- архітектурі



  1   2   3   4   5

Схожі:

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...
Плани обговорені і схвалені на засіданні кафедри філософії та соціальних дисциплін
Передумови створення навчальних програм для майбутніх соціальних...
В та соціальних педагогів. Однак сьогодні у вітчизняній теорії та практиці вивчення питання освіти соціальних працівників за кордоном...
Добрий/поганий, здоровий/хворий, корисний/шкідливий, істинний/помилковий, добрий/злий
Рівненський інститут відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», кафедра гуманітарно-соціальних дисциплін
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський...
Програма комплексного кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ...
«МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ» для випускників заочної форми навчання
Про виконання соціальних ініціатив Президента України щодо вдосконалення...
Про виконання соціальних ініціатив Президента України щодо вдосконалення роботи соціальних служб шляхом повного охоплення соціальними...
Семінар практичних психологів та соціальних педагогів Формування...
Мета: Поповнити скарбничку знань практичних психологів та соціальних педагогів про психологічний клімат та розв’язання неприємних...
Пелещишин Андрій Миколайович Тимовчак-Максимець
Соціальні мережі останнім часом набули поширення як неформальні спільноти – інструмент спілкування, обміну думками, а також отримання...
Особливості та основні напрямки європейської філософії XX cm
Воно вирізняється надзвичайною динамікою всіх сфер суспільного життя, інтенсифікацією соціальних процесів, прискоренням темпів соціальних...
Про соціальний захист ветеранів війни
Виконавчий комітет міської ради повідомляє, що в місті постійно проводиться робота, яка направлена на забезпечення соціального захисту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка